ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2026.03.31 01:19
Шукаючи себе випадково знайшов логіку. Носієві традиційних цінностей знесло дах. Корисні ідіоти користалися зі свого статусу небезкорисливо. Чужа історія – як випадкова коханка. Історію, як і дружину, треба мати свою. Найлегше у підвищенні тис

Ігор Шоха
2026.03.30 14:11
                    І
Нанизує пам’ять разками намиста
на ниті життя візерунки барвисті
і тче у тумані вуаль,
звідкіль виглядає далеке дитинство,
його епізоди веселі і чиста,
навіяна ними печаль.

Борис Костиря
2026.03.30 13:26
Проспати можна все на світі:
Історію, чарівну мить,
Проспати сонце у зерні,
Коли земля красу творить.

Проспати вирішальний, гострий,
Фатальний, неповторний час,
Проспати доленосний голос,

Юхим Семеняко
2026.03.30 11:52
  Вірш представляє собою приклад дещо розбалансованої лірики, де щирість вічного людського почуття поєднується з рисами сучасності – від модерної зачіски Wolf Cut до класичної коси зі стрічкою. Це поєднання створює настрій суму й затишку з відтінком загад

Віктор Кучерук
2026.03.30 06:44
Ще зорі сплять у темнім небі
І не парує ще роса, -
Ще не торкнулась довгих стебел
Моя нагострена коса.
Ще світ увесь неначе вимер
І лиш сіріє спроквола, -
Ще лиш шурхоче невидимий
Кажан, у пошуках дупла.

С М
2026.03.29 21:22
Перша дівчино, яку любив
Настав час заспівати тобі
Прощальну пісню
Мені було сімнадцять, як тебе стрів я

Ми не бачилися часто, майнули роки
Востаннє, коли бачив тебе, ти прийняла
Ісуса

Віктор Насипаний
2026.03.29 20:08
У третім класі вчитель дітям каже:
- Сьогодні розповім цікаве дуже.
Ми будем вчити нині земноводні.
Подвійний спосіб в них життя в природі.
Розмова в нас про тих, що спритні й дужі.
Живуть і у воді вони й на суші.
Можливо, здогадаєтеся, хто то?
Ч

Охмуд Песецький
2026.03.29 18:40
Тобі щось інакше порадити важко,
Коли до вподоби модерний Wolf Cut.
Коса - не твоє і шовкова застяжка -
Це те, що існує для інших дівчат.

За мною і ходять, і саме такі ось,
Яким я неначе амурний гайдай.
Не з ними робитиму те, що наснилось,

Євген Федчук
2026.03.29 18:09
Іще не вечір та вже йшло до того.
Десь сонце загубилося в хмарках.
Між пагорбами пролягла дорога,
Що звалась з давніх пір Поліський шлях.
Вела з Підгайців через Старе Місто,
Загайці в Новосілку, звідтіля
Вже далі на Тернопіль, з нього, звісно,
Де а

Володимир Ляшкевич
2026.03.29 14:55
У сутінках я майбуття помітив.
Воно нічим не втішило мене.
Його красою міг би я змінити -
її ж усе недобре омине.
Та не зібрав краси я - ось і квити.
І захід Сонця віддає вогнем.
За втраченим, не стрітим, не прожитим -
до обрію багряноликий щем.

Борис Костиря
2026.03.29 13:36
Так перша ніжна позолота
Торкнеться кленів і беріз.
Пробудиться дружина Лота
У сяйві нескоримих сліз.

Торкнуться віяння епохи
Думок, сердець, облич і слів.
Порветься пристрасть Архілоха

Юрій Гундарів
2026.03.29 12:58
Якось незрозуміло… Ось він ще зовсім маленький хлопчик. Утім, відчуває себе центром Всесвіту, навколо якого обертаються тато, мама, бабуся і навіть пухнастий песик Віскі… Вони живуть у сивому будинку в самісінькому центрі чарівного міста. Оточують його

хома дідим
2026.03.29 10:06
поет сидить мов павук
тчучи свої павутини
радо вітаючи будь-яких мух
висисає їх із хітину
а ще між ребрами книг
наслухає серцебиття
знуджених необережних тих
читачів що летять летять

Юрій Гундарів
2026.03.29 09:22
У ніч на 28 березня 2026 року Одеса зазнала потужної масованої атаки.
Так, у пологовому будинку №5 після влучання «шахеда» в центр будівлі зруйнувано покрівлю та перекриття між поверхами. Медичний персонал евакуював до сховища 32 пацієнток і 22 новонарод

В Горова Леся
2026.03.29 08:56
Горіхи розпустили чорні крила
Воронячі на вЕльон аличі,
У сні стоять, весна не розбудила.
Та в голих вітах трудиться Ярило,
Брунькам тугим тепло віддаючи.

Цілує кожну пристрасно, бо хоче
Зацілувати так, щоб і чалма

Віктор Кучерук
2026.03.29 07:10
Години, дні, роки без тебе,
Без теплих пестощів твоїх, -
Це тільки в казці завжди лебідь
Не упадає тихо в гріх.
Це тільки в мріях м'яко й гладко
Лягає твій життєвий шлях,
А наяву - броди і кладки,
І переслідування страх.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валентина Попелюшка (1967) / Вірші / ІІ Покаяння.
Хресна дорога ненародженої дитини

  2.2 Я візьму цей хрест, матусю

Життя – дорогоцінний Божий дар,
Господь дає – лиш Він забрати може.
Ми нехтуємо тим, що Ти нам дав,
За те прости нас і помилуй, Боже.

Коли Ісус терпів за нас усіх,
Вселенське зло лягло йому на плечі
І той, в усі часи найтяжчий, гріх –
Убивство в лоні матері малечі.

Ісусе! Сину нашого Творця!
Невинних жертв на Хресній їх дорозі
Не залишай до самого кінця!
Самі пройти той жах вони не в змозі.

Від них увесь відрікся білий світ,
Їх рідні матері й батьки вбивають.
Не жити їм щасливо довгих літ,
Про порятунок душі їх волають.

Пречиста Діво!У небесний рай
Візьми усіх розп'ятих в лоні діток
І заповідь святу «Не убивай!»
Нагадуй повсякчас усьому світу.

Валентина Попелюшка

Ісус бере хрест.

«Сьогодні моє серце почало битися. Воно буде легенько битися через ціле моє життя. Але серце моєї мами б’ється тривожно.
Невже та думка позбутися мене її не покинула? Ні, цього не може бути, бо моя мама є доброю і якщо навіть мене зараз не любить, то потім буде любити, і я її любитиму.
Лікар заспокоїв маму, що знає, як зарадити в разі небажаної вагітності, а в кінці сказав : «З нами закон».
Христе! Тобі довелося померти при владі римлян, законом яких була смерть на хресті. Моїм хрестом є закон, який дозволяє позбавляти життя ненароджених дітей. Це є закон сучасного розп’яття на хресті.»

Вже моє серденько б’ється,
Не радіє, не сміється.
Я беззвучно гірко плачу,
Бо матусю не побачу.

Мила, добра, ніжна, рідна…
Ох, матусю моя бідна!
То невже моя провина
В тім, що я – твоя дитина?

Я візьму цей хрест, матусю,
Хоч розп’яття так боюся,
Безпорадний і маленький.
Та того бажає ненька…




o Впродовж Хресної дороги звучить пісня у виконанні "Дітей Джублика" "Мамо, не вбивай" Прослухати >>>;
o Використано фрагменти із одноіменної книги. Ів. Франківськ. Нова зоря, 2008р.

Збірка "Хресна дорога ненародженої дитини "
розміщена на сайті Джублик , та на сайті Остання дорога Ісуса


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-04-03 19:50:26
Переглядів сторінки твору 11237
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.312 / 5.5  (5.039 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.961 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.820
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Духовна поезія
Автор востаннє на сайті 2017.11.02 20:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-04 22:50:11 ]
Доброго вечора, Ярославе! Так, справді, "домашнє завдання" на всю ніч. Поки що відповім відносно цитати прозою - текст не мій, є посилання на першоджерело, тому вносити корективи не маю права. Коли писала цей цикл, взяла за епіграфи, бо саме та книга взяла за живе і дала поштовх. "Гріх у віках" - там треба розглядати всю фразу "найтяжчий гріх у всіх віках" - тобто, гріх, що є завжди найтяжчим. Але погоджуюсь, що фраза недосконала. Тоді я писала це серцем, тепер коригуватиму розумом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2013-04-04 23:38:33 ]
п. Ярославе. Так і я уже замішаний у цю тему то хочу лиш зіслатися на її ж вірш "Три миті ..."
http://maysterni.com/publication.php?id=88604
У свій час, порпаючись в інтернеті за речами, які нічого спільного не мали із поезією, я напався на вірш, який змінив кардинально моє життя. І не тільки моє.
Валентино. Дайте лиш мені на це кілька днів і я надам Вам можливість максимально приблизити свої твори до найширшого кола людей.
Обіцяю ...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2013-04-10 21:05:30 ]
Справді)) Ви також долучилися до справи. Ви, здається, доктор? ЛДМУ закінчували?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2013-04-10 22:24:20 ]
==ЛДМУ закінчували? ==
Закінчував ще у далекі 85-ті. Був такий зірвиголова, який на мотоциклі по гуртожитку їздив...
Пересікалися?
Чи, не дай то Боже, нашкодив чимось? :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2013-04-10 22:41:12 ]
Ні, просто ми закінчували один ВУЗ)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2013-04-04 21:57:28 ]
Ого! Ну тепер не спатимете Валентино цілу ніч. Задав Вам роботи п. Ярослав... :)
Я б уже третій раз упав і не хотів би підніматися... :(
Але.
Сама напросилася.
Треба було сидіти мишкою на поетрі клубі, час від часу підморгнути власинку чи модеру і була б "звіздою" й досі.
Терпи козаче, отаманом будеш! :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-04 23:53:50 ]
Якби мала за головну мету "бути звіздою", може, так і робила б.
А підніматися завжди варто на один раз більше, ніж упав. Рости ще ой як є куди!:) Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-08 02:00:15 ]

ID: 179380
Рубрика: Вірші, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження: 23.03.2010 13:51:37
© дата внесення змiн: 23.03.2010 13:51:37
автор: Попелюшка


В Обране додали:Юрий Богатинский, Журавка, Квітка Надії, Олекса Удайко
Прочитаний усіма відвідувачами (486)
В тому числі авторами сайту (62)


КОМЕНТАРІ
Ірина Кохан, 08.02.2013 - 18:54
Талановито,трохи сумно.У Вас чуйна ініжна душа.НЕПЕРЕВЕРШЕНО   
Олекса Удайко, 08.02.2013 - 09:11
А хто посмів це зробити? Кому не сподобались Ваші вірші? Мерзотники! А на ширпотреб (читачі) не орієнтуйтеся! Ваша поезія - вічна!!! Їм же читати - мотлох, якого тут маса незліченна! Заходьте!
Попелюшка, 08.02.2013 - 14:58
Дякую! Заходьте й Ви! Найближчим часом іронічно-гумористичний вірш про це непорозуміння з'явиться на цій сторінці. Сподіваюсь, хоч за це не покарають 
Олекса Удайко, 08.02.2013 - 08:52
Вражає... Заговорив зародок! Треба ще, Попелюшко, щоб заговорили ГАМЕТИ батька й матері! Може, все-таки засовістять їх і подібних вбивств не буде!   
Попелюшка, 08.02.2013 - 08:56
Дуже вдячна за підтримку. І за те, що підтримували мене на моїй тимчасовій (на час блокування основної)
сторінці http://www.poetryclub.com.ua/author.php?id=18173  
Анатольевич, 04.09.2011 - 11:23
    Сильно, страшно, скорботно!  З відгуків зрозумів, що, незважаючи на аборти,Ви зуміли завагітніти.Хвала Богу! Як пройшли пологи, хто народився? Здоровя дитині і мамі!   
Попелюшка, 04.09.2011 - 21:14
це окрема історія, завдяки якій у нас восьми місячний Теодорчик хресним якого є монах "від Бога" брат Теодор із Джублика.
Про це у окремому розділі "Сонечко"
Спробуйте читати більше.
Тим не менше, вдячна...
Виктоиря, 15.08.2011 - 12:03
Я читала, а сердце просто замерало..... всё написаное Вами мне очень близко.. Спасибо, Господу, я уже 3 года мама.. это чудо!!! Иногда важно не только предотвритить аборт, а и научить девушку жить в новом статусе - МАМЫ!!!
Попелюшка, 18.08.2011 - 22:08
саме так... Рада за Вас. Коли дивишся на улюблене дитятко, страшно навіть подумати, що могла статися непоправима помилка...
Микола Верещака, 05.02.2011 - 20:00
...за Понтія Пилата = ...за Понтія Пілата  
Микола Верещака, 05.02.2011 - 19:55
...не взмозі.=...не в змозі. 
Юрий Богатинский, 06.12.2010 - 23:10
Очень хорошо.Мысли о том, что и нас могли убить, заставляют задуматься.      
Україна, 28.11.2010 - 23:05
Людина, яка так відверто зізнається у скоєному - є сильна людина. Тим більше коли прагне виправити свої помилки. Так чи інакше ми усі припускаємось помилок, хтось більшою мірою, хтось меньшою. Я зовсім не виправдовую вас, але і не засуджую. Не маю права судити. Та я дуже радію, що ви винесли для себе правильний урок і дуже-дуже надіюсь, що ось такими щирими, гарними віршами донесете до інших істину материнства. Наснаги вам і удачі.
Попелюшка, 29.11.2010 - 22:32
Дуже Вам дякую!
Сподіваюсь, що Господь простив мене.
Через місяць чекаю на дитятко 
Mayzhe Shasliva, 30.10.2010 - 09:38

Журавка, 31.07.2010 - 18:31
Прочитала на дному диханні. Просто мороз по шкірі. Ви - талант і величезна молодчинка! 
Попелюшка, 02.08.2010 - 14:26
Дякую за розуміння і за підтримку! 
Данч, 20.06.2010 - 17:56
Оценка поэта: 5
Квіточка Ромашка, 19.05.2010 - 12:34
Дякую, що Ви є...
Попелюшка, 20.05.2010 - 12:43
А я Вам - за розуміння...
Оксана П., 18.04.2010 - 20:33
кожна людина проходить свій шлях до істини. напевне, для вас він мав бути таким гврким... але покаяння має велику силу. хай Бог почує ваші молитви! 
Квітка Надії, 11.04.2010 - 18:45
  це так зворушливо...До таких проблем не можна залишатись байдужими..  Вдячна Вам за цей вірш!
Попелюшка, 11.04.2010 - 20:34
Дякую Вам, Квіточко! Рада, що й Вас, таку юну дівчинку (ровесниця моєї старшої доньки) хвилює ця тема. Ваш вірш: Я хотіла народитисьhttp://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=168812 вселяє надію на небайдужість молоді до теми абортів. У світу є майбутнє, поки є кому писати ТАКІ вірші...
Але це лиш початок теми. Запрошую ознайомитися і з її продовженням та розгалуженням
Смерічка, 24.03.2010 - 12:50
Таке може написати людина, яка зазнала у своєму житті лиха, або та, яка щиро, від усієї душі прагне застерегти від помилок інших. Цей вірш проймає до кісток, залишає в душі слід. Не дай Боже нікому такого досвіду.
Попелюшка, 24.03.2010 - 17:03
Саме з цією метою й пишу, хоч більшість людей воліють все ж отримати свій гіркий досвід, ніж вчитися на чиїхось помилках...
Ви абсолютно праві - і зазнала, і прагну застерегти. Дякую Вам!
Лореляй, 24.03.2010 - 12:13
Зворушливо! Проймає до сліз...    
Попелюшка, 24.03.2010 - 17:00
Дякую. Завжди рада новим гостям. І постійним теж
На-д-е-ж-да, 24.03.2010 - 08:54
     Дуже зворушив ваш твір. Нема слів...    
Попелюшка, 24.03.2010 - 11:21
Дякую за підтримку і розуміння. Буде продовження...
Сагайда, 23.03.2010 - 20:06
От бачите, ще читачі з'явились... Ви молодець, так тримати! 
Попелюшка, 24.03.2010 - 11:22
Ще й ще раз щиро Вам вдячна. Буду продовжувати...
Весенняя, 23.03.2010 - 17:42
Валентина, у меня слов нет... очень сильно
Попелюшка, 24.03.2010 - 11:32
Дякую Вам, що приєднались до тяжкого і болючого. Дякую за небайдужість! 
natalux, 23.03.2010 - 16:41
Але є й інша сторона випадкового (непотрібного батькам)народження дітей. Дитячі будинки, голод, насилля над дітьми. Долі таких дітей не позаздриш. Невже це краще за ненародження?
Попелюшка, 24.03.2010 - 11:37
Ніщо не може виправдати вбивство беззахисного. Давши життя і навіть після цього відмовившись від власної дитини, їй залишають шанс... І дуже часто з таких дітей виростають гідні люди, талановиті, навіть видатні... Окрім того, дуже багато людей, котрі виросли в сім'х, в турботі, але долі яких, в силу різних обставин, теж не позаздриш. То, може, і їх ліпше добити, щоб не мучились? Вибачте за категоричність. Це моя думка. Ви маєте право на власну...
ДРУГ, 23.03.2010 - 14:35
...Господь милостив! Можно вымолить прощения за грех в нарушение заповеди "Не убий!"...но нельзя вымолить прощения у не родившегося младенца...хотя, пути Господни неисповедимы, на всё воля его, всё им предрешено...
Попелюшка, 24.03.2010 - 11:40
Дякую за відгук і за листа!
На жаль, дуже мало на цьому сайті творів такої тематики, як Ваш, на котрий Ви давали посилання. Тема віри, духовності не є популярною в наш час, але без віри і без покаяння ми йдемо в нікуди...
Рада, що Ваш вірш охоче читають, і відгуки теплі та доброзичливі. Успіхів Вам!
Tanya Rikhter, 23.03.2010 - 13:58
у мене просто нема слів.... це так все сумно....  
Попелюшка, 23.03.2010 - 14:01
На жаль, життя - це не завжди радість і позитив... Дякую, що відгукнулись! Кожен відгук на цю болючу тему для мене просто безцінний...
В рубриці "Інше" це майже не читають і майже не коментують. Це ще більш сумно.