ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

М Менянин
2025.11.11 23:09
Накуй зозуленько роки ті
де все цвіте у оксамиті,
де почуття несамовиті,
де Сонце гріє, ще в зеніті,
і сяє золотом в блакиті.
Щасливі люди тої миті,
бо наслідки гріха відмиті,
ех, відати б, що люди ми ті.

Борис Костиря
2025.11.11 22:06
Осінь - час збирати каміння,
важке, мов голова Чингісхана.
Осінь - час підбивати підсумки,
але рахівницю
засипало листям.
Терези зламалися і заіржавіли.
Осінь - час збирати ідоли
на дикому зарослому полі.

С М
2025.11.11 19:39
Цей нестямний час
Видиш як округ тебе міняють маски
Цей нестямний час
І робиш те чому нема ще назви
Щодо любові твоєї
Хоч у негоду хоч би у розмай

Цей нестямний час 4x

Тетяна Левицька
2025.11.11 19:33
Бабине літо пішло по-англійськи —
не набулися достатньо із ним.
Листя опале танком одаліски
губить красу в арабесках чудних.
Вже листопад скинув тоги багряні,
красень бульвар на очах облисів.
День статуеткою із порцеляни
брякнувся ниць. А ти дуже х

Ярослав Чорногуз
2025.11.11 18:09
Знов клята меланхолія крадеться,
Мене всього зміїно обпліта --
Немов на мури власної фортеці
Повзе гидка безбожна чорнота.

І без драбин залазить у шпарини,
Просочується в пори тіла скрізь.
Здається, що душа ось-ось порине

Віктор Насипаний
2025.11.11 18:05
До вчительки питання має Таня:
- Скажіть, для чого в кенгуру кишеня?
Хитрує вчителька, їй трохи дивно:
- А врешті ти як думаєш, дитино?
Не знає, що сказати їй маленька:
- Якщо, напевно, буде небезпека,
Коли страшне щось може часом статись,-
В кише

Іван Потьомкін
2025.11.11 16:24
І пішов він розшукувать
Долі своєї початок,
Та забув, що треба робить це неспішно,
І стомивсь, і присів на узбіччі.
І тоді хтось прошептав парадоксальне:
«А що як пошукать кінець долі?»
Підвівся.
Став навшпиньки.

Микола Дудар
2025.11.11 10:20
Сколобочився під ранок
Обстріл знову… страхи… жуть
По-звірячому, неждано
Хто б мичав, сучари суть…
То про братство, то про дружбу
То про вічную любов
Схаменися, сучо… нужбо
Без ніяких там умов…

Ольга Олеандра
2025.11.11 10:11
Жовтневі сонячні ванни
приймає, радіючи, листя.
Це осені притаманно,
якщо подивитись зблизька
в її золотаві очі,
у їх глибину бурштинну,
там скрите тепло пророчить
природньо назрілі зміни.

Олександр Сушко
2025.11.11 10:04
Десь там, далеко, а не тут, в рову,
Шерхоче осінь жовтим падолистом.
Чи мертвий, а чи досі ще живу...
В житейських справах геть немає змісту.

Холодна тиша гірша за громи,
Ні лагоди, ні сну - липка тривога.
Лишилося півкроку до зими,

Олександр Сушко
2025.11.11 06:57
Артур Курдіновський

Приходили в моє життя...
Не роззувались на порозі.
І брудом від свого взуття
Сліди лишали на підлозі.

А я ходив і витирав

Ярослав Чорногуз
2025.11.10 23:45
Осінній день, осінній день,
Сміється – вже ріденьке – листя.
Немов замріяних пісень
Сяйнули блискітки вогнисті.

Озерна рінь, озерна рінь
Несе своє текуче срібло,
Вібрує чарами… Вгорі

Олександр Буй
2025.11.10 22:37
Щоб троянди рук твоїх не зранили,
Я шипи безжально відривав...
Невтямки, чому мене ти зрадила,
Як для того привід не давав?

Ти у вазу квіти ті поставила
І бентежно погляд відвела...
Так, любов не втиснути у правила –

Борис Костиря
2025.11.10 22:14
Закинуте подвір'я,
як думки, які давно згасли,
як мрії, перетворені на попіл,
зарослі травою.
Закинуте подвір'я
обростає самотністю,
тривогою і відчаєм.
Закинуте подвір'я,

М Менянин
2025.11.10 22:07
Голів трьох щодня, щогодини
єдиного тіла війни
доводиться чути родинам –
майстри оман діла вони.

Подай кожен жертву їм щиру,
а кращі, всі в курсі, життя
лишень за обіцянку миру –

Олена Побийголод
2025.11.10 19:15
Із Йосипа Бродського (1940-1996)

1

Закінчивши всі іспити, вона
в суботу в гості запросила друга.
Смеркалось, і закупореним туго
здавався глек червоного вина.

Артур Курдіновський
2025.11.10 17:28
І знову рана. Знову шрам.
В душі нема живого місця.
Ось так, повіривши словам,
Благословив осіннє листя.

Гортаю вкотре записник
У марних пошуках кохання,
Бо за інерцією звик

Іван Потьомкін
2025.11.10 16:26
Як по росяній траві йде дівча.
На голові несе глечик молока.
Співа з птаством – не змовка.
А ще так собі мудрує:
«Ось як грошики вторгую,
То сьогодні ж, до обіду,
Куплю крашанок в сусіда.
Треба трішки почекать

Юрій Лазірко
2025.11.10 15:48
Ішов дорогою,
де терня звідусюди
на крок дивилося
в ті босоногі, вбогі дні...
Не дав Тобі я поцілунку,
як Іуда,
а як розбійнику -
ще сповідатися мені.

Сергій Губерначук
2025.11.10 11:42
Народилася та!
Грім про все розповів.
Потім жодна робота цих рук не бруднила.
Ними тільки злітав,
ними тільки молив
про поєднання з нею в півсили й щосили!

Хто, як я, чатував

Устимко Яна
2025.11.10 11:02
раз десять авторів
рукописии післали
та не було листів
один з них не стерпів
і от їх дев’ять стало

і дев’ять авторів
рукописи післали

Микола Дудар
2025.11.10 10:55
Сподіваєщся на краще
І надієшся на успіх,
А становиться все важче
І вкорочується усміх…
Ти збагачуєш свій досвід,
Ти становишся приміром
Бо життя — той самий дослід,
Ну а ми його вампіри…

Данько Фарба
2025.11.10 10:13
Народжуєшся, віриш  та ідеш
по світу що з роками все глупіше.
Такий життя таємний механізм -
усі надії обернути в тугу.
Ти думав люди краще за тебе.
Алє годі! Не всі вони як звіри.
Не ремствуй на життя, воно таке.
Алє коли побачиш хижаків

Світлана Пирогова
2025.11.10 09:42
Листопад-диригент завітав у мій сад.
Вітру музику я відчуваю.
Шелестить і грайливо, і жваво.
Час і простір у парі зійшлися у лад.

Листя втомлене плавно злітає з дерев,
Щоб воскреснути знову весною.
Хоч сумують оголені крони,

Борис Костиря
2025.11.09 22:05
Зелене листя опадає,
Як вічний неоплатний борг.
Це значить, що життя трває,
Що в ньому поселився Бог.

Зелене листя передчасно
Покинуло свої місця.
Людське тепло у листі згасло.

Олег Герман
2025.11.09 17:48
Мені вже набридло. Дійсно, набридло. Я — лікар-психіатр, який провів роки в університеті, вивчаючи неврологію, психіатрію, біохімію, анатомію, фармакологію, фізіологію. Мені вдається відрізнити генералізований тривожний розлад від ситуативної тривожності,

С М
2025.11.09 16:06
Конкістадоре, у самоті
Чекає огир твій
І мов від німба ангельського
Повіває святим
Броньована твоя кіраса
Утратила свій вилиск
Твоє лице є маскою
У якій відсутні риси

Артур Курдіновський
2025.11.09 15:43
Я знову прокидаюсь на світанні,
До мене завітало крізь дощі
Таке кохання, що і не кохання,
Така собі тортура для душі.

"Усе на світі має власну вартість".
Я добре вивчив цей закон життя.
Чи треба божевіллю піддаватись?

Євген Федчук
2025.11.09 12:20
Дорога то спускалася униз,
То знову піднімалася угору.
Воли плелися по шляху не споро,
Тягли набитий всяким крамом віз.
На возі двоє: уже сивий дід
Сидить собі попереду, дрімає.
Він, начебто волами управляє,
Хоч ті самі чвалають куди слід.

Олександр Сушко
2025.11.09 11:59
Догорає сонячна юга
У горнилі втраченого миру.
У вітрилах долі - пилюга,
А над головою небо сіре.

Без війни піввіку я прожив,
А тепер спокутую провину:
Московити кидають ножі

Микола Дудар
2025.11.09 02:41
З неземної красоти
Він ліпив себе для себе.
Все було: і тил, й фронти…
Зацікавився Макс Вебер.
Як-не-як філософ Макс…
Як-не-як політісторик…
Макс запхав його в тлумак
Й підписав: тут хворий.

Ігор Шоха
2025.11.08 23:25
А евенки і чукчі Аляски
полюбили опудало казки
і лишилися боси-
ми... не ескімоси,
а евенки і чукчі Аляски.

***
А зі США надійдуть томагавки

Ігор Терен
2025.11.08 22:39
А величний, хоча й не високий,
запроваджує вето на спокій,
і вважає народ,
що це не ідіот,
а величний, хоча й не високий.

***
А занозою електорату

Борис Костиря
2025.11.08 22:01
Луг укрився туманом,
як вічним сном.
Туман прийшов несподівано,
невчасно, зненацька,
мов апоплексичний удар.
Туман укрив нас
вічними міфами і легендами.
Туман проникає

Олег Герман
2025.11.08 21:08
Довгі роки Олеся жила, відчуваючи, що її життя є своєрідною постійною репетицією. Протягом більше десяти років кожен день починався з ритуалу перевірки: чи замкнені двері, чи вимкнена плита, чи рівно лежать речі. Це займало години. Вона розуміла, що справ

Юлія Щербатюк
2025.11.08 16:18
Сіріє небо, гублячи блакить.
Іржа вражає вже пожовкле листя.
Що стрімко долу падає, летить.
А з ним і літніх днів пора барвиста.
Стікає в небуття. І тане час,
Що кожному відведений у долі.
Невже пісень веселих
світоч згас,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Олександра Ступак
2025.10.30

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія - Останні надходження за 30 днів


  1. Устимко Яна - [ 2025.11.10 11:34 ]
    10 авторів
    раз десять авторів
    рукописии післали
    та не було листів
    один з них не стерпів
    і от їх дев’ять стало

    і дев’ять авторів
    рукописи післали
    один чекав сто днів
    а потім озвірів
    і от їх вісім стало

    тих вісім авторів
    рукописи післали
    один відмову стрів
    умить протверезів
    і семеро їх стало

    сім бравих авторів
    рукописи післали
    та видавець збурів
    комусь забракло слів
    і шестеро їх стало

    шестірко авторів
    рукописи післали
    один бідака впрів
    післав редакторів
    і п’ятеро їх стало

    п’ятірко авторів
    рукописи післали
    та із п’ятьох голів
    одну відсіяв гнів
    і четверо їх стало

    четвірко авторів
    рукописи післали
    та видавець крутив:
    то хтів то розхотів
    і три ж четвірка стало.

    всі троє авторів
    рукописи післали
    один аж п’ять разів
    та не буває див
    і ось їх двоє стало.

    два автори по тім
    рукописи післали
    один з ним був чужим
    домовилися з тим
    кого своїм вважали

    і ось одненький той
    що на коротку ногу
    друкується уже
    бо кум і протеже
    й лічилка не про нього

    09.11.25


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (1)


  2. Володимир Мацуцький - [ 2025.10.24 14:26 ]
    Ликует путинский рашизм
    Ликует путинский рашизм,
    ликует тёмная Россия,
    на вшивость сверится, на вшизм
    славян Россия, как мессия.

    Те собиратели земель,
    те проповедники рашизма
    серёж – иванушек – емель
    под флаг построили фашизма.

    И вот уже их главный вор
    несёт славянам Украины
    бесправье, смерть, голодомор,
    войны разруху и руины…

    Запущен смерти бумеранг,
    открыт Пандоры чёрный ящик.
    Не защитит ни чин, ни ранг –
    умрёт и вящий, и не вящий.

    Умрёт Россия-полицай,
    в грехах покается Европа,
    мир осознает до конца
    какому злу в ладони хлопал.

    19 марта 2014 год





    Рейтинги: Народний -- (5.2) | "Майстерень" -- (5.39)
    Прокоментувати:


  3. Лев Маркіян - [ 2025.10.20 13:58 ]
    Побутові метаморфози
    світло упорядкованих електрокуль
    хаотичне мислення і
    блукання у пошуках краси
    тихо, ледве чути власний пульс

    блискавки теорій та ідей
    від неможливих до
    «а чом би й ні?»
    досліджував Одіссей

    сколихнути б відображення у воді
    тіні житлових мікрорайонів
    пусті місця скупчення людей
    бурлеск асиметричних балконів

    перший закон термодинаміки
    циклічність подій
    шкільні теми із ботаніки

    це електричні метаморфози?

    відрізок, промінь, чи пряма
    і чи сталий рівень прогресії
    яка різниця?
    хіба не достатньо лиш… повітря?

    зупинка, сфокусований кадр
    смачне повітря, теплий дотик
    шелестить у листі котик
    піти купити молока

    08.2025


    Рейтинги: Народний 4.63 (4.63) | "Майстерень" 5.25 (5.25) | Самооцінка 5
    Коментарі: (1)


  4. Володимир Мацуцький - [ 2025.10.19 13:19 ]
    Тліє третя світова
    Тліє третя світова
    і не тільки тліє.
    Запалає і Москва,
    світ зігріє.
    Кочегарять два чорти:
    Дональд Трамп і Путін.
    Від чортячої «ЧЕТИ»*
    всі народи скуті.
    Не зберуться у кулак
    та не вдарять разом
    в ту Росію, той Гулаг,
    ту заразу…

    Поміж нас, Європа де?
    Де шановна пані?
    Вже біда й до неї йде –
    кацапи погані.

    То збираймо сили враз
    без вагань і бюрократів.
    Спільна зброя – це для нас,
    не для Трампа, не для Штатів.
    Вдарим разом звідусіль
    по отій мордяці
    в Україні – свят-Русі,
    і в Росії-ср.ці.

    16 серпня 2025 рік

    * і в українській мові слово "чета" існує,
    але воно є застарілим і означає
    військовий загін, відряд, взвод,
    або партію людей, що складає певну одиницю.
    У вірші використане слово з руської мови (не російської).


    Рейтинги: Народний -- (5.2) | "Майстерень" -- (5.39)
    Прокоментувати:


  5. Ярослав Чорногуз - [ 2025.10.18 22:48 ]
    Література для потреби
    Світ знавіснілих торгашів
    Я так ненавиджу страшенно.
    Хіба в нім є щось для душі?
    Все - для бездонної кишені.

    Ти слухаєш музичний твір --
    Сяйну Бетховена сонату...
    Вривається реклами звір --
    Щоб свого кендюха напхати.

    Он личка ніжного овал
    На трасі, мов картина з Лувра,
    Шукаєш жінки ідеал,
    А то лише продажна курва.

    Аристократи й королі
    Палаци, замки будували.
    А торгаші на цій землі --
    Як стадіон - торгові зали.

    Торгуйний центр воно звело,
    У кріслах там сидять "кидали" --
    (Розводять "лохів" на "бабло"),
    Їм усе мало, мало, мало.

    Бо добре служать Сатані,
    Їм кров людська - вино червоне!
    І роблять гроші на війні,
    І совість у вині тім тоне.

    Над світом повиса туман --
    І чесна праця вже не в моді.
    Політика-брехня, дурман -
    Продажне бидло верховодять.

    Кому поезія краси --
    Висока, праведна здалася?
    Хіба її ти продаси
    Гидкій, безликій, сірій масі?!

    Торгує книгами поет,
    Вже не літа думками в небі.
    Беруть ті твори в туалет,
    Щоб скористатись при потребі.

    18 жовтня 7533 р. (Від Трипілля) (2025)


    Рейтинги: Народний 7 (6.99) | "Майстерень" 7 (7)
    Коментарі: (6)


  6. Ігор Терен - [ 2025.10.17 11:57 ]
    Нипючі стигми вчорашнього дня
    ***
    А косо-око-лапих не приймає
    деінде неугноєна земля,
    та удобряє
    де-не-де, буває,
    війна тілами їхніми поля.

    ***
    А балом правлять люди-тріпачі
    і сатані віддаємо належне....
    ці діячі
    щось мають уночі,
    а вранці висувають протилежне.

    ***
    А нині бути жертвою ідей
    політикана майже кожен може,
    але іде
    сафарі на людей
    і мирне небо їм не допоможе.

    ***
    А на очах народу знову гине
    сакральна жертва... жодної вини
    нема у сина
    рідної країни,
    та цього мало слугам сатани.

    ***
    А Україну ще не розп’яли,
    але готують молоток і цвяхи
    чужі орли...
    та і свої козли
    ведуть її, роковану на плаху.

    ***
    А саміти кочують у Шанхай...
    ніхто не знає, що там буде далі.
    Що не співай,
    а «хінді русі бхай»
    усе ще хіт на цьому фестивалі.

    ***
    А China теж не знає, що співати
    по-за-очі конаючій рідні...
    із азіата
    не буває брата
    ні США, ні самураю, ні русні.

    Анотація
    А білий світ не красять ?удаки,
    Гаага їм не роздає цукерки...
    хіпують урки, орки та абреки
    і навпаки:
    правіють ліваки,
    лівіють боягузи на віки,
    кацапи-пси і біси з табакерки.

    10/25


    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.5)
    Прокоментувати:


  7. Юрко Бужанин - [ 2025.10.13 20:29 ]
    Дама для Адама, правдива історія.
    *
    Едемський сад. Пташки щебечуть.
    Буяє все в саду навколо.
    Підкрався непомітно вечір –
    Вже чути соловейка соло.

    Так гармонійно, безтурботно –
    Здавалося б,чого бажати…
    І ніби добре так достоту.
    Та не усім тут райське свято…

    Плоди тропічні не смакують
    І сонце лагідне не тішить.
    Усе Адамові тут всує –
    Нудьга-самотність усе глибше…

    Творець збентеживсь негараздом,
    До себе Ангела покликав
    І відіслав його з наказом,
    Котрий слід виконати тихо.

    Створити подругу Адаму
    Творець додумався нарешті.
    І щоб розкішна вийшла дама,
    Зробити треба було дещо…
    *
    Заснув Адам і сон глибокий.
    Підкрався Ангел і ребро
    Із правого дістав він боку,
    Творцю поніс оте добро.

    Насвистуючи, Ангел рушив-
    Закінчив справу нелегку.
    Хотів він прислужитись дуже,
    Та Чорт зустрівся на шляху.

    Похизувався Ангел, схоже,
    Ребром, добутим серед ночі.
    Нечистий запитав, чи може
    Побачити на власні очі.

    І ледь до лап ребро узяв він,
    Чкурнув – лише запорошило.
    Лиш рота Ангел встиг роззявить,
    Побіг за Чортом, що є сили.

    Та той утік. Ото бідося.
    Та посміх хитрий на лиці.
    Хоч наздогнати не вдалося,
    Та хвіст лишився у руці.

    Задумав Ангел щось лукаве.
    Зметикував, а що робити.
    Бо мусів завершити справу.
    Залишилось вчинити хитро.
    *
    Застав Творця Ангелик сплячим,
    Хвоста підсунув для творіння.
    Так у жінок, збагнути лячно,
    Узялось дідькове насіння.

    Та не лише в них хвостик бісів.
    Ще - милий янгольський обман,
    Халатність Богова, в довісок, –
    Три компоненти милих дам.

    Отак живем. І поряд з нами
    Так, ніби марні всі страхи,
    Живуть прекрасні любі дами.
    І несповідні їх шляхи…
    13.10 2025


    Рейтинги: Народний 6 (5.88) | "Майстерень" 6 (5.91)
    Коментарі: (2)