Дякую, Іване! :)
Так, здається, й справді вийшло просто як путівник туриста (читай: нудиста). :)
Залишилось звернутись до керівництва турбази "Чкалов" по гонорар за рекламу. :)
Цікаво, як думаєш - погодяться? :)))

Справа у тому, що, аби писати значно поетичніше, потрібно, як мінімум, чути про свої поезії думку інших поетів. Саме для цього я і знаходжусь у віртуальному просторі, оскільки не маю змоги спілкуватись з іншими поетами вживу. Якщо ж з незрозумілих причин мене позбавлятимуть такої можливості (погодьтесь, вірші, які не з'являються у стрічці останніх надходжень, ніхто і не читає), то зникає і зміст знаходитись у віртуалі.

Отже, терміни "поетичність в цілому" та "поетична елегантність" зараз служать критерієм знаходження чи відсутності віршів у стрічці "Останні надходження" на сайті ПМ?
Наведіть тоді, будь ласка, визначення цих темінів.

темінів = термінів.

Досить символічна одруківка, не вважаєте? :)

Валерію, ось думаю, яким чином вам сказати, аби ви найбільш точно зрозуміли в чому я бачу магію поезії. А магія - це обов"язковий атрибут поезії. Інакше - виходить просто поетична спроба. Так ось, на мою скромну думку, першими рисами магії є, щонайменше, "відкриті позиції", "відкриті для продовження погляди"... Тобто автор вимальовує стильові лінії, які не закриває, і кожен читач має можливість відчути - що там далі, в тому числі, в ненаписаному, але поетично присутньому. Ясно, що "відкриті напрямки" - або линуть вгору, або крізь... Я би вам радив оце "крізь" відчувати і відтворювати у своїх рядках...

А до того часу мої вірші не будуть афішуватись в "Останніх надходженнях"? :)

Валерію, спробуйте у своїх публікаціях дещо більшу увагу звертати на духовну складову.

Хочете сказати, що мої вірші бездуховні? :)

Якщо взяти, наприклад, 9 жінок, які щойно завагітніли, то все одно вони не народять дитину за один місяць.

Напевне, і народження поета теж не відбувається зразу, навіть якщо він перебуває серед інших 9 чи навіть 999 999 поетів.

Та й поети бувають різними - хтось пише яскравими поетичними метафорами, інший - жарти-смішки-гумору трішки і т.д.
І, напевно, всі вони мають право на існування.

Щодо саме цього вірша, то це - не пародія, а просто вірш, натхненний міні-пародією Івана Гентоша, цитату з якої я взяв в епіграф. Тому жодних "виважених поглядів на обидва твори" він і не має, і не повинен мати.

І чим поганий action у вірші?

Щодо моїх гіпотетичних нападок, то дайте, будь ласка, посилання, бо я не зовсім розумію, про що йдеться. Адже ми з Вами завжди могли прекрасно порозумітись. А тут, відчуваю, сталось якесь непорозуміння.

Дякую за відгук, Семене.

Відтепер і ті, хто не переглянув к/ф "Мертвий сезон", матимуть нагоду ознайомитись з цитатою з нього :)

Мені не хотілось би викопувать т.з. "сокиру війни". Та історія трапилась у коментарях до чиєїсь пародії. Хто хотів, той висловлювавсь. Я звернув увагу на якийсь з чинників, які визначають художню цінність (чи висоту) того чи іншого віршованого твору. Ви мене чомусь назвали "експертом" у глузливому значенні Вашого допису. Я не став озиватись, бо моя земна справа у Поезії якщо не зролбить в неї свій корисний внесок, то хоч би не смітити у ній. Коментарі коментарями, а поезія поезією.
Щодо action.
Я мав на увазі ознаки якоїсь біганини того літературного героя, який змальовується у пародії. І він, цей герой біганини переходить з пародії до пародії. Це робить їх однаковими на тлі різних за динамікою творів (першоджерел).

Технічне питання, на якому перечеплювавсь і я.
На сторінці публікації (на тій, на якій Ви розміщуєте, правите текст, виставляєте його на конкурси і т.д., і т.п.), є квадратик "афішувати" - "не афішувати". Щось таке. Редакція ставить позначку у квадратику, щоб не афішувався.
Ви це сприймаєте як тонкий натяк на поетичну висоту Вашого твору.
Повертаєтесь до нього. Доопрацьовуєте. І якщо він покращився, то можете сміливо маніпулювать позначкою. Але важливо бути переконаним у тому, що твір став кращим, бо нащо ескалація напруженості у відносинах?

Щасти.

Не варто відправляти себе у глибоке поетичне підпілля. Досвід сам не прийде, метафори не зваляться на голову. Про божий дар я не кажу. Мало не усі 100% танцорів на льоду народились с ковзанами.
Треба, мабуть, змінить своє ставлення до пародії як до нового твору з вищим і майстернішим, наприклад, бурлеском і т.д. і т.п. І не дуже довірятись схвальним відгукам або дивитись, чиї вони.
Я ж писав, що я не радник, і тому не радитиму :)
І на мої відгуки можна не орієнтуватись.

"не з ковзанами".

Та звісно. Геніальність - це 1% таланту і 99% праці.

Завжди більше радий критичним коментарям. І навіть припиняю публікуватись на тих сайтах, де є лиш суцільне схвалення ("Настане день, коли собі скажу: Оця строфа, нарешті, досконала. О, як тоді, мабуть, я затужу І як захочу, щоб вона сконала" (Ліна Костенко) )