ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ольга Садкова
2026.08.14 22:59
Дощі й дощі. Тріщить загата.
Ллє прямовисно і навскіс.
Береза вкотре, пелехата,
не ладна розчесати кіс.

Кущі розвихрились бузкові,
півонії втрачають стрій.
А хмари знов напоготові

хома дідим
2026.08.14 18:37
погода що міняється настійно
привносить чи скасовує
натхнення
так ніби чим би
не кардіограма
що відбивається у першім-
ліпшім тексті
гадається про серце невгамовне

Юрій Лазірко
2026.08.14 17:29
my holy land
stays on two ancient whales
and
the third one
is a nomad-dolphin
runs on a blackened star
as far
as someone makes a wish

Борис Костиря
2026.08.14 13:29
Крізь сиву хмару світить сонце,
Мов пробивається з-за ґрат,
І зазирає до віконця,
Неначе гноблений Сократ.
Воно важливе щось промовить
Крізь огорожу тлустих хмар,
Крізь тлум, репресії і мори,
Крізь заборони від нездар.

В Горова Леся
2026.08.14 12:49
Я б до тебе пішла, та боюся високих трав.
Я б тобі прокричала – боюся відлуння грому.
Без човна попливла б, та глибокий і чорний став,
І не вийти на березі темному і слизькому.

Я б тобі написала про все, та немає слів.
Полетіла б до тебе, та небо

Володимир Мацуцький
2026.08.14 12:03
Вірю в майбутнє моєї країни,
вірю в народ,
що піднявся з колін,
в зоране поле,
у гілку калини,
в сад біля хати
з червоних калин.

Тетяна Левицька
2026.08.14 11:15
Плетусь зажурена з «Сільпо»
В холодну днину.
Мені б проїхатись в метро —
До моря плину,
Кружляти чайкою над ним
У небосхилі,
З обличчя змити смутку грим
В смарагді хвилі,

Ірина Вовк
2026.08.14 11:05
Битва за Фароський міст: кохання на руїнах світу Генеральний штурм Ганімеда почався на світанку, коли море навколо Фароського маяка покрилося сотнями єгипетських човнів. Новий командувач кинув у бій усе. Битва на вузькому молу перетворилася на кривав

Вячеслав Руденко
2026.08.14 10:52
Що ви, керманичі кпину?
Що, реквізити курні?
Хто з вас ще вірить в людину,
Хто ляже поруч в труні?-

-Ми і смерекові голки,
-Ми і молюски глибин,
Як марципанові вовки

Віктор Кучерук
2026.08.14 07:29
Зникають сни приємні завжди
З досвітнім заспівом півнів,
Бо потім більше негаразди
Повсюди бачаться мені.
Бо далі - швидкості шалені
Та люди радісні й сумні, -
І щире прагнення щоденне
Земного щастя не у сні.

Артур Курдіновський
2026.08.14 04:58
Нещирість професійно тисне руку
Та непомітно крутить карамболь.
У серце заповзає, мов зміюка,
Вичікуючи, вправно грає роль.

Маскується у тиші та у криках,
Постійно грає світло й позитив.
Нещирість - різна та багатолика,

Артур Сіренко
2026.08.13 23:50
Сього дивного і вітряного року-приблуди я вирішив відвідати зачаровані Маркізькі острови (не відпочити, ні, бути, мислити, творити – ця місцина саме для цього, особливо Нуку-Хіва). Я ціную нетутешні Маркізи за прозору атмосферу споглядання, неземний спокі

Ольга Садкова
2026.08.13 22:52
Уже весна, радіти б треба,
і відшукати у собі
колись даровані із неба
вцілілі струни, далебі.

Мажорні, сонячні, на втіху
і життєдайні, як тоді, —
щоб не підігрували лиху,

хома дідим
2026.08.13 18:59
тобі поезія та пафос
мені непевність і нудьга
життя сяк-так
благеньке факт
іще скоринка з пирога
питай чого усе вертатись
до слів у цій коморі
га?

Тетяна Левицька
2026.08.13 18:16
Не даруй лілові
почуття мені,
у квітковім слові
— пагінець брехні.
Не божись в коханні,
аж до скону літ —
серцю притаманно
обривати цвіт.

Євген Федчук
2026.08.13 15:42
Нашу тягу до свободи нічим не зламати,
Бо віками наші предки її гартували,
Кров‘ю славних синів й дочок її поливали,
Аби вільним ми народом змогли, врешті стати.
Як старалися сусіди, щоб нас покорити,
Ми для них ясир і бидло, малороси були.
Але ми с

Борис Костиря
2026.08.13 13:19
Яскраве сонячне проміння.
Так протискається весна
Крізь заборони і каміння,
Крізь забобони й письмена.

Таке проміння пропікає
До всіх глибин, до всіх основ.
Воно жорстоке, ніби Каїн,

Ірина Вовк
2026.08.13 09:38
Зрада під покровом ночі: Смерть полководця Ахілла Поки римляни святкували перемогу над спрагою, у таборі єгиптян, що розкинувся в західній частині міста, зріла зовсім інша отрута – отрута амбіцій та зради. У наметі полководця Ахілла панувала задуха. С

Віктор Кучерук
2026.08.13 06:31
В серпні, наче квіточка,
Усихає літечко
І радіти ніколи
Дітворі канікулам, -
Літа вічна кривдниця
Осінь швидко близиться.
13.08.26

Ольга Садкова
2026.08.12 22:40
Надія була висока, як зірка,
і гаряча, як вогонь.

Падала довго, а впавши,
лишила по собі пляму згарища.
Згодом ця пляма ще більше почорніла
і поглибилася.
А потім наповнилася водою.

хома дідим
2026.08.12 20:25
ось папір
на нім лежать рядки
обіцяють щось
чи спонукають
ось вікно
за ним висять зірки
час піднятись
ще долити чаю

Борис Костиря
2026.08.12 13:14
Він вичікував слушну нагоду,
Щоб до неї колись підійти,
Подолавши непевність, погорду,
Перешкоди до тої мети.
Він чекав дорогу нагороду,
А одержав плоди пустоти.

Слушний час забарився, спізнився.

Вячеслав Руденко
2026.08.12 12:05
Серед листків обвислих,
У горах вод сухих,
У ручаях ребристих ,
Між клоунів німих
І коників з підскоком,
Яких несе в імлу
Крізь попелище світле,
У невідому гру,

Ірина Вовк
2026.08.12 10:15
Рада у таборі єгиптян: Гірка вода Брухейона Тим часом на іншому кінці Александрії, у розкішному наметі з єгипетського льону та леопардових шкур, полководець Ахілл проводив військову раду. Навколо низького столу з бронзовою картою міста стояли його най

С М
2026.08.12 09:09
Живав мужичок
Старенький пеньок
Собі у Монреалі
Дружина, дитина
І дім, і машина
І донька-тінейджер
У блузці тонкій
Любила погуляти

Віктор Кучерук
2026.08.12 07:10
Серпень маком обсипає
Обрядові короваї,
І медами він частує
Споконвіку нас не всує,
Бо до захисту готова
Наша нація бідова
В час, коли ведуть нестерпно
Москалі себе у серпні.

Ольга Садкова
2026.08.11 22:41
Ось і добіг зимопис крапки.
А далі що? Нова глава.
Уже зібрались біля кладки
від сну розбуркані слова,

щоб перейти до березоля,
в дзвінкі узятись голоси,
здійнятись піснею над полем

хома дідим
2026.08.11 19:32
як не потрапити
на посилання на діснея
не баґ як то говорять
але фіча
через портали
чи інакші двері
метаморфічні телеологічні
ніхто нікого не запрошує

Артур Курдіновський
2026.08.11 16:39
Повторюйся в моїм житті рефреном,
Карбуйся недописаним рядком!
Лишайся почуттям палким, шаленим,
Скажи, що ти - реальна, не фантом!

У вигаданім світі не боюся
Пройти крізь чергу монотонних днів.
Торкнись мене волоссям світло-русим,

Олена Побийголод
2026.08.11 16:08
Станіслав Рибалкін (1935-1995, з 1970 – мешканець України)

Палали стяги маково:
Дев’яте травня.
Старенька п’яно плакала
про щось прадавнє.

Тягнула зі стаканчика

Володимир Бойко
2026.08.11 14:34
Лягає смуток, як туман,
На спорожнілі виднокраї
Затих веселий балаган –
В оазу двері зачиняють.

Холодний потяг марноти
Відходить в далеч невеселу,
Аби безвтратно перейти

Борис Костиря
2026.08.11 12:58
Нарешті випав сніг.
Небесна нагорода.
У хаосі доріг
Згубилася порода.

Цей сніг, немов слова,
Які всі зачекались.
Надія ледь жива

Вячеслав Руденко
2026.08.11 10:47
Упевнившись, що досить довгих рим,
Що хибні почуття, як кучері масні,
Змиваючи вночі з обличчя грим,
Заледве оминувши дні пісні,

Воно співатиме журливіше ніж хрущ,
Чи крила кажанів,чи… спраглий неофіт,
Як напівтіло!- неспалимий кущ -

Віктор Кучерук
2026.08.11 06:55
Серпень кошик наповняє
Багатющим урожаєм, -
Уродили доокола
Груші, сливи, як ніколи,
А на яблунях гіллястих
Погляд губиться від щастя,
І язик одразу терпне,
Як врожай збираю в серпні.

Ірина Вовк
2026.08.11 05:59
Роздмухане полум’я у серці диктатора Коли сонце схилилося до заходу, зафарбувавши Александрійську гавань у колір запеченої крові, Цезар зачинився у своєму похідному кабінеті – колишній особистій бібліотеці Птолемея Авлета, батька Клеопатри. Тут, на ві

Ольга Садкова
2026.08.10 22:33
Карали дівчину. За віщо?
Кмітливу вдачу молоду,
що розумом за інших вища
та ще й прегарна на виду.

Таке знайшлось хіба від Бога?
Напевно, що від сатани.
«До сатани їй і дорога,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія - Останні надходження за 30 днів


  1. Тетяна Нєтьосіна - [ 2026.08.13 20:08 ]
    Намистинка
    Намистинки розкотилися
    радісно підстрибуючи
    застигли — посміхаються
    чи все я зберу?

    2026


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  2. Тетяна Нєтьосіна - [ 2026.08.12 18:35 ]
    Погляд не встиг
    Погляд не встиг помітити
    пташку на гілочці
    спурхнула вона
    листок тремтить на вітрі

    2025


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  3. Тетяна Нєтьосіна - [ 2026.08.11 13:33 ]
    Лускунчик
    Прогнози
    до мінус
    ну загалом
    зима
    морози
    Лускунчик
    балет
    які слова
    танець квітів
    ну то навесні
    зараз зима
    залишу записку
    пішла
    не забудь
    погодувати кота

    1999


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  4. Тетяна Нєтьосіна - [ 2026.08.09 15:33 ]
    Лети і ти
    білим мете хуртовина
    по краю
    зима проходить
    повз вас
    навряд чи
    затримається

    і маючись від туги
    все в очікуванні
    весни
    піднімаються
    навшпиньки
    трохи
    злітаючи
    переміщаючись
    за календарем
    ближче до травня

    лети і ти

    2025


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  5. Борис Костиря - [ 2026.08.09 13:16 ]
    На льоду
    Ледве шкутильгають люди на льоду,
    Ніби оминають лихо і біду.
    На льоду пратексту, на льоду буття
    Падає людина в пазли каяття.
    Падає людина у глибокий страх
    У безжальних, лютих, навісних вітрах.
    Падає людина в пазури зусиль,
    У лабети пам'яті, в пастку голосінь.
    Падає людина, ніби на війні.
    Заглушають Шумана постріли сумні.
    Заглушають грізно паростки надій,
    Наче невблаганний сильний буревій.

    8 лютого 2026


    Рейтинги: Народний 6 (5.87) | "Майстерень" 6 (5.88)
    Коментарі: (3)


  6. Тетяна Нєтьосіна - [ 2026.08.08 16:58 ]
    Тихо
    Рік а то й два
    прошу небо бути
    блакитним
    блакитним
    не змушуйте мене
    говорити голосно

    2026


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  7. Борис Костиря - [ 2026.08.08 13:01 ]
    Монолог безпритульного
    Я ночую в пустельнім вокзалі,
    Попідтинню самотньо іду.
    У якій же далекій Валгаллі
    Я притулок знайду, ніби дух?

    Мене дощ так безжально періщить.
    Я ночую у вогких церквах.
    Мене істина б'є у обличчя,
    Ніби хижий ненависний птах.

    Стало поле для мене будинком.
    Ліс говорить, як вічний пророк.
    Я утік від цинічного ринку.
    Я утік від розгулу морок.

    В безпритульності бачу свободу.
    Я утік від умовностей пут.
    Мені плід упаде в нагороду
    Від едемського дерева тут.

    7 лютого 2026


    Рейтинги: Народний 6 (5.87) | "Майстерень" 6 (5.88)
    Коментарі: (6)


  8. Тетяна Нєтьосіна - [ 2026.08.07 13:22 ]
    Море та дитинство
    Вони кажуть, все буде добре
    спливають
    Я чекаю на березі

    Через обрій дивиться щось
    іЗ хвилями під ноги стелиться
    З постійним рокотом
    Шепче лякаюче ласкаво
    Твій слід зникне в мені

    Я не зводжу погляду з горизонту
    я чекаю
    Море дихає
    парує під сонцем

    Потім вони повертаються
    Красиві як боги
    Вони жорстокі
    Батьки не залишають свою дитину
    На березі з медузами
    які жалять
    Навіть коли їх рятують
    І хіба медузи можуть навчити чекати
    Нетерплячі тануть у піску

    Сонце ховається у щось за обрій
    Наші тіні повертаються додому

    завтра
    знову вчитимусь чекати

    1991


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  9. Борис Костиря - [ 2026.08.06 14:57 ]
    Острів Епштейна
    Острів Епштейна в далекому морі.
    Острів розпусти. Розкладений Рим
    Так розвалився у плотській покорі.
    Посох історії буде твердим.

    Дика еліта вже геть занепала,
    У дебілізмі не відає меж.
    І словеса, як фальшиві опали,
    Ллються у реготі буйних пожеж.

    Світ потребує нового Ейнштейна
    І Ейзеншиейна, як виклик богам.
    А у занепаді тільки Епштейна
    Бачимо ми, як зогнилий бедлам.

    Світ потребує нової надії,
    Свіжих ідей, рятівних потрясінь.
    Хай увірвуться вітальні події,
    Як відголосся далеких зусиль!

    Хай запалає Садом і Гоморра
    У очиснім і пекельнім вогні
    У занепалому синьому морі
    Наслідком чесного люду борні!

    6 лютого 2026


    Рейтинги: Народний 6 (5.87) | "Майстерень" 6 (5.88)
    Коментарі: (3)


  10. Тетяна Нєтьосіна - [ 2026.08.06 12:25 ]
    Літня ніч
    Пізніше від опівночі
    дві собаки оглушують
    простір
    новинами
    і раптом
    стало тихо
    яка прекрасна літня ніч
    у шарудінні цвіркунів
    нарешті стала чутна
    власна маячінь

    2026


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  11. Тетяна Нєтьосіна - [ 2026.08.03 20:22 ]
    Самотня Мері
    Хто там у віконці маячить
    що там
    то світло
    то темно
    може маніяк
    О Боже
    хай буде він
    добреньким

    2024


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  12. Тетяна Нєтьосіна - [ 2026.08.02 18:36 ]
    Гравець
    Мені вказали віртуозного гравця
    Ну, я і сів за гру, облишивши зухвалість
    Мій супротивник виявився туз,
    Далекоглядний в просторі та часу.
    Я не заходжу так далеко
    Упевнений в собі я б'ю впритул
    Щоби усім було все зрозуміло

    Наприкінці мій супротивник
    скрізь прорвався
    І не лишив мені ніяких шансів
    Я подумки убив його
    Та здався

    2026


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  13. Юрій Гундарів - [ 2026.08.01 13:22 ]
    Дієслова
    Дієслова ці - жорстокі речдоки,
    як біти:
    нищити, бити…

    Та є й такі, мов молитва, високі:
    ж и т и,
    т в о р и т и,
    л ю б и т и.

    2026 рік


    Рейтинги: Народний -- (5.1) | "Майстерень" -- (5.07)
    Прокоментувати:


  14. Тетяна Нєтьосіна - [ 2026.07.31 19:14 ]
    Лівійському хлопчику
    Тобі сняться сніги
    безкорислива млість
    нескінченних степів
    Лукомор'я

    де грайливе око
    зелене
    відчуло твоє минуле

    там дзюрчали слова твої
    все проходить
    і шепотіла на вушко тобі
    широкоплеча Саба
    все повториться

    2019


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  15. Борис Костиря - [ 2026.07.30 12:10 ]
    Ностальгія
    Забрів у юність, у провулок тихий,
    Де спів птахів, далекі голоси.
    Під жовтим листям причаїлось лихо
    В обіймах споконвічної краси.

    Забрів подалі від кайданів міста
    До первісних мелодій і казок.
    Не виліплений із глевкого тіста,
    Стою на чатах неземних думок.

    Забрів туди, куди ніхто не ходить,
    Де голос у обіймах самоти,
    Де страх і болі проспівали хором
    Хорали відчаю і пустоти.

    Я хочу відродити й повернути
    Минуле і загублені часи,
    Стрілою влучити у серце суті
    В шаленстві неповторної краси.

    1 лютого 2026


    Рейтинги: Народний 6 (5.87) | "Майстерень" 6 (5.88)
    Коментарі: (5)


  16. Тетяна Нєтьосіна - [ 2026.07.28 16:35 ]
    Історія капелюха
    Капелюх пляшкового кольору дістався від діда.
    Ні, щоб він був старий — ні.
    Просто він був діда.
    Капелюх темно-синій, у формі казанка,
    дістався мені від батька.
    Історія капелюха завжди дуже проста.

    2020


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  17. Борис Костиря - [ 2026.07.27 13:13 ]
    Минуле
    Не знав я, що колись у цьому місті
    Все зміниться і зробиться чужим.
    Стежок знайомих здавнене намисто
    Загубиться під тягарем сумним.

    Не впізнають мене оці стежини,
    І вулиці відводять погляд вбік.
    Лише частково в заростях ожини
    Я відшукаю дух твоїх повік.

    Ні, тут для мене місця не знайдеться.
    Я тут чужий, прадавнє полотно.
    З минулого далека дискотека
    Звучить, немов забуте доміно.

    Тяжкі валізи зболено чекають.
    Лише від'їзд, я не потрібен тут.
    Спаде з душі епох минулих камінь.
    Веде юрбу шалений баламут.

    29 січня 2026


    Рейтинги: Народний 6 (5.87) | "Майстерень" 6 (5.88)
    Коментарі: (5)


  18. Тетяна Нєтьосіна - [ 2026.07.27 12:31 ]
    Домашня старанність
    Ми вдвох придбали праску
    до неї для загального затúшку
    торшер купили
    та килим до стіни прицвяхували
    транзитом у повітрі зависали
    торшер та килим, праска та затúшок…

    2024


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  19. Тетяна Нєтьосіна - [ 2026.07.25 12:02 ]
    Історія, якої немає
    раптом життя чи думка
    зависає десь поруч
    де?
    може там
    де недоречність
    а може непотрібність
    всього того
    що так було необхідно
    хвилину тому

    ***
    нехай скажуть
    історія рухається
    по спіралі
    але я не сперечаюсь
    але на мене
    це маячня
    топтання намагається
    здійснити втечу

    ***
    сусід Абрам
    (студент із Нігерії)
    і я заходимо в ліфт
    двері ліфта зачиняються
    прихопивши важкий запах
    смаженої риби
    через залізну завісу
    фіш?
    фіш
    але пахне російською
    ми сміємося
    чорний єврей з Нігерії
    і я — білий негр степів
    дві нереальності
    ліфт повільно піднімає нас догори

    ***
    Абрам нудьгує по дому
    щоб минуле не забуло про нього
    він поспішає у фейсбук

    ***
    можна довго згадувати номер своєї квартири
    але ключ відчиняє двері сам
    я падаю в крісло
    у темряву
    свого простору
    і віконцем з видом на тишу
    втомлена
    слухаю її
    тишу

    ***
    стара сусідка згадує
    забуте танго
    якого вже нема


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  20. Тетяна Нєтьосіна - [ 2026.07.24 19:09 ]
    Тяжке обтяхливе
    Жахливе
    Минуще… та…
    Затрималось
    Потім як належало
    Минулим назвалося
    А зміни
    Блукаюче
    Витріщилися
    Безглуздо
    В найближчому
    Майбутньому
    Не мислячи
    Нас


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  21. Тетяна Нєтьосіна - [ 2026.07.23 18:09 ]
    Каша із сокири
    Вони знають як треба

    Бредуть бредуть
    І творять порожнечу
    Одну лиш порожнечу
    Навколо себе
    І запах смерті

    Могильну огорожу
    Зводять зі страху
    І ненаситну безнадійність
    З безпросвітною надією
    Виводять із заду

    Вони знають як треба

    2026


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  22. Борис Костиря - [ 2026.07.20 15:39 ]
    Приїзд
    Брати приїхали на рідну батьківщину,
    У вигасле село, якого вже нема.
    Багато хто забув їх, ніби днину
    Минулого життя, що прожите дарма.

    Десь юність відшуміла первозданна
    На тихих вулицях, у цих місцях.
    Лиш тиша пронесеться, ніби панна,
    Яка не має власного лиця.

    Вони гуляли, пили і шукали
    Минулого життя, якого згаснув слід.
    Брати приїхали не в світлі Канни -
    В минуле крізь суворості граніт.

    Те, що погасло, нам не повернути.
    Назад не відмотати кінокадр.
    Пірнути в спогади, в безодню суті
    Брати хотіли, мов баский кентавр.

    24 січня 2026


    Рейтинги: Народний 6 (5.87) | "Майстерень" 6 (5.88)
    Коментарі: (5)


  23. Тетяна Нєтьосіна - [ 2026.07.20 13:04 ]
    Дощі
    у провінції осінь

    так безглуздість
    яка новина
    давнішої і не було
    останніх так років сто
    та недомовленості
    вдосталь

    А нині в провінції осінь

    та дощі
    дощі
    Дощі.

    2025


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  24. Борис Костиря - [ 2026.07.19 14:06 ]
    Бунт посередностей
    Бунт посередностей - це бунт юрби гнилої,
    Що розпинає завжди на горі,
    Це фарисеї в масках і елої,
    Вовки в овечих шкурах, трунарі.
    Бунт посередностей змете усе на світі,
    Що має лик, а не лише мурло.
    Так паразити на веснянім цвіті
    Повзуть настирливо, як помело.
    Бунт посередностей все робить марним, сірим.
    Не вирізниш нікого у юрбі.
    І відчувається пекельна сірка,
    Як данина спаплюженій добі.

    24 січня 2026


    Рейтинги: Народний 6 (5.87) | "Майстерень" 6 (5.88)
    Коментарі: (4)


  25. Тетяна Нєтьосіна - [ 2026.07.18 13:12 ]
    Парадокси ієрархії
    наш Пес вже не собака
    наш Кіт уже не кіт
    а наш сусід ще не людина

    2024


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  26. Тетяна Нєтьосіна - [ 2026.07.16 17:17 ]
    Ми чекаємо змін?
    дощ місить
    безперервна вогкість
    туман
    у м'яких головах
    задубілі та злі
    очі
    у вічі
    впала темрява
    у безсиллі
    зриває листя
    жовтневий дощ

    2020


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати: