Поезія - Валентина Попелюшка - Злива

ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

2026.05.24 19:17

Паганіні

Як флажолету, здається,
Нема вже сил для лету
І, мов той жайвір,
Зависає він у високості,
І пада раптом грудкою од млості,
Знай: то Ніколо Паганіні творить диво,
Аби злетіть на височінь незвідану.
То холодом, то жаром серце обпече,

Євген Федчук

2026.05.24 12:54

Бій за Великий Преслав у квітні 971 року

Люди! Ратибор вернувся! – рознеслось по Родні. -
Буде свято і гостина у нього сьогодні.
Всіх, хто чує, батьки в гості на вечір скликають,
Вже готується гостина, столи накривають!
Син з походу повернувся, що вже й не чекали,
Думали, що дитя їхнє в чуж

Борис Костиря

2026.05.24 12:50

* * *

Я заснув майже тільки під ранок,
А всю ніч мене хтось катував.
І тривога тремтлива і рання
Так постала, як вічний Ваал.

Ти чекаєш сну, ніби оази
У пустелі нещадній, страшній.
Ти безсоння утомлений в'язень

Редакція Майстерень

2026.05.24 12:33

Трансформація вірша ШІ Джеміні - Джерело у слові

Поцікавився в інтернеті в гуглі в режимі ШІ Джеміні словом - "вірш",
і він раз у раз пише таке:

Джерело у слові

Коли весь світ затихне у тривозі,
І тінь лягає на розпутті доль,
Шукай розраду не в чужій дорозі,

Вячеслав Руденко

2026.05.24 09:52

Із Гайдеґґером вдвох…

Коли премудрість вщухне,
Дріматиме оплот,
З* льодяниками пачка
Зійде до нас на корт.
Під враженням постійним,
Що нам дають у борг,
Щоб стати самостійним
Із Гайдеґґером вдвох.

хома дідим

2026.05.23 20:32

* 88 *

якийсь бардак у голові
із перепадом тиску
я мав сказати щось тобі
тому що ти неблизько
люблю чекаю вірю це
ти знаєш і без мене
і мусиш пильнувати все
свої кордони ревно

Вячеслав Руденко

2026.05.23 19:42

Cygnus atratus*

Мабуть не пригадати
Сенсу віршів своїх -
Це як солодкий гріх,
Годі і починати

Думка як глупа ніч,
З вірою в нерозчуте,
Де надривають пути

Володимир Невесенко

2026.05.23 14:03

Урич

Тут, в Уричі*, спокій і тиша чіпка,
лиш річка в камінні дзюркоче в’юнка
та інколи дзвонів гучний передзвін
несеться дзюрчанню тому навздогін.

А там, де бескидів у брижах лоби,
тріпочуть лісів пелехатих чуби
і в просторі згуслім, немов у смолі,

С М

2026.05.23 13:04

Меґі Макґі (The Doors)

дім меґі макґі на пагорбові
всю спадщину батько узяв і пропив їй
то вона пішла у тенжі таун
людям отут до уподоби життя

коли сумуєш чи все надарма
сходи й купи собі мештів пару
і йди до нас у наш тенжі таун

Володимир Мацуцький

2026.05.23 11:53

Династія крадунів

римоване есе)

Династією злодії назвались,
оті знаглілі, що країну обкрадають,
оті нащадки проросійських звалищ,
які свій досвіт від Росії мають.
З часів совдепії цей бруд ми спадкували,
позбутись толерантність заважає.

Борис Костиря

2026.05.23 11:31

Спокій

Як добре, що не треба завтра бігти
У суєту і у нові пастки.
І загнаний, немов собака біглі,
Ти упадеш в обійми темноти.
Не треба гнатись навіжено, дико
За морквою, насправді - у обрив.
Так люди падають з надсадним риком
На землю, коли вигорів пори

Юрій Гундарів

2026.05.23 09:17

ВОНИ ЗАХИЩАЛИ НАС. Дмитро Буйвал

Талановитого актора-міма зі Сумщини знали як «живу скульптуру». Він популяризував цей вид мистецтва в Україні та за кордоном. Дарував те, що сьогодні всім нам так не вистачає, - посмішку.
Його життя обірвалося на 32-му році у бою під Куп‘янськом…
Він за

Охмуд Песецький

2026.05.23 08:15

Не найгірша загроза

Дитя, у якому вбачаю себе,
Моє відображення, внутрішнє его,
Подеколи тихе невтішне цабе.
Тому й закликаю – послухай, сердего,
На мене дивись, ти ж посутність моя,
І вириватись нікуди не треба,
Яка б не крутила тебе течія.
А знову не чуєш, а може, в

Артур Курдіновський

2026.05.23 01:00

Протест

Я більше не буду зручним.
Я більше не буду ручним.
Нікого давно не чекаю.
Пливу до останнього краю
Крізь дим.

Все! Досить! Ні слова про текст!
Чи вибух, чи знову протест,

хома дідим

2026.05.22 20:47

* 86 *

ковінька твоїй матері
і трясця теж авжеж
нам весело в цій матриці
веселощі без меж
у дишло пропаганду їх
слідкуймо за руками
бо мусора пов’язані
навіки з бандюками

Володимир Невесенко

2026.05.22 18:12

Самотній столик. З кавою горня

Самотній столик. З кавою горня.
Самотнє сонце смішно мружить око.
Милуюсь неба звітреним бароко,
де літака сріблястість, мов блешня,
у височіні блиска одиноко...

Здійнявся вітер, завихрив окіл,
зриває листя, віє в очі пилом.

Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

Поетичні Майстерні

Нові автори (Поезія):

Аліса Бєздєтна

2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия

2026.05.13

Андрій Стельмахер

2026.04.29

Дитячої Творчості Центр

2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія

2026.04.23

Макс Катинський

2026.04.22

Лія Ланер

2026.04.18

• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

	Логін		Пароль

	Зареєструватися?
	Забули пароль?

Дата публікації	2013-05-17 01:33:04
Переглядів сторінки твору	6216
* Творчий вибір автора:	Любитель поезії
* Статус від Майстерень:	R2
* Народний рейтинг	5.311 / 6 (5.039 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень"	0 / 0 (4.961 / 5.54)
Оцінка твору автором	-
* Коефіцієнт прозорості:	0.739
Потреба в критиці	щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні	не оцінювати
Конкурси. Теми	Поезія Романтизму і Сентименталізму Еротична поезія
Автор востаннє на сайті	2017.11.02 20:23
Автор у цю хвилину	відсутній