ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій Губерначук
2019.11.22 16:31
Поро моя пізня,
злякана зимою,
не тремти останнім листом,
не біжи за мною
жовтим вітром,
шляхом битим,
полем, полем, полем…

Адель Станіславська
2019.11.22 12:59
Уже не дівчинка, прийми себе таку...
Твої роки набуток, а не втрата.
Собі обрала долю нелегку...
Та й не було легких, щоб обирати.
Лише по силі... Хочеться казок?
Твоя вже черга їх оповідати...
Плетеш зі слів намистечка разок
дівчаті в тобі, що не

Адель Станіславська
2019.11.22 12:51
І буде ранок... Зродить день новий,
нові хвилини і нові орбіти -
ти лиш не пий з вчорашнього, не пий...
Переболить... Не здужає боліти...

Зійди з дороги, вибери маршрут,
йдучи на захід - добредеш додому,
і хай у спину: ось стежина, тут!..

Олександр Сушко
2019.11.22 12:30
Дух свободи! Ох і затуркали простий люд баєчкою, що часник допомагає від вампірів! Ох і наплели! А люди й вірять. Насправді ж, від упиряк допомагають квашені огірки. І капуста, до речі, також. Тушкована теж годиться. Тут головне ловкенько її наїс

Тетяна Левицька
2019.11.22 12:03
Смарагдова, шикарна омела -
душа у душу з в'язом пелехатим.
Корінням у його кору вросла,
щоб разом сонце з висоти плекати.

Їй так пасує осінь золота -
руді, червоні кольори, гарячі.
Та стелиться землею самота,

Микола Дудар
2019.11.22 11:55
Ветер с кармана выпал…
Дождь убежал куда-то
Редкий на случай выпад
Закон домино вне даты…
Катятся дни со спешкой
День ото дня - проведал
Близ королевы пешкой
Вместо любви-обеда…

Галина Сливка
2019.11.22 09:49
Співає долам стужею сурма,
Розлук туга волочиться стежею.
Маркітно їй. І спокою нема.
Яку яву побачить за межею?

І чеше вітер гребенями віть
Пресиву біль* невичахлого зводу.
Замерзлі пучки в трійцю в'яжуть мить

Віктор Кучерук
2019.11.22 08:34
Г. С...
Як рибак на поклажу
у безводнім краю, –
я на тебе ображусь
і на час розлюблю.
Бо чекати несила
на дзвінки чи листи
на очікувань хвилях

Микола Соболь
2019.11.22 05:37
Тиха ніч запалила вогні,
Прилюлюкала води Дніпрові.
І так затишно стало мені
Край ріки у розкішній діброві.

Зрідка вітром гойдне очерет,
Заспівають листочки про літо…
Легковію, небесний поет,

Марґо Ґейко
2019.11.21 18:42
Земля садів – рокована земля.
Я йду по ній тісними манівцями,
Приречено зітхають свіжі ями,
Чи може це примарилось здаля.

Давно не турбували павука
У вензелі чавунної калитки,
Мені чортополох прилип до литки,

Галина Сливка
2019.11.21 17:05
Півподихом, півдумкою, півсловом,
Півкроком споловинивши сніги,
Північ свою за полудень готова
Віддати... Та немає півснаги...
Півдолею півморя-океану
Не надчерпнеш... То де ж тоді межа?
Зціли мене, пташину безталанну.
Поділена - сама собі чужа...

Олена Побийголод
2019.11.21 16:46
Володимир Висоцький. «Аліса»

Послухайте всі, як злий жереб морив
Папугу - грозу та пірата морів!

В лісах, де папая - найперший попас,
я ріс не на вбогій перловці;
мене, ще папужка, спіймав папуас

Сергій Губерначук
2019.11.21 16:31
Я перевдягся в чорного сича.
Сів уночі на дерево печалю.
Але ж така невпевнена печаль.
Я ще сміюсь – і в радості скучаю.

Від одинокості до смерті тільки крок.
Я це читав – але це ти писала.
Не я сміюсь – сміється мій порок

Іван Потьомкін
2019.11.21 10:18
А я готовий вчить арабську
Заради Муси одного.
Хто такий Муса?
Шкода, що ви його не знаєте.
Ну, та нічого. Розкажу бодай побіжно.
Може, пізнаєте його в Єрусалимі.
Ні, не на вулиці серед гуляк,
А тільки на роботі,

Тетяна Левицька
2019.11.21 09:47
Мені ти будеш телефонувати,
як розчинюся в небесах навічно
і слати повідомлення із чату
в німе невідворотне потойбіччя.
В скорботний день народження, як завше,
могилу прикрашати білоцвітом,
на самоті пригадувати наше
короткочасне пелюсткове літо.

Олександр Сушко
2019.11.21 09:30
Вікна-очі оскліли. Морозець краплини роси
Закайданив, щоб тишу капіж у саду не тривожив.
Уростаю у землю святу триста літ, триста зим,
Гостював тут Господь, і правителі, й ангели Божі.
.
За парканом до зір виростають хороми нові,
Я ж низенька, тор
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Козак Ігор Козак Ігор
2019.11.20

Тетяна Шульга
2019.11.20

Галина Сливка
2019.11.19

Тетяна Глінчук
2019.11.14

Андрій Скакодуб Архіп
2019.11.06

Петро Іщук
2019.11.03

Олег Дорош
2019.11.03






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валентина Попелюшка (1967) / Вірші / ІІІ Кохання зрілої пори

  Я їду до тебе, серденько


Я їду до тебе, серденько,
Щоб очі зустріти очима,
Уста, наче мед, солоденькі
Цілунками вкрити смачними.

Щоб руки з'єднати з руками,
Щасливим ділитись безсонням,
І міряти час не роками,
А стуком сердець унісонним.

Позаду - печалі і біди,
Попереду - весни квітчасті.
Я їду до тебе, я їду,
Аби дарувати нам щастя.


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.




Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-04-13 23:07:33
Переглядів сторінки твору 2138
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.405 / 5.5  (5.039 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.961 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.837
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2017.11.02 20:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина ШушнякФедоришин (М.К./М.К.) [ 2013-04-14 00:28:44 ]
Ніжно...
Мрійливо...
Романично...

Натхнення Вам весняного! ;)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-14 12:36:16 ]
Дякую! Нехай і Ваша весна квітне!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2013-04-14 09:00:50 ]
Передчуття зустрічі з коханим - це завжди СВЯТО.
Воно таки присутнє тут, і це - головне.

Можливо, ще звернути увагу:
1. А губи твої солоденькі
Цілунками вкрити смачними. - от ця фраза тут, як для СВЯТА надто побутова, так би мовити (на свято мали б бути ВУСТА, а цілунки - не ВКРИВАТИ їх, а випорхувати МЕТЕЛИКАМИ, сяяти СОНЯЧНИМИ ЗАЙЧИКАМИ, сипатись пелюстками троянд і т.д. - О! Це було б СВЯТО! А так....((()
2.Щоб руки зімкнути з руками, - те ж саме, та ще й повтором рук двічі
3. Забути печалі і біди, - тут краще узгодити часоформу з наступним рядком:
Забуду печалі і біди -
Святковим буденне хай здасться
4. я їду - тричі у вірші плюс назва = 4
Насамкінець, ще можна думати про приголосні. Такі затиснуті місця є: ділиТиСЬ БеЗСоННяМ,
СвяткоВиМ БудеННне ХаЙ ЗДаСТЬСя (останнє слово особливо важке).
Сонця Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-14 09:25:51 ]
Цей вірш (СМС повідомлення) набирався на телефоні в дорозі на перше побачення...
Тому тут дещо треба зрозуміти, а дещо простити...
Хоча відчути та пережити подібний стан щиро зичу чи не кожній людині.
УПС, сподіваюся не викликала гнів Майстерень за невмісне вживання слова? Зате це чи не єдиний спосіб привернути його увагу до вірша :)
Щиро дякую за оцінку.
Над зауваженнями ще попрацюю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-14 09:06:02 ]

ID: 167598
Рубрика: Вірші, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження: 22.01.2010 22:28:22
© дата внесення змiн: 22.01.2010 22:28:22
автор: Попелюшка


В Обране додали:
Олександр Ковальчук, alla.megel, sanator, Ру, Анка
Прочитаний усіма відвідувачами (505)
В тому числі авторами сайту (25)


КОМЕНТАРІ

inna-spring, 08.02.2010 - 17:30
Оценка поэта: 5
Щасливої зустрічі!!! дай БОГ.
Попелюшка, 08.02.2010 - 18:48
Дякую, зустріч була й справді щасливою. Дай Бог, щоб так було і надалі! І Вам щастя!!! 
На-д-е-ж-да, 28.01.2010 - 17:03
Оценка поэта: 5
 Дуже гарні слова!!! 
Олександр Ковальчук, 28.01.2010 - 10:29
Оценка поэта: 5
Красивые у Вас стихи, но счастье не бывает вечным...
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=149044
Попелюшка, 28.01.2010 - 10:37
Дякую. Щастя - це стан душі, і від нас залежить, як довго ми можемо його підтримувати.
корозлик, 28.01.2010 - 10:22
Оценка поэта: 5

Макієвська, 25.01.2010 - 15:37
Оценка поэта: 5
Попелюшка, 25.01.2010 - 19:42
дякую Вам!
Сагайда, 22.01.2010 - 23:30
Оценка поэта: 5
Супер! Дуже і дуже красиво! "Щоб мірять життя не роками,
А стуком сердець унісонним. " - дуже гарно сказано, як на мене!
Попелюшка, 24.01.2010 - 21:15
Спасибі!
Матильда Мухина, 22.01.2010 - 22:55
Оценка поэта: 5


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2013-04-14 17:27:40 ]
Валентино. Читаючи вірш видно, що вами зроблено багато змін в угоду "граматиці" і, як на мене, він втратив глубину почуттів... Якийсь він чужий став... :(

Хоч назву залишіть якою була в СМС ...
Але це моя думка і тому неправильна...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-14 18:11:48 ]
Залишила назву, повернула глибину, щоб більше не було неправильних думок:)