ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2026.06.05 23:37
Зливи лютої — грім і зірниці — вогонь —
то стихійного лиха сполука.
Несподівані доторки теплих долонь —
симбіоз насолоди і муки.

Ви збудили в мені глибину крижану
і мелодію сонячну, схоже.
Та чому так буває, ніяк не збагну:

хома дідим
2026.06.05 19:18
веселка над районом
і вчора і сьогодні
дурацьке щастя
скраю десь її
мені ти відписала
а я при телефоні
не був
атож мабуть

Юрій Лазірко
2026.06.05 16:46
ані миші
три коти...
старший -
місяць прикотив
посвітити у коморі
середущий
сипле зорі
трохи в комин

Ірина Вовк
2026.06.05 15:47
VIII. Останній акорд: ПАРОСТКИ КИЄВА НА ПІВНІЧНИХ ПРЕСТОЛАХ Коли дим великих битв розвіявся, а море заспокоїлося, Єлизавета Ярославна зрозуміла, що її власна історія ще не завершена. Вона була донькою Ярослава Мудрого, і в її жилах текла кров правите

Борис Костиря
2026.06.05 14:39
Зима посріблила гілки,
Явивши небачену мудрість.
У них причаїлись віки,
Немов оприявлена мужність.

Зима посріблила часи,
В яких випадає нам жити,
Явивши старі голоси,

Світлана Пирогова
2026.06.05 13:23
Ми йшли крізь вечір: тільки я і дощ.
Він щось шептав на перехрестях сонних,
змивав тривогу із мовчазних площ,
лишав сліди на вікнах і долонях.

Старий каштан розправив мокру стать,
сховавши нас у затінку густому,
щоб погляд не тривожив із сум'ять,

Татьяна Квашенко
2026.06.05 12:32
Півонії розквітлі за криницею
У вогниках черешневих гірлянд.
Спокусник-червень пахне полуницею,
Заманює у затишок троянд.

І встигнути на все життя надихатись
Не вистачить чарівних вечорів,
Де сонце достигає понад хатами,

Вячеслав Руденко
2026.06.05 12:07
Вони досконало перлинні -
Цвяшки їх з дзвінкої латуні -
Шляхи малахітових стрілок
Повільне життя мотивують,
Ведуть до межі прикордоння
Садити в січневі морози
У сніг кришталеві троянди
Аби уникати загрози

Віктор Кучерук
2026.06.05 06:05
Миготять блискавиці, гуркочуть громи,
Не залишилось зовсім ніякої суші, -
Доокола вода безперервно шумить
І охоплює смуток покинуту душу.
Хлине сильно згори і хлюпоче внизу,
І все дужче мокріє взуття і мій одяг, -
Та ніхто не гукає: Сідай, - підвезу

хома дідим
2026.06.04 21:26
настало літо йшла війна
був золотистий вечір
нікого я не обіймав
нічому не перечив
не усміхалися мені
дошкульні антитези
немов у сні
чи майже сні

Іван Потьомкін
2026.06.04 21:19
Поначалу он заинтересовал меня рассказом о своем приятеле Йоне. Всю жизнь тот прожил под именем Леня. История житейская, когда в угоду славянскому уху Сруль, Мошке, Пинхас, Натан... вынуждены были становиться Александром, Михаилом, Анатолием... Но в отл

Євген Федчук
2026.06.04 19:39
Боротьба за владу після смерті Сталіна.

Війна уже закінчилась. Сталін став дряхлішим.
З «однодумців» себе кожен вже думками тішив,
Що, як Сталін вріже дуба, можливість настане.
Він по головах пройдеться і вище всіх стане.
І Молотов, й Каганович – п

Артур Курдіновський
2026.06.04 15:44
Летіть, ангелики, летіть!
Війна вам зшила білі крила,
А землю - чорним всю покрила.
Для вас тепер - небес блакить.

Ми тут завершимо наш бій
За розіп'яту Україну,
Від зла залишимо руїни,

С М
2026.06.04 15:15
Усе кручу регулятора під цицькою з екраном
Шукаю хоч якесь життя у пустелі
Ось іще програма, щось на тему Мері Джейн
Готуйсь у подорож на стелю
Огидний Джо явився на екрані
В гостях у нього самолюбний Сем
Там ще один тип, наче не при чім
У нього па

Борис Костиря
2026.06.04 12:31
Ти біжиш в невідомість, у пустку,
У ненависть, у магму століть.
Ти біжиш у незайману пущу,
У розлогі обличчя столиць.

Невідомість розкриє картини
Поза часом і простором нам
І простягне дарунки невинні,

Ірина Вовк
2026.06.04 09:26
VII. КОРОЛЕВА ТІНЕЙ: САГА РОЗБИТОГО СЕРЦЯ Вітер на Оркнейських островах рвав поли чорного плаща королеви, наче благав повернути кораблі назад. На порозі великої війни за англійську корону Гаральд залишив Єлизавету та доньок у безпечній гавані. Це б
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валерій Хмельницький / Вірші / Менський Олександр

 Весілля нудистів (лiтературна пародiя)

Щоб у кінці не бути голим
...
Я у житті поставив ціль.

Але занурившись в глибини
Моїх усяких напівправд,
У одяг вдітися весільний -
Можливість випаде навряд.

Олександр Менський

Образ твору А я люблю ходити голим
(Єдина правда з напівправд)
І не люблю носити одяг,
Хоч маю стайню гарних авт.

Мільйонів є у банку трохи
І, аби їх не трафив грець,
Накинула на мене оком
Донька банкіра. Під вінець

Готовий з нею – але просить,
Що хоче одягти фату...
Навіщо їй крутити носом?..
В самій обручці я іду.


26.11.2012

* Джерело: Олександр Менський "Навряд" (http://maysterni.com/publication.php?id=84354)


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Олександр Менський Навряд


      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-11-26 11:39:53
Переглядів сторінки твору 8150
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.018 / 5.25  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.810
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Пародії та епіграми
Іронічна інша поезія
Автор востаннє на сайті 2023.04.12 17:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-11-27 15:12:01 ]
Щодо "порвати свідомість" я жартував, Юлю. :)

Справа в тому, що я пишу свої пародії з 2-х причин:
1. Помічаю слово, рядок, зворот у чиємусь вірші, що аж просяться в пародію.
2. Чийсь вірш надихає мене на створення свого, який я по інерції називаю теж пародією, хоча мав би назвати, наприклад, "за (ім'я автора)" чи взяти рядок-два в епіграф (або у примітках вказати джерело натхнення). Напевно, так тепер і робитиму. )

Щодо того, що "всі (мої) пародійні спроби нижчі... за оригінал...і за технікою... і за змістом" - дозволю трохи не погодитись (разом з авторами схвальних коментарів до них). )

Що "лежать зовсім не у тій площині, ніж оригінали" - погоджусь, буває. ) Це якраз п.2. )

Дивно, але мені моє "чортішо на вірш Оксани Суховій" чомусь найбільше сподобалося з усього, що я написав останнім часом (і в цьому мене підтримав і Кока Черкаський, надихнувшись і віршем Оксани Суховій, і моєю пародією - до того ж відгукнувшись схвально і про мій текст).

Дякую за конструктивну критику, Юлю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Вітер (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-27 15:30:41 ]
Ну, якщо Кока Черкаський для Вас - незаперечний авторитет щодо смаку і таланту, то про що ми взагалі говоримо тут? ) "А шо, пацанам на районі нравіцца", ги-ги...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-11-27 15:46:16 ]
От якби і столичним дівчаткам сподобатись... )))

А що, у Коки і справді класна пародія (текст ось тут, першим коментарем). Бачив, до речі, як він виступав у Львові на Форумі видавців - враження сильні. Щось про пиво співав. )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-27 08:55:27 ]
Так само як існують вірші заради віршів, можуть існувать пародії заради пародій.
Причини такого явища можуть буть наступними:
- автору подобається сам процес віршотворення;
- автор не може мовчать;
Наслідки аналогічні:
- створюються вірші заради (висловлюсь точніше) віршування;
- створюються практично постійно. Це може буть лірика про одне і те ж, про одне і те ж, так само як це може буть і будь-яка инша поезія - громадянська, духовна і т.д. і т.п.
За прикладами далеко ходить не треба.

Вони, можна сказать, поряд :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-27 09:01:16 ]
А що в цей час робить читач?
- він співчуває персонажам, не замислюючись над питанням практичної допомоги, ймовірно, вважаючи, що відповідний громадянськи внесок зроблено, після якого відбудеться очікуване:
- влада нарешті повернеться обличчям до народу;
- злидні хай не разбагатіють, але, принаймні, стануть гідними членами нашого суспільства молодої незалежної держави;
- і т.д., і т.п.
Я такої думки, яку я нікому не нав'язую. Насправді прикладів і наслідків трішки більше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-11-27 09:58:19 ]
Та що там поряд - вони тут. :) А згадані автори, напевно, безнадійні графомани. :) Хоча, пригадую, колись графоманами називали і Пушкіна, і Шевченка, і Достоєвського, і Толстого... :)))