ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2025.12.29 23:44
Війна – найогидніший засіб розширення територій, але нічого ефективнішого людство ще не вигадало. Історію України (за Винниченком) не можна читати без брому. Всуціль сфальшовану історію росії краще не читати взагалі. Путіфренія – тупикове відгалужен

Олександр Буй
2025.12.29 22:11
Коли світло здолає пітьму
І життя запалає зорею –
Ще когось поцілую, когось обійму,
Але ти вже не станеш моєю.

Коли Місяць на Землю впаде
І до неба злетять океани –
Все на світі тоді стане скрізь і ніде,

Юрко Бужанин
2025.12.29 14:56
Баба стогне третій день –
Мабуть, помирать зібралась.
Все болить та ще мігрень
Її люто доконала.

Дід у паніку упав,
Лікаря додому клика,
Щоб нарешті підказав

Борис Костиря
2025.12.29 13:44
Білий аркуш паперу -
як біле поле тиші,
як поле безгоміння,
німоти, покути,
поле збирання каміння,
поле переоцінки цінностей,
поле з упалими круками відчаю.
Що буде написано

Сергій Губерначук
2025.12.29 13:10
Чому з небес не впали оксамити?
Чому зірки, немов голівки цвяхів,?
тримають шлейф, земну частину ночі,
пришпиленим з космічною пітьмою?
і не згинаються, з орбіти не щезають,
аби був дунув день і північ скрасив день??

Два білі олені блищать очима в

Віктор Насипаний
2025.12.29 00:56
Питає вчителька: - Де був учора ти?
- Та на уроки йшов, але не зміг прийти.
До школи ліз, вернувсь, бо завірюха зла.
Що роблю крок вперед, то потім два назад.
Згадав, що ви казали в класі нам нераз:
Природа мудра, дбає, думає про нас.
Не наробіть

Олександр Сушко
2025.12.29 00:12
дружня пародія)

Кінець життя


Стукотять по черепу колеса
Напханих бедламом поїздів.
Ось тому я вию, наче песик,

Тетяна Левицька
2025.12.28 22:35
Небритої щоки торкнувся спокій,
вгортає рунами — душі мембрани.
Мій соколе, ясний, блакитноокий,
чом погляд твій заволокли тумани?

Судоми крутенем зв'язали мозок,
встромили рогачі у м'язи кволі.
Зурочення зніму із тебе. Може,

Ярослав Чорногуз
2025.12.28 22:17
Всіх читав та люблю я
Більш Рентгена - Пулюя.

Ніж Малевич - Пимоненко --
Рідний, наче люба ненька.

Скорик більш, ніж Дебюссі -
Почуття хвилює всі.

Олег Герман
2025.12.28 16:43
Місто пахло стерильністю та озоном. У 2045 році ніхто не будував хмарочосів — вони були надто агресивними. Будівлі зберігали свої величезні розміри, однак втратили шпилі та будь-які гострі кути. Архітектуру тепер створювали алгоритми «Комфорт-Плюс», що м’

С М
2025.12.28 15:43
Сьогодня Ніч, Сьогодня Ніч

Брюс Бері був робочий кент
Він обслуговував еконолайн-вен
Жевріло у його очах
Хоча не мав на руках він вен
Вже уночі
як усі йшли додому

Іван Потьомкін
2025.12.28 14:22
– Здоров будь нам, пане Чалий!
Чим ти опечаливсь?
Маєш хату – палац справжній,
Дружину нівроку.
Вже й на батька-запорожця
Дивишся звисока.
Може, тобі, любий Саво,
Не стачає слави?

Євген Федчук
2025.12.28 13:20
Приїхала відпочити бабуся на море.
Привезла свого онука – йому п’ять вже скоро.
Гуляють вони по березі. Хвилі набігають
Та сліди на піску їхні позаду змивають.
Сонце добре припікає. А чайки над ними
Носяться, ледь не чіпляють крилами своїми.
- Що це

Микола Дудар
2025.12.28 13:09
Життя таке як воно є:
Щоб не робив — йому не вгодиш.
І як цвіте, і як гниє —
І те і се в собі хорониш…
Без сліз й без радощів — ніяк.
Без злости трішки сирувате…
З своїм відтіночком на смак
На певний час з небес узяте.

Борис Костиря
2025.12.28 12:27
Стукотять важкі нудні колеса
Споважнілих, мудрих поїїздів.
І шматують серце, ніби леза,
Меседжи майбутніх холодів.

Подорож для того і потрібна,
Щоб збагнути спалахом сльози
Те, що відкривається на ринзі,

Юлія Щербатюк
2025.12.28 12:16
Де твій, поете, 31-ший,
В якому кращому з світів?
Ти на Землі свій шлях завершив,
Життя коротке поготів.
Твої вірші. Вони -чудові!
Тебе давно пережили.
Але серця хвилюють знову,
Звучать, мов музика, коли,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валерій Хмельницький / Вірші / Менський Олександр

 Весілля нудистів (лiтературна пародiя)

Щоб у кінці не бути голим
...
Я у житті поставив ціль.

Але занурившись в глибини
Моїх усяких напівправд,
У одяг вдітися весільний -
Можливість випаде навряд.

Олександр Менський

Образ твору А я люблю ходити голим
(Єдина правда з напівправд)
І не люблю носити одяг,
Хоч маю стайню гарних авт.

Мільйонів є у банку трохи
І, аби їх не трафив грець,
Накинула на мене оком
Донька банкіра. Під вінець

Готовий з нею – але просить,
Що хоче одягти фату...
Навіщо їй крутити носом?..
В самій обручці я іду.


26.11.2012

* Джерело: Олександр Менський "Навряд" (http://maysterni.com/publication.php?id=84354)


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Олександр Менський Навряд


      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-11-26 11:39:53
Переглядів сторінки твору 7746
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.018 / 5.25  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.810
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Пародії та епіграми
Іронічна інша поезія
Автор востаннє на сайті 2023.04.12 17:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-11-27 15:12:01 ]
Щодо "порвати свідомість" я жартував, Юлю. :)

Справа в тому, що я пишу свої пародії з 2-х причин:
1. Помічаю слово, рядок, зворот у чиємусь вірші, що аж просяться в пародію.
2. Чийсь вірш надихає мене на створення свого, який я по інерції називаю теж пародією, хоча мав би назвати, наприклад, "за (ім'я автора)" чи взяти рядок-два в епіграф (або у примітках вказати джерело натхнення). Напевно, так тепер і робитиму. )

Щодо того, що "всі (мої) пародійні спроби нижчі... за оригінал...і за технікою... і за змістом" - дозволю трохи не погодитись (разом з авторами схвальних коментарів до них). )

Що "лежать зовсім не у тій площині, ніж оригінали" - погоджусь, буває. ) Це якраз п.2. )

Дивно, але мені моє "чортішо на вірш Оксани Суховій" чомусь найбільше сподобалося з усього, що я написав останнім часом (і в цьому мене підтримав і Кока Черкаський, надихнувшись і віршем Оксани Суховій, і моєю пародією - до того ж відгукнувшись схвально і про мій текст).

Дякую за конструктивну критику, Юлю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Вітер (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-27 15:30:41 ]
Ну, якщо Кока Черкаський для Вас - незаперечний авторитет щодо смаку і таланту, то про що ми взагалі говоримо тут? ) "А шо, пацанам на районі нравіцца", ги-ги...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-11-27 15:46:16 ]
От якби і столичним дівчаткам сподобатись... )))

А що, у Коки і справді класна пародія (текст ось тут, першим коментарем). Бачив, до речі, як він виступав у Львові на Форумі видавців - враження сильні. Щось про пиво співав. )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-27 08:55:27 ]
Так само як існують вірші заради віршів, можуть існувать пародії заради пародій.
Причини такого явища можуть буть наступними:
- автору подобається сам процес віршотворення;
- автор не може мовчать;
Наслідки аналогічні:
- створюються вірші заради (висловлюсь точніше) віршування;
- створюються практично постійно. Це може буть лірика про одне і те ж, про одне і те ж, так само як це може буть і будь-яка инша поезія - громадянська, духовна і т.д. і т.п.
За прикладами далеко ходить не треба.

Вони, можна сказать, поряд :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-27 09:01:16 ]
А що в цей час робить читач?
- він співчуває персонажам, не замислюючись над питанням практичної допомоги, ймовірно, вважаючи, що відповідний громадянськи внесок зроблено, після якого відбудеться очікуване:
- влада нарешті повернеться обличчям до народу;
- злидні хай не разбагатіють, але, принаймні, стануть гідними членами нашого суспільства молодої незалежної держави;
- і т.д., і т.п.
Я такої думки, яку я нікому не нав'язую. Насправді прикладів і наслідків трішки більше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-11-27 09:58:19 ]
Та що там поряд - вони тут. :) А згадані автори, напевно, безнадійні графомани. :) Хоча, пригадую, колись графоманами називали і Пушкіна, і Шевченка, і Достоєвського, і Толстого... :)))