ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

М Менянин
2026.08.06 20:14
Лунная поляна
светит серебром,
там, где сердца рана –
родина и дом.
Там же пелась песня
и родных тепло...
Боже, дай воскреснуть
с тем, когда светло.

Володимир Бойко
2026.08.06 17:39
Вже давно у лісах Амазонії
Не лунають чарівні симфонії.
Щонайкращих співців
Алігатор поїв
І печально в лісах Амазонії.

На великий банкет у Ракошино
Поз’їжджалися гості запрошені.

Євген Федчук
2026.08.06 15:33
Дід у вицвілій мазепинці на клас подивився.
Йому раптом щемно стало, що аж просльозився.
Це ж уперше, як героя його запросили
До дітей. Бо з того часу, як проголосили
Їх запроданцями, навіть і мислі не мали
Про таке розповідати, у собі тримали.
А те

Артур Курдіновський
2026.08.06 15:09
У липневому номері "Української Літературної Газети" надруковано магістральний вінок із моєї корони сонетів "Смарагдова тиша". Це для мене, дійсно, подія. Пригадуються слова та погрози деяких авторів Поетичних Майстерень, наших провідних новаторів-про

Борис Костиря
2026.08.06 14:28
Острів Епштейна в далекому морі.
Острів розпусти. Розкладений Рим
Так розвалився у плотській покорі.
Посох історії буде твердим.

Дика еліта вже геть занепала,
У дебілізмі не відає меж.
І словеса, як фальшиві опали,

В Горова Леся
2026.08.06 14:27
Лускаті хмари - окуні рожеві.
Заграви блиск на кожному зажеврів.
Їх неба невід викине на берег,
Де млою стануть кольорові пера

Тих дивних риб, що хмарами здалися.
А променю блесна над краєм блисне,
Над пляжем, де із оніксами гравій,

Ірина Вовк
2026.08.06 12:01
Суд історії на балконі палацу Клеопатра увірвалася на відкриту терасу палацу, де Цезар спостерігав за пожежею. Її сукня з найтоншого китайського шовку тріпотіла на вітрі, а важке золоте намисто-пектораль із зображенням крилатої Ісіди тремтіло від част

хома дідим
2026.08.06 11:52
для чого епатаж
зарафаель собі
життєве щось
знайоме всім тутешнє
із музикою
хай комусь верлібр
ще інший видить
ярлики аптечні

Вячеслав Руденко
2026.08.06 07:59
Коли ми розумом своїм
Досягнемо зразків
І кобзи наші кам’яні
Зігріють світ батьків,

Де телепати-ковалі
Лежать в основах рун,
І плем’я юних гендлярів

Віктор Кучерук
2026.08.06 07:21
Вітер розвіяв туман над покосами,
Небо безкрає укрила блакить, -
Серпень старанно вмивається росами,
Запахом яблук приємно п'янить.
Ранок серпневий свіжить прохолодою
Та звеселяє піснями птахів, -
Тішуся знову ясною погодою
І позолотою щедрих полі

М Менянин
2026.08.05 23:07
І був народ близьким до краху –
від рабства «несолона сіль»,
не стало в нім до Бога страху –
так корабель сіда на міль.

Серед Своїх народів в світі
Господь обрав послами їх,
в своїй землі були щоб ситі –

С М
2026.08.05 22:02
Сіре місто це
Залізних рук сплеск
І вечірка для клоунів, хай
Падає дощ недалеко
Прошу ласки, лимонадна бейбі

Як увечері сонце сідає
І земля розливається, вранці

Ольга Садкова
2026.08.05 21:37
Ешелон довжелезний. «Телячі» вагони.
По півсотні у кожнім невинних людей.
Чи із розуму це, чи з якихось агоній,
чи від вбивчих якихось примарних ідей?!

Виселенцями стали вкраїнські селяни,
що одвіку трудились на рідній землі.
А тепер конвоїри зухв

В Горова Леся
2026.08.05 16:32
Притулюся тобі до плеча, у смиренні притихну,
І бажання незмінності впреться кутом у висок.
Загустілим повітрям ухватиться порція вдиху,
Та у шелесті ранку відчується часу пісок.

Дай не знати коли і куди розійдуться дороги.
І не відати де і кому об

Борис Костиря
2026.08.05 13:59
Так цілий світ для тебе замалий.
Нікуди не подінешся від себе.
Проб'ється вірш крізь серце запальний,
Тікаючи від ницого вертепу.
Усі маршрути поведуть не в Рим,
А в точку відбуття, у точку пустки.
Втомився без надії херувим.
Немає в болю жодної в

Ірина Вовк
2026.08.05 12:51
Ця оповідь – спроба зазирнути за завісу сухої історичної хроніки. Мені хотілося показати стародавню Александрію 48 року до н.е. періоду цариці Клеопатри та римського імператора Юлія Цезаря як живий організм: з її шумом порту, запахами нільського мулу, роз
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Галина Михайлик / Вірші / "Наодинці з Вічністю" (Філософські роздуми...)

 Майже за Кантом

Дві речі подивляють щоразу сильніше і по-новому, що частіше і довше роздумую про них, – це зоряне небо наді мною і моральний закон в мені…

І.Кант

Сьогодні - на Сатурні, а завтра - на Землі,
а післязавтра - на Юпітері, – фестини!…
Це - літо у Карпатах – зірниці, як джмелі,
Шкварчать і падають у зимні рік бистрини.

В нічній траві ще чутно звабливий запах дня,
Десь біля ватри засинає звук сопілки…
Впритул до таїни. Із небом сам-на-сам.
Погоджуєшся з Кантом. Про вічне. І не тільки...

2000(2013)

Щось дуже захотілося сьогодні літа... Тому й вирішила опублікувати давній свій вірш. До моєї участі на творчих сторінках ПМ, первинний варіант цього вірша здавався мені неперевершеним і таким, що найповніше відбиває те, що я хочу донести читачеві. Але мій ПМ-івський досвід зумовив появу нового варіанту. Він,сподіваюсь, не втратив того первинного сенсу...

("старий" варіант):

Сьогодні - танці на Сатурні, а завтра – на Землі,
а післязавтра – на Юпітері фестини…
Це - влітку у Карпатах – зорі, як джмелі
Шкварчать і падають в холодних рік бистрини.

В нічній траві ще чутно запах дня,
Десь біля ватри засинає звук сопілки…
До вічності впритул. З зірками сам-на-сам.
Погоджуєшся з Кантом. І не тільки.

19.08.2000


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-02-09 16:06:57
Переглядів сторінки твору 4863
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.733 / 5.5  (5.095 / 5.64)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.106 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.717
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Спейс-Арт - Поезія відкритого Космосу
Карпатсько-Закарпатська Протопоезія
Автор востаннє на сайті 2023.11.07 01:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2013-02-09 17:32:32 ]
Галино, щось нас з Вами потягнуло до знаменитостей... У Вашому випадку Кант був би дуже радий такій поетичній картині.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-09 19:13:46 ]
Дякую, пане Богдане! Мабуть є чого в них (знаменитостей) повчитися :))
А те що одночасно потягнуло - думаю не випадково. Я вже у коментарях на сторінці п.Олени Герасименко писала, що більшість з активних ПМівців -"на одній хвилі" :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-09 18:13:34 ]
Перший варіант мені більше подобається - лаконічніший.
Будьте


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-09 19:15:28 ]
Мені теж. Тому й подала його у примітках.
Дякую за візит!
Будьмо, гей!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-02-09 18:24:18 ]
Відчувається школа ПМ:)І суті не втрачено, і вірша "вирівняно".Файно!

Кант не знав, що ляже в риму
у ПМ-івки Галини...:)))



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-09 19:20:27 ]
Дякую, пане Мирославе! Довго думала над цією публікацією. Вже було вирішила давати цього вірша у "Іншу поезію". Але щось налетіло, певно натхнення - і склався ПМівський варіант.
А що вже думає шановний філософ - колись дізнаємося, як зустрінемося з ним...там...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-09 18:56:33 ]
Галочко, задум дуже приємний!
Сонце, вибачаюсь, але перший варіант, як на мене, ліричніший, мелодійніший... І видно: ось воно випорхнуло із серця в ту ж мить, як народилося...
Довіряйте своєму серцю:)
Обіймаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-09 19:29:38 ]
Дякую, Лесю! Цілком з Вами згідна. Як вже писала вище у коментарі п.Аноніму, тому й оприлюднила перший варіант у примітках. Варіант ПМівської публікації - як ілюстрація впливу тутешніх вимог на творчий процес. Дякую за сердечність!:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2013-02-09 23:07:47 ]
Мені теж до вподоби перший...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-10 09:40:19 ]
Дякую, п.Наталю. Але там з ритмом не все гладко :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2013-02-10 12:18:06 ]
Дуже цікавий вірш, Галино! Особливо мені до вподоби "зірниці, як джмелі", "звабний запах дня". Можливо, краще "зимних рік бистрини"? (однак це рекомендація ненав'язливого характеру) :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-10 23:18:06 ]
Дякую, Олено, що не минаєте! Тішуся, що сподобалося. Справді Ваше зауваження слушне, але у звуковому прочитанні "зимних рік бистрини" виникає не зовсім приємне для вуха "зимни(хрік)",як і в "старому" варіанті цього вірша мені муляло "холодни(хрік)"...
Хотілося якось обійти цей (хрік)...:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Менський (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-10 12:28:30 ]
Сподобалося, Галино. Бажаю Вам вдалого і корисного плавання на ПМ просторі. Щасти!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-10 23:23:14 ]
Дуже дякую,Олександре! Значною мірою, це залежить від нас самих, чи пірнати в глибину чи плавати на поверхні... :)))