ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.11.14 08:39
* * *
Сиротливо слову на папері,
Поки інші бродять у думках, -
Варто, може, прочинити двері
Та вказати на потрібний шлях?
Щоб слова злетілися, мов птиці,
В рими повні, в речення стрункі, -
Хочу з серця, наче із криниці,
Вичерпати строфи гомінкі.

Софія Кримовська
2026.11.13 20:39
***
Я втішена тобою, я втишена тобою,
Як світ після відбою усіх земних тривог.
У нас з тобою, ні, кохання не запоєм,
А тихі почуття, розділені на двох.
Так юність не змогла б, у неї інша вдача -
Шаленство та азарт і ще сліпі дощі.
І хто б тоді зумів? І

Ігор Шоха
2026.11.13 13:49
Експозиція протиборства
Недремні очі у сліпої власті
і особливо пильні при вогні.
Розпалює суґестія у масці
зеленої і крапленої масті
вендету судочинства і брехні,
та намагання викурити трясця,
задіяне у внутрішній війні
супроти новоявлених династій,

Вячеслав Руденко
2026.11.13 10:23
Battle for hearts and minds
Тут важлива місія —
Та, що вабить збуджене
Ранками алюзії
Біля скла повздовжнього,
В колі із мережива,
Сутінках напружених,
Біля знов відроджених
В боротьбі за розуми.

Віктор Кучерук
2026.11.13 06:27
Мрія
Зоря спалахує й згасає
В передвечірній сизій млі,
Але на попіл не згоряє,
Не поспішає до землі.
Так само мрія у людини:
Померкне трохи й знов блищить, -
Вперед спрямовує щоднини
І душу гріє кожну мить.

хома дідим
2026.11.12 23:32
* 254 *
дощ пішов по обіді
цей нудний листопадовий дощ
листопад без дощу проти правил
нехай би неписаних
стукотить несміливо в шибку
мов останній із найбідніших родичів
ми стрічали їх
усі ці південні північні західні східні

Артур Сіренко
2026.11.12 22:33
Надміру попелу
Пророкам було велено воскресати
В країні, де собори будують з ясенів,
Зрізуючи їхні ще живі стовбури,
Як зрізують свічки залізними ножицями
Біля закіптюжених портретів апостолів,
Коли циферблати
вічнопоспішаючих годинників
Перетв

Євген Федчук
2026.11.12 20:29
Куренівська трагедія 13 березня 1961 року
Стояв звичайний березневий ранок.
Був понеділок. В школу треба йти.
Я кусень хліба смальцем намастив,
Вхопив портфель і вискочив на ганок.
Жуючи хліб, дістався до зупинки.
Трамвай ось-ось повинен підійти,
Мене до школи швидко довезти.
Трамваєм шлях

Борис Костиря
2026.11.12 20:24
Плач
Мені не дасть спокою цей плач,
плач із середини лісу,
із його гущавини.
Плач дитини чи невідомого пророка,
плач сторіччя,
плач незбагненності,
невизначеності.
Плач, який переходить

Вячеслав Руденко
2026.11.12 15:05
У ранковому серпанку
Зранку зібраним чилімам
Відра додані в світлицях,
Над рогами їх витає
Дум неясних зграя дика.
Ширма з хутра у куточку
У ранковому серпанку
Шепіт шашеля рятує.
Явори, каміння, крики,

Юрій Гундарів
2026.11.12 11:02
Леся і Василь на одній сцені
Леся Українка і Василь Симоненко, молоді, красиві, харизматичні, повернулися до нас… 4 листопада 2026 року на сцені Національного академічного драматичного театру імені Лесі Українки в Києві відбулася надзвичайна подія. Вірші двох видатних українських

Віктор Кучерук
2026.11.12 07:21
* * *
Ворог винищити нас не в змозі,
Не убити волі у серцях -
Попри перепони на дорозі,
Ми незламні будем до кінця.
В стійкості кується перемога,
Людський дух гартується в боях -
До мети освітлює дорогу
Незборима правди течія.

Ірина Вовк
2026.11.12 06:54
Антологія містерій "НА ЗЛАМІ СВІТЛА" (продовження 4)
«РАФАЕЛЬ САНТІ: ПЕРЕДЧУТТЯ, АБО ТРАГЕДІЯ ГАРМОНІЇ»

(Драматичний есей-містерія в голосах на три з’яви з прологом та епілогом)

Дійові особи:
Рафаель Санті – Майстер світла, принц живопису, який шукає абсолютну гармонію;

С М
2026.11.11 23:37
Королева-Убивця (Queen)
Замовить Mot et Chandon
У приватний кабінет
”Хай їдять торт“ звелить
Мовби Мері-Антуанет
Ліки від певності
Хрущов ти, чи Кеннеді
Будь-коли тебе запросить і ти скажеш ”так“

Софія Кримовська
2026.11.11 21:38
***
Ще нас нема, а камені живуть -
нутро застигле давнього вулкана.
Ці свідки світотворення, що стануть
І свідками занепаду, мабуть...
І перший водоспад, і перший ліс,
І перше слово, так, оте, найперше,
Що блискавку об камінь раптом скреше -
І розіллє

Ігор Терен
2026.11.11 13:37
Ортодоксальний сонет
Хто не помер за волю і свободу,
у того невеликий пієтет,
який не заслуговує на оду,
хай краще слух порадує дует.

Диктує моду на пустий сюжет
нечесана поетика бомонду.
Папуги теж піїти із народу
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

храм Ковальчук Ярослав Соборний
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Валерій Хмельницький / Вірші / Гентош Іван, Світлана Майя Залізняк

 Екліптику скривúло (поетична післяпародія)

"Пливу між лодій…
А єдваб словес
Бузково буяніє круг палітри…
На старті зупиняв сусідчин пес.
Пливу із Ліри у сузір’я Гідри…"

(Світлана Майя Залізняк “Екліптика”)


"Осьо маршрут між яблуньок і слив –
Не снилося “Союзу” й “Аполлону”!
Сусідський пес відчув і враз завив –
Він не прихильник стартів із балкону!

Екліптику скривúло… після свят
...
То ж треба так – екліптику скривúло!

Ще й Віз скрипить – чи може в голові?
Обох змастити не зашкодить, схоже.
Сузір’я теж усі… якісь криві…
На мене витріщáються вороже.
...
Тут із словес складається… єдваб,
...
…Ну то не пес – якийсь армагедон,
...
Благослови мене, жаский Дракон"

(Іван Гентош "пародія «Відбій!»")

На старт! Готуйся! - знову чую крик
І межи вишень - точно на Венеру
Стартують у блакить й небесну вись
«Літаючі тарілки» з стратосфери.

Пішли екліптикою – Боже, ви куди?
Хіба не бачите? – її осьо скривúло!-
Зігнулась, як журавлик до води -
Візьму, її щоб вирівняти, вила.

В колеса крапну дьогтю про запас –
Щось Віз Чумацький заскрипів, одначе…
Чи то в колінах в мене раз-у-раз?..
Тобі не зрозуміти це, юначе.

Лечу між зір… Та на сузір’я - глип! -
Ведмедиця Велика косить оком…
Великий Брате! - я, боюся, влип! –
Аби й мене не з'їли ненароком...

По курсу - Пес. За ним - і сам Дракон...
Мене від переляку аж скрутило!..
Та це ж справжнісінький армаґґеддон!..
Дружина в бік: «Та не хропи, п’яндило!»

Не п’ю відтоді я - ні, Боже збав! -
Лише тулю́сь коханій біля персів...
Тепер пишу я вірші про єдваб –
Аби курсор на миші геть не стерся...


24.01.2012

Джерела: Іван Гентош "пародія Відбій!" (http://maysterni.com/publication.php?id=72669);
Світлана Майя Залізняк “Екліптика” (http://maysterni.com/publication.php?id=77339).


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Іван Гентош пародія Відбій!


    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-01-24 16:09:17
Переглядів сторінки твору 3116
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.753
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Пародії та епіграми
Іронічна інша поезія
Автор востаннє на сайті 2023.04.12 17:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2012-01-24 16:38:28 ]
Скриплять коліна?.. Боже збав артрит?..
До цього лиха ще й курсор зітерся!
Одне лиш тішить - в жінки знатні перса,
А то, хоч плач і... спішно вчи іврит.
У них там, кажуть, медицина знатна,
Усім болячкам можуть раду дати
І тарілкам зручніше теж літати.
Собі куплю квартирку трикімнатну
Десь поруч з Леонідом Черновецьким,
Щоб мати з ким перехилить чарчину,
Хоч більш таблетки полюбля мужчина...
Співатимем про берег про турецький.;-))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-01-24 16:50:03 ]
Турецький берег? Крим же в нас!
Іврита вчити? Не дай Боже!
Не п’ю, не палю, про запас
Квартир не маю. Та і в ложу
Масонську теж не подавав
Заяву, чи про що там йдеться –
Ой, не про нас отой турецький!
:)

Дякую, Патарочко, за чудовий експромт!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2012-01-24 16:48:31 ]
Гарно написано. Єдина проблема: немає оригіналу для пародії.
Це нічого, що першотвору не існує?))))))
Гентош підживився моїм, та я цяцю відняла. Я жінка з перцем.))) Щоб там не домислювали.)
Тож...немає першотвору Екліптика. Немає в інтернеті такого твору.
Зичу авторам самим відшукувати образи цікаві. А Валерій мені симпатичний. Як автор. Саме тут.
То як бути з пародіями на неіснуюче?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-01-24 16:56:58 ]
Дякую, Світлано Майє! Та я помітив, що нема Вашого оригіналу, бо шукав оце відрізане закінчення.
Ви знаєте, я, бувало, перейменовував деякі свої пародії у просто жартівливі вірші, залишаючи деколи лиш в епіграфі пару рядків з оригіналу, а деколи і не залишаючи. Особливо після потужної критики їх.
А, думаю, не варто Вам так перейматись - це ж всього-на-всього пародія.
Забудьте і викиньте це з голови.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2012-01-24 17:00:38 ]
Нема вірша - нема пародії. Мої твори для розумних. )для людей з уявою.
І паразитувати (вибачте таке... слово на своїх текстах, я не дам). Я за оригінальну творчість.
Ось така я.
З теплом - Майя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-01-25 08:11:49 ]
Світлано Майє, на мій погляд, Ваші вірші і справді оригінальні, і їх ні з чим і ні з ким не сплутаєш. У Вас є свій стиль, і це просто чудово.
А коли вірш беруть в пародію - це одна з ознак, що він не залишив байдужим, можна сказати, одна зі складових успіху автора оригінального вірша.
Так що, я думаю, цим варто не перейматись, а, скоріше, навпаки.
Я щойно зайшов на цей сайт, і на мій вірш "Нагая шоколадка" Ярослав Чорногуз написав пародію. Я, щоправда, відповів йому двома, а потім ми не раз з ним ще обмінювалися пародіями. І на інші мої вірші писали пародії, і мені писали пародії у відповідь, і деколи доходило до четвертого рівня. А на один вірш Олександра Зубрія взагалі було написано 10 пародій. Кожен наступний пародист обігрував попередні пародії. Можна сказати, це така собі гра в буріме на сайті ПМ. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-01-25 00:00:41 ]
"Я не дозволю використовувати Вам, Валєро, мої Образи. Зась! Придумайте щось своє! Не можете? Не дам Вам просто Образів, і все. І видаліть ще один рядок з мого твору, бо... мені ся так хоче. Во! Нє, ліпше два рядки. Або три. Або ніц не видаляйте."
До речі, Валєр, навіщо в "п’янило" зайву букву запхнув? А - то пряма мова. може бути. Найліпший третій рядок знизу. Одобрям-с!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-01-25 07:59:18 ]
:))) А ми хіба вже на "Ви", Іване?) А, зрозумів, ти ж ці слова в лапки взяв! :)
А мені вся моя пародія подобається. :) (Ще б пак!) :)
Дяка за "Одобрям-с!"



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2012-01-25 09:29:45 ]
Валерію, час припинити цікаві для когось дискусії.
Якщо мої твори " справді оригінальні і їх ні з ким не сплутаєш", то:
1. Я пишу їх не для "Ігор в буріме" на сайті.
2. Варто зрозуміти, що я проти такого використання моїх образів авторами.
І тоді не буде жодних проблем.
Спокусу- використовувати мої твори для власної прослави (бо в пародиста зазвичай оригінальних творів мало або катма) варто притлумити.
Це прохання жінки, автора, митця. А жінок у всі часи оберігали і поважали. Час пригадати.
Щасти усім!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-01-25 10:06:45 ]
Cвітлано Майє, я лише, як вихована людина, відповідаю на отримані коментарі.
Наскільки я зрозумів, Вам сподобалась моя пародія на Ваш вірш "Оферта", де я розвинув і обіграв ситуацію з Вашого вірша.
Можливо, Ви не зауважили те, що я написав її в розпал Вашої дискусії з Яною Устимко, і ніби таким чином продемонстрував Яні, як саме мають бути оформлені пародії, аби не викликати нарікань з боку автора оригінального вірша.
А цю післяпародію написав теж у розпалі дискусій під Івановою пародією, намагаючись припинити її або хоча б перенаправити в інше русло. :)
До мене закиди щодо переважного написання пародій, здається, не повинні б стосуватися, оскільки я зайшов на сайт саме з віршами, і лише згодом втягнувся у цю пародійну гру. :) Та й пародій у мене все-таки менше, аніж оригінальних віршів, хоча деякі з них, визнаю - колишні пародії. :)
І щойно автор висловлює своє невдоволення фактом написання пародії, я припиняю писати пародії на його вірші.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2012-01-25 10:44:30 ]
І саме тому мені, Валерію, Ваша позиція вельми симпатична.
Ні в чому не може бути насильства. Якщо автор прагне прослави: пародії на свої твори, то хай на його твори пишуть... Кожен вирішить за себе. Полюбовно…)
Я ж не бачу сенсу у створенні на основі моїх «оригінальних творів « текстів для "ігор в буріме". Саме так тут.
Лежать слова. Їх не помічають. Я написала поезію. Сподобалося щось - і вже гуляє по ПМ текст. Написаний від імені жінки. І вже пишуть:"Тепер видно друга сторона медалі". А там - про те, чого я не роблю, про те, чого не відчуваю. Там про власне…тінь на мене…
Мене впевнюють, що це такий новий ЛГ. Мене принижують такими текстами, а пародисти вважають себе достатньо талановитими для створення тексту. Модистка шиє сукню чи пальто. Чи завжди вона догодить? Чи все ви носите? Так і тут. Потрібно мати певну кваліфікацію для написання пародії, котра не ображає автора оригінального твору. Мені писали в листі:»Скільки гідного пародій на сайті, те не чіпають…».
А мені це навіщо, тим паче ЛГ - жінка. Домисли... І Яна Устимко, і Гентош писали так, що малювалася ЛГ неприваблива для загалу. Я вже читала в коментарях віршованих, що моя позиція чи я «огидна». Хто писав, пригадає… Чим я «огидна»? Відстоюванням авторських прав? А так і є: я творчу свободу СВОЮ відстоюю. Я показую твір.
Я не хочу бути донором. А нині модно на ПМ: Залізняк мало не щодня має епіграму та пародію. Дехто мені каже: хай, це реклама творчості Вашої…
І я повинна це прийняти?
Валерій Хмельницький пише: «Щойно автор висловив незадоволення фактом написання, я припиняю писати пародії на його вірші».
Розумному - досить. І вже після першого прохання мого можна і варто було реагувати. Пишеться від імені жінки, стоїть мій весь оригінал, потім рядок викидається довільно.
Це непорядно. А тому я ПРОТИ використання своїх текстів для пародій. Пишу про це для всіх.
Я – проти.
Якщо є порядність, проявляйте її до мене і до інших.
Все просто. Запитуйте дозволу.
Ще напишу про Фігляра Шико. Цей автор-клон взявся впевнювати мене і загал, що я «графоман», мої поезії для «останньої сторінки райони». Людина ховається за маскою. Мужчина, а я знаю його ім»я, не розуміє, що не може бути останньою інстанцією. Є поціновувачі у кожного. Є вони давно у мене. Якщо не цікаво, обійди твір. Пиши своє. Пишуть мені коментарі реальні люди, і це чудово. Когось не влаштовує, починає набридати коментарями. У кожного власна шкала цінностей.
Валерію, дякую за можливість написати тут коментар, який, сподіваюся, поставить усі крапки над рядом ІІІ.
Прошу спокою. Працюю над зібранням творів. На ПМ я не друкую нового. Успіхів усім. З пошаною.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-01-25 11:05:22 ]
Вдячний Вам, Світлано Майє, за схвалення моєї позиції!
Ви знаєте, а мені теж дивно, що комусь цікаві пародії на його твори, а комусь приємно, аби його (її) вірш був надрукованим спочатку у вигляді епіграфу для пародії. :)))
Хоча, якщо почитати біографію поета-пародиста Олександра Іванова, то до нього вишиковувалися в чергу, аби побачити свій вірш (цитату) та ім'я надрукованими хоча б у такому вигляді. :)
Але це були радянські часи, коли друкуватися могли лише обрані.
Зараз це зробити може кожен, чи в Інтернеті, а чи й на папері, було б лише бажання і, звичайно, фінанси (для паперового друку) - а талант чи вміння для цього вже зовсім не обов'язкові. :)))
Успіхів і Вам.
Із взаємною пошаною.