ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2026.02.16 22:56
Ти поміж мрій застряг навічно
І відмінить ніхто не вправі
Тому, що ти увесь стоїчний.
Отож, гуляй і мрій надалі…
І не забудь про відпочинок,
Про захист власний від пройдохів…
Обзаведись для «клина» клином
Хоча би з кимсь, хоча би трохи.

Ігор Шоха
2026.02.16 20:51
На зламі долі як і мій народ,
приречений цуратися гордині,
іду у ногу з течією вод
по схиленій до заходу долині.

Минаю нерозведені мости
над рукавами синього Дунаю,
та до кінця ніколи не дійти,

Іван Потьомкін
2026.02.16 20:36
Дерево рубав побіля річки чоловік.
І чи втомився, чи так собі про щось подумав,
Сокира вислизнула з рук й шубовснула у воду.
«Ой, що ж мені теперечки робить?
Вона ж у мене одна в господі!»-
Отак ось лементує чоловік, та хто ж почує...
Раптом з води

Олександр Буй
2026.02.16 20:35
Зима тече струмками у весну,
Несе в моря корвети паперові.
Я скоро знов до ранку не засну,
Як соловей співатиме в діброві.

Душа міняє агрегатний стан –
Тече крижинка по щоці сльозою.
Суворішим іще на зиму став,

В Горова Леся
2026.02.16 17:42
Стече переболілими обрАзами
Мій сум про тебе. Звісно, що стече,
Напишеться підранішнім дощем
По склі нічному наостанок сказане.
Й садно, натерте часом, запече.

Спочатку ледве чутно, ледве впізнано.
Беззвучно закричу в ту мить: почуй,

Борис Костиря
2026.02.16 12:14
Я - контркультура, я хлопець із підворіття
З Маркузе й гітарою в грубих руках.
На мене осіло, мов попіл, жорстоке століття.
І падають вірші додолу, як вічності прах.

Сиджу під стіною у рвоті і бруді земному,
Ковтаю ілюзії, ніби торішній портвей

Віктор Кучерук
2026.02.16 07:16
Зимові дні, неначе сни,
Минають скоро, -
Прояви жданої весни
Щодня надворі.
Водою хутко взявся сніг
І вже струмочки
Бринять і лащаться до ніг,
І тішать очко.

Микола Дудар
2026.02.15 23:23
Котика ніжного дотики…
Небо суцільно захмарене…
Крадуть, знущаюсться покидьки.
Господи, де ж воно, праведне?
Ночі і дні наші втомлені…
Поле засніжене, зранене…
Котику - братику - ангеле,
Поруч побудь на повторені…

С М
2026.02.15 17:23
Знати би от
Коли спинитися, коли іти
А в зимовому середмісті
Усе на думці сніги брудні

Вийшовши уночі торкайся
Злота вогників, що вони
Виказують утечу тіней

Ігор Терен
2026.02.15 16:58
А кривда залишає хибні тіні
про істину... і не гидує світ
усім, що нині
доїдають свині,
і тим, що ділять орки із боліт.

***
А малорос на вухо не тугий,

Євген Федчук
2026.02.15 15:28
Про царицю Катерину Другу по Росії
Ще за життя говорили, що вона повія.
Хто тільки не був у неї тоді у коханцях,
Хто лиш не озолотився на тій «тяжкій» праці.
Її можна зрозуміти: чоловіка вбила,
Та єство своє жіноче нікуди ж не діла.
А цариця ж… Хто

Олена Побийголод
2026.02.15 14:17
Із Леоніда Сергєєва

Навколо багато накритого столу в очікуванні гостей походжають Теща з Тестем.

Теща:
Що оце?

Тесть:

Борис Костиря
2026.02.15 11:44
Мінливість травня тиха і примарна
Спалахує і гасне вдалині.
Мінливість травня, мов свята омана,
Що не горить в пекельному вогні.

Побачиш таємничий рух природи
В мінливості сезонів і дощів.
Так істина себе у муках родить

Юрій Гундарів
2026.02.15 10:46
Доброго вечора, шановні радіослухачі! В ефірі щотижнева передача «Особистість - поруч!» Сьогодні наш гість - переможець конкурсу короткого оповідання на таку всеосяжну тему, як «Мета мого життя», Іван Кочур. Зараз ми сидимо у затишній однокімнатній ква

Іван Потьомкін
2026.02.14 19:27
Слухаючи брехливу московську пропаганду, неодноразово ловиш себе на тому, що десь уже читав про це: що зроду-віку не було ніякої тобі України, що мова українська – це діалект російської... Та ще чимало чого можна почути з екранів телевізора чи надибати

Микола Дудар
2026.02.14 15:38
Здетонірував неспокій…
Аж здригнувся холодильник.
Недалечко, в кілька кроків,
А над ним пра-пра світильник…
Довелось порозумітись.
Ніч неспокю вже вкотре,
Головне, щоб не гриміти
І дотриматися квоти…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стейсі Стейсі
2026.02.14

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Галина Михайлик / Вірші / "Наодинці з Вічністю" (Філософські роздуми...)

 Майже за Кантом

Дві речі подивляють щоразу сильніше і по-новому, що частіше і довше роздумую про них, – це зоряне небо наді мною і моральний закон в мені…

І.Кант

Сьогодні - на Сатурні, а завтра - на Землі,
а післязавтра - на Юпітері, – фестини!…
Це - літо у Карпатах – зірниці, як джмелі,
Шкварчать і падають у зимні рік бистрини.

В нічній траві ще чутно звабливий запах дня,
Десь біля ватри засинає звук сопілки…
Впритул до таїни. Із небом сам-на-сам.
Погоджуєшся з Кантом. Про вічне. І не тільки...

2000(2013)

Щось дуже захотілося сьогодні літа... Тому й вирішила опублікувати давній свій вірш. До моєї участі на творчих сторінках ПМ, первинний варіант цього вірша здавався мені неперевершеним і таким, що найповніше відбиває те, що я хочу донести читачеві. Але мій ПМ-івський досвід зумовив появу нового варіанту. Він,сподіваюсь, не втратив того первинного сенсу...

("старий" варіант):

Сьогодні - танці на Сатурні, а завтра – на Землі,
а післязавтра – на Юпітері фестини…
Це - влітку у Карпатах – зорі, як джмелі
Шкварчать і падають в холодних рік бистрини.

В нічній траві ще чутно запах дня,
Десь біля ватри засинає звук сопілки…
До вічності впритул. З зірками сам-на-сам.
Погоджуєшся з Кантом. І не тільки.

19.08.2000


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-02-09 16:06:57
Переглядів сторінки твору 4617
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.733 / 5.5  (5.095 / 5.64)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.106 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.717
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Спейс-Арт - Поезія відкритого Космосу
Карпатсько-Закарпатська Протопоезія
Автор востаннє на сайті 2023.11.07 01:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2013-02-09 17:32:32 ]
Галино, щось нас з Вами потягнуло до знаменитостей... У Вашому випадку Кант був би дуже радий такій поетичній картині.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-09 19:13:46 ]
Дякую, пане Богдане! Мабуть є чого в них (знаменитостей) повчитися :))
А те що одночасно потягнуло - думаю не випадково. Я вже у коментарях на сторінці п.Олени Герасименко писала, що більшість з активних ПМівців -"на одній хвилі" :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-09 18:13:34 ]
Перший варіант мені більше подобається - лаконічніший.
Будьте


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-09 19:15:28 ]
Мені теж. Тому й подала його у примітках.
Дякую за візит!
Будьмо, гей!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-02-09 18:24:18 ]
Відчувається школа ПМ:)І суті не втрачено, і вірша "вирівняно".Файно!

Кант не знав, що ляже в риму
у ПМ-івки Галини...:)))



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-09 19:20:27 ]
Дякую, пане Мирославе! Довго думала над цією публікацією. Вже було вирішила давати цього вірша у "Іншу поезію". Але щось налетіло, певно натхнення - і склався ПМівський варіант.
А що вже думає шановний філософ - колись дізнаємося, як зустрінемося з ним...там...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-09 18:56:33 ]
Галочко, задум дуже приємний!
Сонце, вибачаюсь, але перший варіант, як на мене, ліричніший, мелодійніший... І видно: ось воно випорхнуло із серця в ту ж мить, як народилося...
Довіряйте своєму серцю:)
Обіймаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-09 19:29:38 ]
Дякую, Лесю! Цілком з Вами згідна. Як вже писала вище у коментарі п.Аноніму, тому й оприлюднила перший варіант у примітках. Варіант ПМівської публікації - як ілюстрація впливу тутешніх вимог на творчий процес. Дякую за сердечність!:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2013-02-09 23:07:47 ]
Мені теж до вподоби перший...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-10 09:40:19 ]
Дякую, п.Наталю. Але там з ритмом не все гладко :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2013-02-10 12:18:06 ]
Дуже цікавий вірш, Галино! Особливо мені до вподоби "зірниці, як джмелі", "звабний запах дня". Можливо, краще "зимних рік бистрини"? (однак це рекомендація ненав'язливого характеру) :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-10 23:18:06 ]
Дякую, Олено, що не минаєте! Тішуся, що сподобалося. Справді Ваше зауваження слушне, але у звуковому прочитанні "зимних рік бистрини" виникає не зовсім приємне для вуха "зимни(хрік)",як і в "старому" варіанті цього вірша мені муляло "холодни(хрік)"...
Хотілося якось обійти цей (хрік)...:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Менський (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-10 12:28:30 ]
Сподобалося, Галино. Бажаю Вам вдалого і корисного плавання на ПМ просторі. Щасти!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-10 23:23:14 ]
Дуже дякую,Олександре! Значною мірою, це залежить від нас самих, чи пірнати в глибину чи плавати на поверхні... :)))