ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2026.04.25 10:35
А він не знав, кого любив: мене чи неньку?
Як ти все те пережила, скажи, рідненька?

Чи, може, звістку принесла тобі сорока,
Коли зі скелі шуганув у синь високу?

Чи знала, що його сади в мені буяли?
І виноградного вина було замало.

Віктор Кучерук
2026.04.25 06:29
Багровою млою затьмарена далеч,
Спалахує сумно щомить небосхил, -
Знялася у небо налякана галич
І в паніці каркає гучно щосил.
Гірке та солоне повітря гаряче
Вдихаю натужно і кашляю в млу, -
Від болю терпкого кривлюся і плачу,
Та ще палієві прокль

хома дідим
2026.04.25 05:11
не казка і не зовсім каско
ішов містами чоловік
в його лиці минулий вік
хай мовить ізнічев’я маска
пейот не модний аяваска
барменці кине інший фрік
у нього є такий барвник
будь-що опісля нього вакса

Юрій Лазірко
2026.04.24 16:40
з добрим днем
прощайтеся зі сном
все минулося
та світ чекає вас
хліб
не тіло
кров
ще не вино

хома дідим
2026.04.24 13:43
не продирався у достойники
ніяк
роздаючи і душу й тіло
належний кракелюр і краков’як
іще неподалік щось прилетіло
в думках твоїх лютневий одинак
яке комусь узагалі є діло
ти не мудри

Борис Костиря
2026.04.24 13:03
Листок осінній скроні посріблить
І передчасним снігом увінчає.
Тоді пізнаємо урочу мить,
Коли зима замислиться про щастя.

Листок осінній спопелить слова
Облуди й фальшу, злоби і безумства,
Торкнувшись потаємного єства

Сергій Губерначук
2026.04.24 11:26
Він вибухнув,..
пустивши білу кров
по тілу двадцять першого століття.

4 квітня 1989 р., Київ

Тетяна Левицька
2026.04.24 10:46
Не жаліла себе ніколи,
піклувалась завжди про інших.
А тепер, не збагну відколи,
я розраду знайшла у віршах.
Та мені не достаюньо цього,
щоб щасливою почуватись.
Сонце соняхом за порогом
зазирає в мою кімнату.

Юрій Гундарів
2026.04.24 09:44
Звичайно, такий відгук свідчить про щире бажання його автора знайти ключик від серця того чи тієї, хто може допомогти стати членом якоїсь творчої спілки, видати власну збірку за рахунок видавництва, зрештою, стати лавреатом… А якщо не зможе, ось тоді можн

Іван Потьомкін
2026.04.24 08:16
А є ж і без слів пісні...
Слова їх заблудилися в дорозі
і бозна, чи до голосу дійдуть.
...А є ж і суцвіття слів,
котрі несуть в собі мелодію.
І з-поміж бідних той найбідніший,
в чиєму серці не звучить вона,
аби розрадить в мить найгіршу.

Віктор Кучерук
2026.04.24 05:50
Знову в грудях б'ються хвилі
Потаємних почуттів, -
Знову в серці дух і сила
Вічних мрій і кращих слів.
Знов, закоханий по вуха,
Вірю в сяючу зорю
І вином не повню кухоль,
І знедавна не курю.

Охмуд Песецький
2026.04.23 22:07
Крізь версти юності - до зрілості й сивин,
Буває, йду собі, як нелюдим,
Долаючи життя природний плин,
І не ловлю нічого і ні з ким.

Коханням ділячись, хіба ж його ділив?
Я просто поділяв - і вистачало.
Було, і проливав - тоді й полив

Володимир Невесенко
2026.04.23 21:42
Ти не прийшла...
А я чекав тебе.
Я стільки усього хотів сказати...
Стьмяніло швидко небо голубе
і дощ почав холодний накрапати.

Та я чекав.
Вслухався в голоси,

хома дідим
2026.04.23 21:20
вивчав місцеву фауну і флору
захоплювався краєвидами
хотів
закохувався ще у неповторне
і просльозився декілька разів
о донно анна
потяг порух промах
що вірші незатійливі мої

Євген Федчук
2026.04.23 21:13
Волоколамський Йосиф вивів строго
Про царство колись бачення своє:
«Понєже влада царська є від Бога,
То й цар тому богоподібний є».
Тож, що хотів, той цар - те міг робити.
Йому не було суду на землі:
Міг мордувати або просто вбити.
То з легкістю с

Іван Потьомкін
2026.04.23 19:09
Я й замолоду не відзначавсь красою.
Тож і на старості не скаржусь на літа:
Не так вони погарцювали на моїм обличчі.
А от як бачу тих, з ким і стоять колись не личило,
Туга такою млостю серце огорта,
Немовби хтось знічев’я замахнувсь косою.
Крізь зем
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валентина Попелюшка (1967) / Вірші / Лірично-іронічна кулінарія

 По гриби:)
Яка грибна вдалася осінь!
Грузді, лисички, маслюки,
"Візьми мене!"- з них кожен просить.
Ну як не взяти? Залюбки!

Мої гурмани будуть раді.
Коли закінчиться сезон,
Подам опеньки в маринаді,
Зварю із рижиків бульйон,

Потраплять білі у сметанку,
А парасольки в ніжний кляр...
Іду із з кошиком щоранку
Гриби збирати... на базар:)

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-10-16 07:25:32
Переглядів сторінки твору 4005
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.039 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.961 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.729
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Жарт - арт!
Автор востаннє на сайті 2017.11.02 20:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2013-10-16 10:43:08 ]
Це я не раджу, а ділюсь своїм баченням ситуації, скоріше, не стільки реальної як вигаданої:

Яка грибна нарешті осінь:
Лисички, грузді, маслюки
Їжак собі до сховку носить!
І я носила б залюбки.

Але гурмани щось не раді.
Ото сімейство… Боже мій…
Не хоче їх ні в маринаді,
Ні в жодній з безлічі олій!

Сухі сніданки та салати,
Спаржу бажають. Ну й кролі…
Та як я можу це придбати
У закарпатському селі?

Про що хотілось би сказати Вам щодо Вашого вірша:
- зробіть з нього "бомбу".
Якщо Вам вдаються домашні страви, то, не виключено, що підкоряться і більш цікаві образи.
Осінь ще не закінчилась. Можна багато чого встигнути.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2013-10-16 10:49:15 ]
Але ж грузді́
Наголос, наголос...
Тоді буде наступним чином:

"Яка грибна нарешті осінь:
Грузді, лисички, маслюки
Їжак собі до сховку носить!
І я носила б залюбки.

Але гурмани щось не раді.
Ото сімейство… Боже мій…
Не хоче їх ні в маринаді,
Ні в жодній з безлічі олій!

Сухі сніданки та салати,
Спаржу бажають. Ну й кролі…
Та як я можу це придбати
У закарпатському селі?"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-10-17 09:10:47 ]
Дякую, Гарріо! Цікава Ваша версія, але я не дозволю ні собі, ні Вам називати європейське місто Мукачеве селом.:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-10-17 09:19:02 ]
Та й нарікати марно на моє натхнення - мою родину - для красного слівця не буду.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2013-10-17 11:05:21 ]
На сторінці не зазначено, звідки. Може, це навмисно, щоб не наїхало грибарів на ваші потенційні гриби. То я й не шукав і не набивався зі своїм кошиком. Я визнаю право на власність. Гриби - Ваші.
А про село написав, бо уявив схили (а я бував в Ужгороді. У Княжичах було мінус 30, а в Ужгороді був твердий плюс. Снігове покриття України закінчилося десь перед Славським. Це була зима кінця 90-тих років. Безкоштовний квиток - то чому б не поїхати подивитись і на вузьку колію у Чопі?), на яких розкидані квадратики сільских помість та городів.
А з наголосом у груздях щось робіть. Я навмисне спочатку розмістив один вірш, а потім другий - щоб відчули різницю. Бо грузді́.
На Ваше питання стосовно мого натхнення та натхнення взагалі більш докладно відповім пізніше.
Слонів можна врятувати, якщо вони зметикують, що це важливо для цивілізації, флори та фауни :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-10-19 09:42:38 ]
А хто Вас знає, Гарріо?:))
Як тільки "грибні місця" засвітила - наступного дня пішла - а там жодного гриба... Отак!
А з груздями зара щось зроблю. Найлогічніше - засолити.
Не полюйте на слонів, Гарріо, полюйте краще на ноусерів:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2013-10-16 11:20:34 ]
Таке несподіване закінчення, безперечно, тільки посилює довіру до автора і, певно, турботливої господарки.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-10-17 09:14:16 ]
Дякую за довіру, Вікторе!
В щирість іноді важко вірять. Та якщо вона у поєднанні з самоіронією, сумніви зникають. Признаюся іще, що таки не кожного ранку, але майже:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2013-10-16 13:01:11 ]
Мило,усміхнено, і осінь раптом стає в радість :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-10-17 09:15:07 ]
Не знаю, як у вас, а у нас вона нарешті таки "подобрішала":) Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-10-16 15:21:06 ]
Валентино, не хочеться Вас розчаровувати, але тема "Пиріжкова поезія" знаходиться дещо в іншому вимірі, аніж приготування справжніх смачнющих пиріжків:)
Там кухня інша - хоча те ж зі своїми рецептами.
Ось вони:
http://maysterni.com/contest.php?contest_id=167

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-10-17 09:16:41 ]
Дякую, Оксано, я не розчарована, бо знаю, що не про пиріжки в прямому сенсі там ідеться. То я так, пожартувала:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марійченко Затія (Л.П./Л.П.) [ 2013-10-18 21:27:28 ]
Гарно!