ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.01.18 16:15
Облога Глухова 1664 року
Сіли діди під повітку. Сидять, розмовляють.
Згадують своє минуле, про бої, походи.
Жаліються: крутить кості, мабуть на негоду.
Потихеньку то старшину, то москалів лають.
Свирид каже: - Коли б знаття, що так воно буде,
Краще б з ляхами зостались, яко

Іван Потьомкін
2026.01.18 11:39
***
Якже так сталось? Якже так сталось,
Що дідусями друзі враз стали?
Досить залишить було їх мені,
Як забіліли чуприни, мов сніг.
З іменем кожним в’ється стежина,
Де ми сварились, де ми дружили.
Як я вцілів, уторопать незмога?
Здогад-надія серце пече:

Борис Костиря
2026.01.18 10:49
Сон віків
Так хочеться зануритися в сон,
Зануритися в тишу і блаженство,
Щоб клен співав зі мною в унісон,
Утверджуючи культ багатоженства.

Так хочеться зануритися в мить,
Яка страждання й прикрощі зупинить,
Що солов'єм у глушині щемить,

Олександр Сушко
2026.01.18 10:42
Спокій
Тримає цупко час мене за карк,
Підштовхує в соснову халабуду
Сховаюсь там від оплесків, подяк
І ґвалту екзальтованого люду.

Зотліють в ямі грона орденів
У темені і тиші, під надгробком,
Все полишу: бажання, плани, гнів

Світлана Пирогова
2026.01.17 22:04
Сталеві, неначе сваї
Пастки льодові у звичних під'їздах,
Брили, мов у холодних печерах.
Як обігріти будинки-гнізда?
Глузду - жах божевілля перечить.

Це не північ, а страдницький Київ.
Дихання вже є густим туманом.
І не снились у снах навіть Кию,

Микола Дудар
2026.01.17 21:42
***
На тиждень вийшли з колії
І повернулись нишком в мрії
Як справжні мрійні хазяї
Супроти бестій - лиходіїв.

Заруби їхні відповзли
Кудись туди, де мокротеча,
А ми в цей час і підросли,

Володимир Ляшкевич
2026.01.17 18:08
Із 70-тих
З волоссям довшим модних галстуків - були ми
незмінним колоритом дискотек,
нічним звучанням парків, денним - вікон,
гротеском вуличним. І переймались віком,
заюним для тісних єднань статевих – з так
безжалісно присутніми над нами
"Бітлами", "Папл

Кока Черкаський
2026.01.17 12:10
Ти хто?
Ти мені так посміхалась,
Наче ми вже переспали.
Проте навіть як кого звати
Ми тоді ще не знали.

Твоє розкішне волосся
Мене всього огортало,
Й мені не було потрібне

Борис Костиря
2026.01.17 10:45
Дощ
Попасти під дощ серед вільного поля.
Попасти під стріли небесних армад.
Потрапити в сіті, болючу неволю,
Під обстріли грізних ворожих гармат.

Попасти під дощ - це везіння чи кара,
Це поклик небес чи прокляття століть?
Пасеться далеко спокійн

І Ірпінський
2026.01.16 21:52
Віддай таємне самоті
Дорогу бавлять ліхтарі
Тікають тіні вслід за снігом
Ніч розчиняється в вині
Чуття ховаються під кригу

Віддай таємне самоті
На зберігання безстрокове
Гріхів лічильник - в каятті

Олена Побийголод
2026.01.16 17:14
1987. Про любимих тварин
Із Леоніда Сергєєва

Навколо калюжечки спирту сирого
сидять таргани В’ячеслав та Серьога,
і перший, відомий між друзів як Слава,
кумпана по вусиках гладить ласкаво:

– Ну що ти, Серього! Не бачу причини!

Юрій Лазірко
2026.01.16 15:52
Пригрій Мене Боже--- українська рок-балада
пригрій мене
Боже
у серці зболілім
хоч я
твої прикрощі
а ти
мої крила

Борис Костиря
2026.01.16 11:53
* * *
Як я люблю оці простори ночі,
Коли усе навколо затихає,
І сняться сни небачені, пророчі,
І марить поле вільне і безкрає.

Від марноти, від торгу і базару
Ти утечеш у ніч, святі пенати,
У ній зустрінеш звістку чи примару,

Іван Потьомкін
2026.01.15 21:29
***
Стільки народ мій мудрості втілив у прислів’я,
що лишатися в дурнях якось вже й незручно:
«Дозволь собаці лапу покласти на стіл, то вона увесь готова захопити».
«Добре говорить, а зле робить».
Чи, може, ми й справді «мудрі потім»?
«Шукаємо мудрість

С М
2026.01.15 21:12
Невідомий воїн (The Doors)
війна закінчиться вже скоро
хай ми зістарились обоє
невідомий воїне

снідають – новини днесь
телек діти поруч десь
ще в утробі – скоро мрець
куля й шолом нанівець

Ярослав Чорногуз
2026.01.15 20:08
Парадокси зими
Зима, зима, снігами вкрила все --
Краса природня і холодна сила.
Але для нас біду вона несе,
Вкраїна мов од горя посивіла.

Не сміх дітей, а горе матерів.
Землі здригання від ракет, шахедів.
Ну хто б тебе, Вкраїнонько, зігрів?
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Валентина Попелюшка (1967) / Вірші

 Ісусе Христе, пом’яни мене.



Все віддає: і Матір, і життя.
«Ось, жінко, син. Ось Мати твоя, сину»
І Серце до останнього биття.
«О Господи! Чому мене покинув?»

Немає сонця. Темрява аж густа.
Розірвана навпіл завіса храму.
Останній стогін Господа Христа
Вже відчиняє до спасіння браму.

* * *
Один покаявсь, інший осудив.
Добро і зло, і їх одвічна битва.
У цьому світі небагато див,
Та є спасіння, коли є молитва.

Не без гріха складне життя земне,
Тому в молитві промовляю часто:
«Ісусе Христе, пом’яни мене,
Як прийдеш у Твоє Небесне Царство.»

Хресна дорога для дітей і дорослих спільноти ХРЕСНА ДОРОГА ІСУСА
для розважань щосереди і щоп'ятниці впродовж Великого посту


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-04-10 00:19:44
Переглядів сторінки твору 3676
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.104 / 5.5  (5.039 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.961 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.782
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Духовна поезія
Автор востаннє на сайті 2017.11.02 20:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-04-10 08:44:46 ]
Дякую вам за підняту тему! Вкрай необхідну в цей час зневіри і беззаконня...
Маю декілька зауваг, але я думаю, що ваш добрий янгол Ярослав копне, як завжди глибше.
Натхнення вам і віри!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-10 16:40:42 ]
Дякую! Я й сама не цілком задоволена висвітленням цієї стації - кожна наступна дається все важче, це й не дивно. Будь-яку критику сприйму з вдячністю, бо вона - ознака небайдужості.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2013-04-10 15:14:45 ]
Валентино, обіцяне уже стоїть у Вас в "ІНТЕРВ'Ю"
За Вами лиш вчасна заміна картинок і тексту.

Від сьогоднішнього дня саме по одній із 14 стацій до Воскресіння Христового.
Ви сильна. Ви справитесь.
Хай і надалі допоможе вам Бог...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-10 16:43:44 ]
Дякую! Без Божої допомоги я б і першого кроку не зробила. Без Вашої допомоги, порад інших однодумців - наступних. Сподіваюсь, що при такій підтримці дійду.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2013-04-10 20:38:25 ]
Дуже важливу подію тут згадано. Неоднозначну. Трактують її по-різному. Коли Ісус Іванові сказав: "Ось мати твоя" а для Марії: "Ось син твій". Дуже глибокі корені такого вчинку. Було б помилкою трактувати це, як своєрідну пожертву Хреста.
Перший куплет, про що він? Розірвана думка, немає цілосності, глибини, відчуття великого таїнства. Натомість усе спрощується до банального віддавання Ісусом життя, матері і серця. Останній рядок першого куплету теж тут не прозвучав, абсолютно відірваний від перших трьох.
Темінь АЖ ГУСТА. - це як? Кава міцна, аж густа. Мається на увазі, що АЖ вживається, якщо є якесь попереднє означення (Темінь непроглядна, аж густа, так захотів їсти, аж трусився).
Останній стогін Господа Христа - про який стогін йдеться? Такий був? Звичайно ж - не було, принайнмі нам про це нічого не відомо, зате ми знаємо точно останні його слова, їх можна подивитися хоча б тут:
http://www.agnec.in.ua/index.php/archives/1017
Третій куплет непоганий, але він - ні риба, ні м`ясо - ніякий.
Не без гріха складне життя земне - фраза важка як для вимови, так і для сприйняття.
Як прийдеш у Твоє Небесне Царство.» - а він хіба ще не прийшов? І не сидить у тому царстві по праву руку Отця?

Ви нині, Валю, торкнулися дуже важливого таїнства, але реалізували його у рядках не найкращим чином.
пробуйте більше розмислити над справжніми мотивами, що заставили Ісуса, прибитого до хреста, звернутися до матері і учня. Почитайте про це більше, отримайте максимум інформації, акумулюйте її, пропустіть крізь своє мужнє чутливе серце - і все вийде. І тоді всі ми разом збагнемо, що нічого Ісус не віддавав, і подумки звернемося до того, хто вже - у царстві.

На дрібних технічних моментах навіть не зупиняюся нині, бо немає сенсу: вірш потребує радикальних змін.
Посміхаюся, бо бачу, як наморщили Ви лобика, але знаю, що сприймете все правильно. Головне - не спішіть, вивчіть це питання ГРУНТОВНО, перш ніж продовжувати (по секрету шепну на вушко, що саме над цим моментом задумувалися до Вас сила-силенна дуже розумних людей, так що дружбан Гугл допоможе)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-10 22:21:55 ]
Вже писала вище, що й сама не задоволена цим віршем. Єдине, за що "постою" - слова з передпричасної молитви "Пом'яни мене, Господи, коли прийдеш у царство Твоє..." Мабуть, на 11 стації у мене вийшов апогей, хоча боялась, що це станеться раніше.
P.S. Добре, що посміхаєтеся, але не вгадали - не наморщила:) Але зроблю це тепер, хоча тут не розум - головний "трудівник", це дійсно треба душею переживати і писати. А тут ще й накладає свій відтиск бажання писати правильно технічно.
Дякую Вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2013-04-10 22:47:52 ]
Валю, я вже казав Вам, що у такій поезії дрібниці - надважливі. Порівняйте фразу:
Пом'яни мене, Господи, коли прийдеш у царство Твоє..." з оригіналом:
Пом`яни мене, Господи, коли прийдеш, у царстві Твоїм
це ж абсолютно різні тексти - звідси й непорозуміння))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-10 23:12:00 ]
Ваші слова мене ще більше переконали: якщо не впевнена у кожному написаному слові - краще не виставляти взагалі. Дякую! Шукатиму. Дай Боже дійти до кінця.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-14 21:40:28 ]
Переписала 12 стацію заново.
Цей вірш вивела із циклу як окремий на тему "Хресна дорога".