ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

І Ірпінський
2026.01.16 21:52
Дорогу бавлять ліхтарі
Тікають тіні вслід за снігом
Ніч розчиняється в вині
Чуття ховаються під кригу

Віддай таємне самоті
На зберігання безстрокове
Гріхів лічильник - в каятті

Олена Побийголод
2026.01.16 17:14
Із Леоніда Сергєєва

Навколо калюжечки спирту сирого
сидять таргани В’ячеслав та Серьога,
і перший, відомий між друзів як Слава,
кумпана по вусиках гладить ласкаво:

– Ну що ти, Серього! Не бачу причини!

Юрій Лазірко
2026.01.16 15:52
пригрій мене
Боже
у серці зболілім
хоч я
твої прикрощі
а ти
мої крила

Борис Костиря
2026.01.16 11:53
Як я люблю оці простори ночі,
Коли усе навколо затихає,
І сняться сни небачені, пророчі,
І марить поле вільне і безкрає.

Від марноти, від торгу і базару
Ти утечеш у ніч, святі пенати,
У ній зустрінеш звістку чи примару,

Іван Потьомкін
2026.01.15 21:29
Стільки народ мій мудрості втілив у прислів’я,
що лишатися в дурнях якось вже й незручно:
«Дозволь собаці лапу покласти на стіл, то вона увесь готова захопити».
«Добре говорить, а зле робить».
Чи, може, ми й справді «мудрі потім»?
«Шукаємо мудрість

С М
2026.01.15 21:12
війна закінчиться вже скоро
хай ми зістарились обоє
невідомий воїне

снідають – новини днесь
телек діти поруч десь
ще в утробі – скоро мрець
куля й шолом нанівець

Ярослав Чорногуз
2026.01.15 20:08
Зима, зима, снігами вкрила все --
Краса природня і холодна сила.
Але для нас біду вона несе,
Вкраїна мов од горя посивіла.

Не сміх дітей, а горе матерів.
Землі здригання від ракет, шахедів.
Ну хто б тебе, Вкраїнонько, зігрів?

Євген Федчук
2026.01.15 19:55
Ходять чутки, що колись люди могли знати
Коли саме, в який день будуть помирати.
Ото якось Бог спустивсь, взяв людську подобу,
Подивитись захотів, що ж рід людський робить.
Іде, бачить дід старий тин собі ладнає,
Патики лиш де-не-де в землю устромляє

Юлія Щербатюк
2026.01.15 13:17
А час цей моральність затер
в догоду занепаду плину.
Та я, от дивак, дотепер
нас поміж шукаю Людину.

Шукаю, і мрію знайти
подій серед, надто розхожих.
Та мрії спливають, із тим

Ольга Олеандра
2026.01.15 11:41
Сядемо, запалимо свічки.
Руки складені у форму для молитви.
Та слова, що виринають звідкись,
мають смак прогірклий та бридкий.

Хочеться картати – нам за що?
Скільки можна? Скільки ще? Де брати
сили відмовлятись помирати

Борис Костиря
2026.01.15 10:37
Я все чекаю дива з невідомості,
Немовби пароксизми випадковості.
Впаду у сніг чи в зелень-мураву,
Впаду в надію ледь іще живу.
І стану крапкою у дивній повісті,
Немов непогасимий спалах совісті.

Я дива жду в задушливій буденності.

Віктор Кучерук
2026.01.15 07:44
Уже добре утоптаний сніг
Під ногами порипує в тих,
Кого холод злякати не зміг
І не змусив гуляти не йти.
А надворі - сама білизна
Проти сонця блищить, наче скло, -
Тішить очі мої дотемна
Вкрите снігом промерзле село...

Ярослав Чорногуз
2026.01.14 19:17
Мільйонами світять у небі зірки,
Освітлюють і умирають.
Кохання всевишнє пройде крізь віки -
Без нього життя немає.

У небі яріє там зірка твоя -
Дощ, хмари, туман пробиває.
Вона мені денно і нощно сія -

Володимир Мацуцький
2026.01.14 18:23
Моє варення їсть оса,
Допоки їм я суп.
Варення буду їсти сам,
Я прожену осу.

Осу я миттю зачавлю,
Вона поганий гість
Чого осу я не люблю?

Микола Дудар
2026.01.14 12:07
І буде все гаразд.
Надіюсь, вірю… також
Відклеїться маразм —
Принаймні з аміаку…

Гаразди, зазвичай,
Без усмішки не ходять
Маразм з маразмом, хай…

Борис Костиря
2026.01.14 10:52
Не можу я зібратися докупи.
Увага розлітається, мов дим,
Розшарпаний, розбитий і закутий
В розряди вибухів, як пілігрим.
Я думкою літаю поверхово,
Не здатний осягнути глибину.
Вона бреде, немов бідак, по колу,
Не в змозі усвідомити вину.

Світлана Пирогова
2026.01.14 10:45
Здається чистим резюме зими,
Бо жодної не видно плями.
Але в хурделиці - кохання мис,
І лід блищить на свіжих зламах.

- Безвізово пройти б крізь заметіль,
Вину б зітерти й світло-тіні.
Та спростувати аксіому кіл

Іван Потьомкін
2026.01.14 09:17
Коло товаришів неохоче ширив:
Навіщо смутку додавати тим,
Кому не скоро ще до вирію
В далеку путь? Не був святим,
Але й не надто грішним.
Полюбляв тишу замість слів невтішних.
Просив : «Не кладіть у труну-тюрму,
Спаліть і попіл розвійте понад степо

Віктор Кучерук
2026.01.14 06:59
Сонце зирить з-поза хмари,
Повіває морозцем, -
Прогуляюсь трохи зараз,
Помилуюсь гожим днем.
Через гай піду до річки, -
Може, зайця сполохну,
Чи козулям невеличким
Улаштую метушню.

Марія Дем'янюк
2026.01.13 22:57
Упірнула нічка в річку,
І сріблястий ранок
Ніжно так прошепотів:
"Поспішай на ганок.

Нумо, чобітки вдягни,
Светрик, рукавички,
Вже на тебе зачекались

Микола Дудар
2026.01.13 22:13
Перекотивсь із снігу в сніг,
Дивлюсь, а він не розгубився…
Ніяк второпати не міг
З яких причин заметушився…
Ну вітерець як вітерець.
Сніжить собі… На дворі ж січень.
Ну, що сказати, молодець.
Таке життя тут, чоловіче…

Світлана Пирогова
2026.01.13 21:00
А міжсезоння пам*ятало жінку,
З якою в радість осінь і зима,
Її жіночність, голосу відтінки,-
І серце тріпотіло крадькома.

На перехресті розчинилась зустріч.
Банальність диму, а чи долі шлях?
Невиграна іще солодкість мусту

Кока Черкаський
2026.01.13 20:33
Коли тобі дають-
Це так приємно!
А не дають - то боляче і зле,
І ще ж, до того, темно!


То ж дайте світла!
Дайте, дайте, дайте!

Олег Герман
2026.01.13 20:03
ДІЙОВІ ОСОБИ: Молоток (Валєра): Грубий, прямий, з відлущеною фарбою. Весь час хоче щось бити. Викрутка (Жанна): Тонка натура, хромована, з вічним відчуттям, що її не докрутили. Старий рівень (Степанович): Мудрий, але депресивний. Весь час намагає

Володимир Ляшкевич
2026.01.13 16:26
Я хованка, донечка домового,
уся золотиста, і трохи рудого.
Живу поміж поверхами і світами,
достатньо далеко від тата і мами.

Мій колір – відтінки, смаки – розмаїті,
умію складати події і миті.
Готова виходжувати й чаклувати.

С М
2026.01.13 16:19
Пані, ви питаєте, чому він любить, як так
Цікаво, що він хоче іще, адже щойно брав
Хлопче, у неї є чим гратися & є іграшок удоста
Жіночі очі глипають, із пальцями у клею
Її уста татуювання нумо йди до мене
Кремова засмага, що тане в її душовій
Папер

Іван Потьомкін
2026.01.13 12:20
Без кори про дерево не варто говорить.
Кора як одянка надійна:
Зірвуть плоди, лист облетить
І дерева, як близнюків родина.
Кора і в чоловіка, певно ж, є:
Засмагла й ніжна шкіра.
Плоди, як і в дерев,-різні:
У кого ще з дитинства осяйні,

Борис Костиря
2026.01.13 10:34
Я ніби зріднився
із цією жінкою,
яку зовсім не знаю.
Вона стала моєю
астральною дружиною
чи коханкою.
Вона турбується про мене,
хоча я для неї - ніхто.

Олена Побийголод
2026.01.12 22:25
Із Леоніда Сергєєва

Обійму Наталію
за об’ємну талію:
«Давай, – скажу, – Наталіє,
махнемо в Анталію!»

Мою долоню з талії

Ігор Шоха
2026.01.12 20:10
                    І
Все меншає відкладеного часу
до переправи у реальну мить
не перший раз, але одного разу,
коли душа у небо полетить
неміряне, незнане, неозоре,
не оране за пам’яті людей,
що "у біді, у радості і в горі

Сергій Губерначук
2026.01.12 15:27
Сунеться хмара волосся,
блискавка б’є з очей.
Від зливи втекти вдалося,
а від кохання ще.

Чи вартий твій подих гнівний
сніжних цнотливих вуст?
Якщо я у чомусь винний –

Артур Курдіновський
2026.01.12 14:59
Зима. Сніжинки квітнуть без тепла.
Журба прозора вкрилася снігами.
Душа розквітне в холоді так само...
Малюнок з льоду. Почуття зі скла.

Все королева біла замела!
А вітер заглушив мінорну гаму...
Зима. Сніжинки квітнуть без тепла.

Борис Костиря
2026.01.12 10:43
Що значить - опинитися в ніщо,
Де світ бере невидимий початок,
Де пустка пануватиме без щогл,
Де розквітатиме поляна згадок?

З нічого не народиться цей світ,
Здоровий глузд підказує лякливо.
А з того Бог передавав привіт

Олександр Сушко
2026.01.12 10:11
Ярослав Чорногуз

КОХАННЯ! ПОРЯТУЙ!

У день Подяки чарівний
Вертаєш ти мені надію
На ніжні пестощі весни,
І я від щастя тихо млію.

Віктор Кучерук
2026.01.12 07:25
Відчувається в кожному слові
Дар співця і художника хист,
І краса української мови,
І поезії сила та зміст
Лиш тоді, коли впевнено віриш
Майстру слова і лікарю душ,
Що ніколи не зраджує лірі
І нагору не лізе чимдуж...

Тетяна Левицька
2026.01.12 00:05
Хоч ниє душа, як оголений нерв —
та зуба болючого вирвати шкода.
Я навіть не знаю (світ ластиком стер)
що там за вікном, чи розмай, чи негода?

Жасминовий день і ожинова ніч
на синім паркеті кружляють по колу.
Сповзло надвечір'я кошулею з пліч
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія - Останні надходження за 30 днів


  1. Олександр Сушко - [ 2026.01.12 10:42 ]
    Рятівник
    Ярослав Чорногуз

    КОХАННЯ! ПОРЯТУЙ!

    У день Подяки чарівний
    Вертаєш ти мені надію
    На ніжні пестощі весни,
    І я від щастя тихо млію.

    Не вірю ще, увесь тремчу,
    Навколішках стою і каюсь.
    Сльоза непрохана в очу --
    Мов крик німотного одчаю,

    Що переповнював ущерть,
    І душу випікав од болю.
    І вже, здавалось, хижа смерть
    За цю розлуку - вирок долі.

    Без тебе білий світ зчорнів,
    В безодню кинув підземелля.
    А ти всміхнулася мені
    Ясних очей сяйливим хмелем.

    І я воскрес у мить святу,
    Від того - з піднебесся - знаку,
    Кохання, Боже, порятуй!!!
    Найвищу склав тобі подяку!

    11 січня 7533 р. (Від Трипілля) (2026)

    дружня гумореска Олександра Сушка

    Рятувальник

    У день Подяки стрівся Вій,
    Підняв з очей кошлаті вії
    І каже: - Гей, поете! Стій!
    Давай скубнем з Пегаса пір'я

    І пахітосочку одну
    На двох воскуримо поважно.
    Не стій стовпом! Хутчій! Анум,
    Лови, не гайся, шкапу вражу!

    Я ж від перестраху тремчу,
    Не маю сил гукнути "Пробі!"
    А кінь під пахву суне чуб,
    Аби чухнув його по лобі.

    Шкапину відганяю геть,
    Шепчу: - Лети, лети на волю!
    І вже здавалось, люта смерть
    За цю розлуку - вирок долі.

    Ще б мить - і взяв ножа до рук,
    Але Пегас як із турелі
    Влупив копитами мару,
    Що й луснула б гранітна скеля.

    Розбатував ще теплий труп,
    З кісток обдер хутенько мнясо.
    Шашлик із Вія на парУ
    Готую. Віршик - для Пегаса.

    12.01.2026р.


    Рейтинги: Народний -- (5.43) | "Майстерень" -- (5.82)
    Коментарі: (2)


  2. Кока Черкаський - [ 2026.01.06 04:27 ]
    Новий Рік
    Вечір.
    Ваш корпоратив.
    Всі чекають
    Дивних див,

    Хоч і знають:
    Див нема.
    Просто грудень
    І зима.

    Старий Рік.
    Томатний сік.
    Зимний вітер.
    Джин Біфітер.

    Ось нарешті
    Цей момент:
    На екрані
    Президент.

    Обнадіює
    Людей.
    Каже: буде все
    Окей!

    Каже:
    Ворогу капут!-
    Випиваєм
    Хором брют.

    Починаємо
    Гуляти.
    Налягаєм
    На салати.

    Шуба. Олів'є. Мімоза.
    Коньяку ударна доза.

    Сало. Шинка. Ковбаса.
    Скумбрія. Лосось. Хамса.

    Шпроти. Каперси. Маслини.
    Традиційні мандарини.

    Зміна посуду.
    Гаряче.
    Пара тостів
    За удачу,

    За жінок,
    За перемогу,
    Слава зесеу
    І Богу!

    Чарка "з перцем".
    Огірок.
    Хтось ввімкнув
    Тяжолий рок!

    Дискотека.
    Дикі танці.
    АББА. Сандра.
    Італьянці.

    Модерн Токен.
    Арабески.
    Пугачиха.
    Анне Вескі.

    Світло вимкнули.
    Тривога.
    Знову всі
    Згадали Бога.

    Апельсини. Кальвадос.
    Гра у покер. Дід Мороз.

    Подарунки.
    Вінігрєт.
    Несподіваний
    Міньєт:

    Хтось тебе
    Хотів здавна.
    Байдуже,
    Що в нас війна:

    Поки темно,
    Поки хміль, -
    Перепон нема.
    Є ціль.

    Час біжить.
    Минає свято.
    Щоб добру не пропадати-

    П'ємо рислінг і тамянку,
    Цього в нас добра до ранку...

    Тануть в темряві години,
    Сон заповнює щілини.

    І зника казковість миті,
    Хоч столи іще накриті.

    Є ікра - така й сяка,
    Є салат із буряка,
    З м'ясом кручені млинці,
    Деруни і голубці!

    Світить, блимає ялинка,
    Зачекай! Іще б хвилинку
    Перебуть в цій атмосфері,
    Зачини щільніше двері!


    Та - хтось напився.
    Хтось блює,
    Переївши
    Олів'є.

    Ранок січня.
    Все - з нуля.
    Чорна кава
    Не вставля.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.31) | "Майстерень" -- (5.28)
    Прокоментувати:


  3. Борис Костиря - [ 2026.01.02 14:11 ]
    Пошуки
    Шукаю ялинку у березні,
    Шукаю шляхи у розлук.
    Шукаю на тихому березі
    Прадавніх і здавлених мук.

    Шукаю я влітку хурделиці,
    А взимку - цвітіння й тепла.
    Шукаю захованих демонів
    У снах, де цвіте ковила.

    Шукаю я сенсу в безглуздості,
    Шукаю безглуздя в словах.
    Шукаю я вічної мудрості
    В шинку, як поранений птах.

    Шукаю порядність у циніках
    І спитих, продажних повій.
    Шукаю надії у цінностях,
    Які не знесе буревій.

    26 березня 2025


    Рейтинги: Народний -- (5.33) | "Майстерень" -- (5.31)
    Коментарі: (1)


  4. Кока Черкаський - [ 2025.12.31 05:29 ]
    Просонети
    Не всі поети
    Складають сонети,
    Не всі Грети
    Є Тунберг Грети.

    Ті- люблять сигари,
    А ті – сигарети.
    Я люблю стейки,
    А ти любиш котлети.

    Хтось ходить в оперу,
    Хтось – в оперету,
    Хтось їде в Канів,
    А хтось канув в Лету.

    Не всім офіцерам
    Дають пістолети,
    Не кожен бухгалтер
    Складає бюджети.

    Той крутить сальто,
    А той- піруети,
    Той наклав у штани,
    А той- наклав вето.

    Таке вже траплялось
    На цім білім світі:
    Той любив Клеопатру,
    А той – Нефертіті.

    Хтось пише пейзажі,
    Хтось пише портрети,
    Хтось робить мінєт,
    Хтось карбує монети.

    Хтось ходить в гальюн,
    А хтось до кльозету.
    Хтось пише сонати,
    Хтось пише сонети.

    31.12.2025


    Рейтинги: Народний -- (5.31) | "Майстерень" -- (5.28)
    Коментарі: (2)


  5. Ярослав Чорногуз - [ 2025.12.28 22:41 ]
    ВІдповідь модУрністу авангаду
    Всіх читав та люблю я
    Більш Рентгена - Пулюя.

    Ніж Малевич - Пимоненко --
    Рідний, наче люба ненька.

    Скорик більш, ніж Дебюссі -
    Почуття хвилює всі.

    Солов'яненко в роботі --
    Любий більш, ніж Паваротті.

    А Шевченко наш Тарас -
    Це для мене вищий клас.

    За Бодлера і Шекспіра
    Й за Бориса теж Костирю.

    В нього славне реноме
    В віршах він - ні бе, ні ме.

    Начитався Сен-Жон Перса -
    Бідний стилос його стерся.

    Вже він Мілоша читає --
    В мізках -- тарганисьок зграя.

    Полонив його Сеферіс -
    У дурдом відкрились двері.

    Начитався Елліота,
    Схожим став на ідіота.

    Захопив його Елітіс,
    Опинивсь для буйних в кліті.

    Алейсанде взяв Монтале --
    Пиха раптом обуяла.

    Паунд - це остання крапля -
    Ходить гордо, ніби чапля.

    Іносранщину шанує,
    А своє забув він всує.

    Вже Шевченківки замало,
    Треба Нобеля щоб дали.

    Ой дали той лік щосили
    Щоб не втрапив до могили.

    МодУрністу, авангаду,
    Помагали дуже радо.

    З семи відер аж клістиря -
    Хай живе віршар Костиря!

    28 грудня 7533 р. (ВІд Трипілля) (2025)



    Рейтинги: Народний 7 (6.99) | "Майстерень" 7 (7)
    Коментарі: (10)


  6. Равлик Сонний - [ 2025.12.23 01:55 ]
    Все добре
    У мене все добре, ну просто чудово:
    Вже запахи хвої гуляють по дому,
    На вікнах сніжинки, за вікнами зимно,
    І кішка у кріслі, і чашка красива.

    Стабільна робота, заняття у залі,
    А донька складає останній екзамен,
    І світло, буває, подовгу не гасне.
    У мене все добре, у мене все класно.

    У мене все файно, святково і мило,
    Шахеди літають здебільшого мимо,
    Ну максимум, може, в сусідній будинок,
    А так все спокійно і тихо на диво.

    У мене все добре в поточнім моменті,
    Якщо не збирати докупи фрагменти,
    Думки не пускати за межі вітальні.
    У мене все добре. Все ок, все нормально.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0) | Самооцінка 5
    Прокоментувати:


  7. Ігор Терен - [ 2025.12.21 18:08 ]
    Фальшиві голуби миру
    ***
    А ми на мапі світу трохи інші.
    Воюємо, не вішаємо ніс
    як і раніше...
    та у моно більше
    спецоперацій, бо у них безвіз.

    ***
    А бути дурнями відомими
    готові й дами... не одні мужі,
    не сповна розуму,
    по своєму
    толкують хиби власні і чужі.

    ***
    А дещо у народу на слуху –
    у чорта й біса миру не буває
    і вевеху
    у позі вивиху
    своїм аґентам роги наставляє.

    ***
    А у Європі є ще поторочі,
    що потурають бравій маячні,
    хоча й «охочі»
    опускають очі
    рішуче від піару на війні.

    ***
    А не буває гіршого нічого
    від того, що в історії було,
    і перемогу
    матиме убоге,
    туге на ум і збочене пуйло.

    ***
    А на чолі не ставили клейма
    відомої кремлю маріонетки,
    його нема,
    але біля керма
    лишаються чорти із табакерки.

    Іронія
    А деколи ще є кого послати
    за кораблем і хай собі гребе
    у пекло чи у небо голубе...
    та краще упіймати
    головате
    чудовисько мережі ефесбе.

    12/25


    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.5)
    Прокоментувати: