ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Софія Кримовська
2026.11.11 21:38
Ще нас нема, а камені живуть -
нутро застигле давнього вулкана.
Ці свідки світотворення, що стануть
І свідками занепаду, мабуть...
І перший водоспад, і перший ліс,
І перше слово, так, оте, найперше,
Що блискавку об камінь раптом скреше -
І розіллє

Ігор Терен
2026.11.11 13:37
Хто не помер за волю і свободу,
у того невеликий пієтет,
який не заслуговує на оду,
хай краще слух порадує дует.

Диктує моду на пустий сюжет
нечесана поетика бомонду.
Папуги теж піїти із народу

Марія Дем'янюк
2026.11.11 10:43
Господи, дякую Тобі за тишу, наповнену голосами.
Господи, я знову чую пісню своєї мами.
Господи, слухаю мову мого татусьо.
Господи, чую Твоє: «Поклич. Я озвуся».
Господи, мій любий, пресвітлий Боже,
Люблю Тебе усім серцем, як тільки можу.

Господи,

Юрій Гундарів
2026.11.11 10:35
Симфонія № 45 (Прощальна) Йозефа Гайдна виконується при свічах, закріплених на пюпітрах музикантів, які у фінальній частині один за одним припиняють грати, гасять свічі й залишають сцену. Згодом сходить зі сцени і диригент. Симфонію дограють лише два музи

Тетяна Левицька
2026.11.11 09:44
Цей погляд, ніби гостре жало,
вколов у серце мовчазне.

— Нічого вам не обіцяла,
тож не бентежте ви мене.
Самотня жінка ще не привід
торкатися її долонь;
з маршрутки на зупинці вийду,

хома дідим
2026.11.11 08:58
вона і він
пишуть навзаєм одне одному
якусь маячню
бо це їхнє уміння саме у цім моменті
ще щось писати
тут головне навязливо
увійти у ритм
зовсім необовязково

Віктор Кучерук
2026.11.11 06:10
Неспокійний, як вітрисько,
Прудконогий цей хлопчисько,
Що в глибинах небовиду
Таємничо зник без сліду.
Заховався за хмаринку
На якусь одну хвилинку,
Бо за мить повз мене знову
Шмигонув у гай вербовий,

Артур Курдіновський
2026.11.10 23:06
Під ноги осінь сипала бурштин
І шила сповідь жовтими нитками.
Стою на тихій вулиці один...
Тут відчиню собі останню браму.

Всі відзвуки зимових іменин
Оглушені осінніми дощами.
У кожній краплі бачить грішник син

М Менянин
2026.11.10 23:00
Є меч такий Кладениць,
нівроку як кому,
народ наш спадкоємець
віки й віки тому.

На захист має силу
й умову лиш одну:
над ним хто зрушить брилу –

Кока Черкаський
2026.11.10 21:23
Онкодиспансер. Первинний огляд лікаря. Пацієнт - чоловік років 45-50. Підозра на рак легень. - Палите? - Палю. - Як довго? - З 4го класу. Може з 5го. - З якого конкретно року? - Я не помню. - В школу ви в якому році пішли? - (кашляє) Точно не п

Ігор Шоха
2026.11.10 21:06
Летять і минають літа суєти,
об’єднані ціллю одною,
і люди, що мчать до цієї мети,
назвали її золотою.

Старіє і знов молодіє земля,
і є сподівання на краще,
і промені сонця ще гріють здаля,

Тетяна Левицька
2026.11.10 20:26
Не знадобиться відпускати
минуле у чортополох.
Ще здатна прикрашати шати
хоч уві сні для нас обох,
і згадувати очі сині,
обличчя миле, рук тепло —
від щемної пори й донині,
любити, щоб там не було.

Борис Костиря
2026.11.10 20:17
Перед тим, як назавжди покинуть
Цю місцевість, таку дорогу,
Він вклонився могилам і нивам,
Залишивши надію благу.

Він вклонився книжкам посивілим
На полицях дрімливих, стійких.
Він лишав не маєтки і вілли,

Світлана Пирогова
2026.11.10 18:52
Довірлива..Всю обняла б планету.
А він - ласкавий, зичливість в очах.
Заполонив і взяв в чіпкі тенета.
Хотілось щастям бути у руках.

Але ж оманливість не вічна, звісно.
І віддалився він, як не було.
Крихке кохання не палило свічі,

Іван Потьомкін
2026.11.10 18:06
«Які ми гарні!»- пишаються суцвіття,
Невдовзі станемо плодами...»
Згинається гілля, кора мовчить.
Мовчить невидиме коріння…
Мовчать, хоч знають, що сказати крикунам,
Які невдовзі розпрощаються з цим світом.
І тільки ми дамо життя новим суцвіттям.

Ігор Терен
2026.11.10 12:22
А наш взірець – Сцевола Муцій,
який учив терпіти зло
і цій науці
у фейсбуці
підтакує якесь пуйло.

***
А де-не-де є мода вічна
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Галина Михайлик / Вірші / "Наодинці з Вічністю" (Філософські роздуми...)

 Майже за Кантом

Дві речі подивляють щоразу сильніше і по-новому, що частіше і довше роздумую про них, – це зоряне небо наді мною і моральний закон в мені…

І.Кант

Сьогодні - на Сатурні, а завтра - на Землі,
а післязавтра - на Юпітері, – фестини!…
Це - літо у Карпатах – зірниці, як джмелі,
Шкварчать і падають у зимні рік бистрини.

В нічній траві ще чутно звабливий запах дня,
Десь біля ватри засинає звук сопілки…
Впритул до таїни. Із небом сам-на-сам.
Погоджуєшся з Кантом. Про вічне. І не тільки...

2000(2013)

Щось дуже захотілося сьогодні літа... Тому й вирішила опублікувати давній свій вірш. До моєї участі на творчих сторінках ПМ, первинний варіант цього вірша здавався мені неперевершеним і таким, що найповніше відбиває те, що я хочу донести читачеві. Але мій ПМ-івський досвід зумовив появу нового варіанту. Він,сподіваюсь, не втратив того первинного сенсу...

("старий" варіант):

Сьогодні - танці на Сатурні, а завтра – на Землі,
а післязавтра – на Юпітері фестини…
Це - влітку у Карпатах – зорі, як джмелі
Шкварчать і падають в холодних рік бистрини.

В нічній траві ще чутно запах дня,
Десь біля ватри засинає звук сопілки…
До вічності впритул. З зірками сам-на-сам.
Погоджуєшся з Кантом. І не тільки.

19.08.2000


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-02-09 16:06:57
Переглядів сторінки твору 5027
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.733 / 5.5  (5.095 / 5.64)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.106 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.717
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Спейс-Арт - Поезія відкритого Космосу
Карпатсько-Закарпатська Протопоезія
Автор востаннє на сайті 2023.11.07 01:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2013-02-09 17:32:32 ]
Галино, щось нас з Вами потягнуло до знаменитостей... У Вашому випадку Кант був би дуже радий такій поетичній картині.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-09 19:13:46 ]
Дякую, пане Богдане! Мабуть є чого в них (знаменитостей) повчитися :))
А те що одночасно потягнуло - думаю не випадково. Я вже у коментарях на сторінці п.Олени Герасименко писала, що більшість з активних ПМівців -"на одній хвилі" :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-09 18:13:34 ]
Перший варіант мені більше подобається - лаконічніший.
Будьте


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-09 19:15:28 ]
Мені теж. Тому й подала його у примітках.
Дякую за візит!
Будьмо, гей!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-02-09 18:24:18 ]
Відчувається школа ПМ:)І суті не втрачено, і вірша "вирівняно".Файно!

Кант не знав, що ляже в риму
у ПМ-івки Галини...:)))



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-09 19:20:27 ]
Дякую, пане Мирославе! Довго думала над цією публікацією. Вже було вирішила давати цього вірша у "Іншу поезію". Але щось налетіло, певно натхнення - і склався ПМівський варіант.
А що вже думає шановний філософ - колись дізнаємося, як зустрінемося з ним...там...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-09 18:56:33 ]
Галочко, задум дуже приємний!
Сонце, вибачаюсь, але перший варіант, як на мене, ліричніший, мелодійніший... І видно: ось воно випорхнуло із серця в ту ж мить, як народилося...
Довіряйте своєму серцю:)
Обіймаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-09 19:29:38 ]
Дякую, Лесю! Цілком з Вами згідна. Як вже писала вище у коментарі п.Аноніму, тому й оприлюднила перший варіант у примітках. Варіант ПМівської публікації - як ілюстрація впливу тутешніх вимог на творчий процес. Дякую за сердечність!:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2013-02-09 23:07:47 ]
Мені теж до вподоби перший...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-10 09:40:19 ]
Дякую, п.Наталю. Але там з ритмом не все гладко :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2013-02-10 12:18:06 ]
Дуже цікавий вірш, Галино! Особливо мені до вподоби "зірниці, як джмелі", "звабний запах дня". Можливо, краще "зимних рік бистрини"? (однак це рекомендація ненав'язливого характеру) :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-10 23:18:06 ]
Дякую, Олено, що не минаєте! Тішуся, що сподобалося. Справді Ваше зауваження слушне, але у звуковому прочитанні "зимних рік бистрини" виникає не зовсім приємне для вуха "зимни(хрік)",як і в "старому" варіанті цього вірша мені муляло "холодни(хрік)"...
Хотілося якось обійти цей (хрік)...:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Менський (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-10 12:28:30 ]
Сподобалося, Галино. Бажаю Вам вдалого і корисного плавання на ПМ просторі. Щасти!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-10 23:23:14 ]
Дуже дякую,Олександре! Значною мірою, це залежить від нас самих, чи пірнати в глибину чи плавати на поверхні... :)))