ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Терен
2025.12.31 22:34
Новорічні кліпи
А голови у виборців як ріпи,
та розуміння істини нема,
аби не кліпи
розвидняли сліпи,
а мислення критичного ума.

***
А партія лакеїв... погоріла

Іван Потьомкін
2025.12.31 18:40
***
Зажурилась Україна, не зна, як тут діять:
Розвелися, немов миші, невтомні злодії.
Хтось воює, захищає здобуту свободу,
А злодії-казнокради крадуть де завгодно.
Хтось у шанцях потерпає і хука на руки,
А злодії в кабінетах бізнес хвацько луплять…
Зажу

Іван Потьомкін
2025.12.31 18:35
***
Зажурилась Україна, не зна, як тут діять:
Розвелися, немов миші, невтомні злодії.
Хтось воює, захищає здобуту свободу,
А злодії-казнокради крадуть де завгодно.
Хтось у шанцях потерпає і хука на руки,
А злодії в кабінетах бізнес хвацько луплять…
За

Володимир Мацуцький
2025.12.31 18:05
Демократія вмирає в темряві
роздум)

Демократія вмирає в темряві,
коли людство живе в брехні,
коли істини втрачені терміни
коли слабне народу гнів.
Ось наразі, як приклад, зі Штатами:
проковтнув той народ брехню,

Артур Сіренко
2025.12.31 16:42
Мідний шеляг для доктора
Ми таки дочекалися –
Сама Вічність прийшла до нас
Прийшла старою жебрачкою
У лахмітті дірявому
(Колись оздобленому)
З ясеневою патерицею.
А ми все виглядаємо
Цього дня похмурого,

Василь Шляхтич
2025.12.31 14:31
Тільки з Богом
Хоч Вчора давно проминуло
хоч Завтра в мріях як дитина спить
сьогодні спершись на дитини кулак
читаю все те що мене болить

А має що боліти мене Нині
віра надія і всесильна любов
в старому році пишуть Україні

Володимир Ляшкевич
2025.12.31 14:08
Загальна теорія єдиного гармонійного поля, доведення теореми
Тут короткий вступ в теорію із зазначенням структур основних частин, відтак ряд початкових пояснень з посиланням на вже опубліковані на наукових сайтах і просто в інтернеті більш докладні документи. Частина І Монографії _______________________________

Артур Курдіновський
2025.12.31 11:55
Пахне сіркою
Для грішників - пошана й привілеї,
Для праведників - прірва самоти.
Ви думаєте, пекло - під землею,
А біля казана стоять чорти?

Емігрували назавжди лелеки,
Лишилися тепер самі круки.
Гадаєте, що пекло десь далеко?

Борис Костиря
2025.12.31 11:48
Ваговози
Безконечно гудуть ваговози
За маршрутами дальніх шляхів.
І лунають нечутні погрози
З глибини первозданних віків.

Безконечно гудуть, протестують
Проти фатуму і небуття,
Залишаючи нам одесную

Тетяна Левицька
2025.12.31 10:51
З чистого полотна
Що мене тримає на цім світі?
Обрубала всі кінці, та в воду.
Ще цвяхи залізні не забиті
у труну соснової колоди.

Витягнула біль із серця глею,
залишила пустці вільне місце.
Разом з самотиною своєю

Кока Черкаський
2025.12.31 05:51
Просонети
Не всі поети
Складають сонети,
Не всі Грети
Є Тунберг Грети.

Ті- люблять сигари,
А ті – сигарети.
Я люблю стейки,

Іван Потьомкін
2025.12.30 22:09
***
Хай лишиться підтекстом
Те, що назовні рветься.
Те, чим обох обдарувала ніч.
Від чого на душі так затишно і тепло,
Що знову кличе летіть навстріч
Одне одному. І то не гріх,
Що станеться між вами,
Що не вдається відтворить словами...

Світлана Пирогова
2025.12.30 21:55
Міркуємо
Зима притихла, у якійсь мовчанці.
Не хочеться чомусь їй говорити.
Нутро холодне і холодні ритми,
То ж невідомо, що в небесній склянці?

Коктейль ігристий у флюте-фужері?
Нам, мабуть, не дано дізнатись вчасно.
Міркуємо...і каганець не гасне.

С М
2025.12.30 21:21
Балада про Тебе & Мене & Нійла-Пуха (Jefferson Airplane)
Якби ти був птахом жив у висоті
Тримався за вітер якщо налетить
Вітру казав що відносить ген
”Ось куди я би гайнув у цей день“
Знаю що ти присутній зі мною весь час
Знаю що ти присутній зі мною весь час

О гірська весна кохання

Тетяна Левицька
2025.12.30 15:56
Крайнощі
Безсоння з небом сам на сам
у серці лють пригріло,
та на поталу не віддам
лихому душу й тіло.

Ти хто такий, і звідкіля —
чорт з табакерки, наче?
Як носить праведна земля

Борис Костиря
2025.12.30 13:45
Травма весни
Коли вже звик до зими,
весна сприймається як травма.
Зима - це певна усталеність,
це скрижанілість свідомості,
коли на бурульках повисає
мудрість віків,
коли на полотнах снігу
пишуться поеми.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Валентина Попелюшка (1967) / Вірші / Український серіал

 Український серіал. Перша серія.
В колгоспі сталася халепа -
Пішов у прийми голова.
Нового десь узяти треба -
Нема сміливого... Дива!
Один узявся – не подужав,
А другий спробував – утік.
І де б знайшовся справді мужній
Розумний хвацький чоловік?
І тільки серій через двадцять
Як час наблизився до жнив,
Таки з’явилося начальство -
Колгосп на радощах ожив.
На пост призначили Лукерку,
Не з полохливого числа.
Ночами стерегти луцерку*
В колгоспнім полі почала.
Лукерка – справді мужня жінка,
Стоїть, як воїн у строю,
Бо косять всі, кому не ліньки,
Колгоспну пашу, як свою.
Ніяк до них не дійде мабуть,
Що то вони у себе крадуть.
А як узнали про сторожу,
То вже з косою в поле – зась!
Заговорила совість, може?
Як не було, то де взялась?

Ну що ж, вітаємо Лукерку,
Бо крадіїв перемогла,
Охороняла, наче беркут,
Одна, як перст, на півсела.

Але проґавила жнива…
Не вийшов з неї голова.
========================
*луцерка - так на Сумщині називають люцерну, багаторічну траву, що є гарним кормом для худоби.

(Далі буде)





    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-09-06 00:22:21
Переглядів сторінки твору 2453
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.039 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.961 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.744
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Україні з любов"ю
Автор востаннє на сайті 2017.11.02 20:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2013-09-06 08:14:39 ]
Дива, однак. А зазвичай бути головою бажаючих повно було. Бо це перша у черзі людина, котра могла собі дозволити діяти за правилом «Все колгоспне – все моє». У повоєнні часи ще не так було, бо таки були ті, хто щиро вірив у ідею, а потім «прихватизаторство» на вищіх рівнях стало практично правилом з подеякими виключеннями. Тому описана Вами, Валю, психологія, і набула розповсюдження, оскільки те колгоспне, котре селянин встигав «прихвазитувати», дійсно залишалось своїм, адже зараз вже тільки ідейним сліпоглухонімим невідомо, яка довга черга з великими ложками стояла у ті часи до будь-яких загальних «казанів». Власне, саме ці першочергові прихватизатори і встигли приватизувати собі владу і державне майно під час розвалу… Мабуть, в описаному Вами колгоспі все вже було приватизовано так, що з загального майна залишились тільки борги та люцерка в полі…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-09-06 10:44:03 ]
В описаний період бути головою означало величезну відповідальність. Це вже не ті часи, коли "Спасибо партии родной", треба було самим якось викручуватися. Перш ніж отримати привілеї, їх треба було здобути наполегливою працею.
А відносно крадіжок, то вкрасти у колгоспі вважалося не гріхом, а справою честі. Теж пережиток часів халяви. Поволі доходило до людей, "Що то вони у себе крадуть".
Дякую за перегляд чергової серії!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-09-06 08:23:14 ]
Трохи жаль, бо жіноча завзятість, зазвичай, так швидко не закінчується. Гарна серія.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-09-06 10:41:03 ]
Дякую, Олександре!
І мені було жаль, бо прототип Лукерки - хороша порядна людина, та вона одна не могла охопити усе, отож і поступилася місцем більш вправним чоловікам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2013-09-06 14:43:25 ]
На мою скромну думку дилетанта, 4-стопний ямб - це якраз саме те, що найбільш яскраво підходить до жанру, обраного Вами. Він дійсно нагадує поему.
Я її порівняв би з цією (це теж поема):

"Гавріла бил прєкрасним мужем,
Гавріла жон своіх любіл".

Або:

"Гавріла ждал в засадє зайца.
Гавріла зайца подстрєліл".

Як ми бачимо, збігається віршовий розмір. І певною мірою - засоби художнього відображення. Щоправда, у Вашій поемі їх більше.
Мають місце метафори як художній засіб, що полягає в переносному вживанні слова або виразу на основі схожості або порівняння.
Наприклад:
"Охороняла, наче беркут".
Я розумію, що мається на увазі не просто беркут, а спеціальний підрозділ.
"Стоїть, як воїн, у строю".
На цьому приклади добігли кінця. Обмаль їх чи ні, визначити не можу, але схиляюсь до думки, що і обмаль, і ні. Іноді вистачає одного, щоб твір назавжди залишився у меморізах високої поезії.

У Вашому щось є і від "Тихого Дону" і "Піднятої цілини". Щоправда, вони прозаїчні. Але щось-таки, нмсдд, збігається :)

З повагою і без зайвих пристрастей,
Г.С.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-09-07 11:25:56 ]
Ого! Нагадали мені недалеку дебютну пору мого перебування на ПМ, коли добрі люди такими об'ємними коментарями вчили мене "уму-розуму", щоправда там все було ясно, як Божий день. А тут доведеться скористатися словником з "Езоповської мови":)
Ну а що ж я хотіла - планка підвищується, вимоги зростають. Ніхто не обіцяв, що буде легко:)
Хочу, щоправда, зазначити, що представлене мною "творіння", на відміну від багатьох інших, не претендує на роль високохудожнього твору. Це ж всього-навсього серіал, а не один з номінантів Каннського кінофестивалю. Ну лежить у мене в талмутах римований спогад про сільське життя-буття. Чому б ним і не поділитися з іншими?
Жив би Шолохов на межі 20-го і 21-го сторіч, напевне, мені було б менше клопоту. А так ось мушу відірватися від чергового засольного процесу моєї осінньої "консерваторії", аби пустити в ефір чергову серію.

(А хіба пристрасі бувають зайвими?:))
З повагою, Валентина Попелюшка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2013-09-07 11:57:38 ]
Від езопівської мови тут зовсім трішки:
- алюзія на "Гавриліаду". Теж поема, і досить прісна у обох значеннях (я маю на увазі "сіль"). Водночас, нмсдд, вона теж потішна. Від неї не нудить, а якщо нудить, то будь-кого іншого, але не мене;
- проявів іронії немає. Хіба що про меморіз. Хочемо ми того чи ні, а деяким історіям властиво забуватись, а деяким - ні. От "Гавриліада" не забулась :)
- про метафори теж писалось без натяків. Скільки їх було - стільки і перелічив.

Досить вдалі рими (чисто технічно) - це теж, хай не досить значна, але позитивна ознака якісності Вашого твору.

Трішки не зрозумів про прийми. А що, не можна голові колгоспу бути приймаком? Чи він пішов до іншої, позашлюбної жінки (коханки), а місцевий партійний осередок його позбавив звання члена КПРС і зняв з посади?

З побажаннями досягти наступних творчих висот,
Г.С.
P.S. Прісні оповідки залишаються прісними опвідками, до яких би поем вони б не зараховувались. Додайте образності, метафоричної оздоби etc - і я не ходитиму на Вашу сторінку, як на свято :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2013-09-07 11:59:42 ]
"Додайте образності, метафоричної оздоби etc - і я ходитиму на Вашу сторінку, як на свято". Так правильно.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-09-08 17:10:42 ]
Про "Прийми" - переїхав в інший колгосп до нової дружини, звільнив вакансію.
Абсолютно без підтексту, я Вам вдячна. Завдяки таким читачам, маєш стимул для зростання.
Щоправда, шлях до свята лежить через кілька буднів. Та свято буде, обіцяю!