ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Соболь
2018.06.21 06:01
У поліклініці – «совок».
Гниє чи догнива система?
Бо черги це болюча тема.
Із неї (черги) – ні на крок!
Жінки зчепилися в дуелі
Словесні поки що шрапнелі…
Ось – рукопашного урок.
У хід пішла війна сумками

Олена Багрянцева
2018.06.20 21:57
Ти рахуєш до ста. Я ж ховаюсь у тиші липневій.
Одягаюся в ніч і чекаю, що скоро знайдеш.
Я покірно стою у космічній густій атмосфері.
Без обмежень і меж.

Усміхаюсь тобі. Ти рахуєш до тисячі спритно.
Повний місяць ясний видає мене. Ну і нехай.
Я зн

Іван Потьомкін
2018.06.20 20:57
– Возвращаюсь я как-то электричкой в свой Энергодар – городок строителей и эксплуатационников Запорожской атомной станции. Вагон почти пустой. Редкие пассажиры уже готовятся к выходу, как вдруг подходит ко мне сельского вида пожилая женщина и спрашивает,

Олександр Сушко
2018.06.20 16:53
Вікно закрито. Човга тінь за склом,
Неситий погляд ковзає по шипці.
Вже не болить одірване крило,
Поніс в зубах трофей писака-гицель.

У нього голоднеча й ціль нова,
Плете зі слів міцні облавні сіті.
Кровиця жертв п'янить, немов первак,

Ігор Шоха
2018.06.19 22:32
Десь помандрував і ти, Іване.
Зав’язався калиновий цвіт.
Сходить сонце, як гаряча рана.
Сонях доганяє білий світ.

Синє небо відкриває браму.
Там і Щек, і Либідь, і Хорив...
Дядько Кий узяв тебе на раму

Микола Дудар
2018.06.19 18:32
Розваги виніс ти за дужки
Годиник вимкнув, телефон
Позвав із роздумів Забужко
Який не є, а камертон
І горизонти й паралелі
Позеленіли геть в журбі
Ще й споглядає хтось зі стелі
Невчасно, байдуже тобі...

Наталка Пілігрим
2018.06.19 16:34
Весна насипає у горло пилу,
усе навколишнє вбирає у сірість,
дороги і люди – ти вирви, вирви…
Твоя й березнева самотність стрілись.

Лице сполотніле, прообраз дому,
їм промінь жахкий домалює зморшок,
у тебе із містом одні геноми –

Олександр Сушко
2018.06.19 06:10
Тарганисько сховалося у шпарку,
Поласувало нагло кавуном.
Узимку люди мерзнуть, літом – жарко,
Вдоволених не бачу вже давно.

Не вистачає грошей, хисту, тями,
Ще й вороги в Донбасі і Криму.
Рука сусіда піднімає камінь,

Маркіяна Рай
2018.06.19 00:18
Коли в тобі скінчився день,
Аж ніч заплакала раптово,
Коли в тобі немає слова
І не співається пісень,

І лінь дивитися на світ,
І тінь сповзає геть у п'яти,
Коли у грудях стужа м'яти,

Ігор Шоха
2018.06.18 23:08
А у оборі нашої корови
ще є телята нашої біди -
мураєви, і гепи, і царьови -
ті самі клони, що і муравйови,
на вим’ї євразійської орди.

***
А на цьому світі легше жити,

Адель Станіславська
2018.06.18 15:33
У всі часи інакшості - інакші.
У всі часи приречені вони.
І навіть сильні духом - завжди слабші
І зметені в нерівностях війни.

Були і каменовані, й розп'яті
І топлені, і палені в вогні...
Нормальніші нормальних - більш

Олексій Кацай
2018.06.18 15:13
Йде сніг.
Вечір темряву бгає
у ламп віртуальні сніжки.
Комп’ютерні ігри стирає,
залишивши ярлики.

Забралами висять вони
на моніторах шибок.

Володимир Бойко
2018.06.18 12:14
Дощать дощі, зміняючись дощами,
А після них приходять ще дощі.
В повітрі пахне гниллю і грибами,
Чатують жертв поміж кущів кліщі.

Така погода увійшла у моду,
Згнивають полуниці на грядках,
З-за бур'янів не видко вже городу,

Ірина Вовк
2018.06.18 10:55
…і ти, мій друже, будь мені зі мною, -
Шепоче серце лірою-струною,
Коли паде із лип духмяний цвіт,
І неба окривавлений болід
Засліплює вогнем печальні очі
Посеред тьми безсонних свідків ночі, -
Пребудь мені… о будь мені зі мною!..

Наталка Пілігрим
2018.06.18 09:42
поміж двох будинків між якими тиша
ліпить свою нішу і плете нитки
опадають ночі на галуззя вишень
колискові інші і дірок зірки

сумовито світять у зіниці вулиць
щоби не почули кроки ліхтарів
і ніхто не певен так бо є і було

Олександр Сушко
2018.06.18 07:28
Молись!

Корівка гедзів ляпає хвостом,
А мій п'ятак застряг у райській брамі.
Товкти отця безпечніше гуртом,
Молитися - отарою у храмі.

Стоять перед амвоном "голубі",

Галина Кучеренко
2018.06.17 22:25
Ситого вовка не дуже цікавлять
проблеми голодних ягнят:
            - Отара замерзла!... І їжі замало!
             Чим нагодувати малят?...
- Як можна мій спокій тривожити марно -
Опікуюсь вами як брат!
Ви ж - злодії страшні, бездушнії скнари!!!

Володимир Бойко
2018.06.17 21:35
Іще до липня буцімто далеко,
А липовий вже віє аромат.
Пахуча мжичка сіє серед спеки,
Спадаючи росою на асфальт.

Зближається глобальне потепління,
Природний календар прискорив біг.
Дарує червень липове цвітіння,

Іван Потьомкін
2018.06.17 20:55
Єврейський хлопчику, ти в моїм домі,
в зневаженім Сіоні. Вечір. Сутінки.
Я схиливсь, а ти – на моїх колінах.
Тобі, мій любий, оповім історію
про доброго Месію, котрий не прийшов.
Старшим тут од тебе не оповім, мій милий.
У старших немає таких оче

Микола Соболь
2018.06.17 15:28
Керунки – нові, та влада стара.
Зміїний оскал у тігрЮлі.
Політика чесна скоріше – мара.
Дивися – спустіли каструлі…
Дрочися народе – лютуй на ура!
Малюй Т-образки трикутні…
Але від корита свиню (чи кнура),
Не вигнати, сівши на кухні.

Ігор Деркач
2018.06.17 09:03
Нема за що сусіду полюбити,
нема чого коритися орді.
Уже віки виплачуємо мито,
а живемо на хлібі і воді.

І кровію орошено чимало
розп'ятих і катованих людей,
аби чекісти їли наше сало

Сонце Місяць
2018.06.16 18:29
все чудесно о цій годині
довгі сутінки чай & плед
чи крамниці вітрини плинні
між розмитих вітром алей

вигасає пройдешній день
залишаючи різні стіни
поміж монстрів чи то людей

Ярослав Чорногуз
2018.06.16 14:52
В народу нашого нема
Такого ймення чарівного.
Воно – поезія сама,
Дароване, напевне, Богом.

Живе спрадавна у віках,
Ніколи на устах не в`яне,
У віршах скупане й піснях

Олександр Сушко
2018.06.16 10:37
Кигиче пісню діва бородата,
Сусід таких вподобує. Я - ні.
Коли клює карась - у мене свято,
Сиджу один із вудкою в багні.

Прочмихавсь у ранкову прохолоду,
Струсив із вуха крапельки роси.
Зостались вдома лиш мужі-колоди,

Іван Потьомкін
2018.06.16 08:25
Якщо віриш, що можна щось зіпсувати, повір, що можна також і полагодити.
2. Краще вірить у дурниці й ошуканство і вірить також у правду, аніж не вірить ні в що.
3. Той, хто завжди говорить правду, матиме успіх.
4. Усе, що ти бачиш на світі, – це для ви

Ігор Деркач
2018.06.15 22:09
І слово, і діло об’єднує суть,
якою душа веселиться.
Герої і антигерої ідуть,
міняючи ролі і лиця.

За обрії вічності кане пітьма
і тонуть у ній каравели.
Немає Адама, і Ноя нема.

Маркіяна Рай
2018.06.15 16:17
Вдаряються об вітряне крило
Високі чола нашого мовчання,
А кожен червень, як нове повстання
Супроти неприступного "було".

Падуть пелюстки, мов зів'ялі дні,
У запитаннях оклики змістились:
Любить мені, чи не любить мені?

Марія Дем'янюк
2018.06.15 13:04
Коли стихає все і чути голос серця,
Душа вміщає в собі цілий світ,
В надії дивишся у небо, що озветься,
Той, хто створив для тебе Заповіт.

Небесна синь огорне ніжно землю.
Буянять трави від пречистих сліз.
Господь "люблю"тихенько промовляє

Ігор Шоха
2018.06.15 07:20
Доля наша то жартує з нами,
то кудись у безвісті несе.
Дуже файно – гратися словами...
Де ж те, пресловуте, наше все?

Ой немає місії такої,
що уже нікому не болить.
Чую, як із далечі ясної

Надія Медведовська
2018.06.14 21:03
Ні голоси, ні очі, ні слова,
Ні усмішки, ні рук міцне стискання –
Ніщо від суєти не відрива
Так, як солодка музика мовчання.
Прислухайся до тиші. В ній бринить
Все невимовне чистими хорами.
Прислухайся – і на коротку мить
Відчуєш зорі в себе під н

Тетяна Рибар
2018.06.14 20:57
свята юліанно
скалка у серці
ріка ув очах

хвилі розгойдують
вітер розхитує
хлюпає з чаш

Ірина Вовк
2018.06.14 17:03
У часі поталанило цій п’єсі Гоголя, вона настільки ігрова, що її з радістю беруться ставити різні театри (Московський «Ленком», Київський Національний драматичний театр ім. І.Франка) і, як правило, – результат безпрограшний, проте різний режисерський кут

Кристіан Грей
2018.06.14 14:15
Я підійшла до східного вікна - і визирнула, відхиливши штору
У мене голі груди, стегна голі - і я, уся оголена, тремчу,
Сусід навпроти аж роззявив рота, побачивши немислиму красу,
Я усміхаюсь Мона Лізою й мовчу - а він від здивування втратив мову,

Олександр Сушко
2018.06.14 12:22
Сапали моркву й буряки,
Назавтра - кабачки та перці.
А ніс облущився таки,
Бо цілий день сопів на спеці.

Сім'я з практичних міркувань
Города взяла "на халяву".
На вуха, ластівко, поглянь,

Марія Дем'янюк
2018.06.14 11:36
Темного квіту пелюстки
Прилипають до небесної хустки,
І блакитне небо сіріє -
Вже сльозини на соснах-віях.
Та ця сірість непевна і хитка:
Тихо квилить, глядить у віконце...
Ща засяє у небі нагідка -
Усміхнеться яскраво сонце...

Гренуіль де Маре
2018.06.14 01:25
Хепі-енду в цій п’єсі не буде,
Просувайтесь хутчіше до виходу.
Ви ж глядач? Ні? Актор? Ач, приблуда –
Сам не знає… Та годі, не дихайте,

Наче загнаний кінь, бо - химери
Всі ці ваші гризоти з печалями.
Онде сцену вже хвилею стерло.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Зоріна Головатюк
2018.06.14

Александра Макуха
2018.06.14

Наталія Навроцька
2018.06.13

Готра Ян
2018.06.12

Оксана Мишанич
2018.06.08

Ясен Лад
2018.06.08

сергій порицький
2018.06.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія - Вибрані твори


  1. Володимир Бойко - [ 2018.06.18 12:17 ]
    Дощовиця
    Дощать дощі, зміняючись дощами,
    А після них приходять ще дощі.
    В повітрі пахне гниллю і грибами,
    Чатують жертв поміж кущів кліщі.

    Така погода увійшла у моду,
    Згнивають полуниці на грядках,
    З-за бур'янів не видко вже городу,
    Це просто жах!


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.4) | "Майстерень" 5.5 (5.51)
    Коментарі: (7)


  2. Микола Соболь - [ 2018.06.17 15:15 ]
    Новий курс
    Керунки – нові, та влада стара.
    Зміїний оскал у тігрЮлі.
    Політика чесна скоріше – мара.
    Дивися – спустіли каструлі…
    Дрочися народе – лютуй на ура!
    Малюй Т-образки трикутні…
    Але від корита свиню (чи кнура),
    Не вигнати, сівши на кухні.
    17.06.18р.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.45) | "Майстерень" 5.5 (5.39)
    Коментарі: (5)


  3. Олександр Сушко - [ 2018.06.14 12:34 ]
    Поспи
    Сапали моркву й буряки,
    Назавтра - кабачки та перці.
    А ніс облущився таки,
    Бо цілий день сопів на спеці.

    Сім'я з практичних міркувань
    Города взяла "на халяву".
    На вуха, ластівко, поглянь,
    Червоні, начебто заграва.

    Згоріла, ягідко? Гай-гай!
    Казав - вдягни хоча б жакета.
    Тепер на спину не лягай -
    Нема у хаті марафету.

    Цупкі задубли мозолі,
    Рука згина цвяхи й підкови.
    Чудово жити у селі,
    Тут люди, як бички здорові.

    Поклав кохану до стіни,
    Поцілував, як чемний денді.
    Кохатись будем восени.
    Поспи. До праці о четвертій.

    12.06.2018р.


    Житіє

    Потрібно їсти щось ротам,
    Торгуєм помаленьку.
    Комашка - тут, зернина - там,
    І пузо вже тугеньке!

    А дехто робить навпаки,
    Фантазія безмежна.
    Вшаношуються хропаки,
    Ротяка, наче верша.

    Бульки сусіда надима,
    Три гривні кожен подих.
    У мене стачило ума
    Поцупити заводик.

    Жадоби крутиться вовчок,
    Карась ковтає дафній.
    А кум попався на гачок -
    Сидить у буцегарні.

    Рибалю. Звично лин клює,
    Сачок в руках фартовий.
    Просте у мене житіє,
    У вас не так, панове?

    13.06.2018р.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.48) | "Майстерень" 5.5 (5.47)
    Коментарі: (2)


  4. Микола Соболь - [ 2018.06.08 05:04 ]
    Міська омела
    А суржик сіється містами –
    Вростає омелою в мову,
    Якою мати колискову
    Співала тихими ночами.

    Летять у вирій чорногузи…
    Вмирає тихо рідне слово…
    Скажіть, чи може випадково
    Козак ординцю йде в лакузи?

    Вовчок коріння дожирає –
    Землею не повиті люди.
    Тому і «суржиться» усюди…
    Не бачу краю, бо немає
    У нас пророка. Лише – Юди.
    06.06.18р.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.45) | "Майстерень" 5.5 (5.39)
    Коментарі: (10)


  5. Олександр Сушко - [ 2018.06.06 14:35 ]
    Ми друзі!
    Не сердся, струнка маракуйо!
    Не дуйся, гостренький мій перчик!
    Давай у вуста поцілую,
    Чи ніжку гладеньку попещу.

    Хай все, що стривожило серце
    Злітає насінням кульбаби.
    Я мудрий, неначе Гельвецій,
    А в ліжку - Амур вельми зграбний.

    Вуста розкопилюй хутенько,
    Бач - руця повзе під запаску...
    Витягують гнів твій обценьки
    Моєї уваги та ласки.

    Поблимай, кохана, привітно,
    Не чмихай ображено носом.
    Глянь - киця дрімає окітна..
    То що - може приндитись досить?

    Тулися до мене поближче,
    Отак як учора на лузі.
    Давай но задуємо свічі...
    Всміхаєшся? Отже ми друзі!

    06.06.2018р.

    Підкажіть!

    Які жінки найкращі - мо', білявки?
    Заплутався - ніяк не доберу.
    Губами доторкаюся до мавки -
    Лежить красуня, мов холодний труп.

    Трапляється - на вигляд пришелепа,
    Картоплю тільки бачить у жуках.
    А шалом аж добризкує до неба!
    Розбурхає й столітнього дідка!

    А ця? Начебто з виду Афродіта,
    Опуклості - аж вирячив баньки.
    Як тільки пупа хочу їй зігріти -
    У відповідь лунають хропаки.

    Одна на одну діви геть не схожі -
    Костисті є, і булочки м'які.
    А, може, тільки ті жінки хороші,
    Які не сплять в обіймах мужиків?

    06.06.2018р.

    Порча

    Неначе хтось навів навмисно порчу,
    Відправив на курорт на тиждень друг...
    Вертатись з Еміратів я не хочу!
    Сподобалося, браття, просто "Ух!".

    Дівуля розминала зранку п'яти,
    На пляжі - опахало і гамак.
    Удома ж - тля, нахабні колоради,
    На полі із сапою краков'як.

    Правителю скомпонував цидулку,
    Коли писав - аж скрапнула сльоза.
    "Бажаю політичного притулку!
    Рятуйте! Вдома теща загриза!".

    Уранці мускулисті поліцаї
    За вухо відвели до літака.
    Що за народ! Поганці! Краснобаї!
    Не вірять українським мужикам!

    Захряснулася хвіртка. Лев у клітці.
    Жінки стрічають - у руках дрючки.
    Кабанчики рохкочуть у повітці,
    На мене піднімають п'ятачки.

    06.06.2018р.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.48) | "Майстерень" 5.5 (5.47)
    Коментарі: (5)


  6. Олександр Сушко - [ 2018.06.05 12:25 ]
    Торгуємо...
    Вважав, дурний, війна - для всіх війна,
    Очільник - на коні, у перших лавах.
    Та влада пальці в дулю загина -
    Із ворогом іде торгівля жвава.

    Смердючий газ, вугілля, шоколад -
    Широкий вибір! Люд гешефтам радий.
    Навзаєм - у гробу - солдата шмат
    Під канонаду вибухів снарядів.

    В господі хазяйнує гвалтівник,
    Приваблює ординця кров невинна.
    Хохол розумний, торгувати звик,
    Штовхвє ув обійми Україну.

    У крамаря державності кермо,
    Цукерка, наче кіл, стоїть у горлі.
    Невже усе до краплі продамо -
    Ні честі не залишиться, ні волі?

    05.06.2018р.

    Весело

    Чому ж так "весело", братове?
    Усе довкола - клас! Зер гут!
    У Президента - дача нова,
    У депутата - "тачок" гурт.

    Міністр ухопив заводик,
    Під поліцаєм - "шаурма".
    А я відрощую животик,
    Від пережору задрімав.

    За пенсію на Марс літаю,
    Получку роздаю бомжам...
    Прокинувся - мене хитає,
    Дивлюсь на світ - болить душа.

    Мовчить зажурена громада,
    TV показує муру.
    І де тут вимисел, чи правда -
    Уже ніяк не розберу.

    05.06.2018р.

    Болить

    Кому й навіщо пишеться цей вірш,
    Якщо у ньому глузду ні на йоту...
    Казала неня: "Лишнє все відріж,
    Зостав лиш голу правду для народу".

    Вже скоро час до краю добіжить,
    Пече тривога, бо немає миру.
    Держава є. А звичаї - чужі:
    Ординська мова, іорданська віра.

    Єдиний Бог. А як нас розділив!
    У кожному селі церков грибниці!
    Ворушаться на Сході москалі,
    Сподобалася їм хохляцька крівця.

    А влада завела народ у тьму
    І ссе громаду, мов павуччя муху.
    Онукам залишаємо війну,
    А на додачу - в головах розруху.

    Попереду - розпродана земля,
    Підуть із молотка сади й городи.
    О, рідна Українонько моя!
    Колиска підневільної голоти...

    05.06.2018р.

    Пахтить...

    А деякі митці - м'якенький шовк,
    Потрібні грошовиті меценати...
    От щурик наполоханий й умовк -
    До вуха долетіло слово "влада".

    Сидить у шпарці тихо, не пищить,
    А крихти пахнуть, хочеться пожерти...
    Сумління шепче: "Заспокойся, цить!
    Один лиш крок від слави і до смерті".

    В корито скопом лізуть пацюки,
    Попробуй доступись - з'їдять без солі.
    Без премії з державної руки,
    Неначе наркомани без уколів.

    Мені ж хвали окови затісні,
    Бо слухаюся голосу громади.
    Прожити можна, друже, й без писні,
    Якщо вже пигеш - не проси у влади.

    05.06.2018р.

    Вільний

    Як і завжди був необережним,
    Правду в очі - от і всі діла.
    А розчарування як пожежа,
    Щиру приязнь спалює дотла.

    Не схотів і дрібки прибрехати,
    Хоч язик, неначе помело.
    І тепер нема у мене брата,
    Чи його насправді й не було?

    Доки слово крапало сиропом,
    Правду, наче муху, придушив -
    Був йому товаришем до гроба,
    А тепер не рідний, а чужий.

    Змию жирну сажу недомовок,
    Власну душу вивільню з тюрми.
    Почуваюсь, друзі, пречудово.
    Спробуйте пожити без брехні.

    05.06.2018р.



    Рейтинги: Народний 5.5 (5.48) | "Майстерень" 5.5 (5.47)
    Прокоментувати:


  7. Олександр Сушко - [ 2018.06.03 15:42 ]
    Роздуми
    За бунт розплата - дулі запашні,
    Не буде жінці шуби із шиншили.
    Чи вислизну з бідацької лижні?
    Очолила громаду міль безкрила...

    У рейвасі злодюга переміг,
    Згодовує нам заповіді Божі.
    Упроголодь лягаю на нічліг,
    Якщо у брата не позичу грошей.

    Від жиру, мабуть, жебракує дід,
    Виспівує під церквою бельканто.
    Нехай народ бездумно хлебче спирт,
    А то, дурний, оговтається раптом.

    Звикаю їсти кашу із пшона -
    Закрито шлях в Євросоюз убогим.
    Терпіти мушу. Бо іде війна.
    Чи доживу колись до перемоги?

    03.06.2018р.

    Ледачий

    На грубі умостилися коти,
    Із рибою впороли миску шосту.
    Поїв і я. Схотілося лягти,
    І ну її до біса ту роботу!

    Уранці два гектари накосив,
    Удень - "Камаза" дровенят розгепав.
    Получку віддаю усю красі,
    А їй все мало. Каже: - Більше треба!

    Розжовую цукерочку "Рошен",
    За хвильку провалюся у нірвану.
    Але кричить жона: - Вставай уже!
    Шуруй на працю, лежень окаянний!

    Підскочив, наче ґедзь мене вкусив,
    Від поспіху "поцілував" піддашок.
    Валяка я. Мабуть, тому труси
    Спадають, як не одягну підтяжок.

    У шлюбі рай. Ні жодного сучка,
    Навшпиньки зачинив у спальню двері.
    На луг веду попастися бичка,
    А жінка хай дрімає до вечері.

    03.06.2018р.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.48) | "Майстерень" 5.5 (5.47)
    Прокоментувати:


  8. Олександр Сушко - [ 2018.06.02 10:58 ]
    До вечора!
    Бігом нагодував свиню у клуні,
    А то село аж збіглося на шум.
    За графіком - писатиму про нюні,
    Глумитимуся, трохи согрішу.

    Ридають козаки і чорноброві,
    В інеті день і ніч іде сльота.
    А жінка дійки розмина корові,
    Працює, а не слізоньки ковта.

    Поплакати хотів і я, панове,
    Ось-ось волога бризне із очей.
    Але згадав - пиляти треба дрова,
    Гуртом не поридаємо, ачей.

    А потім - надвечірня косовиця,
    Голодний кнур, курчата і кролі...
    Немає часу рюмсати-журиться,
    Робота від зорі і до зорі.

    Пора іти на поле перебенді,
    Чарчину на коня уже налив.
    Увечері поглипаю в інеті
    На лики професійних ревунів.

    02.06.2018р.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.48) | "Майстерень" 5.5 (5.47)
    Коментарі: (2)


  9. Олександр Сушко - [ 2018.06.01 22:33 ]
    На, жери!
    Язик у дурня, як ножака гостра,
    Бундючних бевзів краще не займай.
    Образити людину дуже просто:
    Зронив слівце - і друга вже нема.

    Якщо товариш, наче дика пума,
    Лаштує дулю тицьнути рука -
    Одгавкуватись вельми нерозумно,
    Вже краще цілувати їжака.

    На перший погляд, наче не скажений,
    А спробуй, хоч у чомусь запереч -
    Узрієш злого чорта із геєни,
    Маестро безкоштовних колотнеч.

    P.S:

    Кровицю звично смоктуть упирі,
    Свої жалі викладують у чати.
    Жона гукає мужу: - На, жери!
    А він устав з-за столу й вийшов з хати.

    01.06.2018р.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.48) | "Майстерень" 5.5 (5.47)
    Прокоментувати:


  10. Олександр Сушко - [ 2018.05.31 09:42 ]
    Нічого зайвого!
    Худнемо. Спадають ліф, труси,
    Лазимо навприсядки на дачі.
    Що, голубко, хочеш ковбаси?
    Пропоную посмоктати пальчик.

    Нащо люба здався той омар?
    Хто філе сьогодні купить здуру?
    З курячих пазуриків навар
    Вайлувату виструнчить фігуру.

    Целюліт, жири, холестерин -
    Нащо ці страхіття любій жінці?
    Піднімись на хвильку із колін,
    Випий залпом кухлика водиці.

    Платять гарно. Влада - чистий мед.
    От народ і біситься од жиру:
    Замість масла споживають спред,
    Смокчеться сироватка без сиру.

    Репаються чорні п'ястуки,
    У дугу зігнулась чорноброва.
    Українці - як хорти стрункі,
    Виростає нація здорова.

    Гарно жити в рідному краю,
    Йду на працю з апетитом вовчим.
    Як засну - одразу щось жую,
    А прокинусь - знову їсти схочу.

    30.05.2018р.

    Досить!

    Насварений. Пегас бреде услід,
    По носі муза майталає флером.
    В поезії, я, браття,- інвалід,
    Релікт казковий, риба кистепера.

    Ввігнав зубиська геній у задок,
    Шматує люто залишки таланту.
    У нього кожен твір - барвистий шовк,
    Слова гримлять, мов постріли гармати.

    А в мене - срамота! Одні цицьки!
    Сплітаються коханці голопузі.
    Та краще би зостався без руки,
    Аніж таке писати, любі друзі.

    Піду на луг, нанюхаюсь квіток,
    Ввірвалось еротичне тинди-ринди.
    Загнали п'явки тигра у куток:
    Здаюсь! Про вічне згоджуюсь творити!

    30.05.2018р.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.48) | "Майстерень" 5.5 (5.47)
    Коментарі: (2)


  11. Олександр Сушко - [ 2018.05.29 10:10 ]
    Не встиг...

    А мені всього лиш двадцять років...
    Про кохання мріялось дарма:
    В серце ворог вистрілив жорстоко:
    Був живий. А нині вже нема.

    У колисці снилася дитина,
    Брату - як на скрипці виграє...
    Тихо, рідна мамо, не буди нас,
    Бог ласкавий: кожному своє.

    Бачив сад у мріях білопінний,
    І бджолу, яка несе меди.
    Нене! Ми у горі цім не винні.
    Ти за нас садочок посади.

    На могилі стрій зніма кашкети,
    Тут кінець усіх моїх доріг.
    Встиг для України лиш померти,
    Більш нічого, мамо, не устиг.

    29.05.2018р.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.48) | "Майстерень" 5.5 (5.47)
    Коментарі: (10)


  12. Володимир Бойко - [ 2018.05.27 00:26 ]
    * * *
    Що мені навієш, вітровію,
    Що тобі повідаю без слів?
    Я брехати, братику, не вмію,
    А відкрити правди не зумів.

    Правди, що гірка, мов оковита,
    Без фальшивослів’ я та олжі,
    Аби остаточно зрозуміти,
    Де свої, направду, де чужі.

    Вієш ти від краю і до краю,
    Бачиш те, що нам не до снаги,
    Тільки ти один, мабуть і знаєш,
    Де товариші, де вороги.

    Підкажи-но, де то наша доля,
    На яких блукає манівцях...
    Чи судилось перекотиполе,
    Чорний шлях.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.4) | "Майстерень" 5.5 (5.51)
    Коментарі: (2)


  13. Олександр Сушко - [ 2018.05.26 14:02 ]
    Вибір мужа

    Ой, жіноцтво! Тяжко нам, біда!
    Стало складно підчепити мужа.
    Я ж красива, моцна, молода,
    Ще ніхто у ліжку не подужав.

    Хлопче! Нащо вирячив баньки?
    Шаснути бажаєш під сорочку?
    Для початку грошенят підкинь
    І сережки начепи на мочки.

    Будь активним протягом доби,
    Щоб ні дня, ні ночі без кохання.
    Кухня й праця будуть на тобі,
    А іще прання і прибирання.

    Шлюб сучасний - це тобі не мед,
    Ти - карась, в я - велика верша.
    Безкоштовно матимеш десерт -
    Гостру на язик і мудру тещу.

    Зрадиш - то чекатимуть суди,
    Віддаси усе, що маєш жінці...
    Милий, ти чого такий блідий?
    Йди сюди, почухаю по спинці...

    26.05.2018р.



    Рейтинги: Народний 5.5 (5.48) | "Майстерень" 5.5 (5.47)
    Коментарі: (2)


  14. Гренуіль де Маре - [ 2018.05.25 21:45 ]
    Трояндове варення
    Ти варила з троянди варення,
    А думки сновигали по хаті:
    Від «якби вже скоріше померти»
    До «ще лампу ось розмалювати б».

    Ти укотре хапалася неба –
    Небо знов прикидалось фантомом
    І цідилось байдуже крізь тебе,
    І вертало безжально додому,

    Де настирно-задушливо пахнуть
    Неживі зацукровані квіти -
    І малюнком на гасовій лампі
    Не вернути їх. Не воскресити.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.58) | "Майстерень" 5.5 (5.64)
    Коментарі: (9)


  15. Олександр Сушко - [ 2018.05.23 08:52 ]
    Писунка
    Не знав такої ще біди,
    Став схожий на шамАна.
    Щодня рука туди-сюди -
    Хвороба нездоланна!

    А жінка,мов гаряча піч,
    Жадає чоловіка.
    А я чорнилом день і ніч
    Забризкую сторінку.

    У кого - грип, у кого - сказ,
    Шуми летять зі шлунка.
    Такі хворобм не для нас:
    У римачів - писунка!

    Весна буяє! Рай! Краса!
    Народ упився квасом!
    Мене ж болячка загриза -
    Нема від неї спасу.

    Рятуйте, бо мені каюк!
    Пегасик ледве дише!
    Кажіть хутчій рецепт од мук,
    А я віддячу...віршем.

    23.05.2018р.


    На дні


    Електорат скликають на олжу,
    Закинули партійні бонзи вуди.
    А я на дні колодою лежу,
    Повз мене пропливають час і люди.

    Крізь воду око зріє бюлетень,
    Погойдує папір намоклий хвиля.
    Іззовні ґвалт, а тут анітелень,
    Рекламного не чує вухо дриля.

    На писка око вирячив линок,
    Убгався у пахвину рак зухвалий.
    А на землі збирається оброк,
    Агітки чорта демос задовбали.

    З трибуни злодій плеще язиком,
    Лякає білорибицю на плесі.
    А ми на пару із водяником
    Косиці мавкам чешемо по черзі...

    Прокинувся, по телику мура -
    Обітниці виплямкує ротяка.
    Цікавий сон. Але, на жаль, мара.
    Чому ж рука трима за клешню рака?

    23.05.2018р.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.48) | "Майстерень" 5.5 (5.47)
    Коментарі: (10)


  16. Олександр Сушко - [ 2018.05.21 09:46 ]
    Пора
    Пора!

    Люди люблять тістечка із кавою,
    Шаурмою змащують персти.
    Ти прийшов у світ живих - за славою.
    Я прийшов - померти на хресті.

    Куля в грудях...біль...бажаю спокою,
    А осколок ногу відрубав.
    Виплітай рядочки в'яззю ловкою,
    Подивуй солдатів у гробах.

    Час ще є. Пливе в окоп кривавиця,
    Жайвори сюркочуть угорі.
    Хай піїти із папером бавляться,
    А мені шепоче смерть "Помри!".

    Для труни шматок вдягнуть у кітеля,
    Скажуть "Упокоївся Геракл".
    Над собою бачу лик Спасителя,
    Ти пиши. Мені уже пора.

    21.05.2018р.


    Без совісті

    Жити зручно холодним, без совісті,
    А сердечним - о ні! Навпаки!
    Перший кроку не ступить без користі,
    Другий - пташку годує з руки.

    Де беруться катюги та ґицелі?
    Ті, хто зраджує власний народ?
    Глянь - довкола неситі...грибницями,
    Чесний - гноблений, цинік - бомонд.

    Брат на Сході конає під залпами,
    Перед ним я у вічнім боргу.
    А на полі - народець із сапами,
    Позгинали горби у дугу.

    Якщо хочеш - окрадуй у темені,
    Хазяйнуй як ординець-монгол.
    Я - вкраїнець, із Божого племені,
    Ти - з байдужого. Отже, хохол.

    21.05.2018р.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.48) | "Майстерень" 5.5 (5.47)
    Коментарі: (6)


  17. Олександр Сушко - [ 2018.05.18 20:32 ]
    Не спи!
    Життя гнітюче, як невдалий жарт,
    Не садять нині злодіїв за грати.
    Прохач-правитель стирив аж мільярд,
    А ти канючиш сотню до зарплати.

    Кого зобиджу - вибачте, пардон,
    Але сказати правду в очі мушу;
    Закон простий: украв - купуєш трон,
    А чесний - пережовуй "ніжки Буша".

    А чи сьогодні розум у ціні?
    Добром готовий поділитись щиро?
    Тому пройдоха швидко запанів,
    Тепер керує людом: " Майна!", " Віра!".

    Самих себе затиснули у кут,
    Кораблик долі загубив свій парус.
    Іде Страшний над грішниками суд -
    Не десь-колись, а тут і прямо зараз.

    В країні душно, видимість борні,
    Гримлять на Сході в піднебесся залпи.
    Якщо заснеш - не будеш на коні,
    Застогнеш під нагайкою кацапа.

    18.05.2018р.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.48) | "Майстерень" 5.5 (5.47)
    Коментарі: (4)


  18. Олександр Сушко - [ 2018.05.17 12:18 ]
    Роздуми
    Цієї днини - справжнє літо,
    Уранці луг запнув туман.
    Хотілося би порадіти,
    Та спокою, на жаль, нема.

    З села пощезли чорнобривки,
    Здорові парубки-воли.
    Лишилися одні каліки
    Й бабусі, чорні од ріллі.

    Втопає діл у живокості,
    На цілий кут - одна вівця.
    А ще недавно в хаті гості
    Шукали вільного стільця.

    Усе іде за Божим планом,
    Сади паршивіють од тлі.
    Пекін лаштує каравани
    Нових господарів землі.

    А, може, - це небесна кара
    За те, що був весь вік німий?
    Пірнуло сонечко за хмару,
    Умовк у хащах соловій.

    17.05.20218р.

    Терпи

    Поглянь в очиці Президента,
    На вигляд - чистий херувим.
    Якби ж він став до кулемета,
    Дав приклад мертвим і живим.

    Хотілось радості, озону,
    В душі щоб грав акордеон.
    А в нього - гроші за кордоном,
    В жони - торбеха за мільйон.

    А поруч - хитрі баламути,
    Народ скликають до бузи.
    Остерігаюсь, браття, бунту -
    Добра не буде із грози.

    Чи знають відповідь піїти?
    Ввіллю журбу в один рядок:
    Попробуй все перетерпіти,
    Інакше - хрест і моріжок.

    А цей - хай тоне у перинах,
    Заскаче, з часом, як блоха.
    Війна в країні - це руїна,
    А мир - це вирок ворогам.

    16.05.2018р.


    Натурпродукт

    Ось вам, братику, пролог,
    Сало й молоко:
    Поросятко "рох" та "рох",
    Курочка "ко-ко".

    Задубіли мозолі
    В битві за удій.
    Важко жити на селі,
    Розкидати гній.

    Прямо з гілки рветься фрукт,
    Чисті ягідки.
    Натуральний їм продукт -
    В тебе не такий.

    З чортовиння ковбаса,
    Не харчі, а прах.
    Тридцять літ, а вже пузань,
    І здоров'ю швах.

    Вавка в шлунку загриза,
    Влада, цигарки.
    А горілка! Не бальзам -
    Трута для жуків.

    Гарно тріску пережуй,
    Цвіле канапе.
    Бджілка у саду "жу-жу",
    Кізонька " бе-бе".

    16.05.2018р.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.48) | "Майстерень" 5.5 (5.47)
    Прокоментувати:


  19. Микола Соболь - [ 2018.05.17 05:37 ]
    Бабине літо
    Не дивись у поле, не шукай намисто.
    Просльозились очі, висохла роса.
    Промайнуло тепле літо трав’янисте…
    Сонячний промінчик у дворі згаса.

    Жовтопадом в’ється під ногами листя.
    Шарудіння тиха музика легка…
    Павутинка – шовком… І повітря чисте.
    Бабиного літа фабула така.
    16.05.18р.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.45) | "Майстерень" 5.5 (5.39)
    Коментарі: (4)


  20. Люба Світанок - [ 2018.05.16 18:09 ]
    Літній дощик
    Літній дощик – до-мі-соль-ка…
    Розпустили парасольки
    Пелюстки свої барвисті.
    Нотки з неба срібно-чисті –
    Ля-мінорний водоспад.
    Квітне вулиця, мов сад.
    А як дощик відшумить,
    Сонце визирне за мить:
    Всі намоклі парасолі
    Стулять пелюстки поволі.

    05.2018


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.48) | "Майстерень" 5.5 (5.5)
    Коментарі: (1)


  21. Олександр Сушко - [ 2018.05.14 08:14 ]
    Закон рикошету
    Будує люд катівні, Колізей,
    Жує чуже, спливаючи від жиру.
    Платити доведеться за усе:
    Удар ножем та усмішку нещиру,

    Не кинув бідакові мідяка?
    У світ пожбурив словеса зневаги?
    А доля вже занесла кулака,
    Вірянин скаже: "Це - Отець Всеблагий".

    Ізмалку начиталися казок,
    Насправді - не побачим їх ніколи.
    Рядочками заляжем у пісок,
    Харон у Стікс усіх зіпхне з гондоли.

    Не знає піп нічого до пуття,
    Мамоні кожен другий ревно служить.
    Насправді, покарання - забуття,
    Та мертвим і воно уже байдуже.

    Псують людці кармічні завитки,
    На козобаси поміняли лютні.
    Заплатять діти за гріхи батьків
    Хворобами, нестатками, майбутнім.

    13.05.2018р.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.48) | "Майстерень" 5.5 (5.47)
    Коментарі: (7)


  22. Володимир Бойко - [ 2018.05.13 16:44 ]
    Скафандри (пародія на пародію)
    У аптеці «скафандри» придбаю,
    Спровокую кохану на гріх,
    Хай над хатою бузьки кружляють –
    Без роботи залишу я їх.

    Бузьки з горя полинуть у мандри –
    Безробіття вже їх дістає.
    Доки хлопці купують «скафандри»,
    Українців все менше стає.



    Рейтинги: Народний 5.5 (5.4) | "Майстерень" 5.5 (5.51)
    Коментарі: (4)


  23. Олександр Сушко - [ 2018.05.13 10:59 ]
    Немає часу

    Поети пишуть про кохання,
    Народ на лірику підсів.
    А я галушкою в сметані
    Живу у пазусі краси.

    Вінка сонетів довгу кишку
    Наквецяла за ніч кума.
    А я купив просторе ліжко,
    Часу на шкрябання нема.

    Знімає длань аксесуари
    Із мавчиних дівочих пліч.
    Як стану дідом - мемуари
    Строчитиму і день, і ніч.

    А нині - парубок нівроку!
    А молодиця - пишний сад!
    З такою тільки сниться спокій,
    Їй треба ласки, не рулад.

    Скажіть, ну нащо ті піїти?
    Товчуть те саме знов і знов.
    Коханням треба просто жити,
    А не писати про любов.

    13.05.2018р.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.48) | "Майстерень" 5.5 (5.47)
    Прокоментувати:


  24. Олександр Сушко - [ 2018.05.12 14:58 ]
    Важкі часи
    Сердитий песик ззаду покусав,
    Встромив зубиська у побриті ноги.
    Сиджу й ридаю у одних трусах,
    А шолудивець ловить поруч блохи.

    Важкі часи - в країні гвалт, бардак,
    Грошей на костомаху дуже мало.
    Стирчав із буди із м'ясцем мослак,,
    Хотів борща забацати з наваром.

    Пес крав у мене шкурки ковбаси,
    А я хотів поцупити у нього.
    Але Сірко таки мене вкусив,
    Бубнявіє в очу гірка волога.

    Сусід у кицьки "Віскас" позича,
    Учителька - у хом'ячків - зернята.
    Охляв, мене здолає і курча,
    Без грошей жінка вижене із хати.

    Штанці іззаду хутко залатав,
    Заходить сонце, скоро буде вечір.
    Піду з мішком, сховаюсь між отав,
    В городі кума розживуся дечим.

    12.05.2018р.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.48) | "Майстерень" 5.5 (5.47)
    Коментарі: (2)


  25. Олександр Сушко - [ 2018.05.11 22:31 ]
    Сумно
    Мабуть, не обійтися без прологу -
    Хліб не зросте, якщо не зоре плуг.
    Цеберце глуму хлюпнуло з-за рогу:
    Знайомтесь браття - це заклятий друг.

    І хто б сказав, що буде ворожнеча,-
    Не вкрав дружини, і не обікрав.
    Під носа дулі тицяє малеча,
    В пісочниці лунає "Гав!" та "Гав!".

    В трусах - їжак, в руці - перо піїта,
    Неначебто загострений кілок.
    У захваті підгавкує торсида,
    Мій соловей покаркав і умовк.

    Парнасом мандрували ми у парі,
    Зазнайство зруйнувало всі мости:
    На місці дружби - пишний колумбарій,
    У томику - вервечка слів пустих.

    11.05.2018р.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.48) | "Майстерень" 5.5 (5.47)
    Прокоментувати:


  26. Олександр Сушко - [ 2018.05.10 12:35 ]
    Неначе сонет...
    Ковток вина терпкого? Кухоль браги?
    Ти вибрав - пійло крапає з губи...
    Буяє пустоцвітом кожен пагін -
    Такі поези люблять "голубі".

    У "наче" та "немовби" маринаді
    Утоплено згорьований сонет.
    Драбина в небо - подарунок баті,
    Парнас лякає мухи пірует.

    Вона щоденно шастає у сад,
    Гризе плоди, оспівує природу.
    На чистий лик осонцених рулад

    Лягає шаром мулу позолота.
    І знову криво. Знову все не в лад:
    Гармонію вбиває зайва нота.

    10.05.2018р.





    Рейтинги: Народний 5.5 (5.48) | "Майстерень" 5.5 (5.47)
    Прокоментувати:


  27. Олександр Сушко - [ 2018.05.09 16:47 ]
    До праці!
    Писати сів. Жона під ребра "тиць"
    І каже: - Дуй хутчій надвір із хатки!
    Щоб голова не пріла від дурниць -
    Хапай сапу, іди полоти грядку.

    Я ж хвора! Вибиваюся із сил!
    Чавун борщу за раз не можу з'їсти!
    А ти в Пегаса мостишся між крил
    І ручкою щодня тренуєш кисті.

    Устану з ліжка, довбню підійму
    І порахую графоманські ребра!
    Чого замовк? Не чоловік - муму!
    Зламай перо! Налий води у цебра!

    Дощу давно рясного не було,
    Тож лий водицю щедро в кожну ямку.
    Працюй, щоб не сміялося село,
    А я посплю. Втомилась від сніданку.

    Почухав зашкарублі мозолі,
    Заграли у душі селянські гени.
    Піду, покопирсаюся в землі.
    А ви, шановні, якось тут без мене.

    09.05.2018р.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.48) | "Майстерень" 5.5 (5.47)
    Коментарі: (2)


  28. Олександр Сушко - [ 2018.05.09 07:41 ]
    Чому?
    У віршуванні змалку вереда,
    Слова смакую, начебто іриски.
    У лобі думка зріє непроста -
    Нехай у читачів "коротить" мізки.

    Бабахну раритетищем-слівцем,
    Сплету вінка із натяків зневаги.
    Я - пуп землі! Амріта! Кадуцей!
    Мій твір - нектар, а твій - ковточок браги.

    У бевзів стиль приземлений, важкий,
    А мій - пахка герань в коштовній вазі.
    Пегас у вічність пхає навпрошки,
    Кармічний шлях - осонцені оази.

    Плодів митця огранених вкуси!
    Від захвату зігнися у пошані!
    Чому ж тоді розбіглися усі?
    Один лишився в морі-океані...

    08.05.2018р.

    Перехрестя
    У людей манера є дурна,
    Безпардонне в душу лізе плем'я.
    А послати можна? В чи на...
    Ні, не можна. Скажуть, що нечема.

    ДНК закручено в спіраль,
    Там усе - і похіть, і жадоба.
    Я ж бо - куртуазний Персиваль,
    Зиркати не навчений з-під лоба.

    Юрби поклоняються ножу,
    Стали, мов неситі вовкодави.
    Але темінь вам не покажу -
    Дух лікують найсвітліші барви.

    Правди не читай, слова зітри,
    Совість хай дріма в куточку тихо.
    Важко на перетині вітрів,
    Багнеться краси, а бачу лихо.

    А довкола - різанина, шторм,
    Світять кров'ю почорнілі тексти.
    В рай дорогу вказую перстом,
    Як дороговказ на перехресті.

    08.05.2018р.


    Навроки
    Судьбини лускає кавун,
    Порвалися вуздечки.
    Стрибнула жабка в кропиву,
    А я стрибнув у "гречку".

    У звабі - той ще телесун,
    Бо практика хороша.
    Слабий ізмалку на красу,
    Відмовити не можу.

    Сказати жінці "Я не хо" -
    Нездатен, бо порядний.
    В кущі потупцяв аж бігом
    За ниттю Аріадни.

    Главу в покорі похилив,
    Вдихаю запах м'яти.
    Любовні охи - пташки спів,
    Божественні рулади.

    Життя зробило шах і мат,
    Доважило до блуду.
    Дав присуд лікар-сексопат:
    Кохатись більш не буду.

    Сльозу гірку струсила длань
    У хусточку дівочу.
    Нема любові без страждань,
    А, може, хтось наврочив?

    08.05.2018р.

    Дарма
    А друг ще той. Уточнюю - "дружок",
    Зневагою, як перегаром дише.
    Підлесників зганяє у кружок
    Аби хвалили незугарні вірші.

    Звичайно, у поезах я не Бог,
    Митці малюють кращі краєвиди.
    Але заліз в його чортополох,
    Поскошував каліки-пустоцвіти.

    Пощезли кострубатості, вода,
    Хотілося сказати "Все в порядку"...
    Даремний труд, етична суєта -
    Пирій миттєво повернувсь на грядку.

    Якби хвалив, був чемний і м'який,
    Послухався б хоч раз своєї жінки,
    То не почув би: - Хлопе! Хто такий?
    Не пнись титанам правити нетлінки!

    Перемогти не здатен я орду,
    Із колючок утік у ружі й астри.
    На самоті вінки словес плету,
    Дарую читачам чудовий настрій.

    08.05.2018р.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.48) | "Майстерень" 5.5 (5.47)
    Коментарі: (2)


  29. Олена Музичук - [ 2018.05.07 23:27 ]
    Позаурочні роздуми
    Мешкаю у крайньому селі,
    Маю всю провізію до чарки,
    Поки ще рачкую у ріллі,
    Де такі як я учителі
    Колять очі, наче олігархи.

    Маю трохи лісу у вікні,
    Стелю - небеса над головою
    І дощі, коли хмарини дою.
    І немає спокою мені,
    Що нікого цим не удостою.

    Падаю опівночі без ніг
    Майже на шляху до перемоги...
    Чоловік повзе через поріг...
    Він уже зробив усе, що міг,
    У шкарпетках, щоб не мити ноги.

    Промайнула ще одна весна.
    Наступають вороги і літо.
    І до чого більше звичні діти,
    Відає хіба що сатана,
    Моляться якому московіти.

    Бігаю до школи на зорі,
    Викладаю неукам природу.
    Йду, як люди кажуть, до народу...

    Тай гадаю, що і школярі,
    Поки здохне зайве угорі,
    Будуть воювати за свободу.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.39) | "Майстерень" 5.5 (5.25)
    Коментарі: (3)


  30. Олександр Сушко - [ 2018.05.07 12:06 ]
    Ожила!
    Година пізня. Третя чи опів...
    Під ковдру заповзає хтива киця.
    Її спросоння я не вдовольнив,
    Уранці жах - м'ясця нема у мисці.

    Шкарпетку підопрілу не знайду,
    Дрібні в кишені бряцають монети.
    Утьопався, ледачий, у біду!
    А я ж мужчина! Хочеться пожерти!

    У пам'яті спливло життя усе,
    Від розпачу душа стрибнула в п'ятки.
    Якщо прознає теща - загризе,
    За те, що зобижав її дитятко.

    Увечері з роботи аж летів,
    Навів порядок, взявся до вечері.
    Булькоче борщ гарячий на плиті,
    О, як же важко догодить Венері!

    Прийшла богиня! Падаю до ніг.
    Пантофлі геть! Усунув ніжки в капці!
    У пелену з грошвою мавці " плиг",
    Насовую каблучку їй на пальця.

    До ванни діву на руках одніс,
    Масажував, виспівував рулади.
    У вухо цілував, пупок і ніс,
    І так не день чи два, а три декади.

    І солоденька знову ожила!
    Мене до раю зваблює щоночі.
    Писати годі! В сторону калам!
    Прокинулася мавка, ласки хоче...

    07.05.2018р.


    Дарма

    А друг ще той. Уточнюю - "дружок",
    Зневагою, як перегаром дише.
    Підлесників зганяє у кружок
    Аби хвалили незугарні вірші.

    Звичайно, у поезах я не Бог,
    Митці малюють кращі краєвиди.
    Але заліз в його чортополох,
    Поскошував каліки-пустоцвіти.

    Пощезли кострубатості, вода,
    Хотілося сказати "Все в порядку"...
    Даремний труд, етична суєта -
    Пирій миттєво повернувсь на грядку.

    Якби хвалив, був чемний і м'який,
    Послухався б хоч раз своєї жінки,
    То не почув би: - Хлопе! Хто такий?
    Не пнись титанам правити нетлінки!

    Перемогти не здатен я орду,
    Із колючок утік у ружі й астри.
    На самоті вінки словес плету,
    Дарую читачам чудовий настрій.

    08.05.2018р.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.48) | "Майстерень" 5.5 (5.47)
    Коментарі: (5)


  31. Ночі Вітер - [ 2018.05.06 22:11 ]
    А ти...
    А ти – звичайна? Як і всі?
    Чи маєш щось таке незнане,
    Що відчувається в росі
    І вечорами в травах тане?

    О, ні – як всі, але одна –
    Це так буває на світанні,
    Коли самотність поглина
    В нестерпних муках і чеканні.

    А може інше – тихий сум
    І не твоє – моє блукає
    Звичайне, кинуте в росу,
    Вечірнім небом догорає.


    Рейтинги: Народний 6 (5.78) | "Майстерень" 6 (5.91)
    Коментарі: (5)


  32. Олександр Сушко - [ 2018.05.05 18:27 ]
    Творчість
    Поетів я ізмалечку люблю,
    Дядки нівроку, і тітки хороші.
    Загнати лежнів годі на ріллю -
    Митців півкулі до сидіння гожі.

    Годує люд вельбучних байстрюків,
    Величним називаючи безглузде.
    А в мене й ніс від праці шкарубкий,
    Подамся, браття, я у златоусти.

    Навчився мудро супити чоло,
    Закочувати мрійливо очиці.
    Язик працює, наче помело,
    Уже і тема зріє у підкірці.

    Ви не поснули, братчики, агов!
    Сідаю мити вам душевні рани.
    Сюжет новий, незвичний. Про...любов,-
    У палісаді стогони коханих...

    Правицею недовго поводив,
    Лише строфу одну писнув у книжку.
    Для пишних од я надто молодий,
    Жона гука: - Стрибай до мене в ліжко!

    05.05.2018р.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.48) | "Майстерень" 5.5 (5.47)
    Прокоментувати:


  33. Марія Дем'янюк - [ 2018.05.04 11:49 ]
    ***
    Зібрав пелюстки яблуневі..
    Робив з них пухкі хмарини:
    І клеїв їх на небесну хустку
    Із голубого сатину.

    Тюльпанову виплів корону
    Із жовто-червоного квіття.
    Її одягав на сонце -
    Засяяло все у світі.

    Нарцизів зірвав оберемок,
    То місяцю білоквітки,
    Щоб тішив маленькі зорі,
    Самотні, наче сирітки.

    Опісля до самого ранку
    Блукав у чудесному лісі:
    Мелодію білих дзвіночків
    Приніс лелечатам на стрісі.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.45) | "Майстерень" 5.5 (5.39)
    Коментарі: (8)


  34. Олександр Сушко - [ 2018.05.03 16:58 ]
    Дарма
    Уми поснулих братчиків не руш,
    Це - неживі, від подихів аж темно.
    Тече повз мене рій погаслих душ,
    Зі взорами, опущеними в землю.

    Сусід за могорич усе продав,
    У перегарі дух зотлів потроху.
    Без крил життя прожити - це біда,
    Бо туші в салі обростають мохом.

    Летить онука в бар на помелі,
    Підзаробила тим, що нижче пупа.
    А неня копирсається в землі:
    Працюй стара - аж доки ляжеш трупом.

    Дарма з пера упав гнітючий вірш,
    Чорнило аж пропалює сторінку.
    Кричу "Прокиньтесь!". Чую - мертву тиш:
    Народ працює, заробля копійку.

    03.05.2018р.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.48) | "Майстерень" 5.5 (5.47)
    Коментарі: (2)


  35. Марія Дем'янюк - [ 2018.05.01 14:20 ]
    Промінець
    Промінчик сонця у листві тополі.
    Щось вітер йому шепче обережно.
    А він, наусміхаючись доволі,
    Радіє світові так щиро і безмежно.

    За мить,у яблуневім пишноцвітті
    Окрасою весільного віночка.
    А далі - полотно біловишневе,
    І гудзиком він скочив на сорочку.

    У верболисті золотава стрічка,
    Замилувалась вербонька собою:
    Глядівся довго у хмаринорічку
    Як дівчина у дзеркало весною...

    На вечір скочив у мощену хату
    І умостився вогником у свічку,
    Яснів і слухав як старенька мати
    За діточок молилася всю нічку...


    -


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.45) | "Майстерень" 5.5 (5.39)
    Коментарі: (9)


  36. Олександр Сушко - [ 2018.04.30 10:37 ]
    Такі як я...

    У світі прагматичних торгашів
    Купюрою губу одвислу пестив.
    Аж раптом - Стус (той, що Василь) ожив,
    Вручає захалявні палімпсести

    І каже: - Ти посидь за мене, йди,
    Блощиць голодних погодуй у клітці.
    В мордовській мерзлоті зостав сліди
    І сивим стань у молодому віці.

    Не хочу мук і смерті! Боже збав!
    Для мене ковбаси та жінки досить!
    Поет із розумінням покивав
    Й розтанула у тьмі блідава постать.

    Сміливим - битви, гробарі, тюрма,
    А ховрахам - нора, шматок городу.
    Таких як Стус - на світі вже нема,
    Такі як я - віршують про свободу...

    29.04.2018р.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.48) | "Майстерень" 5.5 (5.47)
    Прокоментувати:


  37. Олександр Сушко - [ 2018.04.28 15:45 ]
    Хрест
    На хрестовині вИшу вже давно,
    Цвяхи надійно вбито у кінцівки.
    Впивається в чоло терновінок,
    І крапле кров - для пастви чудо-ліки.

    Вже сотий поціляє камінцем,
    Бо знає - я не можу дати здачі.
    Хай вірить люд, що я прощу їм це,
    І Батько живолупів цих пробачить.

    Товпа кричить " Ату! Чави! Убий",
    Злетілись на Голготу як ворони.
    За кожну краплю Божої ропи
    Летітимуть в геєну легіони.

    Напишуть, що любив своїх рабів,
    Переінакшать правду чорноризи.
    Насправді - цей народ мене убив,
    І хоче аби взяв до парадизу.

    Прибили Бога кріпко, на віки!
    Та час летіти в Татові обійми.
    Хрестище розпилять селюки -
    Дрівцята дорогі в Єрусалимі.

    В Едемі дух розтерзаний ожив,
    Готуюся до другого пришестя…
    Про милосердя Богу не кажи -
    І ти висіти будеш на охресті.
    28.09.2018р.

    28.09.2018р.

    Такі як я...

    У світі прагматичних торгашів
    Купюрою губу одвислу пестив.
    Аж раптом - Стус (той, що Василь) ожив,
    Усучив захалявні палімпсести

    І каже: - Йди, за мене посиди,
    Блощиці підгодовуючи в клітці.
    Зостав сліди в мордовській мерзлоті
    І сивим стань у молодому віці.

    Не хочу мук і смерті! Боже збав!
    Для мене ковбаси та жінки досить!
    Поет із розумінням покивав
    Й розтанула у тьмі блідава постать.

    Сміливим - битви, гробарі, тюрма,
    А ховрахам - нора, шматок городу.
    Таких як Стус - на світі вже нема,
    Такі як я - напишуть про свободу...

    01.05.2018р.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.48) | "Майстерень" 5.5 (5.47)
    Коментарі: (6)


  38. Олександр Сушко - [ 2018.04.27 11:20 ]
    Земне та небесне
    Присів на хмарку, бовтаю ногами,
    Чешу пегасам гриви і хвости.
    Петро на мене гримає з-за брами
    Аби у рай худоби не водив.

    І взагалі - мені сюди зарано,
    Бурчить, але веде у власний дім.
    А там черниця накрива "поляну"...
    Та мова не про самогон утім.

    Архангели, як завжди, напідпитку,
    Розслабились од праведних трудів.
    А гості вже знесли Петрову хвіртку,
    Прийшли баби і хлопці молоді.

    Черпають душі ангельську наливку,
    Ковтнув і я, похекав у рукав.
    Прийшла пора дмухнути у сопілку -
    Нехай святі ушкварять гопака.

    Молотяться гріховні побрехеньки,
    І вірші про веселих удовиць.
    Ожив Едем. Регоче помаленьку,
    Народець ноженятами "хвиць-хвиць".

    Гуляли аж до вечора безгрішні,
    Поцмулюючи грапу із діжок.
    Пора додому, під квітучі вишні,
    Топтати зеленавий моріжок.

    Несе з небес коняка в хату отчу,
    Викрешуючи іскри із підков.
    Ви ж не сумуйте, ще до вас заскочу,
    І заспіваю про земну любов.

    27.04.2018р.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.48) | "Майстерень" 5.5 (5.47)
    Коментарі: (7)


  39. Олександр Сушко - [ 2018.04.26 19:19 ]
    Дощ
    Хотілося, братове, пописати,
    Але сьогодні, мабуть, не судьба.
    По плану - бульба, лан ріллі, лопата
    І тещі закопилена губа.

    Не буде мавка охати у пущі,
    А буде біль, скрипітимуть крижі.
    Дружина кукурудзу шпарко лущить,
    Посіє бондюельку на межі.

    А хтось присів, заплакує сторінку,
    За спиною ірже Пегас-мара.
    А я боюся дратувати жінку,
    Із ранку не торкаюся пера.

    Але з грудей упав тяженький камінь!
    Я розігнувся! Встав на повен зріст!
    Вкошлатилися небеса хмарками,
    Ушкварив дощ, труди коту під хвіст.

    Біжать жінки додому, мов курчата,
    З носів у трави крапає вода.
    Тепер - лафа. Мощуся пописати:
    Хай до морозів ляпає сльота.

    26.04.2018р.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.48) | "Майстерень" 5.5 (5.47)
    Коментарі: (2)


  40. Олександр Сушко - [ 2018.04.25 04:03 ]
    Рятуйте!
    Про що повинні думати мужі?
    Хмарки у небі, вірші в позолоті?
    А, може, про дітей? Чи біляші,
    Які у пузо пхаєм на роботі?

    А ще про тещу добру і жону,
    Вставні зубиська і хребцеві гелі...
    Стоїть моє здоров'я на кону,
    А я пацьорю оди та ронделі.

    Гризуть хвороби, грошенят катма,
    Домучую впотьмах товстенну книжку.
    Товариш каже: - Вижив із ума?
    Клепай бабло! Коханці впещуй ніжки!

    А в мене - муза. Маряться слони,
    Стопа товче вершину Евересту.
    Усюди мир, дозріли кавуни...
    Панове! Ви слідкуєте за текстом?

    Слідкуєте. А далі - ступор, кут,
    Під віями плющить роса волога.
    Вважав, що шанувальниць маю гурт,
    У куряві летять на допомогу.

    Нема нікого. А на носі друк,
    Продав тихцем од жінки аж півхати.
    А чи потрібен плід душевних мук,
    Як шмат сальця дорожчий за рулади?

    Але думками багатію ще,
    Підкотить, може, меценат відомий...
    Та, мабуть, буду жити під кущем,
    Бо жінка люта вижене із дому.

    25.04.2018р.

    Козак

    1

    Втішають Венерчині перса м'які,
    Та пальця не всуну в кілечко.
    Не рюмсай, красуне. Бо ми - козаки -
    Одвіку стрибаємо в гречку.

    Не випало кликати нам тамаду.
    А мамою - чом би не стати?
    Насильно між нами не буде ладу:
    Життя без кохання - це грати.

    На спогад про ложе народиш дочку
    Із носиком, начебто пипка.
    Ще стрінеться доля на довгім віку,
    А я - то відрізана скибка.

    2
    Усе так і сталося. В жінки сім'я,
    Будинок, фіранки охвітні.
    Синочок є. Виглядом - вилитий я.
    Є й тато. Лиш тільки нерідний.

    А в мене судьбина зіклалась не так,
    Все сіре, немає маркого.
    Лежу і бухикаю важко в кулак:
    Хворію. А поруч - нікого...

    У жмені лишилася програшна масть,
    Здавалась козирною, ніби.
    Ні їсти, ні пити ніхто не подасть -
    Нікому козак не потрібен.

    24.04.2018р.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.48) | "Майстерень" 5.5 (5.47)
    Коментарі: (5)


  41. Олександр Сушко - [ 2018.04.24 13:26 ]
    Слово
    Не у висях чи в пеклі кати наші й судді,
    І в раю не очікуймо благ.
    Треба вчитися радість приносити людям,
    Дарувати краплини тепла.

    А доокола згаслі, самотні, недужі,
    У свитинах поношених міль.
    Щире слово дощами хай падає в душі,
    Погамує страждання та біль.

    Скільки ласки й добра в небайдужих долонях -
    Стільки ж холоду в мертвій руці.
    Глянь - до сонечка тягнеться жадібно сонях,
    Так і люди, нужденні, оці.

    Нащо ніжність нести під надгробнії плити?
    Краще світлом хлюпнути на світ!
    Не втомився щоденно до всіх говорити:
    - Я люблю вас, братове, привіт!

    Тихо поруч зажурена посестра плаче,
    Хоч не винен - себе в цім виню.
    Дам напитися скривдженій словом гарячим,
    Відігрітися біля вогню.

    24.04.2018р.

    Напухла мозоляка - просто жах!
    А тут ще й пальця врізала до кістки.
    З Пегасом нас приставлено до плах
    Щодня "піїтам" прочищати мізки.

    Аж тут сатирик зрілий, у літах,
    На мене кавкнув зверхньо і дражливо.
    А клавіша "Delite" запада,
    Що написалось - стерти неможливо.

    Він знається у нотах ре і до,
    В поезах лох, не раз писала в "лічку".
    Кусаю графоманистий задок,
    А він у мій вганя сатири шпичку.

    Цей пустотливець кублиться в селі.
    Мені ж видніше, бо живу у місті.
    Він - за мозОлі, я - за мозолІ,
    Війна така, аж заздрять терористи.

    Рогами улупились аж-аж-аж,
    І в мене, і у нього зріють ґулі.
    Мене писаки вводять у кураж,
    А цей - дубовий, на "кусь-кусь" нечулий.

    Та раптом луснув на руці пухир,
    Зітхнула із полегшеннням мозоля.
    Тепер між нами дружба, сонце, мир.
    Піду на кухню чистить бараболю.

    25.04.2018 р.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.48) | "Майстерень" 5.5 (5.47)
    Коментарі: (5)


  42. Олександр Сушко - [ 2018.04.23 09:02 ]
    Собача солідарність
    Ізранку написалася мура,
    В сльозавому топились молодиці...
    А тема є нова! Гіп-гіп ура!
    Надворі пса ганяє підлий гицель.

    Колошкає у реп'яхах бровка,
    У сак жене блохастого барбоса.
    То ж мій гавкун вступився за братка,
    Бо тут - чужак! Для песиків загроза!

    Мій вовкодав завжди без повідка,
    Щодня кнуря заковтує на шару.
    У нього вдача лагідна, м'яка -
    Піклуюся про Цербера з Тартару.

    Підкрався ззаду, за чубисько "цап!",
    ВІн моцний, важить, наче слоненятко.
    Ганчіркою мужик звиса між лап:
    Не вирветься. У пса залізна хватка.

    А шавка ухопила за штани,
    Одгризла шмат казенного сатину.
    Урок простий: собачок не жени!
    Для милосердя створена людина.

    23.04.2018р.



    Поет повчає орача життя:
    - Отут не так! А там бракує коми!
    Шкварчить на всіх і коле, мов будяк:
    - Я - надгігант! А ви - невдатні гноми!

    Іде із годувальником війна,
    Хоча без хліба не напишеш книжку.
    Селюк на Пасху різав кабана,
    Продав мені м'ясця-сальця та кишку.

    У віршотворця ж рученька пухка,
    Зневажлива і гордовита поза.
    А кашу любить. "Ще давай!" гука:
    Несуть "пігмеї" їдельце "колосу".

    Щодня громада паше за мідяк,
    А у писаки віртуальні плани.
    Жонглює словом трутень все життя,
    А до роботи не зови - не стане.

    Примчав Пегас, заскочив під кашкет,
    А муза мстива у сідницю коле.
    А, мо' й мені пірнути в інтернет?
    Докучили порепані мозолі...

    23.04.2018р.

    Жіноча воля

    Ох і ледачий чоловік!
    У голові дурниці.
    І досі, телепень, не звик
    Торкатися до циці.

    Лише робота в голові,
    А я жива істота.
    Пускаю бісики з-під вій,
    Подерлася колгота.

    У ліжку очі закрива,
    Дрижить, немов телятко.
    А я ж солодка, мов халва,
    Духм'яна шоколадка.

    Писун ще той. Мудрій-Боян!
    Мені ж потрібна ласка.
    Амур із низу. Зверху - я.
    А він: - Пусти, будь-ласка!

    Звикав до меду цілий рік,
    Тепер цвіту як ружа!
    Не спить ночами чоловік:
    Зробила з нього мужа!

    23.04.2018р.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.48) | "Майстерень" 5.5 (5.47)
    Коментарі: (13)


  43. Олександр Сушко - [ 2018.04.22 08:34 ]
    Столиця чи село?


    Бісики пускає молодиця,
    Усмішку дарує пречудову.
    Хоче жити краля у столиці,
    Викладати українську мову.

    А в селі - кабанчики, телята,
    Хлопці некультурні та лайливі.
    Хведір-залицяльник - бита карта,
    В нього все багатство - гуска й півень.

    Я ж крутий. Нора на Борщагівці.
    А якщо точніше - то "хрущовка".
    Головне з села чкурнути дівці -
    Гарно в неї варить "безтолковка".

    Хоч вельбучна - мавка роботяща,
    На городі бабрається ловко.
    Може, десь красуні є і кращі,
    Ця ж під боком, стигла чорнобровка.

    Одружився. Трійня. Все як треба.
    Упиваюся подружнім раєм.
    Лиш получка - ліліпут, маленька,
    На життя грошей не вистачає.

    Ну й судьба! У колючках, ребриста!
    Каші надокучили перлові.
    Утекли на хутірець із міста,
    Є тепер пацята і корови.

    Їжджу на роботу лісапетом,
    На поля пастись виводжу музу.
    Можна бути і в селі поетом,
    І, до того ж, із набитим пузом.

    22.04.2018р.


    Я старий чувак. Не хтивий жук.
    Забуваю про персистих мавок..
    А дівчата поруч "шу-шу-шу" -
    Вуха настовбурчив на русалок.

    Думав, щось про кухню, м"ясо, плов,
    В кожної в руці із пивом гальба.
    Помилився: шепчуть про любов,
    У одної завтра буде свайба.

    Дівці - двадцять. Діду - шістдесят.
    В неї - циці. В нього - міліони.
    Упірне дівуля в шоколад,
    Купить із рубіном панталони.

    Ну і хвеськи! Ухопи їх кат!
    Дикі тигри - не маленькі діти.
    А розмова перейшла на яд,
    Хочуть згодом вуйка отруїти.

    Мокре діло. Підле. Не нове.
    Та дарма радіють чорноброві:
    Дідуган ще трохи поживе -
    Телефон дізнався із розмови.

    Набираю. Бац - а це мій кум!
    Розказав підслухану балачку.
    Спас кнура. Не дав його на глум.
    Відьми юні стрілись на удачу.

    18.04.2018р.


    Ас

    Я - струшувач жуків. У цьому ас.
    Медалі від жони за працю вартий.
    Америка ж нехай летить на Марс,
    Мені миліші тлусті "колоради".

    Не пшукаю отрутою кущі,
    Прочовпую з відерцем між рядками.
    Це - праця для вимогливих мужчин:
    Йменують нас робочими волами.

    Сусідів лан горить од хробачні,
    Усю ботву жучиська обкусали.
    Саджати бульбу, друже, лиш почни -
    Забудеш макіяж і серіали.

    Гектар сапою двічі обгорни,
    Видлубуючи хрон та пиріяку.
    А кум ледачий, сонний, запанів,
    Із дня удень кохає жінку-мавку.

    Моя ж на грядках поле бур'яни,
    Худенький ніс встромила у земельку.
    Без рук людських дичавіють лани,
    Не буде чим натоптувати пельку.

    Нема часу читати хтивих од.
    Ми - селюки, не венеційські дожі.
    Повзуть жуки у тьмі на мій город,
    Та я з цебром чигаю на сторожі.

    22.04.2018р.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.48) | "Майстерень" 5.5 (5.47)
    Прокоментувати:


  44. Олександр Сушко - [ 2018.04.21 12:39 ]
    Пастораль

    Од праці горб. Втомився, аж змалів.
    Ручиці прикипіли до лопати.
    Буколіки потрібні цій землі,
    Комусь природу варто описати.

    Поклони б'ють земельці селюки,
    Іде ратай з відром вівса за плугом.
    Утніть, брати, величне, на віки -
    Як жайворина тьохкає над лугом.

    Про сонечко усміхнено-ясне,
    Отари хмар, блукаючих у небі.
    Життя ж людей, як правило, пісне,
    Немає барв, складається із сепій.

    Солоний піт - оце й уся краса,
    В буденщині поезія відсутня.
    Пошерхлі губи спрагло облизав:
    Я не поет. Не вийшло з мене трутня.

    Селянське житіє - " А зохен вей!",
    До осені не вилізу із нивок.
    А степ дзвенить! Сюркоче соловей,
    Вплітає спів у мукання корівок.

    21.04.2018р.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.48) | "Майстерень" 5.5 (5.47)
    Коментарі: (2)


  45. Олександр Сушко - [ 2018.04.20 09:18 ]
    Моя земля
    Усе життя мій брат куняв-дрімав.
    А як не спав - чуже хапав у руки.
    Тепер фінал, жалітися дарма -
    У злиднях помиратимуть онуки.

    До цього йшло. Все решта - балачки.
    Уся країна лазить попідтинням.
    На чужині кайлують діточки,
    Стареньким дівам роблять омовіння.

    Всевишньому не варто слати скарг,
    Ми недостойні раєм керувати!
    Втонув Едем у бруді й бур'янах,
    Тож хай панують грошовиті зайди.

    Біжи хутчій сушити курагу,
    Бо тут війна, нестатки, безголов'я.
    Хто не втече - зігнеться у дугу,
    На мідяки мінятиме здоров'я.

    А я зостався. Заступа беру,
    Посію моркву, буряки і спаржу.
    На цій землі, розтерзаній, умру,
    У ній навіки спочивати ляжу.

    19.04.2018р.

    Камасутра городника

    Знов у лузі пасеться корова,
    І літає бджола між квіток.
    Для картоплі є поза чудова -
    Треба в небо підняти "гудок".

    Чавить ніжка на заступ завзято,
    Штик у землю вгрузає вогку.
    Бульбу в землю засовує лада:
    Смійся, жінко! Втішайся! Шикуй!

    Не лінуйся зігнути хребтину,
    Фітнес ловкий, аж скрапує жир.
    Для труда народилась людина -
    Чоловіку на слово повір.

    Є позиції дуже цікаві:
    На колінах, навприсядки, сторч.
    Витинай повзунця в різнотрав'ї,
    Я ж уриюсь у земля, мов корч.

    Кайлування таке сексуальне!
    Припече - то ставай голяка.
    Лан ріллі для городника - спальня,
    Пиріяка - перина м"яка.

    Аж до вечора хекала пані,
    Натомилася, спала з лиця.
    Ще годинку - і ми на дивані
    Трупом ляжем у позі мерця.

    20.04.2018р.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.48) | "Майстерень" 5.5 (5.47)
    Коментарі: (2)


  46. Олександр Сушко - [ 2018.04.19 07:38 ]
    Пегасовим улюбленцям
    У нас прагматичне сторіччя,
    Працюють дитина, спудей.
    Пописує геній про вічне,
    А я - про звичайних людей.

    Поети живуть в закарлюках,
    Трясуть над папером чуби.
    У брата ж порепані руки -
    Три вахти підряд відробив.

    Пишаються душ ескулапи,
    Бо гарне вліпили слівце.
    А в "Зоо" кривляються мавпи -
    Огидно дивитись на це.

    Щоденно віршована повінь
    В газетах вирує за блат.
    А кум - на сторожі, у полі.
    Вже дід, а в руках автомат.

    Митець апріорі захланний,
    Поплескай йому, догоди...
    Чи варті творіння пошани -
    Оцінить суспільство. Не ти.

    18.04.2018р.



    Удача

    Я старий чувак. Не хтивий жук.
    Забуваю про персистих мавок..
    А дівчата поруч "шу-шу-шу" -
    Вуха настовбурчив на русалок.

    Думав, щось про кухню, м"ясо, плов,
    В кожної в руці із пивом гальба.
    Помилився: шепчуть про любов,
    У одної завтра буде свайба.

    Дівці - двадцять. Діду - шістдесят.
    В неї - циці. В нього - міліони.
    Упірне дівуля в шоколад,
    Купить із рубіном панталони.

    І мені кортіло молодих,
    Закохався в пишногруду сарну.
    Покарав Господь колись за гріх:
    Опинився хутко у лікарні.

    Ну і хвеськи! Ухопи їх кат!
    Дикі тигри - не маленькі діти.
    А розмова перейшла на яд,
    Хочуть згодом вуйка отруїти.

    Мокре діло. Підле. Не нове.
    Та дарма радіють чорноброві:
    Дідуган ще трохи поживе -
    Телефон дізнався із розмови.

    Набираю. Бац - а це мій кум!
    Розказав підслухану балачку.
    Спас кнура. Не дав його на глум.
    Відьми юні стрілись на удачу.

    18.04.2018р.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.48) | "Майстерень" 5.5 (5.47)
    Прокоментувати:


  47. Оксана Дністран - [ 2018.04.17 22:46 ]
    ***
    Люблю весняний диво-фіолет,
    Який землля-чаклунка випадково
    Розсипала перлинами з подолу.
    Повітря тягнеться, як мед.

    Росою вмиті ніжні пелюстки
    Зворушливо ховають серцевину.
    Над ними завмираю безневинно
    Замилуванням сторожким.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.42) | "Майстерень" 5.5 (5.5)
    Коментарі: (4)


  48. Олександр Сушко - [ 2018.04.17 10:10 ]
    Писання
    Нема роботи.Друзів теж нема.
    Сиджу один, дивлюся у віконце.
    Чайок на таці, тістечко, хурма,
    Шукаю вади у чужому оці.

    Не випускаю творчості кайла,
    Пегас і муза узяли у кліщі.
    Коханка нетерпляча утекла,
    Уваги їй потрібно, а не віршів.

    У хаті як почесний генерал,
    Працюють всі (крім мене) - жінка, діти.
    Ідіть, кайлуйте. Я ж у віртуал.
    Не заважайте генію творити.

    А от у жінки длані шкарубкі,
    Спрацьована, покірлива овечка.
    У світі трутнів кращі - письмаки,
    У голові не люди, а словечка.

    Спілкуюся потроху із котом,
    Не злазимо з просторого дивана.
    Дописую канцон черговий том,
    А потім - фітнес, фініки, нірвана...

    17.04.2018р.



    Рейтинги: Народний 5.5 (5.48) | "Майстерень" 5.5 (5.47)
    Коментарі: (6)


  49. Олександр Сушко - [ 2018.04.16 12:59 ]
    Конфуз

    Волосся в носі більше не стрижу.
    Підтоптаний. Дівчата до лампади.
    А от сусіда - той іще буржуй!
    Нову щодня кладе у ліжко ладу.

    Але в столі підзорна є труба,
    На місяці оглядую кар'єри.
    Аж тут з авта виплигує юрба -
    Русалі, афродіти і венери.

    Гуртом рвонули кралі на балкон,
    Я ж око притулив до окуляра.
    А там -сусід! Стаждалець, Лакоон!
    Сплелись клубком на ньому Гапка й Сара.

    А тілеса! Божественні! Стрункі!
    Блаженство! Рай! А гурії неситі...
    Дрижать мої долоні шкарубкі,
    Забув, що я старий, пеньок столітній.

    Скрутили мавки дядька у рулет,
    Втішалися до вечора по колу.
    Вважав, кохатись треба тет-а-тет,
    Тепер уже подобається сполом.

    Та чую крик! Бабота утіка!
    Із медиком підкочує карета:
    Помер сусід. Немає мужика.
    Не витримало серце бочки меду.

    На цвинтарі витьохкують шпаки,
    Хлебчу потроху з кухля бормотуху.
    Дивитись буду краще на зірки,
    Не пропонуйте діду груповуху.

    16.04.2018р.


    Прощання

    Намережилося невеселе,
    Емігранти збиваються в клин.
    Вимирають містечка і села,
    Шлють листи діточки із чужин.

    Хай Росія викопує вугіль,
    Хазяйнує доладньо в Криму.
    Покоління зросло недолуге,
    Друзі шепчуть: - Умовкни! Німуй!

    За Едем умирати не модно,
    Краще "Боїнгом", в теплі сади.
    А сусіда - змія підколодна,
    Приповзла на чуже з блекоти.

    Вмовкла пісня козацька орлина,
    Вкриті пилом сяйні вітражі.
    Чи поєднує нас батьківщина?
    Сумніваюся. Люд збайдужів.

    Не шукаю в роздраї достатку
    Як повсюдно голодні роти.
    Сяду краще, підштопаю латку...
    - Прощавай, рідний сину, іди.



    Рейтинги: Народний 5.5 (5.48) | "Майстерень" 5.5 (5.47)
    Коментарі: (3)


  50. Дон Жуан - [ 2018.04.16 00:06 ]
    Досвітній блюз
    Я для тебе мовчатиму коловоротом безчасся,
    хай між нами ні одягу, ні порахунку, ні планів,
    тільки пульсу два береги, й магії, скільки додасться,
    від отих, що сплелися у твердь і блакить, океанів.

    Чуєш, як надривається гострими зойками птаха,
    і грайливими хвилями пристрасті тішаться скелі,
    наче руки – обіймами, як подарунком невдаха -
    о, чим глибше нестримна ти, далі я злину з пустелі.

    Не вертайся, прошу тебе, довше лети у нестямі,
    всім собою вдихатиму сяйво - приплив за припливом,
    і з волосся долонями чари збиратиму тьмяні, -
    щоби долі складалася далі дорога щаслива.

    І опісля мовчатиму - в кожній мелодії блюзу,
    доки усмішки місяця пилом вкриватимуть срібла
    тіла диво-тканину, розкішно-приємну обузу
    задля безміру «потім», в якому ти біло розквітла.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.5) | "Майстерень" 5.5 (5.5)
    Коментарі: (6)



  51. Сторінки: 1   2   3   4   5   ...   112