ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2026.08.19 21:33
Краватка в синю рисочку, сорочка біла,
що хоч до серця незабудки приклади.
То ти мене жалів, а я тебе любила
завжди.

Троянди дарував, наповнював вітрила,
стелив у небесах нам зоряні парчі.
То ти мене хотів, а я тобою снила

Віктор Насипаний
2026.08.19 21:09
Вже навхрест шиє дощ думки- печалі.
Шалена спека враз мандрує далі.
Сідаю у спізнілий потяг вітру,
Щоби знайти ще сонця свого ватру.

Вростає холод знов у скло і стіни,
Та місто ліпить люд із ранку глини.
Втікає нишком хтось із вікон кліток

С М
2026.08.19 21:00
Вершники грози
Вершники грози
Для дому родимось
У світ повіємось
Пес, що не знаходить кості
Чи акторський зиск
Вершники грози

Іван Потьомкін
2026.08.19 20:54
Київ – не Сузи. Доки Майдан зализував невиліковні рани, Гаман-Янукович шибениці уник. Зібравши награбоване, вдосвіта із Межигір’я зник. Тепер він у гостиннім краї, куди злітаються злочинці звідусіль. Сказати б, у царстві Амалека. Міняються там претендент

хома дідим
2026.08.19 19:09
скажи мені скажи
чого нейметься вітру
за вікнами хлипкими
розсохлими дверми
що він прожити мав
що саме донести
і що із цим робити
на світі вітровім

М Менянин
2026.08.19 18:35
Націоналіст не нацист – есей 0 Українцям на часі. 1 Є країни з титульними націями. 2 Є в цих краях гості – етнічні діаспори. 3 Є націоналізм в них. 4 Є національна держава, що піклується за свій народ, спонукає до бажання бути тут, або поверн

Артур Курдіновський
2026.08.19 15:45
Поклич мене зажуреним сонетом -
І я прийду. Як важко б не було, -
Прорвуся крізь заплутані тенета,
Знесилений, постукаю у скло.

Поклич мене замріяним ронделем -
І я прийду крізь пафосну юрбу.
Дамо початок райдужним новелам,

Ольга Садкова
2026.08.19 14:51
Сусідський кіт зайшов до хати,
хоч не його мені б чекати.
На крісло зліз,
примружив очі.
Сидіти довго так охочий...

Й навіщо, справді, гості інші,
коли з котом аж ллються вірші?

Борис Костиря
2026.08.19 13:55
Яка палка гармонія і дикість
Цієї пари, що руйнує світ
І трощить скелі, мов несамовитість!
Летить у небо пристрасть, як болід.
Вони злились, не можуть зупинитись
На березі, мов непоборной цвіт.

Такий коханець гарний і потужний

Ірина Вовк
2026.08.19 10:38
Дарунок Середземного моря «Помста – це напій, який найкраще смакує, коли він зачерпнутий з глибин моря». Афоризм Стародавнього Єгипту …Центуріон піднімає руку, даючи знак своїм людям оточити сходи. Позаду нього чути шум прибою Егейського мор

Віктор Кучерук
2026.08.19 07:54
Наближається вже осінь,
Раз у мене за вікном
Зароїлись дружно оси,
Зграї ластівок кругом.
Вже затьмарюється далеч
І по травах суне дим, -
І тривожно кряка галич
На городи та сади.

хома дідим
2026.08.18 20:06
у сутінок
вагоміших відлуннях
чи вистачить мені
завзяття чи снаги
казати щось посутньо
і невмисне
зворушуючись
напростець углиб

Вячеслав Руденко
2026.08.18 17:45
Гребці налягають на весла -
Їх ваблять в імлі вечорниці,
Шахрай невеликого зросту
Готує для них печериці,

Корма розчиняється стрімко
Легкою тендітною в кучках
У піні мигдальній Одетти,

Ольга Садкова
2026.08.18 14:39
В нього чоботи вкрилися пилом,
аж до бронзи засмагло чоло,
і утома на плечах, як брила…
Так вертає наш дід у село.
Лише зрідка їздить машиною,
запрягає нечасто й коня,
путівцем прошкує і нивою,
щоб посіяти не навмання,

Ванда Савранська
2026.08.18 14:30
— Так не буває, – подумала вона. — Так не буває, – прошепотів він. Але так було... КИЇВ, ОСІНЬ 2025 РОКУ Богдан підпирав спиною колону на станції метро й робив вигляд, що зосереджується на своєму телефоні. Насправді він уже з пів години, я

Борис Костиря
2026.08.18 13:54
Ураз погода зіпсувалась.
Потоки бруду, як вулкан.
Чи зможе у багнюці Вагнер
Створити музику? Чи Кант
Спроможен думати, як варвар?
Абсурд виконує канкан.

Потоки бруду полилися

Віктор Кучерук
2026.08.18 07:30
Теплом та світлом увіходить
У літню пору в хату він
І просить всіх, немов господар,
Іти у поле на поклін.
У цей період не минає
Його увага кожен дім, -
То защебече щиглів зграя,
То півень гучно піє всім.

Ірина Вовк
2026.08.18 06:11
Александрійське полум'я …Холод. Мармур під моїми босими ногами завжди був холодним, але сьогодні він здається крижаним. Я чую цей звук. Його ні з чим не переплутаєш. Важкий, ритмічний брязкіт залізних римських каліг об священні сходи храму Артеміди.

С М
2026.08.17 20:56
Йдучи якось по Гемпстед Феа, я
Надибав Матусю Гуску
І засмутив її глузд, що став криком
Студент приїжджий відати хотів
Що таке справді є
Слони бігають із левами
Колом Пікаділльським?

Іван Потьомкін
2026.08.17 20:04
Напекла ти пирогів.
Всі пухнастенькі такі.
Цей із сиром, цей з укропом.
Ні, нема таких в Європі.
Таж і на Святій Землі
Пирожки чомсь замалі.
А от в нашій Україні
Пирожки в кожній родині

хома дідим
2026.08.17 19:06
хоч не упевнений
а все блукав би знаєш
світ заочі
стежками або так
абищо не шукаючи
бездарно
між стін байдужих
серед вуличних собак

Борис Костиря
2026.08.17 13:49
Не віриться, що нині понеділок
І невгамовна, вічна суєта.
Біжить юрба, як зграя жвавих білок.
Тривога окуповує міста.
Цей вічний, нескінченній понеділок
Простягся на долонях самоти.
Крізь хащі міста, як новітній Ділан,
Ідеш кудись без ясної мети.

Вячеслав Руденко
2026.08.17 13:41
Де забагато аґрусу між згаяних
Алегоричність притаманна всім,
В апартаментах лицарів незайманих,
Де на бандурах висохлий зефір

І …ніч тримає ворона над прірвою,
А прірва прикидається бузком,
Густими полуничними сиропами,

Володимир Бойко
2026.08.17 13:31
Штучний інтелект порахував інтелектуалів поштучно. Спершу отримав гарбуза, а потім ще й дістав на горіхи. Із зони комфорту потрапив просто на зону. Меланхолік помітив пожежу на горищі і відреагував по-філософському: «Гори ще…» Проблеми із го

В Горова Леся
2026.08.17 11:48
Ранку раночку, ти як брат мені.
Тихо дзенькає еСеМеС.
Ніч лякала - для серця матиме
Сотні жал і десятки лез.

Нахвалялася, все те гамузом
В сон розірваний зажене.
Закровавиться страху галасом

Ірина Вовк
2026.08.17 10:23
Золоте сонце Егейського моря повільно занурювалося у воду, заливаючи передвечірнім світлом Ефес – одне з найвеличніших міст античного світу. З висоти пташиного лету воно здавалося розкішним мармуровим килимом, розгорнутим між зеленими пагорбами та гамірно

Федір Паламар
2026.08.17 09:19
Моє м'язисте тіло
На пляжі загоріло.

Тетяна Левицька
2026.08.17 09:07
Стрибнути вище голови
не вимагайте, люди.
В моїй ви шкурі не були,
не розтинали груди.

Та не пройшли моїх доріг,
нудотних хімій сорок.
Я бачила кривавий сніг

Віктор Кучерук
2026.08.17 06:45
Хоча іще квітують квіти
І сонцем повняться плоди, -
Уже тепла позбувся вітер,
А я менш пріє від ходи.
Уже геть зовсім непрозора
Поза рікою далечінь, -
Вже гублять листя осокори
І я лисію не один.

Тетяна Левицька
2026.08.16 23:54
Гріховна та недосконала
На цій землі,
У склепах темних заховала
Гіркі жалі.

Можливо, ти не знала міри
Своїх бажань?
Пливла за привидами мрії

Ольга Садкова
2026.08.16 23:10
Збирала в пригорщі слова,
звичайні й променисті,
щоб в них душа була жива
і поривання чисті.

І розсипала на столі
їх, друже, перед вами,
аби у вранішній імлі

Іван Потьомкін
2026.08.16 21:37
Він надійшов не з того Миколаєва, на який зазіхав кремлівський мрійник, а з невеличкого містечка на Львівщині. У відповідь на свої дві книжки («Запорожець за Йорданом» та «Заплутавшись у гомоні століть») я отримав три («Розчарована осінь», «Терен у полум”

Охмуд Песецький
2026.08.16 21:21
Нічого і я не читатиму –
Ні батькового, ні материнського.
Скажу і про дідове з бабиним
У музи своєї під цицькою.

Ніхто і моїми поезами
Навряд чи будь-де зацікавиться.
Тож будьмо відверто тверезими

хома дідим
2026.08.16 19:58
як ми сиділи на трибуні
на стадіоні авангард
що також міг би зватись юність
в країні сумнозвісних рад
у день із дощиком серпневим
що до обіду вже ущух
як ми сиділи просто неба
усіх побачень і розлук

Євген Федчук
2026.08.16 19:03
У Києві, москалів тим щоб подратувати,
Одну з вулиць ім‘ям новим рішили назвати –
Кубанської України. Москальщина злиться
І, хто знає, чим в майбутнім воно закінчиться.
Раптом вулицю назвали, ідею заклали
Й через роки Кубань, справді українська стала

Вячеслав Руденко
2026.08.16 18:41
Розпалився конюх у кошарі,
Затопив стоячою водою
Пічку, наче ковдру від клошарів,
В обладунках справжнього героя.

Був би Яковом,то мабуть мав би невід -
Пугачем співав на довгим ставом,
Хвилями біблійного сувою,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія - Останні надходження за 7 днів


  1. Володимир Журавльов - [ 2026.08.20 00:10 ]
    Від мавпи до Ейнштейна
    А слово так спритно зловило предмет…
    якого за словом і зовсім немає ...

    2026


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  2. Тетяна Нєтьосіна - [ 2026.08.19 20:20 ]
    Нічне божество
    Коли все добре вже лягло
    і суєта вже вгамувалась
    приходить час
    для мене…
    чорніший за чорний
    і в ньому — Місяць ...
    і так легко
    зіллюся я
    з місячним світлом
    та силуетом Божества
    або Нічного Звіра
    по вашим снам
    пройдусь
    і сріблом осиплю…

    2026


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  3. Борис Костиря - [ 2026.08.19 13:34 ]
    Пристрасть
    Яка палка гармонія і дикість
    Цієї пари, що руйнує світ
    І трощить скелі, мов несамовитість!
    Летить у небо пристрасть, як болід.
    Вони злились, не можуть зупинитись
    На березі, мов непоборной цвіт.

    Такий коханець гарний і потужний
    В обійми взяв, як у міцний полон.
    А діва стогне і по морю тужить,
    В яке її веде сам Аполлон.
    Порвалися у кіфареда струни
    Оспівувать жагу тендітних лон.

    Хай море оспіває - там багато
    Глибинної енергії небес.
    Приймають хвилі, як дбайлива мати,
    Закоханих між небезпечних лез.
    Ніхто не буде їх уже картати.
    Навколо пальми грають полонез.

    17 лютого 2026


    Рейтинги: Народний 6 (5.87) | "Майстерень" 6 (5.88)
    Коментарі: (3)


  4. Вячеслав Руденко - [ 2026.08.18 17:12 ]
    Історія світу– в дрібницях!

    Гребці налягають на весла -
    Їх ваблять в імлі вечорниці,
    Шахрай невеликого зросту
    Готує для них печериці,

    Корма розчиняється стрімко
    Легкою тендітною в кучках
    У піні мигдальній Одетти,
    У бульбашках вогких, летючих,

    У трюмі корови і кози...
    Воли дослухаються горну,
    Танцює невидимий Стендаль,
    І чорним червоне ялозить.

    Гінгема з Бастиндою - в сумці!
    Історія світу– в дрібницях!
    Злови себе ранком на думці,
    Здіймаючись в гору по східцях…


    Рейтинги: Народний -- (5.79) | "Майстерень" -- (5.79)
    Коментарі: (4)


  5. Тетяна Нєтьосіна - [ 2026.08.18 14:26 ]
    Очікування
    В вечірнім небосхилі є
    тривалі миті
    коли природа мріє
    в загадковій тиші

    2026


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  6. Борис Костиря - [ 2026.08.18 13:22 ]
    Відлига
    Ураз погода зіпсувалась.
    Потоки бруду, як вулкан.
    Чи зможе у багнюці Вагнер
    Створити музику? Чи Кант
    Спроможен думати, як варвар?
    Абсурд виконує канкан.

    Потоки бруду полилися
    У душі і на тротуар.
    Відлига грає пізнім Лістом.
    Крадеться лисом наш звіздар.
    Похмурим і торішнім листям
    Вульгарність пре із Ніагар.

    Народження весни потворне.
    Воно не може породить
    Барвисті кетяги і грона,
    Мов неповторну вічну мить.
    Тому найвища нагорода -
    Це острів у морях століть.

    16 лютого 2026


    Рейтинги: Народний 6 (5.87) | "Майстерень" 6 (5.88)
    Коментарі: (4)


  7. Борис Костиря - [ 2026.08.17 13:41 ]
    Понеділок
    Не віриться, що нині понеділок
    І невгамовна, вічна суєта.
    Біжить юрба, як зграя жвавих білок.
    Тривога окуповує міста.
    Цей вічний, нескінченній понеділок
    Простягся на долонях самоти.
    Крізь хащі міста, як новітній Ділан,
    Ідеш кудись без ясної мети.
    У понеділок ти летиш на гонку,
    Врізаючись у кригу давніх снів.
    Захована у переметах гордість
    Воскеснула у завірюсі днів.
    Цей понеділок гонить на галеру,
    У рабство, у ненависну тюрму.
    В пустелі не побачиш ти гетеру,
    А змучену приреченість саму.

    16 лютого 2026


    Рейтинги: Народний 6 (5.87) | "Майстерень" 6 (5.88)
    Коментарі: (5)


  8. Вячеслав Руденко - [ 2026.08.17 13:18 ]
    Між меланхолії невпізнаних

    Де забагато аґрусу між згаяних
    Алегоричність притаманна всім,
    В апартаментах лицарів незайманих,
    Де на бандурах висохлий зефір

    І …ніч тримає ворона над прірвою,
    А прірва прикидається бузком,
    Густими полуничними сиропами,
    Хизуючись із Вічності зв’язком.


    І там … у меланхолії невпізнаних,
    Де тіні відрізняються від душ,
    Коли вони карбують крок обізнаних,
    Які кричать у спину: Ані руш!-

    Хоч ти не обривай мене, закохана,
    Із серця гострих скалок не виймай,
    Хай шал натхнення між бандур сполоханих
    Додасть нам сили вірити у рай…


    Рейтинги: Народний -- (5.79) | "Майстерень" -- (5.79)
    Коментарі: (2)


  9. Тетяна Нєтьосіна - [ 2026.08.17 13:40 ]
    Сутінки
    Вечір розчиняє фарби в сутінках
    кішкою з'явлюсь на дереві
    на самій верхівці
    гілочка не обломиться піді мною
    тінь дерева вкаже дорогу
    ковзаючи змійкою введе в ніч
    від тиші заплющу очі
    і все зникне

    2026


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  10. Вячеслав Руденко - [ 2026.08.16 18:04 ]
    Розпалився конюх у кошарі

    Розпалився конюх у кошарі,
    Затопив стоячою водою
    Пічку, наче ковдру від клошарів,
    В обладунках справжнього героя.

    Був би Яковом,то мабуть мав би невід -
    Пугачем співав на довгим ставом,
    Хвилями біблійного сувою,
    Як віщун ходив би пароплавом-

    Так одні й ті самі негаразди
    Радують, як добре долучитись
    До стигматів - дивних і прекрасних,
    Щоб у щасті раптом не спочити…


    Рейтинги: Народний -- (5.79) | "Майстерень" -- (5.79)
    Прокоментувати:


  11. Тетяна Нєтьосіна - [ 2026.08.16 16:06 ]
    Ім'я своє пригадую
    Звір не біжить у нору
    Звір починає біг
    Час завмирає
    Чекає

    Згадую ім'я своє
    але слово зносить
    Потоп

    Повітря наповнилось пилом
    хрускіт гілки сухий у задусі
    Вогонь зароджується опівдні

    Згадую ім'я своє
    томиться вогонь у Землі

    День у волозі нічній приховав
    тіні постійні та вічні

    Згадую ім'я своє
    світлом далекої Зірки

    2024


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  12. Борис Костиря - [ 2026.08.16 13:07 ]
    * * *
    Прийшла весна, і споконвічна втома
    На плечі сіла, як важезний птах.
    Історію не сприймеш ти без брому.
    Вона розвіється на злих вітрах.

    Прийшла весна. Розтанула ґрунтівка.
    Тече вода, а з нею і літа.
    Так слово постає, немов гвинтівка,
    Де сяє плесом чиста простота.

    Прийшла весна. А з нею душі скресли.
    Із кригою пливе свята печаль.
    Такі слова незламні, мовби кремінь,
    Летять птахами у самотню даль.

    15 лютого 2026


    Рейтинги: Народний 6 (5.87) | "Майстерень" 6 (5.88)
    Коментарі: (6)


  13. Тетяна Нєтьосіна - [ 2026.08.15 18:04 ]
    Кіт у серпні
    Кіт у сутінках
    це не той Кіт
    що вдень чи вранці
    із сонячними плямами
    на боках

    Кіт у сутінках
    мерехтливе тепло
    яке народжує
    метелика за вікном

    не доклавши до цього
    ані думки ані лапи
    ні хвоста
    і навіть бажання знати
    чи народжує він
    метелика за вікном

    безмовне Ом
    вимальовує
    у сутінках
    застиглий ієрогліф
    завтрашнього дощу

    2026


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  14. Борис Костиря - [ 2026.08.15 13:23 ]
    Степ
    Так слово розпадається, мов замок.
    Так степ застиг у дивних відчуттях.
    Пророк іде приречено на захід,
    Мов змучений і згододнілий птах.

    Надія розпадається на друзки.
    Шепочуть трави давні молитви.
    Змарніло місце для любові й дружби.
    Пророк іде у напрямку Литви.

    Засохли трави під вогнем тривоги.
    Розсипалися квіти, мов слова.
    Закляк утомлений язик дороги.
    Забута пам'ять в полі ожива.

    14 лютого 2026


    Рейтинги: Народний 6 (5.87) | "Майстерень" 6 (5.88)
    Коментарі: (5)


  15. Тетяна Нєтьосіна - [ 2026.08.14 17:10 ]
    Дудук
    Середа чи п'ятниця
    Але все це раптом
    Перетворюється
    У кімнату
    Де вікон немає і
    Завіса
    А вихід за рогом
    Сусіднього кварталу
    Де під протяжний дудук
    Чується чийсь подих
    І все закрутиться заново
    Понеділок
    Вівторок
    П'ятниця.

    2026


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  16. Борис Костиря - [ 2026.08.14 13:45 ]
    Сонце
    Крізь сиву хмару світить сонце,
    Мов пробивається з-за ґрат,
    І зазирає до віконця,
    Неначе гноблений Сократ.
    Воно важливе щось промовить
    Крізь огорожу тлустих хмар,
    Крізь тлум, репресії і мори,
    Крізь заборони від нездар.
    Так, Сонце - бог і цар верховний,
    Суддя, пророк, герой і кат,
    Вояк, слуга, політик хворий,
    Поет, співак і адвокат.
    Воно дає найбільше сили,
    Натхнення, пристрасті жагу
    І молодим, і вже похилим,
    Таку невтолену снагу.

    11 лютого 2026


    Рейтинги: Народний 6 (5.87) | "Майстерень" 6 (5.88)
    Коментарі: (5)


  17. Тетяна Нєтьосіна - [ 2026.08.13 20:08 ]
    Намистинка
    Намистинки розкотилися
    радісно підстрибуючи
    застигли — посміхаються
    чи все я зберу?

    2026


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  18. Борис Костиря - [ 2026.08.13 13:46 ]
    Проміння
    Яскраве сонячне проміння.
    Так протискається весна
    Крізь заборони і каміння,
    Крізь забобони й письмена.

    Таке проміння пропікає
    До всіх глибин, до всіх основ.
    Воно жорстоке, ніби Каїн,
    І милосердне, як любов.

    Проміння так жорстоко вдарить
    На розі вулиць, мов кастет.
    І ти умудрений, мов Дарій,
    Напишеш вічності сонет.

    Його ти більше не відпустиш
    У далину, у сиві сни.
    Проміння відбиває пустку.
    Так проростуть слова весни.

    11 лютого 2026


    Рейтинги: Народний 6 (5.87) | "Майстерень" 6 (5.88)
    Коментарі: (4)