ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2025.12.21 22:38
Контроверсійне – 4
Політиків із бездоганною репутацією не буває, є недостатньо скомпрометовані. Спільні вороги об’єднують надійніше, аніж спільні друзі. Люди приручаються набагато краще за тварин завдяки розвиненим товарно-грошовим відносинам. Інстинкт самознищенн

Ігор Терен
2025.12.21 18:35
Фальшиві голуби миру
А ми на мапі світу трохи інші.
Воюємо, не вішаємо ніс
як і раніше...
та у моно більше
спецоперацій, бо у них безвіз.

***
А бути дурнями відомими

Артур Курдіновський
2025.12.21 16:13
Транзитом (сонет)
Самотня ніч. Холодне підвіконня.
Зима в душі, негода за вікном.
Гостей немає. Тиша безпардонна
Заволоділа дійсністю та сном.

Покрились льодом почуття бездонні,
Зів'яв букет яскравих еустом.
Тепер мій світ - безбарвне царство сонне,

Ігор Шоха
2025.12.21 16:03
Протистояння в рівнодення
А на кону – на видимому фронті
ніякої містерії нема.
Тяжка робота
бити ідіотів,
бо їх уже не тисячі, а тьма.

***
А у раю не яблуко дешеве,

Світлана Пирогова
2025.12.21 15:44
Дай, Боже, павзу
Туман заполонив собою
Усе, що бачив, охопив.
Жупан невидимого крою
Затьмарив стільки див.
Ідеш ліворуч чи праворуч,
Ледь-ледь щось видно в пелені.
Земля свою шепоче сповідь,
Їй теж не хочеться війни.

Борис Костиря
2025.12.21 14:56
Зимова сльота
Ця сльота так трагічно зимова
Увірвалась з незнаних глибин,
Відібрала провісницьке слово,
Мов дарунок таємних вершин.

Ця сльота розчинила всі мислі,
Розчинила і радість, і сум.
І сніги наповзають невтішні,

Віктор Насипаний
2025.12.21 14:47
Хитра загадка
Задали дітям в школі творчу вправу,
Щоб загадку придумали цікаву.
Якщо її ніхто не відгадає,
Отой оцінку гарну, звісно, має.
Не було часу в мами з татом в Юлі,
Пішла мала спитати у бабулі.
Старенька мудра, всяке- різне знала,
Одну хитреньку загадк

Сергій Рожко
2025.12.21 13:55
Українська колискова
Світ оцей завеликий, та тихо, дитинко, не плач,
не торкнеться тебе буревій світової толоки,
тато й мама завжди будуть поруч з тобою, допоки
скатертиною неба колує духмяний калач.
Іграшковий ведмедик – з усіх, самий відданий друг,
берегтиме твої потає

Микола Дудар
2025.12.21 13:04
***
Те саме знову без кінця.
Одне й те саме… все спочатку.
І та мелодія, і ця —
Тобі й мені, обом на згадку…
У кадрі наш з тобою зріст.
Зростали ми там без зупинки.
А в ньому вальс, а ньому твіст
І сна безрадісні уривки…

Євген Федчук
2025.12.21 12:56
Козачок
Вставай, Данилку, почало світати!-
Прошепотіла мама і в ту ж мить
Відкрив Данилко сині оченята.
Здавалося, що вже давно не спить.
А таки так. Крутився цілу ніч,
Не зміг склепить очей. Бо ж разом з татом
На Січ сьогодні мають вирушати.
А він же мрі

Тетяна Левицька
2025.12.21 07:09
Гірляндовий
Проб'є годинник певний час,
Струною захлинеться.
І неймовірний білий вальс
Світ закружляє в берцях.
Гірлянди запалю вночі,
Немов на карнавалі.
Шампанське піниться — ключі
Від щастя у бокалі.

Ярослав Чорногуз
2025.12.21 01:28
Сивушний стан
Не відчуваю холоду погроз,
Давно не бачив на Дніпрі я кригу,
Куди подівся - ні не дід - мороз?
Ми тужимо за сонцем і за снігом.

За землі йде усепланетний торг,
Високий дух перетворивсь на тління.
Війна. Земля - немов лікарня й морг,

Сергій СергійКо
2025.12.21 00:25
Не тільки про зиму
Згадалася зима давніша
З далеких радісних часів:
Мороз гостинний, сплячий ліс,
Блакиті чистої навіс,
Де в кілька наших голосів
Вслухалась тиша.
Наче мури,
Згадались снігу кучугури,

Микола Дудар
2025.12.20 22:56
Дійшов до дна
Дійшов до дна із дневим безголоссям…
В той самий час у списку безнадійних
Своїх мовчань, розплетеним волоссям
У погляді вчорашньої події —
Ти ще ніде… й тобі не по цимбалам
З яких причин, чи по якій причині
Один із днів піде на лікарняне —
Ти будеш

С М
2025.12.20 17:36
Навіжена Міранда (Jefferson Airplane)
Мозок Міранди
Точить пропаганда
Різні одкровення зе ме і
Демократичні, республіканські
Фрі-преса, топові глянці
Все би новин їй, що би не наплели
Або тільки читання слів?

Тетяна Левицька
2025.12.20 16:04
Ніхто
В ресторані удвох
до готелю лиш крок,
що бракує тобі, жінко зимна?
Чи тепер все одно,
чи коньяк, чи вино —
замовляєш гірке капучино.
Ще надія жива,
у очах — кропива,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Валентина Попелюшка (1967) / Вірші / Український серіал

 Український серіал. Перша серія.
В колгоспі сталася халепа -
Пішов у прийми голова.
Нового десь узяти треба -
Нема сміливого... Дива!
Один узявся – не подужав,
А другий спробував – утік.
І де б знайшовся справді мужній
Розумний хвацький чоловік?
І тільки серій через двадцять
Як час наблизився до жнив,
Таки з’явилося начальство -
Колгосп на радощах ожив.
На пост призначили Лукерку,
Не з полохливого числа.
Ночами стерегти луцерку*
В колгоспнім полі почала.
Лукерка – справді мужня жінка,
Стоїть, як воїн у строю,
Бо косять всі, кому не ліньки,
Колгоспну пашу, як свою.
Ніяк до них не дійде мабуть,
Що то вони у себе крадуть.
А як узнали про сторожу,
То вже з косою в поле – зась!
Заговорила совість, може?
Як не було, то де взялась?

Ну що ж, вітаємо Лукерку,
Бо крадіїв перемогла,
Охороняла, наче беркут,
Одна, як перст, на півсела.

Але проґавила жнива…
Не вийшов з неї голова.
========================
*луцерка - так на Сумщині називають люцерну, багаторічну траву, що є гарним кормом для худоби.

(Далі буде)





    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-09-06 00:22:21
Переглядів сторінки твору 2439
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.039 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.961 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.744
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Україні з любов"ю
Автор востаннє на сайті 2017.11.02 20:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2013-09-06 08:14:39 ]
Дива, однак. А зазвичай бути головою бажаючих повно було. Бо це перша у черзі людина, котра могла собі дозволити діяти за правилом «Все колгоспне – все моє». У повоєнні часи ще не так було, бо таки були ті, хто щиро вірив у ідею, а потім «прихватизаторство» на вищіх рівнях стало практично правилом з подеякими виключеннями. Тому описана Вами, Валю, психологія, і набула розповсюдження, оскільки те колгоспне, котре селянин встигав «прихвазитувати», дійсно залишалось своїм, адже зараз вже тільки ідейним сліпоглухонімим невідомо, яка довга черга з великими ложками стояла у ті часи до будь-яких загальних «казанів». Власне, саме ці першочергові прихватизатори і встигли приватизувати собі владу і державне майно під час розвалу… Мабуть, в описаному Вами колгоспі все вже було приватизовано так, що з загального майна залишились тільки борги та люцерка в полі…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-09-06 10:44:03 ]
В описаний період бути головою означало величезну відповідальність. Це вже не ті часи, коли "Спасибо партии родной", треба було самим якось викручуватися. Перш ніж отримати привілеї, їх треба було здобути наполегливою працею.
А відносно крадіжок, то вкрасти у колгоспі вважалося не гріхом, а справою честі. Теж пережиток часів халяви. Поволі доходило до людей, "Що то вони у себе крадуть".
Дякую за перегляд чергової серії!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-09-06 08:23:14 ]
Трохи жаль, бо жіноча завзятість, зазвичай, так швидко не закінчується. Гарна серія.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-09-06 10:41:03 ]
Дякую, Олександре!
І мені було жаль, бо прототип Лукерки - хороша порядна людина, та вона одна не могла охопити усе, отож і поступилася місцем більш вправним чоловікам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2013-09-06 14:43:25 ]
На мою скромну думку дилетанта, 4-стопний ямб - це якраз саме те, що найбільш яскраво підходить до жанру, обраного Вами. Він дійсно нагадує поему.
Я її порівняв би з цією (це теж поема):

"Гавріла бил прєкрасним мужем,
Гавріла жон своіх любіл".

Або:

"Гавріла ждал в засадє зайца.
Гавріла зайца подстрєліл".

Як ми бачимо, збігається віршовий розмір. І певною мірою - засоби художнього відображення. Щоправда, у Вашій поемі їх більше.
Мають місце метафори як художній засіб, що полягає в переносному вживанні слова або виразу на основі схожості або порівняння.
Наприклад:
"Охороняла, наче беркут".
Я розумію, що мається на увазі не просто беркут, а спеціальний підрозділ.
"Стоїть, як воїн, у строю".
На цьому приклади добігли кінця. Обмаль їх чи ні, визначити не можу, але схиляюсь до думки, що і обмаль, і ні. Іноді вистачає одного, щоб твір назавжди залишився у меморізах високої поезії.

У Вашому щось є і від "Тихого Дону" і "Піднятої цілини". Щоправда, вони прозаїчні. Але щось-таки, нмсдд, збігається :)

З повагою і без зайвих пристрастей,
Г.С.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-09-07 11:25:56 ]
Ого! Нагадали мені недалеку дебютну пору мого перебування на ПМ, коли добрі люди такими об'ємними коментарями вчили мене "уму-розуму", щоправда там все було ясно, як Божий день. А тут доведеться скористатися словником з "Езоповської мови":)
Ну а що ж я хотіла - планка підвищується, вимоги зростають. Ніхто не обіцяв, що буде легко:)
Хочу, щоправда, зазначити, що представлене мною "творіння", на відміну від багатьох інших, не претендує на роль високохудожнього твору. Це ж всього-навсього серіал, а не один з номінантів Каннського кінофестивалю. Ну лежить у мене в талмутах римований спогад про сільське життя-буття. Чому б ним і не поділитися з іншими?
Жив би Шолохов на межі 20-го і 21-го сторіч, напевне, мені було б менше клопоту. А так ось мушу відірватися від чергового засольного процесу моєї осінньої "консерваторії", аби пустити в ефір чергову серію.

(А хіба пристрасі бувають зайвими?:))
З повагою, Валентина Попелюшка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2013-09-07 11:57:38 ]
Від езопівської мови тут зовсім трішки:
- алюзія на "Гавриліаду". Теж поема, і досить прісна у обох значеннях (я маю на увазі "сіль"). Водночас, нмсдд, вона теж потішна. Від неї не нудить, а якщо нудить, то будь-кого іншого, але не мене;
- проявів іронії немає. Хіба що про меморіз. Хочемо ми того чи ні, а деяким історіям властиво забуватись, а деяким - ні. От "Гавриліада" не забулась :)
- про метафори теж писалось без натяків. Скільки їх було - стільки і перелічив.

Досить вдалі рими (чисто технічно) - це теж, хай не досить значна, але позитивна ознака якісності Вашого твору.

Трішки не зрозумів про прийми. А що, не можна голові колгоспу бути приймаком? Чи він пішов до іншої, позашлюбної жінки (коханки), а місцевий партійний осередок його позбавив звання члена КПРС і зняв з посади?

З побажаннями досягти наступних творчих висот,
Г.С.
P.S. Прісні оповідки залишаються прісними опвідками, до яких би поем вони б не зараховувались. Додайте образності, метафоричної оздоби etc - і я не ходитиму на Вашу сторінку, як на свято :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2013-09-07 11:59:42 ]
"Додайте образності, метафоричної оздоби etc - і я ходитиму на Вашу сторінку, як на свято". Так правильно.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-09-08 17:10:42 ]
Про "Прийми" - переїхав в інший колгосп до нової дружини, звільнив вакансію.
Абсолютно без підтексту, я Вам вдячна. Завдяки таким читачам, маєш стимул для зростання.
Щоправда, шлях до свята лежить через кілька буднів. Та свято буде, обіцяю!