ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.09.09 21:38
Іти в поле
і впасти в сніги,
злитися з нескінченністю,
злитися з тим,
що тебе породило
і куди ти підеш,
отримати гарячку
і в маренні

Олександр Сушко
2025.09.09 20:39
Я за Христом несу свого хреста,
Заточуюся, падаю у ями.
А бог сказав: - "Ти грішний. Аз воздам.
До раю зачинив для тебе браму.

Не плач, не вий, пощади не проси!
Твоя судьба - казан! Чортячі вила!
Не бачити тобі ранкових зір

Юрій Гундарєв
2025.09.09 19:59
Неймовірно актуальний проект - поетичні перлини українських класиків у рок-інтерпретації! Супер сучасно все - і вокал, і саунд, і аранжування. А найголовніше, напевно, те, що вкотре переконуєшся в тому, що справжня класика не має жодних часових меж. Нав

Сергій Губерначук
2025.09.09 15:31
Можна, я не буду нічого "употреблядь",
а не "використовувати"?
Ви всі читали Сковороду?
У нього то мова чи язик?
Як язик, то куди ж той язик зник?
Зараз декому з вас
на 1000 років менше, як мені.
Цікаво, ви такі ж дурні?

Світлана Пирогова
2025.09.09 15:28
Вітри, мов сховані в невидимі домівки.
Безмовні зорі у просторах неба.
Лиш пам'ять дістає не стерту часом плівку.
Роки скоріш пливуть човнами в невідь.
Прислухався, неначе йде...зашурхотіло.
Ні, ні! Вона, як ластівка, летіла б.
Її політ легкий, йог

М Менянин
2025.09.09 13:53
Від Бога залежні,
в цей час обережні,
їх вчинки належні,
до праці не лежні
краї де безмежні.
раби мо? – Авжеж ні!
зачахлі мо? – Теж ні!

Юрій Гундарєв
2025.09.09 09:24
Відійшов у засвіти Патрік Хемінгуей, єдиний із трьох синів славетного американського письменника, який дожив до сьогодення. Він помер на 97-ому році життя у своєму будинку в Бозмені, штат Монтана.
Патрік присвятив все своє довге життя популяризації спадщ

Віктор Кучерук
2025.09.09 05:55
Чагарі покрили схили
Круч високих над Дніпром, –
У гущавинах могили
Загубилися кругом.
Лиш виблискує зелінка
І побиті черепки,
Де в дрібненькому барвінку
Ледве видимі горбки.

Борис Костиря
2025.09.08 22:04
Тиша шепоче вночі,
тиша заплітає темні коси ночі.
Тиша і музика нерозривно
пов'язані між собою,
вони не можуть існувати
один без одного, як інь і ян.
Із тиші народжується музика.
Із тиші народжується грім душі.

Іван Потьомкін
2025.09.08 16:20
Плакучі верби припиняють плач,
Сором’язливо віття одгортають,
Коли берізки, кинувшись у скач,
«Метелицею» кола пролітають.
...Мабуть, веселі люди садовили їх,
Мабуть, пісні позагортали в лунки,
Бо й досьогодні на Десні лунає сміх,
І жарти з чаркою

С М
2025.09.08 08:50
Ось хліба взяв у батька і вийшов на дорогу
Вийшов на дорогу
Узяв що міг і вийшов на дорогу
Виходячи у світ де зна лиш Бог
Все щоби справуватися якось

Оце витратив усе що мав був у краю голод
Був у краю голод

Віктор Кучерук
2025.09.08 08:04
Свого домігся чоловік
Від любої дружини, -
Тепер йому та гладить бік
І масажує спину.
Не покладає жінка рук
По вечорах не всує,
Раз щодоби хропіння звук,
Як щиру дяку, чує...

Борис Костиря
2025.09.07 21:52
Я вкриюсь теплою ковдрою снігу
від усіх нещасть, від усіх гризот.
Я перестав існувати для цього світу,
бо я під заметами снігу.
Замети снігу обігріють узимку,
вони занурять у зимовий сон.
Казка снігу повинна бути доброю.
Від усіх катаклізмів

Євген Федчук
2025.09.07 19:06
Ще один монстр кривавий між «героїв»,
Що носяться із ними москалі.
Ще пошукати треба на Землі,
Хто поливав би отак щедро кров’ю
Своїх солдат поля кривавих битв.
Солдатським трупом він встеляв дорогу,
Хоча не завжди і до перемоги.
Скоріше катом був

Юрій Гундарєв
2025.09.07 14:19
Росіяни традиційно заявляють, що б‘ють лише по військових об‘єктах…
Під час нічної масованої атаки на столицю пошкоджено будівлю Кабінету Міністрів України.
Ворожий удар спричинив руйнування даху та верхніх поверхів будівлі, на місці влучання виникла п

Іван Потьомкін
2025.09.07 12:38
Уже прощаються із листям дерева,
Стоять оголені, задумані, врочисті.
І раптом всупереч прогнозам падолисту
На дереві однім з’явилися... рожево-білі квіти.
Милуюсь і не відаю, радіть чи сумувать?
Невдовзі вітер і дощі понищать їх несамовито...
Д

Олександр Сушко
2025.09.07 07:01
https://www.facebook.com/share/p/1G79yWG3eF/

Віктор Кучерук
2025.09.07 05:44
Жінки красиві втомлюють мій зір
І білий світ затьмарюють собою, –
Коли зближався з гарною на спір,
То розчинявся в ній перед юрбою.
Мов безвісті, відразу пропадав
Не лиш для інших, а також для себе, –
Отак, буває, покидає, став
У пошуках річок б

Юрій Лазірко
2025.09.06 22:40
Чи не тому вуста німі,
що душу відвели зимі
в солодких перегрівах тіла?
Бо брали - що душа хотіла,
а віддавали дні одні
та берегли на старість сили.
Та лічить Бог
на часу вервиці за двох

Борис Костиря
2025.09.06 21:50
Я в'язну в снігах, ніби в пісках часу.
Я в'язну в часі, наче в снігах.
Погана видимість через снігопад
створює плівку, через яку
можна побачити драму століть.
Сніги засмоктують мене,
як трясовина. У снігах
я потрапляю в пастку,

С М
2025.09.06 13:49
Синій хліб не їж, матимеш недуг
Що вбили брата, убили сестру
А курчачий гриль на скошених пісках
Не зрівняю із бобами що у твоїх руках

О, Мейбел, Мейбел
Люблю тебе, дівча
Та я не певний

Віктор Насипаний
2025.09.06 12:39
Ще день висить на сонця цвяшку.
Давно печуться хмари-калачі.
І небо крадне пізню пташку,
Сплітають синь шипшин кущі.

Прив’яже ніч на нитку тиші
Старий горіх- тепла віщун.
І трави стануть неба вищі.

М Менянин
2025.09.06 11:59
Каже батько: годі, сину!
Досить статку!! Рівно спину!!!
Ростив змалку – відпочину,
Боже ж зранку, всім по чину!

06.09.2025р. UA

Віктор Кучерук
2025.09.06 07:19
І уявити не можу
В снах, або в мріях своїх,
Щоб я на тебе схожу
Стріти колись десь зміг.
Тож не покину ніколи
І не ображу ніяк, –
В мене залюблену долю
Більше не стріну – це факт.

Володимир Бойко
2025.09.06 02:51
Повзучі гади теж літають, якщо їх добряче копнути. Тим, що живуть у вигаданому світі, краще там і помирати. Хочеш проблем собі – створи проблеми іншим. Не дикун боїться цивілізації, а цивілізація дикуна. Люди якщо і змінюються, то не в кращий

Борис Костиря
2025.09.05 21:30
Мене жене гостроконечний сніг,
Мов кара неба чи лиха примара.
Як Жан Жене, наздоганяє сміх.
Примарою стає гірка омана.

Мене жене непереможний сніг.
Він вічний, він біблійний і арктичний.
Сніг падає, немовби пес, до ніг

Ярослав Чорногуз
2025.09.05 16:40
Зелен-листя поволеньки в'яне,
Опадає додолу, сумне.
Затужу за тобою, кохана,
Щем осінній огорне мене.

Наших зустрічей, Боже, як мало --
Світлих днів у моєму житті.
Наче кинутий я на поталу

Володимир Ляшкевич
2025.09.05 11:18
Ця ніч,
зла ніч -
зліт Зла!

І чорнота
із-зусебіч
наповза!

Віктор Кучерук
2025.09.05 09:33
Життю радію, мов дитина,
І щиро тішуся щодня,
Що в хату пнеться без упину
Моя турботлива рідня.
Найближчим людям небайдуже
В яких умовах я живу, –
Що тре робити швидко й дружно,
Аби лишався на плаву.

Світлана Майя Залізняк
2025.09.05 08:09
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

Карнавал пон

Борис Костиря
2025.09.04 21:59
Ці марення і візії природи
Прорвуться крізь тюрму в'язких снігів.
Фантазія народиться в пологах,
Як повінь із бетонних берегів.

Фантазію ніщо уже не спинить,
Її сніги на крилах понесуть.
Ти в космос запускаєш довгий спінінг,

Євген Федчук
2025.09.04 19:28
Московія у ті часи росла.
Мов ракова пухлина розповзалась.
Земель собі в Європі нахапалась,
Уже й до Польщі руки простягла.
Упхавши Казахстан за дві щоки,
На Індію вже хижо позирала,
Хоч Англія в той час там панувала
Та москалі вже мріяли – «поки»

Марія Дем'янюк
2025.09.04 15:42
Тато сина обіймав,
Тепло в щічку цілував:
"Сину мій, рости великий,
Усміхайся сонцелико!
Славний будеш богатир,
Ти мені, синок, повір,
Станеш воїном ти грізним -
Захистиш нашу Вітчизу.

Світлана Майя Залізняк
2025.09.04 14:28
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

Солом'яне з

Світлана Пирогова
2025.09.04 12:48
Не забарилась панна, то ж прийшла
у чудернацькій сукні вересневій.
Через плече химерна сумка-клатч.
Одежа, ніби знята з манекена.
А туфлі модні з жовтим ланцюжком,
і цокають легкі підбори вправно.
Злетілись серпокрильці табуном,
але у вирій їм ще,

Артур Сіренко
2025.09.04 12:44
Сойка-віщунка
Пророчить журбу
(Бо осінь – як тінь неминуча)
(Бо трохи малярством
Заповнює вічність
Гончар кулястих глеків
Бородатий філософ –
Майстер Бо).
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Ірина Єфремова
2025.09.04

Анелла Жабодуй
2025.08.19

Одександр Яшан
2025.08.19

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія


  1. Марія Дем'янюк - [ 2025.09.04 15:52 ]
    Як горнувся син до тата
    Тато сина обіймав,
    Тепло в щічку цілував:
    "Сину мій, рости великий,
    Усміхайся сонцелико!
    Славний будеш богатир,
    Ти мені, синок, повір,
    Станеш воїном ти грізним -
    Захистиш нашу Вітчизу.
    Жде тебе безліч шляхів,
    Та вертайся до батьків,
    До Вкраїни, де родився,
    І ходити справно вчився,
    Де сказав вперше: "Матуся",
    Я за це, синок, молюся..."

    І ясніли оченята
    Як горнувся син до тата.


    Рейтинги: Народний -- (5.46) | "Майстерень" -- (5.43)
    Прокоментувати:


  2. Олена Побийголод - [ 2025.09.01 12:54 ]
    1972. Мордочка, хвіст та чотири ноги
    Із Бориса Заходера

    Ледве ми виперлись з решти приматів
    й рушили вдаль з усієї снаги –
    з нами побігли, без жодних дебатів,
    мордочка, хвіст та чотири ноги.

    Часом блукаємо ми у хао́сі, –
    нелад і темрява геть навкруги;
    та не дають заблукати нам зовсім –
    мордочка, хвіст та чотири ноги!

    В хащах полюють на нас, як на здобич?
    Нам не страшні будь-які вороги,
    бо підбадьорюють: «Друзі, ми обіч!» –
    мордочка, хвіст та чотири ноги.

    Й навіть коли тобі тоскно до дрожу,
    лізеш на стіну від туги й нудьги –
    краще за інше завжди допоможуть
    мордочка, хвіст та чотири ноги...

    Трішечки м’яса та трішечки каши
    (тобто – не треба влізати в борги),
    пілка в куточку... І ось вони – наші,
    мордочка, хвіст та чотири ноги!
    ааааа
    (2025)


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (1)


  3. Олена Побийголод - [ 2025.08.28 21:30 ]
    1961. Дірки у сирі (із Яна Бжехви)
    Із Бориса Заходера

    – Скажіть, а хто пошкодив сир,
    нарив у ньому стільки дір?

    «Без жодних сумнівів, не я!» –
    квапливо рохнула Свиня.
    «Це загадка! – ґеґекнув Гусь,
    я й га-гадати не берусь!»
    Вівця ще й додала окремо:
    «Бе-безумовно, це проблема!
    Можливість рішення – туманна...
    А втім, спитайте у Барана».
    Дворовий Пес пробуркотів:
    «Все зло у світі – від котів!
    Як двічі два чотири,
    від них – й дірки́ у сирі!»
    Обуривсь Кіт: «А все простіше!
    Хто точить ді́ри? – Звісно, миші!»
    Та тут Ворону бог приніс, –
    мабу́ть, щоб всім утерла ніс,
    бо, як відомо з давніх пір,
    у неї є талан на сир!
    І ось доручено Вороні
    аналіз провести сторонній...
    Щоб вивчити проблему дір,
    заглибилась Ворона в сир.
    І ось уже дірки́ останні...
    А сир – скінчився у пізнанні.
    Розґвалтувався скотний двір:
    «Разбій! Грабіж! Покрали сир!»
    Злетіла на паркан Ворона
    і заперечила резонно:
    «Та що таке, шановні, з вами?
    Ви ж піклувались дірочками!
    Так, сир я з’їла на дозвіллі,
    але ж дірки́ – лишились цілі!»
    На цьому й припинився спір,
    бо все одно – скінчився сир...
    Так і не взнали свійські звірі,
    з яких причин дірки́ у сирі!
    аааа
    (2025)


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.5)
    Прокоментувати:


  4. Олена Побийголод - [ 2025.08.24 09:05 ]
    1962. Сорока (із Яна Бжехви)
    Із Бориса Заходера

    Злетіла сорока висо́ко,
    і зверху стрекоче сорока,
    що цукор страшенно солений,
    що яйця беруть зі смаженей,
    що раки зимують на дубі,
    що риби гуляють у шубі,
    що яблука повністю сині,
    що ніч виникає із тіні,
    що в морі, як правило, сухо,
    що лева подужає муха,
    всіх краще літають корови,
    всіх ліпше цвірінькають сови,
    що лід надзвичайно гарячий,
    що холод у пічці собачий,
    і що серед птичої зграї
    їй рівних у правді немає!..

    Торочить сорока, стрекоче,
    а слухати жодний не хоче;
    бо, що б не тріщала сорока,
    це слухати – марна морока!

    (2025)


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.5)
    Прокоментувати:


  5. Олена Побийголод - [ 2025.08.21 14:56 ]
    1962. Ніхто
    Із Бориса Заходера

    Збитошник оселивсь у нас,
    й подія це страшна!
    Ми потерпаємо весь час
    від цього пустуна.

    І скарги йдуть навперебій:
    і це́ от, і тамто́...
    А винуватий – хтось такий,
    чиє ім’я – Ніхто!

    Скажіть, наприклад: хто знайшов
    в буфеті мармелад,
    й обгортки, ніби як на схов,
    запхав кудись навгад?

    Хто з коридору крикнув «гав»?
    Хто розірвав пальто?
    Хто на шпалерах малював? –
    Ніхто, Ніхто, Ніхто!

    «Ніхто – прека́посний сусід! –
    сказала мати враз. –
    Давно його провчити слід,
    і ось йому наказ:

    Ніхто не піде в двір на гру,
    удома хай сидить!»

    Вам смішно? А мене й сестру
    це зовсім не смішить!

    (2025)
    ааааааа


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.5)
    Прокоментувати:


  6. Олена Побийголод - [ 2025.08.19 13:23 ]
    1958. Два та три
    Із Бориса Заходера

    Пішов Сергійко в перший клас.
    Школяр, як не крути!
    Він рахувати вміє в нас
    уже до десяти!

    Такий учений, загалом,
    в сім’ї лише один!
    І я́кось батьку за столом
    задав питання він:

    «Два пиріжка тут, згоден ти?
    Та є лічба нова:
    я можу зараз довести,
    що три їх, а не два!

    Рахуємо: оце ОДИН,
    це ДВА... Тепер замри:
    ОДИН та ДВА, – закінчив син, –
    якраз і буде ТРИ!»

    Промовив тато: «Ну і ну!
    І справді: рівно три!
    Гаразд, я два з них проковтну,
    а третій – ти бери!»

    (2025)


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.5)
    Прокоментувати:


  7. Олена Побийголод - [ 2025.08.16 21:16 ]
    1980. Приємна зустріч
    Із Бориса Заходера

    Зустрілися Бека та Бука.
    З них жодний не видав і звуку.
    Обоє стулили пащеки –
    мовчали і Бука, і Бека.

    І Бука про себе промукав:
    «Навіщо настільки ти бука?»
    Та й Бека пішов недалеко,
    він думав: «Огидний ти бека!..»

    (2025)


    Рейтинги: Народний 6 (5.49) | "Майстерень" 6 (5.5)
    Коментарі: (2)


  8. Віктор Кучерук - [ 2025.08.14 06:42 ]
    Допитливий хлопець
    Про усе дізнатись хоче
    Самостійно змалку хлопчик
    І тому вмовляє тата
    Научить його читати
    Буквара, що в їхню хату
    Дід колись уніс для брата.

    Батько вчитель нікудишній,
    Мамі в руки суне книжку,
    Адже він не має вміння
    Хлопця бавити сумлінно,
    А матуся неминуче
    Сина грамоті научить.

    Щоб завчались швидше знаки
    Мови звуків усіляких, –
    Мати стала терпеливо
    Трактувати барв мотиви
    По боках від букв самотніх
    На мальованих полотнах.

    Хлопець слухає уважно
    Голосних тони протяжні,
    Приголосних звуки стислі
    І уже себе не мислить
    За столом, або на ліжку,
    Без читань якоїсь книжки.
    14.08.25



    Рейтинги: Народний -- (5.61) | "Майстерень" -- (5.87)
    Прокоментувати:


  9. Олена Побийголод - [ 2025.08.12 23:38 ]
    1987. П’ять горщаток собачаток
    Із Бориса Заходера

    – Дайте півкіло усмі́шки,
    банку сміху, хмарки трішки,
    три столових ложки вітру
    та зірниць чотири літра!
    Писку-виску двісті грамів,
    десять метрів шумів-гамів,
    а іще – гачок шипучки,
    а іще – ковток карлючки!

    – Добре, дам я, що вам треба, –
    як одержу з вас для себе
    пук дівчаток, жмут хлопчаток
    й п’ять горщаток собачаток!

    (2025)
    ааааа


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.49) | "Майстерень" 5.5 (5.5)
    Прокоментувати:


  10. Олена Побийголод - [ 2025.08.09 10:18 ]
    1980. Кішка Рижка
    Із Бориса Заходера

    Уславлених кішок чимало
    (не кажучи вже про котів)
    у різні епохи бувало;
    а тих, що в книжках – й поготів!

    І ось наша доблесна Рижка
    у їхній застрибує гурт, –
    проста́ непородиста кішка...
    Але – не стушу́ється тут!

    Славетні наймення – усякі
    котячий налічує рід:
    наприклад, той Кіт, що Наплакав;
    Чеширський усмішливий Кіт;

    погрозлива Кішка, вся Чорна
    (хоч дурощі це, далебі);
    й та Кішка, що вперто й проворно
    Гуляла Сама По Собі;

    послужливий Кіт У Чоботях
    (та з лихом до нього не лізь!);
    були у шанобі й пишнотах
    єгипетські Кішки колись...

    І от – славнозвісним цим Кішкам
    (й тако́ж – славнозвісним Котам)
    привітно вклоняється Рижка –
    як Кішка, Що Спить Не Там.

    Вона не шукає зати́шку
    й кутка, де нема суєти, –
    того, що шукають всі кішки
    (а втім, і окремі коти);

    вона обирає завзято
    (й такого не бачив ще світ!)
    місця́, де не спробує спати
    ні кішка котра-будь, ні кіт.

    Ви зараз підпустите шпильку:
    «Прославиться кішка умить –
    за що? Не за подвиг, а тільки
    за те, що вигадливо спить?»

    Ви скажете: «От іще лихо!»
    Ви пирхнете: «Ну й кавардак!»
    Ви зайдетесь в’їдливим сміхом...
    а я відповім на це: «Так!»

    Достойна цілком вона слави,
    оскільки подвижниця ця
    уже досягла в своїй справі
    високого рівня митця!

    Хто спить у трубі грамофона,
    якраз коли грається марш?
    І що це в пательні за соня
    в той час, як готується фарш?

    Де хочете – від А(бажура)
    й до Я(щика для взуття) –
    мостилась ця про́ста натура
    і спала собі, мов котя...

    Згадати абетку всю можна –
    і слухайте потім, терпіть:
    є місце на літеру кожну,
    де кішка ця іноді спить!

    На гирях від ходиків спала,
    коли виставляли в них час;
    на третій сторінці журналу
    (я сам – спав на другій якраз);

    а ще – на карнизі при стелі;
    а та́кож – на клямці дверній;
    і навіть – у нас на постелі,
    хоч це заборонено їй!

    Й погодьтесь на цьому-от місці:
    недаром цю лінію гну,
    бо слава дістанеться Рижці
    за досить велику ціну!

    ...А вчора вже хтось мене торгав
    і цілий вчинив тарарам –
    щоб взяв я для нього автограф
    у Кішки, Що Спить Не Там!

    (2025)


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.5)
    Прокоментувати:


  11. Олена Побийголод - [ 2025.08.07 16:19 ]
    1958. Капосний кіт
    Із Бориса Заходера

    – Ей, привіт!
    – Добридень, друже...
    – Ти уроки вчив?
    – Не дуже...
    Бо мені завадив кіт!
    (Навіть звуть його – Бандит...)
    Ледь підручник я узяв
    й сів за стіл – як чую: «Няв!»
    «Йди-но геть! – кажу коту. –
    Скруту маю я ще ту́:
    вчитись треба, пихтячи...
    Так що – дзусь, і не нявчи!»
    Він же – виліз на стілець,
    й ніби спить, – от хитрунець!
    Тільки бачу я оману,
    і на неї не пристану!
    «Хитрий ти котячий син!» –
    й смик його за хвіст!..
    – А він?
    – Підхопився він спрожогу,
    на стільці подер сукно,
    скинув зошит на підлогу,
    а мені подряпав ногу –
    та і скочив у вікно!..
    Втім, на нього я не злюсь,
    зайвий раз не крикну «дзусь».
    Тільки каже вся сім’я,
    що в усьому винний – я.
    Й заявив я їм ґрунтовно,
    що – обмова це пуста:
    спробуйте самі, шановні,
    втримати за хвіст кота!

    (2025)


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.5)
    Прокоментувати:


  12. Олена Побийголод - [ 2025.08.06 11:27 ]
    Жила-була собачка (до 1998)
    Із Бориса Заходера

    Жила-була собачка –
    Свій-Ніс-Усюди-Пхачка:
    усюди пхала носа
    (такий у неї хист).
    Її попереджали:
    «Дала б ти звідси драла!
    Бо станеш враз безноса,
    чи навіть втратиш хвіст!»

    Уперта ця собачка –
    Свій-Ніс-Усюди-Пхачка –
    відповідала вперто,
    поглянувши навскіс:
    «Ви можете ричати,
    чи можете мовчати –
    продовжу я відверто
    усюди пхати ніс!»

    – Що з нею стало, друже?
    Вже нам цікаво дуже!
    – Та і мені цікаво,
    без ви́димих підстав...
    Але скажу вагомо:
    мені це невідомо,
    бо пхати ніс у справу –
    звичайно, я не став!

    (2025)


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (2)


  13. Олена Побийголод - [ 2025.08.05 14:27 ]
    Пес собачий (до 1998)
    Із Бориса Заходера

    Жив на світі
    пес собачий.
    Був у нього
    ніс собачий,
    хвіст собачий,
    зріст собачий,
    нюх собачий,
    слух собачий...

    І характер був собачий –
    тобто, трішечки гарячий!

    (2025)
    аа


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (2)


  14. Олена Побийголод - [ 2025.08.04 08:41 ]
    Кіт-філософ (до 1995)
    Із Бориса Заходера

    Крругом – мурра, мурра,
    все – маррність та сумбурр,
    а ти муррчи: «Урра-а!»
    І більш – ані мур–мур!

    (2025)
    D:after {content:attr(t) attr(t);}
    ааааааа


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.5)
    Прокоментувати:


  15. Олена Побийголод - [ 2025.08.03 14:20 ]
    1962. Кицькине горе
    Із Бориса Заходера

    Плаче кішка в коридорі,
    у бідняжки справжнє горе:
    не дають жорстокі люди
    вкрасти шмат печінки з блюда!

    (2025)
    ааа


    Рейтинги: Народний 5.75 (5.49) | "Майстерень" 5.75 (5.5)
    Коментарі: (6)


  16. Татьяна Квашенко - [ 2025.07.24 09:05 ]
    Польовий етюд
    Полювали з Полею на полі
    ми на квіти для прикраси долі
    і зустріли на дорозі кицю,
    що ходила пити до криниці
    та напилася водиці вволю,
    тож полює на польовку в полі,
    там де квітів просто досхочу.
    А що далі було – промовчу!

    червень 2о25


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (2)


  17. Віктор Кучерук - [ 2025.07.21 05:27 ]
    * * *
    Після дощику, чи зливи,
    Як і танення снігів, –
    Не лунає несміливо
    У яру водички спів.
    Дзюркіт радісний струмочка,
    В прохолодному ярку, –
    Дзеленчить уже дзвіночком
    Що є сили, нашвидку.
    Каламутний, повноводий
    І рухливий, наче дух, –
    Різнобарвністю мелодій
    Звук з ярка вражає слух.
    21.07.25


    Рейтинги: Народний -- (5.61) | "Майстерень" -- (5.87)
    Прокоментувати:


  18. Віктор Кучерук - [ 2025.07.19 08:45 ]
    Яри вишгородські
    Яри прохолодні
    У нас, де завгодно,
    Злякають імлою
    Когось вслід за мною.
    В яру, як годиться,
    Завжди багновиця
    Та ще таємниця,
    Мов мрія, ясниться...
    19.07.25


    Рейтинги: Народний -- (5.61) | "Майстерень" -- (5.87)
    Прокоментувати:


  19. Віктор Кучерук - [ 2025.07.17 06:33 ]
    Сонце
    Перегріте сонцем літо
    Пахне п’янко в’ялим цвітом
    І пахтить, немов кадило,
    З боку в бік гарячим пилом.
    Душним робиться повітря
    По обіді на безвітрі
    І легені обпікає
    Спекота оця безкрая.
    Через сонечко незгасне,
    В пору ждану та прекрасну, -
    На деревах листя й віти
    Перестали гомоніти.
    Золотяться річка й поле,
    І на дітях білі льолі,
    Бо розпечене світило
    Світ вогнем позолотило.
    17.07.25


    Рейтинги: Народний -- (5.61) | "Майстерень" -- (5.87)
    Прокоментувати:


  20. Віктор Кучерук - [ 2025.07.15 05:59 ]
    * * *
    Закурликавши зраділо,
    Мов уздріли диво з див, –
    Чорногузи чорно-білі
    Подалися до води.
    Довгоногі, гостродзьобі,
    Старуваті й молоді, –
    Віддалися дружно хобі –
    Бути довго на воді.
    Знемагаючи від спеки,
    Від зорі і до зорі
    В липні плавають лелеки
    У блакитному Дніпрі.
    15.07.25


    Рейтинги: Народний -- (5.61) | "Майстерень" -- (5.87)
    Прокоментувати:


  21. Марія Дем'янюк - [ 2025.06.28 20:17 ]
    В лузі
    В лузі серед конюшини
    Виросли дзвіночки сині,
    І голівками хитають,
    Дзвоном бджілок відганяють.
    Прилетів сердитий джміль:
    "Чути дзвін ваш звідусіль!"
    Не дзвенять вже ті, співають,
    На гостину бджіл скликають.
    І рожевій конюшині
    Всі дзвіночки друзі нині.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.46) | "Майстерень" 5.5 (5.43)
    Прокоментувати:


  22. Віктор Кучерук - [ 2025.06.23 05:59 ]
    Яхта
    Яхти трикутні вітрила
    Шурхають прудко, мов крила
    Білої чайки, що низько
    Навстріч несеться вітриську.
    Яхта завзято й бадьоро
    Рине розбурханим морем,
    Ріжучи вітер і хвилі
    Гарно загостреним кілем.
    23.06.25


    Рейтинги: Народний -- (5.61) | "Майстерень" -- (5.87)
    Прокоментувати:


  23. Віктор Кучерук - [ 2025.06.22 10:41 ]
    Шлюз
    Шлюзування необхідно
    Тільки там, де гребля є, –
    Де ріка невідповідна
    Берегам своїм стає.
    Шлюз ворота відчиняє,
    Вивільняючи маршрут, –
    Водосховищем безкраїм
    Яхти весело снують.
    22.06.25


    Рейтинги: Народний -- (5.61) | "Майстерень" -- (5.87)
    Прокоментувати:


  24. Віктор Кучерук - [ 2025.06.21 05:06 ]
    * * *
    Хлопчик має хом’яка, –
    І без відпочинку
    Всюди носить на руках
    Чарівну тваринку.
    З хом’яком і спить, і їсть,
    І уроки учить, –
    Ні подій нема, ні місць,
    Що близьких розлучать.
    21.06.25


    Рейтинги: Народний -- (5.61) | "Майстерень" -- (5.87)
    Прокоментувати:


  25. Віктор Кучерук - [ 2025.06.18 05:55 ]
    Квочка
    Зозуляста наша квочка
    Цілоденно радо квокче
    Біля виводка курчат.
    Доглядає за малими, –
    Чи усі перед очима
    В неї жалісно пищать?
    Будь-коли, немов матусю,
    Квочку бачимо у русі
    Від завидна до темна, –
    Учить діток пізнавати,
    Чим цей гарний світ багатий
    Усезнаюча вона.
    18.06.25


    Рейтинги: Народний -- (5.61) | "Майстерень" -- (5.87)
    Прокоментувати:


  26. Віктор Кучерук - [ 2025.06.17 05:00 ]
    Бегемотик
    Посередині болота
    Роззявляє бегемотик
    Лиш тому так часто рота,
    Що нечувана духота
    Спонукає до дрімоти
    Будь-якого бегемота.
    17.06.25


    Рейтинги: Народний -- (5.61) | "Майстерень" -- (5.87)
    Прокоментувати:


  27. Віктор Кучерук - [ 2025.06.16 12:57 ]
    Для абетки
    Для абетки
    А
    Акул немає у Дніпрі,
    Тому в ріці прогрітій
    Ми від зорі і до зорі
    Проводимо все літо.
    Лише сумує дітвора
    І журиться скрізь хором:
    Чому канікулів пора
    Минає дуже скоро?..
    Є
    Є у Вишгороді кручі, –
    Тож, як сходите згори,
    Попадете неминуче
    У заквітчані яри.
    Там озера і затоки,
    Вздовж Дніпрових берегів, –
    Загубити влітку спокій
    Спонукають малюків.
    К
    Крізь віки відчуваєм
    Славних пращурів дух,
    Бо в нім віра безкрая
    В мир і щастя навкруг.
    Їхні правда і сила
    Не згубилися, ні,
    Раз вже видно зі схилів
    Світлі завтрашні дні.
    С
    Стигне ранок імлистий
    Без яскравих одеж, –
    Пахне квітами місто,
    Після гару пожеж.
    Додивляються діти
    Заспокійливі сни, –
    Добре жити у світі
    Без боязні війни.
    У
    Україна – це я із тобою
    І не зниклий безслідно наш рід, –
    Це досвітні вогні над рікою
    Та зорі поза обрієм слід.
    Україна – це Вишгород наший
    Вікодавній, принадний, святий, –
    Без усіх рукотворних прикрашень
    Любим змалку його я і ти.
    Україну і чуєш, і бачиш,
    Коли просто по вулиці йдеш, –
    Побажай їй наснаги й удачі,
    І люби, як матусю, без меж.



    Рейтинги: Народний -- (5.61) | "Майстерень" -- (5.87)
    Прокоментувати:


  28. Марія Дем'янюк - [ 2025.05.28 16:32 ]
    НАША ЛЮБА УКРАЇНА
    Заплітає в Україні вітер хвилі моря сині.
    Сонце гори обіймає і трембіта гучно грає.
    До осель своїх лелеки повернулися здалеку,
    Вже малі лелеченята зустрічають маму й тата.
    У степах високі трави і світанки золотаві.
    Ключі неба журавлині, диво-кетяги калини,
    Пісня мами, слово тата – в нас цього не відібрати:
    Нездоланна і єдина наша люба Україна!


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.46) | "Майстерень" 5.5 (5.43)
    Коментарі: (3)


  29. Пекун Олексій - [ 2025.04.24 22:24 ]
    Пам'яті річки Івлинка
    Понад шляхом край села
    Мала річечка текла,
    Згори бігла долиною
    Поруч ліс стояв стіною
    В ньому вивільги співали
    І зозуленьки кували.
    В річці глечики цвіли
    Срібні рибки в ній жили.

    Річко, річенько, ріка
    Ти стрімка і говірка
    Повна чистої води
    Від посухи і біди
    Рятувала нас не раз
    Ти привітна повсякчас
    При дорозі край села
    Славна річечка жила.

    У ту юність давню мою
    Сиві верби над водою
    Зазирали в глибину
    І будилися зі сну
    Коли вітер мчав на крилах
    Очерет гойдав щосили
    Дзвоники ще там цвіли
    І джмелі на них гули.

    Річко, річенько, ріка
    Ти стрімка і говірка
    Крізь роки і крізь віки
    Ти до матері - ріки
    Добігала край села
    Не робила людям зла.
    Був тоді зелений край
    Весь квітучий ніби рай.

    В першій мирній тій весні
    Давній спогад по війні:
    В вічному застиг спокою
    Танк підбитий над рікою...
    Сивий дядько у човні
    Вижив у лихії дні
    Та лишилась сивина
    В пам'ять що була війна.

    Річко, річенько, ріка
    Ти стрімка і говірка
    Напувала ти цей ліс
    Щоб густим, високим ріс
    Партизанів заховав
    І людей ще годував.
    Щоб від квітня до снігів
    Рятував од ворогів.

    Та змінилося усе
    Край вже радість не несе.
    Все набуло нових рис:
    Вирубали давній ліс.
    Навезли піску сто тонн
    І новий мікрорайон
    Із висотками постав
    В три десятки сірих лав
    Вже ні людям, ні собі
    Зникла річка у трубі.
    Де ти, річечко, ріка
    Що була ти гомінка?
    Не біжиш вже нікуди
    Нема чистої води
    Лиш багнюка в рівчаках
    І болота у садках.
    Геть сліпими ми були,
    Що тебе не вберегли.
    Понад шляхом край села
    Колись річечка текла.

    2 червня 2018 р.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  30. Віктор Кучерук - [ 2025.04.24 06:32 ]
    * * *
    Сонця промені над лісом,
    Наче тісто, хмару місять, –
    Мнуть, розтягують, стискають
    Посередині та скраю
    Так, що зменшена хмарина
    Пропадає в небі синім,
    А в моєму ріднім краї
    Розвиднятись починає…
    24.04.25


    Рейтинги: Народний -- (5.61) | "Майстерень" -- (5.87)
    Прокоментувати:


  31. Віктор Кучерук - [ 2025.04.17 06:36 ]
    * * *
    Прислухаючись до свисту
    Ховрашка серед пшениць, –
    Не спиняє жайвір виступ,
    Не спішить упасти ниць.
    Тішить співом хліборобів
    Перелітний птах тому,
    Що за шкоду ту, що робить,
    Дістається не йому.
    Утішає гарним співом
    Цей співун людей давно,
    Як і знищує посіви
    З гризунами заодно.
    17.04.25


    Рейтинги: Народний -- (5.61) | "Майстерень" -- (5.87)
    Коментарі: (2)


  32. Віктор Кучерук - [ 2025.04.15 06:59 ]
    Джигіт
    Коли чужий ступає до порога,
    Чи зупиняється в чеканні край воріт, –
    Оповіщає гавканням тривогу
    Управний охоронець наш – Джигіт.
    Нема в гостей ніякої надії
    Зайти у двір, бо пес і круть, і верть, –
    Як хижий звір, собака шаленіє,
    Зі зла аж наїжачується шерсть.
    Немає до стороннього довір’я,
    Хоч має той для пса делікатес, –
    Нікого не пускає на подвір’я
    Без дозволу господарів наш пес.
    15.04.25


    Рейтинги: Народний -- (5.61) | "Майстерень" -- (5.87)
    Прокоментувати:


  33. Віктор Кучерук - [ 2025.04.01 05:07 ]
    Яринчині картинки
    Малює Яринка
    Барвисті картинки:
    Біляву хмаринку,
    Зелену ялинку,
    Червону квітинку,
    Зруділу стеблинку,
    Жовтаву родзинку
    І срібну краплинку
    Собі без зупинки
    Малює Яринка.
    01.04.25


    Рейтинги: Народний 6 (5.61) | "Майстерень" 6 (5.87)
    Коментарі: (2)


  34. Марія Дем'янюк - [ 2025.01.31 13:38 ]
    ***
    Квітка квітці говорила:
    "Ти така рожевомила!
    Ти, мов сонечко, прекрасна,
    Усміхаєшся так ясно!
    Пелюстки такі тендітні,
    Наче в пролісків у квітні!
    Пахощі такі духмяні,
    Ніжнотонкі, незрівнянні!
    А ще, вичурні листочки!
    Ти - найкраща у садочку!"
    І відповіла та красно:
    "Не так я, як ти - прекрасна!
    Той, хто добре серце має,
    Лише гарне помічає."


    Рейтинги: Народний -- (5.46) | "Майстерень" -- (5.43)
    Прокоментувати:


  35. Марія Дем'янюк - [ 2025.01.21 17:26 ]
    Казка для мишеняти
    Тишком-нишком взяло книжку сіре мишенятко.
    "Почитай мені, будь ласка",- каже мишотатку.
    "Як читаєш мені книжку - кота не боюся,
    Теплу ковдру дістаю й до тебе горнуся".

    Вже солодкий дивосон в нірку заглядає.
    Він також почути хоче, як тато читає.
    Кольорові добрі сни наснились полівці,
    Тато казочку читав й гладив по голівці.


    Рейтинги: Народний -- (5.46) | "Майстерень" -- (5.43)
    Коментарі: (2)


  36. Віктор Кучерук - [ 2025.01.01 06:56 ]
    Жайвір
    Співом жайвір голосистий
    Переповнює блакить,
    Не бажаючи присісти,
    Щоб од лету відпочить.
    Невтихаючим дзвіночком
    Звеселяє небеса,
    Демонструючи наочно
    Тону й ритму чудеса.
    Звучним голосом співає
    Жайворонок цілий день
    Про земну красу безкраю,
    Повну радісних натхнень.
    01.01.25



    Рейтинги: Народний -- (5.61) | "Майстерень" -- (5.87)
    Прокоментувати:


  37. Віктор Кучерук - [ 2024.12.31 05:22 ]
    Новорічне
    Вже гірлянди на ялинці
    Сяють яро в сизій млі, –
    Вже від зайчика гостинці
    Перед нами на столі.
    Вже й годинник хід прискорив
    І завмер благально дім,
    Та не чуються знадвору
    Кроки гостя нам усім.
    Вже чекати більш незмога
    На отой офіціоз,
    Коли вигукне з порога:
    “З Новим роком!..” Дід Мороз.

    ...Най поб’є нас осорома
    І пожурить: “Ай-ай-ай…”,
    Відступаючий од дому
    Найрідніший Миколай.
    31.12.24


    Рейтинги: Народний -- (5.61) | "Майстерень" -- (5.87)
    Прокоментувати:


  38. Віктор Кучерук - [ 2024.12.26 09:34 ]
    * * *
    Біля нашої хатини
    Проростає картоплина
    Та, яку несли з городу
    Днем осіннім до господи
    У корзинці рогозовій
    І згубили випадково,
    А вона, стійка, зухвало
    Зиму перезимувала
    І, лиш тільки потепліло,
    Парость випнула із тіла
    Й стала швидко проростати
    Край городу, біля хати.
    26.12.24


    Рейтинги: Народний -- (5.61) | "Майстерень" -- (5.87)
    Прокоментувати:


  39. Віктор Кучерук - [ 2024.12.25 06:31 ]
    * * *
    Обережним черепахам
    Їхній панцир служить дахом,
    Під яким не знають страху
    Вайлуваті черепахи.
    А ось жаби всі окаті
    Тільки крякають багато,
    Як відчують іздалека
    Рух мізерний небезпеки, –
    І завжди шукають спокій
    В черепах стальних під боком.
    25.12.24


    Рейтинги: Народний -- (5.61) | "Майстерень" -- (5.87)
    Прокоментувати:


  40. Віктор Кучерук - [ 2024.12.21 05:08 ]
    * * *
    Морозним ранком темно-синім
    Я дім утеплений покину
    І лижі прикріплю до ніг,
    Щоб рух мій не сповільнив сніг.
    Гайну туди, де безголосно
    Сніжинки вихряться на соснах
    І де змарніле та худе
    Зайча на подарунок жде.
    21.12.24


    Рейтинги: Народний -- (5.61) | "Майстерень" -- (5.87)
    Прокоментувати:


  41. Віктор Кучерук - [ 2024.12.07 07:17 ]
    * * *
    Хижий ворон крумкнув хрипко
    І побачилось мені,
    Як знялись мерщій куріпки
    З придорожніх бур’янів.
    Не вдалось поласувати
    Зграї зернами, адже
    Корм пташиний ворон-тато
    Воронятам стереже.
    07.12.24


    Рейтинги: Народний -- (5.61) | "Майстерень" -- (5.87)
    Прокоментувати:


  42. Віктор Кучерук - [ 2024.10.27 05:50 ]
    * * *
    Як на буйволі тигриця,
    На собаці скаче киця
    І муркоче до собаки
    В серці зроджену подяку
    За отримані розваги
    На міцнім хребті дворняги.
    27.10.24


    Рейтинги: Народний -- (5.61) | "Майстерень" -- (5.87)
    Прокоментувати:


  43. Юрій Гундарєв - [ 2024.10.26 09:38 ]
    «Вемблі»
    Мені - вісім, два по чотири.
    Ми отримали нову квартиру.
    Допоки була без меблів -
    величезна, нібито «Вемблі».

    Я гасав на велосипеді,
    у футбол грав у білих кедах.
    Техніку мав філігранну,
    наче сам Кріштіану…

    А потім привезли шафи -
    височенні жирафи.
    Розляглися дивани -
    розлогі гіпопотами.

    Ще з‘явились якісь стелажі -
    забили мій світ до межі…
    Відтепер я не Кріштіану,
    просто хлопчик звичайний.

    2024 рік


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.48)
    Прокоментувати:


  44. Джура Заморочник - [ 2024.10.25 19:38 ]
    Спи моя дитинонька
    Спи моя дитинонька
    Моя красна квітонька
    Зараз ніч - відпочивай
    Баю , баю-бай

    Завтра сонце зійде
    Новий ранок прийде
    Ну а зараз засинай
    Баю , баю-бай

    Спи моя малесенька
    Квітонька гарнесенька
    Оченятка закривай
    Баю , баю-бай

    18/01/2024


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  45. Віктор Кучерук - [ 2024.10.19 07:49 ]
    * * *
    Повертаючись рядочком
    До дитячого садочка, –
    Малюки під бересточком
    Позбирали всі листочки,
    Щоб у спальному куточку
    З листя виткати сорочку
    Й одягнути сорочину
    На безлисту деревину.
    19.10.24


    Рейтинги: Народний -- (5.61) | "Майстерень" -- (5.87)
    Прокоментувати:


  46. Марія Дем'янюк - [ 2024.10.10 12:27 ]
    Певне треба прокидатись
    Білка хвостиком накрилась
    Й кольорові сни дивилась:
    Он горішок, он малинка
    І солодких слив корзинка,
    Груша дуже солоденька,
    Абрикоса золотенька,
    В яблучка червоні щічки,
    Ще є ягоди сунички.
    Листям всипана стежинка,
    Он Петрусь і он Даринка,
    Радо сяють оченята,
    Будуть зараз ласувати.

    Певне треба прокидатись,
    Щоби першою дістатись!


    Рейтинги: Народний -- (5.46) | "Майстерень" -- (5.43)
    Прокоментувати:


  47. Віктор Кучерук - [ 2024.10.09 05:17 ]
    Цирк та й годі.
    На арені цирку,
    В білих безкозирках, –
    Їздили ведмеді
    На велосипедах.
    Потім у вудила
    Запрягли горилу
    І вона помалу
    Слоника катала,
    А низенькі поні,
    В довгих балахонах, –
    Лише тупцювали
    У глядацькій залі,
    Де ми очманілі
    З мамою сиділи,
    Введені у подив
    Цирком цим, та й годі…
    09.10.24


    Рейтинги: Народний -- (5.61) | "Майстерень" -- (5.87)
    Прокоментувати:


  48. Віктор Кучерук - [ 2024.10.02 06:51 ]
    * * *
    Розчинилося у мжичці
    Сонця лагідне тепло, -
    Вкрили крапельки травичку,
    Як холодний піт чоло.
    Заіскрились, забриніли
    І зарухались навкруг, -
    Не утримавшись на схилах, -
    Податись мерщій на луг.
    Напоїли в'ялі трави
    І збадьорили гусей,
    Лебедіючи гугняво
    До смеркання: Гей-гей-гей...
    02.10.24


    Рейтинги: Народний -- (5.61) | "Майстерень" -- (5.87)
    Прокоментувати:


  49. Віктор Кучерук - [ 2024.09.25 06:57 ]
    * * *
    Усміхаючись привітно,
    Раннє сонечко щодня
    Ніжно будить теплим світлом
    Лінькувате кошеня.
    Промінцями пестить очі
    Та втирає ними ніс,
    А розніжений коточок
    Сонцю муркає: Не лізь…
    Бо маленькі котенятка,
    І дорослі всі коти, –
    Полюбляють довго спатки
    Й снами спокій берегти.
    25.09.24


    Рейтинги: Народний -- (5.61) | "Майстерень" -- (5.87)
    Прокоментувати:


  50. Юрій Гундарєв - [ 2024.09.24 09:03 ]
    Прозора
    Коли панує спека-жарінь,
    від тебе вже не відкидається тінь,
    а ноги набиті ватою
    і хочеться лише спати, -
    рятує вона одна:
    прозора, живильна,
    всесильна
    вода…

    2024 рік


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.48)
    Прокоментувати:



  51. Сторінки: 1   2   3   4   5   ...   30