ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2020.07.05 21:35
Андрій Розумовський Маестро, чи не могли б Ви подивитись оцю ось пісню ? Бетховен З приємністю, Ваша величність. Ви стільки робите для мене, що тепер я – найбагатший, мабуть, серед моїх колег. Де ще б я перевірить зміг те, що тільки-но створив, як не

Ігор Шоха
2020.07.05 21:19
Є люди, з якими приємно завжди,
далеко не треба ходити,
є й інші, з якими, куди не іди,
немає про що говорити.

На інших надійся, та сам обирай,
на кого надія в дорозі,
оточена пеклом дорога у рай,

Дума Козак
2020.07.05 20:56
Млини... Млини ідуть по полю
і мелють вітер на шматки,
а разом з ним щербату долю,
немов посохлі пелюстки...

Вони ідуть на захід сонця
чи навпаки - йому на схід?
Руйнівники чи оборонці

Дума Козак
2020.07.05 20:32
Коса, дорога, рев мотора,
пісок розпечений, жара...
До моря, вниз і знов угору,
повзе авто на всіх парах.

Обабіч ліс, столітні сосни,
вірніше залишки від них.
Було їм вирости непросто

Євген Федчук
2020.07.05 20:10
Сидів в саду і слухав солов’я,
Що недалеко в гаї заливався.
Під спів той задрімати намагався,
Не міг заснути в душній хаті я.
Дививсь крізь віття на громаддя зір,
Якими щедро всипалося небо.
Задумувався про життя, про себе,
Про те усе, що бачив до

Олександр Сушко
2020.07.05 12:46
У дурня аж дзвенить у лобі,
Сховала маска розум, ніс.
Тепер носи її до гробу -
Намордник намертво приріс.

А ще сідай, пиши віршата
І глипай мовчки за вікно.
Для мене ж ця гультяйська влада -

Домінік Арфіст
2020.07.05 12:31
Диво сталося вночі – над горою за селом пролетіла величезна вогняна птаха і загубила перо… Його підібрав удосвіта маленький пастушок Стасик і обпік собі ліву руку. Відтепер його стали кликати Вогником і він почав розуміти мову тварин. Перо з часом охололо

Сергій Губерначук
2020.07.05 09:43
А ти ж мною шила,
шила-вишивала
мережані рушники,
лєнти й покривала.

Потім з світу зжила,
жила-виживала.
Дала в руки клумаки

Олександр Сушко
2020.07.05 07:17
Писати про кохання найтяжче. Це тільки на перший погляд здається, що сльозоточиве любовне мусі-пусі не варте уваги справжніх митців пера. Інша справа, що сердечну тему експлуатують всі кому не ліньки, особливо налягаючи на ридання з приводу розлук, зрад

Олена Балера
2020.07.04 19:45
Коли дивлюсь услід красуні тій,
Жорстокість милої ятрить мене.
Я думаю: яка з-поміж стихій
З’єднала вроду й серце крижане?
То не земля: вона й висот сягне,
І не вода: вогнем любов зоріє.
Повітря? Ні, завзяття в ній міцне.
І не вогонь, бо не палають

Євген Федчук
2020.07.04 19:17
З прадавніх літ лежить серед Дніпра
Великий острів - Хортицею зветься.
Немов природи надзвичайна гра,
В яку ріка віками з шумом б’ється.
Високії гранітні береги,
Могутні скелі хвилі ті стрічають.
Шумить Дніпро. Йому не до

Роксолана Вірлан
2020.07.04 18:12
Зазорена у цю ріку,
Струмій на хвилі неподатливій...
Усе життя на волоску
І попри вирви чорні й патові,

Оце дивися тут і мрій,
І не дозволь собі не мріяти.
Он поле із- під житніх вій

Олександр Сушко
2020.07.04 18:02
Я - сірома скромна, не з тузів,
Тож під серцем заповіді Божі:
В рай пускають навіть без трусів,
А у владу - виключно за гроші.

На горба народу Мойша "гопс!",
Скликав до корита всю родину.
В шахрая життя - країна Оз,

Олександр Панін
2020.07.04 15:19
Вже потвори нічні не гарчать,
Кришталевий зірок передзвін…
Тихо, ніжно співає дівча –
Спить Коханий – єдиний, один.

***

"Я кохаю тебе, Дорогий,

Сергій Губерначук
2020.07.04 13:52
Мов гілочка плакуча,
ти тулишся до мене,
але під нами – круча,
в ній глибина – шалена,
неміряна тривога,
невиказана правда,
немов життя без Бога
чи доля безпорадна!

Микола Соболь
2020.07.04 07:58
Комусь болить на фронті кожна втрата.
Залита кров’ю – матінка-земля.
Двохсотими вертаються солдати.
Під артою* здригаються поля…

Плодить війна сиріт і вдів без ліку.
Тобі було півкроку до мети…
На милицях йде площею каліка –
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Таня Тарасюк
2020.06.30

Ядвіга Руда
2020.06.20

Вигнанниця Добровільна
2020.06.17

Август Ина
2020.06.13

Лада Квіткова
2020.06.07

Микола Байдюк
2020.06.06

Олександр Ку
2020.05.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валентина Попелюшка (1967) / Вірші / ІІ Покаяння.
Хресна дорога ненародженої дитини

  2.3. В небуття лечу, у прірву.
Перше падіння.

«Я є ще таким малим, а вже падаю, чую, що не здолаю того переляку непевності. Що далі? Моя мама вночі не спить, тільки плаче у подушку так тихенько, щоб ніхто не чув. Я нічого не вигадую, я чую її схлипування, ридання. Моїм хрестом є твої сльози, мамо. Я вже не можу це терпіти. Падаю на зорі мого життя, коли росту з секунди на секунду. Я вже майже бачу, хоч довкола мене темно, але це моя радість. Я так мрію побачити сонячне світло, послухати спів пташок, а що най головніше – я хочу побачити свою маму. Мамо, як ти виглядаєш?
Ісусе, дай силу усім матерям повстати з падіння в злій думці проти життя ненародженої дитини через твій біль піднятися під тягарем хреста.»

Я росту, хоч непотрібний,
Ні для кого я не рідний.
Скоро серце моє вирвуть,
В небуття лечу, як в прірву.

Я вже маю оченята…
Подивитися б на тата,
Може б, душу скам’янілу
Мої очі відігріли.

Та навколо мене темно,
І зростаю я даремно.
Всі чекають ту годину,
Коли я навік загину.




o Впродовж Хресної дороги звучить пісня у виконанні "Дітей Джублика" "Мамо, не вбивай" Прослухати >>>;
o Використано фрагменти із одноіменної книги. Ів. Франківськ. Нова зоря, 2008р.

Збірка "Хресна дорога ненародженої дитини "
розміщена на сайті Джублик , та на сайті Остання дорога Ісуса


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.




Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-04-04 11:26:12
Переглядів сторінки твору 1643
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.328 / 5.5  (5.039 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.961 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.823
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Духовна поезія
Автор востаннє на сайті 2017.11.02 20:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2013-04-04 15:41:51 ]
Цікаво написано. Дуже важлива тема.
Я би порадив трохи змістити акценти. Замість повчальної молитви: "Ісусе, дай силу усім матерям повстати з падіння в злій думці проти життя ненародженої дитини через твій біль піднятися під тягарем хреста.» - щось на кшталт такого:
- Мамо! Я люблю тебе! Не хочу з тобою розлучатись. Ніколи... А ти? Ти мене любиш?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-04 19:38:07 ]
Дякую, що приєдналися. І за пораду дякую. Однак тут в якості прозованих цитат взято уривки з книги "Хресна дорога ненародженої дитини" видавництва "Нова зоря" Івано-Франківськ. Мої тільки вірші. Тому вносити власні корективи в цитати я не маю права. Цей цикл написано три роки тому, вже публікувався в такому вигляді на інших ресурсах, копіювався багатьма сайтами духовної тематики. Зараз розміщую тут. Удосконалюю і коригую за порадами фахівців літературного слова тільки віршовані рядки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-08 02:05:29 ]

ID: 179380
Рубрика: Вірші, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження: 23.03.2010 13:51:37
© дата внесення змiн: 23.03.2010 13:51:37
автор: Попелюшка


В Обране додали:Юрий Богатинский, Журавка, Квітка Надії, Олекса Удайко
Прочитаний усіма відвідувачами (486)
В тому числі авторами сайту (62)


КОМЕНТАРІ
Ірина Кохан, 08.02.2013 - 18:54
Талановито,трохи сумно.У Вас чуйна ініжна душа.НЕПЕРЕВЕРШЕНО   
Олекса Удайко, 08.02.2013 - 09:11
А хто посмів це зробити? Кому не сподобались Ваші вірші? Мерзотники! А на ширпотреб (читачі) не орієнтуйтеся! Ваша поезія - вічна!!! Їм же читати - мотлох, якого тут маса незліченна! Заходьте!
Попелюшка, 08.02.2013 - 14:58
Дякую! Заходьте й Ви! Найближчим часом іронічно-гумористичний вірш про це непорозуміння з'явиться на цій сторінці. Сподіваюсь, хоч за це не покарають 
Олекса Удайко, 08.02.2013 - 08:52
Вражає... Заговорив зародок! Треба ще, Попелюшко, щоб заговорили ГАМЕТИ батька й матері! Може, все-таки засовістять їх і подібних вбивств не буде!   
Попелюшка, 08.02.2013 - 08:56
Дуже вдячна за підтримку. І за те, що підтримували мене на моїй тимчасовій (на час блокування основної)
сторінці http://www.poetryclub.com.ua/author.php?id=18173  
Анатольевич, 04.09.2011 - 11:23
    Сильно, страшно, скорботно!  З відгуків зрозумів, що, незважаючи на аборти,Ви зуміли завагітніти.Хвала Богу! Як пройшли пологи, хто народився? Здоровя дитині і мамі!   
Попелюшка, 04.09.2011 - 21:14
це окрема історія, завдяки якій у нас восьми місячний Теодорчик хресним якого є монах "від Бога" брат Теодор із Джублика.
Про це у окремому розділі "Сонечко"
Спробуйте читати більше.
Тим не менше, вдячна...
Виктоиря, 15.08.2011 - 12:03
Я читала, а сердце просто замерало..... всё написаное Вами мне очень близко.. Спасибо, Господу, я уже 3 года мама.. это чудо!!! Иногда важно не только предотвритить аборт, а и научить девушку жить в новом статусе - МАМЫ!!!
Попелюшка, 18.08.2011 - 22:08
саме так... Рада за Вас. Коли дивишся на улюблене дитятко, страшно навіть подумати, що могла статися непоправима помилка...
Микола Верещака, 05.02.2011 - 20:00
...за Понтія Пилата = ...за Понтія Пілата  
Микола Верещака, 05.02.2011 - 19:55
...не взмозі.=...не в змозі. 
Юрий Богатинский, 06.12.2010 - 23:10
Очень хорошо.Мысли о том, что и нас могли убить, заставляют задуматься.      
Україна, 28.11.2010 - 23:05
Людина, яка так відверто зізнається у скоєному - є сильна людина. Тим більше коли прагне виправити свої помилки. Так чи інакше ми усі припускаємось помилок, хтось більшою мірою, хтось меньшою. Я зовсім не виправдовую вас, але і не засуджую. Не маю права судити. Та я дуже радію, що ви винесли для себе правильний урок і дуже-дуже надіюсь, що ось такими щирими, гарними віршами донесете до інших істину материнства. Наснаги вам і удачі.
Попелюшка, 29.11.2010 - 22:32
Дуже Вам дякую!
Сподіваюсь, що Господь простив мене.
Через місяць чекаю на дитятко 
Mayzhe Shasliva, 30.10.2010 - 09:38

Журавка, 31.07.2010 - 18:31
Прочитала на дному диханні. Просто мороз по шкірі. Ви - талант і величезна молодчинка! 
Попелюшка, 02.08.2010 - 14:26
Дякую за розуміння і за підтримку! 
Данч, 20.06.2010 - 17:56
Оценка поэта: 5
Квіточка Ромашка, 19.05.2010 - 12:34
Дякую, що Ви є...
Попелюшка, 20.05.2010 - 12:43
А я Вам - за розуміння...
Оксана П., 18.04.2010 - 20:33
кожна людина проходить свій шлях до істини. напевне, для вас він мав бути таким гврким... але покаяння має велику силу. хай Бог почує ваші молитви! 
Квітка Надії, 11.04.2010 - 18:45
  це так зворушливо...До таких проблем не можна залишатись байдужими..  Вдячна Вам за цей вірш!
Попелюшка, 11.04.2010 - 20:34
Дякую Вам, Квіточко! Рада, що й Вас, таку юну дівчинку (ровесниця моєї старшої доньки) хвилює ця тема. Ваш вірш: Я хотіла народитисьhttp://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=168812 вселяє надію на небайдужість молоді до теми абортів. У світу є майбутнє, поки є кому писати ТАКІ вірші...
Але це лиш початок теми. Запрошую ознайомитися і з її продовженням та розгалуженням
Смерічка, 24.03.2010 - 12:50
Таке може написати людина, яка зазнала у своєму житті лиха, або та, яка щиро, від усієї душі прагне застерегти від помилок інших. Цей вірш проймає до кісток, залишає в душі слід. Не дай Боже нікому такого досвіду.
Попелюшка, 24.03.2010 - 17:03
Саме з цією метою й пишу, хоч більшість людей воліють все ж отримати свій гіркий досвід, ніж вчитися на чиїхось помилках...
Ви абсолютно праві - і зазнала, і прагну застерегти. Дякую Вам!
Лореляй, 24.03.2010 - 12:13
Зворушливо! Проймає до сліз...    
Попелюшка, 24.03.2010 - 17:00
Дякую. Завжди рада новим гостям. І постійним теж
На-д-е-ж-да, 24.03.2010 - 08:54
     Дуже зворушив ваш твір. Нема слів...    
Попелюшка, 24.03.2010 - 11:21
Дякую за підтримку і розуміння. Буде продовження...
Сагайда, 23.03.2010 - 20:06
От бачите, ще читачі з'явились... Ви молодець, так тримати! 
Попелюшка, 24.03.2010 - 11:22
Ще й ще раз щиро Вам вдячна. Буду продовжувати...
Весенняя, 23.03.2010 - 17:42
Валентина, у меня слов нет... очень сильно
Попелюшка, 24.03.2010 - 11:32
Дякую Вам, що приєднались до тяжкого і болючого. Дякую за небайдужість! 
natalux, 23.03.2010 - 16:41
Але є й інша сторона випадкового (непотрібного батькам)народження дітей. Дитячі будинки, голод, насилля над дітьми. Долі таких дітей не позаздриш. Невже це краще за ненародження?
Попелюшка, 24.03.2010 - 11:37
Ніщо не може виправдати вбивство беззахисного. Давши життя і навіть після цього відмовившись від власної дитини, їй залишають шанс... І дуже часто з таких дітей виростають гідні люди, талановиті, навіть видатні... Окрім того, дуже багато людей, котрі виросли в сім'х, в турботі, але долі яких, в силу різних обставин, теж не позаздриш. То, може, і їх ліпше добити, щоб не мучились? Вибачте за категоричність. Це моя думка. Ви маєте право на власну...
ДРУГ, 23.03.2010 - 14:35
...Господь милостив! Можно вымолить прощения за грех в нарушение заповеди "Не убий!"...но нельзя вымолить прощения у не родившегося младенца...хотя, пути Господни неисповедимы, на всё воля его, всё им предрешено...
Попелюшка, 24.03.2010 - 11:40
Дякую за відгук і за листа!
На жаль, дуже мало на цьому сайті творів такої тематики, як Ваш, на котрий Ви давали посилання. Тема віри, духовності не є популярною в наш час, але без віри і без покаяння ми йдемо в нікуди...
Рада, що Ваш вірш охоче читають, і відгуки теплі та доброзичливі. Успіхів Вам!
Tanya Rikhter, 23.03.2010 - 13:58
у мене просто нема слів.... це так все сумно....  
Попелюшка, 23.03.2010 - 14:01
На жаль, життя - це не завжди радість і позитив... Дякую, що відгукнулись! Кожен відгук на цю болючу тему для мене просто безцінний...
В рубриці "Інше" це майже не читають і майже не коментують. Це ще більш сумно.