ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.12.09 06:23
* * *
Вечоріє рано і скупіє
Сонце нині більше на тепло, -
Заростає мулом безнадії
Нещодавніх прагнень джерело.
Обміліла сподівань криниця,
Сохнуть краплі залишків бажань, -
Мов життю вже радить зупиниться
Сутінню насичена межа...

Мар'ян Кіхно
2025.12.09 03:08
Опанувати Галактику
Осьде як це відбувалося би зараз, наскільки змога (символічно) уявити. Я оголошую "унікальне свято" та запрошую всіх на берег моря. З міста-мільйонника приходять сотні дві-три. - Браття та сестри! - кажу я. - Ми завжди сиділи тут і ні про що не думали

Кока Черкаський
2025.12.09 02:34
Сягнемо ж!
Шановний авторе, скажіть, будь ласка, а коли саме ви намірені розпочати сягати глибокодумність скель? А можна і мені з вами? Отак би сіли на камені десь в горах перед скелями, перед шпилями отими засніженими, - і нумо сягати! Сягаєм, сягаєм!...

Микола Дудар
2025.12.08 22:48
***
Вишенька закрила очі,
Листячком укрила ніжки
І лягла, у неї спочин …
Від садової доріжки
Десь тако за кроків зотри
Ще приліг горіх волоський
Каже, що запізня осінь…
Грудень з нічкою прискорить

Іван Потьомкін
2025.12.08 22:29
Найперша християнка з-поміж неюдеїв
На північ попростував Ісус із учнями своїми.
З гори на гору од Гінасерету прослався шлях
З гори на гору... Під спекотним сонцем.
Треба ж одвідати усіх юдеїв,
Допомогти по змозі усім недужим.
Замаячіли на обрії могутні кедри леванонські.
Можна б і пе

Борис Костиря
2025.12.08 22:11
* * *
Засніжені вершини гір -
Шпилі, що пронизають небо.
Куди лише сягає зір,
Лечу я поглядом до тебе.

Засніжені вершини гір
На вістрях доброту тримають.
Ти зачаровано повір

Володимир Бойко
2025.12.08 17:21
Контроверсійне - 3
Нації, що уявляють себе великими, одержимі манією «ощасливлювання» інших. Була тая дружба, як собача служба. Демократія потрібна демократам, масам потрібна охлократія. Де українець шукає броду, там єврей наводить мости. Історичні рішення не бу

С М
2025.12.08 15:25
Лиха Кохана (The Doors)
мчить лиха кохана
цілу ніч і день
їде аж до дідька
просити грошей
а дідька не узуєш
нині час одплат
каже їй вертай-но
що тратила назад

Артур Курдіновський
2025.12.08 07:18
Художнику (рондель)
Ти сам намалював свій ідеал,
Не врахувавши - то лише картина.
Усе, про що співало піаніно,
Вже відспівав органний мануал.

Ти - райдужних фантазій генерал...
Реальність - це не пензель. Ніж у спину!
Ти сам намалював свій ідеал,

Віктор Кучерук
2025.12.08 06:50
* * *
Перепілка ляскає у житі,
Жайвір відзивається згори, -
Сонечко дісталося зеніту
І не сяє в небі, а горить.
Все пашить, виблискує, клекоче
Так забавно, що не маю слів
Описати кольори урочі,
А звучання світу й поготів...

Тетяна Левицька
2025.12.08 00:02
Надія
Вранці протер очі заспаний день,
кинув бузку у кватирку кімнати.
Кава гірка... на столі де-не-де
крихти сухі від пахучої м'яти.

Меблі старі, як божественний світ,
бра посивіло, мов бабчині скроні.
В рамці над ліжком увесь її рід,

Борис Костиря
2025.12.07 22:20
Заборонений плід
Заборонений плід закотився
Ген далеко під саме буття.
Разом з ним цілий світ завалився
В повний хаос без сліз каяття.

Заборонений плід надкусився
У найбільш несприятливу мить.
І потік навіжений полився

Іван Потьомкін
2025.12.07 22:16
***
Ішов чумак ще бідніший,
Аніж перше з дому вийшов,-
Ані соли, ні тарані,
Одні тільки штани рвані,
Тільки латана свитина
Та порожняя торбина.
“Де твої, чумаче, воли?
Чом вертаєшся ти голий?

Микола Дудар
2025.12.07 22:02
Із серії про москалів...
Потребність спокою зросла…
Усиновилась до потреби.
Чомусь, за зверненням козла,
Прийшла і всілась позад себе…
Широка спина… обрій зник
Ну а про пастбище окремо…
Не про морське і чайок крик
І не проте, як вовчик-демон…

Кока Черкаський
2025.12.07 19:04
Ню
твою поезію я глибоко шаную і ціню,
твого таланту поціновувач я й шанувальник!
Тому пришли мені свою світлину в жанрі "ню",
А сильно комплексуєш - то вдягни купальник...

Віктор Насипаний
2025.12.07 18:01
Складна фразеологія
Уроки лінь робити, купа всього у Сашка.
Домашня вправа з мови знов чомусь важка.
Надумався спитати в свого братика Іллі:
- Що означає «наступати на оті ж граблі?»
Та брат лиш посміявсь: - Учися сам. Нема дурних.
Дзвони до друзів. Хай тобі пояснюють в
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Валентина Попелюшка (1967) / Вірші / Український серіал

 Український серіал. Перша серія.
В колгоспі сталася халепа -
Пішов у прийми голова.
Нового десь узяти треба -
Нема сміливого... Дива!
Один узявся – не подужав,
А другий спробував – утік.
І де б знайшовся справді мужній
Розумний хвацький чоловік?
І тільки серій через двадцять
Як час наблизився до жнив,
Таки з’явилося начальство -
Колгосп на радощах ожив.
На пост призначили Лукерку,
Не з полохливого числа.
Ночами стерегти луцерку*
В колгоспнім полі почала.
Лукерка – справді мужня жінка,
Стоїть, як воїн у строю,
Бо косять всі, кому не ліньки,
Колгоспну пашу, як свою.
Ніяк до них не дійде мабуть,
Що то вони у себе крадуть.
А як узнали про сторожу,
То вже з косою в поле – зась!
Заговорила совість, може?
Як не було, то де взялась?

Ну що ж, вітаємо Лукерку,
Бо крадіїв перемогла,
Охороняла, наче беркут,
Одна, як перст, на півсела.

Але проґавила жнива…
Не вийшов з неї голова.
========================
*луцерка - так на Сумщині називають люцерну, багаторічну траву, що є гарним кормом для худоби.

(Далі буде)





    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-09-06 00:22:21
Переглядів сторінки твору 2432
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.039 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.961 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.744
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Україні з любов"ю
Автор востаннє на сайті 2017.11.02 20:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2013-09-06 08:14:39 ]
Дива, однак. А зазвичай бути головою бажаючих повно було. Бо це перша у черзі людина, котра могла собі дозволити діяти за правилом «Все колгоспне – все моє». У повоєнні часи ще не так було, бо таки були ті, хто щиро вірив у ідею, а потім «прихватизаторство» на вищіх рівнях стало практично правилом з подеякими виключеннями. Тому описана Вами, Валю, психологія, і набула розповсюдження, оскільки те колгоспне, котре селянин встигав «прихвазитувати», дійсно залишалось своїм, адже зараз вже тільки ідейним сліпоглухонімим невідомо, яка довга черга з великими ложками стояла у ті часи до будь-яких загальних «казанів». Власне, саме ці першочергові прихватизатори і встигли приватизувати собі владу і державне майно під час розвалу… Мабуть, в описаному Вами колгоспі все вже було приватизовано так, що з загального майна залишились тільки борги та люцерка в полі…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-09-06 10:44:03 ]
В описаний період бути головою означало величезну відповідальність. Це вже не ті часи, коли "Спасибо партии родной", треба було самим якось викручуватися. Перш ніж отримати привілеї, їх треба було здобути наполегливою працею.
А відносно крадіжок, то вкрасти у колгоспі вважалося не гріхом, а справою честі. Теж пережиток часів халяви. Поволі доходило до людей, "Що то вони у себе крадуть".
Дякую за перегляд чергової серії!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-09-06 08:23:14 ]
Трохи жаль, бо жіноча завзятість, зазвичай, так швидко не закінчується. Гарна серія.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-09-06 10:41:03 ]
Дякую, Олександре!
І мені було жаль, бо прототип Лукерки - хороша порядна людина, та вона одна не могла охопити усе, отож і поступилася місцем більш вправним чоловікам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2013-09-06 14:43:25 ]
На мою скромну думку дилетанта, 4-стопний ямб - це якраз саме те, що найбільш яскраво підходить до жанру, обраного Вами. Він дійсно нагадує поему.
Я її порівняв би з цією (це теж поема):

"Гавріла бил прєкрасним мужем,
Гавріла жон своіх любіл".

Або:

"Гавріла ждал в засадє зайца.
Гавріла зайца подстрєліл".

Як ми бачимо, збігається віршовий розмір. І певною мірою - засоби художнього відображення. Щоправда, у Вашій поемі їх більше.
Мають місце метафори як художній засіб, що полягає в переносному вживанні слова або виразу на основі схожості або порівняння.
Наприклад:
"Охороняла, наче беркут".
Я розумію, що мається на увазі не просто беркут, а спеціальний підрозділ.
"Стоїть, як воїн, у строю".
На цьому приклади добігли кінця. Обмаль їх чи ні, визначити не можу, але схиляюсь до думки, що і обмаль, і ні. Іноді вистачає одного, щоб твір назавжди залишився у меморізах високої поезії.

У Вашому щось є і від "Тихого Дону" і "Піднятої цілини". Щоправда, вони прозаїчні. Але щось-таки, нмсдд, збігається :)

З повагою і без зайвих пристрастей,
Г.С.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-09-07 11:25:56 ]
Ого! Нагадали мені недалеку дебютну пору мого перебування на ПМ, коли добрі люди такими об'ємними коментарями вчили мене "уму-розуму", щоправда там все було ясно, як Божий день. А тут доведеться скористатися словником з "Езоповської мови":)
Ну а що ж я хотіла - планка підвищується, вимоги зростають. Ніхто не обіцяв, що буде легко:)
Хочу, щоправда, зазначити, що представлене мною "творіння", на відміну від багатьох інших, не претендує на роль високохудожнього твору. Це ж всього-навсього серіал, а не один з номінантів Каннського кінофестивалю. Ну лежить у мене в талмутах римований спогад про сільське життя-буття. Чому б ним і не поділитися з іншими?
Жив би Шолохов на межі 20-го і 21-го сторіч, напевне, мені було б менше клопоту. А так ось мушу відірватися від чергового засольного процесу моєї осінньої "консерваторії", аби пустити в ефір чергову серію.

(А хіба пристрасі бувають зайвими?:))
З повагою, Валентина Попелюшка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2013-09-07 11:57:38 ]
Від езопівської мови тут зовсім трішки:
- алюзія на "Гавриліаду". Теж поема, і досить прісна у обох значеннях (я маю на увазі "сіль"). Водночас, нмсдд, вона теж потішна. Від неї не нудить, а якщо нудить, то будь-кого іншого, але не мене;
- проявів іронії немає. Хіба що про меморіз. Хочемо ми того чи ні, а деяким історіям властиво забуватись, а деяким - ні. От "Гавриліада" не забулась :)
- про метафори теж писалось без натяків. Скільки їх було - стільки і перелічив.

Досить вдалі рими (чисто технічно) - це теж, хай не досить значна, але позитивна ознака якісності Вашого твору.

Трішки не зрозумів про прийми. А що, не можна голові колгоспу бути приймаком? Чи він пішов до іншої, позашлюбної жінки (коханки), а місцевий партійний осередок його позбавив звання члена КПРС і зняв з посади?

З побажаннями досягти наступних творчих висот,
Г.С.
P.S. Прісні оповідки залишаються прісними опвідками, до яких би поем вони б не зараховувались. Додайте образності, метафоричної оздоби etc - і я не ходитиму на Вашу сторінку, як на свято :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2013-09-07 11:59:42 ]
"Додайте образності, метафоричної оздоби etc - і я ходитиму на Вашу сторінку, як на свято". Так правильно.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-09-08 17:10:42 ]
Про "Прийми" - переїхав в інший колгосп до нової дружини, звільнив вакансію.
Абсолютно без підтексту, я Вам вдячна. Завдяки таким читачам, маєш стимул для зростання.
Щоправда, шлях до свята лежить через кілька буднів. Та свято буде, обіцяю!