ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Адель Станіславська (1976) / Вірші

 У цих снігах
Образ твору У цих снігах закутана печаль...

Вона до мене стиха промовляє,

мов дрібно розпорошений кришталь,

журливий дзвін на стежечці до раю.

Чи болем цим до нього перейду,

чи погублю той рай у серця лоні?..

Біліє сум у місячнім саду

і памороззю сиплеться на скроні.


2013




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-01-20 23:07:39
Переглядів сторінки твору 3506
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.935 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.041 / 5.68)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.737
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.02.13 17:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-01-21 00:27:47 ]
Так ніжно, обережно і витончено... ніби чую легенький дзенькіт сніжинок.
Дуже гарно. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2013-01-21 08:56:39 ]
Вам дякую, пані Галю, за візит і теплий коментар!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-01-21 00:53:31 ]
печально, але світло торкається з тієї печалі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2013-01-21 08:57:05 ]
Щиро дякую, пані Людмило! Зі святами Вас!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-01-21 09:17:34 ]
Хоч у снігах, але дуже тепло...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2013-01-21 09:24:55 ]
Дякую, пане Мирославе, за теплО.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2013-01-21 09:31:43 ]
Симпатично, але " ... дзві(н н)а стежечці" - можна напевно і щось на кшталт "дзвони стежечки..." , "дзвін стежиночки"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2013-01-21 09:44:04 ]
А чого ж, можна й ламати аби втрафити в правила... Тіко не те воно буде, не те баглося сказати, пане Редакторе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2013-01-21 10:22:47 ]
Просто, шановна Адель, збіг двох однакових приголосних - явище таки не найкраще, повинна бути мотивація, чи не так? Цікаво, яка мотивація у вас, можливо вона важлива.
Перепрошую, але, загалом, написане під гаслом "хочу сказати саме так" - не обов"язково ж прийметься редакцією будь-якого видання. А на головних сторінках ПМ адміністрація намагається анонсувати саме написане бе(з з)бігів...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2013-01-21 10:27:23 ]
То знімайте з головної. Моя мотивація - не маю достойної заміни. Ваш варіант - не підходить.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-01-21 13:43:30 ]
...або я чогось не розумію, або все ж таки... той збіг для очей! Лише для очей, для коректора... але ж там, при читанні коли... там існує невидима пауза...

журливий дзвін V на стежечці до раю.

Згодна з п. Любою Бенедишин - можна замінити..:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2013-01-21 14:07:15 ]
Дякую, пані Людмило, за Вашу підтримку і схожість відчуттів у даному випадку. Я цілковито розділаю Вашу думку, щодо збігу "для очей". Та сперечатись із редакцією з цього приводу не маю бажання. Воля пана Ляшкевича зняти цей вірш з головної, якщо він вважає даний збіг достатнім приводом для цього. Правила є правила - і нічого не попишеш, надто, якщо вони стають принципами, та ще й голими... А моя воля лишити так, як я це бачу. Тут не йдеться про мою сліпу впертість - вона мені не притаманна, я завжди з увагою і повагою відношуся до слушних порад, і свідченням цьому є багато конструктивних діалогів з іншими авторами тут на ПМ під моїми віршами. Та окрім того, користуюся ще й власною думкою.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2013-01-21 10:57:22 ]
А мені отой "збіговий" рядочок найбільше до серця припав...)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2013-01-21 12:35:57 ]
Дякую, Лесенько!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-01-21 12:55:03 ]
Вихід завжди є )
Це я про проблемний збіг:
журливий дзвін ПО стежечці до раю.

Як на мене, так навіть більш увиразнено...

Гарний вірш, Адель.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2013-01-21 13:53:19 ]
Дякую, пані Любо! Рада Вам щиро!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-21 20:59:27 ]
Пані Адель, світло... якесь тепло охоплює від Ваших рядочків...я навіть не можу це передати...
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2013-01-21 22:04:04 ]
Спасибі, Лесю! Приємно, що не оминаєте.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2013-01-21 21:27:50 ]
Привет. С прошедшими праздниками тебя!
смотрю на проблемные рядочки и вижу в них для себя непонятки прежде всего в орфографии. мне она здесь видится такой:

Вона до мене стиха промовляє, (кома!)
мов дрібно розпорошений кришталь - ("промовляє", звучит как)
журливий дзвін на стежечці до раю

иначе совсем скучновато, перечисление существительных

про "збиг" я бы пожертвовала "стежечками" - эта ласковость здесь мне как масло масленное
например:
журливий дзвін у закапелках раю або навпаки
журливий дзвін у серцевині раю (чего-то вмещающее в себя рай, ты это лучше сможешь)
это просто вариант)..
а стихотворение - понравилось! иначе б не писала


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2013-01-21 22:06:36 ]
Дякую, Таню. Ти права, коми там справді не вистачає.:)
І Тебе з святами!:)