ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.08.30 21:25
Чобітки червоні
Зоставила для осені зозуля.
Із сливою так марить поріднитись терен.
Шипшина не колоти хоче,
А просто притулитись до руки.
Уже завересніло.
Раз по раз ще вертає літо,
Начебто сказать забуло:

С М
2026.08.30 21:06
Це слово про Техаське радіо й такий біґ-біт
Линучі від Віржинських трясин
Неквапливо, із помірною пильністю
Слабша доля дається важко
Дехто каже: це небесна довершеність
Хтось інший: підступні вестернові мрії
Я люблю тих, що я зібрав разом на цей то

хома дідим
2026.08.30 19:47
якось незрозуміло вийшло
ти не успів ні там ні сям
проспівуючи харе крішна
чи уклоняючись мерцям
тебе лякають методично
щоб далі ти лякався сам
провідуючи світлий храм
або харизматично так

Ольга Садкова
2026.08.30 19:29
Я бачила, як плаче генерал,
коли вручали мамі квіти...
У неї син пішов за небокрай,
а вороття немає звідти.

Я бачила, як плаче генерал,
які прозорі в нього сльози.
Цю людяність звела б на п’єдестал

Борис Костиря
2026.08.30 18:16
Тепер уже не скоро буду бігать.
Погода розгулялась, Боже мій!
Навала повені, навала снігу.
Ніхто це передбачити не міг.
Удалині, як видиво морігу,
Співає тихо річковий прибій.

Не скоро випрямлюсь у зріст свій дужий,

Вячеслав Руденко
2026.08.30 17:55
У схвальному минулому
Я з вами на коні,
А перед ним нечувано
Бринить життя в борні.
Пітьма горить і падає,
Рипить канатний блок,
Весну передбачаючи,
Бабак дає урок.

Кока Черкаський
2026.08.30 16:56
Гаврило руку клав на серце,
Гаврило патріотом був,
І в молоді буремні роки
Він в Київ на майдан махнув

Він за майбутнє України
Потужно, як титан, стояв,
І, щоб прогнать злочинну владу,

Володимир Бойко
2026.08.30 16:54
НЛО пролетів над Флоридою,
У повітрі запахло коридою.
З НЛО залюбки
Вилітали бики
І ганяли тореро Флоридою.

Москалі тараторять про Сочі
І про темні виспівують ночі.

Віктор Кучерук
2026.08.30 07:22
Очі ковзають повсюди,
Погляд нишпорить кругом, -
Надихають на етюди
Краєвиди за селом.
Нива, росами умита,
Золотиться, як вогонь, -
Вітер котить хвилі жита
У западини долонь.

Ірина Вовк
2026.08.30 05:25
«МОНОЛОГ МОВЧАЗНОГО СФІНКСА»

(Глибокі сині сутінки пустелі. Вдалині ледь помітні гострі силуети пірамід. У центрі – величне, нерухоме обличчя Сфінкса, висічене зі скелі. Звучить низький гул вітру, що переходить у ритмічний шепіт, наче шурхіт мільярдів

Ольга Садкова
2026.08.29 18:06
Був на лови вийшов кіт,
заховався, хитрий, під

широченним лопухом,
роздивляється кругом:

де горобчики сідають,
і як миші сновигають.

Мирон Шагало
2026.08.29 17:57
Пам’ятаєш, був тоді
соковитий серпень,
наші тіні на воді,
вдивлені у себе.

Тихо річечка пливла
крізь поранок чистий,
нам замріяна імла

хома дідим
2026.08.29 08:07
некрикливо та помірно
вибираємось у протяг
навіть і не травоїдний
в кожній плоті мов у ноті
ця любов недоста вірна
та її бажаєш досі
у ранжирі хай віджилім
хай незбутнім се відносно

Ірина Вовк
2026.08.29 07:34
ЗОЛОТА МАСКА ТУТАНХАМОНА

(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі на три з’яви,
у стилі давньоєгипетської сакральної драми)

ДІЙОВІ ОСОБИ:
Тутанхамон – молодий живий бог, фараон Єгипту, чиє життя обірвалося на злеті.
Анхесенамон – його юна коха

Віктор Кучерук
2026.08.29 07:24
Мене війна стійким зробила
І сил, і віри додала, -
Не розколовся, наче брила,
Лише здригався, мов земля.
Коли горіло все навколо,
Комусь не бідкався в рукав, -
Лиш зуби зціплював од болю
І кулаки не розтискав.

Кока Черкаський
2026.08.28 21:08
Хоч на хвилиноньку? Нащо виходити,
Краще я ляжу посплю.
Завтра Гаврило з майдану повернеться,
Він може годину лю-лю.

- Знаю я цього Гаврила триклятого:
Він теж мене якось лю-лю.
Куплю я на чорному ринку рушниченьку-

Світлана Пирогова
2026.08.28 19:47
До осені от-от...- час плинний не спинити,
Подільська нива віддала свій урожай,
І притухає сонцепроменевий жар,
Сплітає мудрість з сенсом щедрі серцю ниті.

Ловий й цінуй життя, прекрасні щастя миті.
Вже складені копиці, вщухла сіножать.
До осені о

Ольга Садкова
2026.08.28 17:20
Дня — лиш на скік горобиний,
решта — тривожна пітьма.
Хмари пливуть безупинно.
Місяць мигне крадькома
й знову пірне у безодню —
губляться зорі тоді,
наче ті вівці голодні
в кинутій ним череді.

С М
2026.08.28 16:59
Я самотній, я вмирав би
Я самотній, я вмирав би
Чому досі ще не вмер, воу
дівча, тобі відома правда

І уранці я вмирав би
І увечері я вмирав би
Чому досі ще не вмер, воу

Вячеслав Руденко
2026.08.28 14:09
Густий ефір чудить і клякне,
Як Сходу зоряні пентаклі,
Де довгі хасбулатні саклі
І дощ над згарищами ллє,
Де сум як сіль – а чи для того,
Щоби окреслити дорогу
Як руну з каменю чи рогу,
Коли недолі бубон б’є?

Ірина Вовк
2026.08.28 11:50
ЦЕЗАР І КЛЕОПАТРА: ОСТАННЯ ЦАРИЦЯ НІЛУ
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі на три з’яви)

«Жінки – це не просто окраса палаців; вони – таємне кермо, що повертає кораблі імперій туди, куди не здатна допливти жодна чоловіча відвага».
Плутарх, «Пор

Віктор Кучерук
2026.08.28 07:31
Голубіє обрій поза лісом,
Покотився вгору сонця диск, -
Ранні роси сіються, мов бісер,
Із трави жовтавої, як віск.
Корінці упоює волога,
Зменшуючи спраглість у рази, -
Жаль, що словом висловить незмога
Поєднання болю і краси.

хома дідим
2026.08.27 21:28
козак нептах сягає тонкощі премудрі
йому не рідні аж ніяк
усі ці оксамити перські сукні
чи сурогатний самогінний
арманьяк
він знає достеменно наперед
все це є бабське зманливе безпутнє
про що розказував безвусий

Євген Федчук
2026.08.27 16:29
Ніч вже землю огорнула, село засинало.
На околиці собаки на когось брехали.
«Може, десь лисицю вчули чи чужий хтось пхає.
Молодь більше понад річку до ранку гуляє.
А то в інший бік…» Думки ці в голові майнули
У Миколи, душа поки в сонний край пірнула

Ольга Садкова
2026.08.27 15:55
На городі жабеня
під листочком спить щодня.

А харчується вночі.
Умина не калачі,

їсть, сердешне, шкідників,
що літають із ярків.

Борис Костиря
2026.08.27 13:09
Ці нагороди виснуть на гілках,
Що невідомо нам від кого дані.
Вони злетять, мов полохливий птах,
У спогади далекі і прадавні.

Ці нагороди упадуть в серця,
Там сотворивши сніжне королівство.
Послання від небесного Отця

Вячеслав Руденко
2026.08.27 12:25
Хвилі мчать в імлі, як пиха —
Всі комахи є безцінні! —
Раптом думку схопиш лиху
Між причин хитросплетіння,

Задивляючись поволі
Під ліхтар, що ледве світить,
Де літає все по колу,

Ірина Вовк
2026.08.27 10:14
ЦИКЛ II: ЄГИПЕТ

ЕХНАТОН І НЕФЕРТІТІ: СОНЦЕ АМАРНИ
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)


ДІЙОВІ ОСОБИ:
Ехнатон (Аменхотеп IV) – фараон-реформатор, засновник культу єдиного бога Сонця-Атона.

Віктор Кучерук
2026.08.27 07:17
Огортає туман невблаганно
Напівсонні, порожні сади, -
На деревах поблискують тьмяно
Похололі, останні плоди.
Сиза мжичка повсюди, мов іній,
Запорошує жовту траву, -
Та на клумбах вогнів мерехтіння
Бачу я не у сні - наяву.

хома дідим
2026.08.26 21:34
твоя обачлива бездія
непрорахований психоз
чекають після душу й ліфта
тролейбус до країни оз
газон троянд у тихим вітрі
зве хтось-іще землею роз
кому й навіщо велич поз
у цій розпачливій палітрі

Володимир Бойко
2026.08.26 19:21
У побєдобіснуватої московитської молоді у другій світовій війні насправді воювали не діди, а прадіди та прапрадіди, яких вони ніколи не бачили. Купер написав «Останній з могікан». Фадєєв написав «Останній з удеге». А хто напише «Останній з москалів» та

Артур Курдіновський
2026.08.26 18:27
Гуляє бидло, поки йде війна.
Запльоване майбутнє та минуле.
А що за свято - намертво забули
У шабаші манкуртського лайна.

Є дві реальності. Глуха стіна.
Гуде розбещений та п'яний вулик.
Гуляє бидло, поки йде війна.

Ірина Вовк
2026.08.26 17:43
ЗАГИБЕЛЬ ВАВІЛОНА: «МЕНЕ, ТЕКЕЛ, ВЕ-ПАРСИН»

«Відміряний, зважений, поділений, або відданий персам», - арамейське письмо, приказка епохи загибелі Вавілону.

(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)


ДІЙОВІ ОСОБИ:

Сергій Губерначук
2026.08.26 15:20
Залізло сонце за бараки,
у річці хлопці ловлять раки,
корови подають гудки:
«Стрічайте молоко, дітки!»

Колишній прапор на сільраді,
хоч люди стомлені, – а раді:
«Сьогодні (через скілько діб!)

Ольга Садкова
2026.08.26 13:45
За котом погнався пес,
але котик раптом щез.
Вмить на дерево злетів,
на самий вершечок сів.
Позирає з висоти:
«Ну, Рябку, гайда сюди».
Та як пес не намагався
і на метр не підійнявся.

Борис Костиря
2026.08.26 13:06
Сумні надгробки у сумнім снігу
Маєстатично думають про вічне.
Не пізнається мудрість на бігу
У грудні чи у невловимім січні.
Ми пишемо зворушливі листи
На снігу, як у давніх манускриптах.
Вони торують неземні мости,
Які проляжуть у серця нестримно
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія - Останні надходження за 30 днів


  1. Сергій Губерначук - [ 2026.08.26 15:36 ]
    Спостереження Руслана Нюхні́́…
    Залізло сонце за бараки,
    у річці хлопці ловлять раки,
    коро́ви подають гудки:
    «Стрічайте молоко, дітки́!»

    Колишній прапор на сільраді,
    хоч люди стомлені, – а раді:
    «Сьогодні (через скілько діб!)
    у магазин приве́зли хліб».

    Ганяють курки по асфальту,
    сусідка вибиває пальта,
    а за сараями теличка
    скубе хазяїна-п’яничку.

    А з того боку від сараю,
    де проживає баба Рая,
    летить легке підсохле пір’я
    у прохолодне надвечір’я.

    Ще трохи – всі поляжуть спати,
    почнуть до клубу йти дівчата,
    я теж піду сьогодні в клуб,
    в козла пограю хоч на руб.

    Бо день проси́діть, самі зважте,
    на цій протипожежній башті,
    нікому слова не сказавши,
    нелегко дуже, самі зважте.

    28 листопада 1994 р., Київ


    Рейтинги: Народний -- (5.75) | "Майстерень" -- (5.85)
    Прокоментувати: | "«Поезії розбурханих стихій», стор. 120"


  2. Ігор Терен - [ 2026.08.26 08:23 ]
    Профілактика невиліковності
    ***
    Не буде ані другого потопу,
    ані пришестя... все це міражі,
    та до Європи
    дійде, як окопи
    війна пориє на її межі.

    ***
    Феміда судить, а закон карає
    у тім числі і винних без вини,
    які не знають,
    що у хаті скраю
    найлегше стати жертвою війни.

    ***
    Велике пу – мале і темне,
    та видатна у нього роль...
    воно нікчемне
    ще й скажене,
    а між злодіями – король.

    ***
    Поповнюють нашестя сарани
    скаzені ідіоtи із болота
    і зиркають вони
    як барани
    із підворітні на нові ворота.

    ***
    Не дуже точні терези Феміди
    показують за якістю ознак,
    що люdоїди –
    це мої сусіди
    і кожне іменується – пацак.

    ***
    В усі кінці дороги несходимі,
    не радує ніде вітчизни дим,
    бо як із диму
    не вернути Криму,
    то Кримом у Європі буде Рим.

    Цензурі
    В релігії нема одного бога,
    тому немає миру на землі...
    якщо така традиція від цього,
    то хай собі їдять одне одного
    корейці, китайози, моsкалі.


    08/26


    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (2)


  3. Кока Черкаський - [ 2026.08.23 15:50 ]
    Про плавлений сирок, який я купляю в АТБ
    Я купляю в атебе
    Плавлений сирок-
    І тому я точно знаю:
    З ним все буде ок!

    Не купляю я сирки
    Десь поза атебе,
    Бо всюди хочуть наї.. обдурити
    І мене, й тебе!

    Справжню "Дружбу" я куплю,
    А не суррогат!
    Таку саму, як купляв
    Ще сорок літ назад!

    Зроблю з "Дружби" бутерброд,
    Зверху - часничок!
    Добре, що в цім світі є
    Плавлений сирок!


    Рейтинги: Народний -- (5.26) | "Майстерень" -- (5.21)
    Коментарі: (3)


  4. Борис Костиря - [ 2026.08.21 14:48 ]
    Соцмережі
    Кручусь по колу в душних соцмережах,
    Шукаю правду, славу і красу,
    Шукаю стрімголов і обережно
    І п'ю несамовитості ясу.
    Верчусь, марную час, іду по колу,
    Шукаю друзів і новий роман,
    Та натрапляю на духовну колу,
    А в голові утома і туман.
    Оскома від мереж наздоганяє,
    Макітриться важезна голова.
    Зістрибую з шаленого трамваю
    У мураву, де істина жива.
    Не хочу повертатися у душність
    І у банальність, споконвічність зла.
    Не йдуть зі сцени злоба і байдужість,
    Мов перепріла, вигасла зола.

    18 лютого 2026


    Рейтинги: Народний 6 (5.88) | "Майстерень" 6 (5.89)
    Коментарі: (5)


  5. Кока Черкаський - [ 2026.08.21 12:02 ]
    Жара
    Ой, на вулиці жара-
    Неймовірна спека!
    Я би м в Арктику поїхав,
    Та ж вона далеко!

    Я до чукчів би м хотів,
    Чи до ескімосів,
    Бо у Неньці я від спеки
    Скоро здохну зовсім!

    Сорок градусів в тіні-
    Це ж вам не ігрушки!
    Юж посохли всі ябвінки,
    І сливки, і грушки!

    Аж на складах погоріли
    Вшитки файні льоди!
    Люди сидят по підвалах,
    Чекают погоди!

    Сонце пече, як в Африці,
    Юж сохнут озера!
    Такой спеки не памятам
    Нигда дотепера!

    21.08.26






    Рейтинги: Народний 6 (5.26) | "Майстерень" 6 (5.21)
    Коментарі: (4)


  6. Ігор Терен - [ 2026.08.08 16:59 ]
    Химерики курйозного безголов’я
    ***
    А бики не зарили сокири
    в епопеї кориди за мир.
    Проти миру
    і пу зі сортиру,
    і зеленої швалі кумир.

    ***
    А ботаніки люльку курили
    і копали воєнну тропу,
    і нарили...
    що Київ бомбили,
    щоб відмити закаляне пу.

    ***
    А комедію бачили люди
    і самі сотворили хамло
    із верблюда,
    що никає всюди,
    але краще б його не було.

    ***
    А зариті у США томагавки
    не упадуть на бункер чи міст.
    В зе-макаки
    нема переляку
    і у пу-деля задраний хвіст.

    ***
    А палата оточення Трампа
    буде шоста для пу і для зе...
    кожна мавпа –
    це місце для штампу
    з автомату по цій шимпанзе.

    ***
    А Буратіно нині не такий
    як має бути шеф на полі бою.
    І тато свій,
    і ключик золотий,
    а скористався... наче, кочергою.

    Дедукція
    А от потужний декого дістав –
    таке мале, а хоче роль зіграти
    Гаргантюа... і став
    на п’єдестал
    як недоторкане цабе із вати,
    що заробило чин і капітал,
    і вже не хоче відтіля злізати.

    08/26


    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.5)
    Прокоментувати:


  7. Тетяна Нєтьосіна - [ 2026.08.06 12:25 ]
    Літня ніч
    Пізніше від опівночі
    дві собаки оглушують
    простір
    новинами
    і раптом
    стало тихо
    яка прекрасна літня ніч
    у шарудінні цвіркунів
    нарешті стала чутна
    власна маячінь

    2026


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  8. Тетяна Нєтьосіна - [ 2026.08.03 20:22 ]
    Самотня Мері
    Хто там у віконці маячить
    що там
    то світло
    то темно
    може маніяк
    О Боже
    хай буде він
    добреньким

    2024


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  9. Тетяна Нєтьосіна - [ 2026.08.02 18:36 ]
    Гравець
    Мені вказали віртуозного гравця
    Ну, я і сів за гру, облишивши зухвалість
    Мій супротивник виявився туз,
    Далекоглядний в просторі та часу.
    Я не заходжу так далеко
    Упевнений в собі я б'ю впритул
    Щоби усім було все зрозуміло

    Наприкінці мій супротивник
    скрізь прорвався
    І не лишив мені ніяких шансів
    Я подумки убив його
    Та здався

    2026


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  10. Ігор Терен - [ 2026.08.01 18:20 ]
    Врунгеліада
    ***
    Amerika & Europe Україну
    не віддає у руки сарани...
    очікують політики-ждуни
    багату територію-руїну,
    копалини, яким нема ціни.

    ***
    Політика – це той дурдом,
    де вищі творять ахінею,
    а нижчі вірують у неї
    і поодинці, і гуртом,
    і москалі із копитом,
    і малороси із клешнею.

    ***
    Голодного не чує ситий,
    не бачить зрячого сліпий,
    везе небитого побитий,
    а от рогатому копитний
    усюди бажаний і свій.

    ***
    Вигадують дурниці не шамани
    і не усім відомі брехуни...
    історія обману
    із Оману
    доказує, що є ще барани.

    ***
    Нікому не цікаві фоліанти,
    так само як і копії досьє,
    де упіймати-
    ся на плагіаті
    найлегше, повторяючи своє.

    ***
    Без гонору кажу як і раніше,
    я не Боян... поезія моя
    не наймудріша,
    може, але інша
    у каламутній прозі житія.

    Оглядини
    Ще Оруел описував картину
    епохи озвірілої еліти,
    що реалізували московити
    у цьому світі, де немає тину
    і де людей вважають за скотину,
    аби було кому й кого доїти.

    07/26


    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.5)
    Прокоментувати: