ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2025.12.27 14:02
Розмовляють гаслами й кліше
Спостерігачі та словороби.
Все для них однакової проби -
Куряче яйце чи Фаберже.

"Вір!", "Радій!", "Кохай!", "Кохай кохання!" -
Розмовляють гаслами й кліше.
Тільки їхня фраза: "Та невже?" -

Борис Костиря
2025.12.27 12:49
Страх нагадує кригу,
усепоглинаючу і всевладну.
Страх схожий
на безмежне царство зими.
Страх опутує людину
своїм павутинням,
нейронами непевності
та нейтронами зникомості.

Тетяна Левицька
2025.12.27 02:11
Боже, припини війну!
Знищи зброю на планеті!!!
Поклади її в труну
і сховай від злої смерті!

Хай настане врешті-решт
мир і спокій первозданний,
бо на кладовищі хрест

Іван Потьомкін
2025.12.26 22:33
Стільки народ мій мудрості втілив у приказки й прислів’я, що в дурнях залишатися якось уже й незручно. Ну, от хоча б: «Дозволь собаці лапу покласти на стіл,то він увесь захоче видертись». Або ж: «Зашморгом цей дивиться», «Добре говорить, а зле робить».

М Менянин
2025.12.26 22:25
Хоч родом з бувшого сторіччя,
хоч в розквіті в краю зима,
цілує вітерець обличчя
і ніжно-ніжно обійма.

Струна звучить в душі сердечно,
на подих вплинула сльоза,
тремтить в руці рука безпечна,

Світлана Пирогова
2025.12.26 17:24
Сніжить, світлішає у сірім світі.
Сніжинки витанцьовують у лад.
У дирижера- грудня певний такт.
Білішає примерзле з ночі віття.

Оновлення землі з старим графітом,
Бо справжній сніг, неначе чистий клад.
Сніжить, світлішає у сірім світі.

С М
2025.12.26 15:11
З віконня ковзнувши, стрибайте собі
Промінчики Місяця, ви є часткою снива
в якому (іще інший хтось-то, як ти)
й усміхнене сяєво киває згори

Стрибайте, промінчики, я знаю, я чув
ніби сходи небесні до пекла утечуть
і наша гординя – знамення падінь

Тетяна Левицька
2025.12.26 15:03
Приваблюють чужі жінки? —
Красиві, вишукані, свіжі,
одружені та незаміжні —
не доторкнутися руки.

В їх погляді і крутизна,
і незбагненність магнетична,
хода і усмішка незвична

Борис Костиря
2025.12.26 13:06
Лютий залишив мороз,
Наче відгомін погроз.

Навздогін штовхає сніг,
Ніби доленосний сміх.

Він з собою забере
Все нікчемне і старе.

Микола Дудар
2025.12.26 11:35
Хто на кого… проти кого…
Я навпроти, я за вас
Ви за мене і за Бога.
Я не проти, зробим пас.
А, ворота?.. Спільна квота.
Мій відрізок — мій ґешефт.
Хтось питає, чути: - Хто там?
«Хто» — той самий рикошет…

Артур Курдіновський
2025.12.26 09:27
Білий сніг - шепіт чорної ночі,
Безголоса симфонія грудня.
Несміливо сказати щось хоче
Тихий спогад - поламана лютня.

Німота безпорадної тиші.
Ніч мене, мов дитину гойдає.
Але руки святі, найрідніші

Євген Федчук
2025.12.25 18:48
Все хваляться по світу москалі,
Як героїчно предки воювали,
Як ворогів усіх перемагали.
Нема, мовляв, сильніших на землі,
Ніж москалі. І носяться із тим.
Роти всім «русофобам» закривають,
Які москальську «правду» не сприймають.
Уже всі вуха просвис

Ігор Шоха
2025.12.25 14:53
Феєричне колесо Ярила
покотило знову до весни,
тогою сріблястою укрило
ясла, де у сонмі таїни
народила Сина Діва-мати,
але людям нині не до свята.
На святій і праведній землі
убивають віру москалі

Борис Костиря
2025.12.25 14:03
Я іду крізь незміряне поле
Несходимих і вічних снігів.
Я шукаю вселенської волі,
Що не має стійких берегів.

Ген далеко у полі безмежнім
Постає споважнілий монах.
Він здолав маяки обережні

Віктор Кучерук
2025.12.25 09:09
Різдвяна зірочка ясніє
Понад оселями в імлі
І подає усім надію
На мир та радість на землі.
Вона одна з небес безкраїх
До нас з'явилася смерком
І крізь густу імлу вітає
Своїм світінням із Різдвом.

Ярослав Чорногуз
2025.12.25 08:06
Замерехтіли трояндові свічі,
Мов розлились аромати весни.
Ти подивилася ніжно у вічі,
Мов пелюстками усипала сни.

ПРИСПІВ:
Вечір кохання, вечір кохання,
Іскри, як зорі, летіли увись,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валерій Хмельницький / Вірші / Менський Олександр

 Весілля нудистів (лiтературна пародiя)

Щоб у кінці не бути голим
...
Я у житті поставив ціль.

Але занурившись в глибини
Моїх усяких напівправд,
У одяг вдітися весільний -
Можливість випаде навряд.

Олександр Менський

Образ твору А я люблю ходити голим
(Єдина правда з напівправд)
І не люблю носити одяг,
Хоч маю стайню гарних авт.

Мільйонів є у банку трохи
І, аби їх не трафив грець,
Накинула на мене оком
Донька банкіра. Під вінець

Готовий з нею – але просить,
Що хоче одягти фату...
Навіщо їй крутити носом?..
В самій обручці я іду.


26.11.2012

* Джерело: Олександр Менський "Навряд" (http://maysterni.com/publication.php?id=84354)


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Олександр Менський Навряд


      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-11-26 11:39:53
Переглядів сторінки твору 7732
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.018 / 5.25  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.810
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Пародії та епіграми
Іронічна інша поезія
Автор востаннє на сайті 2023.04.12 17:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-11-27 15:12:01 ]
Щодо "порвати свідомість" я жартував, Юлю. :)

Справа в тому, що я пишу свої пародії з 2-х причин:
1. Помічаю слово, рядок, зворот у чиємусь вірші, що аж просяться в пародію.
2. Чийсь вірш надихає мене на створення свого, який я по інерції називаю теж пародією, хоча мав би назвати, наприклад, "за (ім'я автора)" чи взяти рядок-два в епіграф (або у примітках вказати джерело натхнення). Напевно, так тепер і робитиму. )

Щодо того, що "всі (мої) пародійні спроби нижчі... за оригінал...і за технікою... і за змістом" - дозволю трохи не погодитись (разом з авторами схвальних коментарів до них). )

Що "лежать зовсім не у тій площині, ніж оригінали" - погоджусь, буває. ) Це якраз п.2. )

Дивно, але мені моє "чортішо на вірш Оксани Суховій" чомусь найбільше сподобалося з усього, що я написав останнім часом (і в цьому мене підтримав і Кока Черкаський, надихнувшись і віршем Оксани Суховій, і моєю пародією - до того ж відгукнувшись схвально і про мій текст).

Дякую за конструктивну критику, Юлю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Вітер (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-27 15:30:41 ]
Ну, якщо Кока Черкаський для Вас - незаперечний авторитет щодо смаку і таланту, то про що ми взагалі говоримо тут? ) "А шо, пацанам на районі нравіцца", ги-ги...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-11-27 15:46:16 ]
От якби і столичним дівчаткам сподобатись... )))

А що, у Коки і справді класна пародія (текст ось тут, першим коментарем). Бачив, до речі, як він виступав у Львові на Форумі видавців - враження сильні. Щось про пиво співав. )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-27 08:55:27 ]
Так само як існують вірші заради віршів, можуть існувать пародії заради пародій.
Причини такого явища можуть буть наступними:
- автору подобається сам процес віршотворення;
- автор не може мовчать;
Наслідки аналогічні:
- створюються вірші заради (висловлюсь точніше) віршування;
- створюються практично постійно. Це може буть лірика про одне і те ж, про одне і те ж, так само як це може буть і будь-яка инша поезія - громадянська, духовна і т.д. і т.п.
За прикладами далеко ходить не треба.

Вони, можна сказать, поряд :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-27 09:01:16 ]
А що в цей час робить читач?
- він співчуває персонажам, не замислюючись над питанням практичної допомоги, ймовірно, вважаючи, що відповідний громадянськи внесок зроблено, після якого відбудеться очікуване:
- влада нарешті повернеться обличчям до народу;
- злидні хай не разбагатіють, але, принаймні, стануть гідними членами нашого суспільства молодої незалежної держави;
- і т.д., і т.п.
Я такої думки, яку я нікому не нав'язую. Насправді прикладів і наслідків трішки більше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-11-27 09:58:19 ]
Та що там поряд - вони тут. :) А згадані автори, напевно, безнадійні графомани. :) Хоча, пригадую, колись графоманами називали і Пушкіна, і Шевченка, і Достоєвського, і Толстого... :)))