ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Терен
2026.11.16 17:21
А влада пшеків дещо пойняла
стосовно українського ґаранта,
бо довела –
від білого орла
не більше толку як від номінанта.

***
А бомонд богемі помагає

Борис Костиря
2026.11.16 16:53
Не хочу квітку я зривати,
Бо я порушу у житті
Якусь важливу рівновагу
У космосі й серцебитті.

Краса проб'ється через вінця,
Крізь огорожі і мейнстрим.
Краса проб'ється через віно,

хома дідим
2026.11.16 16:00
можливо я повторююсь
та це малосуттєво
повторюється всяко
усілякий
не треба апології
оскільки я не жертва
можливо навпаки
це стилістична якість

Вячеслав Руденко
2026.11.16 14:54
О, мій етер, веселий, темний, милий!
Куди тепер ти знов ховаєш вила —
Космогонічні, ніби справжній фатум,
Як тінь з-під ковдри душ, густу, багату, —
Щоби безвідповідально, гучно, вмісно,
Докупи склавши, ніби пальці в мудру,
У верховіття мрій, де мер

Кока Черкаський
2026.11.16 13:43
Водії не люблять пішоходів,
Пішоходи ненавидять водіїв,
Фермери клянуть суху погоду,
А турист кляне сезон дощів.

Всякий віднайде якусь причину
Щоб образити, обматюкать тебе,
Бо всередині у кожної людини,

Паб Лімерик
2026.11.16 08:34
Вчителі в кабінеті завпеда
Освятили закон Архімеда.
А завгосп не святив.
Отакий колектив
Згуртувався навколо завпеда.

Розповів театральний бариста
Про симфонії Ференца Ліста.

Віктор Кучерук
2026.11.16 07:04
Під шелест опалого листя
Забави продовжує осінь -
Одягнута в шати багристі,
Повсюди тиняється боса.
Тумани сплітає в мережку,
Гойдає оголені віти
І сипле на вимиту стежку
Дарунки від себе чи літа.

Борис Костиря
2026.11.15 18:29
Не зупинятися у слові,
Коли сягнеш глибин, вершин.
Слова спочинуть охололі.
На слово сяде херувим.
Не зупинятися в розгоні,
В польоті до далеких зір,
Здолати мури й перепони
У прагненні забутих вір.

Євген Федчук
2026.11.15 17:40
Гортаю в Інтернеті сторінки,
Новини і погоду розглядаю,
Чогось собі цікавого шукаю
І, зокрема, якісь нові книжки.
На сайтах їх багато викладають.
Дивлюся, що читають москалі.
Вже й не дивуюсь їм узагалі,
То просто дикість, що вони читають.

Юрій Гундарів
2026.11.15 09:14
Його серце зупинилося 27 березня на Слов’янському напрямку. Прощання відбулося у Вербну неділю. Траурний кортеж розтягнувся через увесь Київ — від Майдану Незалежності до Лівого берега, де він жив.
На Троєщині та Лісовому масиві люди виходили з машин, ст

Ірина Вовк
2026.11.15 07:43
«ДЖОРДАНО БРУНО: Попіл нескінченності, або Ніч на площі Квітів»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)

Дійові особи:
Джордано Бруно (Ноланець) – філософ-домініканець, мандрівний мислитель-пантеїст, якому належить теорі

Віктор Кучерук
2026.11.15 07:07
Ні зорі, ні душі, ані тіні -
Тільки тиша й пітьма навкруги,
Тож в уяві малюю видіння
Місць отих, де іти до снаги.
Не буває там темряви й тиші,
І відсутні тривожні думки,
І хмарини там вітер колише ,
І світіння торкає щоки.

Володимир Бойко
2026.11.15 01:14
Людожерам непогано вдаються ролі людинолюбців. Хтось демократією живе, хтось нею грається. Політик – це особа, яка однією рукою будує державу, а іншою її руйнує. Навіть наймізернішим людцям доступні цукерки «Гулівер» в асортименті. Криводушн

Віктор Насипаний
2026.11.14 23:50
З молитви проростаєм до життя.
Комусь шляхи чи стежка невеличка.
А весни, як горобчики, летять.
Міліє, висихає люд, як річка.


Щодня кудись мчимо, як хитрий грак.
І враз, як тінь, в землі минаєм поспіль.

С М
2026.11.14 22:44
Безконечний дощ зі слів ллє в паперовий келих
Током, досхочу свавільним, сковзаючи крізь усесвіт
Сум водойм і хвилі втіх поймають мій відкритий розум
Осяюючи, пестячи

Jai Guru Deva Om
Світ незмінний, хай би що
Світ незмінний, хай би що

Світлана Пирогова
2026.11.14 22:03
Вуалями туманними вкриває листопад.
Мокріють і сиріють вулиці навколо.
Не залишилось майже осені чудних принад.
І сонця барва виглядає досить кволо.

Застигли сумно голі клени в сірому ряду.
Лапате листя застелило легко стежку,
(Нахаба вітер враз й

Ігор Шоха
2026.11.14 21:48
Лише у пам’яті спливає
дуга над плесами води
і сум за веселковим краєм.
На тому березі за плаєм
лишилися мої сліди.

У лузі, де росла калина
і де-не-де чортополох,

Іван Потьомкін
2026.11.14 21:34
«Йдучи до жінки, -Ніцше говорив,- треба брать батіг з собою». І ось він укупі з приятелем- філософом запряжені тягнуть віз, А підганяє обох їх батогом нічим, здавалося б, невиразна жінка. Обом судилось невблаганне «НІ» від неї,як мова заходила

хома дідим
2026.11.14 18:51
присіла ґава на димар
при іншій думці нерозкритій
який-сякий еміль верхарн
кому його державні ритми
старий єврей біля дверей
в його руках сезонні квіти
у нього власний апогей
він відає про смак амрити

Артур Курдіновський
2026.11.14 14:46
Кричить мені осінь захоплене "браво",
Дарує римовані оплески з листя.
Себе відчуваю воскреслим артистом -
Та вже нема сил на реакцію жваву.

Ні з ким у житті не співав я в октаву.
За те, що не змерз у порожньому місті
Кричить мені осінь захоплен

Артур Сіренко
2026.11.14 13:30
У 1895 році після завершення навчання в Київському інституті шляхетних дівчат доля закинула мене в одне подільське містечко N., де були білі хати-мазанки з солом’яними горобцевими стріхами, де круторогі корови та нечемні гуси ходили просто вулицями, де с

В Горова Леся
2026.11.14 13:04
То так сумно, як знову торкається подихом
Неминуча зима, що почином бентежила,
Як губилася поміж циклонними межами,
Снігу мокрого в ніч насипаючи потайки,
Щоб вернути мене за зимовими мештами
Від порогу, де біле узрію я з подивом.

То так прикро,

Борис Костиря
2026.11.14 10:30
Не віриться, що зараз травень
Отак неждано підійшов.
І музика крізь свіжі трави
Вливається крізь біль і шок.

Нові надії пробивають
Жорсткі заслони небуття.
Зупиниться новітній варвар

Віктор Кучерук
2026.11.14 08:39
Сиротливо слову на папері,
Поки інші бродять у думках, -
Варто, може, прочинити двері
Та вказати на потрібний шлях?
Щоб слова злетілися, мов птиці,
В рими повні, в речення стрункі, -
Хочу з серця, наче із криниці,
Вичерпати строфи гомінкі.

Софія Кримовська
2026.11.13 20:39
Я втішена тобою, я втишена тобою,
Як світ після відбою усіх земних тривог.
У нас з тобою, ні, кохання не запоєм,
А тихі почуття, розділені на двох.
Так юність не змогла б, у неї інша вдача -
Шаленство та азарт і ще сліпі дощі.
І хто б тоді зумів? І

Ігор Шоха
2026.11.13 13:49
Недремні очі у сліпої власті
і особливо пильні при вогні.
Розпалює суґестія у масці
зеленої і крапленої масті
вендету судочинства і брехні,
та намагання викурити трясця,
задіяне у внутрішній війні
супроти новоявлених династій,

Вячеслав Руденко
2026.11.13 10:23
Тут важлива місія —
Та, що вабить збуджене
Ранками алюзії
Біля скла повздовжнього,
В колі із мережива,
Сутінках напружених,
Біля знов відроджених
В боротьбі за розуми.

Віктор Кучерук
2026.11.13 06:27
Зоря спалахує й згасає
В передвечірній сизій млі,
Але на попіл не згоряє,
Не поспішає до землі.
Так само мрія у людини:
Померкне трохи й знов блищить, -
Вперед спрямовує щоднини
І душу гріє кожну мить.

хома дідим
2026.11.12 23:32
дощ пішов по обіді
цей нудний листопадовий дощ
листопад без дощу проти правил
нехай би неписаних
стукотить несміливо в шибку
мов останній із найбідніших родичів
ми стрічали їх
усі ці південні північні західні східні

Артур Сіренко
2026.11.12 22:33
Пророкам було велено воскресати
В країні, де собори будують з ясенів,
Зрізуючи їхні ще живі стовбури,
Як зрізують свічки залізними ножицями
Біля закіптюжених портретів апостолів,
Коли циферблати
вічнопоспішаючих годинників
Перетв

Євген Федчук
2026.11.12 20:29
Стояв звичайний березневий ранок.
Був понеділок. В школу треба йти.
Я кусень хліба смальцем намастив,
Вхопив портфель і вискочив на ганок.
Жуючи хліб, дістався до зупинки.
Трамвай ось-ось повинен підійти,
Мене до школи швидко довезти.
Трамваєм шлях

Борис Костиря
2026.11.12 20:24
Мені не дасть спокою цей плач,
плач із середини лісу,
із його гущавини.
Плач дитини чи невідомого пророка,
плач сторіччя,
плач незбагненності,
невизначеності.
Плач, який переходить

Вячеслав Руденко
2026.11.12 15:05
Зранку зібраним чилімам
Відра додані в світлицях,
Над рогами їх витає
Дум неясних зграя дика.
Ширма з хутра у куточку
У ранковому серпанку
Шепіт шашеля рятує.
Явори, каміння, крики,

Юрій Гундарів
2026.11.12 11:02
Леся Українка і Василь Симоненко, молоді, красиві, харизматичні, повернулися до нас… 4 листопада 2026 року на сцені Національного академічного драматичного театру імені Лесі Українки в Києві відбулася надзвичайна подія. Вірші двох видатних українських

Віктор Кучерук
2026.11.12 07:21
Ворог винищити нас не в змозі,
Не убити волі у серцях -
Попри перепони на дорозі,
Ми незламні будем до кінця.
В стійкості кується перемога,
Людський дух гартується в боях -
До мети освітлює дорогу
Незборима правди течія.

Ірина Вовк
2026.11.12 06:54
«РАФАЕЛЬ САНТІ: ПЕРЕДЧУТТЯ, АБО ТРАГЕДІЯ ГАРМОНІЇ»

(Драматичний есей-містерія в голосах на три з’яви з прологом та епілогом)

Дійові особи:
Рафаель Санті – Майстер світла, принц живопису, який шукає абсолютну гармонію;
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Олександра Маківка
2026.11.16

Ярослав Ковальчук
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія - Вибрані твори


  1. хома дідим - [ 2026.11.16 16:21 ]
    * 256 *
     можливо я повторююсь
     та це малосуттєво
     повторюється всяко
     усілякий
     не треба апології
     оскільки я не жертва
     можливо навпаки
     це стилістична якість
     життя спішить мов поїзд
     простоює безладно
     роздумуючи мабуть
     про безсмертя
     когось то не влаштовує
     але немає ради
     вже комфортабельний вагон
     чи пекло стерпне
     хто просто є
     а хто
     розгадує шаради
     арабські мови
     у перекладі на жести
     таке життя
     парадне непарадне
     римоване підряд
     чи перехресно
     почасти
     неримоване
     так само
     


    Рейтинги: Народний 6 (5.93) | "Майстерень" 6 (5.93)
    Коментарі: (1)


  2. Паб Лімерик - [ 2026.11.16 08:33 ]
    Від анонімного блогера

    Вчителі в кабінеті завпеда
    Освятили закон Архімеда.
    А завгосп не святив.
    Отакий колектив
    Згуртувався навколо завпеда.

    Розповів театральний бариста
    Про симфонії Ференца Ліста.
    А про каву — мовчок,
    То й нема балачок
    Про напої, що варить бариста.

    В тисячах дистанційних засідань
    Ескімоси збирались на Південь.
    І зібрали пакет
    Відповідних анкет.
    Це прекрасно для їхніх засідань.

    На предмет трудової віддачі
    Розглядались труди Фібоначчі.
    Унікально прості
    Для системи ай-ті —
    От і висновок щодо віддачі.

    Про діяльність морську Крузенштерна
    Інформація досить мізерна.
    Хто його пароплав
    У ломбарді заклав,
    Знає тільки банкір Крузенштерна.

    16.11.26.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.5) | "Майстерень" 5.5 (5.5)
    Коментарі: (1)


  3. Борис Костиря - [ 2026.11.15 18:10 ]
    Слово
    Не зупинятися у слові,
    Коли сягнеш глибин, вершин.
    Слова спочинуть охололі.
    На слово сяде херувим.
    Не зупинятися в розгоні,
    В польоті до далеких зір,
    Здолати мури й перепони
    У прагненні забутих вір.
    Не зупинятися в багатті,
    У смолоскипах слів і чар.
    Народяться слова багаті,
    Сягаючи поеми хмар.
    Не зупинятися в гонитві
    І тихоплинності мети,
    Як слово перейде в молитви,
    У сагу люті й висоти.

    2 травня 2026


    Рейтинги: Народний 6 (5.93) | "Майстерень" 6 (5.94)
    Коментарі: (4)


  4. С М - [ 2026.11.14 22:33 ]
    Крізь Усесвіт (The Beatles)
     
    Безконечний дощ зі слів ллє в паперовий келих
    Током, досхочу свавільним, сковзаючи крізь усесвіт
    Сум водойм і хвилі втіх поймають мій відкритий розум
    Осяюючи, пестячи
     
    Jai Guru Deva Om
    Світ незмінний, хай би що
    Світ незмінний, хай би що
    Світ незмінний, хай би що
    Світ незмінний, хай би що
     
    Образи зі скалок світла, в танцях, як мільйони віч
    Які мене до себе знову кличуть крізь усесвіт
    Думки легіт неспокійний, скриньками поштовими
    Поневіряється все на шляху своєму крізь усесвіт
     
    Jai Guru Deva Om
    Світ незмінний, хай би що
    Світ незмінний, хай би що
    Світ незмінний, хай би що
    Світ незмінний, хай би що
     
    Тіні сміху, відгуки життя крізь мій відкритий слух
    Запалюють, затягують
    Необмежена любов довкола сходить, як мільйони сонць
    Мене до себе знову кличе крізь усесвіт
     
    Jai Guru Deva Om
    Світ незмінний, хай би що
    Світ незмінний, хай би що
    Світ незмінний, хай би що
    Світ незмінний, хай би що
     
    Jai Guru Deva
    Jai Guru Deva
    Jai Guru Deva
     
     
     
     
     
     
     
     


    Рейтинги: Народний 6 (5.85) | "Майстерень" 6 (5.85)
    Коментарі: (1)


  5. Світлана Пирогова - [ 2026.11.14 22:32 ]
    Листопад

    Вуалями туманними вкриває листопад.
    Мокріють і сиріють вулиці навколо.
    Не залишилось майже осені чудних принад.
    І сонця барва виглядає досить кволо.

    Застигли сумно голі клени в сірому ряду.
    Лапате листя застелило легко стежку,
    (Нахаба вітер враз його безжально вчора здув).
    Чекає летаргічних срібних снів мережку.

    Туманні сизі очі зазирають у вікно,
    Де тепло й затишно біля вогню каміна.
    Журливий листопад душі торкає ніжне дно,
    А небо прогнозує фантастичні зміни.


    Рейтинги: Народний 6 (5.86) | "Майстерень" 6 (5.96)
    Коментарі: (4)


  6. Ігор Шоха - [ 2026.11.14 21:40 ]
    На чортових куличках
    Лише у пам’яті спливає
    дуга над плесами води
    і сум за веселковим краєм.
    На тому березі за плаєм
    лишилися мої сліди.

    У лузі, де росла калина
    і де-не-де чортополох,
    на куличках жила родина
    і пам’ятається місцина,
    мохами заслана на двох.

    Я засинав на тій перині,
    а просинався на печі
    і, може бути, що і нині
    мене чекає у хатині
    крилата фея при свічі.

    І я туди ночами лину
    у край далекий та єдиний
    за перехрестями доріг
    сомнамбулою за поріг
    частини тої України,
    яку забути я не зміг.

    11.2026


    Рейтинги: Народний 7 (5.58) | "Майстерень" 7 (5.95)
    Коментарі: (2)


  7. хома дідим - [ 2026.11.14 18:44 ]
    * 255 *
     присіла ґава на димар
     при іншій думці нерозкритій
     який-сякий еміль верхарн
     кому його державні ритми
     старий єврей біля дверей
     в його руках сезонні квіти
     у нього власний апогей
     він відає про смак амрити
     ген вештаються безборонно
     песиголовці й содоміти
     жадаючі горілки з хроном
     лунають голоси розмиті
     ще дрон з-за східного кордону
     спішить в туманнім оксамиті
     


    Рейтинги: Народний 6 (5.93) | "Майстерень" 6 (5.93)
    Коментарі: (6)


  8. В Горова Леся - [ 2026.11.14 13:06 ]
    Мушлі
    То так сумно, як знову торкається подихом
    Неминуча зима, що почином бентежила,
    Як губилася поміж циклонними межами,
    Снігу мокрого в ніч насипаючи потайки,
    Щоб вернути мене за зимовими мештами
    Від порогу, де біле узрію я з подивом.

    То так прикро, коли крижаніють підсушені
    Нерозквітлі бутони троянди кармінної.
    Загаптовані нитками першого інею,
    Обернуться ципреї коштовними
    мушлями,
    Та заснуть до весни в сподіванні наївному,
    Що стеблини замерзлі відчують пробудження.

    Не відчують. Зчорніють, обсиплються потрухом,
    Із усім, що ховали в бутон нерозпущений.
    Може, знаючи те і пелюстки заплющили,
    Як зима несподівано вразила дотиком?
    Обернулися фарфором, мушлею скрученим,
    Де крізь устя ще видно кармінові вогники,
    Як затаєні думи.
    То так сумно...



    Рейтинги: Народний 6 (5.83) | "Майстерень" 6 (5.97)
    Коментарі: (4)


  9. Борис Костиря - [ 2026.11.14 10:47 ]
    Травень
    Не віриться, що зараз травень
    Отак неждано підійшов.
    І музика крізь свіжі трави
    Вливається крізь біль і шок.

    Нові надії пробивають
    Жорсткі заслони небуття.
    Зупиниться новітній варвар
    Перед красою, мов дитя.

    Циклічність у житті й природі
    Звучить гармонією в нас.
    Вона ж бо геніїв народить,
    Мов золотий забутий час.

    Стоїть стоїчно, як спартанець,
    Могутній травень у чоті.
    Він вічний мученик-повстанець,
    Що не здається самоті.

    1 травня 2026


    Рейтинги: Народний 6 (5.93) | "Майстерень" 6 (5.94)
    Коментарі: (5)


  10. С М - [ 2026.11.11 23:32 ]
    Королева-Убивця (Queen)
     
    Замовить Moët et Chandon
    У приватний кабінет
    ”Хай їдять торт“ звелить
    Мовби Мері-Антуанет
    Ліки від певності
    Хрущов ти, чи Кеннеді
    Будь-коли тебе запросить і ти скажеш ”так“
     
    Кав’яр, сигари &
    Вишколений етикет
    Екстраординарний шарм
     
    Королева-убивця
    Порох її рушниць
    Динаміт, лазерний приціл
    Гарантують твій екстаз
    (У зручний час) О, прайс-рекомендації
    І ненаситний апетит
    Ти хотів би?
     
    Оминає проблеми
    Міняє безлічі адрес
    Коли до теми
    Манери наче в баронес
    Для гостя з Китаю
    Трохи гейшу грає
    Звична знову, ненав’язлива
    Непромовиста раптом
     
    Парфум її природно паризький
    Усі авто знає зблизька
    Вибаглива до дрібниць
     
    Королева-убивця
    Порох її рушниць
    Динаміт, лазерний приціл
    Гарантують твій екстаз
    (У зручний час)
     
    За момент вона грайлива, наче
    Пустотливе кошеня
    Тоді раптова індиферентність
    Тимчасова апатія
    Щоб абсолютно звести, звести . . .
    Прибрати до рук
     
    Королева-убивця
    Порох її рушниць
    Динаміт, лазерний приціл
    Гарантують твій екстаз
    (У зручний час) О, прайс-рекомендації
    І ненаситний апетит
    Ти хотів би?
     
    О, ти хотів би
     
     
     
     
     
     
     
     


    Рейтинги: Народний 6 (5.85) | "Майстерень" 6 (5.85)
    Коментарі: (2)


  11. Артур Курдіновський - [ 2026.11.10 23:51 ]
    Втрати (сонетний триптих)
    1

    Під ноги осінь сипала бурштин
    І шила сповідь жовтими нитками.
    Стою на тихій вулиці один...
    Тут відчиню собі останню браму.

    Всі відзвуки зимових іменин
    Оглушені осінніми дощами.
    У кожній краплі бачить грішник син
    Небесні сльози праведної Мами.

    А може, раптом стануться дива
    Усупереч прогнозам дня сумного?
    Навряд чи. Тільки вітер завива.

    Тепер лунають особливо вбого
    Затерті та заїжджені слова.
    Без Неї світ не коштує нічого.

    2

    Самотність нескінченна тягне вниз.
    Холодні вечори шматують віру.
    А наді мною вироком навис
    Міський туман, що лізе у квартиру.

    В життя ішов дорогою навскіс,
    Душа хотіла внутрішнього миру.
    Невже до щастя досі не доріс?
    Лягли усі чекання під сокиру.

    Колись кохав. Дитинства очерет
    Бажав здійснити всі мої прохання,
    Але життя дістало свій кастет.

    Питання ставлю долі вже востаннє:
    Скажи мені: який же я поет,
    Якщо живу без музи та кохання?

    3

    Мене забрали зливи назавжди,
    Бо не мені світило щире сонце.
    Ловив живильні крихти теплоти,
    Одразу розуміючи, що сон це.

    Наказували інших берегти -
    Крутився, мов травинка у воронці.
    На візерунки сірої сльоти
    Розплавлений тече ядучий стронцій.

    Фігура з льоду за дощем стоїть
    І кличе в рідні райдужні пенати...
    Згадається щаслива, світла мить.

    Для осені я - непомітна втрата.
    Життя прекрасне? Краще помовчіть!
    О, як набридло вже собі брехати!


    Рейтинги: Народний 6 (5.88) | "Майстерень" 6 (5.91)
    Коментарі: (2)


  12. Борис Костиря - [ 2026.11.10 20:06 ]
    Від'їзд біженця
    Перед тим, як назавжди покинуть
    Цю місцевість, таку дорогу,
    Він вклонився могилам і нивам,
    Залишивши надію благу.

    Він вклонився книжкам посивілим
    На полицях дрімливих, стійких.
    Він лишав не маєтки і вілли,
    А вогонь у яругах крутих.

    Він лишав, мов баскі кінокадри,
    Світлі спогади в мантіях снів.
    Не придумаєш більшої кари,
    Ніж вигнання у сяйві вогнів.

    Причаїлась у травах високих
    Незабутня любов, ніби дар.
    Поступово вичавлює соки
    Ця печаль, наче літній звіздар.

    30 квітня 2026


    Рейтинги: Народний 6 (5.93) | "Майстерень" 6 (5.94)
    Коментарі: (7)


  13. С М - [ 2026.11.09 16:34 ]
    Чорний Петер (Grateful Dead)
     
    Друзі до мене прийшли вчора, надвечір
    Сам я лежав у постелі, умираючи
    Ені Бонó зі Сейнт-Ейнжел
    Казала ”надворі погода шикарна“
     
    Ще вітер тоді завивав у проймі дверній
    О, хто ти такий, щоби погоді відмовіти
    Мені би спокою, щоби умерти собі
    І друга, або двох, іще би, поряд
     
    Моя лихоманка зростає до ста п’яти
    Росте і росте, далі падає, леле
    Наступний день, де ти іще живий
    А завтра ти, можливо, під землею
     
    Дивись, як воно усе
    Йшло до дня цього
    Але це такий звичайний день
    Не гірше інших
    Сонце, що сходить ось
    Й заходить потім, звісно
    Сяє у вікні моїм
    Друзі ходять, чого не ходити
    Чого не ходити
    Чого не ходити, їм
     
    І люди все знають, але байдуже усім
    Що хтось нещасний аж настільки
    Чуєш, той бідний Петер, у муках лежить
    Тож, біжимо і поглянемо
    Що із ним
    Що там, із ним
    Що там, із ним, о що же там, із ним
     
     
     
     
     
     
     
     


    Рейтинги: Народний 6 (5.85) | "Майстерень" 6 (5.85)
    Коментарі: (2)


  14. Борис Костиря - [ 2026.11.08 14:07 ]
    Письмо
    Чи буду далі я писати
    Лиш кров'ю у сумних листах,
    Які долатимуть пасати?
    І з клітки визволиться птах.
    Чи буду я писати ранок,
    Чудовий виснажений день
    І присмерк, як відкрита рана,
    Як приспів зболених пісень?
    Я напишу поему ночі
    І сагу любощів палких.
    Так спогади закровоточать.
    Вогнем палатимуть думки.
    Я допишу романи болю
    І првість сумнівів, страждань,
    Пройшовши грані мимоволі
    У царство ночі і жадань.

    30 квітня 2026


    Рейтинги: Народний 6 (5.93) | "Майстерень" 6 (5.94)
    Коментарі: (5)


  15. хома дідим - [ 2026.11.08 12:32 ]
    * 251 *
     політ нормальний
     чим би не політ
     знайти слова
     в обіймах
     із незримим
     тобі до снаг тонкий
     осяжний світ
     сяйливий часом
     у сезоні плиннім
     енергії
     та спалахи рядків
     апокрифи стосунків
     і відносин
     хто там кого хотів
     і як хотів
     писав книжки
     читати їх приносив
     шукав
     чорнила осені дощу
     вина дешевого
     і чимсь вино заїсти
     розказував про небезпеки
     як почув
     соціалісти
     націоналісти
     зникав над ранок
     пропадав на рік
     поневірявся інде хуторами
     судьба як є
     вже думаєш
     що втік
     а хрін оце тобі
     зализуй рани
     


    Рейтинги: Народний 6 (5.93) | "Майстерень" 6 (5.93)
    Коментарі: (5)


  16. Віктор Кучерук - [ 2026.11.08 06:43 ]
    * * *
    Вітер видмухнув з-під тину
    Поруділий лист, -
    Я дивлюсь на цю картину
    І шукаю зміст.
    Небо хмарами провисло,
    Далина німа, -
    За оцим останнім листом
    Вже іде зима.
    Шепотить листок опалий
    Тихі молитви,
    Щоби ми не забували
    Мертвих і живих.
    Кружить лист останній зрана,
    Падає до ніг,
    Та надію не поранить
    Навіть перший сніг.
    Хоч снігами шлях засипле
    Лютий сніговій,
    Ми продовжим рух до світла
    Заповітних мрій.
    І крізь білу завірюху,
    Через холоди, -
    Стане в наших душах духу
    Далі для ходи.
    08.11.26


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.61) | "Майстерень" 5.5 (5.87)
    Коментарі: (1)


  17. Борис Костиря - [ 2026.11.07 16:26 ]
    * * *
    Мені часу постійно бракує.
    Я не хочу втрачати на сон
    Цілу вічність. Стоїть одесную
    Невблаганний, жорстокий клаксон.

    Океан промовляє безмежно
    Уві сні, наче сага сторіч.
    Я навшпиньках іду обережно
    Лезом в сяйві провісницьких свіч.

    Мені часу постійно не стане
    Прокричати на вістрі сум'ять
    Ту поему глибоку, жадану,
    Як відлуння далеких заклять.

    Так спадають краплини, години,
    Відраховують нам реченець
    До Великого Суду, до днини,
    Де зійдуться початок й кінець.

    29 квітня 2026


    Рейтинги: Народний 6 (5.93) | "Майстерень" 6 (5.94)
    Коментарі: (3)


  18. Артур Курдіновський - [ 2026.11.07 02:45 ]
    Набридло!
    Нехай в піску ховають очі страуси,
    Нехай рожевим їм здається шлях.
    Втомився я заповнювати паузи
    У недотичних та чужих життях.

    Гидую компліментами убогими -
    Порожні звуки. Пухне голова.
    Я нехтую скляними діалогами,
    Викреслюю пластмасові слова.

    Не буду більше я слухняним човником
    В чиємусь океані ні на мить!
    Яким я можу бути співрозмовником,
    Коли душа втомилася й мовчить?

    Розсипалися мрії на молекули,
    Невидимі у келиху вина.
    Не хочу більше голосу далекого -
    У тиші є цікава таїна.

    Коли дощі на мене пишуть кляузу,
    Знаходжу я поезію в дощах...
    Набридло вже заповнювати паузи
    Та бути фоном у чужих життях!


    Рейтинги: Народний 6 (5.88) | "Майстерень" 6 (5.91)
    Коментарі: (2)


  19. хома дідим - [ 2026.11.06 23:13 ]
    * 250 *
     хмари навіть і не сунуть
     смугами лежать оце
     вітер листя трусить сумно
     ще поцілює лице
     що пригоди що нагоди
     ні до чого і нема
     осінь при небесних водах
     ексклюзивна і сама
     день звичайний серед тижня
     макарони вінегрет
     у житті немолодіжнім
     зовсім не кальянний реп
     аж ніяк не монте-карло
     ну хіба що через ґуґль
     казино із кегельбаном
     там де не шкодують куль
     пожбурляють і скипають
     далі попивати брют
     поки ти зі своїм чаєм
     що з трави натурпродукт
     салютуєш монітору
     можеш цокнутись авжеж
     щоби справи та й угору
     безнадійний щирий жест
     


    Рейтинги: Народний 6 (5.93) | "Майстерень" 6 (5.93)
    Коментарі: (6)


  20. Борис Костиря - [ 2026.11.06 12:46 ]
    Слова
    Нехай мене засиплять листям
    І вкриють мулом забуття.
    Осяє істина столика
    Мої шляхи в нове буття.
    Приїду в сонячну столицю
    Для перемоги й каяття.

    Нехай це листя заговорить
    Із небуття, з тісних полиць.
    Проллються невідомі твори
    Із сотень благородних лиць.
    Вони прорвали заборони
    У сяйві збуджених зіниць.

    Слова прорвуться крізь толоку,
    Крізь глей і глицю, вартових,
    Здолавши ґрати і мороку,
    І увірвуться до живих
    Неждано, ніби жест пророка,
    До строку невідомих лих.

    27 квітня 2026


    Рейтинги: Народний 6 (5.93) | "Майстерень" 6 (5.94)
    Коментарі: (3)


  21. Артур Курдіновський - [ 2026.11.05 16:48 ]
    Ода американському народу (на проміжні вибори 2026 року)
    Віват американському народу!
    Завершилися жалюгідні спазми.
    Сьогодні він обрав собі свободу
    Від торгашів токсичного маразму.

    Коротка й переконлива розмова!
    Англійською ніхто не крикне "гойда".
    Народ сказав своє вагоме слово,
    Що дружба з руським гітлером не пройде.

    Закони розривали хижі лапи,
    Але народ поставив підпис "проти",
    Прибрав рішуче зі своєї мапи
    Червоний колір та руду гидоту.

    Не місце серед тих, хто за свободу
    Безсовісним, бридким, продажним пикам!
    Віват американському народу -
    Сьогодні він ізнову став великим!


    Рейтинги: Народний 6 (5.88) | "Майстерень" 6 (5.91)
    Коментарі: (2)


  22. Борис Костиря - [ 2026.11.05 13:31 ]
    Маршрут
    Тепер автобус більше не приїде
    За визначеним шляхом. Пізній час
    Втонув у річці, ніби "Ріо-ріта",
    Так відійшов, що вже забув про нас.
    Замість вогнів - задавнені корита.
    Колючий дріт обплутує Парнас.

    За визначеним шляхом не приїдуть
    Жаданий спокій, щастя і слова,
    Які врятують у потужній дії
    І від яких ясніє голова.
    В полях ідуть вродливі голі діви.
    У річці часу - лиш сама плотва.

    За визначеним шляхом прийде лихо
    І катаклізми в мантії страшній.
    Це лихо заспіває пісню стиха.
    Увірветься із лісу лиходій.
    Минулий час у спину жижо диха,
    Немов суддя утрачених подій.

    27 квітня 2026


    Рейтинги: Народний 6 (5.93) | "Майстерень" 6 (5.94)
    Коментарі: (3)


  23. хома дідим - [ 2026.11.05 12:51 ]
    * 249 *
     пора блекаутів і віршів
     читати ще писати щось
     вигадувати рими ліпші
     немовби транс немов гіпноз
     коли побачиш чи повіриш
     у цьому вирі із марнот
     бреде через дорогу лірник
     на думці в нього анекдот
     і що з того що десь у небі
     за нами підглядає дрон
     складається собі лімерик
     у ньому є оксиморон
     хоча життя суцільні нерви
     не можна бути осторонь
     всяк вірить у якісь маневри
     потрібно вірити либонь
     комусь-то повсякчас видніше
     вигадуючи ще-контроль
     а хтось сидить тай пише вірші
     якщо не хоч читати скроль
     


    Рейтинги: Народний 6 (5.93) | "Майстерень" 6 (5.93)
    Коментарі: (6)


  24. С М - [ 2026.11.05 03:33 ]
    Бурий Цукре (The Rolling Stones)
     
    із золотого берега рабів
    скинуто на ринку в орлеані новім
    купець рубцюватий за трудами своїми
    знай жінок шмагає, опівніч за мить, ов
     
    бурий цукре, чом добре так смакуєш
    бурий цукре, мов ті дівчачі згуби
     
    у ритмі тамтама кров англійця б’є
    не відає хазяйка, куди це заведе
    бой кольоровий видає, як уміє
    ти дослухайся, опівніч за мить, ов
     
    бурий цукре, чом добре так смакуєш
    бурий цукре, мов ті дівчачі згуби
     
    ов, не досить, ні, бурий цукре
    чом добре так смакуєш
    впадаю за тобою, ов, бурий цукре
    через дівчачі згуби, ей
     
    твоя матуся в шоу цирковім
    її партнерам по шістнадцять усім
    я не школяр, я знаю що любити
    ти мене слухайся, опівніч за мить, ов
     
    бурий цукре, чом добре так смакуєш
    зійди-но, бурий цукре
    о, ті дівчачі згуби
     
    кажу, ей, ей, ей―оу
    чом добре, о добре так смакуєш
    ей, ей, ей―оу
    мов ті, о, ті дівчачі згуби
    ей, ей, ей―оу
     
     
     
     
     
     
     
     


    Рейтинги: Народний 6 (5.85) | "Майстерень" 6 (5.85)
    Коментарі: (2)


  25. Катерина Савельєва - [ 2026.11.04 16:01 ]
    Осенi краса (квартон)
    Журлива осенi краса,
    Пробiглася босонiж небом.
    Можливо, нам того не треба,
    Що на дворi бринить роса.

    Кружляє листя над землею –
    Журлива осенi краса,
    Мов позолочена коса,
    Яка спадає за межею.

    Слiд меланхолiї на вiкнах:
    У небi гримає гроза.
    Журлива осенi краса –
    Сповзає холодом по стiнах.

    Можливо плачуть небеса?
    Тепло повернеться вже скоро,
    Життя крокує далi вгору.
    Журлива осенi краса.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.34) | "Майстерень" 5.5 (5.33)
    Коментарі: (2)


  26. Світлана Пирогова - [ 2026.11.04 16:31 ]
    Цей ліс живий (глоса)
    Цей ліс живий. У нього добрі очі.
    Шумлять вітри у нього в голові.
    Старезні пні, кошлаті поторочі,
    літопис тиші пишуть у траві.
    Ліна Костенко.


    Іду до лісу. Зустріч зранку. Кличе
    в шатро осіннє і мені шепоче
    про неба силу, землю таємничу.
    Цей ліс живий, у нього добрі очі.

    Його цілує сонячне тепло,
    плекає гілля, задумки нові.
    Ховає загадку в старе дупло.
    Шумлять вітри у нього в голові.

    Внизу грибів блискучі ваблять шляпки,
    Вальсує листя в кольорах урочих.
    Стирчать голки - ялин зелені лапки,
    Старезні пні, кошлаті поторочі.

    В них стільки радості кілець, журби,
    А ліс із осінню вже візаві.
    Могутні поруч мудрості дуби
    Літопис тиші пишуть у траві.


    Рейтинги: Народний 6 (5.86) | "Майстерень" 6 (5.96)
    Коментарі: (2)


  27. Борис Костиря - [ 2026.11.04 14:58 ]
    Актор
    Чи не була порожньою краса
    Актора знаменитого у кадрі,
    Що дарували щедрі небеса,
    Як нагроду чи небесну кару?

    На сцені він підкорював усіх.
    І слава насувалась, мов лавина.
    Трагедія або нестримний сміх
    Пробуджували втілену людину.

    Важливо зрозуміти, що було
    За оболонкою вогню живого:
    Це іскра Божа чи то ремесло,
    Що тропиками прагнуло до Бога.

    Ці чари з потойбіччя, з чорних мес,
    Вино чаклунства, пристрасті, печалі
    Сягають душ і навісних небес
    По той бік розуміння і моралі.

    25 квітня 2026


    Рейтинги: Народний 6 (5.93) | "Майстерень" 6 (5.94)
    Коментарі: (5)


  28. В Горова Леся - [ 2026.11.04 08:36 ]
    Комікси
    Листя, що впало на стежку, до сірого стовчене.
    Краплі намистом на чорному - срібло на оніксі.
    Та несподівано і кольористо тріпоче на
    Мокрій обочині клапоть обірваний з коміксів.

    Берег. Метелик. Малюк і рука, певно, батькова,
    Міцно тримає, а з нею так просто і затишно.
    Там не диміло, не вило, не било й не бахкало.
    Тепла картинка тримає минулого залишок.

    Річка хвиляста несе попід берегом човники.
    Що було далі? Куди попливуть подорожники?
    Милий малюче із комікса, де скільки чорної
    Фарби набралося? З білою туби порожні.

    Зламане гілля, відболені душі, запечені
    Горем слова, що як онікси, зжурено падають.
    Вітер листок перекинув. Читається речення:
    "Дмитрик із татом рушають за білою фарбою".



    Рейтинги: Народний 6 (5.83) | "Майстерень" 6 (5.97)
    Коментарі: (7)


  29. Борис Костиря - [ 2026.11.03 13:38 ]
    Падіння
    Я іду і падаю у бруді,
    Вирвавшися із пасток цупких,
    Потонувши у далекім блуді
    І промовах скорих, копітких.
    Упаду в траву, як у основу,
    У буття, початок і кінець,
    У самої вічності промову,
    Подолавши бісівський вінець.
    Розірвавши ретязі і пута,
    Упаду в стихію, круговерть
    Творення, у волю незакуту,
    Де відступить невблаганна смерть.
    Це падіння стане повноліттям,
    Вічними пологами. Вогонь
    Нас охрестить, мов саме сумління,
    Дарувавши слово із долонь.

    23 квітня 2026


    Рейтинги: Народний 6 (5.93) | "Майстерень" 6 (5.94)
    Коментарі: (5)


  30. хома дідим - [ 2026.11.02 23:22 ]
    * 247 *
     щодо творів отих неумисних
     несумісних із логікою
     непричетних до пошуків істин
     чи здаються підробкою
     бездоганність між іншим у світі
     конкурентний протекціонізм
     інсталяцій 3-d графіті
     кʼю-ар-коди повсюди скрізь
     поезії зовсім не виняток
     ще для когось товар чи компост
     для бариг чи в програмці
     сатириків
     умліва вболіва весь колгосп
     полемічні безладні зусилля
     примадонни та їхні пажі
     ігноровані члени підпілля
     рецензовані через ші
     лівацькі ложі пен-клабів
     переклади поспіль турне
     і тобі посміхнеться ще-лабух
     і планида тобі підморгне
     


    Рейтинги: Народний 6 (5.93) | "Майстерень" 6 (5.93)
    Коментарі: (2)


  31. Борис Костиря - [ 2026.11.02 14:57 ]
    Цвинтар
    Тепер він частий гість у цьому місці,
    У краю суму, болю і молінь.
    Ніхто не подарує добрі вісті,
    Мов шлейфи від минулих поколінь.

    Схиляються тополі міднодзвонно.
    Щось клени прошепочуть у пітьмі.
    І спогади, немов сумні ікони,
    Видніються у розсипах зими.

    Цей чоловік іде після роботи
    У край скорбот, щоб перелити сум
    В дерева, і щоденності турботи
    Не подолають невигойних дум.

    Як відшукати залишки епохи,
    Окрайці слів і жестів, мов туман,
    Того, що відшуміло за пороги,
    За марення невигаслих оман?

    22 квітня 2026


    Рейтинги: Народний 6 (5.93) | "Майстерень" 6 (5.94)
    Коментарі: (3)


  32. хома дідим - [ 2026.11.01 23:54 ]
    * 246 *
     така мандрівка
     такий пасьянс
     у декадансі
     такім осіннім
     наступний поїзд
     минає станцію
     ми теж могли бути
     пасажирами
     непослідовними
     авантюристами
     зірками будь-яких
     сцен
     все по кайфу
     у трагікомедіях
     інтимного змісту
     таких доброзичливо
     іронічних
     із епізодами
     чудернацькими
     репліками
     не в тему
     життя в манері
     своїй безрадній
     мчить десь
     у напрямку
     горизонту
     можливо направді
     цікаве щось
     за тим горизонтом
     скраєчку неба
     такого надмірного
     такого всілякого
     


    Рейтинги: Народний 6 (5.93) | "Майстерень" 6 (5.93)
    Коментарі: (2)


  33. Борис Костиря - [ 2026.11.01 15:15 ]
    Кава
    Цей важливий ковток, ніби чашу цикути,
    Я прийму перед стратою, в лати закутий.

    І у нім я розкрию великі сонати
    Перед тим, як піти у небесні пенати.

    В цім важливім горнятці відкрию поеми,
    Неповторні трактати, рядки, теореми.

    У гірчинці відкриється мелос кохання,
    Колообіг світів, маяки сподівання.

    Так імла небуття обернеться пророком,
    Мудрим старцем із посохом, в сяйві пороку.

    У бездонності кави іде споконвічне
    Розуміння життя, мов намолені свічі.

    В теплоті філіжанок роздягнеться діва,
    Що увірветься в ніч, так омріяно дивна.

    Меса ночі здійсниться в суворім законі,
    Розриваючи давні залізні закови.

    15 квітня 2026


    Рейтинги: Народний 6 (5.93) | "Майстерень" 6 (5.94)
    Коментарі: (3)


  34. С М - [ 2026.10.31 23:00 ]
    Канутиль & Люди з узбережжя (Genesis)
     
    Книжкові сторінки покинуто біля моря
    Сліди піску і хвиль на них
    Наповзає тінь, відкинута хмарою
    Ковзає, очима минулих часів
    Ось приплив їх поглинає
    Без зусиль, як-небудь
     
    Є розповідь, один король
    Утомився од «Хваліть його»
    «Не чуймо лестощів», скричав
    «За нашим наказом, води відступіть
    Ствердіть мою владу, спиніться біля ніг»
    Але не вийшло суть
    Вітри зиму дмуть
     
    Із півночі сунуть химерні війська, ряд за рядом
    У страхові бурі, зі своєю люттю та зневагою
    Хвилі заливають трон
    І спів «Його вінчайте»
    «Ті, хто люблять нашу величність
    Йдіть сюди», схиливши коліно
     
     
    Тож він усміхався, хоч надії
    Розбилися, де жертви
    Продешевшали
     
     
    «Непорушний спокій мій
    Як інші не всміхаються»
    Та наготові слух і зір
    А згодом ось і сміх
    Видиш чоловічка із обличчям багряним
    Хоча про нього все говорять, умер він, програв
     
     
     
     
     
     
     
     


    Рейтинги: Народний 6 (5.85) | "Майстерень" 6 (5.85)
    Коментарі: (2)


  35. Борис Костиря - [ 2026.10.31 13:45 ]
    Монолог безпритульного
    Я забутий під снігом далеких часів.
    Мене звати ніяк. Я - минулого тінь.
    Я полишив життя, мов задавнений гнів,
    Ніби голос у гулі земних голосінь.
    Я здійнявся у небо і вмить занімів,
    Не знайшовши опору благань і спасінь.

    Мене викреслив світ з електронних мереж,
    Із розумних комп'ютерів, списків, молитв.
    Я позбувся знайомих затертих одеж,
    Тих, що фатум колись для убогих створив.
    Я позбувся умовностей, ланців і меж.
    Тільки думка пульсує, мов світлий порив.

    Я не знаю, навіщо прийшов у цей світ,
    Де коріння моє, де джерела мої.
    Опадає минулого зранений цвіт
    У розлуці сумних і самотніх гаїв.
    Передам на той світ ностальгічний привіт,
    Як поранений спів голосних солов'їв.

    14 квітня 2026


    Рейтинги: Народний 6 (5.93) | "Майстерень" 6 (5.94)
    Коментарі: (9)


  36. хома дідим - [ 2026.10.30 21:37 ]
    * 244 *
     легко і прозоро
     аж до відчаю
     звільнений свій голос
     не упізнаю
     зблиски сонця морем
     наче у раю
     прийдеш поговорим
     про любов мою
     за журою скрипки
     перелесний шлях
     далі перестріти
     інде сіромах
     розкоші та квіти
     змій едемський жах
     колосіння житнє
     на семи вітрах
     щось у цім акорді
     зовсім не нове
     щось у цій пригоді
     безумовно є
     сяйва неозорі
     котильйон планет
     витесав у слові
     чим би не поет
     


    Рейтинги: Народний 6 (5.93) | "Майстерень" 6 (5.93)
    Коментарі: (4)


  37. С М - [ 2026.10.29 21:21 ]
    L’Aмерика (The Doors)
     
    У подорожі до L’Америки
    Жменя бісеру за пінту злота
    У подорожі до L’Америки
    Жменя бісеру за пінту злота
    L’Америка, L’Америка, L’Америка
    L’Америка, L’Америка, L’Америка
     
    Агов, люде, що такі сумні?
    Ось чоловік дощ несе усім
    Погоду змінить, буде щастя
    А потім він розкаже, як знайти себе
    Л’Америка
     
    Містом вештали чужинці
    Оминав їх усякий житель
    Але жінки любили це
    Завітай-но іншим днем
    Лагідним дощем
    Лагідним дощем
    Додолу
     
    У подорожі до L’Америки
    Жменя бісеру за пінту злота
    У подорожі до L’Америки
    Жменя бісеру за пінту злота
    L’Америка, L’Америка, L’Америка
    L’Америка, L’Америка, L’Америка
    L’Америка
     
     
     
     
     
     
     
     


    Рейтинги: Народний 6 (5.85) | "Майстерень" 6 (5.85)
    Коментарі: (4)


  38. Борис Костиря - [ 2026.10.29 20:17 ]
    * * *
    Я не хочу писати вже вірші.
    Я порину у край німоти,
    У країну мовчання, що гірше,
    Ніж відсутність чіткої мети.

    Я полину у поле розлуки,
    У степи розставань і страждань,
    У ліси невимовної муки,
    Де надії залишив Бажан.

    Поступово заходжу у води
    Прохолодні, столикі, святі,
    У простори небес і свободи,
    Де читаю поеми прості.

    Поступово зайду у розлуку,
    У затоку надій і біди.
    О велика небачена злуко
    Між землею і небом, гряди!

    13 квітня 2026


    Рейтинги: Народний 6 (5.93) | "Майстерень" 6 (5.94)
    Коментарі: (5)


  39. хома дідим - [ 2026.10.28 23:01 ]
    * 242 *
     когось тобі нагадує сей труд
     усе можливо і не суть важливо
     іде процесія чогось несуть
     періщить у серйозні очі злива
     розмова заганяється у кут
     інверсія сухотна й дратівлива
     а ти вчепивсь у вибраний абсурд
     що із-під ніг висковзуюча линва
     ніч вітряна славетно притомила
     і нерви деренчать мов клавесин
     горілки ще б залляти у горнило
     такий-от ренегат і скурвій син
     ходячий чорторий нечиста сила
     неадекватний пожирач краси
     


    Рейтинги: Народний 6 (5.93) | "Майстерень" 6 (5.93)
    Коментарі: (6)


  40. Борис Костиря - [ 2026.10.28 17:09 ]
    Творчість
    Колись перегорнуть останню сторінку
    Великої творчості, гулу життя,
    Фатальної флейти чумного століття,
    Яка уповільнює серцебиття.
    Великі події і твори великі
    Злились в цьому місці, немов контрапункт.
    Зібрались актори і блазні столикі
    На площі, щоб звершить роковану путь.
    Колись переллється потужне творіння
    У море безкрайнє, до вічних основ.
    Ростуть крізь папіруси ніжні пагіння,
    Які надихають велику любов.

    10 квітня 2026


    Рейтинги: Народний 6 (5.93) | "Майстерень" 6 (5.94)
    Коментарі: (3)


  41. хома дідим - [ 2026.10.27 23:10 ]
    * 241 *
     про що було воно тоді
     коли життя світліш одверте
     із відчуттями холодів
     ставало загадково стерпним
     відбитком на віконній шибці
     у місті наче іншим ледь
     з його скарбами у крамницях
     в очах доросліших дітей
     коли завершується день
     а вечір розставляє тіні
     минаючи прадавній дерен
     де листя мертві безневинні
     коли примарливі лисиці
     від фар автівки ринуть геть
     а в їхніх золотих очицях
     життя перемагає смерть
     


    Рейтинги: Народний 6 (5.93) | "Майстерень" 6 (5.93)
    Коментарі: (2)


  42. С М - [ 2026.10.27 21:33 ]
    Свій, чужий (Pink Floyd)
     
    Свій, чужий
    Всі ми, урешті, ординарні типажі
    Я і ти
    Бог відає, що вибір зовсім не простий
     
    Із тилу кричали «У бій!»
    Але гинув перший ряд
    Сидить генерал, посуває війська
    По мапі, так і сяк
     
    Чорне й синє
    Хто знає що є чим, і хто є ким
    Вгору, вниз
    А при кінці се тільки через, крізь & скрізь
     
    «Хіба ви не чули, що йде битва слів?»
    На постері з юрби
    «Слухай сину» голос понад приціл
    «Ану заходь сюди»
     
     
    [Інтерлюдія]
    «Вони хочуть убивства
    Якщо ти протиставиш різкий. . . швидкий шок
    Це не повториться
    Вʼїхав? Той ще легко відбувся
    Я міг би його відлупцювати
    Завдав один удар!
    Це лише різниця між добром і злом, вірно?
    Хіба манери чогось вартують, направді, ей?»
     
     
    Вниз і геть
    Не справити, але чимало є ідей
    Десь, ніде
    Але, беззаперечно, боротьба за це іде
     
    А поза усім клопотом оцим
    Надалі в думках своє
    На самоті, без копійки на хліб
    Старий дід умре
     
     
     
     
     
     
     
     


    Рейтинги: Народний 6 (5.85) | "Майстерень" 6 (5.85)
    Коментарі: (2)


  43. Борис Костиря - [ 2026.10.27 13:10 ]
    Самотня вишня
    Самотня вишня край паркану
    Цвіте, та цвіт її новий.
    Мов наречену з-за туману,
    Її украв неситий змій.

    Краса беззахисна, могутня
    І пробиває мур тюрми.
    Самі криваві, люті гуни
    Списи зупинять, мов німі.

    Краса тендітна, швидкоплинна,
    Вразлива, трепетна живе
    В жорстокім світі понад млином
    Нагадуванням про нове.

    Її беззахисна самотність
    Укрилась цвітом навесні.
    І відступає хижий морок
    Перед красою у вогні.

    10 квітня 2026


    Рейтинги: Народний 6 (5.93) | "Майстерень" 6 (5.94)
    Коментарі: (5)


  44. хома дідим - [ 2026.10.26 19:22 ]
    * 240 *
     що ви читаєте
     мій принце
     слова слова слова
     а зрештою чому би
     не читати
     звичайніші
     чи зовсім непрості
     пригоди слів
     шляхетних і низьких
     розмовних і крилатих
     у будь-яких
     літах морях лісах
     у хаті будь-якій сливе
     у цій кімнаті
     все знайдеться
     чого би не запраглося
     думкам твоїм однак
     без душепастирських
     а чи візіонерських
     снаг і саг
     днем сонячним осіннім
     вихідним
     убити часу трохи
     незгірший спосіб
     убивати час
     зневаживши загрози
     і тривоги
     у просторі оцім
     історій
     неймовірних
     фраз нетлінних
     мовби вроки
     


    Рейтинги: Народний 6 (5.93) | "Майстерень" 6 (5.93)
    Коментарі: (2)


  45. Борис Костиря - [ 2026.10.26 18:22 ]
    Від'їзд
    Коли поїду я із цих країв,
    Залишу три сльозини в чистім полі,
    Залишу смуток луків і роїв,
    Рубці і шрами довгої неволі.
    Поїду в невідомість назавжди.
    Від спогадів розірвані валізи.
    Поїду від руйновища, біди,
    Від жесту неповторної маркізи.
    Не можна вже нічого поробить
    У краю запустіння і розвалу.
    Мов голоси притлумлених трембіт,
    Звучатиме відлуння ідеалу.

    7 квітня 2026


    Рейтинги: Народний 6 (5.93) | "Майстерень" 6 (5.94)
    Коментарі: (3)


  46. Борис Костиря - [ 2026.10.26 13:02 ]
    Лик безсоння
    Лягаючи о третій ночі,
    Уже не виспишся ніяк,
    Вдивляючись у сни пророчі,
    Шукаючи чужий маяк.

    Подивишся у лик безсоння,
    В його пропечене чоло,
    Шукаючи в гаю осоння
    І корінь, де чаїться зло.

    Цей лик пронизує століття
    Зі зморшками старих рядків.
    І опадатиме суцвіття
    В долини дорогих листів.

    Він пропікає до основи,
    Вкриває тернами віків,
    Ламаючи міцні закови,
    Потужність замків і мостів.

    6 квітня 2026


    Рейтинги: Народний 6 (5.93) | "Майстерень" 6 (5.94)
    Коментарі: (3)


  47. С М - [ 2026.10.25 21:56 ]
    Плач, бейбі, плач (The Beatles)
     
    Плач, бейбі, плач
    Матінка пробачить
    Вона старіша й певніша
    Король у Меріґолді куховарить
    До сніданку королеві
    А королева в залі
    Грає на фортепіано для дітей
     
    Плач, бейбі, плач
    Матінка пробачить
    Вона старіша й певніша. О плач, бейбі, плач
    У саду своїм король
    Збира букет для друга, що в гостях
    А королева в ігровій
    Усе малює дітям, щось до свят
     
    Плач, бейбі, плач
    Матінка пробачить
    Вона старіша й певніша. О плач, бейбі, плач
    Кірколдська герцогиня усміхається
    На чай спізняючись
    А в герцога проблеми
    З повідомленням у Пташці та бджолі
     
    Плач, бейбі, плач
    Матінка пробачить
    Вона старіша й певніша. О плач, бейбі, плач
    Дванадцята година, всі довкіл стола
    Сеанс у потемках
    І голоси нізвідки
    Дітьми визвані безпечно, для розваг
     
    Плач, бейбі, плач
    Матінка пробачить
    Вона старіша й певніша. О плач, бейбі, плач
    О, плач, плач, плач, плач, бейбі
    Матінка пробачить
    Вона старіша й певніша. О плач, бейбі, плач
    Плач, бейбі, плач
    Матінка пробачить
    Вона старіша й певніша
    О, плач, бейбі, плач
     
     
    ✴
     
    Хто верне туди, звідки втік я?
    Хто верне мене?
    Хто верне туди, звідки втік я?
    Брате, вернеш ти мене?
    Хто верне мене?
     
    М–м, як вернусь туди, ізвідки втік?
    Хто верне мене?
     
     
     
     
     
     
     
     


    Рейтинги: Народний 6 (5.85) | "Майстерень" 6 (5.85)
    Коментарі: (4)


  48. Борис Костиря - [ 2026.10.25 14:47 ]
    Лист
    Я жду листа, немов благої вісті
    З-за океану чи ошатних хмар,
    Немов картину проривного змісту
    З могутністю недовідомих чар,
    Мов пролісок на буйному узліссі,
    Вогонь у безнадійності примар.

    Я жду листа, що нині заспокоїть,
    Дасть нам гармонію у дні страшні,
    Утішить, як потужний гордий корінь,
    Даруючи небачені пісні.
    Проллються дні, немов дощі за комір,
    Холодні, неспинимі, чарівні.

    Я жду листа, як вісточку надії,
    Яка втонула в щільних чагарях,
    Як стимул для прогресу, руху, дії,
    Яка здолає незглибимий страх.
    Втечуть у хащі темні лиходії.
    Зростуть ідеї на сипких пісках.

    5 квітня 2026


    Рейтинги: Народний 6 (5.93) | "Майстерень" 6 (5.94)
    Коментарі: (5)


  49. Борис Костиря - [ 2026.10.24 21:53 ]
    Муза
    Що значить зачинені двері
    До серця чийогось навік?
    Риплять, ніби голос тетері,
    У фокусі дальніх повік.
    І Вертер пустелю долає,
    Читає рядки будяків.
    На овидах світлих розмаю
    Почуємо шепіт віків.
    Здолати широку промзону
    Чи поле розкиданих мін.
    Створити для себе ікону
    Зуміє поет чи то мім.
    Створити кумира у злоті
    Та ідола для поклонінь.
    Брести у розлогім осоті
    До музи в потузі волінь.
    Впадуть ідеали колишні
    В байдужу зелену траву.
    А вітер ідеї колише,
    Немовби пшеницю в рову.

    4 квітня 2026


    Рейтинги: Народний 6 (5.93) | "Майстерень" 6 (5.94)
    Коментарі: (7)


  50. Тетяна Левицька - [ 2026.10.24 16:51 ]
    У чорній безодні
    Сприймаю за жарти,
    не скиглю від болю,
    та більш ображати
    себе не дозволю!
    Незламна, правдива,
    тверда, наче криця,
    пекуча жалива,
    стрімка блискавиця.
    Я душу віддам,
    як люблю до нестями,
    і вирву сміття
    із корінням руками.
    Б'ю словом на відсіч
    свою ворожину,
    на гострому вістрі
    ножа не загину.
    У чорній безодні
    мене не втопити —
    шовкова назовні,
    шалена у битві!

    25.10.2026р




    Рейтинги: Народний 7 (6.27) | "Майстерень" 7 (6.36)
    Коментарі: (6)



  51. Сторінки: 1   2   3   4   5   ...   183