ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.11.20 05:52
У наших жилах предків міць і сила,
А в пам'яті - звитяги чималі, -
Шукаю гідних, щоби відомстили
За сльози української землі.
Пліч-о-пліч станем проти супостата,
З'єднаємось в єдиний моноліт,
Бо час уже йому борги вертати,
Прийшла пора за все дав

хома дідим
2026.11.19 22:57
мла імлиться
ще хтось її не боїться
ані в політичному сенсі
ані в релігійному смислі
хтось не звертає уваги
яка насправді різниця
але бувають інші
завше бувають інші

В Горова Леся
2026.11.19 22:24
Розриває тишу ранню криками
Птаха, ніби воду каламутить —
Так безглуздо.
Куширями сплутані спокути
Майже занімілі та забуті,
Тануть поміж тінями безликими,
В мулі грузнуть.

Ольга Береза
2026.11.19 17:18
Лиш, прошу, не розказуй мені про війну,
бо війна — то не гасла, а кров, глина й порох.
Ані те, як з донецьких доріг я прийду,
залишивши в бою половину опори.

Чи як свист небосхил на шматки розтинав,
де вогонь, побратими, окопи і вибух…
Як за кожни

Ольга Олеандра
2026.11.19 16:18
Давай перепишемо сенси, видалимо з них поверховість.
Потім приберемо шаблонність. Натомість… натомість
додамо у них ніжність – легеньку, наче пір’їну, що лягла на поверхню ставка.
Моя ніжність до тебе саме така.

А ще додамо обережність, щоб вітер, к

Артур Курдіновський
2026.11.19 16:11
Все затихло, замовкло у снах листопада...
Тільки сірі світанки та дні мовчазні
Нагадають, якими були навесні
Почуття та листи. Знову зайва порада
Заглушає тонкі солов'їні рулади...
У дворі вже давно поміняли паркан.
Все за ним тепер видно. Ніяких о

Борис Костиря
2026.11.19 13:22
О, як важливо вчасно відійти
Від суєти, марноти, часоплину!
Лиш тільки так ти досягнеш мети
І будеш вільним, мов незламна глина.

Я залишаю сцену у той час,
Коли вручають ордени й медалі,
І йду у ліс, де мій вогонь не згас

Тетяна Левицька
2026.11.19 08:08
Що сталось, те сталося,
так мало бути.
У Господа: палиця,
ліки, отрута,
і дні пораховані
до воскресіння,
і сльози знедолені
в смутку осіннім.

Віктор Кучерук
2026.11.19 06:47
Дощ уночі по вікнах тарабанив,
А потім сонце висушило скло,
Через яке всміхавсь до мене ранок,
Очей торкаючись і світлом, і теплом.
Ще ніздрі лоскотали аромати
До блиску вимитих листочків і цвітінь,
І в закутку затемненім кімнати
Ховалася поспішн

хома дідим
2026.11.18 22:50
відомо
виживає сильний
перемагає найсильніший
а дружба не перемагає
бо це лукавство й евфемізм
пригадуючи друзів навіть
атож були і в мене друзі
всі розійшлись кудись із часом

Артур Курдіновський
2026.11.18 19:48
Слова, слова... Яка ж у них ціна?
Вони - лише слабка анестезія.
Підробний світ чекає на месію,
Ми поодинці бачимо з вікна
Фантазії свої, в яких весна
Перемагає осінь, світлій Музі
Дарує сукню на казковім лузі
З тендітних синіх пролісків своїх...

Олена Побийголод
2026.11.18 17:06
Ану, нам пісню проспівай, веселий вітре,
веселий вітре, веселий вітре!
Моря і гори облетів ти всі на світі,
і всі на світі вислухав пісні.

    Заспівай нам про гори й пустині,
    про таємні глибини морів,
    про небокраї сині,

Борис Костиря
2026.11.18 16:24
Я шукаю в бездонному морі
Той важливий непізнаний знак,
Ніби спогади сиві, прозорі,
Що впіймає сумний неборак.
Я шукаю у пеленах ночі
Тіні натяку, впізнаний жест.
Я забуть наполегливо хочу
Те видіння, що прагнуло жертв.

Вячеслав Руденко
2026.11.18 14:49
Під шерех листя верб мені співало в гливах
Одне, мов з лісу, довге і густе,
А інше — ніби у раптових зливах,
Як згадка про минуле і пусте…

Лунало гучно, як стара бандура,
В потоках звуків між пожовклих крон,
Чи чумака забутого натура

Віктор Кучерук
2026.11.18 07:16
Хоч завтра вітер хмари розведе
І зацвіте колись побите поле -
Від горя не сховатися ніде
І болю не позбутися ніколи.
На серці будуть видимі рубці,
Повік душа чорнітиме від туги, -
Це мрію не утримати в руці,
Коли їй тісно в межах виднокругу.

М Менянин
2026.11.18 02:21
Прокинулась в цей час застава –
до зброї кожен богатир,
палає обрію заграва,
а потім бою страшний вир.

Повільно повстають до справи
дружини цих чоловіків,
бо захист краю – їхнє право
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Маківка
2026.11.16

Ярослав Ковальчук
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валентина Попелюшка (1967) / Вірші / Лірично-іронічна кулінарія

 По гриби:)
Яка грибна вдалася осінь!
Грузді, лисички, маслюки,
"Візьми мене!"- з них кожен просить.
Ну як не взяти? Залюбки!

Мої гурмани будуть раді.
Коли закінчиться сезон,
Подам опеньки в маринаді,
Зварю із рижиків бульйон,

Потраплять білі у сметанку,
А парасольки в ніжний кляр...
Іду із з кошиком щоранку
Гриби збирати... на базар:)

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-10-16 07:25:32
Переглядів сторінки твору 4325
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.039 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.961 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.729
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Жарт - арт!
Автор востаннє на сайті 2017.11.02 20:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2013-10-16 10:43:08 ]
Це я не раджу, а ділюсь своїм баченням ситуації, скоріше, не стільки реальної як вигаданої:

Яка грибна нарешті осінь:
Лисички, грузді, маслюки
Їжак собі до сховку носить!
І я носила б залюбки.

Але гурмани щось не раді.
Ото сімейство… Боже мій…
Не хоче їх ні в маринаді,
Ні в жодній з безлічі олій!

Сухі сніданки та салати,
Спаржу бажають. Ну й кролі…
Та як я можу це придбати
У закарпатському селі?

Про що хотілось би сказати Вам щодо Вашого вірша:
- зробіть з нього "бомбу".
Якщо Вам вдаються домашні страви, то, не виключено, що підкоряться і більш цікаві образи.
Осінь ще не закінчилась. Можна багато чого встигнути.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2013-10-16 10:49:15 ]
Але ж грузді́
Наголос, наголос...
Тоді буде наступним чином:

"Яка грибна нарешті осінь:
Грузді, лисички, маслюки
Їжак собі до сховку носить!
І я носила б залюбки.

Але гурмани щось не раді.
Ото сімейство… Боже мій…
Не хоче їх ні в маринаді,
Ні в жодній з безлічі олій!

Сухі сніданки та салати,
Спаржу бажають. Ну й кролі…
Та як я можу це придбати
У закарпатському селі?"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-10-17 09:10:47 ]
Дякую, Гарріо! Цікава Ваша версія, але я не дозволю ні собі, ні Вам називати європейське місто Мукачеве селом.:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-10-17 09:19:02 ]
Та й нарікати марно на моє натхнення - мою родину - для красного слівця не буду.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2013-10-17 11:05:21 ]
На сторінці не зазначено, звідки. Може, це навмисно, щоб не наїхало грибарів на ваші потенційні гриби. То я й не шукав і не набивався зі своїм кошиком. Я визнаю право на власність. Гриби - Ваші.
А про село написав, бо уявив схили (а я бував в Ужгороді. У Княжичах було мінус 30, а в Ужгороді був твердий плюс. Снігове покриття України закінчилося десь перед Славським. Це була зима кінця 90-тих років. Безкоштовний квиток - то чому б не поїхати подивитись і на вузьку колію у Чопі?), на яких розкидані квадратики сільских помість та городів.
А з наголосом у груздях щось робіть. Я навмисне спочатку розмістив один вірш, а потім другий - щоб відчули різницю. Бо грузді́.
На Ваше питання стосовно мого натхнення та натхнення взагалі більш докладно відповім пізніше.
Слонів можна врятувати, якщо вони зметикують, що це важливо для цивілізації, флори та фауни :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-10-19 09:42:38 ]
А хто Вас знає, Гарріо?:))
Як тільки "грибні місця" засвітила - наступного дня пішла - а там жодного гриба... Отак!
А з груздями зара щось зроблю. Найлогічніше - засолити.
Не полюйте на слонів, Гарріо, полюйте краще на ноусерів:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2013-10-16 11:20:34 ]
Таке несподіване закінчення, безперечно, тільки посилює довіру до автора і, певно, турботливої господарки.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-10-17 09:14:16 ]
Дякую за довіру, Вікторе!
В щирість іноді важко вірять. Та якщо вона у поєднанні з самоіронією, сумніви зникають. Признаюся іще, що таки не кожного ранку, але майже:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2013-10-16 13:01:11 ]
Мило,усміхнено, і осінь раптом стає в радість :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-10-17 09:15:07 ]
Не знаю, як у вас, а у нас вона нарешті таки "подобрішала":) Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-10-16 15:21:06 ]
Валентино, не хочеться Вас розчаровувати, але тема "Пиріжкова поезія" знаходиться дещо в іншому вимірі, аніж приготування справжніх смачнющих пиріжків:)
Там кухня інша - хоча те ж зі своїми рецептами.
Ось вони:
http://maysterni.com/contest.php?contest_id=167

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-10-17 09:16:41 ]
Дякую, Оксано, я не розчарована, бо знаю, що не про пиріжки в прямому сенсі там ідеться. То я так, пожартувала:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марійченко Затія (Л.П./Л.П.) [ 2013-10-18 21:27:28 ]
Гарно!