ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.12.22 09:43
Сліди імперської сваволі
Рясніють досі навкруги,
Бо заганяють у неволю
Нас знов неправедні торги.
Вчуваю ясно силу впливу
Боліт на дії та думки,
Коли читаю директиви
Про те, куди нам йти з руки.

В Горова Леся
2025.12.22 07:16
Пройшло сьогодні найкоротший шлях,
Торкаючись верхівок, сонце срібне,
Й занурилось у жовте сяйво німба,
Який за лісом підіймався, ніби
Фантомна позолота із гіллЯ.

А стовбурів увіткнуті списИ
Врізалися у небо, рвали хустя

Володимир Бойко
2025.12.21 22:38
Політиків із бездоганною репутацією не буває, є недостатньо скомпрометовані. Спільні вороги об’єднують надійніше, аніж спільні друзі. Люди приручаються набагато краще за тварин завдяки розвиненим товарно-грошовим відносинам. Інстинкт самознищенн

Ігор Терен
2025.12.21 18:35
А ми на мапі світу трохи інші.
Воюємо, не вішаємо ніс
як і раніше...
та у моно більше
спецоперацій, бо у них безвіз.

***
А бути дурнями відомими

Артур Курдіновський
2025.12.21 16:13
Самотня ніч. Холодне підвіконня.
Зима в душі, негода за вікном.
Гостей немає. Тиша безпардонна
Заволоділа дійсністю та сном.

Покрились льодом почуття бездонні,
Зів'яв букет яскравих еустом.
Тепер мій світ - безбарвне царство сонне,

Ігор Шоха
2025.12.21 16:03
А на кону – на видимому фронті
ніякої містерії нема.
Тяжка робота
бити ідіотів,
бо їх уже не тисячі, а тьма.

***
А у раю не яблуко дешеве,

Світлана Пирогова
2025.12.21 15:44
Туман заполонив собою
Усе, що бачив, охопив.
Жупан невидимого крою
Затьмарив стільки див.
Ідеш ліворуч чи праворуч,
Ледь-ледь щось видно в пелені.
Земля свою шепоче сповідь,
Їй теж не хочеться війни.

Борис Костиря
2025.12.21 14:56
Ця сльота так трагічно зимова
Увірвалась з незнаних глибин,
Відібрала провісницьке слово,
Мов дарунок таємних вершин.

Ця сльота розчинила всі мислі,
Розчинила і радість, і сум.
І сніги наповзають невтішні,

Віктор Насипаний
2025.12.21 14:47
Задали дітям в школі творчу вправу,
Щоб загадку придумали цікаву.
Якщо її ніхто не відгадає,
Отой оцінку гарну, звісно, має.
Не було часу в мами з татом в Юлі,
Пішла мала спитати у бабулі.
Старенька мудра, всяке- різне знала,
Одну хитреньку загадк

Сергій Рожко
2025.12.21 13:55
Світ оцей завеликий, та тихо, дитинко, не плач,
не торкнеться тебе буревій світової толоки,
тато й мама завжди будуть поруч з тобою, допоки
скатертиною неба колує духмяний калач.
Іграшковий ведмедик – з усіх, самий відданий друг,
берегтиме твої потає

Микола Дудар
2025.12.21 13:04
Те саме знову без кінця.
Одне й те саме… все спочатку.
І та мелодія, і ця —
Тобі й мені, обом на згадку…
У кадрі наш з тобою зріст.
Зростали ми там без зупинки.
А в ньому вальс, а ньому твіст
І сна безрадісні уривки…

Євген Федчук
2025.12.21 12:56
Вставай, Данилку, почало світати!-
Прошепотіла мама і в ту ж мить
Відкрив Данилко сині оченята.
Здавалося, що вже давно не спить.
А таки так. Крутився цілу ніч,
Не зміг склепить очей. Бо ж разом з татом
На Січ сьогодні мають вирушати.
А він же мрі

Тетяна Левицька
2025.12.21 07:09
Проб'є годинник певний час,
Струною захлинеться.
І неймовірний білий вальс
Світ закружляє в берцях.
Гірлянди запалю вночі,
Немов на карнавалі.
Шампанське піниться — ключі
Від щастя у бокалі.

Ярослав Чорногуз
2025.12.21 01:28
Не відчуваю холоду погроз,
Давно не бачив на Дніпрі я кригу,
Куди подівся - ні не дід - мороз?
Ми тужимо за сонцем і за снігом.

За землі йде усепланетний торг,
Високий дух перетворивсь на тління.
Війна. Земля - немов лікарня й морг,

Сергій СергійКо
2025.12.21 00:25
Згадалася зима давніша
З далеких радісних часів:
Мороз гостинний, сплячий ліс,
Блакиті чистої навіс,
Де в кілька наших голосів
Вслухалась тиша.
Наче мури,
Згадались снігу кучугури,

Микола Дудар
2025.12.20 22:56
Дійшов до дна із дневим безголоссям…
В той самий час у списку безнадійних
Своїх мовчань, розплетеним волоссям
У погляді вчорашньої події —
Ти ще ніде… й тобі не по цимбалам
З яких причин, чи по якій причині
Один із днів піде на лікарняне —
Ти будеш
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валентина Попелюшка (1967) / Вірші / ІІІ Кохання зрілої пори

  Я їду до тебе, серденько


Я їду до тебе, серденько,
Щоб очі зустріти очима,
Уста, наче мед, солоденькі
Цілунками вкрити смачними.

Щоб руки з'єднати з руками,
Щасливим ділитись безсонням,
І міряти час не роками,
А стуком сердець унісонним.

Позаду - печалі і біди,
Попереду - весни квітчасті.
Я їду до тебе, я їду,
Аби дарувати нам щастя.


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-04-13 23:07:33
Переглядів сторінки твору 4249
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.405 / 5.5  (5.039 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.961 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.837
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2017.11.02 20:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина ШушнякФедоришин (М.К./М.К.) [ 2013-04-14 00:28:44 ]
Ніжно...
Мрійливо...
Романично...

Натхнення Вам весняного! ;)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-14 12:36:16 ]
Дякую! Нехай і Ваша весна квітне!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2013-04-14 09:00:50 ]
Передчуття зустрічі з коханим - це завжди СВЯТО.
Воно таки присутнє тут, і це - головне.

Можливо, ще звернути увагу:
1. А губи твої солоденькі
Цілунками вкрити смачними. - от ця фраза тут, як для СВЯТА надто побутова, так би мовити (на свято мали б бути ВУСТА, а цілунки - не ВКРИВАТИ їх, а випорхувати МЕТЕЛИКАМИ, сяяти СОНЯЧНИМИ ЗАЙЧИКАМИ, сипатись пелюстками троянд і т.д. - О! Це було б СВЯТО! А так....((()
2.Щоб руки зімкнути з руками, - те ж саме, та ще й повтором рук двічі
3. Забути печалі і біди, - тут краще узгодити часоформу з наступним рядком:
Забуду печалі і біди -
Святковим буденне хай здасться
4. я їду - тричі у вірші плюс назва = 4
Насамкінець, ще можна думати про приголосні. Такі затиснуті місця є: ділиТиСЬ БеЗСоННяМ,
СвяткоВиМ БудеННне ХаЙ ЗДаСТЬСя (останнє слово особливо важке).
Сонця Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-14 09:25:51 ]
Цей вірш (СМС повідомлення) набирався на телефоні в дорозі на перше побачення...
Тому тут дещо треба зрозуміти, а дещо простити...
Хоча відчути та пережити подібний стан щиро зичу чи не кожній людині.
УПС, сподіваюся не викликала гнів Майстерень за невмісне вживання слова? Зате це чи не єдиний спосіб привернути його увагу до вірша :)
Щиро дякую за оцінку.
Над зауваженнями ще попрацюю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-14 09:06:02 ]

ID: 167598
Рубрика: Вірші, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження: 22.01.2010 22:28:22
© дата внесення змiн: 22.01.2010 22:28:22
автор: Попелюшка


В Обране додали:
Олександр Ковальчук, alla.megel, sanator, Ру, Анка
Прочитаний усіма відвідувачами (505)
В тому числі авторами сайту (25)


КОМЕНТАРІ

inna-spring, 08.02.2010 - 17:30
Оценка поэта: 5
Щасливої зустрічі!!! дай БОГ.
Попелюшка, 08.02.2010 - 18:48
Дякую, зустріч була й справді щасливою. Дай Бог, щоб так було і надалі! І Вам щастя!!! 
На-д-е-ж-да, 28.01.2010 - 17:03
Оценка поэта: 5
 Дуже гарні слова!!! 
Олександр Ковальчук, 28.01.2010 - 10:29
Оценка поэта: 5
Красивые у Вас стихи, но счастье не бывает вечным...
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=149044
Попелюшка, 28.01.2010 - 10:37
Дякую. Щастя - це стан душі, і від нас залежить, як довго ми можемо його підтримувати.
корозлик, 28.01.2010 - 10:22
Оценка поэта: 5

Макієвська, 25.01.2010 - 15:37
Оценка поэта: 5
Попелюшка, 25.01.2010 - 19:42
дякую Вам!
Сагайда, 22.01.2010 - 23:30
Оценка поэта: 5
Супер! Дуже і дуже красиво! "Щоб мірять життя не роками,
А стуком сердець унісонним. " - дуже гарно сказано, як на мене!
Попелюшка, 24.01.2010 - 21:15
Спасибі!
Матильда Мухина, 22.01.2010 - 22:55
Оценка поэта: 5


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2013-04-14 17:27:40 ]
Валентино. Читаючи вірш видно, що вами зроблено багато змін в угоду "граматиці" і, як на мене, він втратив глубину почуттів... Якийсь він чужий став... :(

Хоч назву залишіть якою була в СМС ...
Але це моя думка і тому неправильна...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-14 18:11:48 ]
Залишила назву, повернула глибину, щоб більше не було неправильних думок:)