ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.03.19 18:14
Я заплутався в сітях дрімучих,
У тужавості лютих погроз,
У болотах сум'ять і могутніх
Несходимих степах у мороз.

Я заплутався в сумнівах, болях,
У стражданнях важких голосінь,
У складних і завихрених долях,

Євген Федчук
2026.03.19 16:57
Сиджу, бувало та дивлюсь новини,
Цікавлюся: що ж там у москалів?
Хто там керує? Хто в них на чолі?
Й дивуюся – там купа з України
У кріслах, навіть у Кремлі сидять.
І, поки кров‘ю наш народ спливає,
Вони себе чудово почувають
І «чесними» очима в с

Тетяна Левицька
2026.03.19 16:26
Біль тисне на скроні — розквітнув зірчастий,
дурманом закопчений болиголов?
Як важко на смертному ложі плекати
без віри й надії нещасну любов.

Ген, за бур'янами відради колишні —
ніхто не підніме минуле на глум?
А де ж заховатися, Боже Всевишній,

Борис Костиря
2026.03.19 11:07
Шок від того, що літо минає,
Переллється у трепет ріки,
Розіллється луною у гаю
І полине в поля навіки.

Так багато ми влітку не встигли.
Час минув у сипучий пісок.
Ми торкнемось небесної титли

Віктор Кучерук
2026.03.19 05:55
Ясне сонечко пригріло
І тепліше стала вись, -
І сніги сліпучо-білі
Вмить водою узялись.
І відразу розбудили
Землю лоскотом струмки,
Що побігли з крутосхилів
У провалля та ярки.

Юрко Бужанин
2026.03.18 22:08
Якось трапивсь папуасам
Отакий журнал «Плейбой».
Племенем вивчають, разом, -
Лише чути: - йой та йой.

Граціознії постави
І фігурки, бюсти пишні.
Папуасам все цікаве -

Оксана Дністран
2026.03.18 21:01
Перемовчи, перетерпи,
Перелюби мою печаль,
Коли розхристані вітри
Крізь мене мчатимуть у даль,
Коли відступниця зима
Мене полишить на весну,
Коли давитиме вина
Холодним потом після сну,

В Горова Леся
2026.03.18 20:36
Весняного зачаття дух тонкий
Несе світання поспіхом несмілим.
Де снігу нерозталі п'ятаки
Дивацьким слідом поміж трав осіли,

Збігаючись до півночі у тінь.
Так схожі на потріпані мачули.
Обабіч них струмок прохлюпотів,

Олена Побийголод
2026.03.18 19:12
Михайло Голодний (1903-1949; народився й провів юність в Україні)

Йшов загін над берегом
    в цокоті підків,
на коні під прапором
    командир сидів.

Голова зав’язана,

Марія Дем'янюк
2026.03.18 19:05
Молочний місяць — золоте телятко,
Візьму тебе на руки й притулю...
Одвічна на Землі для всіх загадка:
Хто це говорить зорями «Люблю»?
Чому стежина в небесах ясніє?
Хто йде по ній і одночасно мріє?
Чому сопілки музика бринить,
Коли, здається, все до

Іван Потьомкін
2026.03.18 19:04
Я був майже в приятельських стосунках з Іваном Дзюбою, Євгеном Сверстюком – чоловими шістдесятниками, чиєю думкою дорожив кожний з причетних до красного письменства. Не раз і не два, відвідуючи Євгена Сверстюка в Інституті ботаніки, чув від нього: «Оце н

Борис Костиря
2026.03.18 13:24
Народжується ранок, як оргазм.
Народжується у вогні страждань.
І кожен промінь, наче богомаз,
У первісному вихорі жадань.

Проміння пронесеться крізь пітьму,
Немов крізь павутиння і полон,
Крізь пустку ошелешену й німу,

Юлія Щербатюк
2026.03.18 13:14
Маки цвітом в полях облетіли,
Скоро в вікна загляне зима.
І природа слаба і безсила
Вже не схожа на себе сама.

По самотніх і голих алеях,
Там, де шурхіт опалих пожеж.
Голови не покривши своєї,

Юрій Гундарів
2026.03.18 09:47
Оперний співак зі світовим іменем. Володар унікального голосу - контртенору.
Соліст Паризької національної опери.
Перебуваючи за межами України, ніколи не припиняв переживати за її долю, завжди був у вирі подій.
Загинув у бою на Донбасі від кулі снайп

Віктор Кучерук
2026.03.18 06:36
Сірі котики вербові
І пухнасті, і м'які, -
І убрані празниково,
І завжди небоязкі
Ці сіренькі верхолази,
Ці пухнастики малі,
Що знов просяться до вази
На письмовому столі.

Ірина Вовк
2026.03.18 06:35
Не шукайте її в холодних реєстрах, у переліку дат чи в тесаному камені. Вона розчинилася в Рашківському тумані, там, де Дністер зупиняє свій біг, зачувши шерех княжих подолів. Її могила – не пагорб із хрестом, а простір між козацьким степом і молдавськи

С М
2026.03.17 22:01
За чуттями як-от бити фарфор
Або сміятися
Бий фарфор, сміючись
Бий фарфор, сміючись, сміючись

За чуттями, як-от падолист
Або усміхання
Падай листям усміхаючись

Ірина Вовк
2026.03.17 19:35
…У скринях окованих, серед шовків і смирни, лежало в о н о – дарунок зі Сходу, важкий і сліпучий. Намисто султана, де кожен алмаз – як сльоза, і кожен рубін – наче крапля крові пекучої. Господар Васіле Лупул надів його доньці на шию в день шлюбу: «Носи, Р

Іван Потьомкін
2026.03.17 17:57
Ти вже шосте коло з легкістю долаєш,
А я по-старечому ледве шкутильгаю.
Не стану хвалитись, що колись і я
Не одного з бігунів, як ти, обганяв.
Спогади, щоправда, в спорті не підмога,-
Попри біль і втому треба трудить ноги.
Ти вже на десятім – я ж на

Ігор Терен
2026.03.17 12:43
                    І
Що не малюй,
              а йде війна,
допоки є московія
і корегує сатана
неписану історію.

                    ІІ

Юрій Гундарів
2026.03.17 12:22
…Я люблю людські руки. Вони мені здаються живими додатками до людського розуму. Руки мені розповідають про труд і людське горе. Я бачу творчі пальці — тремтячі й нервові. Руки жорстокі й хижацькі, руки працьовиті й ледарські, руки мужчини й жінки! Вас я л

Борис Костиря
2026.03.17 11:46
Ти дивишся у дзеркало
і не бачиш
свого відображення.
Ти розчинився у просторі,
ти злився
із безликістю кімнати.
Так дух розчиняється
у безмежних полях космосу,

Ірина Вовк
2026.03.17 09:33
«Ой, під горою, під Сучавою, Там козак Тиміш лежить із славою. Там не били в дзвони, там не грали сурми, Тільки лиш Розанда мовить так над мурами... – Ой, мій соколе, ясний муженьку, чом не кличеш мене, мій под

Віктор Кучерук
2026.03.17 06:18
Весна навколо - і в душі весна
Відразу та охоче відродилась, -
Вона жива, як світу таїна,
І невблаганна, наче Божа милість.
То ледве чутна, ніби шелест крил,
То гомінка й весела, як цимбали, -
Від неї знову набираюсь сил,
Щоб старості пручатися над

Ярослав Чорногуз
2026.03.17 01:48
Хилитає вітер тую
Сонце зникло, не сія.
Так сумую, так сумую
За тобою, мила я.

З-під вечірньої вуалі
І гіркої самоти --
Від печалі, від печалі

Володимир Бойко
2026.03.17 00:30
Російсько українська війна – війна за виживання. Українців – як нації, московитів – як імперії. Мало повернути державність, треба повернути ще й історію. Моральні авторитети черпають своє натхнення із кримінального минулого. Найліпше захищати інт

Ірина Вовк
2026.03.16 23:37
– Ти знову дивишся на захід, Тимоше, – її голос був тихим, як шелест шовкової завіси. – Там, де небо стає червоним, наче розлите вино твого батька. Там Молдова... чи там війна? Він не обернувся, але вона відчула, як напружилися його плечі під жупаном. Йо

Ірина Вовк
2026.03.16 19:53
«…Їх щастя тривало – як літня гроза, На білеє личенько впала сльоза. Лишилась вдовиця у Рашківській тиші, Де вітер холодний легенди колише. Ні перли коштовні, ні княжий поріг Від лиха і згуби її не вберіг. Розтанули мрії, мов замок з піску, Лишивши

Артур Курдіновський
2026.03.16 18:13
МАГІСТРАЛ

Давно покрився пилом чорний фрак,
І потьмяніли камінці корони.
Пронизує мовчання телефона,
Вразливий спогад назавжди закляк.

Так важко волю стиснути в кулак,

Борис Костиря
2026.03.16 10:59
Шалені дикі ґедзі не кусають.
Приходить час примирення й добра.
Як зло збиреться у потужні зграї,
Тоді розчахнемо цей світ до дна.

Нас лагідно й покірно сонце пестить.
Минула спека, ніби пекла крик.
Із глибини ті спогади воскреснуть,

Віктор Кучерук
2026.03.16 05:47
То вітер грається волоссям,
То ясне сонце сліпить зір, -
То дощ іде і скрізь розносить
Шум крапелин, як поговір.
Усе навкруг, як сни, мінливе,
Щедротне надмір і скупе, -
Лише завжди минуле сиве
За мною гониться й сопе...

Євген Федчук
2026.03.15 17:20
В Московії завжди таке бувало:
Коли за владу билися «царі»,
То гинули і ті, хто при дворі,
І ті, що право на престола мали.
А вже, коли на трон хтось усідавсь,
Завжди важлива знайдеться причина,
Чому була убита та людина.
То й «переможець», звісно

С М
2026.03.15 16:33
Я розповів за Поле Суниць
Де не було реального ніц
Альтернативний плейс я найшов
Де плине будь-ш
Глянь розгорнені тюльпани
Те, чим жиє різне панство
Глянь у віко цибулинне
Я розповів, що морж і я сам – те ж

Ігор Шоха
2026.03.15 16:17
                    І
Ми пасажири. Нас несе Земля
чи то у рай, чи у космічне пекло,
де не буває холодно чи тепло
і де уже була душа моя,
коли перегоріла і воскресла
як его мого первісного я.

Борис Костиря
2026.03.15 11:56
У сні побачу болісні пророцтва,
Які хотів спалити у вогні,
Тривог і болів, дива і юродства
В мінливій і безмежній глибині.

У сні приходить те, що неможливо,
Химерне, дивне, неземне, із дна
Морів і океанів. Пустотливо

М Менянин
2026.03.15 02:02
Насичено ядом життя України,
хто поруч чи рядом бере від людини?
хто має підступне бажання очолить
народ цей і далі продовжить неволить?

Кому завдяки не закінчена битва
за щастя в житті і за промені світла?
кому до вподоби подвійні стандарти
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Охмуд Песецький
2026.03.19

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Арсеній Літванин
2026.02.25

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія - Вибрані твори


  1. Юрко Бужанин - [ 2026.03.18 22:35 ]
    ***
    Якось трапивсь папуасам
    Отакий журнал «Плейбой».
    Племенем вивчають, разом, -
    Лише чути: - йой та йой.

    Граціознії постави
    І фігурки, бюсти пишні.
    Папуасам все цікаве -
    Це ж таке меню розкішне!

    18.03.2026


    Рейтинги: Народний 6 (5.91) | "Майстерень" 6 (5.94)
    Коментарі: (6)


  2. Оксана Дністран - [ 2026.03.18 21:31 ]
    Перемовчи мене....
    Перемовчи, перетерпи,
    Перелюби мою печаль,
    Коли розхристані вітри
    Крізь мене мчатимуть у даль,
    Коли відступниця зима
    Мене полишить на весну,
    Коли давитиме вина
    Холодним потом після сну,
    Коли сама себе давно
    Загнала подумки у кут,
    Я знатиму лише одно –
    Ти – мій останній якір тут.

    2026


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.43) | "Майстерень" 5.5 (5.5)
    Коментарі: (1)


  3. В Горова Леся - [ 2026.03.18 20:02 ]
    Весняного зачаття дух тонкий
    Весняного зачаття дух тонкий
    Несе світання поспіхом несмілим.
    Де снігу нерозталі п'ятаки
    Дивацьким слідом поміж трав осіли,

    Збігаючись до півночі у тінь.
    Так схожі на потріпані мачули.
    Обабіч них струмок прохлюпотів,
    Вони ж цілунку сонця не відчули.

    Сховалися за крони тополин,
    Що в небо натягнулись, струни ніби:
    Чи арфою Стрибогові були,
    Чи, може, то була мітла для німфи,

    І нею завірюхами мела
    Чаклунка юна, як служила січню.
    Та відає про те лиш омела,
    Залежнозверхня і зеленовічна.

    Та так, а чи інакше, а тече
    По вітах струм весняного зачаття.
    І завтра вже кизиловим кущем
    Засвітиться, той любить поспішати.

    А сонце все сильніше тягне сік,
    В найвищу із вершин, у бруньку кожну.
    Ще трохи, і розпустяться усі,
    І стануть струни з бородами схожі.

    Та знову їх чесатимуть вітри.
    Так пройде час: з весняного світання
    До пізньої осінньої пори,
    Коли впаде додолу лист останній.






    Рейтинги: Народний 6 (5.83) | "Майстерень" 6 (5.96)
    Коментарі: (1)


  4. Юлія Щербатюк - [ 2026.03.18 13:27 ]
    Маки цвітом в полях облетіли
    Маки цвітом в полях облетіли,
    Скоро в вікна загляне зима.
    І природа слаба і безсила
    Вже не схожа на себе сама.

    По самотніх і голих алеях,
    Там, де шурхіт опалих пожеж.
    Голови не покривши своєї,
    Без жалю, у мовчанні ідеш.

    Причаїлось життя у чеканні,
    У поснулих обрубках гілок.
    Що з твоєю душею? Питання
    Загубилося між сторінок.

    Як посмів ти красуню чарівну,
    Дрогоцінную душу свою,
    Відпустити блукать безпричинно,
    Полягла щоб в далекім краю.

    Коли стіни - непевна розрада.
    Із пітьмою змагання слабе.
    Та чи є в світі більшою зрада,
    Аніж зрада самого себе?

    17-18 березня 2026 року.



    Рейтинги: Народний 6 (5.52) | "Майстерень" 6 (5.55)
    Коментарі: (2)


  5. Ярослав Чорногуз - [ 2026.03.17 01:51 ]
    У розлуці
    Хилитає вітер тую
    Сонце зникло, не сія.
    Так сумую, так сумую
    За тобою, мила я.

    З-під вечірньої вуалі
    І гіркої самоти --
    Від печалі, від печалі
    Я не можу утекти.

    Злото зір усе - в пилюці,
    Перевернуте в очу.
    У розлуці, у розлуці
    Мов у прірву я лечу.

    Оповив нестерпний морок
    Світле небо голубе.
    Років сорок, років сорок
    Мов не бачив я тебе.

    О прилинь, хай щем одчаю,
    Згине, як і серця біль.
    Хай вінчає, хай вінчає
    Нас п'янкий кохання хміль.

    13.07.7533 р. (Від Трипілля) (2025)


    Рейтинги: Народний 7 (6.99) | "Майстерень" 7 (7)
    Коментарі: (2)


  6. Ярослав Чорногуз - [ 2026.03.14 02:10 ]
    Пісня про щастя
    Не розказуй мені про любов,
    Лиш кохай мене палко, без тями!
    Ти повернешся ще в мій альков,
    І торкнешся волосся вустами!
    .
    Ніжноковзанням віллєш снаги,
    Біострумів сяйнуть блискавиці,
    Вдарить спалах миттєвий жаги,
    Насолода єднанням іскриться.

    І нуртує, неначе вулкан,
    І нанизує кільця медові,
    Мов танцює шалений канкан
    Й вивергається магма любові.

    І вирує, немов океан,
    Й до небес виростає із нами
    Диво-хвиля, коханню пеан,
    Хмарочосами - щастя цунамі.

    За любов п'єм Богів ми нектар,
    І у висі ясній зависаєм.
    На пуху засинаєм із хмар,
    На перині небесного раю.

    7532- 14 .03.7534 рр. (Від Трипілля) (2024-2026)


    Рейтинги: Народний 7 (6.99) | "Майстерень" 7 (7)
    Коментарі: (6)


  7. Олег Герман - [ 2026.03.12 01:14 ]
    Спокій
    Вимкну світло і звуки, хай зникне поволі усе навкруги,
    І залишу цей світ за порогом, щоб спокій цілющий послухати.
    Хай розчиняться в темряві й тиші старі призабуті гріхи,
    Що навряд чи у крику та галасі будуть смиренно спокутані.

    Мені б тиші ковток, щоб заснули на трохи тривожні думки,
    Щоб замовкли вітри і дорогами пил без кінця не розносили.
    Ми будуємо стіни, збираючи камінь у довгі рядки,
    Але істина спить ледь жива у холодному, сірому попелі.

    Це не слабкість — піти, коли серце ридає і просить розрад,
    Коли гамір людський не рятує нікого давно від самотності.
    Густа тиша нічна заховає надійно фальшивий фасад
    І залишить усе без вогню, спецефектів та зайвої гордості.

    Уявив собі спокій як звичний до болю зимовий блекаут,
    Де ілюзій нема. Де немає ніякого хибного враження,
    Бо набридли давно вже пусті обіцянки й солодкі слова.
    Тільки мирний світанок я хочу нарешті у небі побачити.


    11.03.2026


    Рейтинги: Народний 6 (5.6) | "Майстерень" 6 (5.67)
    Коментарі: (2)


  8. С М - [ 2026.03.11 12:12 ]
    Невзаємне (The Rolling Stones)
     
    був одводив її до вокзалу
    ніс валізу замість неї
    та й одводив її до вокзалу
    ніс валізу замість неї
    що казати про що казати
    моє кохання невзаємне ~
     
    поки поїзд не прибув я
    від неї щось чекав
    доки поїзд не прибув я
    усе від неї щось чекав
    як це вийшло що я зайвий
    і сліз я не стримав о так
     
    поїзд геть уже поїхав
    і натомість два вогні
    її поїзд геть поїхав
    і натомість два вогні
    вогник синій ~ моя бейбі
    червоний ~ розсуд мій
     
    о кохання невзаємне
    о що тобі до мене
     
     
     
     
     
     
     
     


    Рейтинги: Народний 6 (5.74) | "Майстерень" 6 (5.74)
    Коментарі: (4)


  9. Ярослав Чорногуз - [ 2026.03.10 18:11 ]
    Мій Шевченко
    А я люблю вусатого Тараса
    В кожусі, шапці, вишиванці теж.
    Це - образ цільний, нації окраса,
    І сила духу, величі без меж.

    Ніколи він не був старезним дідом,
    Це -- просто виплід збочених уяв.
    На себе взяв усі народу біди,
    Його захисником і батьком став.

    Він -- українця символ всемогутній,
    Тут вияв ідентичності його.
    Іти у фраці з баками в майбутнє?!
    Кого презентуватиме, кого?!

    Євреї у ярмулках, капелюхах,
    В жилетках, пейсах - всі віки такі ж.
    Їх спробуй змусь вдягти що-небудь друге,
    Не схочуть, хоч убий ти їх, хоч ріж.

    Ми ж - виплодки совіцької системи -
    З рабів набралися гидких думок.
    Не хочем хуторянства, лиш в богему!
    За ласий шмат і батька продамо.

    Чужинська мода в'їлася в свідомість -
    Вискакуєм з трусів, щоб догодить.
    Коли ж господарями в ріднім домі
    Ми станемо, скажіть, бодай на мить?!

    Ми станемо, ми вилюдним, я знаю,
    І ще збудуємо тут наш едем.
    І в рідний степ вишиваний, безкраїй
    Народи за собою поведем.

    Перун, Сварог і Велес знов постануть
    На щастя людям, радість і добро.
    І пам'ятник хрестителю поганий
    Ми скинемо з огидою в Дніпро.

    Свої Боги дадуть могуть і силу,
    Прийдуть вони до кожного із нас.
    В одежі рідній - світлий, добрий, милий --
    Благословить по-батьківськи Тарас,

    10.03. 7534 р. (Від Трипілля) (2026)


    Рейтинги: Народний 7 (6.99) | "Майстерень" 7 (7)
    Коментарі: (4)


  10. Юрко Бужанин - [ 2026.03.09 15:07 ]
    ***
    Коротке наше літо промайнуло,
    Відпестило спеко́тне і барвисте.
    На квітниках побачень наших вулиць
    Лежить фатальним шаром жовте листя.

    Ні вітер, ані дощ зміни́ть безсилі
    Безрадісний пейзаж, тепер постійний.
    Кохання наше знудилось в могилі,
    Похмурій, однотонній, у осінній.

    Стихії безпорадні, очевидно.
    Та думка вже ландшафт малює чистий.
    Реальність несприятлива, нерідна
    Уже собі шукає інше місто.

    В серці, Ласкою безмежною зогрітім,
    Обрис твій - це найдовершеніші квіти.

    2009


    Рейтинги: Народний 6 (5.91) | "Майстерень" 6 (5.94)
    Коментарі: (2)


  11. Тетяна Левицька - [ 2026.03.09 08:13 ]
    Березнева лірика
    В небесній черемсі, така чепурна,
    журавка кружляє над звивистим плаєм.
    У світлу кватирку проникла весна —
    із сонячним зайчиком в пі́жмурки грає.

    Нарешті діждалися, милий, тепла —
    у копанці зникли холодні крижини
    і пісня чудова на вістрі стебла
    в блакитне безмежжя зворушливо лине.

    Ти бачиш, коханий, як вруниться сад:
    ще трохи і брунька від радощів лусне,
    і повернуться із раю назад
    в насиджені гнізда розчулені бусли.

    Скидає сніги розпашіла земля,
    у свіжім повітрі пахтять первоцвіти.
    І жінка-весна — кришталева здаля,
    всіх вабить красою крокуючи світом!

    07.03.2026р.


    Рейтинги: Народний 7 (6.22) | "Майстерень" 7 (6.31)
    Коментарі: (1)


  12. Ярослав Чорногуз - [ 2026.03.08 16:49 ]
    Наснись мені, кохана мамо
    Наснись мені, кохана мамо,
    Хоча б словечком обізвись…
    Уже лелеки за морями
    Полинули в холодну вись.

    Погомони зі мною, рідна,
    І розкажи, як далі жить,
    І що тобі із неба видно,
    Як тисне серце мимохіть?..

    ПРИСПІВ.

    Погомони, матусю мила,
    Мені здається, тільки ти
    Підтримала б і зрозуміла…
    Закрила б світ від гіркоти.

    Усе минає, й час розмаю
    Минув, одколи ти пішла.
    Не вірю, що тебе немає,
    Твоєї посмішки й тепла.

    Осінні хмари – мокрі рядна -
    Розпукою накрили світ.
    Душа зболіла й безпорадна
    Ридає птахою із віт.

    Погомони, матусю мила,
    Мені здається, тільки ти
    Підтримала б і зрозуміла…
    Закрила б світ від гіркоти.

    28 вересня 7527 р. - 8 березня 7532 рр. (Від Трипілля) (2019 - 2024)


    Рейтинги: Народний 7 (6.99) | "Майстерень" 7 (7)
    Коментарі: (2)


  13. С М - [ 2026.03.08 04:04 ]
    В гостях у електричної леді (The Jimi Hendrix Experience)
     
    був ти хоч колись
    чи бував хоч раз гостем леді електричної
    чар-килим біля ніг
    не запізнись
    тебе чекають
    чуття й принуки
    до тебе линуть
    рухи і звуки
    нас виглядає жінка електрична
    тож напевно час настав
    узбережжям наші тіні мчать
    над моря любов’ю сповнені злітаймо
    о поглянь вперед край любови ген і побачиш те
    любов любов любов любов
    (тебе чекають)
    як ангели розправлятимуть крила свої
    (тебе чекають)
    зло й добро і їхніх пристрастей електрика
    ріже небеса
    (тебе чекають)
    о так я поведу тебе
    (тебе чекають)
    о чекають
     
     
     
     
     
     
     
     


    Рейтинги: Народний 6 (5.74) | "Майстерень" 6 (5.74)
    Коментарі: (4)


  14. С М - [ 2026.03.06 16:13 ]
    Зле дівча (The Doors)
     
    Зле дівча, повне вроди
    Порятунок людського роду
    Личко горде
     
    Вільне дівча, лихе дівча
    Не батьків твоїх оце дитинча бо
    Хай, дівча, гайда кричати
     
    Прадавнє божевілля
    Нічних дерев пітьмавих
    Із голодом з-за спини із
    Свободою в очах
    Танцює на колінах
    Поруч із нею принц-пірат
    Напроти неї божка порожній згляд
     
    Зле дівча, повне вроди
    Порятунок людського роду
    Личко горде
    Личко горде
    Личко горде
     
    Як-от було у Африці
     
     
     
     
     
     
     
     


    Рейтинги: Народний 6 (5.74) | "Майстерень" 6 (5.74)
    Коментарі: (4)


  15. Ольга Олеандра - [ 2026.03.05 11:05 ]
    Весна. Нарешті.
    Весна. Нарешті. Цього року тебе чекала особливо.
    Хоча зима, морозна й сніжна, була вражаюче красива.
    Ходила в білому й шапками поснулі віти прикрашала.
    І дихала на перехожих сліпучо-мерехливим жаром.

    Але тепла не вистачало. А без тепла краси замало.
    Зима, в своїх студених шатах, це наче також відчувала
    й вмикала сонце. Ненадовго і насторожено-лякливо.
    І в сніжно-сонячнім коханні робилася ще більш красива.

    Весна із іншою красою сьогодні в зміну заступає.
    І буде гріти перехожих усім теплом свого розмаю.
    Вже домовляється з зимою про проміжний етап відталі,
    бо знає, як ми цього року її надходження чекали.

    01.03.26


    Рейтинги: Народний 6 (5.52) | "Майстерень" 6 (5.61)
    Коментарі: (1)


  16. Юлія Щербатюк - [ 2026.03.05 07:01 ]
    Уплелась неминучість у долі
    Уплелась неминучість у долі
    Непокірним і вільним "люблю"!
    Я ту ніжність, що зріла поволі
    Безкінечно з тобою ділю.

    І, вростаючи словом навічно
    У твій Всесвіт у кожному дні,
    Відчуваю мотиви зустрічні
    У рядках, що даруєш мені.

    Пересудам любов не підсудна.
    Ти думок моїх Мекка й Париж.
    І на святі осяяних буднів
    Я твій самий пронизливий вірш!

    В кожнім подиху поряд щасливім
    Я з тобою, у палкості фраз.
    Зорі сяють услід мерехтливо
    Споглядаючи збутніми НАС.

    Липень 2025 року.


    Рейтинги: Народний 6 (5.52) | "Майстерень" 6 (5.55)
    Коментарі: (4)


  17. Ігор Шоха - [ 2026.03.04 16:40 ]
    Донбаський гамбіт
                        І
    На Україну зазіхає світ
    і майже вся орда її вважає
    своєю територією від
    правобережжя Дону до Дунаю.

                        ІІ
    Ми сіяли історію одні,
    не забували поливати кров’ю
    і гартували душі у вогні
    самі готові як завжди до бою.

    У лиховісній бійні теж самі
    виборюємо право на свободу
    і не шукаємо мілкого броду
    на вигоду зомбованій юрмі...
    не до лиця нам жити у тюрмі
    рабів і поневолених народів.

                        ІІІ
    Позбудемося вірусу чуми.
    Минає ера іга московита.
    Потопимо усі його корита.
    Скресає крига лютої зими...
    ...............................................
    Європа й ми лишаємось людьми –
    борги навзаєм будемо платити,
    допоки ще лякають із пітьми
    дияволові роги і копита.

    03.2026


    Рейтинги: Народний 5.88 (5.57) | "Майстерень" 6.5 (5.93)
    Коментарі: (3)


  18. С М - [ 2026.03.02 18:33 ]
    Cимпатія до Диявола (The Rolling Stones)
     
    Дозвольте мені представитися
    Маю смак володію грішми
    І я прожив довге-довге життя
    Викрадаючи душі грішників
    Був я там де Ісус Христос
    Обертався до сумніву й болю
    Зробив усе щоби Пилатус
    Вимив руки звершивши долю
     
    Сподіваюся вгадаєте ім’я
    А що вас бентежить це є роль моя
     
    Швендяв біля Санкт-Петербурга
    Бо побачив що настав час на зміни
    Убив царя із міністрами
    Марно плакала Анастасія
    Їхав на танку в генеральському рангу
    Лютував бліцкриг і тіла розкладались
     
    Сподіваюся вгадаєте ім’я
    Оу так
    А що вас бентежить це є роль моя
    Оу є
     
    Зі сміхом я глядів на королів і королев
    Що билися за винайдених ними богів
    Це я кричав “Хто убив Кеннеді?”
    А зрештою провинні я і ви
    О дозвольте представитися
    Маю смак я і грошей на все
    Пастки ставив я для трубадурів
    Щоби не вийшли вони до Бомбея
     
    Сподіваюся вгадаєте ім’я
    Оу так
    А що вас бентежить це є роль моя
    Оуу є
    (Ану давай сюди!)
     
    Сподіваюся вгадаєте ім’я
    Оуу так
    А що вас конфузить це є роль моя
    Х-м оу є
     
    Як усякий коп злочинцем є
    Негідники є святими
    Як аверс є реверсом я є Люцифером
    Бо стримання також потрібне
    Атож зустрівши мене будьте чемними
    Майте симпатію смак і такт
    Застосовуйте вивчену ввічливість
    Бо душу кину до смітника
    Х-м оу та
     
    Сподіваюся вгадаєте ім’я
    Х-м о так
    А що вас бентежить це є роль моя
    Х-м о направді нумо
     
    Уу-гу!
    Оу так!
    Нумо сюди
    О так
    Ба ба бум оу . . . .
    Еге
    Ага о так
    Кажи-но бейбі як моє ім’я?
    А чи вгадаєш моє ім’я?
    Кажи-но бейбі моє ім’я
    Знаю певно у чім біда твоя
    Ой-гоу . . . .
    Гаразд
    У-у-гу . . . . .
     
    (ad lib.)
     
     
     
     
     
     
     
     


    Рейтинги: Народний 6 (5.74) | "Майстерень" 6 (5.74)
    Коментарі: (2)


  19. Ноктюрн Ноктюрн - [ 2026.03.01 16:51 ]
    Ніяка
    Залишся в мені простудою
    чи в повітрі солодкою м'ятою.
    Я без тебе стану сірою,
    я без тебе буду ніякою.

    Нехай твоє ласкаве слово
    оповиє до болі кісток.
    Я без тебе - бездушне тіло,
    без тебе й пекло в раю між зірок.

    24.01.2023


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.38) | "Майстерень" 5.5 (5.38)
    Прокоментувати:


  20. Тетяна Левицька - [ 2026.02.27 21:18 ]
    Вертайтесь
    Навіщо, скажіть, молоді соколята,
    тікаєте з дому на ситу чужину?
    Нам разом боротись, або помирати
    за рідну, стражденну, святу Батьківщи́ну!

    Куди ж ви лякливі? Не можна від себе
    втекти не лишивши у хаті сльозини.
    Кривава зоря заливає пів неба,
    заходиться плачем ікона родинна.

    Чи на кладовищі надгробки могильні
    трава заховає від дикої зграї?
    Злетів соловейко у вирій з калини
    і щебету більше не чутно у га́ї.

    Нас мало лишилось, щем душу проймає
    як бачу лелече гніздечко порожнє.
    Запекла війна поміж пеклом та раєм;
    не кидай хоч Ти на поталу нас, Боже!

    27.02.2026р


    Рейтинги: Народний 7 (6.22) | "Майстерень" 7 (6.31)
    Коментарі: (4)


  21. С М - [ 2026.02.26 20:52 ]
    Марсіанський танцзал (T. Rex)
     
    одягнись зі смаком
    ідучи до танцю
    лети ковзаючи
    із трепетом літака
    ув алмази плечей
    усади троянди
    швидкі авто і
    люди ніби у снах
     
    тебе я зву річ
    а місяць кличе
    несу твій камінь-лик
    понад гори в зірках
    ми все у руках
    без надії маніячих
    що нам оце життя ~
    танцювальна зала
     
    ти обожнюєш день
    я кажу про ніч, там
    почвари поіменно
    вітають усіх
    боб ділан знав
    алан відав іще фрід
    є речі у ночі
    які ліпше не оглядати
     
    танцюючи
    у чобітках ящіркових
    тягни нитки
    що мінять вирази облич
    відьма сяючих вій
    і тойбічний мій гангстер
    джон леннон отже твій
    знайомий тип
     
     
     
     
     
     
     
     


    Рейтинги: Народний 6 (5.74) | "Майстерень" 6 (5.74)
    Коментарі: (5)


  22. С М - [ 2026.02.24 05:05 ]
    Плач, бейбі (Janis Joplin)
     
    Плач
    Бейбі
    Плач, бейбі
    Плач, маленький
    Ось ти і вдома
     
    Вона казала
    І я знаю, казала, кохає
    Значно більш, аніж я
    Та пішла від тебе
    І клянешся, немає причини
    Та любий, знаєш, це я буду поруч
    Якби ти хотів
     
    Атож, поплач
    Плач, бейбі
    Плач, маленький
    Плач, бейбі
    Любий мій, ось ти і вдома
     
    Чи не знав ти
    Ніхто і ніколи не кохав тебе о так, як могла я
    Відчути й біль і сердечну печаль
    І любий, знай я весь час, я все буду поряд
    Якби ти погодився
     
    Атож, поплач
    Плач, бейбі
    Плач, маленький
    Плач, бейбі
    Начебто як завше й досхочу
     
    Не знаю може так є, правдиво
    Трава усе зеленіша
    Коли дивишся у чийсь інший сад
    Та любий, ти лишив належне чекати бозна чого
    Ужеж, лишив
    Був приятель оце
    Казав ”Мила
    Віриш, і я кохаю
    Бач, але я маю найти себе, знаєш, я маю найти свій шлях
    Я маю найти себе, чи десь-то у Африці
    Або, там, у Нью-Йорк-Сіті
    Або ще, у Олимі“
    Місця, в які усі ці хлопи мандрують
    Я так і не втямила, де саме цього разу
    Усі вони їдуть кудись, еге
     
    Я казала, ”Хіба ти не розумієш
    Ти шукатимеш себе десь там, любий?
    Хоч знати де є твоє життя?
    Воно мов отой дурник чекає отут на тебе!
    І одного дня ти прокинешся у Касабланці
    В одному із цих уявних місць, любий
    І ти замерзатимеш там насмерть
    Ти прокинешся і казатимеш, ”Боже, Боже
    Боже, Боже мій!
    Нащо я пішов, лишив таку жінку
    На класному подвійниму ліжкові
    Із хутром наверху
    І сатинові простирадла, еге
    Що це я роблю у Касабланці, ей?“
    Я вірю, о так
    Одного дня цей хлопець прокинеться і казатиме собі оце
    Він вертатиметься і я, ось
    Такий Козоріг, направду, стоятиму в чеканні
     
    Казатиму, ”Бейбі, я знала, колись
    О так, знала, знала, колись ти
    Вернешся сюди, до мене“
    Коли входитимеш у двері
    Вірю, усе читатиметься у твоїх очах
    Скажу, ”Лишенько
    Ну нарешті він утямив“
    Боженько, нарешті він оце осяг
    Як хоч, упади до мого плеча
    Певно, стримав ти у собі чимало сліз, милий
     
    І не мовч, о не мовч, о не мовч, о не мовч
    Поплач, плач, бейбі
    Плач, маленький
    Плач, бейбі
    О нарешті, ти вдома ей, ей, ей
     
    Плач, бейбі
    Плач, плач, плач, любий
    Знаю, маєш бути трохи
    Самотнім, о бейбі
    Плач
    Плач
    Плач, бейбі
    Все розкажи-но мамі, так
    Вже розкажи любий, своїй люблячій мамі, так
     
    Плач
    Плач, маленький
    Плач, бейбі
    Плач
    Плач
    Плач
    Плач, бейбі
    Плач, бейбі
     
     
     
     
     
     
     
     


    Рейтинги: Народний 6 (5.74) | "Майстерень" 6 (5.74)
    Коментарі: (2)


  23. Юрко Бужанин - [ 2026.02.23 17:00 ]
    ***
    Уперто нас минає брудершафт.
    І зустрічі – неспалені мости…
    Чому тоді до Вас у своїх снах
    Я з легкістю звертаюся на "Ти"?!

    Чому швидки́́м у снах є перехі́д
    До поцілунків від торка́нь легких?
    Чому умовностей і табу гніт,
    Немов на Місяці тяжіння, зник?!

    Чому ці паралельні два світи
    Не сходяться, усупереч канонам?
    В одному – неподі́льні Я і Ти.
    У іншому – свої, земні, закони...

    Сканує Всесвіт серце - знайде, схоже,
    Де перетнутись паралелі зможуть.

    2007


    Рейтинги: Народний 6 (5.91) | "Майстерень" 6 (5.94)
    Коментарі: (2)


  24. Тетяна Левицька - [ 2026.02.22 10:39 ]
    Нейлоновим пензлем...
    Нейлоновим пензлем малює любов —
    ромашкове поле на срібних шпалерах,
    і очі п'ють очі навпроти, немов
    солодке вино з кришталевих фужерів.

    Розмова джерельним струмком жебонить,
    чечітку вистукують пульси ритмічно.
    Завмерли у чуйних обіймах в цю мить
    кармічні серця, і так буде довічно!

    В небесній сонаті від раю ключі,
    у доторках ніжних п'янка насолода.
    Запалюють янголи свічі вночі,
    жадана спокуса чаклункою бродить.

    В судинах зашкалює адреналін
    до втрати свідомості та божевілля.
    Лише на світанку погасне камін
    і душу замучить глибоке похмілля.

    За вікнами схлипує тихо зима —
    сльоза за сльозою накрапує розталь.*
    Я знаю про кожного з нас, зокрема,
    і що для єднання кохання недосталь.

    Нейлоновим пензлем малює любов —
    ромашкове поле на срібних шпалерах,
    і очі п'ють очі навпроти, немов
    солодке вино з кришталевих фужерів.

    Розталь* — відлига


    Рейтинги: Народний 7 (6.22) | "Майстерень" 7 (6.31)
    Коментарі: (4)


  25. Ярослав Чорногуз - [ 2026.02.21 03:55 ]
    Підсумок
    Життя кінчається, життя.
    Останні дні біжать у Лету.
    У вир гіркого небуття,
    Прощальне соло для поета -
    Життя кінчається, життя.

    Життя кінчається, життя,
    З дитинства був слабкий, плаксивий.
    Нема туди вже вороття,
    І знову сльози рониш, сивий,
    Життя кінчається, життя.

    Життя кінчається, життя --
    Згадай свої найперші старти,
    Коли дивився в майбуття,
    Окрилений, з шкільної парти...
    Життя кінчається, життя.

    Життя кінчається, життя
    Цивілізоване і звичне.
    Для свого все шукав буття
    Ти атмосферу поетичну,
    Життя кінчається, життя.

    Життя кінчається, життя,
    Чужий -- комфорту світ ледачий...
    Тікав од нього в забуття,
    Десь на природу, десь на дачу.
    Життя кінчається, життя.

    Життя кінчається, життя --
    Ти в нім красу шукав, оазу.
    І був наївним, як дитя,
    І хвилі відчував екстазу.
    Життя кінчається, життя.

    Життя кінчається, життя
    В "Софіївці"* -- світ поетичний
    Він дав з природою злиття,
    І щастя творчості величне!
    Життя кінчається, життя.

    Життя кінчається, життя,
    Краси заради варто жити.
    І байдуже без каяття,
    Чи ти проснешся знаменитим...
    Життя кінчається, життя.

    Життя кінчається, життя
    Боксери кращі розкошують,
    Їм гроші, публіки виття,
    Поети кращі -- жебракують.
    Життя кінчається, життя.

    Життя кінчається, життя.
    Та ти у нім пізнав кохання
    І оспівав це почуття,
    Розкішне пристрасті буяння...
    Життя кінчається, життя.

    Життя кінчається, життя
    Лише твоє, не всього світу,
    Його справдешнє відбиття
    Він знайде в опусах піїта.
    Життя кінчається, життя!

    * Софіївка - найкращий у світі дендропарк в Умані на Черкащині.

    21.02. 7534 р. (Від Трипілля) (2026)


    Рейтинги: Народний 7 (6.99) | "Майстерень" 7 (7)
    Коментарі: (4)


  26. Тетяна Левицька - [ 2026.02.18 22:40 ]
    Старий архів
    Не чекаю на звістку з далеких доріг —
    відпустила минуле у вічність.
    Є сьогодні, а завтра, цей пористий сніг,
    у відлизі потоне циклічно.

    Ти мене не читав по складах власноруч;
    проковтнув сторінки обважнілі.
    Мимохідь прогорнувши та на́швидкуру́ч
    вишив чорну троянду на тілі.

    Я камінчиком муляла в щільнім взутті —
    збив підо́шви свої до кровиці.
    Пив з криниці любові уперше в житті,
    та боявся у ній же втопитись.

    Сльози висохли згодом на розі вітрів,
    відцвіло буйне літо зелене.
    Написала роман і поклала в архів,
    щоб ніхто не ридав окрім мене.

    18.02.2026р


    Рейтинги: Народний 7 (6.22) | "Майстерень" 7 (6.31)
    Коментарі: (4)


  27. С М - [ 2026.02.17 21:05 ]
    Житимеш зі мною (The Rolling Stones)
     
    маю кепські звички о третій п’ю чаї
    а солонина до обіду
    хай тиждень іще повисить
    стріляє ліпший друг щурів на
    гусячі харчі
    мислиш місця вистачає у цих
    простирадлах ~ чи?
     
    о чого би навіть
    хати на трьох не завести
    о чого би ні радосте
    житимеш зі мною ти?
     
    іще дюжина стеряних діток
    під ключем у ігровій
    навушнички в них комірчики брудні
    двадцяте як є століття
    до туалету вишикуємо їх о
    сьомій тридцять п’ять
    мислиш аби все ішло на краще
    тре хазяйку взяти?
     
    із візком гардуватимеш
    угору по хай стріт
    чого би ні радосте
    житимеш зі мною ти?
     
    і слуги справні з усіх сил
    кухарка ~ із виду хвойд
    а маршалок місця їй одвів
    десь у коморі от
    француженка о без манер
    на дикому жеребці
    щодня стриптиз у шофера тік
    лакей кривий на зір
     
    мислиш є досить місця нам
    на цій улиці
    мислиш вистачає місця у
    простирадлах цих?
     
     
     
     
     
     
     
     


    Рейтинги: Народний 6 (5.74) | "Майстерень" 6 (5.74)
    Коментарі: (4)


  28. Ярослав Чорногуз - [ 2026.02.17 19:02 ]
    Світ новий зродися
    Ти моє кохання - чарівлива ніжність,
    Ти моє кохання - сонце золоте.
    Ти моє кохання - трав духмяна свіжість,
    Ти моє кохання - почуття святе.


    Ти моя любове - сяєво проміння,
    Ти моя любове - колихання віт,
    Ти моя любове - це душі весніння,
    Ти моя любове - легіт-весноцвіт.

    Щастя моє любе - злагідніле небо,
    Щастя моє любе - чисті небеса.
    Щастя моє любе - шлях ясний до тебе,
    Щастя моє любе - пестощів краса.

    Хай високе світло, що іде із висі,
    Опромінить землю, степ, ліси, гаї
    У кохання силі світ новий зродися --
    Хай від щастя плачуть сонцем солов'ї!

    14 лютого 7533 р. (Від Трипілля) (2026)


    Рейтинги: Народний 7 (6.99) | "Майстерень" 7 (7)
    Коментарі: (2)


  29. Тетяна Левицька - [ 2026.02.17 12:03 ]
    Зимовий день
    Зимовий день, паєтками на сні́гу,
    виблискує промінням золотим.
    Купає у Дніпрі прозору кригу,
    мов кришталеві витвори сльоти.

    На узбережжі дубне сокорина,
    лоскоче вітер сиві буклі* хмар.
    За горизонтом снігову перину
    витрушує небесний паламар.

    Втомився лютий від війни та горя —
    аж стогне під снігами суходіл.
    Важкі думки нестерпно душу тролять,
    беруть на мушку серце під приціл.

    Дуб обморозив пальці дерев'яні.
    Та вірю, залікує навесні,
    бо нещодавно проліски духмяні
    наснились несподівано мені.

    Буклі* — кучері, локони

    16.02.2026р.


    Рейтинги: Народний 7 (6.22) | "Майстерень" 7 (6.31)
    Коментарі: (4)


  30. Ярослав Чорногуз - [ 2026.02.11 19:11 ]
    Народження Божича (родздвяна колядка)*
    Он засяяв сніг за віконечком,
    Пішли іскорки у танок,
    Народилося ясне сонечко –
    Молодесенький Божич - Бог.

    І надворі вже дні погожії,
    Знову більшає білий день.
    Прибуває нам сила Божая,
    Ми співаємо їй пісень.

    У яснесеньку цю погодоньку
    Зорі з місяцем – в небесах.
    Славен будь же наш, Роде-Родоньку,
    Сяє зорями Божий шлях!


    28-29 грудня 7516 р. (від Трипілля) (2008 р.)


    Рейтинги: Народний 7 (6.99) | "Майстерень" 7 (7)
    Коментарі: (6)


  31. Тетяна Левицька - [ 2026.02.11 11:00 ]
    Месенджер

    Про ідеал, мій друже, не пишіть —
    дурман ілюзій в полисках звабливих.
    Немає цвіту в змореній душі,
    це Вам здалося, що я особлива.

    То Ви мене намріяли з пісень,
    зліпили із фантазій феєричних.
    А я скажу відверто Вам, лишень,
    моя планида — п'єса драматична.

    Світлина бездоганна, та мені
    на ній десь двадцять сім, таки не більше.
    Іще тоді у непогожі дні
    жахних, як смерть, я не писала віршів.

    У ті часи непрохана сльоза,
    мабуть, від щастя бли́снула в зіницях.
    Більш не кажіть, що чуйна бірюза
    у повний місяць Вам щоночі сниться.

    Пояснювала: «В мене є сім'я —
    надійний пліт в буремній хвилі смути.»
    Але куди нас вабить течія
    не важко уявити і збагнути.

    В біді не звинувачуйте мене —
    зігріти всіх охочих неможливо.
    Нехай Вас хуртовина омине,
    і сластолюбства божевільна злива.

    Я видаляю Вас і свій портрет,
    щоб не бентежив інтернетні чати.
    Коли зустрінемося тет-а-тет,
    Ви спробуйте хоча б мене впізнати!

    10.02.2026р


    Рейтинги: Народний 7 (6.22) | "Майстерень" 7 (6.31)
    Коментарі: (3)


  32. С М - [ 2026.02.09 21:11 ]
    Закриття сезону (The Doors)
     
    закриття сезону
    закриття сезону
    літо йде
    мов недовгий сон
    що діяти
    закриття сезону
     
    вранці ми не думали про те
    удень волосся золоте
    вночі лунав на морі сміх
    закриття сезону
    що діяти
    що діяти
    що діяти
     
    вранці ми не думали про те
    удень волосся золоте
    вночі лунав на морі сміх
    закриття сезону
    що діяти
     
    закриття сезону
    закриття сезону
    нам було добре
    усе мов сон
    зима настане скоро
    закриття сезону
     
     
     
     
     
     
     
     


    Рейтинги: Народний 6 (5.74) | "Майстерень" 6 (5.74)
    Коментарі: (4)


  33. Ярослав Чорногуз - [ 2026.02.09 16:11 ]
    У шаленстві любові

    Вись розчулила весною,
    Навіть крізь холодне скло,
    Сяєва голубизною
    Творить голубине тло.

    Фіанітом пречудово
    Спалахнув небесний цвіт.
    І шаленствами любові
    Загорівся цілий світ.

    Люба, мила моя Мріє,
    Шлю цілунки я тобі.
    Он обійми вже леліє,
    Мліє пара голубів.

    Туга музикою чуйно
    Так жагуче нароста.
    Серденько моє, почуй-но,
    Це - кохання теплота

    Огортає ніжнотонно,
    Стелить ласкою парчу.
    Розкрива пелюстя лоно -
    В щастя пестощів лечу!

    9 лютого 7533 р. (Від Трипілля) (2026).


    Рейтинги: Народний 7 (6.99) | "Майстерень" 7 (7)
    Коментарі: (4)


  34. Тетяна Левицька - [ 2026.02.09 14:02 ]
    В червоній сукні
    В червоній сукні жінка чарівна́,
    Іще не осінь, та вже не весна.
    Красиві форми і смарагд очей
    Непересічних зваблюють людей.
    Одним здається, що таких кобіт
    Гойдає у долонях цілий світ.
    Співають херувими в небесах,
    Дарує лебедині крила птах.
    І заздрять подруги її красі
    Духовній і тілесній майже всі.

    Для неї зріли персики в саду
    Та доля напророчила біду.
    Ніхто бодай не знає, що вона —
    Бентежний звук, натягнута струна
    Між небом і землею. Не торкайсь!
    Допоки не порветься, то нехай...


    09.01.2026р




    Рейтинги: Народний 7 (6.22) | "Майстерень" 7 (6.31)
    Коментарі: (2)


  35. Юрко Бужанин - [ 2026.02.07 23:59 ]
    ***
    У напівтемряві п'ємо холодну каву,
    клянем московію і владу, заодно, -
    накрались, аж провалюється дно
    здобутої не у борні держави.

    І надриваються тонкі душевні струни,
    не гояться ніяк ментальні рани...
    Гадаємо, якого графомана
    цей раз Вкраїна Нобелю підсуне...

    7.02. 2026


    Рейтинги: Народний 6 (5.91) | "Майстерень" 6 (5.94)
    Коментарі: (2)


  36. С М - [ 2026.02.06 18:10 ]
    Чиста конкретика (Procol Harum)
     
    О ти (чий зір усе одвертий, а мій все пропустив)
    До болю прагну я спасіння. Дай гумору мені
    Що в морі я у цій пшениці
    йде гомін, а ні з ким не стрітись
    І горе й сміх, правдиво дивні
    Та умирають і без ридань
     
    Всі оди, названі інакше, звучать, мабуть, миліше
    Можливо, сонце не осяє оці поля пшеничні
    Наприкінець, кажу я тим
    хто заслабий, щоб видіти
    не явно щось, та знає хтось –
    ним бути я хотів
     
    Всі оди, названі інакше, звучать, мабуть, миліше
    Можливо, сонце не осяє оці поля пшеничні
    Наприкінець, кажу я тим
    хто заслабий, щоб видіти
    не явно щось, та знає хтось –
    ним бути я хотів
     
     
     
     
     
     
     
     


    Рейтинги: Народний 6 (5.74) | "Майстерень" 6 (5.74)
    Коментарі: (4)


  37. С М - [ 2026.02.03 05:10 ]
    Немає сподівань (The Rolling Stones)
     
    Їхав би до станції
    На поїзд би успів
    Немає сподівань щодо
    Повтору часів о цих
     
    Був багатієм я
    Нині я жебрак
    Й ніколи в лагіднім житті
    Я не чувся повір ось так
     
    За серце в тебе діамант
    Твій бісер – для свиней
    Усе дивився, як ти йшла
    Забравши мій спокій, геть
     
    Любов була водою
    Що на каміння ллє
    Любов немовби музика
    Була й тепер не є
     
    Поїхав би в аеропорт
    На літака би сів
    Немає сподівань щодо
    Повтору часів о цих
     
     
     
     
     
     
     
     


    Рейтинги: Народний 5.75 (5.74) | "Майстерень" 6 (5.74)
    Коментарі: (8)


  38. Марія Дем'янюк - [ 2026.02.02 14:28 ]
    Мороз-морозенко
    Щічки, наче бурячки,
    Оченята - сонечка,
    Усміхається мені
    Моя люба донечка.

    Зупинилася й сміється,
    Втішене серденько,
    Бо вітає її зранку
    Мороз-морозенко.

    Ще до носика торкнувся:
    Червоненький трішки,
    І хотів приморозити
    Пальчики на ніжках.

    Та тепленькі черевички
    Стали на заваді,
    Дуже гарно прислужились
    Й цьому дуже раді.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.46) | "Майстерень" 5.5 (5.44)
    Прокоментувати:


  39. Лесь Коваль - [ 2026.02.02 08:10 ]
    Клин
    Час випускати на волю синиць -
    я вдосталь їх грів у долонях,
    лину в траву до небес - горілиць,
    мріям шепочу: "По конях!":
    /рій блискавиць,
    хор громовиць
    тихне умить
    у скронях/.

    Ловити натомість нікого не треба -
    клин приземляється в душу,
    гладить зсере́дини крилами ребра,
    кисень в легенях ворушить:
    /па́гони й стебла
    вʼються до неба
    тихо крізь мене
    і пружно/.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.46) | "Майстерень" 5.5 (5.44)
    Прокоментувати:


  40. Тетяна Левицька - [ 2026.02.02 08:27 ]
    Не всі вдома
    Далеке минуле не сниться щоночі:
    крохмалем волосся, полудою очі,
    морозивом день у вікні.
    Застуджену душу не гріє кофтина...
    На ліжку холоднім старенька дитина —
    кирпатим грибочком на пні.

    Всміхається мило, кому — невідомо?
    Хоч в неї давно не всі «родичі» вдома —
    у скронях дзумить гучно джміль.
    Буває заплаче і знову сміється.
    Голки не стирчать зі старечого серця
    і так милозвучно довкіл.

    Муркоче під ніс: «Люлі, люлі, синочку».
    Ворушить обгортку цукерки в сорочці
    щемливий її вокаліз.
    Бабуся малесенька у благодаті
    з ведмедиком грається в шостій палаті,
    щаслива, щаслива, до сліз.

    01.02.2026р


    Рейтинги: Народний 7 (6.22) | "Майстерень" 7 (6.31)
    Коментарі: (5)


  41. С М - [ 2026.02.01 13:12 ]
    Біла спальня (Cream)
     
    біла спальня, чорні штори, пристанційне
    пішоходи без позлоти, темні крівлі
    срібні коні місяцеві, у зіницях
    досвіт марить, у розлуці, о блаженство
     
    немає в куті оцім сонця і сяйва
    поки чекаю, поки тіні мчать відусіль
     
    але струнам не розсіяти пил станційний
    від платформи рушив дизель, никнуть вікна
    як заходиш, усе давнє у печалі
    йдеш туди, де є посутнє й необхідне
     
    чекаю, у черзі, поїздів прибуття
    наші обійми, поки тіні мчать відусіль
     
    її щирість на вечірці, ревний натовп
    ось утіха, позабуто давні рани
    жовті тигри, їхні джунглі, у зіницях
    одягання, зниклі вікна, гайвороння
     
    я сплю, у юрмі, де самітний усяк
    у темноті, поки тіні мчать відусіль
     
     
     
     
     
     
     
     


    Рейтинги: Народний 6 (5.74) | "Майстерень" 6 (5.74)
    Коментарі: (4)


  42. Артур Курдіновський - [ 2026.01.31 14:37 ]
    ***
    Я на старому цвинтарі заритий,
    Під пам'ятником з чорного граніту.
    Читаю, що написано... О, небо!
    "Тримайся! Все попереду ще в тебе!"


    Рейтинги: Народний 6 (5.86) | "Майстерень" 6 (5.89)
    Коментарі: (3)


  43. Тетяна Левицька - [ 2026.01.30 21:29 ]
    Лоскотливий
    Сердечний, що далі, та як
    ми будемо дійсність ділити?
    Тобі в чорнім морі маяк,
    мені незабудки у житі?

    А їй, що дістанеться — даль
    і смуток у пелені днини?
    Не ділиться, як не гадай,
    утіха на три половини.

    Лиш біль ми розріжем на трьох —
    сльоза стерпить муки щемливі.
    І скільки ще будем у борг
    ми брати чуття лоскотливі?

    Любов не загладить вину,
    сухим вийти з річки не вдасться.
    Ми надто велику ціну
    платили за крадене щастя.

    27.01.2026р


    Рейтинги: Народний 7 (6.22) | "Майстерень" 7 (6.31)
    Коментарі: (7)


  44. Світлана Пирогова - [ 2026.01.29 21:50 ]
    Ожеледиця
    Скляне повітря, тиша нежива.
    Застиг у глянці вечір на порозі.
    Необережно кинуті слова
    Лишились, як льодинки на дорозі.

    Весь світ накрила панцирна броня.
    Прозорий шовк, підступний і блискучий.
    Заснула з льодом зморена стерня.
    І клен, як ювелірний витвір, гнучий.

    Крок - ніби танець, порух - як політ,
    Де гравітація диктує межі.
    Блищить внизу застиглий моноліт,
    Дзеркаливши усе: і вікна, й вежі...

    І місто стало дзеркалом кривим,
    Де кожен крок, як іспит на терпіння.
    Сріблястим зимним маревом німим
    Взялося інеєм нічне видіння.


    Рейтинги: Народний 6 (5.86) | "Майстерень" 6 (5.96)
    Коментарі: (2)


  45. Іван Потьомкін - [ 2026.01.29 18:42 ]
    ***
    Шукаю на Святій Землі пейзажі,
    Чимсь схожі на вкраїнські:
    Горби і пагорби не лисі, а залісені,
    Карпати вгадую в Голанах,
    Говерлу - в засніженім Хермоні ,
    Йордан у верболозі, як і Дніпро,
    Вливається у серце щемом...
    ...А за пейзажами на Сході
    Вбачається одна й та ж доля:
    Сусіда невситимий клопочеться,
    Аби шмат краю одчикрижить.
    Отож, молю Всевишнього:
    «Те, чим Ти Ізраїль наділяєш,-
    Єдність і силу дай і Вкраїні
    У цю лиху годину".



    Рейтинги: Народний 6 (5.62) | "Майстерень" 6 (5.86)
    Коментарі: (28)


  46. Юрко Бужанин - [ 2026.01.29 17:37 ]
    Спогад.
    Нас поєднало. Правда, не навіки.
    Згадай, як тебе палко цілував.
    У пристрасті стуляла ти повіки,
    А я свої відкритими тримав.

    Усе я бачив: - як ти десь літала,
    Пелюсточки, мов айстри, розцвіли́...
    І люба, до солодкого фіналу
    Удвох уко́тре спільно ми прийшли.

    ...Чому́сь згадалось... Світло, ностальгійно... -
    Зі слухавки твій голос вплинув так?
    Хвильку зачарованим, замріяним,
    Побути справжнім - чим поганий знак?

    2008


    Рейтинги: Народний 6 (5.91) | "Майстерень" 6 (5.94)
    Коментарі: (2)


  47. Тетяна Левицька - [ 2026.01.29 11:08 ]
    Мелодія минулого
    То він мене ніколи не кохав.
    Чи згадує мелодію минулу?
    Бо я ще й досі вальсу не забула,
    як лопотіли в полисках заграв.
    Ніяк наговоритись не могли,
    всотати ніжність в почуття незриме
    і дієслів невисловлених рими
    під небесами бурштино́вих слив.
    Що то було, я й досі не збагну —
    закоханість... навія... божевілля,
    чи запах амбри в просторі свавілля,
    що збуджує печерну таїну?
    Сором'язливі доторки руки
    і поцілунки, наче біль сердечний.
    Тоді було і болісно, і гречно,
    та не з'єднали берегів ріки.
    Містком хитким серед засмаглих ню
    у повені хупавій круговерті
    закарбувалося, мабуть, до смерті,
    як обколола душу об стерню.


    28.01.2026р







    Рейтинги: Народний 7 (6.22) | "Майстерень" 7 (6.31)
    Коментарі: (2)


  48. Ярослав Чорногуз - [ 2026.01.29 05:47 ]
    То хто ми?
    То в жар мене, то в холод кине,
    Рояться думоньки сумні --
    Так заболіла Україна...
    І душать сльози навісні.

    Вкраїнці -- у боях титани,
    І творять чудеса в борні,
    А між собою - отамани,
    І чубляться, немов дурні.

    І здатні в ложці утопити
    Свого, хто вищий, хоч у чімсь.
    І правоту несамовито
    Свою доводять люто скрізь.

    І забувають про велике,
    Лише амбіції свої
    І его знавісніло дике --
    Годують. Наче опоїв

    Нас хто... Дурманом поневолив...
    Яка Вкраїна?! Ви про що?!
    Навкруг суцільне Гуляй поле,
    Нас перетворює в ніщо.

    Якби розкидати по світу --
    Ми б скрізь порядок навели.
    А тут, у себе? Діти, діти --
    Ми будем панувать коли?!

    Як свисне рак? Чужому богу
    Ми молимося по церквах.
    Свого поганським звем, убогі,
    І перетвоюємось в прах.

    Готові вилизати п'яти
    За кістку, кинуту рабам.
    З кварталом дев'яносто п'ятим --
    Як личить блазнів холуям.

    Невже ці війни, долі злами,
    Нам не відкриють власну суть?!
    Чи самоїдами-хохлами
    Чи УКРАЇНЦЯМИ нам буть?!

    29 січня 7533 р. (Від Трипілля) (2026)


    Рейтинги: Народний 7 (6.99) | "Майстерень" 7 (7)
    Коментарі: (6)


  49. Тетяна Левицька - [ 2026.01.28 20:05 ]
    Я без нього
    Не вгамую серця стук...
    Січень, змилуйся над нами.
    Божевільний хуги гук
    між розлогими ярами.

    Милий в чаті пропаде,
    згубиться і не знайдеться.
    Припаде ж бо де-не-де.
    кволим до припаю* серця.

    Закружляє заметіль
    в колотнечі хуртовинній.
    Каю скельця сніжна сіль
    запорошить очі сині.

    І не знатиме, як сон
    зникне у серпанку ночі .
    Будуть разом з шептуном
    завивати поторочі.

    Шаленітиму від мук
    до самісінького літа.
    Я без нього, як без рук!
    Він без мене — вільний вітер!

    Припай* — лід.

    26.01.2026р


    Рейтинги: Народний 7 (6.22) | "Майстерень" 7 (6.31)
    Коментарі: (2)


  50. С М - [ 2026.01.27 18:08 ]
    Кохання зимові дні (The Doors)
     
    січневий день і вітер зимний
    ось я закоханий чом би і ні
    вітер пройма така причина
    гріємося доторки рук твоїх
     
    нумо станцюймо одні
    в холоді цеї зими
    твоє тепло &
    кохання зимові дні
     
    січневі дні заморозь срібна
    десь океанські північні шторми
    кохання минає така причина
    чи є надія звільнитись мені
     
    нумо станцюймо одні
    в холоді цеї зими
    твоє тепло &
    кохання зимові дні
     
    нумо станцюймо одні
    в холоді цеї зими
    твоє тепло &
    кохання зимові дні
     
     
     
     
     
     
     
     


    Рейтинги: Народний 6 (5.74) | "Майстерень" 6 (5.74)
    Коментарі: (8)



  51. Сторінки: 1   2   3   4   5   ...   172