ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2024.04.26 14:24
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.

Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Нінель Новікова (1949) / Вірші

 Кому дістанешся?
Образ твору Зелена молодіж у барах
Крізь соломинки смокче «муть».
«Тузи» пузаті на Канарах
«Текілу» та «Мартіні» п’ють.

А виснажені та старенькі,
«Кравчучки» тягнучи риплять,
Щоб і онуків молоденьких
І «пузанів» нагодувать.

Хоча вони не уявляють,
Як взяти ту сапу до рук,
Та споживати полюбляють
Свіженький, з грядочки, продукт.

Кому дістанешся ти, земле,
Як ці старенькі перемруть?
Китайці з’їдуться, напевне,
І «кров» із тебе всю доп’ють!
2013


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-08-26 13:18:29
Переглядів сторінки твору 2846
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.921 / 5.5  (5.188 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.107 / 5.47)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.747
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2024.04.20 12:50
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2013-08-26 13:44:54 ]
Еге ж, болить, Нінель, пече. А я колись давно у модненькому глянцевому журналі читала (і тоді не дуже йняла віри), що люди повернуться до землі, до природи, з міст у села (тільки, напевне, сучасніші). Потроху зараз вже це починається, і не здається таким неймовірним, а навіть багатьом бажаним. Гадаю, Ваші рядки - крок до роздумів у тому напрямку, Нінель!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2013-08-26 16:06:13 ]
Дякую, Олесю. за розуміння. Важко дивитись, коли до нашого "дачного" автобусу сходяться дуже старенькі люди, з ціпочками, майже незрячі... А потім ще завозять і заносять відра та валізи з овочами дітям та онукам. які не завжди, навіть, вийдуть на зупинку, щоб зустріти та допомогти...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-08-26 16:52:47 ]
Болюча тема... Про це треба писати, Ніночко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2013-08-26 17:29:46 ]
Дякую, Інно! Тема насправді, дуже серйозна і болюча...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-08-26 22:52:05 ]
Душа дійсно болить від цієї правди. Але молодь треба виховувати, щоб допомагала. Хто молодь балував у дитинстві, жалів, таке й мають, що не вийде на зупинку і не поможе! Думаю, Олеся має рацію в тому, що тенденція повернення до природи і села є, особливо це у великих знедуховлених містах відчувається. Вірю, що наш народ буде господарем на своїй землі, йому просто треба відновитися, регенеруватися, щоб знову народилися оті винищені "куркулі" - справжні господарі своєї землі. І тоді все буде гаразд. А такий сильний народ, як китайці тільки може навчити, як любити свою землю і традиції, і як поважати інші народи. Я навчався з китайцями у педуніверситеті на вокалі в Києві. Вони розмовляли українською і співали українських пісень так, що сльози капали з очей. Мені хотілося у відповідь вивчити китайську народну пісню і заспівати.
Розумію Ваш біль, Нінеле, питання підняте вчасно і правильно, щоб спонукати до роздумів.)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2013-08-27 08:17:59 ]
Дякую, пане Ярославе, за душевний, розумний та справедливий коментар. Погоджуюсь з кожним Вашим словом, але ж поки що картина дуже невтішна.
Сподіваємось на споконвічну, закладену в генах нашого народу, любов до землі!
Щиро з повагою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2013-08-27 02:27:18 ]
Пузані на Канарах розкошують за рахунок тих, хто ще до пенсії не дожив, і, можливо, не доживе при сучасному рівні охорони здоров'я пересічних українців, а щодо молоді, то інколи вони бувають праві, коли не хочуть витрачати час на "фазенди", їм бажано інші орієнтири у житті мати, більш успішні... хоча, пройде час, і частина з них повернеться до витоків... Але все одно, тема бабусь, залишених сам-на-сам зі своїми проблемами, є актуальною...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2013-08-27 08:19:55 ]
Приємно читати такі виважені, небайдужі коментарі.
Щиро дякую, Тетяно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кисельов (Л.П./Л.П.) [ 2013-08-27 15:06:20 ]
Велика життєва правда, пані Ніло! Цю неприховану правду відкривали й поширювали Шевченко, Франко, Коцюбинський... Щиро дякую Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2013-08-27 16:43:18 ]
Пане Юрію! Щиро дякую за розуміння та щедрість Вашого серця! Хай Вам завжди буде добре! З повагою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Герасименко (Л.П./Л.П.) [ 2013-08-28 17:21:24 ]
Дуже сильний і дуже потрібний вірш. Дякуємо
і влоняємось до землі, яку не віддамо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2013-08-28 19:55:51 ]
Приємно таке взаєморозуміння. Дякую за коментар.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мішель Платіні (Л.П./Л.П.) [ 2013-09-02 22:36:01 ]
Люблю землю. Хоч і живу в Франківську,
але беру в оренду трохи землі , так щоб
після роботи мати змогу босому попрацювати
на землі. Допомагає тільки наймолодший син.
Двоє старших - навідріз відказалися цього
року допомагати. Земля дає людині силу
, якщо ти робиш все з любовю.
Дякую Вам за вірш і за любов до землі


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2013-09-08 18:26:55 ]
А Вам, Мішелю, уклін за ці слова та працю на Землі!
З повагою