ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Мирон Шагало
2026.07.14 21:46
Громаддя
гнівне
грозить
громами!
Горить грімниці блиск – палючий жар!
Здається, мить, і встояти ніщо не зможе!
Здається, мить, і все на світі переможе
сліпа озлоба піднебесних кар!

Роксолана Вірлан
2026.07.14 15:09
Осердна Суть моя - не вперше в тілі -
не вдруге одягаю плоті бран.
Струмую руслом Лади і Сивілли,
непоцуравшись тихого добра.

Земне моє й високе гостювання
між цих людей - межи стрімких дерев -
долиє сили небу, вчине ставні,

Борис Костиря
2026.07.14 13:19
Прибрали ялинку з центральної площі.
Так смисл оголився безглуздих понять.
Прибрали ялинку, як висохлі мощі,
Як відгомін грізних, запеклих заклять.

Прибрали ялинку... Усе проминає
В потоці ненатлих і згорблених днів.
Я хочу напитись води із Дунаю

Тетяна Левицька
2026.07.14 13:08
По ограді плющ плететься,
Свічка ладаном чадить.
Стугонить розбите серце,
Не спиняється на мить.
Скрапує сльота рахманно
На скорботний обеліск.
Хрест залізний невблаганно
По коліна в землю вріс.

Ірина Вовк
2026.07.14 11:10
СПАЛАХ ЧЕТВЕРТИЙ. КОРОНА З ПОПЕЛУ. ПРОКЛЯТТЯ. Голос Бояна впав до ледве чутного, тремтливого шепоту. Старий заплющив очі, наче намагався закритися від картини, яка досі палила його душу вогнем. *** – Ти підн

хома дідим
2026.07.14 10:52
видихнутий цигарковий дим
який розчиняється у повітрі
мовби пучка солі вкинута до окропу
негода імла яка загортає місто
дедалі ретельніше ген
поетичне натхення котре на хвилину
просотує день безнадійно прозовий
що із цього вам чуття на порозі

Віктор Кучерук
2026.07.14 07:25
У просторім помешканні
Вдвох із кішкою мешкаєм,
Оглядаючи з подивом
Речі ті, що знаходимо, -
Відбуваєм повинності -
Взяти деякі й винести...
14.07.26

Мар'ян Кіхно
2026.07.14 03:23
Я сподіваюсь, у вас ніколи більше не виникне подібна можливість. Але знати про неї надалі доцільно та смішно. На ту мить Україна збиралася в державний кулак, і ми двоє, шниривши на Хрещатику-26, вирішили від балди найнятися ще й перекладачами в Міністер

Володимир Бойко
2026.07.13 19:08
І історію і сучасність підганяють одне під одного. Декому у Варшаві знову закортіло у Варшавський договір. А заодно й під московське сідло. Гонор може перекладатися як «честь», «гідність». Але може також як «пиха» чи «чванство». Вибір за паньством.

Юрій Лазірко
2026.07.13 17:09
те "я" - останнє в зграї літер
на небо квоти обміліле дно
нанизуй музику на вітер
цей сніжно-білий сонм тремтливих нот

те "я" - у слові поминальнім
і глобус для фанатів крутизни
коли відходиш то принаймні

С М
2026.07.13 15:04
Дивлячись у вікна
Як дощить оцей
Дивлячись у вікна на, на
Так ніби навколо
Лиш тільки дощ, про все
Мов що знапастило мене, знаєш
Якби на мені от, ядро & цеп
Так! Ей! Знаєш, є думки

Вячеслав Руденко
2026.07.13 14:41
Таємний кут у скалках скла
Ховає в сон чужі страхи.
Тут все разом - зола й смола
І день і ніч, вовки й птахи.

Добро і зло - чужі світи!
Таємний кут між маяття.
Спочинь і ти на самоті,

Тетяна Левицька
2026.07.13 14:28
Скинувши зажуру із чола,
Дочекавшись слушної нагоди,
Врешті-решт зустрілись, узяла
Трохи коньячку і бутербродів.

Як давно не бачились. З-під вій
Очі ніжні, мов черемха біла.
Бачиш, як завчасно, любий мій,

Іван Потьомкін
2026.07.13 14:04
Як у коханні щось не йдеться,
Почуй його в гебрайській мові,
Відчуєш силу, бо ж на кохам
Вкраїнське слово озоветься.
А як в наснагу сила виросте,
То й до кохання шлях вкоротиться,
І ти зневіри так уникнеш,
Що не одного з глузду зводила.

Борис Костиря
2026.07.13 13:35
Мороз тривожний покриває розум,
Зігравши в лісі тужну "Лакримозу".
Він відчуває, ніби звір, загрозу
З минулого сумного паровоза.

Думки укрились льодом, наче плесо,
На втіху і розраду злого плебсу.
На нім впаде невинна поетеса

хома дідим
2026.07.13 11:10
сів і віршик написав
чом би і не віршик
утомившись від вистав
їй же бо незгірших
потуравши тим і тим
лагідним і щирим
сяйнооким і сліпим
у бедламі віри
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Семен Санніков (1960) / Вірші

 Моя ялинка
Образ твору
Гірлянди фантазій, сніжинки надій -
Щорічна оздоба ялинки моєї.
Пусті обіцянки знайшлися на ній,
Неначе у стайні вуздечки та шлеї.

Життєвих обов'язків довгий батіг
З верхівки ялинки петлею спадає.
А клятвам юнацьким, які я зберіг,
Донині пристойного місця немає.

Натомість гойдається низка тривог
У бляклому світлі старого свічада;
Тримається марень пухкий каталог,
Кадило під ним і старенька лампада.

Духовно вагомі майбутні свята
Свічками указують на перспективи.
Замислюсь - і радість мене калата,
І створюють настрій сердечні пориви.

Сьогодні дивлюсь на ялинку свою,
А завтра за гульками, може, забуду.
До неї навколішки впав і стою:
І справді вкрашає мою халабуду.

(2013 & 2016)

Мають місце деякі зміни.
11.11.2016


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-01-01 19:23:27
Переглядів сторінки твору 4485
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.886 / 5.5  (4.935 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.394 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.754
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Метафізична поезія
Автор востаннє на сайті 2026.07.14 17:59
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-01 19:38:56 ]
Цікавий вірш, Семене, філософський!
А моя подруга свою ялинку любить прикрашати CD-дисками із записаними на них і вже відпрацьованими монографіями і дисертаціями наших університетських авторів - буденно і приземлено )))
З Новим роком Вас і щасти в усьому!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2013-01-01 19:41:42 ]
І Вам усього найкращого у Новому році :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-01-01 21:37:13 ]
бракує ілюстрації до твору, Семене,
мерщій фотоапарат у руки і...
а ні - то запрошуйте у гості:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-01-01 21:38:47 ]
а як це я не побачила ялиноньки - була вона чи не була, от загадка?:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2013-01-01 22:09:31 ]
Співпало :)
Я якраз шукав таку, яка б відповідала генеральному задуму твору, а притулив ту, яку знайшов.
Істинно моя, природно, віртуальна, але з елементами девіртуалізації, а також матеріалізації деяких мрій.
Може, спробую намалювать. Вона теж була б з гірляндами, зі сніжинками, частина яких вже втратила свою кристалічну побудову, бо перетворилась у воду, і з хомутами, в які можна потраплять :) В хомути обіцянок щось не робить і від чогось відмовлятись.
З Новим роком і новими творчими планами та успіхами. Хай щастить.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-01-01 22:43:38 ]
дякую, навзаєм з Новим роком!)
Хай щастить.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2013-01-02 11:15:45 ]
чи так, чи не так?
чи ще - абияк...
чи хліба дістати,
усе ж таки злак!..
ялинка проста,
її калата!
Шкода,
адже щастя -
в конверті за назвою
"З молотка"
))) Тримайтеся!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2013-01-02 13:19:20 ]
Ну ялинка - деревце,
тут тобі і те і це...

Гарно нарядили.
З Новим, пане Семене.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2013-01-02 15:20:06 ]
І Вас так само - з новим роком і різдвяними святами. Днями поділиться своїм пророчим променем чекана нами усіма зіронька ясная.
Духовних Вам і веселих свят :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-01-02 13:55:12 ]
Усміхнули )
А ялинка хоч справжня? чи штучна?

Вітаю в Новому році!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2013-01-02 15:16:38 ]
Вдома стоїть штучна і не менш ошатна, аніж якась природна, потайки чи за якісь могоричі вирубана на землях Прикарпаття або (жахливо уявить!) у чорнобильскій зоні.
Цього року багато хто з дешевих бізнесменів повезе з базарів такі ялинки на утилізацію. Рівень попиту, за результатами моїх любительських спостережень, був надто невисоким. А я радію. Вже другий рік зустріча моя штучна ялинка з "Епіцентру" - і нівроку.
А ця ялинка, про яку створено унікальний за тематикою вірш, віртуальна. З нею, як і загалом з новим роком, пов'язані певні сподівання, наміри і, як завжди, обіцянки самому собі, близьким и иншим. Одну з обіцянок я виконав практично першого дня нового року. Мої вірші вже матимуть назву - кожний свою. Назва - це важлива атрибутика багатьох речей і явищ. От, наприклад, моє ім'я. А був би я, наприклад, Афіногеном. То я був би серйознішим і ніколи б не жартував.

З Новим роком, новим щастям, успіхами і радощами :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2013-01-02 22:27:36 ]
Перший рядок особливо сподобався!
З Новим роком!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2013-01-03 09:17:03 ]
Додати б до нього кращого вірша - і була б повнісінька гармонія.

Дякую за вітання. Тримайте мої :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Герасименко (Л.П./М.К.) [ 2013-02-02 13:01:53 ]
Гарні Ваші вірші, пане Семене. І читаються легко, і зміст глибокий, і повчитися є чому

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2013-02-02 20:17:39 ]
Нема тут чому вчитись :)
Щоправда:
- техніка віршування відчувається;
Але серйозність у наявному або якомусь (як досить часто трапляється) гіпертрофованому вигляді - ні.
Що то за поезія без серйозного ставлення до неї ("що то за хазяїн, що то за Хома")? І проблема (питання) не в чарці "на коня", а в чомусь иншому - тому самому для мене иншому та другорядному, що для когось иншого є найголовнішим. Що з цієї поезії взять? Та нічого.
А я додам - нічого, крім того, що в ній є і воно якоюсь мірою когось цікавить.