ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вадим Василенко
2024.05.18 20:22
***
Заступаєш у тінь, як у сірий, понурий куток,
Не прикритий від ока, що зрить віковою злобою.
Підійшовши до прірви, торкаєшся краю ногою,
Прислухаючись. Серце й годинник відлічують крок.
Чий це вирок? Урок? І ти зводиш свій зір, як курок.
Але це пантом

Тетяна Левицька
2024.05.18 18:30
Я виходжу зі гри...
Я виходжу зі гри, бо кохання не гра,
а святе почуття незбагненне.
Це блаженство душі, світло вічного Ра,
на солоних губах рідне ймення.

Не гравець запасний, що на лаві вузькій
жде на зоряний час з нетерпінням.
Заздрість чорна і біла — пристрітом

Микола Соболь
2024.05.18 11:26
До редакції майстерень
Шановна редакція майстерень! Чому видалено мій допис-відповідь гундарєву і при цьому його юрко-гав залишився не тронутим? Це така вибірковість? Я маю свою думку щодо гундарєва і дорофієвської і висвітив це без порушень правил сайту. гундарєва дуже зачипт

Віктор Кучерук
2024.05.18 06:42
* * *
Уже навкіл не міражі,
А дійсність повсякденна, –
Як сирота в сім’ї чужій,
Вчуваю скверни терні.
Стає все важче далі жить
Мені в хисткій хатині, –
Тривоги множаться щомить
В новім життєвім плині.

Микола Соболь
2024.05.18 05:41
Перший стрибок
– Крок у небо.
– А далі що?
– Тиша.
Більше такої не буде ніде.
І тільки вітер купол колише,
навіть двигун літака не гуде –
тиша.
Тут горизонти зовсім інакші,

Артур Курдіновський
2024.05.18 01:39
Невгасиме кохання (сонет)
Я - твій промінчик, вірний оберіг.
Тебе, кохана квіточко, зігрію!
Врятую я твою крихку надію
В байдужості засніжених доріг.

Я згаснув. Так багато ще не встиг!
Але своїм теплом я втілив мрію
В життя твоє. Я добре розумію:

Ілахім Поет
2024.05.18 00:04
Поцілунок донни
Зроби це, поки я ще не встиг на око зважити pro і contra.
В моєму світі нема святих. То страть його поцілунком шльондри.
А хочеш – ніжно-грайливим «ні» розбий його на слова та звуки.
Будь найзначнішим митцем брехні та диригентом моєї туги.
Замкни в ду

Іван Потьомкін
2024.05.17 20:47
***
«Це добре, – розум говорив, –
Що стрілися вони, сказати б,
Вже на фінішній прямій.
Але навіщо?»
«Навіщо? – озвалось серце. –
А стільки часу переконувать себе,
Що то лиш спогад отроцтва?»
«Стривай, чи ще когось

Володимир Каразуб
2024.05.17 19:20
Починаючи з міста в якому усе слова
Починаючи з міста в якому усе слова,
Починаючи з вулиць де трава обростає камінь,
Кроки стирають підошви запилюжених сандаль,
І пейзаж витісняє пам'ять
Про все, що залишилось вчора, як сонце близьким
Здається далеким, — насправді, як на листівці,

Козак Дума
2024.05.17 15:23
Межа неможливого
А ви б хотіли чути танго ночі,
а чи ранково-світанковий вальс,
або закрити з насолоди очі
і серце в такт забилося у вас?

А як щодо отримати утіху
або відчути раювання смак
і помирати жартома зі сміху?.

Світлана Пирогова
2024.05.17 09:49
Дощ весняний
Дощ весняний цілує обличчя спросоння,
Доторкається лагідно вій,
Долітає краплин ніжний рій,
І вологі стібки пролягають на скроні.

Дощ весняний вже сипле старанно в долоні
Водограєм ранковим - любов,
Розмиваючи слід від оков,

Козак Дума
2024.05.17 09:24
Треш у кубі
Ти людина-пригода,
та надовго тебе не стає…
Увертюра і кода –
неодмінне обличчя твоє.
Лише ступиш на сцену,
тільки соло своє заведеш –
і лице Авіценни
обертається махом на треш!.*

Юрій Гундарєв
2024.05.17 09:03
Месія - 20
Укотре Микола Соболь починає першим. Незважаючи на свої постійні виправдовування: «Не я першим починаю!»… Так, на мій вірш «Моя вишиванка», який 16 травня був опублікований на всіх провідних літературних порталах, зокрема урядовому, Соболь надіслав прово

Віктор Кучерук
2024.05.17 05:31
* * *
Припадаю до шиби
І дивлюсь, як у вись
Доокола садиби
В млі тумани звелись.
Не ясніє світання
За зволоженим склом, -
Виникає бажання
Знов забутися сном.

Артур Курдіновський
2024.05.17 04:22
Відповідь - війна
Чому зима триває більше року?
Чому вже вдруге втрачена весна?
Ми поспіхом вивчаємо уроки,
Тому що в нас іде страшна війна.

Чому слова палкі та агресивні?
Чому тепер на скронях сивина?
Повірили у гасла примітивні -

Ілахім Поет
2024.05.17 00:04
Сни
Мої сни - це апокриф, безцінне руно чорнокнижжя
На пергаменті із ненароджених досі ягнят.
Вище, ніж зіккурат, та від оргій Тіберія нижче.
Це мереживо з тіней, що зникли у розпалі дня.
В них скорбота, яка витікає вночі з Пенелопи,
Коли знов розпускают
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Галина Украйна
2024.05.18

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Оля Лахоцька / Вірші

 По найбільшій з глибин
...
перейти до тексту твору




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-10-13 22:11:31
Переглядів сторінки твору 7373
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.008 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.784 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.746
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2018.06.17 15:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-13 22:41:40 ]
"Дишеш" з "тишею", як на мене, є доволі відомою римою. Але вона мене поверта до улюблених пісень радянської давнини грамзапису. І вони відгукаються, як згадка, скажімо, про перше кохання чи поцілунок.
По-щирому заздрю літ-герою.
Чудова сентиментальність. Мені здалось, що іноді у рядких надто багато шиплячих літер (і звуків). Три - це вже надто. Анапесту усього-навсього дві стопи у кожному :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-10-13 23:03:17 ]
сентиментальність? :))) гммм… аж не знаю, що відповісти :) це швидше хода по канату над прірвою :)
я знаю, що вірш не надто досконалий в плані версифікації, але тут кожне слово підбиралося довго і я вважаю, що добре попрацювала. Чистого анапесту тут немає, а нерівний ритм, як на мій погляд, дуже добре передає стан лг. А чому ні? в ПМ й так багато гладеньких віршів, хай мій буде не гладеньким, то хоча б по суті :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-13 23:49:45 ]
це для мене - сентиментальність. Я ж не в літ-героях. Я можу сприймать инакше, ніж він чи автор (Ви).
У шостому рядку шипіння.
І мені здається, що Ви правильно сприймаєте мої тоненькі натяки на те-на се :) у сенсі їхньої некритичности. Мій ком-тар саме такий. А Ваші вірші варті уваги і вшановування :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-10-14 11:18:46 ]
не хвилюйтесь за критику - все одно я не зможу на вас образитись, знаючи, що ви дуже добродушна людина :))
твір треба обговорити - і це найкращий варіант критики. Дякую, Семене!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2012-10-13 22:58:17 ]
Гарно...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-10-13 23:05:33 ]
уклін, Лесю


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2012-10-13 23:37:28 ]
все так, як я люблю... задирикувато, романтично, тонко, чуттєво і до розтятих вен жіочно


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2012-10-13 23:38:07 ]
жіночно себто)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-10-14 11:06:55 ]
дякую, Схимнице!!! мене саме подружка розкритикувала, що я поступаю дуже по-чоловічому :)) ще не всьо потєряно, значить :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-10-14 05:20:00 ]
Особливо оце, Олю:
"за найменший ковток надії
сягаєш дна,
кожен правильний крок
на шляху визначає тиша" - лабіринтово-загадковий твір...

"вберегти від тривоги,
як від мілини – не можу,
хай хранить тебе далеч
невидимих ще вогнів" - щасливий той - до кого це звернено:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-10-14 11:12:37 ]
дякую, Роксолано! можливо, і так :) хоча любов важко назвати щастям, бо вона дуже вимоглива :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2012-10-14 06:18:05 ]
Льоль! Щедро))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-10-14 11:13:57 ]
дякую, Михайле! Зі святом тебе!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-10-14 06:55:12 ]
"що тече, як агат, між ребер," - не зрозумів, Олю :(
"у кордонах ріки" - чи "на"?
маю надію що та ріка не полтвоподібна :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-10-14 11:02:28 ]
ну, тут образно описаний період життя, коли відчуваєш наче внутрішню паузу – коли нічого не відбувається, але це якраз і показник того, що все йде правильно - треба просто перетерпіти цю внутрішню тишу.
Тому ця ріка – і ріка часу, і сердечна ріка, що тече через усю людину. Як я собі бачу, вона багатошарова, схожа на агат, а ще тут гарно вписується легенда про походження агату: "Найчастіше малюнок агата нагадує око. Згідно з однією із стародавніх легенд, це око небесного білого орла, який після битви з чорним чаклуном впав на Землю і став каменем. А його очей продовжує дивитися на людей, відокремлюючи добрі справи від злих. Агат також називають Оком Творця."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-10-14 17:43:16 ]
Дякую, Олю
за змістовне витлумаченя.
Проблема, як на мене з дієсловом "тече" і взаємодія цього слова з "агат".
Щоби тут не підбиталося - а камінь залишається каменем... але це моя скромна думка.
Як правильно "тече між ребер" чи "міже ребрами"?(просто цікаво з філологічної точки зору).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-10-15 09:09:01 ]
Дякую, ЛЮ!
Я тут пішла по аналогії – в нашій мові паралельно вживаються варіанти: ріка тече між берегів і між берегами, щось відчувається між слів і між словами. Навіть у Стуса є "між чужинецьких вогнів". Тому я думаю, що такий варіант допустимий. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нико Ширяев (Л.П./М.К.) [ 2012-10-14 12:24:05 ]
Класс!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-10-15 09:09:48 ]
дякую, Ніко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-10-14 13:57:12 ]
Ваш коментар, Олю, підтвердив моє розуміння Вашого вірша. Сильно!