ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Кока Черкаський
2026.08.28 21:08
Хоч на хвилиноньку? Нащо виходити,
Краще я ляжу посплю.
Завтра Гаврило з майдану повернеться,
Він може годину лю-лю.

- Знаю я цього Гаврила триклятого:
Він теж мене якось лю-лю.
Куплю я на чорному ринку рушниченьку-

Світлана Пирогова
2026.08.28 19:47
До осені от-от...- час плинний не спинити,
Подільська нива віддала свій урожай,
І притухає сонцепроменевий жар,
Сплітає мудрість з сенсом щедрі серцю ниті.

Ловий й цінуй життя, прекрасні щастя миті.
Вже складені копиці, вщухла сіножать.
До осені о

Ольга Садкова
2026.08.28 17:20
Дня — лиш на скік горобиний,
решта — тривожна пітьма.
Хмари пливуть безупинно.
Місяць мигне крадькома
й знову пірне у безодню —
губляться зорі тоді,
наче ті вівці голодні
в кинутій ним череді.

С М
2026.08.28 16:59
Я самотній, я вмирав би
Я самотній, я вмирав би
Чому досі ще не вмер, воу
дівча, тобі відома правда

І уранці я вмирав би
І увечері я вмирав би
Чому досі ще не вмер, воу

Вячеслав Руденко
2026.08.28 14:09
Густий ефір чудить і клякне,
Як Сходу зоряні пентаклі,
Де довгі хасбулатні саклі
І дощ над згарищами ллє,
Де сум як сіль – а чи для того,
Щоби окреслити дорогу
Як руну з каменю чи рогу,
Коли недолі бубон б’є?

Ірина Вовк
2026.08.28 11:50
ЦЕЗАР І КЛЕОПАТРА: ОСТАННЯ ЦАРИЦЯ НІЛУ
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі на три з’яви)

«Жінки – це не просто окраса палаців; вони – таємне кермо, що повертає кораблі імперій туди, куди не здатна допливти жодна чоловіча відвага».
Плутарх, «Пор

Віктор Кучерук
2026.08.28 07:31
Голубіє обрій поза лісом,
Покотився вгору сонця диск, -
Ранні роси сіються, мов бісер,
Із трави жовтавої, як віск.
Корінці упоює волога,
Зменшуючи спраглість у рази, -
Жаль, що словом висловить незмога
Поєднання болю і краси.

хома дідим
2026.08.27 21:28
козак нептах сягає тонкощі премудрі
йому не рідні аж ніяк
усі ці оксамити перські сукні
чи сурогатний самогінний
арманьяк
він знає достеменно наперед
все це є бабське зманливе безпутнє
про що розказував безвусий

Євген Федчук
2026.08.27 16:29
Ніч вже землю огорнула, село засинало.
На околиці собаки на когось брехали.
«Може, десь лисицю вчули чи чужий хтось пхає.
Молодь більше понад річку до ранку гуляє.
А то в інший бік…» Думки ці в голові майнули
У Миколи, душа поки в сонний край пірнула

Ольга Садкова
2026.08.27 15:55
На городі жабеня
під листочком спить щодня.

А харчується вночі.
Умина не калачі,

їсть, сердешне, шкідників,
що літають із ярків.

Борис Костиря
2026.08.27 13:09
Ці нагороди виснуть на гілках,
Що невідомо нам від кого дані.
Вони злетять, мов полохливий птах,
У спогади далекі і прадавні.

Ці нагороди упадуть в серця,
Там сотворивши сніжне королівство.
Послання від небесного Отця

Вячеслав Руденко
2026.08.27 12:25
Хвилі мчать в імлі, як пиха —
Всі комахи є безцінні! —
Раптом думку схопиш лиху
Між причин хитросплетіння,

Задивляючись поволі
Під ліхтар, що ледве світить,
Де літає все по колу,

Ірина Вовк
2026.08.27 10:14
ЦИКЛ II: ЄГИПЕТ

ЕХНАТОН І НЕФЕРТІТІ: СОНЦЕ АМАРНИ
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)


ДІЙОВІ ОСОБИ:
Ехнатон (Аменхотеп IV) – фараон-реформатор, засновник культу єдиного бога Сонця-Атона.

Віктор Кучерук
2026.08.27 07:17
Огортає туман невблаганно
Напівсонні, порожні сади, -
На деревах поблискують тьмяно
Похололі, останні плоди.
Сиза мжичка повсюди, мов іній,
Запорошує жовту траву, -
Та на клумбах вогнів мерехтіння
Бачу я не у сні - наяву.

хома дідим
2026.08.26 21:34
твоя обачлива бездія
непрорахований психоз
чекають після душу й ліфта
тролейбус до країни оз
газон троянд у тихим вітрі
зве хтось-іще землею роз
кому й навіщо велич поз
у цій розпачливій палітрі

Володимир Бойко
2026.08.26 19:21
У побєдобіснуватої московитської молоді у другій світовій війні насправді воювали не діди, а прадіди та прапрадіди, яких вони ніколи не бачили. Купер написав «Останній з могікан». Фадєєв написав «Останній з удеге». А хто напише «Останній з москалів» та
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валентина Попелюшка (1967) / Вірші / ІІІ Кохання зрілої пори

  Я їду до тебе, серденько


Я їду до тебе, серденько,
Щоб очі зустріти очима,
Уста, наче мед, солоденькі
Цілунками вкрити смачними.

Щоб руки з'єднати з руками,
Щасливим ділитись безсонням,
І міряти час не роками,
А стуком сердець унісонним.

Позаду - печалі і біди,
Попереду - весни квітчасті.
Я їду до тебе, я їду,
Аби дарувати нам щастя.


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-04-13 23:07:33
Переглядів сторінки твору 4676
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.405 / 5.5  (5.039 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.961 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.837
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2017.11.02 20:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина ШушнякФедоришин (М.К./М.К.) [ 2013-04-14 00:28:44 ]
Ніжно...
Мрійливо...
Романично...

Натхнення Вам весняного! ;)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-14 12:36:16 ]
Дякую! Нехай і Ваша весна квітне!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2013-04-14 09:00:50 ]
Передчуття зустрічі з коханим - це завжди СВЯТО.
Воно таки присутнє тут, і це - головне.

Можливо, ще звернути увагу:
1. А губи твої солоденькі
Цілунками вкрити смачними. - от ця фраза тут, як для СВЯТА надто побутова, так би мовити (на свято мали б бути ВУСТА, а цілунки - не ВКРИВАТИ їх, а випорхувати МЕТЕЛИКАМИ, сяяти СОНЯЧНИМИ ЗАЙЧИКАМИ, сипатись пелюстками троянд і т.д. - О! Це було б СВЯТО! А так....((()
2.Щоб руки зімкнути з руками, - те ж саме, та ще й повтором рук двічі
3. Забути печалі і біди, - тут краще узгодити часоформу з наступним рядком:
Забуду печалі і біди -
Святковим буденне хай здасться
4. я їду - тричі у вірші плюс назва = 4
Насамкінець, ще можна думати про приголосні. Такі затиснуті місця є: ділиТиСЬ БеЗСоННяМ,
СвяткоВиМ БудеННне ХаЙ ЗДаСТЬСя (останнє слово особливо важке).
Сонця Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-14 09:25:51 ]
Цей вірш (СМС повідомлення) набирався на телефоні в дорозі на перше побачення...
Тому тут дещо треба зрозуміти, а дещо простити...
Хоча відчути та пережити подібний стан щиро зичу чи не кожній людині.
УПС, сподіваюся не викликала гнів Майстерень за невмісне вживання слова? Зате це чи не єдиний спосіб привернути його увагу до вірша :)
Щиро дякую за оцінку.
Над зауваженнями ще попрацюю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-14 09:06:02 ]

ID: 167598
Рубрика: Вірші, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження: 22.01.2010 22:28:22
© дата внесення змiн: 22.01.2010 22:28:22
автор: Попелюшка


В Обране додали:
Олександр Ковальчук, alla.megel, sanator, Ру, Анка
Прочитаний усіма відвідувачами (505)
В тому числі авторами сайту (25)


КОМЕНТАРІ

inna-spring, 08.02.2010 - 17:30
Оценка поэта: 5
Щасливої зустрічі!!! дай БОГ.
Попелюшка, 08.02.2010 - 18:48
Дякую, зустріч була й справді щасливою. Дай Бог, щоб так було і надалі! І Вам щастя!!! 
На-д-е-ж-да, 28.01.2010 - 17:03
Оценка поэта: 5
 Дуже гарні слова!!! 
Олександр Ковальчук, 28.01.2010 - 10:29
Оценка поэта: 5
Красивые у Вас стихи, но счастье не бывает вечным...
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=149044
Попелюшка, 28.01.2010 - 10:37
Дякую. Щастя - це стан душі, і від нас залежить, як довго ми можемо його підтримувати.
корозлик, 28.01.2010 - 10:22
Оценка поэта: 5

Макієвська, 25.01.2010 - 15:37
Оценка поэта: 5
Попелюшка, 25.01.2010 - 19:42
дякую Вам!
Сагайда, 22.01.2010 - 23:30
Оценка поэта: 5
Супер! Дуже і дуже красиво! "Щоб мірять життя не роками,
А стуком сердець унісонним. " - дуже гарно сказано, як на мене!
Попелюшка, 24.01.2010 - 21:15
Спасибі!
Матильда Мухина, 22.01.2010 - 22:55
Оценка поэта: 5


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2013-04-14 17:27:40 ]
Валентино. Читаючи вірш видно, що вами зроблено багато змін в угоду "граматиці" і, як на мене, він втратив глубину почуттів... Якийсь він чужий став... :(

Хоч назву залишіть якою була в СМС ...
Але це моя думка і тому неправильна...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-14 18:11:48 ]
Залишила назву, повернула глибину, щоб більше не було неправильних думок:)