Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.10.31
18:48
Люблю людей, у кого, як-то кажуть, руки золоті,
За що не візьмуться, усе у них гаразд,
Легко й мовби без зусиль надмірних.
Це в побуті. Навдивовижу, і в майстерні духа
Є також наділені даром отаким.
…У знаній в Парижі кав’ярні «Режанс»
Франс
За що не візьмуться, усе у них гаразд,
Легко й мовби без зусиль надмірних.
Це в побуті. Навдивовижу, і в майстерні духа
Є також наділені даром отаким.
…У знаній в Парижі кав’ярні «Режанс»
Франс
2026.10.31
15:15
Вже листопадно нічому і впасти,
І дню короткому хмизиною горіти.
Здимає перепріле листя вітер,
А холоду прошилася срібляста
Тремтяча нитка поміж голі віти
Й упала в біле:
Ніяковіють пізні хризантеми
І дню короткому хмизиною горіти.
Здимає перепріле листя вітер,
А холоду прошилася срібляста
Тремтяча нитка поміж голі віти
Й упала в біле:
Ніяковіють пізні хризантеми
2026.10.31
13:38
Я забутий під снігом далеких часів.
Мене звати ніяк. Я - минулого тінь.
Я полишив життя, мов задавнений гнів,
Ніби голос у гулі земних голосінь.
Я здійнявся у небо і вмить занімів,
Не знайшовши опору благань і спасінь.
Мене викреслив світ з електр
Мене звати ніяк. Я - минулого тінь.
Я полишив життя, мов задавнений гнів,
Ніби голос у гулі земних голосінь.
Я здійнявся у небо і вмить занімів,
Не знайшовши опору благань і спасінь.
Мене викреслив світ з електр
2026.10.31
07:23
Щоденно в осінньому місті
Прискорює час свій політ, -
Дощами знебарвлене листя
Лягає на мокрий граніт.
Під ноги каштанів холодних
Спадають утомлені дні
І тонуть у сірій безодні
Знайомих будинків вогні.
Прискорює час свій політ, -
Дощами знебарвлене листя
Лягає на мокрий граніт.
Під ноги каштанів холодних
Спадають утомлені дні
І тонуть у сірій безодні
Знайомих будинків вогні.
2026.10.30
21:39
легко і прозоро
аж до відчаю
звільнений свій голос
не упізнаю
зблиски сонця морем
наче у раю
прийдеш поговорим
про любов мою
аж до відчаю
звільнений свій голос
не упізнаю
зблиски сонця морем
наче у раю
прийдеш поговорим
про любов мою
2026.10.30
18:40
Букет осінній -
Палітра болю,
Гірка соната
Моїх провин.
Собі забути
Я не дозволю,
Як про надію
Грав клавесин.
Палітра болю,
Гірка соната
Моїх провин.
Собі забути
Я не дозволю,
Як про надію
Грав клавесин.
2026.10.30
16:49
Він із тих відьмаків,
перетрушує душі
у храмах.
Скільки є диваків,
що вимірюють серце
у грамах...
Він великий знавець
перевтілення
перетрушує душі
у храмах.
Скільки є диваків,
що вимірюють серце
у грамах...
Він великий знавець
перевтілення
2026.10.30
12:40
Повзуть до берега пустого
Годинники часів Ель Греко,
В непередбачуваній змові,
Немов мурахи по смереках.
В сонетні форми невмирущі,
Хрестоматійні,гарячкові,
Як стукіт ніг цукровій гущі
Годинники часів Ель Греко,
В непередбачуваній змові,
Немов мурахи по смереках.
В сонетні форми невмирущі,
Хрестоматійні,гарячкові,
Як стукіт ніг цукровій гущі
2026.10.30
11:17
Данський актор Ніколай Костер-Вальдау, відомий за роллю Джеймі Ланністера у культовому серіалі «Гра престолів», приїхав до Києва у статусі посла доброї волі Програми розвитку ООН, щоб привернути увагу світу до наслідків війни та підтримки України у цей ва
2026.10.30
06:00
Поблякле світання з холодним дощем
У душу приносить зажуру та щем, -
Краплини малюють на мокрому склі
Лиш згадки про літо, що згасло в імлі.
Ховається в мжичці сплетіння доріг
І ти оминаєш хатинний поріг.
Сьогодні негодою змучений світ
Шукає до сві
У душу приносить зажуру та щем, -
Краплини малюють на мокрому склі
Лиш згадки про літо, що згасло в імлі.
Ховається в мжичці сплетіння доріг
І ти оминаєш хатинний поріг.
Сьогодні негодою змучений світ
Шукає до сві
2026.10.29
23:32
музика пробивається
через усякі синоніми перепон
зринає і пробирає
у місцях несподіваних
мовби світло що
переливається через тріщини
в оболонках
рухомих і нерухомих
через усякі синоніми перепон
зринає і пробирає
у місцях несподіваних
мовби світло що
переливається через тріщини
в оболонках
рухомих і нерухомих
2026.10.29
21:34
У подорожі до L’Америки
Жменя бісеру за пінту злота
У подорожі до L’Америки
Жменя бісеру за пінту злота
L’Америка, L’Америка, L’Америка
L’Америка, L’Америка, L’Америка
Агов, люде, що такі сумні?
Жменя бісеру за пінту злота
У подорожі до L’Америки
Жменя бісеру за пінту злота
L’Америка, L’Америка, L’Америка
L’Америка, L’Америка, L’Америка
Агов, люде, що такі сумні?
2026.10.29
20:46
Онук у дідуся спитав,
Що на осонні вигрівався,
Якимсь думкам своїм всміхався,
Прикривши очі, наче спав:
- Дідусю, як же так воно
У нашім краї відбулося,
Що під Литвою довелося
Нам нині бути? Чи ж давно
Що на осонні вигрівався,
Якимсь думкам своїм всміхався,
Прикривши очі, наче спав:
- Дідусю, як же так воно
У нашім краї відбулося,
Що під Литвою довелося
Нам нині бути? Чи ж давно
2026.10.29
20:09
Я не хочу писати вже вірші.
Я порину у край німоти,
У країну мовчання, що гірше,
Ніж відсутність чіткої мети.
Я полину у поле розлуки,
У степи розставань і страждань,
У ліси невимовної муки,
Я порину у край німоти,
У країну мовчання, що гірше,
Ніж відсутність чіткої мети.
Я полину у поле розлуки,
У степи розставань і страждань,
У ліси невимовної муки,
2026.10.29
17:55
Ще донедавная їх не помічав,навіть вряди-годи
Перескакував і підіймався без будь яких зусиль .
Тільки тепер, як стала ковінька продовженням руки,
Не те що помічаю, а ворогую щоденно з ними.
Заздрю тим, у кого їх нема чи ,може, тимчасово й обмаль,
А в
Перескакував і підіймався без будь яких зусиль .
Тільки тепер, як стала ковінька продовженням руки,
Не те що помічаю, а ворогую щоденно з ними.
Заздрю тим, у кого їх нема чи ,може, тимчасово й обмаль,
А в
2026.10.29
15:26
До душі припали чорнобривці,
Квіти із далекого дитинства,
Що росли в садку і попідтинню.
Майже до зими цвіли жаринки.
Пестили їх сонця ніжні бризки.
Звісно, поки гомін дня не стихне.
До душі припали чорнобривці,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Квіти із далекого дитинства,
Що росли в садку і попідтинню.
Майже до зими цвіли жаринки.
Пестили їх сонця ніжні бризки.
Звісно, поки гомін дня не стихне.
До душі припали чорнобривці,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.10.28
2026.10.27
2026.10.19
2026.10.17
2026.10.12
2026.10.08
2026.10.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Юрій Лазірко /
Вірші
Блискавицi серця XXXIV, побудлива
1.
рівно в шість
про сон
життя забуло
крок душі
голодним маршем
вулиць
світ ожив
і ціни надуває
стережись
і не проґав трамваю
2.
кров
стоїть
немов
за серцем жінка
міста їдь
шукає відпочинку
за поріг
сміття і ніч
виносить
стоси снів
в яких
згорає осінь
3.
ще живем
про це щебече
преса
тьма проблем
бракує
світла
весел
звідусіль
шпигують
ось вам качка
хліб і сіль
розжуйка і подачка
скільки справ
згорить
з опалу
доле
стільки страв
зникатиме
зі столу
гра
в слова
давно уже
не жалить
шлюз
овва
чогось
комусь
не стало
4.
чути дзвін
холодний
аж колючий
плаче він
мов за запоєм
участь
позбирав
на правду
дзвону мало
і гора
думок на плечі
впала
5.
груди-сейф
у нім лігво причини
це не кейф
а горе
для мужчини
не інфаркт
бо серця
вже немає
просто факт
з горілки він конає
глузду суш
мистецтво
не напитись
душ злих душ
то роги
то копита
буц та й туп
трясуться руки
зранку
вмився труп
і просить
в біса склянку
6.
місто мрій
з бетону і металу
серця крій
залежить
від кварталу
до думок
два янголи пристали
ні на крок
чекають на поталу
голова
добротна кухня
ґвари
де слова
просмажені
до шкварок
ваша тьма
скуштуйте
ночі грінку
болю шмат
і на жінках
печінку
сонце
їж
он тіні
он підлива
онде
ніж
працює
без надриву
наминай
то свіже їдло
госте
запивай
і чокайся
при тості
7.
без причин
ця тиша
не зів'яне
є
почин
для вдачі-каравану
дзвякіт
ляск
і дзявкання палітра
сонцепас
жене
отари вітру
де
зірок
рясні інконостаси
де
за крок
шипить пустеля часу
8.
просто в лоб
інакше суть не вміє
ще не гоп
а в серці веремія
де той муж
немає
стуку в п’ятках
місто-вуж
на шиї
мов краватка
місто-міст
між стінами
і спліном
долі ліс
опалення
каміну
тепло тут
не хочу
прогоріти
та ідуть
за мною
світла діти
гомонять
щось тихо
між собою
кров моя
як хвиля
без прибою
ще ковток
очікує на сушу
мов рядок
поезії
на душу
26 Квітня, 2013
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Блискавицi серця XXXIV, побудлива
1.рівно в шість
про сон
життя забуло
крок душі
голодним маршем
вулиць
світ ожив
і ціни надуває
стережись
і не проґав трамваю
2.
кров
стоїть
немов
за серцем жінка
міста їдь
шукає відпочинку
за поріг
сміття і ніч
виносить
стоси снів
в яких
згорає осінь
3.
ще живем
про це щебече
преса
тьма проблем
бракує
світла
весел
звідусіль
шпигують
ось вам качка
хліб і сіль
розжуйка і подачка
скільки справ
згорить
з опалу
доле
стільки страв
зникатиме
зі столу
гра
в слова
давно уже
не жалить
шлюз
овва
чогось
комусь
не стало
4.
чути дзвін
холодний
аж колючий
плаче він
мов за запоєм
участь
позбирав
на правду
дзвону мало
і гора
думок на плечі
впала
5.
груди-сейф
у нім лігво причини
це не кейф
а горе
для мужчини
не інфаркт
бо серця
вже немає
просто факт
з горілки він конає
глузду суш
мистецтво
не напитись
душ злих душ
то роги
то копита
буц та й туп
трясуться руки
зранку
вмився труп
і просить
в біса склянку
6.
місто мрій
з бетону і металу
серця крій
залежить
від кварталу
до думок
два янголи пристали
ні на крок
чекають на поталу
голова
добротна кухня
ґвари
де слова
просмажені
до шкварок
ваша тьма
скуштуйте
ночі грінку
болю шмат
і на жінках
печінку
сонце
їж
он тіні
он підлива
онде
ніж
працює
без надриву
наминай
то свіже їдло
госте
запивай
і чокайся
при тості
7.
без причин
ця тиша
не зів'яне
є
почин
для вдачі-каравану
дзвякіт
ляск
і дзявкання палітра
сонцепас
жене
отари вітру
де
зірок
рясні інконостаси
де
за крок
шипить пустеля часу
8.
просто в лоб
інакше суть не вміє
ще не гоп
а в серці веремія
де той муж
немає
стуку в п’ятках
місто-вуж
на шиї
мов краватка
місто-міст
між стінами
і спліном
долі ліс
опалення
каміну
тепло тут
не хочу
прогоріти
та ідуть
за мною
світла діти
гомонять
щось тихо
між собою
кров моя
як хвиля
без прибою
ще ковток
очікує на сушу
мов рядок
поезії
на душу
26 Квітня, 2013
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
