ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.01.11 14:23
Ніч була темна. Місяц, хоч зійшов
Та й то у хмарах десь блукав, напевно.
Внизу Рось жебоніла безперервно.
А він вертав думками знов і знов
До того, що плекав усе життя –
Бажання влади. Так йому хотілось,
Щоб навкруг нього все отут вертілось…
Все п

Олександр Сушко
2026.01.11 13:38
автор Артур Курдіновський

Крихкий маленький світ я шию з рими,
За межами його - зелена цвіль.
Не лізьте в душу лапами брудними!
Для вас - цікавість, а для мене - біль.

Моя земля горить під небесами,

Борис Костиря
2026.01.11 11:23
Так бракує постійно часу
У потоці марнотних днів.
Час дарує, немов прикрасу,
Позолоту зникомих слів.

Час розсудить і час засудить
Ні за що, ніби злий тиран.
Лиш вина має різний ступінь,

Мар'ян Кіхно
2026.01.11 06:54
Мого батька викинули з Національного оркестру народних інструментів за "огидний потяг до грошей". (Як це тоді політично називалося?..) Він влаштувався у музичну школу №9 десь на Круглоуніверситецькій (над Бесарабкою), допрацював до пенсії в одному рван

Олена Побийголод
2026.01.10 22:48
Із Леоніда Сергєєва

– Четвертий, Четвертий, як чути? Я – П’ятий!
Не спати на чатах! Пароль – «тридцять три».
Прийнято?.. До вітру – о пів на дев’яту!
Ніяк не раніше! Прийом! Повтори!

– Так точно, о пів на дев’яту – д

Володимир Мацуцький
2026.01.10 21:10
По українській матері-землі
ідуть колоною військовополонені.
Ідуть в донецькій проросійській млі
захисники Вкраїни нені.
І не ідуть, їх ті ведуть –
Вкраїни зрадники полукацапи.
І всі донецькі смачно ржуть:
«хохла у плен кацап зацапал!»

Олег Герман
2026.01.10 19:57
ДІЙОВІ ОСОБИ: ВІКТОР — чоловік із гострими рисами обличчя та скляним поглядом. Одягнений охайно, але без жодного натяку на моду. Його рухи економні, голос позбавлений модуляцій. АННА — його дружина. Жінка з живою мімікою та нервовими рухами. Вона ви

Борис Костиря
2026.01.10 10:53
Весна ніяк не переможе
І не протиснеться крізь сніг,
Крізь кригу, як через вельможу,
Що кидає дари до ніг.

Так пробивається нестало
Весна крізь перепони зим.
Колись вона таки настане,

Тетяна Левицька
2026.01.10 09:31
Хтось викрутив небо, як прачка ганчірку.
Узимку не віхола — тонни дощу.
Та, як же вмістити всю душу у збірку,
яку я, не знаю навіщо, пишу?

І хто ж потребує мелодії всує?
Та скрапує лірика чуйна з пера:
і сліз повні відра, і слів не бракує —

Микола Дудар
2026.01.10 01:52
Якщо вам нічого «сказать»
І боїтесь торкатись тіні —
Пора розмножитись під стать
На більш прозорливу, осінню.
Якщо розмножене впаде
У ваший гнів з сумним обличчям,
Вас не сприйматимуть ніде
Тому, що ви є та вовчиця,

Олег Герман
2026.01.10 00:16
Олеся сиділа на балконі пізно ввечері, обгорнута пледом. Вона тримала в руках горнятко з чаєм, яке вже охололо, і стомленим поглядом дивилася на мерехтливі вогні міста. У голові постійно звучав гучний хор: слова матері, глузування сестри, знецінення ліка

С М
2026.01.09 21:12
а чи знаєш за опівнічника
якого не зупиниш ти
а чи знаєш за опівнічника
що двері кухні зачинив
не чинить галасу сторожа
я ~ кіт у чорному плащі
і я зникаю завжди у морок
хай перший півень прокричить

Світлана Пирогова
2026.01.09 19:33
Білу гриву зима розпустила,
Розвіває її заметіль.
І не видно Селени-світила,
Тільки сніжна встеляється сіль.

І в душі хуртовина тривоги,
Хоч давно відпустила його.
Крає серце від леза дороги,

Олег Герман
2026.01.09 19:03
У затишку м’яких перин і покривал,
Крізь ніч бездонну,
У царстві соннім,
Я бачив, як з'явилася зима.
Без компромісів,
Де слів нема —
Лише мороз на вікнах креслить мітки.

Іван Потьомкін
2026.01.09 18:28
Він сорок літ водив їх по пустелі:
Непослух батьків тому причина.
Не вірили, що для Всевишнього
Немає недосяжного і неможливого.
Покарані були за одностайну недовіру,
Кістками лягли в пустелі всі ,як один,
Нащадків їх розпорошено по всьому світі…

Артур Курдіновський
2026.01.09 16:01
Крихкий маленький світ я шию з рими,
За межами його - зелена цвіль.
Не лізьте в душу лапами брудними!
Для вас - цікавість, а для мене - біль.

Моя земля горить під небесами,
На спогадах тримається зима.
Не лізьте в душу довгими носами -
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валентина Попелюшка (1967) / Вірші

 Ісусе Христе, пом’яни мене.



Все віддає: і Матір, і життя.
«Ось, жінко, син. Ось Мати твоя, сину»
І Серце до останнього биття.
«О Господи! Чому мене покинув?»

Немає сонця. Темрява аж густа.
Розірвана навпіл завіса храму.
Останній стогін Господа Христа
Вже відчиняє до спасіння браму.

* * *
Один покаявсь, інший осудив.
Добро і зло, і їх одвічна битва.
У цьому світі небагато див,
Та є спасіння, коли є молитва.

Не без гріха складне життя земне,
Тому в молитві промовляю часто:
«Ісусе Христе, пом’яни мене,
Як прийдеш у Твоє Небесне Царство.»


Хресна дорога для дітей і дорослих спільноти ХРЕСНА ДОРОГА ІСУСА
для розважань щосереди і щоп'ятниці впродовж Великого посту


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-04-10 00:19:44
Переглядів сторінки твору 3671
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.104 / 5.5  (5.039 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.961 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.782
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Духовна поезія
Автор востаннє на сайті 2017.11.02 20:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-04-10 08:44:46 ]
Дякую вам за підняту тему! Вкрай необхідну в цей час зневіри і беззаконня...
Маю декілька зауваг, але я думаю, що ваш добрий янгол Ярослав копне, як завжди глибше.
Натхнення вам і віри!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-10 16:40:42 ]
Дякую! Я й сама не цілком задоволена висвітленням цієї стації - кожна наступна дається все важче, це й не дивно. Будь-яку критику сприйму з вдячністю, бо вона - ознака небайдужості.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2013-04-10 15:14:45 ]
Валентино, обіцяне уже стоїть у Вас в "ІНТЕРВ'Ю"
За Вами лиш вчасна заміна картинок і тексту.

Від сьогоднішнього дня саме по одній із 14 стацій до Воскресіння Христового.
Ви сильна. Ви справитесь.
Хай і надалі допоможе вам Бог...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-10 16:43:44 ]
Дякую! Без Божої допомоги я б і першого кроку не зробила. Без Вашої допомоги, порад інших однодумців - наступних. Сподіваюсь, що при такій підтримці дійду.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2013-04-10 20:38:25 ]
Дуже важливу подію тут згадано. Неоднозначну. Трактують її по-різному. Коли Ісус Іванові сказав: "Ось мати твоя" а для Марії: "Ось син твій". Дуже глибокі корені такого вчинку. Було б помилкою трактувати це, як своєрідну пожертву Хреста.
Перший куплет, про що він? Розірвана думка, немає цілосності, глибини, відчуття великого таїнства. Натомість усе спрощується до банального віддавання Ісусом життя, матері і серця. Останній рядок першого куплету теж тут не прозвучав, абсолютно відірваний від перших трьох.
Темінь АЖ ГУСТА. - це як? Кава міцна, аж густа. Мається на увазі, що АЖ вживається, якщо є якесь попереднє означення (Темінь непроглядна, аж густа, так захотів їсти, аж трусився).
Останній стогін Господа Христа - про який стогін йдеться? Такий був? Звичайно ж - не було, принайнмі нам про це нічого не відомо, зате ми знаємо точно останні його слова, їх можна подивитися хоча б тут:
http://www.agnec.in.ua/index.php/archives/1017
Третій куплет непоганий, але він - ні риба, ні м`ясо - ніякий.
Не без гріха складне життя земне - фраза важка як для вимови, так і для сприйняття.
Як прийдеш у Твоє Небесне Царство.» - а він хіба ще не прийшов? І не сидить у тому царстві по праву руку Отця?

Ви нині, Валю, торкнулися дуже важливого таїнства, але реалізували його у рядках не найкращим чином.
пробуйте більше розмислити над справжніми мотивами, що заставили Ісуса, прибитого до хреста, звернутися до матері і учня. Почитайте про це більше, отримайте максимум інформації, акумулюйте її, пропустіть крізь своє мужнє чутливе серце - і все вийде. І тоді всі ми разом збагнемо, що нічого Ісус не віддавав, і подумки звернемося до того, хто вже - у царстві.

На дрібних технічних моментах навіть не зупиняюся нині, бо немає сенсу: вірш потребує радикальних змін.
Посміхаюся, бо бачу, як наморщили Ви лобика, але знаю, що сприймете все правильно. Головне - не спішіть, вивчіть це питання ГРУНТОВНО, перш ніж продовжувати (по секрету шепну на вушко, що саме над цим моментом задумувалися до Вас сила-силенна дуже розумних людей, так що дружбан Гугл допоможе)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-10 22:21:55 ]
Вже писала вище, що й сама не задоволена цим віршем. Єдине, за що "постою" - слова з передпричасної молитви "Пом'яни мене, Господи, коли прийдеш у царство Твоє..." Мабуть, на 11 стації у мене вийшов апогей, хоча боялась, що це станеться раніше.
P.S. Добре, що посміхаєтеся, але не вгадали - не наморщила:) Але зроблю це тепер, хоча тут не розум - головний "трудівник", це дійсно треба душею переживати і писати. А тут ще й накладає свій відтиск бажання писати правильно технічно.
Дякую Вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2013-04-10 22:47:52 ]
Валю, я вже казав Вам, що у такій поезії дрібниці - надважливі. Порівняйте фразу:
Пом'яни мене, Господи, коли прийдеш у царство Твоє..." з оригіналом:
Пом`яни мене, Господи, коли прийдеш, у царстві Твоїм
це ж абсолютно різні тексти - звідси й непорозуміння))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-10 23:12:00 ]
Ваші слова мене ще більше переконали: якщо не впевнена у кожному написаному слові - краще не виставляти взагалі. Дякую! Шукатиму. Дай Боже дійти до кінця.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-14 21:40:28 ]
Переписала 12 стацію заново.
Цей вірш вивела із циклу як окремий на тему "Хресна дорога".