Дякую, Світлано, що завітали на мою сторінку.
Дякую за прочитання вірша.
Я дійсно згадую у вірші той ганебний факт побиття безбройних людей. У мене і досі мурашки по шкірі від відео, де дівчину у коричневій куртці волочать за шарф по майдану.
Але, Світлано, я ніяк не доберу, чому ви вирішили, що я написала, ніби то діти після побиття швидко пішли в колоні???
Я написала, що діти після побиття втратили дитячі ілюзії.
Світлано, ви пишете, що діти зростатимуть вільними від моралі, і додаєте - можливо.
Але мораль виховується у дитини батьками від народження. Так само як толерантність, віра, великодушність, шляхетність, чесність, порядність, правдивість, доброзичливість. Правда ж?

Однакових думок бути не може, адже усі ми різні. Думки можна поділяти, а можна і не поділяти.
І добре, що кожен із нас має можливість висловити свою думку.

Дай Боже, пане Юрію!
Дякую, що завітали.

Ось ваша цитата, Світлано:
"Мабуть, у кожного свої уявлення про ВОЛЮ.
Щодо аморальності влади. А хто приведе до влади більш моральних? Де їх знайти, і чи вони довше утримаються... Питання споконвічне, риторичне. Дай Боже, змін на краще, а не навпаки."
Зі сказаними (написаними) словами важко не погодитися. ))
Та от пропоную вам для роздумів теж цікаву цитату:
"Современные рабы
1. Экономическое принуждение рабов к постоянной работе. Современный раб вынужден работать без остановки до смерти, т. к. Средств, заработанных рабом за 1 месяц, хватает, чтобы оплатить жилье за 1 месяц, еду за 1 месяц и проезд за 1 месяц. Поскольку денег хватает у современного раба всегда только на 1 месяц, современный раб вынужден работать всю жизнь до смерти. Пенсия также является большой фикцией, т. к. Раб-пенсионер отдает всю пенсию за жилье и еду, и у раба-пенсионера не остается свободных денег.
2. Вторым механизмом скрытого принуждения рабов к работе является создание искусственного спроса на псевдонужные товары, которые навязываются рабу с помощью тв-рекламы, пиара, расположения товаров на определенных местах магазина. Современный раб вовлечен в бесконечную гонку за «новинками» , а для этого вынужден постоянно работать.
3. Третьим скрытым механизмом экономического принуждения современных рабов является кредитная система, с «помощью» которой современные рабы все больше и больше втягиваются в кредитную кабалу, через механизм «ссудного процента» .
С каждым днем современный раб должен все больше и больше, т. к. Современный раб для того чтобы рассчитаться с процентным кредитом, берет новый кредит, не отдав старый, создавая пирамиду долгов. Долг, постоянно висящий над современным рабом, хорошо стимулирует современного раба к работе даже за мизерную плату.
4. Четвертым механизмом заставить современных рабов работать на скрытого рабовладельца является миф о государстве. Современный раб считает, что работает на государство, но на самом деле раб работает на псевдогосударство, т. к. Деньги раба поступают в карман рабовладельцев, а понятие государства используется, чтобы затуманить мозги рабов, чтобы рабы не задавали лишних вопросов типа: почему рабы работают всю жизнь и остаются всегда бедными? И почему рабы не имеют доли прибыли? И кому конкретно перечисляются деньги, выплаченные рабами в виде налогов?
5. Пятым механизмом скрытого принуждения рабов является механизм инфляции или периодически искусственно устраиваемых дефолтов, которые не позволяют гражданам экономически развиваться, разорившись заново начиная своё дело с нуля. . Рост цен при отсутствии роста зарплаты раба, обеспечивает скрытое незаметное ограбление рабов. Таким образом, современный раб нищает все больше и больше.
6. Шестым скрытым механизмом заставить раба бесплатно работать: лишить раба средств на переезд и покупку недвижимости в другом городе или другой стране. Этот механизм вынуждает современных рабов работать на одном градообразующем предприятии и «терпеть» кабальные условия, т. к. Других условий у рабов просто нет и убежать рабам не на что и некуда.
7. Седьмым механизмом, заставляющим раба бесплатно работать, является сокрытие информации о реальной стоимости труда раба, реальной стоимости товара, который произвел раб. И доли зарплаты раба, которую забирает рабовладелец через механизм бухгалтерского начисления, пользуясь незнанием рабов и отсутствием контроля рабов над прибавочной стоимостью, которую рабовладелец забирает себе.
8. Для того, чтобы современные рабы не требовали своей доли прибыли, не требовали отдать заработанное их отцами, дедами, прадедами, прапрадедами и т. д. Является замалчивание фактов разграбления по карманам рабовладельцев ресурсов, которые были созданы многочисленными поколениями рабов на протяжении тысячелетней истории.
Вы все еще считаете, что вы свободны?
Владимир Новиков"
І ще одна досить давня цитата:
"Нет рабства безнадежней, чем рабство тех рабов, себя кто полагает свободными от оков"(Иоганн Вольфганг Гёте)

Наталю, а чи не могли б дати лінк на цю цитату Владіміра Новікова?

Світлано, якщо це цитата, то варто би дати посилання (лінк). Цікаво, чому російською? Українською немає подібних? Чи це не "качка" російських ЗМІ, подібна до описаної у вірші Артема Полежаки "Репортаж (присвята російським ЗМІ)" (https://www.youtube.com/watch?v=K91wNfIJB-U)? :)

Валерію, даю посилання.
http://otvet.mail.ru/question/87370224
Перепрошую, що так пізно, але причина до елементарного проста - не було комп"ютера.

Лист-розповідь написаний від імені столичного жителя, сторонього спостерігача, який також не у захваті від подій, що відбуваються, але гордий за свою націю. Гордий за молоде покоління українців.
Він не пише те, що відбувається прямо зараз, в момент написання листа, а те, що бачить кожен день.
Мені шкода, що як автор, я не змогла донести свою думку до читача. Спробую попрацювати з часовими дієслівними закінченнями.
Дякую, Світлано, за пояснення та увагу.
Всього найкращого!

Не виключено, Ваню!))
Сьогодні "дорвалася" до чужого компа. Наразі маю лише мобільний інтернет.
Дякую за розуміння та підтримку!

О, ні, звичайно ні, Світлано!))
Бути вільними в усіх сенсах навряд чи можливо.)) Навіть анахорету.)
Приємно читати, що є максимально вільні люди. )
P.S.
Спробувала не змінюючи суті, змінити третій катрен.

Дякую, Світлано. "Світлі" - добра метафора.
Але в даному випадку хочеться підкреслити саме юність. Адже першими вийшла юнь - студенти, школярі. Їм не більше, ніж незалежній... І вийшли вони не з прапорами і лозунгами різних партій, а з жовто-блакитним. Це уже після побиття 30 листопада їхні ряди укріпили тати та мами, що стали стіною за своїх дітей. Ну і політики підтягнулися... хоча давайте не про них. )

Віддаю перевагу лише перевіреній інформації. ))

Гадаю, ми з вами розуміємо цей аспект, Валерію. )

Дякую, Галинко, за спробу допомоги.
Подумаю, хоча " б ви " - не хотілося б...

Маю свої аргументи на аргументи Новікова, чекаю лише лінк на його статтю від автора, аби написати статтю у відповідь.

http://otvet.mail.ru/question/87370224
Прошу!
Цікаво буде прочитати вашу аргументацію, Валерію. Дайте знати, якщо напишете. )

Світ ловить у свої тенета. Абсолютної волі нема. Усі ми залежні від чогось і когось. Заперечувати це - глупство. Але мова йде не про це. Якщо обставини вище ваших можливостей, то приходиться миритися із цим і це не приймається як неволя. Але якщо у ваше життя втручаються такі ж люди як ви і за вас вирішують, що вам можна робити, а що заборонити всупереч вашим природнім і законодавчим правам, то заперечувати спротив цьому, аргументуючи невільністю цього світу, - це і є позиція рабська. Ви кажете , що нема гарантії праведності наступної влади. При такій позиції вона ніколи і не наступить. Знову ознака невільної людини. Владу треба міняти до тих пір, доки у владні голови не укоріниться розуміння своєї тимчасовості і потрібності рахуватися із волею народу, жити по тим законам як і всі люди. Такі роздуми Ви сприймаєте як демагогічні, а як же ваше "я максимально вільна" і "ніхто не може бути вільним".

Підписуюсь під кожним словом, Олександре.

І тут підтримую.

Не вважаю вашу присутність на моїй сторінці надмірної, пане Олександре. Адже обговорюється тема, яка є частиною віршу - а саме " діти зростатимуть вільними". Зможу долучитися до обговорення, коли матиму не лише мобільний Інтернет.

І тут праві, Олександре.