ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.04.07 11:50
Лідія Чуковська (11(24) березня- 7(8) лютого 1996)
Маленька, немічная ліра,
Неначе блюдце, скалка, що з тобою,
І на ній зіграть печалі світу,
Голосом її кричать од болю.
Непримітний голос, неврочистий,
Ледве чутний, і чужий на попит,
Ну і що! Та був би тільки чистий.
Ну а решта – це не мій вже кло

Віктор Кучерук
2026.04.07 08:51
* * *
Коротка ніч і довгий день,
І угорі - блакить небесна, -
І море радісних пісень
Переповняє світ чудесний.
І я святкую навесні
Всього народження й зростання, -
І рвуться пута на мені,
Щоб розпочав пересування

хома дідим
2026.04.06 19:03
* 35 *
не перевершити себе
до чого навіть намагатись
це усміхання де-не-де
не зовсім позначає радість
ту радість що усе підносить
і салютує бозна-чим
котрій ніколи не є досить
такий її бентежний чин

С М
2026.04.06 18:31
Святкування Ящірки (Jim Morrison)
На улиці леви неспішні
Пси у жару, у сказі із піною
Звір, у серці міської кліті
Труп його матері
Гниє в літнім ґрунті
Із міста гайнув

На Південь курс, через кордон

С М
2026.04.06 18:31
Не торкаться долу (The Doors)
не торкаться долу
сонця не узріть
анічого тільки
біг біг біг
біжім
біжім

дім на пагорбі

Костянтин Ватульов
2026.04.06 17:06
Коли
Коли я повернусь, перший сніг долетить до землі,
А старенький таксист довезе із вокзалу додому.
Я згадаю, як мама казала слова непрості,
Як стрічала мене на порозі в халаті м’якому.

Коли я повернусь, місто буде холодним, чужим.
Наплюю, що ось так п

Борис Костиря
2026.04.06 16:34
Парк
Столітній парк розорений, розбитий,
Осквернений вандалами, стоїть
У сотнях невловимих смолоскипах,
Де гасне час, перемагає мить.

Завзяті лиходії й тимчасовці
Спроможні потолочити красу.
Вони взялися погасити сонце

Олена Побийголод
2026.04.06 15:53
1956. Зима
Сергій Островой (1911-2005)

У лісі наодинці
жила Зима в хатинці;
вона солила сніжки,
поклавши їх до діжки;

замети нагортала,

Юрій Гундарів
2026.04.06 11:35
Повернення душ
лютого 2026 року в Україну повернули тисячу тіл (останків) загиблих захисників…

В безсонячний лютневий день
одна за одною машини:
колона траурна іде —
німі холодні домовини…

Нам повернули лиш тіла,

Юрій Гундарів
2026.04.06 11:24
Мій читацький денник. Борис Костиря
…Як дні летять! Їх годі зупинити. І аркуші злітають стрімголов З календаря, мов невідчутні миті, Та крізь папери проступає кров. Зима, весна і літо пронесуться, Як марення, як навіжений сон. Крізь них прогляне невмолима сутність, Немов гучн

Артур Курдіновський
2026.04.06 09:22
Помилка
Весна заграє радісну симфонію,
Акордами розпустяться бруньки.
Я теж хотів піти до філармонії,
Та в долі закінчилися квитки.

Закрила серце злим чотирикутником
Тверда холодна кам'яна стіна.
Я не завжди був тінню та відлюдником!

Ольга Олеандра
2026.04.06 08:54
Сенси
Втрачені сенси неможливо відновити.
Можна виростити інші – через ціннісне сито
просіяти коштовне зерня від лушпіння та інших видів сміття –
перетворивши втрату на зачин для нового життя.

Сенси, які загинули, мали базові вади:
приховані, замаскова

Віктор Кучерук
2026.04.06 05:56
* * *
Коли поволі повзаю
Угору чи униз, -
Ловлю себе на роздумі
Про неймовірну слизь
Отам, де є залишені
Колінами сліди, -
Де мрії глумом знищені
Мені болять завжди.

Іван Потьомкін
2026.04.05 19:35
***
Найперше зійшлась грищенецька рідня,
Навіть ті, кого, на жаль, досі не знав.
А ось із саду лутовок, що на горі,
Став несміло Езоп на поріг.
Неспішно Овідій з Причорномор’я прийшов,
Струшує куряву з подертих уже підошов.
З мольбертом і скрипкою (не ч

Тетяна Левицька
2026.04.05 17:54
Мовчазна жура...
Мовчазна жура у домі
позбирала ртуть.
Бідолашний, ще не в комі,
я, ще поряд, тут.

Не знаходжу собі місця
для негожих рук.
Це за буревійним містом

Юхим Семеняко
2026.04.05 17:51
Хлібна неділя
  Скажу чесно, без дешевої доброти і цехової фамільярності: модернізм, як Ви зазначили у таблиці, у цього вірша є, але "легкий", така собі модерністська стилізація експериментальної поезії без ознак високого модерну. Втім, є модерністські риси, які у в
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19

Олена Квітуча
2026.03.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Валентина Попелюшка (1967) / Вірші

 Ісусе Христе, пом’яни мене.



Все віддає: і Матір, і життя.
«Ось, жінко, син. Ось Мати твоя, сину»
І Серце до останнього биття.
«О Господи! Чому мене покинув?»

Немає сонця. Темрява аж густа.
Розірвана навпіл завіса храму.
Останній стогін Господа Христа
Вже відчиняє до спасіння браму.

* * *
Один покаявсь, інший осудив.
Добро і зло, і їх одвічна битва.
У цьому світі небагато див,
Та є спасіння, коли є молитва.

Не без гріха складне життя земне,
Тому в молитві промовляю часто:
«Ісусе Христе, пом’яни мене,
Як прийдеш у Твоє Небесне Царство.»

Хресна дорога для дітей і дорослих спільноти ХРЕСНА ДОРОГА ІСУСА
для розважань щосереди і щоп'ятниці впродовж Великого посту


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-04-10 00:19:44
Переглядів сторінки твору 3753
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.104 / 5.5  (5.039 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.961 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.782
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Духовна поезія
Автор востаннє на сайті 2017.11.02 20:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-04-10 08:44:46 ]
Дякую вам за підняту тему! Вкрай необхідну в цей час зневіри і беззаконня...
Маю декілька зауваг, але я думаю, що ваш добрий янгол Ярослав копне, як завжди глибше.
Натхнення вам і віри!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-10 16:40:42 ]
Дякую! Я й сама не цілком задоволена висвітленням цієї стації - кожна наступна дається все важче, це й не дивно. Будь-яку критику сприйму з вдячністю, бо вона - ознака небайдужості.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2013-04-10 15:14:45 ]
Валентино, обіцяне уже стоїть у Вас в "ІНТЕРВ'Ю"
За Вами лиш вчасна заміна картинок і тексту.

Від сьогоднішнього дня саме по одній із 14 стацій до Воскресіння Христового.
Ви сильна. Ви справитесь.
Хай і надалі допоможе вам Бог...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-10 16:43:44 ]
Дякую! Без Божої допомоги я б і першого кроку не зробила. Без Вашої допомоги, порад інших однодумців - наступних. Сподіваюсь, що при такій підтримці дійду.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2013-04-10 20:38:25 ]
Дуже важливу подію тут згадано. Неоднозначну. Трактують її по-різному. Коли Ісус Іванові сказав: "Ось мати твоя" а для Марії: "Ось син твій". Дуже глибокі корені такого вчинку. Було б помилкою трактувати це, як своєрідну пожертву Хреста.
Перший куплет, про що він? Розірвана думка, немає цілосності, глибини, відчуття великого таїнства. Натомість усе спрощується до банального віддавання Ісусом життя, матері і серця. Останній рядок першого куплету теж тут не прозвучав, абсолютно відірваний від перших трьох.
Темінь АЖ ГУСТА. - це як? Кава міцна, аж густа. Мається на увазі, що АЖ вживається, якщо є якесь попереднє означення (Темінь непроглядна, аж густа, так захотів їсти, аж трусився).
Останній стогін Господа Христа - про який стогін йдеться? Такий був? Звичайно ж - не було, принайнмі нам про це нічого не відомо, зате ми знаємо точно останні його слова, їх можна подивитися хоча б тут:
http://www.agnec.in.ua/index.php/archives/1017
Третій куплет непоганий, але він - ні риба, ні м`ясо - ніякий.
Не без гріха складне життя земне - фраза важка як для вимови, так і для сприйняття.
Як прийдеш у Твоє Небесне Царство.» - а він хіба ще не прийшов? І не сидить у тому царстві по праву руку Отця?

Ви нині, Валю, торкнулися дуже важливого таїнства, але реалізували його у рядках не найкращим чином.
пробуйте більше розмислити над справжніми мотивами, що заставили Ісуса, прибитого до хреста, звернутися до матері і учня. Почитайте про це більше, отримайте максимум інформації, акумулюйте її, пропустіть крізь своє мужнє чутливе серце - і все вийде. І тоді всі ми разом збагнемо, що нічого Ісус не віддавав, і подумки звернемося до того, хто вже - у царстві.

На дрібних технічних моментах навіть не зупиняюся нині, бо немає сенсу: вірш потребує радикальних змін.
Посміхаюся, бо бачу, як наморщили Ви лобика, але знаю, що сприймете все правильно. Головне - не спішіть, вивчіть це питання ГРУНТОВНО, перш ніж продовжувати (по секрету шепну на вушко, що саме над цим моментом задумувалися до Вас сила-силенна дуже розумних людей, так що дружбан Гугл допоможе)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-10 22:21:55 ]
Вже писала вище, що й сама не задоволена цим віршем. Єдине, за що "постою" - слова з передпричасної молитви "Пом'яни мене, Господи, коли прийдеш у царство Твоє..." Мабуть, на 11 стації у мене вийшов апогей, хоча боялась, що це станеться раніше.
P.S. Добре, що посміхаєтеся, але не вгадали - не наморщила:) Але зроблю це тепер, хоча тут не розум - головний "трудівник", це дійсно треба душею переживати і писати. А тут ще й накладає свій відтиск бажання писати правильно технічно.
Дякую Вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2013-04-10 22:47:52 ]
Валю, я вже казав Вам, що у такій поезії дрібниці - надважливі. Порівняйте фразу:
Пом'яни мене, Господи, коли прийдеш у царство Твоє..." з оригіналом:
Пом`яни мене, Господи, коли прийдеш, у царстві Твоїм
це ж абсолютно різні тексти - звідси й непорозуміння))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-10 23:12:00 ]
Ваші слова мене ще більше переконали: якщо не впевнена у кожному написаному слові - краще не виставляти взагалі. Дякую! Шукатиму. Дай Боже дійти до кінця.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-14 21:40:28 ]
Переписала 12 стацію заново.
Цей вірш вивела із циклу як окремий на тему "Хресна дорога".