
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.07.15
22:32
Новорічні іграшки в середині травня -
що може бути абсурдніше?
Можна кожен день починати
як Новий рік.
Новорічні іграшки лежать
як свідчення швидкоплинності
часу. Вони лежать
у бетоні, у піску,
що може бути абсурдніше?
Можна кожен день починати
як Новий рік.
Новорічні іграшки лежать
як свідчення швидкоплинності
часу. Вони лежать
у бетоні, у піску,
2025.07.15
17:05
Відомий поетичний троль
Стріляє знову з лайномета.
Стріляй! Така твоя юдоль,
Коли немає пістолета.
Стріляє знову з лайномета.
Стріляй! Така твоя юдоль,
Коли немає пістолета.
2025.07.15
11:51
На Меа-Шеарім здалось мені,
Що Рабін йде навстріч.
Якби не цей примружений
Тепер уже хрестоматійний погляд,
Нізащо б не подумав, що це він:
У шортах (знаю, що в теніс грав),
В капцях на босу ногу,
Голомозий, як цабарі усі...
Що Рабін йде навстріч.
Якби не цей примружений
Тепер уже хрестоматійний погляд,
Нізащо б не подумав, що це він:
У шортах (знаю, що в теніс грав),
В капцях на босу ногу,
Голомозий, як цабарі усі...
2025.07.15
07:54
Воркують горлиці, та що їм,
до лютих проявів війни?
Щоденно сіллю рани гоїм,
гарчать над світом двигуни.
Втрачаємо останні сили
в хімічно-ядерній війні,
копає смерть сирі могили —
хрестами круки вдалині.
до лютих проявів війни?
Щоденно сіллю рани гоїм,
гарчать над світом двигуни.
Втрачаємо останні сили
в хімічно-ядерній війні,
копає смерть сирі могили —
хрестами круки вдалині.
2025.07.15
05:50
Закурликавши зраділо,
Мов уздріли диво з див, –
Чорногузи чорно-білі
Подалися до води.
Довгоногі, гостродзьобі,
Старуваті й молоді, –
Віддалися дружно хобі –
Бути довго на воді.
Мов уздріли диво з див, –
Чорногузи чорно-білі
Подалися до води.
Довгоногі, гостродзьобі,
Старуваті й молоді, –
Віддалися дружно хобі –
Бути довго на воді.
2025.07.14
22:13
Хто я?
Яке із моїх облич
справжнє?
У човні часу
так легко втратити себе,
стерти своє обличчя.
Так легко втратити голос,
замість якого лунатимуть
Яке із моїх облич
справжнє?
У човні часу
так легко втратити себе,
стерти своє обличчя.
Так легко втратити голос,
замість якого лунатимуть
2025.07.14
19:52
Не бережи на завтра завше те,
що може легко скиснути сьогодні,
і пам’ятай про правило просте –
усе потоне у часу безодні.
Згорить усе, розчиниться як дим,
спливе весняним цвітом за водою –
ніхто не буде вічно молодим,
що може легко скиснути сьогодні,
і пам’ятай про правило просте –
усе потоне у часу безодні.
Згорить усе, розчиниться як дим,
спливе весняним цвітом за водою –
ніхто не буде вічно молодим,
2025.07.14
19:50
Народився експромт.
Він був і Дефлоратором,
І фалоімітатором,
Ким тільки вже не був наш Самослав!
Пустинником, Пустельником,
Аж раптом став Смиренником -
Невдало сам себе дефлорував.
Він був і Дефлоратором,
І фалоімітатором,
Ким тільки вже не був наш Самослав!
Пустинником, Пустельником,
Аж раптом став Смиренником -
Невдало сам себе дефлорував.
2025.07.14
14:22
Катальпа, туя, барбарис,
черешенька, розарій —
тут ніби всесвіт зупинивсь,
щоб викурить сигару.
І споглядає на красу
затишного обійстя;
як сонце струшує росу
черешенька, розарій —
тут ніби всесвіт зупинивсь,
щоб викурить сигару.
І споглядає на красу
затишного обійстя;
як сонце струшує росу
2025.07.14
05:53
Не хизуйся пишним станом
І волоссям золотим, –
Не майструй собі придане
Та не думай про калим.
Не надійся на удачу,
Бо це справа не свята,
Раз діваха ти ледача
І обманщиця ще та.
І волоссям золотим, –
Не майструй собі придане
Та не думай про калим.
Не надійся на удачу,
Бо це справа не свята,
Раз діваха ти ледача
І обманщиця ще та.
2025.07.14
00:55
Вночі наш двір оживає,
він пам’ятає все:
кожне хатнє вікно
ще бачить Твоє лице,
тепле черево стежки
відчуває Твою ходу
і червоніє черешня
для Тебе у цім саду…
він пам’ятає все:
кожне хатнє вікно
ще бачить Твоє лице,
тепле черево стежки
відчуває Твою ходу
і червоніє черешня
для Тебе у цім саду…
2025.07.13
23:19
Хилитає вітер тую
Сонце зникло, не сія.
Так сумую, так сумую
За тобою, мила я.
З-під вечірньої вуалі
І гіркої самоти --
Від печалі, від печалі
Сонце зникло, не сія.
Так сумую, так сумую
За тобою, мила я.
З-під вечірньої вуалі
І гіркої самоти --
Від печалі, від печалі
2025.07.13
22:09
Я шукаю істину в травах,
я хочу почути голос трави,
я шукаю у травах
подробиці минулих епох,
я шукаю голоси,
які засипала земля часу,
які сховалися під пилом архівів,
але їх неможливо почути,
я хочу почути голос трави,
я шукаю у травах
подробиці минулих епох,
я шукаю голоси,
які засипала земля часу,
які сховалися під пилом архівів,
але їх неможливо почути,
2025.07.13
19:02
Ранкове червневе Сонце встигло зазирнути у всі куточки вічного міста Риму і примудрилось навіть торкнутися днища завжди каламутного (але не сьогодні) Тибру. Марк залишив позаду свою інсулу (як залишають в минулому порвані сандалії) і крокував бруківкою, т
2025.07.13
16:10
Сльозами й кров'ю стелиться дорога,
Немає порятунку вже ніде.
Гуде в містах повітряна тривога -
Та як вона по-різному гуде!
По всій країні - обстріли ворожі.
Допомагає крізь цей жах пройти
Несамовитий шепіт: "Боже! Боже!
Немає порятунку вже ніде.
Гуде в містах повітряна тривога -
Та як вона по-різному гуде!
По всій країні - обстріли ворожі.
Допомагає крізь цей жах пройти
Несамовитий шепіт: "Боже! Боже!
2025.07.13
13:55
В часи, коли ще і Січі не було в помині.
Як тяглося Дике поле ледве не до Росі.
А козацтво у степах тих хоч і завелося,
Та ватагами ховалось в байраках, долинах
Та у плавнях. Отаманів собі вибирали,
А про гетьманів козацьких ще тоді не чули.
Хоробрі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Як тяглося Дике поле ледве не до Росі.
А козацтво у степах тих хоч і завелося,
Та ватагами ховалось в байраках, долинах
Та у плавнях. Отаманів собі вибирали,
А про гетьманів козацьких ще тоді не чули.
Хоробрі
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.06.27
2025.06.07
2025.05.27
2025.05.16
2025.05.15
2025.05.04
2025.04.30
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Юрій Лазірко /
Вірші
Блискавицi серця XXXIV, побудлива
1.
рівно в шість
про сон
життя забуло
крок душі
голодним маршем
вулиць
світ ожив
і ціни надуває
стережись
і не проґав трамваю
2.
кров
стоїть
немов
за серцем жінка
міста їдь
шукає відпочинку
за поріг
сміття і ніч
виносить
стоси снів
в яких
згорає осінь
3.
ще живем
про це щебече
преса
тьма проблем
бракує
світла
весел
звідусіль
шпигують
ось вам качка
хліб і сіль
розжуйка і подачка
скільки справ
згорить
з опалу
доле
стільки страв
зникатиме
зі столу
гра
в слова
давно уже
не жалить
шлюз
овва
чогось
комусь
не стало
4.
чути дзвін
холодний
аж колючий
плаче він
мов за запоєм
участь
позбирав
на правду
дзвону мало
і гора
думок на плечі
впала
5.
груди-сейф
у нім лігво причини
це не кейф
а горе
для мужчини
не інфаркт
бо серця
вже немає
просто факт
з горілки він конає
глузду суш
мистецтво
не напитись
душ злих душ
то роги
то копита
буц та й туп
трясуться руки
зранку
вмився труп
і просить
в біса склянку
6.
місто мрій
з бетону і металу
серця крій
залежить
від кварталу
до думок
два янголи пристали
ні на крок
чекають на поталу
голова
добротна кухня
ґвари
де слова
просмажені
до шкварок
ваша тьма
скуштуйте
ночі грінку
болю шмат
і на жінках
печінку
сонце
їж
он тіні
он підлива
онде
ніж
працює
без надриву
наминай
то свіже їдло
госте
запивай
і чокайся
при тості
7.
без причин
ця тиша
не зів'яне
є
почин
для вдачі-каравану
дзвякіт
ляск
і дзявкання палітра
сонцепас
жене
отари вітру
де
зірок
рясні інконостаси
де
за крок
шипить пустеля часу
8.
просто в лоб
інакше суть не вміє
ще не гоп
а в серці веремія
де той муж
немає
стуку в п’ятках
місто-вуж
на шиї
мов краватка
місто-міст
між стінами
і спліном
долі ліс
опалення
каміну
тепло тут
не хочу
прогоріти
та ідуть
за мною
світла діти
гомонять
щось тихо
між собою
кров моя
як хвиля
без прибою
ще ковток
очікує на сушу
мов рядок
поезії
на душу
26 Квітня, 2013
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Блискавицi серця XXXIV, побудлива

рівно в шість
про сон
життя забуло
крок душі
голодним маршем
вулиць
світ ожив
і ціни надуває
стережись
і не проґав трамваю
2.
кров
стоїть
немов
за серцем жінка
міста їдь
шукає відпочинку
за поріг
сміття і ніч
виносить
стоси снів
в яких
згорає осінь
3.
ще живем
про це щебече
преса
тьма проблем
бракує
світла
весел
звідусіль
шпигують
ось вам качка
хліб і сіль
розжуйка і подачка
скільки справ
згорить
з опалу
доле
стільки страв
зникатиме
зі столу
гра
в слова
давно уже
не жалить
шлюз
овва
чогось
комусь
не стало
4.
чути дзвін
холодний
аж колючий
плаче він
мов за запоєм
участь
позбирав
на правду
дзвону мало
і гора
думок на плечі
впала
5.
груди-сейф
у нім лігво причини
це не кейф
а горе
для мужчини
не інфаркт
бо серця
вже немає
просто факт
з горілки він конає
глузду суш
мистецтво
не напитись
душ злих душ
то роги
то копита
буц та й туп
трясуться руки
зранку
вмився труп
і просить
в біса склянку
6.
місто мрій
з бетону і металу
серця крій
залежить
від кварталу
до думок
два янголи пристали
ні на крок
чекають на поталу
голова
добротна кухня
ґвари
де слова
просмажені
до шкварок
ваша тьма
скуштуйте
ночі грінку
болю шмат
і на жінках
печінку
сонце
їж
он тіні
он підлива
онде
ніж
працює
без надриву
наминай
то свіже їдло
госте
запивай
і чокайся
при тості
7.
без причин
ця тиша
не зів'яне
є
почин
для вдачі-каравану
дзвякіт
ляск
і дзявкання палітра
сонцепас
жене
отари вітру
де
зірок
рясні інконостаси
де
за крок
шипить пустеля часу
8.
просто в лоб
інакше суть не вміє
ще не гоп
а в серці веремія
де той муж
немає
стуку в п’ятках
місто-вуж
на шиї
мов краватка
місто-міст
між стінами
і спліном
долі ліс
опалення
каміну
тепло тут
не хочу
прогоріти
та ідуть
за мною
світла діти
гомонять
щось тихо
між собою
кров моя
як хвиля
без прибою
ще ковток
очікує на сушу
мов рядок
поезії
на душу
26 Квітня, 2013
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію