ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2024.05.05 02:04
І буде осінь...
І буде осінь. А мене не буде.
Холодний вітер душу пригорне...
Червоне листя - ліки від застуди...
Настирливий той штамп "що скажуть люди?"
В заручниках не втримає мене!

Над сірим містом плаче сіра хмара...
Невже це так змінилася зима?

Ілахім Поет
2024.05.05 00:09
Не читайте мене, або Бережи вас Господь
Я далеко не Рильський і не Тарас.
Ну і так воно вийшло, що не Костенко.
З головою, напевно, не все гаразд:
Там щось вітром розбавлене та ріденьке.

Я – хардкорні відлуння від травіат.
Ще б навів порівняння в такому дусі:
Двоголовий гібрид, де за пл

Артур Курдіновський
2024.05.04 13:30
Спливає мій січень
Відверті слова не повторюю двічі.
Я знов розгубився. Спливає мій січень.
Хіба забагато мені було треба?
Із сумом дивлюсь у заплакане небо.

Я слухав етюди світанків січневих
І бачив кришталь на високих деревах.
Зима написала для мене картину,

Ілахім Поет
2024.05.04 12:17
Вибору вже нема
сонечко, це кохання
вибору в нас нема
ось показові дані
далі дивись сама
без апріорних тверджень
що воно тут і як:
всі відчуття - як вперше
ніби я знов юнак

Козак Дума
2024.05.04 11:44
Щавель
Кислянець, квасок, киселик –
іменується щавель.
Зазвичай, росте у селах,
біля більшості осель.

Берег, луки облюбує,
друзі в нього – сонце, дощ.
Особливо з ним смакує

Іван Потьомкін
2024.05.04 10:49
З голосу Езопа
У незапам’ятні часи,
Коли птахи і звірі бились
І до пуття не було видно
Перевага на чиєму боці,
Осторонь лише кажан тримався.
Просило птаство: «Допоможи!»
А він одповідав: «Та я ж не птаха!»
Благали звірі: «Йди до нас!»

Ігор Деркач
2024.05.04 10:02
Констатація очевидного
Коли народ висовує таланти,
то й обирає... шулера й шута,
тому на шиї маємо – ґаранта,
у владі – агентура окупанта,
у нації... курина сліпота.

***
Воююча частина світу

Леся Горова
2024.05.04 08:19
Миті
Так забракло мені того променю, що поза хмарами
Заховався у мить, коли падало сонце в сосняк.
Так забракло вишневого білого цвіту, що балував,
І в незвично спекотному квітні у поспіху збляк.

Так забракло хвилини, щоб вгледіти зграю лебедячу.
Так за

Віктор Кучерук
2024.05.04 05:54
Де?..
В хаті порожньо й надворі
Анічого, крім імли, –
Де ті друзі, що учора
За моїм столом були?
Ані зір на небосхилі,
Ані гаму між садиб, –
Де ті друзі, що твердили
Бути дружніми завжди?

Світлана Пирогова
2024.05.03 10:49
Молитва - і подяка, і благання (тріолет)
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні відчуття,
На Божу поміч щире сподівання.
Молитва - і подяка, і благання,
Очищення душі із завмиранням,
В один потік - духовності злиття.
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні в

Леся Горова
2024.05.03 08:07
Мамина хата
Зайду і трепетно відкрию скриню.
Зчорнілий дуб вже шашлем поточило.
Відчую там прозорі світлі тіні
Всіх тих, кому вона давно служила.

Уже й шафИ блищали поліроллю,
Сучасні меблі зваблювали хату.
Та мабуть не хватало сили волі

Артур Курдіновський
2024.05.03 06:09
Їжак
Послухай, враже! Твій огидний дотик
Відбитий міццю наших контратак.
Ти думав, Харків мій - слухняний котик?
Запам'ятай: мій Харків - це їжак,
Злопам'ятний та дуже небезпечний!

Серця здолати наші ти не зміг.
Всі балачки про дружбу - недоречні!

Віктор Кучерук
2024.05.03 05:47
* * *
Вже не біліє снігом хата
І бур’янами поросло
Оце подвір’я довгувате,
Де найзатишніше було.
Покриті шаром пилу вікна
Теж не блищать ні вдаль, ні ввись, –
І півень той не кукурікне,
Що навстріч біг мені колись.

Ілахім Поет
2024.05.03 01:37
Lost in you
І доки в’ється життєва пряжа, і робить оберт веретено, а кров у жилах така гаряча – мені далеко не все одно: чи в добрім гуморі будеш зранку? І що наснилось тобі вночі? Без слів відчути б і забаганку, і все, про що ти чомусь мовчиш… Не дати сісти бодай п

Ілахім Поет
2024.05.02 22:35
Колискова
В світі все невипадково
Було, буде, є…
То й співає колискову
Серденько моє.
Всі думки такі прозорі,
Світлі та легкі.
Місяць впав і згасли зорі.
Бо ж твої такі

Євген Федчук
2024.05.02 19:57
Звідки в кремені з’явився вогонь
Було то все за давніх тих часів,
Коли ще старі боги правували.
І люди їх богами визнавали,
І не жаліли величальних слів.
Жилося людям сутужно тоді,
Хоч боги, наче, їм допомагали,
Своїми все ж руками здобували.
А, як бувало, рід не углядів
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Мирослав Артимович (1949) / Вірші

 POST SCRIPTUM

Все сказано… Чого ж іще чекати?..
Зашторено віконця почуттів…
Та спомини вовтузяться завзято
і манять у полон минулих днів.

Коли чуття ще не були стриножені
й серця злітали у блаженний рай, –
слова мовчали, ніби заворожені,
аж доки дочекалися: «Прощай…».

Вже інша виграє йому сопілкою
у прохолоді соковитих трав.
А та – колишня – зостається жінкою,
якій «кохаю» так і не сказав…

Все сказано?.. Чого ж іще чекати?..
Гірчить полин невимовлених слів?..
Лише в душі відлунюють сонати
про те, чого сказати не посмів…


2012




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-08-02 19:22:50
Переглядів сторінки твору 5603
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.129 / 5.5  (5.207 / 5.63)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.176 / 5.7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.785
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.03.27 06:50
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2012-08-02 21:01:06 ]
Ех, скільки несказаного таїть кожне серце.
Проте у невимовленому - не лише гіркота, там стільки всього намішано...
Певна проблема, як на мене, є у фразі:
слова мовчали, ніби заворожені,
аж доки дочекалися:... - тут, певно, ЛГ мовчали і дочекалися, бо щоб слова чогось чекали мовчки...
(а ми мовчали, ніби заворожені,
і слова (аж доки) дочекалися: «Прощай…»?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-08-02 21:28:51 ]
Та ні, Ярославе. Власне слова ЛГ1 і мовчали, аж доки дочекалися від слів ЛГ2 отого "прощай..."
Але дякую за увагу. Будьмо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-02 21:35:07 ]
Рядки перепущені через серце... Лягло на душу.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-08-03 10:09:33 ]
Якщо Патару це зачепило, - то є шось!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Скосарьова (Л.П./М.К.) [ 2012-08-02 21:36:14 ]
Ох, заплутали.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-08-03 10:11:09 ]
Та то, Наталю, як старшому чоловікові вночі не спиться, то ще й не такого нав'яже!:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-02 21:55:55 ]
А що передувало цьому пост скріптуму?
Чи існує ця історія у поезії або у прозі?
Без неї, як на мене, все вигляда доволі тривіально -
як звичайнісінька лав-сторі з вічним асортиментом відомих образів. Це - рай, минулі дні, інша (мабуть, дівчина), чекання, "сказати не посмів".
Фінальний образ перегукується з образом червоноармійця з відомої пісні "За фабричной заставой". Він теж не встиг освідчитись у коханні. Наступала Антанта...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-08-03 10:14:05 ]
Власне, коли писався цей вірш, я уявляв свого ЛГ саме (!) червоноармійцем, що готувався до нападу Антанти:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2012-08-02 21:56:26 ]
/Вже інша виграє йому сопілкою
у прохолоді соковитих трав/ - гарно... Сумно, але ж такий образ красний...)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-08-03 10:15:07 ]
Дякую і за "сумно" і "образ красний"!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-08-02 22:39:31 ]
Не встиг сказати і не посмів сказати - тонка різниця. І життєво неймовірно - "Все сказано" - "і не сказано нічого"... Тому, кому б належилося.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-08-03 10:16:13 ]
Мій ЛГ, Іване, не посмів...
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-08-02 22:52:54 ]
"Гірчить полин невимовлених слів?.." - класичне...Гарно, п. Мирославе, змалювали...зворушило!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-08-03 10:17:07 ]
Радий чути, Роксолано, після тривалої перерви.
Дякую щиро!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2012-08-03 01:59:59 ]
...дай Боже, Миросю, аби сонати не тільки відлунювали, а ще й співалися! Гарно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-08-03 10:21:35 ]
Чомусь мені здається, що наша Людмила "Сумська" (бо ж - Сумська область) дотична до Галичини. Бо так мене називають тільки у наших краях. Приємно!
Радий знайомству і дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2012-08-03 22:18:11 ]
...взагалі то я з Кіровоградщини родом, але... маю друзів, родичів у Закарпатті, Ів-Франківську, коли випадає можливість там бути... Ох же ж вже відриваюся... в плані спілкування... На Сумщині у нас не дуже красиво говорять українською, здебільше суржиком... Мені приємно, що Вам приємно. Навзаєм! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-08-03 09:22:22 ]
Те, що передувало... кожен читач уявить собі сам і,може, згадає свою життєву історію. Дуже добре, коли автор спонукає до мислення та спогадів. Задушевно і лірично написано.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-08-03 10:24:05 ]
Дякую, Богдане. Ті спогади живуть у кожному й у декого інколи просяться на папір, тобто, на клавіатуру...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-03 12:46:55 ]
Не можу не погодитись з Вами.
Численні мільйони або лічені мільярди життєвих історій мають разючу схожість.
Така ж сама кількість доль переламалась об одне і те ж саме коліно, наразившись на однакові травматичні наслідки. Немає чого домислювать.
Я сподівавсь почуть щось нове або навіть старе, і не в процесі згадок домислів, а пізнання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Шкіндер (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-03 12:32:27 ]
Світлий смуток... Красиво.:))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-08-03 19:41:22 ]
Що ж, значить і смуток буває світлим. А чому б і ні?:)))
Дякую за візит!