ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2024.04.26 14:24
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.

Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Семен Санніков (1955 - 2020) / Вірші

 ***

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-08-28 14:41:39
Переглядів сторінки твору 10826
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0.811 / 5.5  (3.719 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.311 / 5.5)
Оцінка твору автором -
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Духовна поезія
Автор востаннє на сайті 2020.12.07 19:02
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-08-28 19:24:55 ]
гарний вірш,
сподобався, пане Семене,
особливо закінчення,
і "на духу" не викидайте, що б вам не казали - тут класно :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-28 21:57:59 ]
Мені також наравиться.
І словник не проти :)
<<На духу, заст. — на сповіді. Ото, думаю я, піду ж я, одговіюсь та розкажу на духу попові про ті чари (Нечуй-Левицький, III, 1956, 254); * У порівн. Мирон смикнув брата за полу: ну, чого признаватися, мов на духу (Михайло Стельмах, Кров людська.., I, 1957, 12)>>


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-29 10:04:22 ]
Мої вітання, Диваче! Стільки гамору наробили своєю прихованою іронією...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-29 10:12:40 ]
То у наші часи життєвих поневірянь і тотальної недовіри до обіцянок влади з її очільником - здібним учнем у царині брудної політики та до позицій державного МЗС з приводу наступного провалу якихось його начебто прогресивних ініціятив ще трішки-трішки, буквально трішечки - і ми не віритимемо одне одному. Ми сміятимемось і іронізуватимемо.
У мого літературного героя душа болить.
А він, як і всі, гигика...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-31 21:44:35 ]
ну, так, прихована іронія - то як слід болю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Галузкевич (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-29 20:45:08 ]
Перші три слова відповідають на одне питання чого? - це непрофесійно нмд.
І ще одне, що не стосується вірша, але це не ги-ги чи га-га,
коли мова іде про чистоту української мови, мені болить вживання вами деяких слів у значенні "сподобалося", та й інших, невластивих вам, нмсдд, ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-29 20:52:23 ]
Можливо, у більш досвідчених авторів все написане ними виглядало би значно кращим.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-29 22:35:49 ]
Скільки про ту чистоту не писалось би, а все одно писанина марна.
Бо що таке чистота інструментів і приміщень для працівника лікарні у порівнянні з чистотою кузні, у якій коваль виковує металоконструкції для парканів - у т.ч. і для себе? Зараз нема шевців без чобіт, так само як і ковалів з непідкованими кіньми. І для себе усе робиться за копійки, але воно все одно не дешевшає. Бо за цим усім стоїть робота. І ніхто нічого перероблятиме. Воно влаштовує шевця та коваля. Воно для них своє - подобається воно комусь чи ні, схоже воно на "від кутюр" чи ні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-29 22:28:57 ]
Оце алюр - цементний завод і басейн!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-29 22:34:44 ]
Це дві здалеку схожі між собою споруди.
Ми повертались з Жулян. Наш синочок мені підказав те, про що я встиг подумать сам :) Була третя година ночі, світились вогні, як на териконах :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-29 22:41:11 ]
Але про це був инший вірш :)
Мені, Олександре, подобається спілкування з тобою.
Шкода, що нещодавно (десь позаминулого тижня) якась з поетес знайшла якусь крамолу у твоїх коментарях.
Можливий рецидив у иншому місці.
А що може бути кращим за відвідини, якщо ти створюєш твір не стільки для себе, як частково про себе і не зовсім для себе?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-29 22:59:34 ]
Взаємно.
З крамолою так чисто непорозуміння. Чомусь багато молодих і не дуже поетов і поеток в кожному коментарі де намає слів і словосполучень на зразок -сильно, вразило, зачепило, потрясаюче і т.д. вбачають злий намір і навіть страшно сказати - звинувачують коментаторів у цинізмі! Було і таке. Ну нічого, Пушкіна колись за главу з ЄО пісочили по повній і нічого, винувато оправдовувався.
Ми не договорили з приводу -від живого споглядання, до абстрактного мислення і від нього до практики. Взагалі я писав на сторінці Марти, але її байка десь пропала. Та я приблизно можу повторити.
Лєв Ніколаєвіч Толстой відомий знавець суспільних відносин свого часу, а в сімейно-суспільних відносинах зовсім не теоретикі знав в них набагато більше ніж написав. Про що певно шкодував, але ми давайте залишимо його нині в спокої з його Наташою Ростовою і Аною Кареніною. Як і шановного Чарльза Дарвіна, вченого і першопрохідника. Вони відношення до теми -абстракція не мають тут зовсім ніякого.
Я говорив лише про ту грань і той період, які виокремили людину з поміж інших савців чи тварин. Є думка, що сталося коли людина (жива істота) стала мислити абстрактно. Думка поєднати абстрактне мислення з природним потягом цікава, але навряд чи витримає критику. Якщо це справді так, то слід визнати, що Жінка тоді не людина, та і хто стане заперечувати, що в більшості своїй Жінка обирає Чоловіка? До того ж є докази, що і в тваринному світі не все однозначно - всі чули про лебедину вірність і тоді слід згодитися ніби птаха можна навчити читати або рахувати. Хоч до двох.
Користуватися знаряддями праці можутьі деякі види тих самих птахів. Орли піднімають кістки і кидають їх на каміння, щоб розбити і дістати мозок. Вони ж не розумніші за мавп?
А ось коли первісна людина вперше поглянула на блискавку чи просто на Сонце, про щось задумалася і потім намалювала фігурки десь в печері, це вже мавпі не до снаги. Фігурки не годують і не зігрівають і навіть не убезпечують. Так же?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-29 23:19:28 ]
Я з певною часткою несерйозности поставивсь до питання, яке ми з тобою почасти жартома розглядали. Мої коментарі, які не торкались теми вірша, якщо суворо підходить по питань коментування, можна було б вважать флудом чистої води.
Казать щось про вірш? Дещо було сказано ще раніше, ще вранці. Скільки можна перемивать одне і те ж?
Розглядання проблеми будь-якого питання з кількох ракурсів чи у кількох аспектах - це те, що я полюбляю. Можливо, в мені живуть-миряться і не миряться, але якось співіснують, два компоненти - я і мій внутрішній голос. Він чи я можуть навмисно заводити розмову у глухі кути, а потім з них вибиратись.
Тому сперечаючись так само з тобою (певною мірою жартома), я вирішував кілька питань, одним з них була зустріч друзів і колег на сайті - і яка різниця, де саме, поки дозволяла автор.

На закінчення.
Вона (автор) видалила свій вірш, сповістивши про це об'явою. Ти трішки запізнивсь. Переважна більшість коментарів, на перший погляд, виглядала зайвою. Другого погляду не відбулось. Або видалення було саме ним. Тоді можна впевнено вважать, що не було третього погляду :)
Рецидив.
Та нічого. Ми не сварились.
С творами Л.М.Толстого у мене було знайомство.
Потім його щоденники якось відійшли на другий план.
Можливо, їх треба було вивчать у школі. А нам більше "давали" загальносуспільних наук - у т.ч. про трансформацію мавпи у інтелектуально розвинутий пролетаріат.
Будьмо, колего :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-08-30 19:34:22 ]
Мені звичайно ж важко щось вловити у цій розмові, яка почалася не тут, як я розумію. Але з того моменту, де жінка не людина, мене б цікавило детальніше.:))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-30 21:13:17 ]
Розповісти про те, що сталось, докладно і детально - це наче кивнуть у чийсь бік. У свій буде чесніше, і тому киваю та розповідаю.
Розмова, яка точилась у коментарях, торкалась головної героїні - мавпи. У творі йшлось про неї.
Коментарі здебільшого були моїми та Олександра.
Наша розмова торкнулась абстрактного мислення мавп усіх епох і поколінь, і наскільки воно абстрактне чи ні.
І більш нічого - у особливості, про сам вірш.

Трішки історії.
Нещодавно Олександра забанила якась поважна поетеса, бо у коментарях до її вірша виникла якась полеміка, у якій не йшлось про сам вірш - наскільки він геніальний або високохудожній.
А це сталось щось схоже на той випадок.
Ми писали-писали, розмовляли-розмовляли, просвіщали-просвіщали, а тепер нічого нема. Така от жертовність.

Що я сказав про жінок?
Та лише те, що мавпи чоловічої статі стали перетворюватись у хомо сапієнс, коли розпізнали у самці (а у коментарі я помилково назвав її самцем, спочатку означивши її як ссавця. Ми ж ссавці, якщо правильно розуміти українську мову, а не шукати прозорих аналогій у російській) Жінку.
Жінку мавп'ячого походження. Вона позитивно вплинула на подальший розвиток цих кривоногих і хвостатих істот - мавп чоловічої статі.

Потім усе зникло.
Нецікаво, чи не так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-30 21:20:03 ]
Може, я забув у тих коментарях написать про те, чи перетворилась вона, та самка мавпи, у хомо сапієнса.
Та я не втиг. І це було зрозуміло і без додаткових пояснень. Невже сучасного хомо сапієнса цікавила б мавпа - хай навіть по-мавп'ячому принчеса? Та нізащо.
Ми, чоловіки, оті сапієнси, бачим, а бува, що шукаєм і знаходим у жінках (своїх чи инших) те, чого бракує у инших чи своїх. Принаймі, так стверджують афонські старці.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-08-30 21:36:24 ]
Чому ж нецікаво? Цікаво.:)))
Дякую. Особливо за бажання так довго переповідати.
Даруйте, що завдала Вам цього клопоту. Грішу, може подекуди зайвою, цікавістю.;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-30 21:43:13 ]
Поцікавитись корисніше, ніж фантазувать :) та вигадувать.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-08-30 21:49:14 ]
Ваша правда.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-10-16 23:52:09 ]
хвала чесності чоловічій :)


1   2   3   Переглянути все