А з Вашого боку, пані Михайлик, неетично так поводитись - Ви од мене закрили свою сторінку, а мені натомість свої відгуки залишаєте. Чи Ви вважаєте себе у порівнянні зі мною таким майстром слова, що без Ваших порад мені просто ніяк не обійтись?

Ви знаєте чому і за яких обставин я заблокувала Вас у березні ц.р. Це щодо етики. А що Ваша сторінка є для мене відкритою, не заблокованою для коментування - то я це і сприйняла як ситуацію, коли "те що не заборонене є дозволене". Я не порівнюю свою майстерність з чиєю б то не було, лише, коли читаю твір і щось мені муляє чи ріже слух - вважаю за доцільне про це сказати авторові, який вибирає опцію потреби у щиро-конструктивній критиці на сайті "Поетичні МАЙСТЕРНІ". Якщо автор має на меті тільки демонструвати свої шедеври, він обирає опцію "заборонити коментарі", та й по всьому :))
Про кУхлі див.:http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/?swrd=%F1%ED%B3%E3&btnG=%CD%E0%E3%EE%EB%EE%F1%E8

Пані Михайлик, якщо Ви вважаєте для себе етичною таку ситуацію, я нічого не маю проти. Зроду не банив нікого і не забороняв коментування.

Щодо кухлів. Я закінчив філфак і чудово знаю, що за правилами наголос має падати на 1 склад. Але на тому ж філфаці я вчив історію рідної мови, і дізнався, що оцей наголос (на 1 складі) перекочував до нас з братньої російської мови. Деякі слова під впливом цієї мови змінились у наголошуванні - вИшні, кринИці тощо, а деякі лишились незмінними - баранИ, хатИ, думкИ, вікИ, пляшкИ, рокИ, світИ, черпакИ. І я вважаю, що я не маю підкорятись чомусь чужорідному, нав'язаному мені, якщо знаю, ЯК має бути насправді.

Дякую за урок майстерності щодо наголошування. Ваші лінгвістичні аргументи - переконливі. Приємно, що є фахівці за знаннями, а не тільки за місцем навчання.)

Справа не тільки в наголосі. Філолог не може не чути: летять яблука які? - кухліта. А щодо наголосу - навіщо тоді взагалі словники? Усі не в ногу...

І тоді ще одне:
Вже хтось оту картату хату
крізь мене слухати навчив
високе небо необняте.
Хату навчив слухати небо, чи небо навчив слухати хату?

ну щодо "кухліта" беремо будь-який вірш. Приміром, Ліни Костенко.

"Двори стоять у хуртовині айстр.
Яка рожева й синя хуртовина!" - "рожевайси"?

Василь Герасим'юк:

Посипав з хвої світлий пил.
А зір — замало.
І ріща із останніх сил
мені палало. - "іріща"?

І так можна до безконечности. А щодо "які?", то чого - "які"? бо саме Вам там хочеться прикметника?

Щодо словників. Словники - орієнтир, але не остання інстанція. Принаймні, для мене так. Я маю свій смак, свій слух, свій досвід, свій світогляд, свої вподобання, свої переконання. Для мене вони - вище за словники.

Щодо хати і неба - багатозначність і різночитання поезії зроду ще не заважали. Навпаки.