ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.06.12 13:39
Імла
Розпливається перед очима
Світ, втрачаючи риси свої.
Підпирає майбутнє плечима
Невідомість з далеких країв.
Так у двері погрозливо грима
Правда гордих німих кураїв.

Розпливаються сталі поняття

Татьяна Квашенко
2026.06.12 12:40
Майже сонет
В перлиннім, з бірюзи, бурштиновім намисті,
Що наче й дороге, й не коштує грошА –
У тисячі облич одягнуте це місто,
В яке до самоти закохана душа.

У безліч протиріч загорнута принцеса,
Коли у навпростець, а інколи навкруг,
У тисячах облич до мене

Іван Потьомкін
2026.06.12 09:23
Професору з Лозоватки
Поки до суфіксів і флексій,
До міфів Греції і Риму
Я спомин цей із серця вийму,
Щоб пом’януть дядька Олексу.
...Колись в студентську кампанію осінню
Невмілі до селянської роботи руки
Він направляв не матом, а прислів’ями.
Чимало призабулося з тої н

Віктор Кучерук
2026.06.12 07:05
* * *
В. Н...
Всілякі дні мелькають без зупинки
І кожен з нас торує власний шлях,
Де радість і печаль навперемінку
Щодня стрічаються не на словах.

Ти, друже, той, хто розуміє мовчки
Усе і переймається завжди, -

С М
2026.06.11 21:50
Про книгу (Fairport Convention)
Не збагнула вона, як побачив я
Та усміхнено каже щось іще
Закриваючи книгу, щоби бути тут
У чуттях, і я грав би про це

Сторінки лишає із іменами
Хай чекають, вона прийде, хіба ні
Мріючи, що їм іще розповісти про

Роксолана Вірлан
2026.06.11 20:02
Відлюдник - 9 аркан
В позачассі згадаєш, як тиша вагітніла звуком,
як у смерку порожньому дзенькала перша зоря,
як люнарного сяйва стежина - мов сріблена смуга -
між огнями лилась і ти стезі отій довіряв.

Довіряв більше їй, ніж матерії взятій у руку,
ніж землі під но

Євген Федчук
2026.06.11 17:34
Битва біля Білої Весі у грудні 1154 року
Як чубляться князі поміж собою,
Бо кожен прагне в Києві сидіть,
Тоді якогось супостата ждіть,
Що візьме Київ з боєм чи без бою.
Орда монгольська Київ облягла,
Хоча і хочу дуже помилитись,
Не думаю, що вдасться нам відбитись…
Година крайня Києва при

Ігор Терен
2026.06.11 15:56
Злободенні факти
Коли пора іти до дна
і ти приклав до цього руку,
то це, таки, твоя війна,
що дурням служить за науку.

***
Як не мудруй, усім каюк,
якщо хитрують ренегати...

Борис Костиря
2026.06.11 15:44
Ялинки
Я у царстві ялинок бреду.
Заблукав у самотньому борі
І на радість чи то на біду
Відчуваю величність собору.

Я бреду між похилих дерев,
Ніби книг, непрочитаних досі.
Я почую притлумлений рев,

Володимир Ляшкевич
2026.06.11 13:22
Посткавафісне. Бібліотекар
Щоденність – тиха, непримітно-звична плином.
Але у ній, немов у сутінній кімнаті,
присутні бігом часу виявлені вікна.

Ті, що обличчям до минулого – прозорі.
А щільно вкриті не прожитим - з майбуття.

Злітають звідтіля провіщення всілякі -

Тетяна Левицька
2026.06.11 08:10
Кара
Везувій винищив Помпеї
і виноградні вина.
Під порохом жаркого глею
похована причина.
Содом й Гоморру покарали
за блуд і сластолюбство.
Від грізного меча моралі
на пласі гине людство.

Охмуд Песецький
2026.06.11 07:41
Рецепт з тобою
Як інакше назвати довге чекання чогось для тебе важливого? Певно, хворобою, яку треба перенести, знаючи, що вона не марна і колись відпустить. Ти ковтаєш казенні ліки у палаті своєї байдужості до всього, що є довкола, і слухаєш лікаря часу. Він лікує мов

хома дідим
2026.06.11 06:54
* 109 *
верлібри дуже навіть
експортний артикул
якщо у тебе є
чого продати
їм
читачам трактатів
молодняку на слемі
панночкам серпанковим

Віктор Кучерук
2026.06.11 05:55
Пастух
Лисуватий, крутолобий,
У незміннім кожушку, -
Спозарана дід худобу
Доглядає на лужку.
З-під верби спостерігає,
Добре бачачи здаля,
Що наблизилось до гаю
Недосвідчене теля.

М Менянин
2026.06.10 23:58
Танки* наші
Нумо в коло йдіть до нас,
раді бачити тут вас.
В ритмі з рухом гучні гуки,
хто зна де ті ноги й руки…

Бубон тут як тулумбас**
грувом*** покриває нас.
Коло витримати в русі

Іван Потьомкін
2026.06.10 21:26
***
Стільки причин в юдеїв для печалі.
Стільки постів і молитов сумних.
Та все ж не знайдеш серед них
Оту, аби гірке минуле не вертало.
Як зненависть здолати безпричинну,
Одвічну зненависть людини до людини?
Почата Каїном, що так і не розкаявсь,
Як Аве
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Семен Санніков (1955 - 2020) / Вірші

 Моя ялинка
Образ твору гаплик

Мають місце деякі зміни.
11.11.2016


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-01-01 19:23:27
Переглядів сторінки твору 4412
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 3.513 / 5.5  (3.719 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.311 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.500
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Метафізична поезія
Автор востаннє на сайті 2025.07.17 23:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-01 19:38:56 ]
Цікавий вірш, Семене, філософський!
А моя подруга свою ялинку любить прикрашати CD-дисками із записаними на них і вже відпрацьованими монографіями і дисертаціями наших університетських авторів - буденно і приземлено )))
З Новим роком Вас і щасти в усьому!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-01 19:41:42 ]
І Вам усього найкращого у Новому році :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-01-01 21:37:13 ]
бракує ілюстрації до твору, Семене,
мерщій фотоапарат у руки і...
а ні - то запрошуйте у гості:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-01-01 21:38:47 ]
а як це я не побачила ялиноньки - була вона чи не була, от загадка?:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-01 22:09:31 ]
Співпало :)
Я якраз шукав таку, яка б відповідала генеральному задуму твору, а притулив ту, яку знайшов.
Істинно моя, природно, віртуальна, але з елементами девіртуалізації, а також матеріалізації деяких мрій.
Може, спробую намалювать. Вона теж була б з гірляндами, зі сніжинками, частина яких вже втратила свою кристалічну побудову, бо перетворилась у воду, і з хомутами, в які можна потраплять :) В хомути обіцянок щось не робить і від чогось відмовлятись.
З Новим роком і новими творчими планами та успіхами. Хай щастить.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-01-01 22:43:38 ]
дякую, навзаєм з Новим роком!)
Хай щастить.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2013-01-02 11:15:45 ]
чи так, чи не так?
чи ще - абияк...
чи хліба дістати,
усе ж таки злак!..
ялинка проста,
її калата!
Шкода,
адже щастя -
в конверті за назвою
"З молотка"
))) Тримайтеся!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2013-01-02 13:19:20 ]
Ну ялинка - деревце,
тут тобі і те і це...

Гарно нарядили.
З Новим, пане Семене.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-02 15:20:06 ]
І Вас так само - з новим роком і різдвяними святами. Днями поділиться своїм пророчим променем чекана нами усіма зіронька ясная.
Духовних Вам і веселих свят :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-01-02 13:55:12 ]
Усміхнули )
А ялинка хоч справжня? чи штучна?

Вітаю в Новому році!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-02 15:16:38 ]
Вдома стоїть штучна і не менш ошатна, аніж якась природна, потайки чи за якісь могоричі вирубана на землях Прикарпаття або (жахливо уявить!) у чорнобильскій зоні.
Цього року багато хто з дешевих бізнесменів повезе з базарів такі ялинки на утилізацію. Рівень попиту, за результатами моїх любительських спостережень, був надто невисоким. А я радію. Вже другий рік зустріча моя штучна ялинка з "Епіцентру" - і нівроку.
А ця ялинка, про яку створено унікальний за тематикою вірш, віртуальна. З нею, як і загалом з новим роком, пов'язані певні сподівання, наміри і, як завжди, обіцянки самому собі, близьким и иншим. Одну з обіцянок я виконав практично першого дня нового року. Мої вірші вже матимуть назву - кожний свою. Назва - це важлива атрибутика багатьох речей і явищ. От, наприклад, моє ім'я. А був би я, наприклад, Афіногеном. То я був би серйознішим і ніколи б не жартував.

З Новим роком, новим щастям, успіхами і радощами :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2013-01-02 22:27:36 ]
Перший рядок особливо сподобався!
З Новим роком!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-03 09:17:03 ]
Додати б до нього кращого вірша - і була б повнісінька гармонія.

Дякую за вітання. Тримайте мої :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Герасименко (Л.П./М.К.) [ 2013-02-02 13:01:53 ]
Гарні Ваші вірші, пане Семене. І читаються легко, і зміст глибокий, і повчитися є чому

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-02 20:17:39 ]
Нема тут чому вчитись :)
Щоправда:
- техніка віршування відчувається;
Але серйозність у наявному або якомусь (як досить часто трапляється) гіпертрофованому вигляді - ні.
Що то за поезія без серйозного ставлення до неї ("що то за хазяїн, що то за Хома")? І проблема (питання) не в чарці "на коня", а в чомусь иншому - тому самому для мене иншому та другорядному, що для когось иншого є найголовнішим. Що з цієї поезії взять? Та нічого.
А я додам - нічого, крім того, що в ній є і воно якоюсь мірою когось цікавить.