Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.10.14
06:43
Не думав я, що чутиму колись
Виття сирен і вибухи "шахедів", -
Ще й дні з ночами так переплелись,
Що радощів прийдешніх не розгледіть.
Повсюди морок, втома і обман,
Який уперто убиває віру
У те, що здохне прОклятий тиран,
Або собі учинить харакір
Виття сирен і вибухи "шахедів", -
Ще й дні з ночами так переплелись,
Що радощів прийдешніх не розгледіть.
Повсюди морок, втома і обман,
Який уперто убиває віру
У те, що здохне прОклятий тиран,
Або собі учинить харакір
2026.10.13
20:55
Я розчинюсь у вечері осіннім -
Така вже доля мрійників самотніх.
В моїх розчаруваннях незворотних
І натяку нема на воскресіння.
Всі "вчора" й "завтра" - тьмяне мерехтіння.
Лишається загрозливе "сьогодні".
Я розчинюсь у вечері осіннім -
Така вже доля мрійників самотніх.
В моїх розчаруваннях незворотних
І натяку нема на воскресіння.
Всі "вчора" й "завтра" - тьмяне мерехтіння.
Лишається загрозливе "сьогодні".
Я розчинюсь у вечері осіннім -
2026.10.13
19:53
Охрещених молитва лине
бо ми разом будь-де й коли.
Тебе цей вірус* не поглине
покайся й Господа моли.
Щоб мати участь у молитві,
зручним щоб був для тебе час –
твій стогін хай звучить у битві
бо ми разом будь-де й коли.
Тебе цей вірус* не поглине
покайся й Господа моли.
Щоб мати участь у молитві,
зручним щоб був для тебе час –
твій стогін хай звучить у битві
2026.10.13
15:12
Що відбувається у світі?
І виворіт реальності, і зовні
пронизує шалений вітер,
на жаль, багато розвелося довбнів.
Зійшли із розуму від принди
і сліпої влади. Злочинна дія:
встромили ніж у тишу. Кривда
розгулює кривавим буревієм.
І виворіт реальності, і зовні
пронизує шалений вітер,
на жаль, багато розвелося довбнів.
Зійшли із розуму від принди
і сліпої влади. Злочинна дія:
встромили ніж у тишу. Кривда
розгулює кривавим буревієм.
2026.10.13
14:44
Він прокидався в лісі,
у покинутому будинку
і дивився у туманну даль,
виглядаючи майбутнє
чи нових, небачених потвор
і привидів минулого.
Він жив у своєму
гармонійному світі.
у покинутому будинку
і дивився у туманну даль,
виглядаючи майбутнє
чи нових, небачених потвор
і привидів минулого.
Він жив у своєму
гармонійному світі.
2026.10.13
10:46
Де ви, герої діорами
і показухи у бою
шкільної давньої програми,
кого немає у строю
із тими, що ідуть за нами?
Нехай поетам ріже слух
така метафора, незвична
на звук для музикальних вух.
і показухи у бою
шкільної давньої програми,
кого немає у строю
із тими, що ідуть за нами?
Нехай поетам ріже слух
така метафора, незвична
на звук для музикальних вух.
2026.10.13
10:06
У Баден-Бадені москалики* й цикади,
Та я про те не знаю до пуття,
Шукаю гуглом світові принади,
Для бестіарію надземного життя.
Уважні ще чорніючі зіниці,
Що не лякаються осінньої сльоти -
Гасають ровери, літають повз синиці,
Та я про те не знаю до пуття,
Шукаю гуглом світові принади,
Для бестіарію надземного життя.
Уважні ще чорніючі зіниці,
Що не лякаються осінньої сльоти -
Гасають ровери, літають повз синиці,
2026.10.13
07:35
Знову осінь: дощ і сирість,
І принишклий голий сад, -
І синоптиків нещирість
У прогнозах невпопад.
Знову осінь: жаль і смуток,
І на серці гіркота,
Бо не змінює маршруту
Непотрібна самота.
І принишклий голий сад, -
І синоптиків нещирість
У прогнозах невпопад.
Знову осінь: жаль і смуток,
І на серці гіркота,
Бо не змінює маршруту
Непотрібна самота.
2026.10.12
22:04
у кращому разі
це нічого не означає
сонце сідає
запломенівши на мить
шибками
при цій пасторалі
не хочеться думати
що воно далі
це нічого не означає
сонце сідає
запломенівши на мить
шибками
при цій пасторалі
не хочеться думати
що воно далі
2026.10.12
17:23
Наступний дубль? . .
Окей!
Ти кажеш, хочу революції
Ну, розумієш
Усім кортить міняти світ
Мовляв, за цим є еволюція
Окей!
Ти кажеш, хочу революції
Ну, розумієш
Усім кортить міняти світ
Мовляв, за цим є еволюція
2026.10.12
15:28
Жовтень ступає у шовкових шатах,
Золото сипле на плечі садів,
Літо згорнулось у хмарах крилатих –
Кутає шепіт у тінь берегів.
Світло і смуток – сестри єдині,
В серці злилися в мажорний акорд,
Тиша приходить, як сповідь людини,
Золото сипле на плечі садів,
Літо згорнулось у хмарах крилатих –
Кутає шепіт у тінь берегів.
Світло і смуток – сестри єдині,
В серці злилися в мажорний акорд,
Тиша приходить, як сповідь людини,
2026.10.12
12:23
Я іду в елегійнім тумані
Повз надгробки забутих віків,
Крізь минулі епохи й обмани,
Крізь могутність запеклих замків.
У тумані мелодія чула
Озоветься із далі часів.
Прозвучить, наче флейта, минуле
Крізь граніт і Харона заплив.
Повз надгробки забутих віків,
Крізь минулі епохи й обмани,
Крізь могутність запеклих замків.
У тумані мелодія чула
Озоветься із далі часів.
Прозвучить, наче флейта, минуле
Крізь граніт і Харона заплив.
2026.10.12
10:02
Пам’ятаю тебе, абрикосовий дух серед липня,
Як тремтіло на протязі діло натруджених рук —
Левітація літом завжди буде смерті подібна,
Ніби дощ середмістя у збурений Бург чи НЕбург…
Ну і хай! Смерть раптова і ходить щоденно за нами,
Наче місяць з-за
Як тремтіло на протязі діло натруджених рук —
Левітація літом завжди буде смерті подібна,
Ніби дощ середмістя у збурений Бург чи НЕбург…
Ну і хай! Смерть раптова і ходить щоденно за нами,
Наче місяць з-за
2026.10.12
06:18
Щуляться під вітром осокори,
Осінь тче із листя килими, -
Ти мовчиш, то знову щось говориш
Про стрімке наближення зими.
Ось вона завіє всі дороги,
Землю заховає в білий сніг, -
Тільки осокори чорноногі
Будуть чатувати сум доріг.
Осінь тче із листя килими, -
Ти мовчиш, то знову щось говориш
Про стрімке наближення зими.
Ось вона завіє всі дороги,
Землю заховає в білий сніг, -
Тільки осокори чорноногі
Будуть чатувати сум доріг.
2026.10.11
23:17
Не на жарт розкис маслюк:
час пливе, а він — малюк.
Не росте вже котрий день.
Всі глузують, навіть пень.
Співчуває лиш сорока,
що сліпа на ліве око:
час пливе, а він — малюк.
Не росте вже котрий день.
Всі глузують, навіть пень.
Співчуває лиш сорока,
що сліпа на ліве око:
2026.10.11
22:15
часу дрібязок все що лишилося
змарнувати його нарешті
ми зійшлися і розійшлися ми
в розподіленій цій мережі
всяк за своїми снами і віршами
небажаннями снів і віршів
недовірив і недовірився
недорадив
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...змарнувати його нарешті
ми зійшлися і розійшлися ми
в розподіленій цій мережі
всяк за своїми снами і віршами
небажаннями снів і віршів
недовірив і недовірився
недорадив
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.10.12
2026.10.08
2026.10.08
2026.09.08
2026.08.07
2026.08.01
2026.07.22
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Юрій Лазірко /
Вірші
Блискавицi серця XXXIII
1.
рані свіжа біблія
солов’я
літанія
у нірвані
білій я
рани рідні
здавнюю
рани ці
розплющення
у бутонах
прикрості
всі гріхи
відпущені
скоро
сонце
виросте
відцвіте
стежиною
сну життя
небачене
небо
опташинене
ще
ніщо не врачено
і
малям
дивується
у старці
похлипує
випиває вулицю
чай тамвайний
з липою
запускає білкою
справ рипуче колесо
проявляє плівкою
все
що поза голосом
2.
із мене
безтілого
щастя
світлом вигорніть
у нірвані
білій я
кров моя
на вигоні
кров моя
не мічена
не суха
охрещена
в ній години
лічені
на любов
приречені
у пригоді
вістонька
Бог цвіте на гілоньках
рані теплі устонька
оживили тілонько
3.
обережно
лілія
не торкай
фарбуюся
у нірвані
білій я
ув утробі
скулюся
підгинаю
крилонька
притуляю
ніженьки
грійся
Божа Силонько
заколишу
ніжненько
4.
фобії і філіії
у душі-чистилищі
у нірвані
білій я
і блакиті
пригорща
вітром
розсипається
тінями
шмагована
а коли намається
падає пластом вона
мов на лапки
бджілоньки
що любов
овеснюють
на мої
прожилоньки
богоперевезення
5.
хмар
хитка флотилія
вище них
невибране
у нірвані
білій я
розпускаюсь
фібрами
відчуваю
людяність
набираю
відстані
де
ще не заплутаний
і за крок
до істини
6.
спить
в мені
бастилія
сповідання
страчених
у нірвані
білій я
зберігаю
бачене
розбавляю
відчай і
стук
по цвяху
молотом
щосекунди
рідшає
затихає
золотом
колами
незнаними
крутиться
минувшина
затяглася
ранами
ширмами
і душами
7.
знаю
є ідилія
за порогом знаного
у нірвані
білій я
оживаю
наново
де
у Бога
слізонька
для веселки
люлечка
кров
не п’є берізоньки
одичіла
вуличка
море
не приластиться
море
сну квітчастого
бо думки
мов ласиці
по нірвані
шастають
24 Квітня, 2013
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Блискавицi серця XXXIII
1.рані свіжа біблія
солов’я
літанія
у нірвані
білій я
рани рідні
здавнюю
рани ці
розплющення
у бутонах
прикрості
всі гріхи
відпущені
скоро
сонце
виросте
відцвіте
стежиною
сну життя
небачене
небо
опташинене
ще
ніщо не врачено
і
малям
дивується
у старці
похлипує
випиває вулицю
чай тамвайний
з липою
запускає білкою
справ рипуче колесо
проявляє плівкою
все
що поза голосом
2.
із мене
безтілого
щастя
світлом вигорніть
у нірвані
білій я
кров моя
на вигоні
кров моя
не мічена
не суха
охрещена
в ній години
лічені
на любов
приречені
у пригоді
вістонька
Бог цвіте на гілоньках
рані теплі устонька
оживили тілонько
3.
обережно
лілія
не торкай
фарбуюся
у нірвані
білій я
ув утробі
скулюся
підгинаю
крилонька
притуляю
ніженьки
грійся
Божа Силонько
заколишу
ніжненько
4.
фобії і філіії
у душі-чистилищі
у нірвані
білій я
і блакиті
пригорща
вітром
розсипається
тінями
шмагована
а коли намається
падає пластом вона
мов на лапки
бджілоньки
що любов
овеснюють
на мої
прожилоньки
богоперевезення
5.
хмар
хитка флотилія
вище них
невибране
у нірвані
білій я
розпускаюсь
фібрами
відчуваю
людяність
набираю
відстані
де
ще не заплутаний
і за крок
до істини
6.
спить
в мені
бастилія
сповідання
страчених
у нірвані
білій я
зберігаю
бачене
розбавляю
відчай і
стук
по цвяху
молотом
щосекунди
рідшає
затихає
золотом
колами
незнаними
крутиться
минувшина
затяглася
ранами
ширмами
і душами
7.
знаю
є ідилія
за порогом знаного
у нірвані
білій я
оживаю
наново
де
у Бога
слізонька
для веселки
люлечка
кров
не п’є берізоньки
одичіла
вуличка
море
не приластиться
море
сну квітчастого
бо думки
мов ласиці
по нірвані
шастають
24 Квітня, 2013
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
