ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій Губерначук
2019.11.22 16:31
Поро моя пізня,
злякана зимою,
не тремти останнім листом,
не біжи за мною
жовтим вітром,
шляхом битим,
полем, полем, полем…

Адель Станіславська
2019.11.22 12:59
Уже не дівчинка, прийми себе таку...
Твої роки набуток, а не втрата.
Собі обрала долю нелегку...
Та й не було легких, щоб обирати.
Лише по силі... Хочеться казок?
Твоя вже черга їх оповідати...
Плетеш зі слів намистечка разок
дівчаті в тобі, що не

Адель Станіславська
2019.11.22 12:51
І буде ранок... Зродить день новий,
нові хвилини і нові орбіти -
ти лиш не пий з вчорашнього, не пий...
Переболить... Не здужає боліти...

Зійди з дороги, вибери маршрут,
йдучи на захід - добредеш додому,
і хай у спину: ось стежина, тут!..

Олександр Сушко
2019.11.22 12:30
Дух свободи! Ох і затуркали простий люд баєчкою, що часник допомагає від вампірів! Ох і наплели! А люди й вірять. Насправді ж, від упиряк допомагають квашені огірки. І капуста, до речі, також. Тушкована теж годиться. Тут головне ловкенько її наїс

Тетяна Левицька
2019.11.22 12:03
Смарагдова, шикарна омела -
душа у душу з в'язом пелехатим.
Корінням у його кору вросла,
щоб разом сонце з висоти плекати.

Їй так пасує осінь золота -
руді, червоні кольори, гарячі.
Та стелиться землею самота,

Микола Дудар
2019.11.22 11:55
Ветер с кармана выпал…
Дождь убежал куда-то
Редкий на случай выпад
Закон домино вне даты…
Катятся дни со спешкой
День ото дня - проведал
Близ королевы пешкой
Вместо любви-обеда…

Галина Сливка
2019.11.22 09:49
Співає долам стужею сурма,
Розлук туга волочиться стежею.
Маркітно їй. І спокою нема.
Яку яву побачить за межею?

І чеше вітер гребенями віть
Пресиву біль* невичахлого зводу.
Замерзлі пучки в трійцю в'яжуть мить

Віктор Кучерук
2019.11.22 08:34
Г. С...
Як рибак на поклажу
у безводнім краю, –
я на тебе ображусь
і на час розлюблю.
Бо чекати несила
на дзвінки чи листи
на очікувань хвилях

Микола Соболь
2019.11.22 05:37
Тиха ніч запалила вогні,
Прилюлюкала води Дніпрові.
І так затишно стало мені
Край ріки у розкішній діброві.

Зрідка вітром гойдне очерет,
Заспівають листочки про літо…
Легковію, небесний поет,

Марґо Ґейко
2019.11.21 18:42
Земля садів – рокована земля.
Я йду по ній тісними манівцями,
Приречено зітхають свіжі ями,
Чи може це примарилось здаля.

Давно не турбували павука
У вензелі чавунної калитки,
Мені чортополох прилип до литки,

Галина Сливка
2019.11.21 17:05
Півподихом, півдумкою, півсловом,
Півкроком споловинивши сніги,
Північ свою за полудень готова
Віддати... Та немає півснаги...
Півдолею півморя-океану
Не надчерпнеш... То де ж тоді межа?
Зціли мене, пташину безталанну.
Поділена - сама собі чужа...

Олена Побийголод
2019.11.21 16:46
Володимир Висоцький. «Аліса»

Послухайте всі, як злий жереб морив
Папугу - грозу та пірата морів!

В лісах, де папая - найперший попас,
я ріс не на вбогій перловці;
мене, ще папужка, спіймав папуас

Сергій Губерначук
2019.11.21 16:31
Я перевдягся в чорного сича.
Сів уночі на дерево печалю.
Але ж така невпевнена печаль.
Я ще сміюсь – і в радості скучаю.

Від одинокості до смерті тільки крок.
Я це читав – але це ти писала.
Не я сміюсь – сміється мій порок

Іван Потьомкін
2019.11.21 10:18
А я готовий вчить арабську
Заради Муси одного.
Хто такий Муса?
Шкода, що ви його не знаєте.
Ну, та нічого. Розкажу бодай побіжно.
Може, пізнаєте його в Єрусалимі.
Ні, не на вулиці серед гуляк,
А тільки на роботі,

Тетяна Левицька
2019.11.21 09:47
Мені ти будеш телефонувати,
як розчинюся в небесах навічно
і слати повідомлення із чату
в німе невідворотне потойбіччя.
В скорботний день народження, як завше,
могилу прикрашати білоцвітом,
на самоті пригадувати наше
короткочасне пелюсткове літо.

Олександр Сушко
2019.11.21 09:30
Вікна-очі оскліли. Морозець краплини роси
Закайданив, щоб тишу капіж у саду не тривожив.
Уростаю у землю святу триста літ, триста зим,
Гостював тут Господь, і правителі, й ангели Божі.
.
За парканом до зір виростають хороми нові,
Я ж низенька, тор
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Козак Ігор Козак Ігор
2019.11.20

Тетяна Шульга
2019.11.20

Галина Сливка
2019.11.19

Тетяна Глінчук
2019.11.14

Андрій Скакодуб Архіп
2019.11.06

Петро Іщук
2019.11.03

Олег Дорош
2019.11.03






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валентина Попелюшка (1967) / Вірші / VII Лірика російською мовою

 Золушка


Я убегала из последних сил,
А на душе – отчаянье и горечь.
Как только принц на танец пригласил,
Так на стене часы забили полночь.

Ах, этот бал! А принц! Ах, этот принц!
И день, и ночь о нем лишь и мечтала...
Споткнулась об одну из половиц,
И, вот досада! - туфелька упала.

Босая, тут же кинулась я прочь
Подальше от невиданного лоска.
Укрой скорее тьмой, подруга-ночь,
Чтоб не заметил принц моих обносков.

Остановилась дух перевести,
И тут же дрожь пошла гулять по коже...
Ни шороха, ни тени позади –
Никто за мной не гонится, похоже.

Да ради Бога, велика печаль!
Такого принца я не заслужила.
А туфли, безусловно, очень жаль -
Я две зарплаты в них вчера вложила.

(C иронией о времени и о себе)
(1995-2013)


На сторінці звучить музика Ігоря Цвєткова до пісні "Золушка"






Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-04-10 18:06:38
Переглядів сторінки твору 1953
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.071 / 5.5  (5.039 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.961 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.776
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Іронічний неореалізм
Автор востаннє на сайті 2017.11.02 20:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мішель Платіні (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-10 18:16:23 ]
Я дуже радий за Вас!
Що знову є добрий, світлий і красивий
вірш!
І ще - музика!!!
Дякую!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-10 19:31:45 ]
О, це своєрідний вірш-візитка зі своєю багаторічною історією, "батько" мого літературного псевдоніму. Рада, що Вам сподобалось. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина ШушнякФедоришин (М.К./М.К.) [ 2013-04-10 19:34:28 ]
Справді, шкода туфельки...




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-10 22:25:15 ]
А втрачених ілюзій?:) Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-10 22:10:27 ]

ID: 166615
Рубрика: Вірші, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження: 17.01.2010 10:42:06
© дата внесення змiн: 17.01.2010 10:42:06
автор: Попелюшка


В Обране додали:
Олександр Ковальчук, alla.megel, sanator, Ру, Анка
Прочитаний усіма відвідувачами (505)
В тому числі авторами сайту (25)


КОМЕНТАРІ

Олекса Удайко, 07.03.2013 - 07:01
Гарно. Землячко! про себе так може писати добра душа!Зі Святом!
Попелюшка, 07.03.2013 - 18:42
Дякую! І Ваших рідних жінок теж зі святом! Хай поруч з Вами будуть щасливими! 
Анка, 03.02.2011 - 09:37
Весенняя, 30.07.2010 - 21:20
Последние строчки выше всяких похвал! Развеселила!!! Спасибо! 
Попелюшка, 30.07.2010 - 21:21
Ну так взаимно!  
Romahka, 10.02.2010 - 23:39
Оценка поэта: 5
есть такое шоу ДОМ-2,там есть Степан так он поёт песню "Бабы,бабы....все мы бабы

traven`, 02.02.2010 - 10:33
Оценка поэта: 5
Здається цей вірш найкраще харектеризує харктер її автора.Дуже гарне поєднання казки з реальністю думок. 
alla.megel, 30.01.2010 - 10:05
Оценка поэта: 5
Необыкновенно созвучно! Такая поэзия объединяет женщин. А значит она - женственная. У Вас - особенно женственная. Спасибо за наслаждение и размышления 
Попелюшка, 30.01.2010 - 12:18
То будемо об'єднуватись?  Дуже дякую за відгук, і якби на цьому сайті була можливість оцінювати коментарі, я б поставила Вашому найвищу оцінку! Дуже й деже приємно 
28.01.2010 - 15:33
Олександр Ковальчук: Ничего в жизни не бывает зря... Утраченное время мы всегда обмениваем на опыт, так что если что-то и теряем, от взамен что-то и приобретаем...
Олександр Ковальчук, 28.01.2010 - 14:01
Оценка поэта: 5
Красивая ирония о жизни, а туфель действительно жалко...
Попелюшка, 28.01.2010 - 14:06
Та Бог з ними, з черевиками  Втрачених ілюзій шкода... Хоча було б більше шкода втраченого часу, якби ілюзії ще трішки побули поруч 
Сагайда, 22.01.2010 - 17:54
Оценка поэта: 5
21.01.2010 - 09:38
Попелюшка: Беги - не беги, а от своего счастья не убежишь Догнали...
Андрей Шабельников, 21.01.2010 - 09:27
Оценка поэта: 5
Быть может, Золушка убежала слишком рано или слишком поздно? А убегать надо ровно в полночь! 
Tanya Rikhter, 20.01.2010 - 11:36
Оценка поэта: 5
Попелюшка, 20.01.2010 - 12:20
Спасибо! 
корозлик, 19.01.2010 - 08:11
Оценка поэта: 5



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Лоза (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-13 12:12:44 ]
Гарний вірш. З гумором і дуже мудрий.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-13 18:02:14 ]
Дякую. Це самоіронія. Найкраще сміється той, хто вміє посміятись над собою:))