Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Щодо наших чуттів
Хильни сонцесходу ще
Гладь локони їй
Усяк рятівник собі
А серця стугонять, мов ураз
В одному одне
армійської еліти і – абзац...
указує, який у кого плац.
Зате в столиці – одіозні лиця,
незамінимі хрюша і паяц.
***
А «марафон пресує» всі події
drifting in a sea
our gold is silence
not that well received
our minds - two rivers
dried in desert lands
feelings left to shiver
Щоби ми із кладовища нічого не брали,
Бо не люблять того мертві. За взятим тобою,
Якось прийдуть, щоб забрати тебе із собою.
Ще і приклад приводила. Це пізніше стало.
Жив у селі один дядько, що ми добре знали
те зухвале втручання в божественне сяйво моє,
вурдалаківську месу в регістрах любові нестачі,
в мить довіри й розкрилля моїх чистоплинних імен.
я б для тебе сама оголила і шию, і вену
і дозволила спити без
Це оргія чи келія в землі?
Поезія - це свято чи повинність,
Бенкет чи ланцюги важкі й сумні?
Поезія - це вибух чи покора,
Хвороба чи величний Божий дар?
Іде поет у безгоміння бору
Всенький день малює –
Тому мальви, тому ружі,
Коні та корови,
Тільки чомусь не малює
Мої чорні брови”.
“Писав тебе, моя люба,
Аж чотири ночі,
Був готов на вихід катер,
на шпилі мінер стояв,
через борт знайомій Каті
«по секрету» він казав:
«Призначайте місце певне,
Хмари бровастої тяжістю стиснулось ніби,
Кожного вечора небо мені розквітає,
На горизонт одягаючи сяючі німби.
Заходу фарби чарують, згасаючи миттю -
В чому ж і ще швидкоплинність така і мінливість.
Сковзує
а я не з тих
що уточняють
ми навіть не зливались тілом
у різних у краях і досі
перебуваючи незмінно
і їх уточнювати нащо
ти переплутала сюжети
На догоду нам усім, -
Дозріває щедра нива,
Під світилом золотим.
Наче капище священне,
Вберегла красу стару,
Від якої йде натхнення
Віддаватися добру.
Припливли сомалійські пірати
І замовили ром,
Самогон з коньяком
І квитки в Сомалі з Драгобрату.
У генделику в центрі Варшави
Кучкувалися ліві і праві
де я не бувала ніколи.
Можливо, ті райські сади
на друзки давно розкололи.
А може, їх зовсім нема —
цю вигадку тішить свідомість.
Де вічності чорна пітьма
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Юрій Семецький. Ліричний злочин (переклад з російської)
Не Кратет і не Зоїл -
Поетеси ходять в гості
Рими звірити свої.
Я з підходом — шури-мури,
Про весну і солов’їв,
А вона: - "спокійно, Юра,
Ось, послухайте, мої."
І пішла по самоцвітах,
По далеких берегах,
Де зима стрічалась з літом
І принцеси на бобах.
Слухав чемно, думав: - "годі...
Дочекаюся чи ні
Я початку свята плоті,
Де цілунки навісні?"
А в уяві еротичній
Обіймав її чимдуж
І тяглись секунди вічність -
Я крутився, наче вуж.
А вона в прикиді моднім
Не спиняється й на мить...
Це ж у будь-кого завгодно
Розгориться простатит.
Та в якийсь момент розгулу
Римування - в голові
У моїй щось перемкнуло
І сказав їй: - "чергові
Не читай, до біса, трясця,
Дочко з Франції посла."
А вона зірвалась з місця
І, образившись, пішла.
Не гукав дівча додому.
Не кричав: - "куди ти? стій!"
Вірші я складав на спомин
Поетесці молодій.
27.02.2013
* Оригінал: Юрий Семецкий "Лирическое преступление" (http://www.stihi.ru/2011/12/03/2791)
Текст оригіналу для ознайомлення:
Ну, не знал, поскольку вроде
Не Кратет и не Зоил,
Что поэтки в гости ходят,
Чтоб читать стихи свои.
Я с подходом — шуры-муры,
Дескать, страстью упоён.
А она - «спокойно, Юра,
Вот послушайте, моё».
И пошла по самоцветам,
По далёким берегам,
Где цветы с другой планеты
Бросил принц к её ногам.
Я сперва спокойно слушал,
Полагая, что вот-вот...
И начнётся праздник с душа -
Губы, плечи, грудь, живот.
В эротических виденьях
Прижимал её к себе.
Уж простите, целый день я
Ждал, надеялся, робел.
А она в прикиде модном
Всё читает, всё грустит...
Это ж у кого-угодно
Разовьётся простатит.
И в какой-то миг разгула
Стихотворного в мозгу,
Видно, что-то перемкнуло.
Я сказал ей: - «не могу!
Помолчи, моя невеста,
Дочь французского посла».
А она вскочила с места,
И обиделась, ушла.
Я не гнал домой девчонку.
И не звал: - «куда ты? стой!»
А слагал стихи вдогонку
Поэтесске молодой.
03.12.2011
© Copyright: Юрий Семецкий, 2011
Свидетельство о публикации №111120302791
** http://maysterni.com/publication.php?id=72992
*** Автор оригіналу люб'язно надіслав мені посилання на його сторінку в livejournal з відгуками про мій переклад: http://semecky.livejournal.com/292278.html?nc=14
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
• Перейти на сторінку •
"Завтра"
