ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Терен
2026.04.18 13:44
                    І
Неповторимі доля і судьба
і очевидно – це одне й те саме,
як човник із паперу – орігамі,
так само, як життя – це боротьба,
як сум, жура і туга – це журба
поета над печальними рядками...
...............................

Юрій Гундарів
2026.04.18 13:06
У Музеї Заповіту в Переяславі презентували акварель «Михайлівський Золотоверхий монастир у Києві» Тараса Шевченка, яка тривалий час вважалася втраченою.
Комплексна експертиза підтвердила: картину створено у 1840-х роках, і вона належить пензлю Кобзаря.

Борис Костиря
2026.04.18 12:59
Безпритульний іде під дощем.
Пропікає вода до основи.
Він від світу закрився плащем,
Не знайшовши для неба обнови.

Безпритульний іде без мети,
В ліс густий, в безпритульності морок.
Не дано ж бо думкам розцвісти

Охмуд Песецький
2026.04.18 11:27
Король води й повітря - тільки він,
Життя служитель і господар,
У праві ставити на кін
Багатства людства і природи.

Не виступай ні "за", ні "проти", -
Собі кажу, - живи й терпи,
І не нагадуй про чесноти,

Олена Побийголод
2026.04.18 07:54
Володимир Диховичний (1911-1963),
Моріс Слободськой (1913-1991)

Коли не знавали досягнень казкових,
у давні, минулі часи –
чекаючи коней по трактах поштових,
співали мандрівці усі:

Іван Потьомкін
2026.04.17 20:42
Як не втомивсь ти на роботі
(боровсь зі сном та протирав штани),
То не Америку з Європою вини,
Що не цілком беруть на себе наші клопоти,
А ледарів таких, як ти, та казнокрадів усесильних,
Та жевжиків, пролізлих в Раду бозна яким чином,
Та тих, хто н

хома дідим
2026.04.17 18:44
білий брудний голуб
із тьмяними рожево яскравими
лапами
сторожкий мов отруювач
у якого при собі
отрута і намір
скрадається підскоком
межею тіні й осоння

С М
2026.04.17 17:32
живе на лав стріт
любить свою лав стріт
у неї дім і сад є
всі нагоди і пригоди

у неї є халати й мавпи
лінтюхи у діамантах
має мудрість і відає суть

Юрій Лазірко
2026.04.17 15:34
троє нас
набралося на віче
на безлюдді повному
корчма
де за біль
розносить вина
відчай
павутиння тче

Костянтин Ватульов
2026.04.17 15:06
І знов сидить в півоберта та абрис ніжного плеча
На стінці тінню крізь зачинене фіранкою вікно.
В руці фужер, а там настоянка холодна та терпка,
Невже влаштовує на даний час її все це цілком ?

На білій шкірі видно анемічні сині русла вен,
На шиї об

Борис Костиря
2026.04.17 12:06
Стійка душа розчинить у собі
Тривоги й болі, як міцні метали.
Те, що прийшло в запеклій боротьбі,
Повільно і розпачливо розтало.

Розтали в плесі озера чуття,
Потужні пристрасті, земні закони.
Не викликає більше співчуття

хома дідим
2026.04.16 19:57
ось поет на променаді
проминає повію
мова тут не
про молодих поетів які
те саме що повії
або старих повій
котрі чим не поети
отже

Костянтин Ватульов
2026.04.16 19:17
Розповім тобі казку про літній насичений вечір,
Там лілійника жовтого довго п’янить аромат.
Там стежинка вузька поміж хат у травичці зеленій
Упирається в став, де качки на воді майорять.

Розповім тобі казку про осінь з молочним туманом,
Що вкриває

Євген Федчук
2026.04.16 17:52
Упереджуючий «удар» Ізяслава.

Життя мина. Уже на схилі літ,
Коли рука не здатна меч тримати,
Схотілося перо до рук узяти,
Щоб змалювати той далекий світ,
Якого вже назад не повернуть.
Схотілося події описати,

Артур Сіренко
2026.04.16 17:04
Я довго йшов
Вулицями міста граків,
Так довго, що забув назву міста –
Цього міста темних вікон
І злих поглядів сажотрусів
Міста, яке занедбало своє ім’я.

Я шукав Істину

Охмуд Песецький
2026.04.16 13:18
Знати про гостинці мав би вчасно,
І про красну мову бранзолет -
То й кохання ватрище б не згасло,
Щастя поривалось би на злет.

Ну окей, життя іде як шоу,
Слухай-но сюди й собі прикинь -
Тільки ми побачимося знову,

Борис Костиря
2026.04.16 13:01
Ледь чутні промені ранкові
Проб'ють могутню німоту,
Знайшовши ті слова у мові,
Які ословлять пустоту.

Тендітні промені пробудять
Від сну тяжких, лихих століть,
Штовхнувши у нудотні будні

Ігор Шоха
2026.04.16 12:52
Міняються і віра, і пенати,
і ніби рідне здалеку село...
у пам’яті прив’ялене зело
і кетяги калини біля хати.

І це минає. Тяжко поміняти
зло на добро або добро на зло.
Не меншає колег, але обняти

Ігор Терен
2026.04.15 19:44
                    І
Знову охопила ейфорія
голови одурених людей.
З огляду на світові події
мало клепок і всихає ґлей
в авторів словесної стихії
вичахлих теорій та ідей.
На землі, опаленій війною,

хома дідим
2026.04.15 16:59
квіти троянди квіти лілії
гіацинти
змальовані на цераті
на столі за яким сидиш
що анічого не важить
вір мені синку
але тобі хотілося
ще сотворити вірш

Сергій Губерначук
2026.04.15 16:13
Сію дні крізь сито –
аж трясуться груди.
Ніде правди діти –
буде час мій, буде.

Виросте на дріжджах
вимішане тісто,
й пиріжечка діждем,

Борис Костиря
2026.04.15 12:46
Голос віків звучить
із шухляди столу,
із далекої кімнати,
із потаємних глибин.
Голос віків охрип.
Будь-який забутий голос
зливається з голосом віків.
Голос віків розпадеться,

Тетяна Левицька
2026.04.15 10:44
Цвітуть: конвалії, бузки,
аж млосно понад кручею,
та я плету терпкі думки
із будяка колючого.
Черемха грона снігові
розвіяла по щебеню.
Холодні хмари угорі
перини стелять лебедю.

Олена Побийголод
2026.04.15 06:41
Костянтин Ваншенкін (1925-2012)

Ти любиме, життя,
люди здавна ведуть про це мову.
Ти любиме, життя,
я люблю тебе знову і знову!

Що несе майбуття?

Віктор Кучерук
2026.04.15 05:39
В березні та квітні
Проліски блакитні
Рясно зацвітають у лісах, -
І знедавна вітер
Духом первоцвітів
Швидко та без опору пропах.
І стоїть в повітрі,
В березні та квітні, -

Світлана Пирогова
2026.04.14 22:09
У тому квітні молодість співала,
Цвіт абрикосовий п'янив і дихав,
Хоча оплутали доріг спіралі,
Але запало в серце цвіту диво.

Корона сонця задивлялась. Тепло
тобі і їй у пелюстковім танці.
Позаду залишились лози, терни,

С М
2026.04.14 13:30
У Мангровій Долині ухопивши промінь сонця
Усе коливається від бейбі до ци
Бейбі бейбі чому би не вівторок
О давній демон лиє ром у чаї
Бейбі мила кажи мені що треба
У чому річ кажи мені що за біда
Кажи чому не вернешся додому о
Кажи у чім причина я

Пиріжкарня Асорті
2026.04.14 13:14
Досить складним видався переклад, бо текст був, а з консультантів – лише скупі дані в Інтернеті, підкріплені ексклюзивом давніх свідчень. І ми вже знаємо, що плем'я було маловідомим, і якщо траплявся на узбережжі хто-небудь з нього, то це було не щод

Тетяна Левицька
2026.04.14 12:38
У душевному багатті
ми згораєм, Боже!
Пообіч гробків розп'яття
на Голгофу схоже.
Цвинтар тулиться барвінком
до кори земної.
Навкруги голосять дзвінко
матері Героїв,

Борис Костиря
2026.04.14 11:55
О, скільки непрочитаних книжок
У двері стукають, летять у вікна!
Із царства необхідності стрибок
Здійсниться, ніби полум'я велике.

Книжки стоять, мов роти і полки,
Готові йти у бій за честь і правду.
У них спресовані тяжкі віки,

Іван Потьомкін
2026.04.14 11:14
Розкажи всім, Конотопе,
Як москалів товк ти,
Як облудливій тій чвані
Зробив Іван Канни,
Де уславлена кіннота
Борсалась в болоті.
Як в доспіхах дорогих
Із золота й сталі

Тетяна Левицька
2026.04.13 21:12
Вглядаюсь пильно у портрет —
за тлом скорботи сліз не видно.
Пішов улюблений поет
у потойбіччя самотинно,

лишивши на папері дум:
рожеві мрії, сподівання,
і лірики осінній сум,

Пиріжкарня Асорті
2026.04.13 19:48

Пиріжкарня Асорті
2026.04.13 18:39
загине все що де було
підземний кит і три слони
стрімке вогненне помело
в руках чортів і сатани

дотліють залишки майна
і в позахмарній вишині
вселенська визріє війна

хома дідим
2026.04.13 15:58
я не упевнений
що був хотів
чогось крутіше
і мої вірші
не упевнені
так само
ж
чи у повітрі

Борис Костиря
2026.04.13 12:16
Скільки можна битися
об стіну байдужості,
об стіну мовчання,
натикатися на браму відчаю,
на колючий дріт ненависті,
мінні поля сумніву,
читати партитуру вагань,
пити вино забуття?
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

всеволод паталаха
2026.04.09

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія - Останні надходження за 7 днів


  1. Олена Побийголод - [ 2026.04.18 07:58 ]
    1958. Присядьмо на доріжку
    Володимир Диховичний (1911-1963),
    Моріс Слободськой (1913-1991)

    Коли не знавали досягнень казкових,
    у давні, минулі часи –
    чекаючи коней по трактах поштових,
    співали мандрі́вці усі:

        Присядемо, друзі, як слід, на доріжку,
        хай буде легкою нам путь!
        Рушай, ямщику, у дорогу потрішки,
        і пісню свою не забудь.

    І верст, і часів пролетіло чимало,
    по рейках біжать поїзди –
    а все ж на тривожних перонах вокзалів
    співаємо ми, як завжди:

        Присядемо, друзі, як слід, на доріжку,
        хай буде легкою нам путь!
        Рушай, машиністе, в дорогу потрішки,
        і пісню свою не забудь.

    Й коли на ракетах зі швидкістю світла
    літатимем серед зірок,
    ми все ж перед стартом на звичку нехитру
    затягнемо щось на зразок:

        Присядемо, друзі, як слід, на доріжку,
        хай буде легкою нам путь!
        Рушай, космонавте, в дорогу потрішки,
        і пісню свою не забудь.

    (2026)оооо


    Рейтинги: Народний -- (5.56) | "Майстерень" -- (5.6)
    Прокоментувати: | "Муз.: Матвій Блантер. Вик.: Євген Бєляєв (1962)."


  2. Ігор Шоха - [ 2026.04.16 12:47 ]
    Віддзеркалення братньої любові
    Міняються і віра, і пенати,
    і ніби рідне здалеку село...
    у пам’яті прив’ялене зело
    і кетяги калини біля хати.

    І це минає. Тяжко поміняти
    зло на добро або добро на зло.
    Не меншає колег, але обняти
    нема кого, як це раніш було.

    Та імовірне нині очевидне.
    Навколо Сонця крутиться Земля
    і Місяць усміхається здаля.

    Мабуть, сьогодні Авелю не стидно,
    що брат його лихий, хоча і рідний,
    нагадує у небі москаля.

    04.2026


    Рейтинги: Народний -- (5.57) | "Майстерень" -- (5.93)
    Прокоментувати:


  3. Олена Побийголод - [ 2026.04.15 06:13 ]
    1956. Ти любиме, життя (в скороченні)
    Костянтин Ваншенкін (1925-2012)

    Ти любиме, життя,
    люди здавна ведуть про це мову.
    Ти любиме, життя,
    я люблю тебе знову і знову!

    Що несе майбуття?
    Йду з роботи, звичайний трудящий.
    Ти любиме, життя,
    і я хочу, щоб стало ти краще.

    Сивина – ніби сніг,
    час летить, і прикмети уперті...
    Чи ти згадуєш тих,
    хто тебе захищав аж до смерті?

    Так вершись до пуття,
    розвертайся щасливо та вільно!
    Ти любиме, життя,
    й сподіваюсь, що це обопільно!

    (2026)


    Рейтинги: Народний -- (5.56) | "Майстерень" -- (5.6)
    Прокоментувати: | "Муз.: Едуард Колмановський. Вик.: Георгій Дударєв (1958)."


  4. Віктор Кучерук - [ 2026.04.15 05:57 ]
    * * *
    В березні та квітні
    Проліски блакитні
    Рясно зацвітають у лісах, -
    І знедавна вітер
    Духом первоцвітів
    Швидко та без опору пропах.
    І стоїть в повітрі,
    В березні та квітні, -
    Майже невловимий аромат
    Свіжості й вологи,
    Й щастя наземного,
    І весняних довгожданих свят.
    15.04.26


    Рейтинги: Народний -- (5.61) | "Майстерень" -- (5.87)
    Прокоментувати:


  5. Іван Потьомкін - [ 2026.04.14 11:22 ]
    Українські Канни з Виговським Іваном

    Розкажи всім, Конотопе,
    Як москалів товк ти,
    Як облудливій тій чвані
    Зробив Іван Канни,
    Де уславлена кіннота
    Борсалась в болоті.
    Як в доспіхах дорогих
    Із золота й сталі
    З матюками полководці
    Ханові дістались.
    Як в лахмітті зі сльозами
    Цар до люду вийшов,
    Щоб Москву порятували
    Праведні і грішні .
    А сам уже намірився
    Покинуть столицю
    Та в якімсь глухім кутку
    Мовчки оселитись.

    P.S.
    Стала б вільною Вкраїна ще од Конотопа,
    Та охочі булави ішли тоді товпами.
    Тож, не дай Бог, щоб таке повторилось нині
    Та завадило б в Європі бути Україні.


    Рейтинги: Народний -- (5.62) | "Майстерень" -- (5.86)
    Прокоментувати:


  6. Олена Побийголод - [ 2026.04.11 13:18 ]
    1952. На зарядку!
    Яків Бєлінський (1909-1988; народився в Україні)

    Тільки дуже вперті соні
    сплять уранці зайвий час;
    ми встаєм – ледь сонця промінь
    залоскоче в ліжку нас!

        Підіймайся на зарядку,
        знову сонцю посміхатися давай!
        Розрахуйтесь по порядку,
        на зарядку, на зарядку всі ставай!

    На заквітчаній полянці –
    блиск ранкової роси;
    майорять на ній уранці
    наші майки та труси.

        Підіймайся на зарядку,
        знову сонцю посміхатися давай!
        Розрахуйтесь по порядку,
        на зарядку, на зарядку всі ставай!

    Любо в озері скупатись
    на заруку від застуд,
    а потому – дружно взятись
    за навчання і за труд!

        Підіймайся на зарядку,
        знову сонцю посміхатися давай!
        Розрахуйтесь по порядку,
        на зарядку, на зарядку всі ставай!

    (2026)оооооооо


    Рейтинги: Народний -- (5.56) | "Майстерень" -- (5.6)
    Прокоментувати: | "Муз.: Зиновий Компанеец. Исп.: Анс. МДП В.Локтева (1962)."