ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.06.19 21:02
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Мирон Шагало
2026.06.19 20:56
За спогадом летять думки
туди, на стежку ту знайому,
туди, де стигнуть колоски
у полі, недалеко дому.

Пшеничне поле. В тихий сум
знов починає огортати.
Це поле в серці я несу,

Артур Сіренко
2026.06.19 19:13
Колись давно, коли світ ще був молодим і білі хмари називали островами в синьому морі, а не шматками алабамської вати, які хтось (можливо, чорношкірий всезнайка Джо) спересердя підкинув в гору, я познайомився зі старим дідом на ім’я Годі. На відміну від Ґ

Юрій Лазірко
2026.06.19 16:39
о серце моє...
1.
пригадую...
це море дотиків
і поцілунків
оооооооооооо
о крила мої
полон обіймів

Світлана Пирогова
2026.06.19 15:46
Навколо світ - як молитовний спів,
Де кожен подих серце хмелем поїть.
У тихім надвечір'ї між дубів
Застигло літо в золотім спокої.

Таких солодких, трепетних ночей,
Такого шовку у високих травах,
Такого блиску зоряних очей

Борис Костиря
2026.06.19 12:50
Закінчився ярмарок. Блазні спочили,
Стоять у чеканні старезних карет.
Вони спромоглися на гордий учинок
І вже декламують прадавній сонет.
Лютують кати у сваволі безчинства.
Замовк неприкаяний ніжний кларнет.

Закінчився ярмарок. Стухлі ідеї

Охмуд Песецький
2026.06.19 12:10
Інерційне чекання того, на що чекаєш, здається безкінечною піснею зоряного неба, жодного куплета якої ти можеш не почути. Та твоя наука чекання не знає ні мойр, ні Кайроса, ні Гамлета. Тут не стежать за стрілками годинника. Тут обслуговують той механізм,

хома дідим
2026.06.19 08:19
стояв мовчав дивився
на останній
багряний кленовий листок
на дереві під під’їздом
думаючи про своє
про листок хай останній
який ще
повисить ще нічо ще ого

Віктор Кучерук
2026.06.19 07:02
Вогнем негаснучим москва
Охоплена місцями, -
Лягла завіса димова,
Як Божий гнів, на храми.
Зійшла покара із небес
На москалів за вчинки,
Що спонукали світ увесь
Здійснить переоцінку

Роксолана Вірлан
2026.06.19 06:21
Жвріє вогник знеднілого сонця за містом -
встигну іще присмалити цигарку думок.
Вітер лабає на кабелях пісню джазисту,
свінг одтанцьовує - скок- йому все - перескок.

Не поспішаю сьогодні. Запаривши м'яти,
ковзаю поглядом з лоджії -з лету птахів.

Тетяна Левицька
2026.06.19 06:18
Коли облітала акація біла
і падав додолу обпечений цвіт,
я невиліковно любов'ю хворіла,
бо ліків від неї не вигадав світ.

Світилися очі небесним опалом,
шалено у грудях вистукував пульс.
Та Єва в мені крізь віки воскресала

С М
2026.06.18 22:09
Танець у піску на морі ]

Атож, ось і ми, а точніш, ось і я, сам-один
Видимі речі, які були спільними, о давніше
Пам’ять розтягується, я вражений, чому би ні
Бо це був прегарний час, я сміявся
Часи змінилися, недосяжна ти, я не можу скаржитись
Були

Євген Федчук
2026.06.18 20:12
Коли війна закінчилась, москалі завзято
Узялись про перемоги книжечки писати.
Тонни книжок написали про Московську битву,
Як їм удалося вперше ворога розбити,
Сталінградську, Курську, звісно, про взяття Берліна,
Як поставили фашистів вони на коліна.

Іван Потьомкін
2026.06.18 20:04
Війни невигойні стигмати.
Печаль Арахна тче і тче.
Виходить на узвишшя Мати
І руку прикладає до очей.
Кого там надивляє, – не питайте.
Про те в нас знають навіть малюки...
...Війни невигойні стигмати,
Невжеж ви оселились навіки?

Артур Курдіновський
2026.06.18 14:21
Лютує сіре небо грозове.
Живуть під ним приборкані міщани.
Безпосередність малюка Жерве
Зустрілася з підступністю Вальжана.

Знов заглушають Божу благодать
Реальності приземлені куплети.
Нічого не змінилося. Дзвенять

Володимир Бойко
2026.06.18 12:57
Ми зійшлися, щоб множився рід,
Щоб зростав український нарід,
Та життя скерувало не так -
Ми злучали котів і собак.

Бо найперше цінує наш рід
Непоганий стабільний дохід,
А як треба продовжити рід -
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Семен Санніков (1955) / Вірші

 Моя ялинка
Образ твору
Гірлянди фантазій, сніжинки надій -
Щорічна оздоба ялинки моєї.
Пусті обіцянки знайшлися на ній,
Неначе у стайні вуздечки та шлеї.

Життєвих обов'язків довгий батіг
З верхівки ялинки петлею спадає.
А клятвам юнацьким, які я зберіг,
Донині пристойного місця немає.

Натомість гойдається низка тривог
У бляклому світлі старого свічада;
Тримається марень пухкий каталог,
Кадило під ним і старенька лампада.

Духовно вагомі майбутні свята
Свічками указують на перспективи.
Замислюсь - і радість мене калата,
І створюють настрій сердечні пориви.

Сьогодні дивлюсь на ялинку свою,
А завтра за гульками, може, забуду.
До неї навколішки впав і стою:
І справді вкрашає мою халабуду.

(2013 & 2016)

Мають місце деякі зміни.
11.11.2016


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-01-01 19:23:27
Переглядів сторінки твору 4430
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.886 / 5.5  (4.930 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.389 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.754
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Метафізична поезія
Автор востаннє на сайті 2026.06.18 16:37
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-01 19:38:56 ]
Цікавий вірш, Семене, філософський!
А моя подруга свою ялинку любить прикрашати CD-дисками із записаними на них і вже відпрацьованими монографіями і дисертаціями наших університетських авторів - буденно і приземлено )))
З Новим роком Вас і щасти в усьому!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2013-01-01 19:41:42 ]
І Вам усього найкращого у Новому році :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-01-01 21:37:13 ]
бракує ілюстрації до твору, Семене,
мерщій фотоапарат у руки і...
а ні - то запрошуйте у гості:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-01-01 21:38:47 ]
а як це я не побачила ялиноньки - була вона чи не була, от загадка?:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2013-01-01 22:09:31 ]
Співпало :)
Я якраз шукав таку, яка б відповідала генеральному задуму твору, а притулив ту, яку знайшов.
Істинно моя, природно, віртуальна, але з елементами девіртуалізації, а також матеріалізації деяких мрій.
Може, спробую намалювать. Вона теж була б з гірляндами, зі сніжинками, частина яких вже втратила свою кристалічну побудову, бо перетворилась у воду, і з хомутами, в які можна потраплять :) В хомути обіцянок щось не робить і від чогось відмовлятись.
З Новим роком і новими творчими планами та успіхами. Хай щастить.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-01-01 22:43:38 ]
дякую, навзаєм з Новим роком!)
Хай щастить.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2013-01-02 11:15:45 ]
чи так, чи не так?
чи ще - абияк...
чи хліба дістати,
усе ж таки злак!..
ялинка проста,
її калата!
Шкода,
адже щастя -
в конверті за назвою
"З молотка"
))) Тримайтеся!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2013-01-02 13:19:20 ]
Ну ялинка - деревце,
тут тобі і те і це...

Гарно нарядили.
З Новим, пане Семене.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2013-01-02 15:20:06 ]
І Вас так само - з новим роком і різдвяними святами. Днями поділиться своїм пророчим променем чекана нами усіма зіронька ясная.
Духовних Вам і веселих свят :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-01-02 13:55:12 ]
Усміхнули )
А ялинка хоч справжня? чи штучна?

Вітаю в Новому році!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2013-01-02 15:16:38 ]
Вдома стоїть штучна і не менш ошатна, аніж якась природна, потайки чи за якісь могоричі вирубана на землях Прикарпаття або (жахливо уявить!) у чорнобильскій зоні.
Цього року багато хто з дешевих бізнесменів повезе з базарів такі ялинки на утилізацію. Рівень попиту, за результатами моїх любительських спостережень, був надто невисоким. А я радію. Вже другий рік зустріча моя штучна ялинка з "Епіцентру" - і нівроку.
А ця ялинка, про яку створено унікальний за тематикою вірш, віртуальна. З нею, як і загалом з новим роком, пов'язані певні сподівання, наміри і, як завжди, обіцянки самому собі, близьким и иншим. Одну з обіцянок я виконав практично першого дня нового року. Мої вірші вже матимуть назву - кожний свою. Назва - це важлива атрибутика багатьох речей і явищ. От, наприклад, моє ім'я. А був би я, наприклад, Афіногеном. То я був би серйознішим і ніколи б не жартував.

З Новим роком, новим щастям, успіхами і радощами :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2013-01-02 22:27:36 ]
Перший рядок особливо сподобався!
З Новим роком!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2013-01-03 09:17:03 ]
Додати б до нього кращого вірша - і була б повнісінька гармонія.

Дякую за вітання. Тримайте мої :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Герасименко (Л.П./М.К.) [ 2013-02-02 13:01:53 ]
Гарні Ваші вірші, пане Семене. І читаються легко, і зміст глибокий, і повчитися є чому

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2013-02-02 20:17:39 ]
Нема тут чому вчитись :)
Щоправда:
- техніка віршування відчувається;
Але серйозність у наявному або якомусь (як досить часто трапляється) гіпертрофованому вигляді - ні.
Що то за поезія без серйозного ставлення до неї ("що то за хазяїн, що то за Хома")? І проблема (питання) не в чарці "на коня", а в чомусь иншому - тому самому для мене иншому та другорядному, що для когось иншого є найголовнішим. Що з цієї поезії взять? Та нічого.
А я додам - нічого, крім того, що в ній є і воно якоюсь мірою когось цікавить.