ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Терен
2026.01.26 18:45
А сатира, критика та гумор –
це пілюлі шоу шапіто,
де карикатури
із натури
вилікують одного на сто.

***
А лінія життя, що на долоні,

Юрій Лазірко
2026.01.26 18:11
Пав король. Бажання випало за ним.
Чи всох, чи здох... пучечком затугим...
Рай-тузи я зминала у пітній руці,
життя не в шоколаді і не в молоці,
ушир розмазувала посміх на лиці,
в той дім ступала, де кальянив дим...

Приспів:

В Горова Леся
2026.01.26 16:48
Сьогодні сніг колишній втратив присмак.
В дитинстві пах весняною грозою,
Озоном літнім, і сідав зумисно
На губи, щоб розтанути росою,
Та смакуватися у чистих бризках,
І хвастатись- такий бадьоросвіжий,
Що можна з'їсти з нього цілу сніжку!

Марія Дем'янюк
2026.01.26 16:19
Тут час дрімає на ялинці,
І я блукаю наодинці,
А сніг всміхається - блищить,
Синичка на гіллі сидить,
І раптом пурх і полетіла,
А я сніжиноньки ловила...
Хитається ялини гілка,
Вже не синиця...Певне білка...

Олена Побийголод
2026.01.26 12:08
Із Леоніда Сергєєва

Дійові особи:
• Режисер
• Оператор
• Головний герой
• Головна героїня
• Дівчина з хлопавкою

Ольга Олеандра
2026.01.26 09:09
Маю знайти у цьому мороці світло і сенс – свої власні.
І слідкувати, щоби не згасли
довіра і любов, попри біль і сльози.
Якщо вони згаснуть, ця московська нечисть переможе.

Маю зоставатись сильною, навіть коли безсила.
Можна черпати сили у турбот

Ярослав Чорногуз
2026.01.26 07:03
Мені б тендітну і жадану
До себе ніжно пригорнути.
І так завмерти бездиханно,
І умлівати, вбивши смуток.

Зігріти радощі у серці,
І віддавати ласку свіжу,
І у смарагдових озерцях

Віктор Насипаний
2026.01.26 06:04
Давно так в класі смішно не було.
Повторювали дітки рід, число.
Просте з простих, здається, ніби це.
В тяжкій задумі в малюка лице.
Спитав малий у вчительки про те:
- Якого роду слово в нас яйце?
От як, скажіть, вгадати рід мені?
Чи півень а чи к

Ірина Білінська
2026.01.26 00:26
Чергова порція зими
маною оповила душу.
Ні голосом,
ані крильми
я спокою твого не зрушу.

Зійшла у крижані сніги —
коли і як —

Таїсія Кюлас
2026.01.25 23:32
О, ці святі у рясах, що сотні ставлять на коліна!

Я бачу твої солодкі сни — без жалю і покути.

Бачу чорні руки зі святою книгою, яка важить більше за душу сліпого читача.

Ви не бачите чорта, навіть коли він гортає ваші сторінки.

С М
2026.01.25 21:22
Хвилі фіалкові що хлещуть сміються
Райдугокрилі птахи доокола сонця
Дзвоники сонця проллються в розвої
Наяди з дельфінами поринають у досвіт

Що воно сталося із немовлям
У грудневий холодний ранок?

Іван Потьомкін
2026.01.25 19:31
Не застують мені Юдейські гори,
Ні мінарети аж до піднебесся,
Бо ти в моєму серці, Україно,
Буттям твоїм прохромлений увесь я .
У такт і радощам, і клопотам твоїм
Воно вистукує ще й думу потаємну,
Прадавню думу на любов взаємну:
Як Україна на сто в

Микола Дудар
2026.01.25 18:12
Шум далекий, шлях не близький.
Заморозилося… слизько.
Йдеш. Не хочеш, а йти треба.
Ти звертаєшся до себе —
Повернутися б, забути…
Відпочити би, роззутись
І пірнуть під одіяло.
Майже… майже ідеально.

Артур Курдіновський
2026.01.25 16:25
Я озираюсь на паркову рідну алею...
Світле минуле... Попереду - крок у безодню.
Так і не став я сучасності тихим лакеєм!
Тільки хода моя вже беззмістовно-самотня.

Я озираюсь... Душа так зігрітися хоче!
Серце шматує незіграна зболена правда.
Тихо л

Катерина Савельєва
2026.01.25 12:58
Завiтали спогади лише,
Кутиками пальцiв пробралися.
Поруч на очах менi з'явися,
Покажи менi своє лице.

Мiсяць сам по собi не блукає:
Завiтали спогади лише.
Серед хмар, їх тайно береже,

М Менянин
2026.01.24 23:17
Агнець мовчить в кошарі
бо поряд з ним хижак,
не дати шанс цій тварі –
тому веде ся так.

Мав на роду мовчати
багато літ і зим,
хижак же мав повчати
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валентина Попелюшка (1967) / Вірші / Лірично-іронічна кулінарія

 По гриби:)
Яка грибна вдалася осінь!
Грузді, лисички, маслюки,
"Візьми мене!"- з них кожен просить.
Ну як не взяти? Залюбки!

Мої гурмани будуть раді.
Коли закінчиться сезон,
Подам опеньки в маринаді,
Зварю із рижиків бульйон,

Потраплять білі у сметанку,
А парасольки в ніжний кляр...
Іду із з кошиком щоранку
Гриби збирати... на базар:)

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-10-16 07:25:32
Переглядів сторінки твору 3902
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.039 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.961 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.729
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Жарт - арт!
Автор востаннє на сайті 2017.11.02 20:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2013-10-16 10:43:08 ]
Це я не раджу, а ділюсь своїм баченням ситуації, скоріше, не стільки реальної як вигаданої:

Яка грибна нарешті осінь:
Лисички, грузді, маслюки
Їжак собі до сховку носить!
І я носила б залюбки.

Але гурмани щось не раді.
Ото сімейство… Боже мій…
Не хоче їх ні в маринаді,
Ні в жодній з безлічі олій!

Сухі сніданки та салати,
Спаржу бажають. Ну й кролі…
Та як я можу це придбати
У закарпатському селі?

Про що хотілось би сказати Вам щодо Вашого вірша:
- зробіть з нього "бомбу".
Якщо Вам вдаються домашні страви, то, не виключено, що підкоряться і більш цікаві образи.
Осінь ще не закінчилась. Можна багато чого встигнути.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2013-10-16 10:49:15 ]
Але ж грузді́
Наголос, наголос...
Тоді буде наступним чином:

"Яка грибна нарешті осінь:
Грузді, лисички, маслюки
Їжак собі до сховку носить!
І я носила б залюбки.

Але гурмани щось не раді.
Ото сімейство… Боже мій…
Не хоче їх ні в маринаді,
Ні в жодній з безлічі олій!

Сухі сніданки та салати,
Спаржу бажають. Ну й кролі…
Та як я можу це придбати
У закарпатському селі?"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-10-17 09:10:47 ]
Дякую, Гарріо! Цікава Ваша версія, але я не дозволю ні собі, ні Вам називати європейське місто Мукачеве селом.:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-10-17 09:19:02 ]
Та й нарікати марно на моє натхнення - мою родину - для красного слівця не буду.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2013-10-17 11:05:21 ]
На сторінці не зазначено, звідки. Може, це навмисно, щоб не наїхало грибарів на ваші потенційні гриби. То я й не шукав і не набивався зі своїм кошиком. Я визнаю право на власність. Гриби - Ваші.
А про село написав, бо уявив схили (а я бував в Ужгороді. У Княжичах було мінус 30, а в Ужгороді був твердий плюс. Снігове покриття України закінчилося десь перед Славським. Це була зима кінця 90-тих років. Безкоштовний квиток - то чому б не поїхати подивитись і на вузьку колію у Чопі?), на яких розкидані квадратики сільских помість та городів.
А з наголосом у груздях щось робіть. Я навмисне спочатку розмістив один вірш, а потім другий - щоб відчули різницю. Бо грузді́.
На Ваше питання стосовно мого натхнення та натхнення взагалі більш докладно відповім пізніше.
Слонів можна врятувати, якщо вони зметикують, що це важливо для цивілізації, флори та фауни :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-10-19 09:42:38 ]
А хто Вас знає, Гарріо?:))
Як тільки "грибні місця" засвітила - наступного дня пішла - а там жодного гриба... Отак!
А з груздями зара щось зроблю. Найлогічніше - засолити.
Не полюйте на слонів, Гарріо, полюйте краще на ноусерів:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2013-10-16 11:20:34 ]
Таке несподіване закінчення, безперечно, тільки посилює довіру до автора і, певно, турботливої господарки.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-10-17 09:14:16 ]
Дякую за довіру, Вікторе!
В щирість іноді важко вірять. Та якщо вона у поєднанні з самоіронією, сумніви зникають. Признаюся іще, що таки не кожного ранку, але майже:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2013-10-16 13:01:11 ]
Мило,усміхнено, і осінь раптом стає в радість :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-10-17 09:15:07 ]
Не знаю, як у вас, а у нас вона нарешті таки "подобрішала":) Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-10-16 15:21:06 ]
Валентино, не хочеться Вас розчаровувати, але тема "Пиріжкова поезія" знаходиться дещо в іншому вимірі, аніж приготування справжніх смачнющих пиріжків:)
Там кухня інша - хоча те ж зі своїми рецептами.
Ось вони:
http://maysterni.com/contest.php?contest_id=167

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-10-17 09:16:41 ]
Дякую, Оксано, я не розчарована, бо знаю, що не про пиріжки в прямому сенсі там ідеться. То я так, пожартувала:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марійченко Затія (Л.П./Л.П.) [ 2013-10-18 21:27:28 ]
Гарно!