ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ольга Береза
2026.11.19 17:18
Лиш, прошу, не розказуй мені про війну,
бо війна — то не гасла, а кров, глина й порох.
Ані те, як з донецьких доріг я прийду,
залишивши в бою половину опори.

Чи як свист небосхил на шматки розтинав,
де вогонь, побратими, окопи і вибух…
Як за кожни

Ольга Олеандра
2026.11.19 16:18
Давай перепишемо сенси, видалимо з них поверховість.
Потім приберемо шаблонність. Натомість… натомість
додамо у них ніжність – легеньку, наче пір’їну, що лягла на поверхню ставка.
Моя ніжність до тебе саме така.

А ще додамо обережність, щоб вітер, к

Артур Курдіновський
2026.11.19 16:11
Все затихло, замовкло у снах листопада...
Тільки сірі світанки та дні мовчазні
Нагадають, якими були навесні
Почуття та листи. Знову зайва порада
Заглушає тонкі солов'їні рулади...
У дворі вже давно поміняли паркан.
Все за ним тепер видно. Ніяких о

Борис Костиря
2026.11.19 13:22
О, як важливо вчасно відійти
Від суєти, марноти, часоплину!
Лиш тільки так ти досягнеш мети
І будеш вільним, мов незламна глина.

Я залишаю сцену у той час,
Коли вручають ордени й медалі,
І йду у ліс, де мій вогонь не згас

Тетяна Левицька
2026.11.19 08:08
Що сталось, те сталося,
так мало бути.
У Господа: палиця,
ліки, отрута,
і дні пораховані
до воскресіння,
і сльози знедолені
в смутку осіннім.

Віктор Кучерук
2026.11.19 06:47
Дощ уночі по вікнах тарабанив,
А потім сонце висушило скло,
Через яке всміхавсь до мене ранок,
Очей торкаючись і світлом, і теплом.
Ще ніздрі лоскотали аромати
До блиску вимитих листочків і цвітінь,
І в закутку затемненім кімнати
Ховалася поспішн

хома дідим
2026.11.18 22:50
відомо
виживає сильний
перемагає найсильніший
а дружба не перемагає
бо це лукавство й евфемізм
пригадуючи друзів навіть
атож були і в мене друзі
всі розійшлись кудись із часом

Артур Курдіновський
2026.11.18 19:48
Слова, слова... Яка ж у них ціна?
Вони - лише слабка анестезія.
Підробний світ чекає на месію,
Ми поодинці бачимо з вікна
Фантазії свої, в яких весна
Перемагає осінь, світлій Музі
Дарує сукню на казковім лузі
З тендітних синіх пролісків своїх...

Олена Побийголод
2026.11.18 17:06
Ану, нам пісню проспівай, веселий вітре,
веселий вітре, веселий вітре!
Моря і гори облетів ти всі на світі,
і всі на світі вислухав пісні.

    Заспівай нам про гори й пустині,
    про таємні глибини морів,
    про небокраї сині,

Борис Костиря
2026.11.18 16:24
Я шукаю в бездонному морі
Той важливий непізнаний знак,
Ніби спогади сиві, прозорі,
Що впіймає сумний неборак.
Я шукаю у пеленах ночі
Тіні натяку, впізнаний жест.
Я забуть наполегливо хочу
Те видіння, що прагнуло жертв.

Вячеслав Руденко
2026.11.18 14:49
Під шерех листя верб мені співало в гливах
Одне, мов з лісу, довге і густе,
А інше — ніби у раптових зливах,
Як згадка про минуле і пусте…

Лунало гучно, як стара бандура,
В потоках звуків між пожовклих крон,
Чи чумака забутого натура

Віктор Кучерук
2026.11.18 07:16
Хоч завтра вітер хмари розведе
І зацвіте колись побите поле -
Від горя не сховатися ніде
І болю не позбутися ніколи.
На серці будуть видимі рубці,
Повік душа чорнітиме від туги, -
Це мрію не утримати в руці,
Коли їй тісно в межах виднокругу.

М Менянин
2026.11.18 02:21
Прокинулась в цей час застава –
до зброї кожен богатир,
палає обрію заграва,
а потім бою страшний вир.

Повільно повстають до справи
дружини цих чоловіків,
бо захист краю – їхнє право

Світлана Пирогова
2026.11.17 20:44
Огорни мене скоріш любов'ю,
Бо без тебе сіро все і мрячно.
Лілії цвіли - торкалось слово.
Озеро кохання вже у рясці.

Тихе-тихе, мовчазне уранці.
Квіти-поцілунки - спогад помарнілий.
Не загоїть серпня вечір рани.

хома дідим
2026.11.17 19:59
розчулення найзначущіші
чому би і не омани
ґатунки найзолотіші
така собі маячня
коли огортає холод
болить порожніючий шлунок
у сутіні цій безпутній
полуді наступного дня

Борис Костиря
2026.11.17 18:58
Я ніколи туди не вернусь,
У простори довіри і болю.
Я могилам святим не вклонюсь,
Не ввійду у величні собори.

Я ніколи уже не піду
Сизим степом у ніжнім смерканні.
Я упав на слизькому льоду
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Маківка
2026.11.16

Ярослав Ковальчук
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валентина Попелюшка (1967) / Вірші / ІІІ Кохання зрілої пори

  Я їду до тебе, серденько


Я їду до тебе, серденько,
Щоб очі зустріти очима,
Уста, наче мед, солоденькі
Цілунками вкрити смачними.

Щоб руки з'єднати з руками,
Щасливим ділитись безсонням,
І міряти час не роками,
А стуком сердець унісонним.

Позаду - печалі і біди,
Попереду - весни квітчасті.
Я їду до тебе, я їду,
Аби дарувати нам щастя.


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-04-13 23:07:33
Переглядів сторінки твору 4920
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.405 / 5.5  (5.039 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.961 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.837
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2017.11.02 20:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина ШушнякФедоришин (М.К./М.К.) [ 2013-04-14 00:28:44 ]
Ніжно...
Мрійливо...
Романично...

Натхнення Вам весняного! ;)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-14 12:36:16 ]
Дякую! Нехай і Ваша весна квітне!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2013-04-14 09:00:50 ]
Передчуття зустрічі з коханим - це завжди СВЯТО.
Воно таки присутнє тут, і це - головне.

Можливо, ще звернути увагу:
1. А губи твої солоденькі
Цілунками вкрити смачними. - от ця фраза тут, як для СВЯТА надто побутова, так би мовити (на свято мали б бути ВУСТА, а цілунки - не ВКРИВАТИ їх, а випорхувати МЕТЕЛИКАМИ, сяяти СОНЯЧНИМИ ЗАЙЧИКАМИ, сипатись пелюстками троянд і т.д. - О! Це було б СВЯТО! А так....((()
2.Щоб руки зімкнути з руками, - те ж саме, та ще й повтором рук двічі
3. Забути печалі і біди, - тут краще узгодити часоформу з наступним рядком:
Забуду печалі і біди -
Святковим буденне хай здасться
4. я їду - тричі у вірші плюс назва = 4
Насамкінець, ще можна думати про приголосні. Такі затиснуті місця є: ділиТиСЬ БеЗСоННяМ,
СвяткоВиМ БудеННне ХаЙ ЗДаСТЬСя (останнє слово особливо важке).
Сонця Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-14 09:25:51 ]
Цей вірш (СМС повідомлення) набирався на телефоні в дорозі на перше побачення...
Тому тут дещо треба зрозуміти, а дещо простити...
Хоча відчути та пережити подібний стан щиро зичу чи не кожній людині.
УПС, сподіваюся не викликала гнів Майстерень за невмісне вживання слова? Зате це чи не єдиний спосіб привернути його увагу до вірша :)
Щиро дякую за оцінку.
Над зауваженнями ще попрацюю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-14 09:06:02 ]

ID: 167598
Рубрика: Вірші, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження: 22.01.2010 22:28:22
© дата внесення змiн: 22.01.2010 22:28:22
автор: Попелюшка


В Обране додали:
Олександр Ковальчук, alla.megel, sanator, Ру, Анка
Прочитаний усіма відвідувачами (505)
В тому числі авторами сайту (25)


КОМЕНТАРІ

inna-spring, 08.02.2010 - 17:30
Оценка поэта: 5
Щасливої зустрічі!!! дай БОГ.
Попелюшка, 08.02.2010 - 18:48
Дякую, зустріч була й справді щасливою. Дай Бог, щоб так було і надалі! І Вам щастя!!! 
На-д-е-ж-да, 28.01.2010 - 17:03
Оценка поэта: 5
 Дуже гарні слова!!! 
Олександр Ковальчук, 28.01.2010 - 10:29
Оценка поэта: 5
Красивые у Вас стихи, но счастье не бывает вечным...
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=149044
Попелюшка, 28.01.2010 - 10:37
Дякую. Щастя - це стан душі, і від нас залежить, як довго ми можемо його підтримувати.
корозлик, 28.01.2010 - 10:22
Оценка поэта: 5

Макієвська, 25.01.2010 - 15:37
Оценка поэта: 5
Попелюшка, 25.01.2010 - 19:42
дякую Вам!
Сагайда, 22.01.2010 - 23:30
Оценка поэта: 5
Супер! Дуже і дуже красиво! "Щоб мірять життя не роками,
А стуком сердець унісонним. " - дуже гарно сказано, як на мене!
Попелюшка, 24.01.2010 - 21:15
Спасибі!
Матильда Мухина, 22.01.2010 - 22:55
Оценка поэта: 5


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2013-04-14 17:27:40 ]
Валентино. Читаючи вірш видно, що вами зроблено багато змін в угоду "граматиці" і, як на мене, він втратив глубину почуттів... Якийсь він чужий став... :(

Хоч назву залишіть якою була в СМС ...
Але це моя думка і тому неправильна...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-14 18:11:48 ]
Залишила назву, повернула глибину, щоб більше не було неправильних думок:)