ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

М Менянин
2026.08.06 20:14
Лунная поляна
светит серебром,
там, где сердца рана –
родина и дом.
Там же пелась песня
и родных тепло...
Боже, дай воскреснуть
с тем, когда светло.

Володимир Бойко
2026.08.06 17:39
Вже давно у лісах Амазонії
Не лунають чарівні симфонії.
Щонайкращих співців
Алігатор поїв
І печально в лісах Амазонії.

На великий банкет у Ракошино
Поз’їжджалися гості запрошені.

Євген Федчук
2026.08.06 15:33
Дід у вицвілій мазепинці на клас подивився.
Йому раптом щемно стало, що аж просльозився.
Це ж уперше, як героя його запросили
До дітей. Бо з того часу, як проголосили
Їх запроданцями, навіть і мислі не мали
Про таке розповідати, у собі тримали.
А те

Артур Курдіновський
2026.08.06 15:09
У липневому номері "Української Літературної Газети" надруковано магістральний вінок із моєї корони сонетів "Смарагдова тиша". Це для мене, дійсно, подія. Пригадуються слова та погрози деяких авторів Поетичних Майстерень, наших провідних новаторів-про

Борис Костиря
2026.08.06 14:28
Острів Епштейна в далекому морі.
Острів розпусти. Розкладений Рим
Так розвалився у плотській покорі.
Посох історії буде твердим.

Дика еліта вже геть занепала,
У дебілізмі не відає меж.
І словеса, як фальшиві опали,

В Горова Леся
2026.08.06 14:27
Лускаті хмари - окуні рожеві.
Заграви блиск на кожному зажеврів.
Їх неба невід викине на берег,
Де млою стануть кольорові пера

Тих дивних риб, що хмарами здалися.
А променю блесна над краєм блисне,
Над пляжем, де із оніксами гравій,

Ірина Вовк
2026.08.06 12:01
Суд історії на балконі палацу Клеопатра увірвалася на відкриту терасу палацу, де Цезар спостерігав за пожежею. Її сукня з найтоншого китайського шовку тріпотіла на вітрі, а важке золоте намисто-пектораль із зображенням крилатої Ісіди тремтіло від част

хома дідим
2026.08.06 11:52
для чого епатаж
зарафаель собі
життєве щось
знайоме всім тутешнє
із музикою
хай комусь верлібр
ще інший видить
ярлики аптечні

Вячеслав Руденко
2026.08.06 07:59
Коли ми розумом своїм
Досягнемо зразків
І кобзи наші кам’яні
Зігріють світ батьків,

Де телепати-ковалі
Лежать в основах рун,
І плем’я юних гендлярів

Віктор Кучерук
2026.08.06 07:21
Вітер розвіяв туман над покосами,
Небо безкрає укрила блакить, -
Серпень старанно вмивається росами,
Запахом яблук приємно п'янить.
Ранок серпневий свіжить прохолодою
Та звеселяє піснями птахів, -
Тішуся знову ясною погодою
І позолотою щедрих полі

М Менянин
2026.08.05 23:07
І був народ близьким до краху –
від рабства «несолона сіль»,
не стало в нім до Бога страху –
так корабель сіда на міль.

Серед Своїх народів в світі
Господь обрав послами їх,
в своїй землі були щоб ситі –

С М
2026.08.05 22:02
Сіре місто це
Залізних рук сплеск
І вечірка для клоунів, хай
Падає дощ недалеко
Прошу ласки, лимонадна бейбі

Як увечері сонце сідає
І земля розливається, вранці

Ольга Садкова
2026.08.05 21:37
Ешелон довжелезний. «Телячі» вагони.
По півсотні у кожнім невинних людей.
Чи із розуму це, чи з якихось агоній,
чи від вбивчих якихось примарних ідей?!

Виселенцями стали вкраїнські селяни,
що одвіку трудились на рідній землі.
А тепер конвоїри зухв

В Горова Леся
2026.08.05 16:32
Притулюся тобі до плеча, у смиренні притихну,
І бажання незмінності впреться кутом у висок.
Загустілим повітрям ухватиться порція вдиху,
Та у шелесті ранку відчується часу пісок.

Дай не знати коли і куди розійдуться дороги.
І не відати де і кому об

Борис Костиря
2026.08.05 13:59
Так цілий світ для тебе замалий.
Нікуди не подінешся від себе.
Проб'ється вірш крізь серце запальний,
Тікаючи від ницого вертепу.
Усі маршрути поведуть не в Рим,
А в точку відбуття, у точку пустки.
Втомився без надії херувим.
Немає в болю жодної в

Ірина Вовк
2026.08.05 12:51
Ця оповідь – спроба зазирнути за завісу сухої історичної хроніки. Мені хотілося показати стародавню Александрію 48 року до н.е. періоду цариці Клеопатри та римського імператора Юлія Цезаря як живий організм: з її шумом порту, запахами нільського мулу, роз
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валентина Попелюшка (1967) / Вірші / ІІІ Кохання зрілої пори

  Я їду до тебе, серденько


Я їду до тебе, серденько,
Щоб очі зустріти очима,
Уста, наче мед, солоденькі
Цілунками вкрити смачними.

Щоб руки з'єднати з руками,
Щасливим ділитись безсонням,
І міряти час не роками,
А стуком сердець унісонним.

Позаду - печалі і біди,
Попереду - весни квітчасті.
Я їду до тебе, я їду,
Аби дарувати нам щастя.


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-04-13 23:07:33
Переглядів сторінки твору 4624
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.405 / 5.5  (5.039 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.961 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.837
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2017.11.02 20:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина ШушнякФедоришин (М.К./М.К.) [ 2013-04-14 00:28:44 ]
Ніжно...
Мрійливо...
Романично...

Натхнення Вам весняного! ;)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-14 12:36:16 ]
Дякую! Нехай і Ваша весна квітне!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2013-04-14 09:00:50 ]
Передчуття зустрічі з коханим - це завжди СВЯТО.
Воно таки присутнє тут, і це - головне.

Можливо, ще звернути увагу:
1. А губи твої солоденькі
Цілунками вкрити смачними. - от ця фраза тут, як для СВЯТА надто побутова, так би мовити (на свято мали б бути ВУСТА, а цілунки - не ВКРИВАТИ їх, а випорхувати МЕТЕЛИКАМИ, сяяти СОНЯЧНИМИ ЗАЙЧИКАМИ, сипатись пелюстками троянд і т.д. - О! Це було б СВЯТО! А так....((()
2.Щоб руки зімкнути з руками, - те ж саме, та ще й повтором рук двічі
3. Забути печалі і біди, - тут краще узгодити часоформу з наступним рядком:
Забуду печалі і біди -
Святковим буденне хай здасться
4. я їду - тричі у вірші плюс назва = 4
Насамкінець, ще можна думати про приголосні. Такі затиснуті місця є: ділиТиСЬ БеЗСоННяМ,
СвяткоВиМ БудеННне ХаЙ ЗДаСТЬСя (останнє слово особливо важке).
Сонця Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-14 09:25:51 ]
Цей вірш (СМС повідомлення) набирався на телефоні в дорозі на перше побачення...
Тому тут дещо треба зрозуміти, а дещо простити...
Хоча відчути та пережити подібний стан щиро зичу чи не кожній людині.
УПС, сподіваюся не викликала гнів Майстерень за невмісне вживання слова? Зате це чи не єдиний спосіб привернути його увагу до вірша :)
Щиро дякую за оцінку.
Над зауваженнями ще попрацюю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-14 09:06:02 ]

ID: 167598
Рубрика: Вірші, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження: 22.01.2010 22:28:22
© дата внесення змiн: 22.01.2010 22:28:22
автор: Попелюшка


В Обране додали:
Олександр Ковальчук, alla.megel, sanator, Ру, Анка
Прочитаний усіма відвідувачами (505)
В тому числі авторами сайту (25)


КОМЕНТАРІ

inna-spring, 08.02.2010 - 17:30
Оценка поэта: 5
Щасливої зустрічі!!! дай БОГ.
Попелюшка, 08.02.2010 - 18:48
Дякую, зустріч була й справді щасливою. Дай Бог, щоб так було і надалі! І Вам щастя!!! 
На-д-е-ж-да, 28.01.2010 - 17:03
Оценка поэта: 5
 Дуже гарні слова!!! 
Олександр Ковальчук, 28.01.2010 - 10:29
Оценка поэта: 5
Красивые у Вас стихи, но счастье не бывает вечным...
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=149044
Попелюшка, 28.01.2010 - 10:37
Дякую. Щастя - це стан душі, і від нас залежить, як довго ми можемо його підтримувати.
корозлик, 28.01.2010 - 10:22
Оценка поэта: 5

Макієвська, 25.01.2010 - 15:37
Оценка поэта: 5
Попелюшка, 25.01.2010 - 19:42
дякую Вам!
Сагайда, 22.01.2010 - 23:30
Оценка поэта: 5
Супер! Дуже і дуже красиво! "Щоб мірять життя не роками,
А стуком сердець унісонним. " - дуже гарно сказано, як на мене!
Попелюшка, 24.01.2010 - 21:15
Спасибі!
Матильда Мухина, 22.01.2010 - 22:55
Оценка поэта: 5


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2013-04-14 17:27:40 ]
Валентино. Читаючи вірш видно, що вами зроблено багато змін в угоду "граматиці" і, як на мене, він втратив глубину почуттів... Якийсь він чужий став... :(

Хоч назву залишіть якою була в СМС ...
Але це моя думка і тому неправильна...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-14 18:11:48 ]
Залишила назву, повернула глибину, щоб більше не було неправильних думок:)