ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.11.19 13:22
О, як важливо вчасно відійти
Від суєти, марноти, часоплину!
Лиш тільки так ти досягнеш мети
І будеш вільним, мов незламна глина.

Я залишаю сцену у той час,
Коли вручають ордени й медалі,
І йду у ліс, де мій вогонь не згас

Тетяна Левицька
2026.11.19 08:08
Що сталось, те сталося,
так мало бути.
У Господа: палиця,
ліки, отрута,
і дні пораховані
до воскресіння,
і сльози знедолені
в смутку осіннім.

Віктор Кучерук
2026.11.19 06:47
Дощ уночі по вікнах тарабанив,
А потім сонце висушило скло,
Через яке всміхавсь до мене ранок,
Очей торкаючись і світлом, і теплом.
Ще ніздрі лоскотали аромати
До блиску вимитих листочків і цвітінь,
І в закутку затемненім кімнати
Ховалася поспішн

хома дідим
2026.11.18 22:50
відомо
виживає сильний
перемагає найсильніший
а дружба не перемагає
бо це лукавство й евфемізм
пригадуючи друзів навіть
атож були і в мене друзі
всі розійшлись кудись із часом

Артур Курдіновський
2026.11.18 19:48
Слова, слова... Яка ж у них ціна?
Вони - лише слабка анестезія.
Підробний світ чекає на месію,
Ми поодинці бачимо з вікна
Фантазії свої, в яких весна
Перемагає осінь, світлій Музі
Дарує сукню на казковім лузі
З тендітних синіх пролісків своїх...

Олена Побийголод
2026.11.18 17:06
Ану, нам пісню проспівай, веселий вітре,
веселий вітре, веселий вітре!
Моря і гори облетів ти всі на світі,
і всі на світі вислухав пісні.

    Заспівай нам про гори й пустині,
    про таємні глибини морів,
    про небокраї сині,

Борис Костиря
2026.11.18 16:24
Я шукаю в бездонному морі
Той важливий непізнаний знак,
Ніби спогади сиві, прозорі,
Що впіймає сумний неборак.
Я шукаю у пеленах ночі
Тіні натяку, впізнаний жест.
Я забуть наполегливо хочу
Те видіння, що прагнуло жертв.

Вячеслав Руденко
2026.11.18 14:49
Під шерех листя верб мені співало в гливах
Одне, мов з лісу, довге і густе,
А інше — ніби у раптових зливах,
Як згадка про минуле і пусте…

Лунало гучно, як стара бандура,
В потоках звуків між пожовклих крон,
Чи чумака забутого натура

Віктор Кучерук
2026.11.18 07:16
Хоч завтра вітер хмари розведе
І зацвіте колись побите поле -
Від горя не сховатися ніде
І болю не позбутися ніколи.
На серці будуть видимі рубці,
Повік душа чорнітиме від туги, -
Це мрію не утримати в руці,
Коли їй тісно в межах виднокругу.

М Менянин
2026.11.18 02:21
Прокинулась в цей час застава –
до зброї кожен богатир,
палає обрію заграва,
а потім бою страшний вир.

Повільно повстають до справи
дружини цих чоловіків,
бо захист краю – їхнє право

Світлана Пирогова
2026.11.17 20:44
Огорни мене скоріш любов'ю,
Бо без тебе сіро все і мрячно.
Лілії цвіли - торкалось слово.
Озеро кохання вже у рясці.

Тихе-тихе, мовчазне уранці.
Квіти-поцілунки - спогад помарнілий.
Не загоїть серпня вечір рани.

хома дідим
2026.11.17 19:59
розчулення найзначущіші
чому би і не омани
ґатунки найзолотіші
така собі маячня
коли огортає холод
болить порожніючий шлунок
у сутіні цій безпутній
полуді наступного дня

Борис Костиря
2026.11.17 18:58
Я ніколи туди не вернусь,
У простори довіри і болю.
Я могилам святим не вклонюсь,
Не ввійду у величні собори.

Я ніколи уже не піду
Сизим степом у ніжнім смерканні.
Я упав на слизькому льоду

В Горова Леся
2026.11.17 11:10
Свіжа рілля запахтіла корінням і дизелем.
Сита ворона з бенкету злетіла нарешті.
Сонце латунне до обрію хмара притиснула.
З крони високої дня доливаються рештки.

Ще до зими кілька кроків, ще трохи осіннього
Полудня в затишку листям сухим зарудіє.

Ірина Вовк
2026.11.17 07:34
«МІКЕЛАНДЖЕЛО: СЕРЦЕ БІЛОГО КАМЕНЮ»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)

Дійові особи:
Мікеланджело Буонарроті – 26-річний скульптор, одержимий красою, закоханий у досконалість людського духу.
Голос Каррарської Брили (Гіганта) – поран

Віктор Кучерук
2026.11.17 05:47
Синє небо й жовте поле
Маю споконвік -
Не хитнути силу волі
Ані в жоден бік.
Бо тепер громи сердиті
Падають згори
І щодня несамовито
Гримає: "Умри!.."
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Маківка
2026.11.16

Ярослав Ковальчук
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Семен Санніков (1960) / Вірші

 Моя ялинка
Образ твору
Гірлянди фантазій, сніжинки надій -
Щорічна оздоба ялинки моєї.
Пусті обіцянки знайшлися на ній,
Неначе у стайні вуздечки та шлеї.

Життєвих обов'язків довгий батіг
З верхівки ялинки петлею спадає.
А клятвам юнацьким, які я зберіг,
Донині пристойного місця немає.

Натомість гойдається низка тривог
У бляклому світлі старого свічада;
Тримається марень пухкий каталог,
Кадило під ним і старенька лампада.

Духовно вагомі майбутні свята
Свічками указують на перспективи.
Замислюсь - і радість мене калата,
І створюють настрій сердечні пориви.

Сьогодні дивлюсь на ялинку свою,
А завтра за гульками, може, забуду.
До неї навколішки впав і стою:
І справді вкрашає мою халабуду.

(2013 & 2016)

Мають місце деякі зміни.
11.11.2016


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-01-01 19:23:27
Переглядів сторінки твору 4828
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.886 / 5.5  (4.935 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.394 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.754
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Метафізична поезія
Автор востаннє на сайті 2026.11.02 13:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-01 19:38:56 ]
Цікавий вірш, Семене, філософський!
А моя подруга свою ялинку любить прикрашати CD-дисками із записаними на них і вже відпрацьованими монографіями і дисертаціями наших університетських авторів - буденно і приземлено )))
З Новим роком Вас і щасти в усьому!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2013-01-01 19:41:42 ]
І Вам усього найкращого у Новому році :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-01-01 21:37:13 ]
бракує ілюстрації до твору, Семене,
мерщій фотоапарат у руки і...
а ні - то запрошуйте у гості:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-01-01 21:38:47 ]
а як це я не побачила ялиноньки - була вона чи не була, от загадка?:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2013-01-01 22:09:31 ]
Співпало :)
Я якраз шукав таку, яка б відповідала генеральному задуму твору, а притулив ту, яку знайшов.
Істинно моя, природно, віртуальна, але з елементами девіртуалізації, а також матеріалізації деяких мрій.
Може, спробую намалювать. Вона теж була б з гірляндами, зі сніжинками, частина яких вже втратила свою кристалічну побудову, бо перетворилась у воду, і з хомутами, в які можна потраплять :) В хомути обіцянок щось не робить і від чогось відмовлятись.
З Новим роком і новими творчими планами та успіхами. Хай щастить.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-01-01 22:43:38 ]
дякую, навзаєм з Новим роком!)
Хай щастить.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2013-01-02 11:15:45 ]
чи так, чи не так?
чи ще - абияк...
чи хліба дістати,
усе ж таки злак!..
ялинка проста,
її калата!
Шкода,
адже щастя -
в конверті за назвою
"З молотка"
))) Тримайтеся!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2013-01-02 13:19:20 ]
Ну ялинка - деревце,
тут тобі і те і це...

Гарно нарядили.
З Новим, пане Семене.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2013-01-02 15:20:06 ]
І Вас так само - з новим роком і різдвяними святами. Днями поділиться своїм пророчим променем чекана нами усіма зіронька ясная.
Духовних Вам і веселих свят :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-01-02 13:55:12 ]
Усміхнули )
А ялинка хоч справжня? чи штучна?

Вітаю в Новому році!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2013-01-02 15:16:38 ]
Вдома стоїть штучна і не менш ошатна, аніж якась природна, потайки чи за якісь могоричі вирубана на землях Прикарпаття або (жахливо уявить!) у чорнобильскій зоні.
Цього року багато хто з дешевих бізнесменів повезе з базарів такі ялинки на утилізацію. Рівень попиту, за результатами моїх любительських спостережень, був надто невисоким. А я радію. Вже другий рік зустріча моя штучна ялинка з "Епіцентру" - і нівроку.
А ця ялинка, про яку створено унікальний за тематикою вірш, віртуальна. З нею, як і загалом з новим роком, пов'язані певні сподівання, наміри і, як завжди, обіцянки самому собі, близьким и иншим. Одну з обіцянок я виконав практично першого дня нового року. Мої вірші вже матимуть назву - кожний свою. Назва - це важлива атрибутика багатьох речей і явищ. От, наприклад, моє ім'я. А був би я, наприклад, Афіногеном. То я був би серйознішим і ніколи б не жартував.

З Новим роком, новим щастям, успіхами і радощами :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2013-01-02 22:27:36 ]
Перший рядок особливо сподобався!
З Новим роком!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2013-01-03 09:17:03 ]
Додати б до нього кращого вірша - і була б повнісінька гармонія.

Дякую за вітання. Тримайте мої :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Герасименко (Л.П./М.К.) [ 2013-02-02 13:01:53 ]
Гарні Ваші вірші, пане Семене. І читаються легко, і зміст глибокий, і повчитися є чому

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2013-02-02 20:17:39 ]
Нема тут чому вчитись :)
Щоправда:
- техніка віршування відчувається;
Але серйозність у наявному або якомусь (як досить часто трапляється) гіпертрофованому вигляді - ні.
Що то за поезія без серйозного ставлення до неї ("що то за хазяїн, що то за Хома")? І проблема (питання) не в чарці "на коня", а в чомусь иншому - тому самому для мене иншому та другорядному, що для когось иншого є найголовнішим. Що з цієї поезії взять? Та нічого.
А я додам - нічого, крім того, що в ній є і воно якоюсь мірою когось цікавить.