Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.06.23
18:31
Охайна дівчина і при скромному макіяжі викликала потаємний інтерес і швидку згоду на послуги.
Чому приваблюють саме такі, якщо мені потрібна робітниця лише для прибирання, для мегамаркетів і як водійка мого майбутнього авто? Про ескортні виходи того дня
2026.06.23
17:18
Історія сповнена історичних парадоксів і парадоксальних істориків.
Були царі, були і блазні, але щоби цар і блазень у одній особі?
Що більше є нагарбаних територій, то більше їх бракує для повного щастя.
Можна і концтабір у країні створити, а мож
2026.06.23
12:56
Протоптую стежину у снігах,
Єдину, неповторну і глибоку.
Іду снігами, нібито у снах,
Гамуючи ненависть і тривогу.
Протоптую стежину у полях
Прологом у небачене майбутнє,
Яка укаже подорожнім шлях,
Єдину, неповторну і глибоку.
Іду снігами, нібито у снах,
Гамуючи ненависть і тривогу.
Протоптую стежину у полях
Прологом у небачене майбутнє,
Яка укаже подорожнім шлях,
2026.06.23
12:03
Будь ласка! - Гра у сквош -
Дарунок нам на втіху,
Щоб у степах нічних
Не загубити слід!
В рожевих дзеркалах
Витають духи сміху.
Та нам їх не впізнать
Дарунок нам на втіху,
Щоб у степах нічних
Не загубити слід!
В рожевих дзеркалах
Витають духи сміху.
Та нам їх не впізнать
2026.06.23
07:23
у своїй непрозорій стихії
віршувати
недбало як слід
відкидаючи ревнощі хитрі
розбиваючи сяючий лід
у коморі своїй
саркастичній
обдираючи рештки шпалер
віршувати
недбало як слід
відкидаючи ревнощі хитрі
розбиваючи сяючий лід
у коморі своїй
саркастичній
обдираючи рештки шпалер
2026.06.23
06:09
Сонце жаром запашіло
І відразу вітер стих, -
І вогнем взялося тіло,
І робити важче вдих.
Усього проймає потом
Й обпікає водночас, -
Сонце встало до роботи
І отак гартує нас.
І відразу вітер стих, -
І вогнем взялося тіло,
І робити важче вдих.
Усього проймає потом
Й обпікає водночас, -
Сонце встало до роботи
І отак гартує нас.
2026.06.23
01:44
Розділ III: КОЛИ ДЗВОНИТЬ СОФІЯ, ЗАТИХАЄ ПАРИЖ
Це було навесні 1048 року. Київ тільки-но скинув із себе зимові кайдани, коли до Золотих воріт підходила пишна кавалькада заморських гостей – французьке посольство, очолюване єпископом Роже Шалон
2026.06.22
14:33
Не хочете стати овочем на старості – їжте овочі замолоду.
Глибше лизнеш – більше куснеш.
Безкорислива любов корисніша для здоров’я.
Сила мистецтва не залежить од сили звуку.
Не втрачайте голову – шануйте працю перукаря.
Політ думки був пере
2026.06.22
13:22
Я заблукав поміж дерев зимових,
І нитка Аріадни на снігу
Згубилася, немов прадавня мова,
Забруднена у лютому гріху.
Поміж дерев зимових я шукаю
Нитки, які врятують нас усіх.
Мене ж у сутінках чекає Каїн.
А сніг летить, як первозданний сміх.
І нитка Аріадни на снігу
Згубилася, немов прадавня мова,
Забруднена у лютому гріху.
Поміж дерев зимових я шукаю
Нитки, які врятують нас усіх.
Мене ж у сутінках чекає Каїн.
А сніг летить, як первозданний сміх.
2026.06.22
12:20
Розділ II: РУНІЧНЕ КОЛО ПІВНІЧНОЇ КРОВІ
Наступного дня після того, як золоте чорнило застигло на пергаменті, туман над Києвом змінився пронизливим північним вітром. Маленька Анна сиділа в дівочих покоях своєї матері, княгині Інгігерди. Тут пахло зовсі
2026.06.22
07:59
розкажи мені ще
про інакші дні
де так гарно було
із тобою
дай ліричного ще
відчуття мені
без потреби
сурми і двобою
про інакші дні
де так гарно було
із тобою
дай ліричного ще
відчуття мені
без потреби
сурми і двобою
2026.06.22
06:41
Неймовірно голосна
І проворна дуже, -
Покотилася луна
З-за ріки по лузі.
Повернулися назад
Наспіви веселі,
Ніби чути їх не рад
Нині хтось в оселі.
І проворна дуже, -
Покотилася луна
З-за ріки по лузі.
Повернулися назад
Наспіви веселі,
Ніби чути їх не рад
Нині хтось в оселі.
2026.06.21
21:58
Гортензія-красуня пишно квітне,
Вражає розмаїттям кольорів.
Розкішним покривається суцвіттям.
Побачив літній легіт - і зомлів.
І звідки тут ця пані елегантна?
Таких в саду ще досі не було.
Прикраса днини, вечора, світанку.
Вражає розмаїттям кольорів.
Розкішним покривається суцвіттям.
Побачив літній легіт - і зомлів.
І звідки тут ця пані елегантна?
Таких в саду ще досі не було.
Прикраса днини, вечора, світанку.
2026.06.21
21:48
Михайло Ісаковський (1900-1973)
Був наказ йому – на захід,
їй також – до чужини...
Йшли на фронти комсомольці
Громадянської війни.
Йшли у військо, розставались,
Був наказ йому – на захід,
їй також – до чужини...
Йшли на фронти комсомольці
Громадянської війни.
Йшли у військо, розставались,
2026.06.21
21:00
Лежать ляхи з юдеями,
Що за гарний викуп
Сторгувалися з Максимом,
Як із скрути вийти.
Вийти вийшли,
Та не в ті ворота.
А міська голота,
Себто ті,
Що за гарний викуп
Сторгувалися з Максимом,
Як із скрути вийти.
Вийти вийшли,
Та не в ті ворота.
А міська голота,
Себто ті,
2026.06.21
20:09
Вона була вихована серед білого мармуру, кольорових мозаїк Софії та шелесту пергаментів у скрипторіях сонячного Києва періоду «золотого віку» Русі ХІ століття. Донька великого князя Ярослава Мудрого, вона мала стати живою печаткою у великій грі європейськ
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.06.20
2026.06.18
2026.06.15
2026.06.14
2026.06.11
2026.06.08
2026.06.05
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Юрій Лазірко /
Вірші
Блискавицi серця XXXIII
1.
рані свіжа біблія
солов’я
літанія
у нірвані
білій я
рани рідні
здавнюю
рани ці
розплющення
у бутонах
прикрості
всі гріхи
відпущені
скоро
сонце
виросте
відцвіте
стежиною
сну життя
небачене
небо
опташинене
ще
ніщо не врачено
і
малям
дивується
у старці
похлипує
випиває вулицю
чай тамвайний
з липою
запускає білкою
справ рипуче колесо
проявляє плівкою
все
що поза голосом
2.
із мене
безтілого
щастя
світлом вигорніть
у нірвані
білій я
кров моя
на вигоні
кров моя
не мічена
не суха
охрещена
в ній години
лічені
на любов
приречені
у пригоді
вістонька
Бог цвіте на гілоньках
рані теплі устонька
оживили тілонько
3.
обережно
лілія
не торкай
фарбуюся
у нірвані
білій я
ув утробі
скулюся
підгинаю
крилонька
притуляю
ніженьки
грійся
Божа Силонько
заколишу
ніжненько
4.
фобії і філіії
у душі-чистилищі
у нірвані
білій я
і блакиті
пригорща
вітром
розсипається
тінями
шмагована
а коли намається
падає пластом вона
мов на лапки
бджілоньки
що любов
овеснюють
на мої
прожилоньки
богоперевезення
5.
хмар
хитка флотилія
вище них
невибране
у нірвані
білій я
розпускаюсь
фібрами
відчуваю
людяність
набираю
відстані
де
ще не заплутаний
і за крок
до істини
6.
спить
в мені
бастилія
сповідання
страчених
у нірвані
білій я
зберігаю
бачене
розбавляю
відчай і
стук
по цвяху
молотом
щосекунди
рідшає
затихає
золотом
колами
незнаними
крутиться
минувшина
затяглася
ранами
ширмами
і душами
7.
знаю
є ідилія
за порогом знаного
у нірвані
білій я
оживаю
наново
де
у Бога
слізонька
для веселки
люлечка
кров
не п’є берізоньки
одичіла
вуличка
море
не приластиться
море
сну квітчастого
бо думки
мов ласиці
по нірвані
шастають
24 Квітня, 2013
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Блискавицi серця XXXIII
1.рані свіжа біблія
солов’я
літанія
у нірвані
білій я
рани рідні
здавнюю
рани ці
розплющення
у бутонах
прикрості
всі гріхи
відпущені
скоро
сонце
виросте
відцвіте
стежиною
сну життя
небачене
небо
опташинене
ще
ніщо не врачено
і
малям
дивується
у старці
похлипує
випиває вулицю
чай тамвайний
з липою
запускає білкою
справ рипуче колесо
проявляє плівкою
все
що поза голосом
2.
із мене
безтілого
щастя
світлом вигорніть
у нірвані
білій я
кров моя
на вигоні
кров моя
не мічена
не суха
охрещена
в ній години
лічені
на любов
приречені
у пригоді
вістонька
Бог цвіте на гілоньках
рані теплі устонька
оживили тілонько
3.
обережно
лілія
не торкай
фарбуюся
у нірвані
білій я
ув утробі
скулюся
підгинаю
крилонька
притуляю
ніженьки
грійся
Божа Силонько
заколишу
ніжненько
4.
фобії і філіії
у душі-чистилищі
у нірвані
білій я
і блакиті
пригорща
вітром
розсипається
тінями
шмагована
а коли намається
падає пластом вона
мов на лапки
бджілоньки
що любов
овеснюють
на мої
прожилоньки
богоперевезення
5.
хмар
хитка флотилія
вище них
невибране
у нірвані
білій я
розпускаюсь
фібрами
відчуваю
людяність
набираю
відстані
де
ще не заплутаний
і за крок
до істини
6.
спить
в мені
бастилія
сповідання
страчених
у нірвані
білій я
зберігаю
бачене
розбавляю
відчай і
стук
по цвяху
молотом
щосекунди
рідшає
затихає
золотом
колами
незнаними
крутиться
минувшина
затяглася
ранами
ширмами
і душами
7.
знаю
є ідилія
за порогом знаного
у нірвані
білій я
оживаю
наново
де
у Бога
слізонька
для веселки
люлечка
кров
не п’є берізоньки
одичіла
вуличка
море
не приластиться
море
сну квітчастого
бо думки
мов ласиці
по нірвані
шастають
24 Квітня, 2013
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
