ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2025.11.29 23:08
Група крові
Я можу піти за моря, щоб тебе
не бачити більше й не чути.
Вже час відбілив ластовиння рябе
на личку блідому покути.

І ти посивів, наче тополь в гаю,
зими не буває без срібла.
А я, божевільна, в зими на краю

Микола Дудар
2025.11.29 21:59
***
У сон навідавсь Елвіс Преслі
І напросився на ночліг…
А відчуття, що він воскреснув —
І я відмовити не зміг…
Бо в той минулий вечір наче ж
Я «самокруток» не вживав.
Ну а віскарика тим паче.
Хоча і сморіду кивав…

М Менянин
2025.11.29 18:07
Дай знать
Відчув гул майдану,
з країни не втік,
свободу жадану
вплітав у потік.

Дай Боже ту манну
хоч під Новий рік –
знімаєм оману,

Борис Костиря
2025.11.29 17:23
Туманність
Я не можу зрозуміти,
що я бачу в нічному садку:
профіль дерева
чи силует людини.
Образ розливається,
мов космічна туманність.
Дерево може бути
тією ж людиною,

Світлана Пирогова
2025.11.29 16:33
Вірші для дітей
У бабусі є велика скриня,
В ній сорочки, сукні, вишиванки.
Береже їх славна господиня.
І милуюсь ними я щоранку.
Ой, бабусенько, моя бабусю,
Ти навчи мене теж вишивати.
Я сорочку вишию дідусю,
Тату, мамі, і, звичайно, брату.

Володимир Бойко
2025.11.29 11:36
Тернопіль. 10 днів по тому
Цифри ті застрягли в серці і болять.
Вже не в'ється по руїнах чорний дим.
Відлетіли в небо душі разом з ним.

Артур Сіренко
2025.11.29 10:04
Час марних надій (серед падолисту)
Вулиці залізного міста –
Це струни, на яких грає блюз
Дивак, що живе в порожнечі,
Що зазирає з-під хмари
На колотнечу мурах.
Телевежі міста граків-сажотрусів –
Це голки швачки-жебрачки Клото,
Що шиє сині плаття

С М
2025.11.29 09:09
Мов Подорожній Камінь (Bob Dylan)
Наче б і недавно, чепурна і ладна
Жбурляла для розваги бомжам дайми, хіба ні
Люди казали, “Вважай, осяйна, як би ти не впала”
Ти гадала, вони – жартуни
Сама радше реготалась
Над тими, хто у разі загуляв
Нині ти уголос не розмовляєш
Нині заслугою не

Віктор Кучерук
2025.11.29 07:11
* * *
Гучніше вже в суглобах тріск,
Хоч споживаю я не тлусте, -
Вже тижні тануть, ніби віск,
А дні, мов мед, ніяк не гуснуть.
Дедалі ближче до межі
Поза якою терпнуть жижки
І дні холодні, як вужі,
І сім неділь бува на тиждень.

Тетяна Левицька
2025.11.29 01:38
Боже, Боже...
Боже, Боже, як це страшно
не від раку, а біди
помирати, так завчасно, —
вже летять туди, сюди.
Не війна, а справжнє пекло —
Воланд править, світ мовчить...
В небі від тривоги смеркло...
Між життям і смертю — мить!

Іван Потьомкін
2025.11.28 22:16
***
Коли до срібних передзвонів тягнуться церкви,
На бистрині Дніпровій спалахує од млості риба,
Достеменно знаю,
Чому це сонце, щебіт і сльоза,
Життя многоголосий хор
Являються щoночі,
Нищать для рівноваги дану тишу.
Достеменно знаю,

М Менянин
2025.11.28 21:41
Грув* і грім
Кровний брате мій, повір,
хоч терпіли до цих пір –
не залишить сам нас звір,
буде нищити без мір.

+ Царице Небесна, в цей час
+ Покровом Своїм храни нас. +

Артур Курдіновський
2025.11.28 19:39
Відпускаю (діалог у співавторстві з Лілією Ніколаєнко)
ВІДПУСКАЮ (діалог з Лілією Ніколаєнко)

***

Я відпускаю. Не тримай, коханий.
Не озирайся, ти мости спалив.
Всі сповіді та спогади, мов рани.
Навколо - воля і гіркий полин…

В Горова Леся
2025.11.28 17:51
Маленька пташко...
Маленька пташко, диво легкотіле.
Непоказна, але чудова. Хто ти?
Ти у вікно до мене залетіла
В оказії нестримного польоту.

І б'єшся у шифонові гардини,
Де кожна складка - пасткою для тебе.
Маленька сірокрила пташко дивна!

Тетяна Левицька
2025.11.28 10:02
Від сорому
Журбою пахне жінка —
У щастя куций вік.
Дістав вже до печінки
Цивільний чоловік.

Від сорому згораєш,
Бо на твоїй руці
Тату — тавро моралі

Віктор Кучерук
2025.11.28 06:14
* * *
Таїться тиша в темряві кромішній
І чимось марить напівсонний двір,
А я римую безнадійно вірші,
Написаним дивуючи папір.
Допоки тиша вкутана пітьмою
За вікнами дрімає залюбки, -
Я душу мучу працею нічною,
Верзіннями утомлюю думки.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Валентина Попелюшка (1967) / Вірші

 Ісусе Христе, пом’яни мене.



Все віддає: і Матір, і життя.
«Ось, жінко, син. Ось Мати твоя, сину»
І Серце до останнього биття.
«О Господи! Чому мене покинув?»

Немає сонця. Темрява аж густа.
Розірвана навпіл завіса храму.
Останній стогін Господа Христа
Вже відчиняє до спасіння браму.

* * *
Один покаявсь, інший осудив.
Добро і зло, і їх одвічна битва.
У цьому світі небагато див,
Та є спасіння, коли є молитва.

Не без гріха складне життя земне,
Тому в молитві промовляю часто:
«Ісусе Христе, пом’яни мене,
Як прийдеш у Твоє Небесне Царство.»

Хресна дорога для дітей і дорослих спільноти ХРЕСНА ДОРОГА ІСУСА
для розважань щосереди і щоп'ятниці впродовж Великого посту


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-04-10 00:19:44
Переглядів сторінки твору 3626
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.104 / 5.5  (5.039 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.961 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.782
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Духовна поезія
Автор востаннє на сайті 2017.11.02 20:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-04-10 08:44:46 ]
Дякую вам за підняту тему! Вкрай необхідну в цей час зневіри і беззаконня...
Маю декілька зауваг, але я думаю, що ваш добрий янгол Ярослав копне, як завжди глибше.
Натхнення вам і віри!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-10 16:40:42 ]
Дякую! Я й сама не цілком задоволена висвітленням цієї стації - кожна наступна дається все важче, це й не дивно. Будь-яку критику сприйму з вдячністю, бо вона - ознака небайдужості.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2013-04-10 15:14:45 ]
Валентино, обіцяне уже стоїть у Вас в "ІНТЕРВ'Ю"
За Вами лиш вчасна заміна картинок і тексту.

Від сьогоднішнього дня саме по одній із 14 стацій до Воскресіння Христового.
Ви сильна. Ви справитесь.
Хай і надалі допоможе вам Бог...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-10 16:43:44 ]
Дякую! Без Божої допомоги я б і першого кроку не зробила. Без Вашої допомоги, порад інших однодумців - наступних. Сподіваюсь, що при такій підтримці дійду.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2013-04-10 20:38:25 ]
Дуже важливу подію тут згадано. Неоднозначну. Трактують її по-різному. Коли Ісус Іванові сказав: "Ось мати твоя" а для Марії: "Ось син твій". Дуже глибокі корені такого вчинку. Було б помилкою трактувати це, як своєрідну пожертву Хреста.
Перший куплет, про що він? Розірвана думка, немає цілосності, глибини, відчуття великого таїнства. Натомість усе спрощується до банального віддавання Ісусом життя, матері і серця. Останній рядок першого куплету теж тут не прозвучав, абсолютно відірваний від перших трьох.
Темінь АЖ ГУСТА. - це як? Кава міцна, аж густа. Мається на увазі, що АЖ вживається, якщо є якесь попереднє означення (Темінь непроглядна, аж густа, так захотів їсти, аж трусився).
Останній стогін Господа Христа - про який стогін йдеться? Такий був? Звичайно ж - не було, принайнмі нам про це нічого не відомо, зате ми знаємо точно останні його слова, їх можна подивитися хоча б тут:
http://www.agnec.in.ua/index.php/archives/1017
Третій куплет непоганий, але він - ні риба, ні м`ясо - ніякий.
Не без гріха складне життя земне - фраза важка як для вимови, так і для сприйняття.
Як прийдеш у Твоє Небесне Царство.» - а він хіба ще не прийшов? І не сидить у тому царстві по праву руку Отця?

Ви нині, Валю, торкнулися дуже важливого таїнства, але реалізували його у рядках не найкращим чином.
пробуйте більше розмислити над справжніми мотивами, що заставили Ісуса, прибитого до хреста, звернутися до матері і учня. Почитайте про це більше, отримайте максимум інформації, акумулюйте її, пропустіть крізь своє мужнє чутливе серце - і все вийде. І тоді всі ми разом збагнемо, що нічого Ісус не віддавав, і подумки звернемося до того, хто вже - у царстві.

На дрібних технічних моментах навіть не зупиняюся нині, бо немає сенсу: вірш потребує радикальних змін.
Посміхаюся, бо бачу, як наморщили Ви лобика, але знаю, що сприймете все правильно. Головне - не спішіть, вивчіть це питання ГРУНТОВНО, перш ніж продовжувати (по секрету шепну на вушко, що саме над цим моментом задумувалися до Вас сила-силенна дуже розумних людей, так що дружбан Гугл допоможе)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-10 22:21:55 ]
Вже писала вище, що й сама не задоволена цим віршем. Єдине, за що "постою" - слова з передпричасної молитви "Пом'яни мене, Господи, коли прийдеш у царство Твоє..." Мабуть, на 11 стації у мене вийшов апогей, хоча боялась, що це станеться раніше.
P.S. Добре, що посміхаєтеся, але не вгадали - не наморщила:) Але зроблю це тепер, хоча тут не розум - головний "трудівник", це дійсно треба душею переживати і писати. А тут ще й накладає свій відтиск бажання писати правильно технічно.
Дякую Вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2013-04-10 22:47:52 ]
Валю, я вже казав Вам, що у такій поезії дрібниці - надважливі. Порівняйте фразу:
Пом'яни мене, Господи, коли прийдеш у царство Твоє..." з оригіналом:
Пом`яни мене, Господи, коли прийдеш, у царстві Твоїм
це ж абсолютно різні тексти - звідси й непорозуміння))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-10 23:12:00 ]
Ваші слова мене ще більше переконали: якщо не впевнена у кожному написаному слові - краще не виставляти взагалі. Дякую! Шукатиму. Дай Боже дійти до кінця.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-14 21:40:28 ]
Переписала 12 стацію заново.
Цей вірш вивела із циклу як окремий на тему "Хресна дорога".