ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2024.05.05 13:01
Коли хтось дива подивитись захотів.
Чи то природне воно, чи то рукотворне,
За тим не треба зовсім пхатися за море,
Долати сотні кілометрів по путі.
Скажімо, хоч би й знаменитий Стоунхендж –
Всього лиш камені, розставлені по колу.
Та в нас у Олевсько

Іван Потьомкін
2024.05.05 10:55
Не зупинялось сонце ще три довгі роки,
Витягуючи на світ божий юдеїв.
І тільки по війні, в Єрусалимі, в Яд-вашемі,
В Павільйоні дітей, навіки щезло сонце.
Зрештою, як і місяць.Тільки миготять зірки.
Мільйон зірок –мільйон єврейських душ дитячих
Крич

Артур Курдіновський
2024.05.05 02:04
І буде осінь. А мене не буде.
Холодний вітер душу пригорне...
Червоне листя - ліки від застуди...
Настирливий той штамп "що скажуть люди?"
В заручниках не втримає мене!

Над сірим містом плаче сіра хмара...
Невже це так змінилася зима?

Ілахім Поет
2024.05.05 00:09
Я далеко не Рильський і не Тарас.
Ну і так воно вийшло, що не Костенко.
З головою, напевно, не все гаразд:
Там щось вітром розбавлене та ріденьке.

Я – хардкорні відлуння від травіат.
Ще б навів порівняння в такому дусі:
Двоголовий гібрид, де за пл

Артур Курдіновський
2024.05.04 13:30
Відверті слова не повторюю двічі.
Я знов розгубився. Спливає мій січень.
Хіба забагато мені було треба?
Із сумом дивлюсь у заплакане небо.

Я слухав етюди світанків січневих
І бачив кришталь на високих деревах.
Зима написала для мене картину,

Ілахім Поет
2024.05.04 12:17
сонечко, це кохання
вибору в нас нема
ось показові дані
далі дивись сама
без апріорних тверджень
що воно тут і як:
всі відчуття - як вперше
ніби я знов юнак

Козак Дума
2024.05.04 11:44
Кислянець, квасок, киселик –
іменується щавель.
Зазвичай, росте у селах,
біля більшості осель.

Берег, луки облюбує,
друзі в нього – сонце, дощ.
Особливо з ним смакує

Іван Потьомкін
2024.05.04 10:49
У незапам’ятні часи,
Коли птахи і звірі бились
І до пуття не було видно
Перевага на чиєму боці,
Осторонь лише кажан тримався.
Просило птаство: «Допоможи!»
А він одповідав: «Та я ж не птаха!»
Благали звірі: «Йди до нас!»

Ігор Деркач
2024.05.04 10:02
Коли народ висовує таланти,
то й обирає... шулера й шута,
тому на шиї маємо – ґаранта,
у владі – агентура окупанта,
у нації... курина сліпота.

***
Воююча частина світу

Леся Горова
2024.05.04 08:19
Так забракло мені того променю, що поза хмарами
Заховався у мить, коли падало сонце в сосняк.
Так забракло вишневого білого цвіту, що балував,
І в незвично спекотному квітні у поспіху збляк.

Так забракло хвилини, щоб вгледіти зграю лебедячу.
Так за

Віктор Кучерук
2024.05.04 05:54
В хаті порожньо й надворі
Анічого, крім імли, –
Де ті друзі, що учора
За моїм столом були?
Ані зір на небосхилі,
Ані гаму між садиб, –
Де ті друзі, що твердили
Бути дружніми завжди?

Світлана Пирогова
2024.05.03 10:49
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні відчуття,
На Божу поміч щире сподівання.
Молитва - і подяка, і благання,
Очищення душі із завмиранням,
В один потік - духовності злиття.
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні в

Леся Горова
2024.05.03 08:07
Зайду і трепетно відкрию скриню.
Зчорнілий дуб вже шашлем поточило.
Відчую там прозорі світлі тіні
Всіх тих, кому вона давно служила.

Уже й шафИ блищали поліроллю,
Сучасні меблі зваблювали хату.
Та мабуть не хватало сили волі

Артур Курдіновський
2024.05.03 06:09
Послухай, враже! Твій огидний дотик
Відбитий міццю наших контратак.
Ти думав, Харків мій - слухняний котик?
Запам'ятай: мій Харків - це їжак,
Злопам'ятний та дуже небезпечний!

Серця здолати наші ти не зміг.
Всі балачки про дружбу - недоречні!

Віктор Кучерук
2024.05.03 05:47
Вже не біліє снігом хата
І бур’янами поросло
Оце подвір’я довгувате,
Де найзатишніше було.
Покриті шаром пилу вікна
Теж не блищать ні вдаль, ні ввись, –
І півень той не кукурікне,
Що навстріч біг мені колись.

Ілахім Поет
2024.05.03 01:37
І доки в’ється життєва пряжа, і робить оберт веретено, а кров у жилах така гаряча – мені далеко не все одно: чи в добрім гуморі будеш зранку? І що наснилось тобі вночі? Без слів відчути б і забаганку, і все, про що ти чомусь мовчиш… Не дати сісти бодай п
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Адель Станіславська (1976) / Вірші

 Мені б...
Мені б реакцію мангусти,
що тлумить прудко скорпіона.
Аби не ширилося пусто*
гірке – доволі вже солоного.

Мені би антилопи грацію,
жагу і міць у виживанні.
Замість чуттів сердечних – раціо,
імунітет до лінчування.

Мені би воркотати кішкою,
на суєту ліниво мружачись.
Мені би зникнути… на трішки хоч -
Дарма… собою бути дужа лиш.

*пусто - намарне, даремно

2013




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-11-03 20:10:01
Переглядів сторінки твору 6753
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.935 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.041 / 5.68)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.815
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.02.13 17:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2013-11-03 20:16:42 ]
Ой, такі знайомі відчуття... А ні, мусиш біти собою - і це найкраще.. і найважче! Добра робота, Лесю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2013-11-03 20:20:40 ]
Дякую, Любонько!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2013-11-03 20:27:03 ]
ой, дякую, Адель, підписуюсь під кожним словом, Усе так близько і знайомо)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2013-11-03 20:30:14 ]
Вам дякую, Таню. Аби ж помічне було!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2013-11-03 20:53:10 ]
От за те "собою" ми Тебе, Лесенько, й любимо!
Справді, часто кажуть "а ти не так, а ти сяк, а ти будь з людьми по-іншому..." А тоді задумуєшся "а хіба то вже буду я"?..
Дякую, Лесенько, за роздуми, і бажаю завжди залишатися собою, хай це іноді і важко, але зате як природно бути тим, ким ти є.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2013-11-03 21:11:28 ]
Дякую Тобі, Олесенько, за підбадьорливе слово дружньої підтримки.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-11-03 20:54:58 ]
Оте "мені б..." можна продовжувати і продовжувати...
А, насправді, оте останнє - найголовніше...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2013-11-03 21:12:02 ]
Мабуть так і є... Дякую, пані Галю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-11-03 22:26:10 ]
Лесенько, як ти класно передала наші думки!!!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2013-11-08 20:21:53 ]
Дякую, Лесенько! Сподіваюсь, таки вдалось передати, бодай настрій.;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Пронь (М.К./Л.П.) [ 2013-11-03 22:59:42 ]
Залишатися собою - це теж уміння.
Хай щастить на цьому шляху!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2013-11-08 20:22:58 ]
Дай Боже гідно втілювати.:)
Дякую, Лесю! Навзаєм!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-11-03 23:01:22 ]
Образне і майстерне оте "мені б"...
Та найголовніше - бути собою, авжеж. Хоч іноді усе не так просто...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2013-11-08 20:25:00 ]
Не просто... Інколи хотілось би могти чи вміти більше. Та вище власної голови, не стрибнеш...
Дякую, Ксеніє!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-11-04 00:04:42 ]
"...собою бути дужа лиш" - це так вже й мало...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-11-04 00:07:23 ]
...не так вже й мало.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2013-11-08 20:26:53 ]
Дякую, пане Мирославе!Сподіваюсь.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2013-11-04 14:36:31 ]
а жити - провокаційно треба)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2013-11-08 20:27:15 ]
А то вже, як вдасться.:)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Віра (Л.П./Л.П.) [ 2013-11-04 19:29:41 ]
"Мені би зникнути… на трішки хоч -
Дарма… собою бути дужа лиш..."- гарно, вірно і щиро! Успіхів, Лесю!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2013-11-08 20:27:49 ]
Дякую, Лесю Навзаєм!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2013-11-04 22:11:46 ]
Мені теж, буває, багато хочеться. Але… «собою бути дужа лиш» і треба цінувати те, що маю. А Ви, Адель, усе ж інша. Бо хотіти – це одне, а заявити про своє бажання уголос – інше. Під певним кутом зору це заявка на отримання, Адель.: ))Адже «просіть -- і дасться вам, шукайте -- і знайдете, стукайте -- і відчинять вам». Та от тільки «бійтесь своїх бажань, бо вони можуть здійснитись» - теж непогано сказано, правда ж?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2013-11-08 20:36:48 ]
Так, так. Все вірно. Згадується при цих словах фільм "Шосе 60", де звучать сумно-іронічно-співчутливі слова чарівника, що задовільняв бажання інших без питань: "Декотрі самі не знають, чого побажати"... Бо деякі бажання, мають фатальні наслідки у кінцевому результаті, а якими невинними можуть бути по своїй природі. Тільки ж ланцюжок, у котрий сплетуться різні супутні їхнім звершенням події, куди заведе - непередбачено.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Марія ЛІ (Л.П./Л.П.) [ 2014-07-15 00:16:50 ]
Дуже часто нам у житті чогось не вистачає і здається,що всі проблеми зникли б,якби ми мали те,про що мовчимо чи мріємо.Але,якими б посторонні не хотіли здаватися щасливими,заганяючи оточуючих у гнітюці роздуми " Чим я таке не заслуговую ?",по-справжньому щасливий лиш той,котрий,як ви написали,залишається собою,вчиться у минулого та вірить у світле майбутнє.