ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ярослав Чорногуз
2026.02.17 19:48
Ти моє кохання - чарівлива ніжність,
Ти моє кохання - сонце золоте.
Ти моє кохання - трав духмяна свіжість,
Ти моє кохання - почуття святе.


Ти моя любове - сяєво проміння,
Ти моя любове - колихання віт,

Володимир Мацуцький
2026.02.17 13:30
Куди крокує
злодій світ,
в якому Бог –
лише прохожий,
в якому –
злодію він свій,
мені – не свій,
та і не божий?

Тетяна Левицька
2026.02.17 12:27
Зимовий день, паєтками на снігу,
виблискує промінням золотим.
Купає у Дніпрі прозору кригу,
мов кришталеві витвори сльоти.

На узбережжі дубне сокорина,
лоскоче вітер сиві буклі* хмар.
За горизонтом снігову перину

Борис Костиря
2026.02.17 10:56
Прокидаюсь під звуки птахів
Так раптово, неждано і нагло.
Прокидаюсь під звуки гріхів,
Як народжений заново Нарбут.

Прокидаюсь під звуки весни,
Під симфонію сонця і вітру.
Входить з гуркотом сонце у сни,

Лесь Коваль
2026.02.17 09:15
Я не вмію давати життя - вмію лиш забирати.
Без емоцій і слів. Повсякденно. Рутина проста.
Доки можу - лечу, бо коротке життя у пернатих:
перемелює піря та крила смертельний верстат.

Я сьогодні - герой, урочистості, держнагороди.
Побратима плече, П

Віктор Кучерук
2026.02.17 07:26
Хоч на гілках сріблястий іній зрана,
Та небосхил уже теплом пропах
І все частіш склубоченим туманом
Сніги куритись стали на полях.
Іде весна і відзначати кличе
Свій кожен крок спрямований до нас,
Але своє усміхнене обличчя,
Не завжди виставляє нап

Микола Дудар
2026.02.16 22:56
Ти поміж мрій застряг навічно
І відмінить ніхто не вправі
Тому, що ти увесь стоїчний.
Отож, гуляй і мрій надалі…
І не забудь про відпочинок,
Про захист власний від пройдохів…
Обзаведись для «клина» клином
Хоча би з кимсь, хоча би трохи.

Ігор Шоха
2026.02.16 20:51
На зламі долі як і мій народ,
приречений цуратися гордині,
іду у ногу з течією вод
по схиленій до заходу долині.

Минаю нерозведені мости
над рукавами синього Дунаю,
та до кінця ніколи не дійти,

Іван Потьомкін
2026.02.16 20:36
Дерево рубав побіля річки чоловік.
І чи втомився, чи так собі про щось подумав,
Сокира вислизнула з рук й шубовснула у воду.
«Ой, що ж мені теперечки робить?
Вона ж у мене одна в господі!»-
Отак ось лементує чоловік, та хто ж почує...
Раптом з води

Олександр Буй
2026.02.16 20:35
Зима тече струмками у весну,
Несе в моря корвети паперові.
Я скоро знов до ранку не засну,
Як соловей співатиме в діброві.

Душа міняє агрегатний стан –
Тече крижинка по щоці сльозою.
Суворішим іще на зиму став,

В Горова Леся
2026.02.16 17:42
Стече переболілими обрАзами
Мій сум про тебе. Звісно, що стече,
Напишеться підранішнім дощем
По склі нічному наостанок сказане.
Й садно, натерте часом, запече.

Спочатку ледве чутно, ледве впізнано.
Беззвучно закричу в ту мить: почуй,

Борис Костиря
2026.02.16 12:14
Я - контркультура, я хлопець із підворіття
З Маркузе й гітарою в грубих руках.
На мене осіло, мов попіл, жорстоке століття.
І падають вірші додолу, як вічності прах.

Сиджу під стіною у рвоті і бруді земному,
Ковтаю ілюзії, ніби торішній портвей

Віктор Кучерук
2026.02.16 07:16
Зимові дні, неначе сни,
Минають скоро, -
Прояви жданої весни
Щодня надворі.
Водою хутко взявся сніг
І вже струмочки
Бринять і лащаться до ніг,
І тішать очко.

Микола Дудар
2026.02.15 23:23
Котика ніжного дотики…
Небо суцільно захмарене…
Крадуть, знущаюсться покидьки.
Господи, де ж воно, праведне?
Ночі і дні наші втомлені…
Поле засніжене, зранене…
Котику - братику - ангеле,
Поруч побудь на повторені…

С М
2026.02.15 17:23
Знати би от
Коли спинитися, коли іти
А в зимовому середмісті
Усе на думці сніги брудні

Вийшовши уночі торкайся
Злота вогників, що вони
Виказують утечу тіней

Ігор Терен
2026.02.15 16:58
А кривда залишає хибні тіні
про істину... і не гидує світ
усім, що нині
доїдають свині,
і тим, що ділять орки із боліт.

***
А малорос на вухо не тугий,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стейсі Стейсі
2026.02.14

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Семен Санніков (1955 - 2020) / Вірші

 Моя ялинка
Образ твору гаплик

Мають місце деякі зміни.
11.11.2016


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-01-01 19:23:27
Переглядів сторінки твору 4189
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 3.513 / 5.5  (3.719 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.311 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.500
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Метафізична поезія
Автор востаннє на сайті 2025.07.17 23:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-01 19:38:56 ]
Цікавий вірш, Семене, філософський!
А моя подруга свою ялинку любить прикрашати CD-дисками із записаними на них і вже відпрацьованими монографіями і дисертаціями наших університетських авторів - буденно і приземлено )))
З Новим роком Вас і щасти в усьому!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-01 19:41:42 ]
І Вам усього найкращого у Новому році :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-01-01 21:37:13 ]
бракує ілюстрації до твору, Семене,
мерщій фотоапарат у руки і...
а ні - то запрошуйте у гості:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-01-01 21:38:47 ]
а як це я не побачила ялиноньки - була вона чи не була, от загадка?:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-01 22:09:31 ]
Співпало :)
Я якраз шукав таку, яка б відповідала генеральному задуму твору, а притулив ту, яку знайшов.
Істинно моя, природно, віртуальна, але з елементами девіртуалізації, а також матеріалізації деяких мрій.
Може, спробую намалювать. Вона теж була б з гірляндами, зі сніжинками, частина яких вже втратила свою кристалічну побудову, бо перетворилась у воду, і з хомутами, в які можна потраплять :) В хомути обіцянок щось не робить і від чогось відмовлятись.
З Новим роком і новими творчими планами та успіхами. Хай щастить.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-01-01 22:43:38 ]
дякую, навзаєм з Новим роком!)
Хай щастить.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2013-01-02 11:15:45 ]
чи так, чи не так?
чи ще - абияк...
чи хліба дістати,
усе ж таки злак!..
ялинка проста,
її калата!
Шкода,
адже щастя -
в конверті за назвою
"З молотка"
))) Тримайтеся!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2013-01-02 13:19:20 ]
Ну ялинка - деревце,
тут тобі і те і це...

Гарно нарядили.
З Новим, пане Семене.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-02 15:20:06 ]
І Вас так само - з новим роком і різдвяними святами. Днями поділиться своїм пророчим променем чекана нами усіма зіронька ясная.
Духовних Вам і веселих свят :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-01-02 13:55:12 ]
Усміхнули )
А ялинка хоч справжня? чи штучна?

Вітаю в Новому році!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-02 15:16:38 ]
Вдома стоїть штучна і не менш ошатна, аніж якась природна, потайки чи за якісь могоричі вирубана на землях Прикарпаття або (жахливо уявить!) у чорнобильскій зоні.
Цього року багато хто з дешевих бізнесменів повезе з базарів такі ялинки на утилізацію. Рівень попиту, за результатами моїх любительських спостережень, був надто невисоким. А я радію. Вже другий рік зустріча моя штучна ялинка з "Епіцентру" - і нівроку.
А ця ялинка, про яку створено унікальний за тематикою вірш, віртуальна. З нею, як і загалом з новим роком, пов'язані певні сподівання, наміри і, як завжди, обіцянки самому собі, близьким и иншим. Одну з обіцянок я виконав практично першого дня нового року. Мої вірші вже матимуть назву - кожний свою. Назва - це важлива атрибутика багатьох речей і явищ. От, наприклад, моє ім'я. А був би я, наприклад, Афіногеном. То я був би серйознішим і ніколи б не жартував.

З Новим роком, новим щастям, успіхами і радощами :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2013-01-02 22:27:36 ]
Перший рядок особливо сподобався!
З Новим роком!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-03 09:17:03 ]
Додати б до нього кращого вірша - і була б повнісінька гармонія.

Дякую за вітання. Тримайте мої :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Герасименко (Л.П./М.К.) [ 2013-02-02 13:01:53 ]
Гарні Ваші вірші, пане Семене. І читаються легко, і зміст глибокий, і повчитися є чому

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-02 20:17:39 ]
Нема тут чому вчитись :)
Щоправда:
- техніка віршування відчувається;
Але серйозність у наявному або якомусь (як досить часто трапляється) гіпертрофованому вигляді - ні.
Що то за поезія без серйозного ставлення до неї ("що то за хазяїн, що то за Хома")? І проблема (питання) не в чарці "на коня", а в чомусь иншому - тому самому для мене иншому та другорядному, що для когось иншого є найголовнішим. Що з цієї поезії взять? Та нічого.
А я додам - нічого, крім того, що в ній є і воно якоюсь мірою когось цікавить.