ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.09.24 23:03
обережно акуратно
непоспішно
оминаючи закинуті кути
де чаїться бозна-що
пантрує нищить
залишає непривабливі
сліди
вийшовши нарешті

Тетяна Левицька
2026.09.24 22:13
Ще краплі літа в осені барвистій
перлинами роси у падолисті,
та вже схиляють голови жоржини;
лоскоче оболок* вологий жовтень,
свавільний вітер бешкетує вкотре
прозорим привидом у журавлині.

Каштанів їжачки вп'ялися в землю,

Ольга Садкова
2026.09.24 20:58
Грались в піжмурки із сонцем,
якось, огірки.
Ув огудині сховались добре під листки.

Сонце тикається в листя:
як би зазирнуть?
Жодної нема шпарини ані там, ні тут.

Вячеслав Руденко
2026.09.24 18:34
Підлога бажає зігрітись,
Юрба із бандурами зліва
Несе непорочне угору.
Фіналу не буде — диво.

Диво з червоної глини,
Мета його нам невідома.
Шерех ще чути з обійстя

Євген Федчук
2026.09.24 17:13
Жили чоловік і жінка на хуторі. Звісно
Двом на хуторі отому їм було не тісно.
Бо ж ніхто до них не їздив, щоб погостювати.
А вони гостей любили у себе приймати.
Щоб самим у гості з’їздить – того не любили.
Тож на хуторі своєму у нудьзі сиділи.
Якось

Юрко Бужанин
2026.09.24 16:43
Так схожий на старовинні,
Я замок повітряний звів.
В ясній мальовничій місцині,
Із хитросплетінням ходів.

Заходимо вдвох у замок. –
Тут гарно, лише придивись:
І стіни – дзеркальний спалах.

Борис Костиря
2026.09.24 14:26
Колись доводиться прощатись
Із домом, книгами, людьми.
Не дочекаєшся пощади,
Хоч упади на дот грудьми.
Колись приходить час останній
І вирішальна дивна мить.
Всі непромовлені питання
Не можна в серці утопить.

Віктор Кучерук
2026.09.24 06:15
Предківські дороги нам дарують крила
І тримає міцно пращурів земля, -
Без того коріння, що дає всім сили,
Не злетить у небо молоде орля.
Пам'ятають стіни дорогої хати
Предків кожне слово, кроки і пісні,
Що з дитинства учать правду захищати
Від як

Ірина Вовк
2026.09.24 05:29
VІ. ТЯГАР СИНІВСЬКОГО ОБОВ'ЯЗКУ У задимленій майстерні коваля Квінта ранок почався з важкої розмови. За довгим дерев'яним столом сиділи двоє братів. Квінт, широкоплечий, із мозолястими від молота руками, та Марцелл – стрункий, загартований у боях ле

хома дідим
2026.09.24 00:00
вітер тихий і вітер злобний
понеділок а там четвер
чоловік зріс пішов із дому
зневірявся як міг помер
не того що хотів скандалу
чи хворів а чи впав у маразм
цих випадків буває чимало
а того що відбув свій час

Борис Костиря
2026.09.23 20:02
Перетоплений шлях у майбутнє, на гору жадану,
Перетоплений сміх, перетоплені плоть і кістки,
Перетоплений голос, далекий, тендітний, коханий,
І не можемо ми спорудити крізь вічність мости.

Перетоплені сили, наснага, надія і гордість,
Перетоплені зд

Федір Паламар
2026.09.23 19:32
Во ім’я Життя Вишнього, слава Світлу горньому! Шум-Кушта предстоїть, і возвіщає, і поучає. Шум бар Ну, Шум-Кушта, предстоїть і глаголе покірно перед Господом, прорікаючи: – Минувся час мій, і належить мені відійти. Та не відаю, хто супроводитиме ме

Артур Курдіновський
2026.09.23 15:17
Я піду за дощем, закохавшись у сіру сльоту
Та не буду співати весні осяйні дифірамби.
Вже минули безглузді часи сподівань біля рампи -
Тож сьогодні вінок з порожнечі для себе сплету.

Не лякай мене, осене, холодом вранішніх злив!
Це - стихія моя! В

Артур Курдіновський
2026.09.23 15:16
В блокноті згорілім - згорілий рондель,
Від світлих рядків залишилось вугілля.
Душевна зневіра. Тілесне безсилля.
Стійке панування безмежних пустель.

Давно вже тендітна та ніжна пастель
Затьмарена модним строкатим свавіллям.
В блокноті згорілім -

Борис Костиря
2026.09.23 14:40
Він біг у даль, отримавши свободу,
Після заков тривалих і крутих,
Пірнаючи в найбільшу насолоду
Без нагород минущих, золотих.
На березі морському співи чайок
І плескіт хвиль, а він біжить кудись,
Звільнившись від умовностей і часу,
Пірнаючи у незг

Вячеслав Руденко
2026.09.23 11:38
Призначення чаю з жасмину співмірне
З безсмертям душі миловидної щучки,
Подоба якої не платить комірне
Ні Сонцю, ні вітру, не носить обручки.

Скажи йому: «Хронос!»—здригнеться відчайно,
Пелюстки, мов очі,наповняться змістом,
У збуренні, в русі, як
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валентина Попелюшка (1967) / Вірші / Лірично-іронічна кулінарія

 По гриби:)
Яка грибна вдалася осінь!
Грузді, лисички, маслюки,
"Візьми мене!"- з них кожен просить.
Ну як не взяти? Залюбки!

Мої гурмани будуть раді.
Коли закінчиться сезон,
Подам опеньки в маринаді,
Зварю із рижиків бульйон,

Потраплять білі у сметанку,
А парасольки в ніжний кляр...
Іду із з кошиком щоранку
Гриби збирати... на базар:)

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-10-16 07:25:32
Переглядів сторінки твору 4238
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.039 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.961 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.729
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Жарт - арт!
Автор востаннє на сайті 2017.11.02 20:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2013-10-16 10:43:08 ]
Це я не раджу, а ділюсь своїм баченням ситуації, скоріше, не стільки реальної як вигаданої:

Яка грибна нарешті осінь:
Лисички, грузді, маслюки
Їжак собі до сховку носить!
І я носила б залюбки.

Але гурмани щось не раді.
Ото сімейство… Боже мій…
Не хоче їх ні в маринаді,
Ні в жодній з безлічі олій!

Сухі сніданки та салати,
Спаржу бажають. Ну й кролі…
Та як я можу це придбати
У закарпатському селі?

Про що хотілось би сказати Вам щодо Вашого вірша:
- зробіть з нього "бомбу".
Якщо Вам вдаються домашні страви, то, не виключено, що підкоряться і більш цікаві образи.
Осінь ще не закінчилась. Можна багато чого встигнути.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2013-10-16 10:49:15 ]
Але ж грузді́
Наголос, наголос...
Тоді буде наступним чином:

"Яка грибна нарешті осінь:
Грузді, лисички, маслюки
Їжак собі до сховку носить!
І я носила б залюбки.

Але гурмани щось не раді.
Ото сімейство… Боже мій…
Не хоче їх ні в маринаді,
Ні в жодній з безлічі олій!

Сухі сніданки та салати,
Спаржу бажають. Ну й кролі…
Та як я можу це придбати
У закарпатському селі?"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-10-17 09:10:47 ]
Дякую, Гарріо! Цікава Ваша версія, але я не дозволю ні собі, ні Вам називати європейське місто Мукачеве селом.:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-10-17 09:19:02 ]
Та й нарікати марно на моє натхнення - мою родину - для красного слівця не буду.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2013-10-17 11:05:21 ]
На сторінці не зазначено, звідки. Може, це навмисно, щоб не наїхало грибарів на ваші потенційні гриби. То я й не шукав і не набивався зі своїм кошиком. Я визнаю право на власність. Гриби - Ваші.
А про село написав, бо уявив схили (а я бував в Ужгороді. У Княжичах було мінус 30, а в Ужгороді був твердий плюс. Снігове покриття України закінчилося десь перед Славським. Це була зима кінця 90-тих років. Безкоштовний квиток - то чому б не поїхати подивитись і на вузьку колію у Чопі?), на яких розкидані квадратики сільских помість та городів.
А з наголосом у груздях щось робіть. Я навмисне спочатку розмістив один вірш, а потім другий - щоб відчули різницю. Бо грузді́.
На Ваше питання стосовно мого натхнення та натхнення взагалі більш докладно відповім пізніше.
Слонів можна врятувати, якщо вони зметикують, що це важливо для цивілізації, флори та фауни :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-10-19 09:42:38 ]
А хто Вас знає, Гарріо?:))
Як тільки "грибні місця" засвітила - наступного дня пішла - а там жодного гриба... Отак!
А з груздями зара щось зроблю. Найлогічніше - засолити.
Не полюйте на слонів, Гарріо, полюйте краще на ноусерів:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2013-10-16 11:20:34 ]
Таке несподіване закінчення, безперечно, тільки посилює довіру до автора і, певно, турботливої господарки.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-10-17 09:14:16 ]
Дякую за довіру, Вікторе!
В щирість іноді важко вірять. Та якщо вона у поєднанні з самоіронією, сумніви зникають. Признаюся іще, що таки не кожного ранку, але майже:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2013-10-16 13:01:11 ]
Мило,усміхнено, і осінь раптом стає в радість :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-10-17 09:15:07 ]
Не знаю, як у вас, а у нас вона нарешті таки "подобрішала":) Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-10-16 15:21:06 ]
Валентино, не хочеться Вас розчаровувати, але тема "Пиріжкова поезія" знаходиться дещо в іншому вимірі, аніж приготування справжніх смачнющих пиріжків:)
Там кухня інша - хоча те ж зі своїми рецептами.
Ось вони:
http://maysterni.com/contest.php?contest_id=167

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-10-17 09:16:41 ]
Дякую, Оксано, я не розчарована, бо знаю, що не про пиріжки в прямому сенсі там ідеться. То я так, пожартувала:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марійченко Затія (Л.П./Л.П.) [ 2013-10-18 21:27:28 ]
Гарно!