ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

М Менянин
2026.08.05 23:07
І був народ близьким до краху –
від рабства «несолона сіль»,
не стало в нім до Бога страху –
так корабель сіда на міль.

Серед Своїх народів в світі
Господь обрав послами їх,
в своїй землі були щоб ситі –

С М
2026.08.05 22:02
Сіре місто це
Залізних рук сплеск
І вечірка для клоунів, хай
Падає дощ недалеко
Прошу ласки, лимонадна бейбі

Як увечері сонце сідає
І земля розливається, вранці

Ольга Садкова
2026.08.05 21:37
Ешелон довжелезний. «Телячі» вагони.
По півсотні у кожнім невинних людей.
Чи із розуму це, чи з якихось агоній,
чи від вбивчих якихось примарних ідей?!

Виселенцями стали вкраїнські селяни,
що одвіку трудились на рідній землі.
А тепер конвоїри зухв

В Горова Леся
2026.08.05 16:32
Притулюся тобі до плеча, у смиренні притихну,
І бажання незмінності впреться кутом у висок.
Загустілим повітрям ухватиться порція вдиху,
Та у шелесті ранку відчується часу пісок.

Дай не знати коли і куди розійдуться дороги.
І не відати де і кому об

Борис Костиря
2026.08.05 13:59
Так цілий світ для тебе замалий.
Нікуди не подінешся від себе.
Проб'ється вірш крізь серце запальний,
Тікаючи від ницого вертепу.
Усі маршрути поведуть не в Рим,
А в точку відбуття, у точку пустки.
Втомився без надії херувим.
Немає в болю жодної в

Ірина Вовк
2026.08.05 12:51
Ця оповідь – спроба зазирнути за завісу сухої історичної хроніки. Мені хотілося показати стародавню Александрію 48 року до н.е. періоду цариці Клеопатри та римського імператора Юлія Цезаря як живий організм: з її шумом порту, запахами нільського мулу, роз

Тетяна Левицька
2026.08.05 11:36
Тобі написала б я, милий, листа,
та знаю, що він до Едему не дійде.
Від кірки до кірки мене прочитав,
а я нашвидку пролистала деінде.

Залишив на спомин багато чого,
ще більше забрав у мутне потойбіччя —
пів світу і ластівку серця мого,

хома дідим
2026.08.05 09:49
мене тримали і тримають
наївні ревнощі твої
мов декадентські ледь
міщанські втім
тендітні фрукти
ледь зіпсовані із краю
не зовсім навіть
мазохізм чи фемінізм

Віктор Кучерук
2026.08.05 05:58
З часів обтесаних чепіг
Цей край благословен, -
Стоїть на пагорбах своїх
Мій Вишгород здавен.
З глибин століть і дотепер
Нічому не скоривсь, -
Не обвалився він униз,
А в товщу хмар встромивсь.

Роксолана Вірлан
2026.08.05 00:56
Змикає туго в коло Уробороса -
безвісний Архітектор снів і проявів -
і того, хто пророчить певно й голосно,
і того, хто частується напоями,

і того, хто для шляху ще не збуджений -
а збудиться колись - це точно станеться -
і, хай він мислить нині

Ольга Садкова
2026.08.04 21:35
Ні доказів, ні печатки —
струна впізнає струну.
Почнімо усе спочатку —
від магії чи від сну.

Від кроку, що був назустріч,
від подиху, що, як шовк.
Хай часоплину всупереч

Світлана Пирогова
2026.08.04 20:06
У саду медово пахне втома,
Яблука налиті до країв.
Лампами червоними удома
Запалають у полоні снів.

Йде по стиглій ниві з блиском серпик,
Хилить вправно до землі стебло.
Як остання нота літа, серпень

Паб Лімерик
2026.08.04 17:38
Заблукали хасиди в Путивлі.
Там однакові навіть будівлі.
То й ходили між них,
І нових, і старих,
І проґавили осінь в Путивлі.

Засудили хасида у Мінську
За символіку проукраїнську.

Кока Черкаський
2026.08.04 16:35
коли нема про що писати-
пиши хоч ні про шо,
бо головне то сам процес,
як той казав - війна фігня,
ну а маневри - головне!
та все ж,
не прагни світ змінити,
бо вже відомо всім,

хома дідим
2026.08.04 13:01
вона сидітиме сумна
тарас чубай собі співа
і ти співаєш із чубаєм
у заворушливих тонах
серпневий ранок між атак
і серпокрили ще ганяють
у небі чистім аж до краю
літає тополиний пух

Борис Костиря
2026.08.04 13:00
Здіймусь я на пагорб величний
І хліба з росою вкушу.
Нехай мене тиша покличе
В безодню озер і дощу.

Нехай мене кличе безмовність,
Нехай мене кличе печаль,
Немов недописана повість,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші

 Сердце Коломбины
Коломбiна Злой глаз
в замочной скважине
обут...
Язык –
не просто змей,
а липкий спрут.
Под щупальцами
сердце Коломбины
трепещет...
Трепет,
он похлеще
сценария
прауличной картины –
комедии
дель арте а-ля-жесть.

Бригелла,
самый главный из пажей –
брателла
укротителей притонов,
искатель дырок
и гвоздей
в законе
её потрёпанный роман.

Закладок нет,
дневная рвань,
ночное перелистывание
страсти
и белые странички
междусчастья –
похолодания
грядущего извне
от полнолунного
купания в вине,
разделки хладнокровной
мыслей.

Куда б ни шло всё это –
на одно бы вышло –
не быть с Бригеллой
Коломбине
пока есть пули
на пажей –
её соперницы
её мужчины,
сорят деньгами
господа,
а цифры –
врут
и углубляются морщины…
и глаз
в замочной скважине
обут
в последствия
без никакой причины,
суда
и следствия.

Её приветствует
несоответствие,
груди желание
прижать
не рукоять
ножа,
а тело нежное
дитяти.
Ей бы рожать и
ублажать
свою утробную
крылатость.
Но не судьба,
а маска
для субретки,
где боль с вином
танцуют на губах
и жизнь ссыхается
в глазах,
как ветром
сломанная ветка.

Любовь
лишает Коломбину
тех чувств –
найти себя,
почувствовать
себя любимой.
И время
выносимое,
как ссора,
дымится
в сигаретных разговорах,
за чашкой кофе
убивает сплин,
сценарий пишет –
амплуа
для коломбин.

25 Мая, 2012

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-05-25 23:04:49
Переглядів сторінки твору 3402
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.079 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.142 / 5.76)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.718
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Іронічний неореалізм
Автор востаннє на сайті 2026.08.02 16:33
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-05-25 23:38:17 ]
так хочеться вірити, що час пише не тільки для коломбін…
дуже-дуже красивий вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-29 03:40:39 ]
бум вірити.
Дякую, Олю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-26 07:05:55 ]
о, утро доброе!
стою под твоим "душем"..
и в воду капает душа,
в словах по уши...
)))
и снова - зачиталась)..
однако, цИфры не врут..врут только цЫфры)..врут буковками..
полюби меня за буковки..
дель арте а-ля-жесть
ты думаешь их как зубов,
тридцатник с лишком? -
их не счесть!)

а время, выносимое как сорА -
вот это, сорри, несколько умора..
но с юмором хочу его прочесть
сор - только сор, А мы имеем честь
не приговор писать - благую весть:
рожать и
ублажать
свою утробную
крылатость...
да здравствует Юрко!
и непредвзятость)..

и жизнь ссыхается
в глазах,
как ветром
сломанная ветка - особенно понра...

спасибо, дорогой...
не зачитался ль?)..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-26 09:54:05 ]
ещё есть продолженье - на Стихире)
как междусчастно всё же в этом мире..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-29 03:46:30 ]
Спасибі сонце - що міг то виправив.
А я правильно:
"на одно бы вышло"
чи
"то к одному бы вышло"
НІжно,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-29 05:20:31 ]
о, как ты меня с с-сорой своей..))) я и не догадалась) в контексте "выносить"..
К одному - если выходить в прямом смысле)
одно НА одно - в переносном, т.е. все равно КАК


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-29 03:47:35 ]
і
"пока есть пули
на пажей –"
чи
"пока есть пули
для пажей –"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-29 05:22:42 ]
если в них стрелять - то НА
если они стреляют - то ДЛЯ
тут я засомневалась - что ты хотел сказать)

мне чертовски приятно что ты спрашиваешь)
да только какая, к черту, разница)...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-05-26 09:54:24 ]
Що не коломбіна, то загадка...
А ця - особливо...

И время
выносимое,
как ссора... - перлина, коштовне "переливання" змісту(ів)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-29 03:48:30 ]
Часи міняються і Коломбіни разом з ними...
Дякую,Лю`!~


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Кореновська (Л.П./М.К.) [ 2012-05-26 12:42:47 ]
"утробная крылатость"

таке не кожному під силу

- - - -
"где боль с вином
танцуют на губах"

ліс & галявини "междусчастья"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-29 03:49:27 ]
Спасибі, Терцинко.
Дуже
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2012-05-29 11:18:58 ]
время дымится...

невероятное сочетание стёба и горечи...

*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-01 21:05:43 ]
Дякую міцно, Домі!
Як і міцно,
ЛЮ