ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вовк
2017.08.17 06:37
О земле вкраїнська…
Розкішная земле вольготно козацької слави.
Тебе осіяло від сходу до заходу сонце премудре стоглаве,
Тебе ізорали волами, засіяли диво-словами…
То ж чим проростеш?

- Синами-орлами… дівками-зірками...
всебожих нащадків мали

Микола Соболь
2017.08.17 06:37
Книжки не модно стало купувати,
Живити душу нічим. Злидні!
А кажуть, що колись були багаті
Та все проїли, стали – бідні.
Душа вона вимолює і хоче
Шматочок хліба на ім’я – духовність.
А тіло упирається охоче: –
Ось ковбаса! Не до книжок натомість…

Микола Дудар
2017.08.16 22:57
Безмовний міжпланетний діалог
ми мордами торкаємось об всесвіт
я вірю що у нас єдиний Бог -
одна із тисячі подібних бесід…

У нього завжди кістка на обід
і він такої ж як і я окраси
ось тільки лап чотири, вуха, хвіст

Марія Дем'янюк
2017.08.16 21:37
На синій дзвоник прилетіла бджілка -
Вітально уклонилася голівка,
І стала квітка радісно дзвеніти:
У синє небо надсилати звуки-міти...

Церковний дзвін розлився по містечку -
Небесна радість кожному сердечку.
Летів високо...З небом поріднився...

Олександр Сушко
2017.08.16 17:43
Підкинула хлібець нога,
Розтоптано пахку скоринку.
Не відчуваємо гріха -
Голодного не чули крику.

Не бачили сирих могил,
Незнані із ботви узвари...
Мій рід залишився без крил-

Катя Тихонова
2017.08.16 16:02
Її втома була схожа до втоми старого трамваю,
Що поволі по рейках тягнув свої зимні вагони.
Здається він є і ніхто його не помічає,
Окрім тих, що чекають на нього під парасолями втоми…

Вона далеко від своєї зупинки, та річ не в тому
Вона взагалі да

Ірина Вовк
2017.08.16 15:55
ПЕТРА І ПАВЛА (12 липня за н. ст.) "Святий Петро за плугом ходить, Святий Павло волоньки водить, А сам Господь-Бог пшеничку сіє, А святий Ілля заволочує". До свята Петра й Павла готувалися колись в Україні як до початку жнив, звідси і пі

Катя Тихонова
2017.08.16 15:23
Світ ходить навшпиньки по довгих своїх коридорах,
Він сам у собі – задихається від метастазів –
Рубцюються шрамами вбивства, насильства, образи
Але не одразу, на жаль, не стираються в порох –
Ні спогади дивні, протяжністю в сотні метрів,
Ні дотики б

Вітер Ночі
2017.08.16 12:59
Ще трохи, потерпи. Вже скоро відболить.
Прозрієш без вини і без напасті.
І стане легко враз, щоб іншого любить,
Як всі – у звичайнісінькому щасті.

І знову возведеш на припічок життя
Благополуччя хатньої родини,
І попіл скинеш геть – огидні відчутт

Ніна Виноградська
2017.08.16 11:38
Душа летить, скоріш за потяг плине,
З вікна вагона літо вигляда.
Додому, в Піски, я на батьківщину,
До рідного родинного гнізда.

До вулиці, до саду і до хати,
Яких, на жаль, сьогодні вже нема.
І нікому тепер мене стрічати.

Олександр Сушко
2017.08.16 11:15
Не порушу чужих бовванів,
Маю власний магічний круг.
Серця щит - це моя кохана,
А достаток - важезний плуг.

На вустах - материнська мова,
У садку - клопітка бджола.
Є любов - оберіг-підкова,

Ніна Виноградська
2017.08.16 10:56
Вже відцвіли, відпахли матіоли,
І починають квітнути жоржини.
А яблука в садах висять довкола,
І біля Сейму визріли ожини.

Заполонила світ серпнева спека,
Де небо гарячуще, ні хмаринки.
Літати вчаться молоді лелеки,

Ніна Виноградська
2017.08.16 10:54
Моя державо, все у тебе є –
І нафта, й газ, і землі багатющі.
А люди – бідні, хліба не стає.
Та не згубились у вселенській гущі.

І кров їх не загусла у борні,
Бо змушені трудами виживати.
Віками закривати рот брехні

Серго Сокольник
2017.08.16 01:36
На фронті міць.
Та фронт міцніє тилом.
(а по тилах мерзота залягла)
-піди пройдись,
Та видери бадилля...
-та... Краще погламурю у "ай лав"...
-що скиглиш? Осінь?
Та була завжди.

Лариса Пугачук
2017.08.16 00:12
Проростити зерно
сантиметрiв на пару лишень
i скосити — це norm?
А що в ньому життя
починало зростати — смiття для експе-риментаторiв ласих?

Жаско поруч з такими іти.
Естетичні вони до блювоти.

Нінель Новікова
2017.08.15 22:24
За два місяці – ні краплиночки!
Погоріла трава на вигоні.
На городах усе зів’яло вже…
Пам’ятаю, як мама плакала
І просила води з колодязя
У сусідів скупих набрати,
Щоб городик наш рятувать якось.
Бо свого нам ніхто не викопав,

Олександр Сушко
2017.08.15 17:54
Із Космосом прочистився канал,
Одкрилися усі мистецькі чакри.
Поезії - гора! Десятий вал!
А ще недавно - ступор, тиша, закреп.

Чорнилом густо ручка ляпотить,
На пучках натираються мозолі.
Пегаса рве на клапті хижа пліть -

Олександр Сушко
2017.08.15 17:53
Берлоги, нори та дірки...
Наїдки, ліжка і планшети...
З колонок лине звук м'який,
А на екрані - вінегрети.

За костомаху йдуть торги,
Чаклун угадує погоду.
Печуть новини, пироги,

Ніна Виноградська
2017.08.15 13:21
Гаряче літо і пекельна спека,
На вулиці, неначе на пательні.
До осені вже зовсім недалеко,
І кольори здебільшого пастельні.

Вже фіолетом налилися сливи,
Сади пропахли скрізь наливом білим.
І дозрівають зеленаві гливи,

Ніна Виноградська
2017.08.15 13:20
Де котить хвилі, половіє жито,
Лягають роси на шовкові трави,
Там хлопчакує невгамовне літо
І коники стрибають у отави.

Там біля річки лози миють ноги,
Вповзає вуж ножем у тиху воду.
Улітку до ріки усі дороги,

Ніна Виноградська
2017.08.15 13:17
Вже за плечима стиглий вік,
Недавно зовсім був зеленим.
Були потрібні ще стремена,
І безкінечних справ потік.

А нині стримуєш коня,
Роки осіли на рамена.
Позолотіли шати клена…

Ліна Масляна
2017.08.15 12:10
Перетинала сни далеким плаванням,
Передбачала розвиток подій,
Потік думок в годинники розплавила...
Як жаль. Ти не єдиний і не мій.

А ти мені - надболісна кремація,
Хоч я тобі - закритий океан,
І моя мрія - вже давно не Франція,

Ірина Вовк
2017.08.15 10:32
Україна дочекалася Спасів та Пречистих: І Спас - Маковій.
З Першим Спасом в Україну приходили жнива і народні обряди, пов'язані з ними. На Маковея в Україні святили букети-маковійки і мед, бо це і Медовий Спас, і Спас на Воді, бо ще сьогодні освячують

Ірина Вовк
2017.08.15 10:09
З'ЯВА V

ЮДА
(до себе)
... І відійшла... назавше відійшла...
назавше!..

АССАХАР

Олександр Сушко
2017.08.15 07:26
Вона красива – просто жах!
Прожив би вік із нею в спальні.
Та я - бобиль, мудрець–монах,
На лобі зморшки вертикальні.

Домівку маю чималу,
Її здаю – потрібна каса.
Піймав до вулика бджолу,

Ігор Шоха
2017.08.14 20:21
Ми ще дорослі, та будьмо як діти,
як заповів Назарянин Ісус.
Діти Росії –
найбільші! –
у світі.
Гей, українці, а нумо – учити,
поки на небі
ні пари із уст.

Серго Сокольник
2017.08.14 18:56
конкурсное стихотворение на фестивале ИНТЕРЕАЛЬНОСТЬ 2017 с обязательным использованием строки НО САМЫЙ ЦЕННЫЙ, ВСЕ-ТАКИ, ПОДАРОК***

Окончен бал. Мой праздник. День рожденья.
Все разошлись. Я, выбившись из сил,
Как генерал прошедшего сраженья,
Веду

Олександр Сушко
2017.08.14 18:01
Залоскочи мене, русалко,
Цілуй, однині все одно.
Зів’янули пахкі фіалки,
Кохання вицвіло рядно.

Впаду без розпачу в обійми,
Втоплю у хвилях зойкіт, крик.
З коханою скінчились війни -

Владислав Лоза
2017.08.14 17:54
Поприпікали до осі
Часник, сапфіри та багно,
Над жилами ятріє шрам,
Під ним співає у крові
Струна, вгамовує борню
Давно забуту. Цей танок
Уздовж артерій, колоо-
біг лімфи – у шляхах світил,

Кристіан Грей
2017.08.14 15:46
Люблю природу і сади,
Ліси й поля, де трави й луки -
Частенько я ходжу сюди,
Щоб постріляти із «Базуки»*.

Вчеплю на яворі мішень,
Стрельну в десятку із «Фантома»**,
А навкруги – ані телень,

Ігор Шоха
2017.08.14 11:59
Коли уже осатаніють «наші»
або не перебісяться свої
нувориші, козли, багатії,
побачимо Ємєлю на параші,
що агітує на нові бої.

***
Минуле наше золоте.

Ірина Вовк
2017.08.14 09:40
З'ЯВА IV

Юда збуджений ходить якийсь час,
входять Магдалена, Аре і Марта.

Юда—Магдалена—Аре—Марта.

ЮДА

Ірина Вовк
2017.08.14 09:33
З'ЯВА III

Юда—Сангедріон.

ЮДА
Що... ви?..

САНГЕДРІОН

Микола Соболь
2017.08.14 04:38
У серпні дозріває урожай,
Запахли мед, і яблука, і груші,
А сонце дожирає зелень, сушить
І без того уже посохлий край.
Забили дзвони – Спаса наяву.
Лелеки затріщали на болоті.
Душа зашепотіла тихо: – хто ти?
А справді – хто? У світі де живу.

Володимир Бойко
2017.08.14 02:36
Ви любіть нас. Бо ми – москалі.
Ми найстарші брати на землі,
В нас турботи печать на чолі
Про народи великі й малі.

Щоб лояльним був електорат,
Прийде «вежливый русский солдат».
Аргументи в нас – танки і «Град»,

Микола Дудар
2017.08.13 21:52
Мені потрібна радість - не з трибун…
мені б її
хоч жменьку
буде
досить
я знаю як
і виросте табун
зернят отих з мікроскопічним ростом
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Ілля Рибалко
2017.08.09

Семенюк Світлана Семенюк Світлана
2017.08.09

Гетьман Павло Чорний
2017.08.08

Стригони Кампус Стригони Кампус
2017.08.06

Віта Ренай Віта Ренай
2017.07.29

лучана лучана
2017.07.27

Христина Татіана
2017.07.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія - Останні надходження за 30 днів


  1. Микола Дудар - [ 2017.08.16 22:59 ]
    Вірному своєму псу...
    Безмовний міжпланетний діалог
    ми мордами торкаємось об всесвіт
    я вірю що у нас єдиний Бог -
    одна із тисячі подібних бесід…

    У нього завжди кістка на обід
    і він такої ж як і я окраси
    ось тільки лап чотири, вуха, хвіст
    і дуже язиком лизнути ласий

    Відразу з ним домовились на «ти»
    він справжній мого настрою локатор
    і хай цей світ летить під три чорти
    а нашу інь від янь не віддірвати

    Ми вже зрослись притоками річок
    ми вже як гавань у лиху погоду
    він не відходить більше як на крок
    і це у нім зароджено відроду

    І жодного, він, дня на ланцюгу
    він рівний, як партнер, у раціоні…
    і щоб не дав, він спробує на нюх
    а вже після обслинює долоні

    Він кращий від усіх кого встрічав
    найкращий якщо чесно і відверто
    я мову розуміти їх почав
    а мови, як відомо нам, безсмертні…
    16-08-2017


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (5.54)
    Прокоментувати:


  2. Ігор Шоха - [ 2017.08.14 20:10 ]
    По спіралі віків
    ***
    Ми ще дорослі, та будьмо як діти,
    як заповів Назарянин Ісус.
    Діти Росії –
    найбільші! –
    у світі.
    Гей, українці, а нумо – учити,
    поки на небі
    ні пари із уст.

    ***
    Так і є,
    що поміж вільних вільні
    бігали в Союзі,
    хто куди,
    гріховодили на всі лади.
    І тому усі вожді
    дебільні
    у великорукої орди.

    ***
    Відома логіка ординця:
    усі погани – українці,
    а Путя – янгол во плоті.
    Але які його путі
    до осіянної столиці?

    ***
    А українці – і погані,
    і недонищені ущент…
    Залізна логіка Вована:
    якщо хороші
    росіяни,
    то Петя –
    хунта й Піночет.

    ***
    Літає лебідь.
    Запливає щука
    за бакени та видимі буї.
    І тільки раку мука,
    …та наука,
    як помагають іншому
    «свої».

    ***
    По колу ідемо
    чи по спіралі,
    яку опише дзиґа
    чи юла –
    у всьому друга сторона медалі
    до істини ще далі,
    ніж була.

                                  2017


    Рейтинги: Народний -- (5.58) | "Майстерень" -- (5.76)
    Коментарі: (3)


  3. Ігор Шоха - [ 2017.08.14 11:32 ]
    Гадання на гущі
    ***
    Коли уже осатаніють «наші»
    або не перебісяться свої
    нувориші, козли, багатії,
    побачимо Ємєлю на параші,
    що агітує на нові бої.

    ***
    Минуле наше золоте.
    Собі приписуємо те,
    чого іще немає.
    Ідемо обраним шляхом,
    аби покинути дурдом
    обіцяного раю.

    ***
    І рай, і пекло – це тобі не хата,
    в якій чекають друзі і брати.
    І ні́кого з нічого обирати.
    Та як ото – нізащо умирати,
    коли за тебе нікому іти?

    ***
    Ми веселі, а часи суворі.
    Оцінили місію чужу
    по стіні на суші і на морі.
    Маємо стояти у дозорі,
    та зове майбутнє за межу.

    ***
    Випікає доля свіжі рани,
    мов горшки опалюють святі.
    Та не ті горнила і майдани,
    і не ті у полі отамани,
    і основи нації не ті.

    ***
    Побажаймо поету удачі.
    Хоч задачі у нього малі,
    лише він у годину гарячу
    по долоні планети побачить,
    що чекає її у імлі.

                                  2017


    Рейтинги: Народний -- (5.58) | "Майстерень" -- (5.76)
    Коментарі: (1)


  4. Микола Дудар - [ 2017.08.13 21:38 ]
    Мені потрібна радість.
    Мені потрібна радість - не з трибун…
    мені б її
    хоч жменьку
    буде
    досить
    я знаю як
    і виросте табун
    зернят отих з мікроскопічним ростом
    я знаю де
    бурити і коли
    з якої сторони холодний вітер
    чому із чим у купі заболить
    яких не прислоняти краще літер
    до її ніг
    і до її очей
    пречистим днем навідатись у церкву…
    із тисяча непотрібу речей
    я відберу напів… і вміру терпке
    мені потрібна радість - не з трибун
    мені б її хоч жменьку буде досить
    табу…
    табу…
    табу..
    одне табу
    і знову човен
    в океан
    відносить.
    13-08-2017


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.5) | "Майстерень" -- (5.54)
    Коментарі: (1)


  5. Микола Дудар - [ 2017.08.13 12:33 ]
    (називний післядощевий етюд)
    … А ще воно спогодилось відразу
    і сонях перегнуло від похвал
    і хмари розвернувшись спілим задом
    побігли в ліс продовжувати бал…
    і бджілки із справжнісіньким похміллям
    галділи про нектар наперебій
    горобчики поперлись на весілля --
    і лиш маляр описував сувій…
    13-08-2017


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (5.54)
    Коментарі: (1)


  6. Ігор Шоха - [ 2017.08.12 09:12 ]
    Під Божою рукою
    Приснилася Його десниця.
    Не знаю, що це означає.
    Мені у пекло не годиться
    і рано нібито до раю.

    І чую, – вівці мої, вівці,
    усі підете за тумани...
    І наче гладить по голівці,
    що я буваю неслухняний.

    Але усе одно – на небо
    під молодими бур'янами.
    Молюся нібито за себе,
    а горюватиму за вами.

    Ачей ніколи не побачу
    усе, наліплене із глини?
    Хоча я, може, і не плачу
    за долю кожної людини,

    що ми під Божою рукою
    ще чимчикуємо у пекло,
    хоча і, ніби, наді мною,
    і хоч, неначе-то, не смеркло.

    І ще воюємо на славу,
    і попадаємо у тему,
    і не поховані окремо.
    Але які буяють трави!
    Які некошені отави!
    Неначе ми і не живемо.

                                  12.08.2017


    Рейтинги: Народний -- (5.58) | "Майстерень" -- (5.76)
    Коментарі: (1)


  7. Ігор Шоха - [ 2017.08.11 22:30 ]
    Архетипи психоаналізу
    ***
    Наші анульовані брати
    хворі маячнею. Їм іти
    та й іти
    ...до білої гарячки.
    І етапи їхньої болячки:
    окаянні-нелюди-кати.

    ***
    Життя стирає, наче гумка,
    останки Божого дарунку,
    у чім тримається душа.
    А не даємо одкоша,
    то уявіть її ґатунки,
    коли чиясь лукава думка,
    її з'їдає, як іржа.

    ***
    Геній зіп'ється, а п'яний проспиться.
    З неба ясного вбиває не грім.
    Істина вся полягає у тім,
    що і лукаве найбільше боїться
    того, що є очевидне усім.

    ***
    Одне повзе. Літає інше.
    І вище нижчого клює.
    Усім ідеться як раніше.
    Але, кому од цього гірше
    у небі бачення своє.

    ***
    Доля сідлає. Батіг поганяє.
    А у кебети роботи нема,
    поки на битій дорозі до раю
    все дістається тобі задарма.

    ***
    Не гоже бути зрячим, та сліпим,
    коли чиясь позиція не чесна.
    Та між людей ступаймо обережно
    і зопалу не клюймо на калим,
    а щирі душі довіряймо тим,
    хто довіряє нам себе безмежно.

                                  08.2017


    Рейтинги: Народний -- (5.58) | "Майстерень" -- (5.76)
    Прокоментувати:


  8. Микола Дудар - [ 2017.08.11 21:23 ]
    Мрії - тату
    Вона на обкладинці віп-журналу
    у Нього кіно своє він завклуб
    по половинці розчахли причалем
    дзвіночки і верби… мрії-тату…
    Вона подалась за щастям до міста
    Він півдороги їй - богу пройшов
    Вона ще писала - під вікнами Вісла
    а Він кілька слів про осінь і то…
    Вона з горизонту зникала потроху
    Він з головою пірнув у кіно…
    Вона рекламує шампуні панчохи
    а Він потихеньку нищить вино
    11-08-2017


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (5.54)
    Коментарі: (2)


  9. Ігор Шоха - [ 2017.08.11 19:27 ]
    Перспективи
    На зло собі оголосили моду
    ще за лихого ангела Зорі,
    який тероризує всі народи.
    Немає ані волі, ні свободи,
    де грозні і насильники – царі.

    Не негри й індіанці мутять воду,
    а невситимі кров'ю москалі.
    Жахає окупація землі
    багатіями ницої породи,
    де путі і гундяї – королі.

    А наші! Наші? Бевзі, недомірки
    і найманці за кусень ковбаси.
    Куди їх діти, Господи, єси?
    Депо фізіономій під копірку,
    де множаться фарбовані лиси.

    А їх – як молі! «Онучата голі»
    перепиляли дідові паї,
    переділили води і гаї…
    Воює воїн, та один – у полі,
    де націю купують буржуї.

    Які були, такі і є уперті,
    такими й залишаємось до смерті.
    Не любимо диявольських імен,
    але за ними ідемо до ями
    і наче голосуємо ногами,
    а мафія дожовує «Рошен».

                                  08.2017


    Рейтинги: Народний -- (5.58) | "Майстерень" -- (5.76)
    Коментарі: (2)


  10. Микола Дудар - [ 2017.08.10 17:05 ]
    Стало менше тротилу і побільше пісень...
    Щоби щастям промило…
    щоби з ринви текло…
    щоби радість із тилу…
    щоб очима не в шкло…
    встали ті що, спочили…
    стало ясно як вдень…
    стало менше тротилу
    і побільше пісень…
    10-08-2017


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (5.54)
    Коментарі: (1)


  11. Ігор Шоха - [ 2017.08.10 12:03 ]
    Українська сієста
    Викручує тучі росою на поле
    перисте руно голубе.
    Буває, що інколи – майже ніколи,
    коли тарадайкою їде по колу.
    – Цабе, круторогі, цабе!

    Ніщо із косою її зупиняє.
    У милі понурі воли.
    – Куди колимага?
    – У пекло...
    – До раю...
    А вітер у іншої хмари питає:
    – коли, кучеряві, коли?

    Не чути зозулі. Затих соловейко.
    Ніхто обіцяє дощі.
    Його канцелярія дуже далеко.
    Лягають під потяги шпали і рейки
    луною сирен уночі.

    А день допікає такою жарою,
    що краще упасти героєм до бою,
    аніж полягти у бою.

    Коли на війні не буває сієсти,
    копають окопи сапери-поети –
    останню надію свою.

                                  08.2017


    Рейтинги: Народний -- (5.58) | "Майстерень" -- (5.76)
    Прокоментувати:


  12. Ігор Шоха - [ 2017.08.09 23:50 ]
    Крізь роки і терня
                          І
    Вітаю аж із того світу,
    де ми жили і їли мед,
    як і усі совєцькі діти
    під гаслом партії, – вперед!

    Батьки у нас були уперті
    і роботящі як воли,
    коли давали їм умерти,
    але радіти не дали.

    Радянська влада годувала
    усіх селян у дві руки:
    живому очі затуляла,
    а убієнним навпаки,

    аби дивилися у небо
    і пам'ятали куркуля
    і те, що думати не треба
    бодай під зорями Кремля.

    Були ми юні піонери,
    а то й вожаті, ланкові.
    Навчала школа есесеру
    ходити в ногу. Cеляві...

    Історію старого світу
    ми одобряємо, аби
    усі були «живі-убиті»
    як Риму третього раби.

    Тому то – у собачій буді
    ховалися на цілині,
    у шахті. Снилося мені,
    який то я щасливий буду...

    Тікали нібито у люди,
    а опинялися одні.

                          ІІ
    Моя рідня по всьому світу
    освоює чужий устав,
    та не чекає заповіту,
    якого я ще не писав.

    А як напишу, буде небо
    і сонце риже й голубе.
    Та не обтяжуйте себе
    ані картинами села,
    ані питаннями до себе,
    ані історією зла.

                          ІІІ
    О! Ви атчізну захищали!
    На те і виросли сини.
    Аж у Молдавії давали
    і у Абхазії чини…
    Чому Росії всього мало?
    Кому не вистачає сала
    на тому березі війни?

    Мої освічені сестрички,
    і вас годує кацапня,
    коли ви полете щодня
    ту саму бурякову гичку?

    У Лету їдуть електрички.
    Не чує потягу рідня.

                                  08.2017


    Рейтинги: Народний -- (5.58) | "Майстерень" -- (5.76)
    Прокоментувати:


  13. Микола Дудар - [ 2017.08.09 23:34 ]
    Та знайшовся один
    На широкий загал ти думок кілька випхнув
    їм давно вже пора заробляти на хліб
    в перехреснім бою від любові до лиха
    оборону тримали на вітрах кілька діб
    їх цькували навспак й роздирали на кусні
    затикали їм рот прілим кляпом мазут
    а вони знай своє як по-божому гуслі
    для спасіння живих і не десь саме тут
    підтягнулась юрба не прості глашатаї
    торгаші із дипломом із печатками й без
    та знайшовся один шлях у небо задраїв
    він летів за думками і завчасно воскрес...
    09-08-2017


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (5.54)
    Прокоментувати:


  14. Микола Дудар - [ 2017.08.08 21:28 ]
    ***
    Чи хто ще перевершив образ Ваш
    хай олівцем чи сурмою чи словом
    хіба що літа повен екіпаж
    якщо вже й хтось збере безпомилково
    слідкуєш ти най не зів’яв в Нім штрих
    щоб жодного і натяку на звабу
    ти- вірний пес із прив’язом до тих
    хто ще стеріг в епоху Іліади…
    08-07-2017


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (5.54)
    Коментарі: (1)


  15. Микола Дудар - [ 2017.08.07 11:33 ]
    ***
    Давай втечем із міста у новелу
    прихопим для сугріву кілька слів
    і всядемось удвох в електровелик
    оце сюрприз і серпень подобрів
    ми гасанем крізь подих прямо в осінь
    навіщо їй чекати між рядків…
    не спить в дорозі гальманело - тросик
    ну майже все що я тоді хотів…

    майнути від усіх щоб тільки запах…
    щоб лоскотала близість нас обох
    а вже дістанемось - родити "Баха"
    я дуже переймаюсь бачить Бог…
    07-07-2017


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (5.54)
    Коментарі: (1)


  16. Микола Дудар - [ 2017.08.07 08:32 ]
    ( надумане...)
    Заходь в грозу і будь коли
    одкрию навстіж двері
    а ось і стіл ні два столи
    хлобисьнемо по первій
    за нас за діток за грозу
    навстоячки і рачки
    ще кілька банок тормозух
    і огірків з півтачки
    позаплітали підмели
    пора пора за барки
    ох і гроза а ще коли
    сваритись за Одарку?…
    06-07-2017


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (5.54)
    Коментарі: (2)


  17. Микола Дудар - [ 2017.08.06 22:20 ]
    (спогад-іронія)
    Вона через річку… десь на Троєщині
    шваброю стерла чи підмела…
    я тако згадую мабуть не хрещена
    може втомилась може здала

    ніхто не дізнається може й з Лісного
    випишу нас окремо у чат
    інколи хечеться не тільки пісного
    я не про себе я про дівчат...
    06-07-2017


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (5.54)
    Коментарі: (1)


  18. Микола Дудар - [ 2017.08.06 13:43 ]
    Із відчаю до неба він кричав...
    Нумо і ми захмурим до хмар
    щоби богам було слізно
    скинуть взамін ще кілька припарк
    дуже не зручно і тісно

    ближній і дальній горе-сусід
    кожен гризеться за кістку
    майже мільярд і більше тих бід
    дуже не зручно і тісно

    а як же любов ви скажете як
    хащі одні безпросвітні
    любов щось таке люби не маяч
    тільки не зручно і тісно

    чи правда одна чи тисяча правд
    візьми й пройдися по місту
    і заблукаєш посеред прав
    все наче так але ж тісно

    тому хто хмурить краще до хмар
    почесть і слава і пісня
    ну скиньте взамін кілька припарк
    дуже приспічило тісно
    06-07-2017


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (5.54)
    Коментарі: (2)


  19. Ігор Шоха - [ 2017.08.05 22:33 ]
    Опій любові
    А ми були такі ніякі,
    коли усякими були.
    У полі ще буяли маки,
    а ми нектару не пили.

    Балакали на дикій мові,
    усе робили навпаки...
    Напитись опію любові
    боялись юні козаки.

    Зате, які були дівчата
    у цьому тихому раю!
    І кожна – пісня непочата
    у рукопашному бою.

    А ми були такі щасливі,
    коли, як сарни полохливі,
    вони тікали у кущі.

    А ми ще зовсім не жонаті
    не знали, де і як шукати
    дівочі ласки уночі.

                                  2014


    Рейтинги: Народний -- (5.58) | "Майстерень" -- (5.76)
    Коментарі: (2)


  20. Микола Дудар - [ 2017.08.05 19:25 ]
    ЧИМАЛО ЩО...
    Чимало що прийдеться запровадити
    уперше чи востаннє для поліпшення
    гріши мене прошу тебе я праведно
    я буду приставати лише віршами…

    чимало що прийдеться ще доводити
    як рима заржавіє то велібрами
    в потилицю вже дихають нам роботи
    давай вже я зустріну їх півлітрою?

    чимало чим прийдеться поступитися
    почім дуель сучасна якщо тезами?
    попереду ім'я твоє носитиму
    а на щиті ще й висічу: Поезія…
    05-07-2017


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (5.54)
    Прокоментувати:


  21. Ігор Шоха - [ 2017.08.05 10:33 ]
    Диптих 2017
                                І
    У стані марення і сну
    у голові одні дурниці,
    що ніби я таке утну,
    яке не снилось і синиці.

    Я Музі напишу сонет.
    Ачей такого не бувало,
    аби абиякий поет
    не пожинав за це опалу.

    Закінчення я з’їм… На згадку,
    як це у декого бува’,
    коли не варе’ голова.

    Хоча поезії однако’,
    які читач добавить знаки
    і порозгадує слова.

                                ІІ
    І додаю іще одну частину.
    Хай буде диптих.
    От яка біда –
    сьогодні ще один боєць загине,
    але поету, як з гуся вода.

    Мене сьогодні муха укусила.
    Літала муха, узяла та й сіла
    на писані шедеври ляпоти.

    І як то виживає Муза мила?
    Творці словес такого натворили,
    що й суржику до того не дійти.

                                  05.08.2017


    Рейтинги: Народний -- (5.58) | "Майстерень" -- (5.76)
    Прокоментувати:


  22. Микола Дудар - [ 2017.08.05 00:35 ]
    ДОЛЯ
    Не солоди мене у ніч не встану
    з морозивом і пивом не підходь…
    антеною твоїх причуд не стану
    при чому тут «не вибачить Господь»?…
    пора пірнути разом у вчорашнє
    і здвинути экватор в інший бік
    ти виведеш теличку знов на пашню
    я в засідці чекатиму ще рік…
    05-07-2017


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (5.54)
    Прокоментувати:


  23. Ігор Шоха - [ 2017.08.04 23:47 ]
    Недопите літо у зеніті
    Літо ще вирує і гуде.
    Височіє сонце у зеніті.
    Луки й ниви зливою политі.
    Ожило огудиння руде.

    Випила дощі дуга веселки
    і росою узялась трава.
    Туманіє сива голова,
    що пора за обрії далекі.

    Обійду увагою моря.
    Що мені до мокрої калюжі?
    Як не є, але радію дуже,
    що у мене є моя зоря.

    Є, але далеко і нерідна.
    Маю сонце мало не щодня.
    І коли така моя рідня,
    то ніяка інша не потрібна.

    Однієї доля не дає.
    То навіщо мати нічиє?
    І кому оті вербові дулі?

    Ой, голубко сиза, час летить,
    у гаю мелодія бринить.
    Чую...
                ...і не чує.
                               Гулі-гулі!!!

                                  08.2017


    Рейтинги: Народний -- (5.58) | "Майстерень" -- (5.76)
    Коментарі: (4)


  24. Микола Дудар - [ 2017.08.03 18:14 ]
    Ой туманом сивим тай по пам'яті...
    Дививсь як мул язиком жабуриння лиже
    як вітер в очереті вовтузився з в’юном
    як сонце проникало в Осінь рижу
    спека тут, до речі, ні причому
    дививсь на небо… й згадував коржі як пахли
    як поперечкою розпилювали з братом дуб
    а ще, а ще... Чорнобиль як бабахнув
    як юність дозрівала через клуб…
    як наш парторг Митько чесав без мікрофону
    приблизно мабуть десь години з півтори
    як діда Василя на стільки тронув
    що той піднявся, цвиркнув: - За-мо-рив!
    як весіллЯ… столи - стільці завдовжки в трассу
    дивився... дихав і гепнувся в траву, приліг
    а голий страх: - попий, Микольцю, квасу
    ти нам усім сьогодні допоміг…
    03-07-2017


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (5.54)
    Коментарі: (1)


  25. Микола Дудар - [ 2017.08.02 05:27 ]
    ***
    Росте дубчак росте по сантиметру
    туман возріс і втік за течією
    росте в очах… до біса сантименти
    усе росте із швидкістю своєю…
    росте росте зупиниться старіє
    і тулиться в тепло і де солодше
    бажало б повернутися, не сміє
    бо ще ніхто не видумав ті гроші…
    31-07-2017


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (5.54)
    Коментарі: (1)


  26. Микола Дудар - [ 2017.08.02 05:29 ]
    (Викинь з голови - порада )
    Ти пестиш тиснеш любо до грудей
    ти краєш від шматка, щоб їй побільше
    од річки повертаєш до людей
    а після ще й розсовуєш по віршах
    і день за днем струмками суєти
    намотуєш клубок своїх ремісій
    а вже колись з якоїсь висоти…
    ось тут давай зупинемось, не бійся

    скажи, будь ласка, що мав на увазі?..
    і що таке є «погляди висот»?
    піди зіграй принцесу Турандот
    і випусти пари усі на квазі...
    01-07-2017


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (5.54)
    Прокоментувати:


  27. Іван Потьомкін - [ 2017.08.01 18:12 ]
    Краса жіноча - заповідна грядка

    Хай тільки захват буде напохваті
    Не заважайте жінці буть красивою.
    «Що?»-«По чім?»-«Звідки?»- не випитуйте.
    Краса жіноча - для чоловіка найцілющі ліки,
    Щоб не зостарітись дочасу,
    Не збайдужіть у цім незатишнім поки що світі.
    Краса жіноча – заповідна грядка,
    Де бережно плекають таємниці...
    Не варто на ту грядку заглядати,
    Аби не потоптати сходи ніжні.
    Хай тільки захват буде напохваті.
    Навіть безмовний.
    І цього вже стачить



    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.6)
    Коментарі: (1)


  28. Ігор Шоха - [ 2017.07.31 23:40 ]
    Ціна перемоги
    Минають слава і війна.
    Линяють лики і знамена.
    Чиїсь лунають імена.
    Перемагають безіменні.

    Перемагаючи себе,
    ідуть у Лету невагомі.
    Займають небо голубе
    усі великі і відомі.

    Усі засвоїли урок –
    вогню без диму не буває,
    а до смішного лише крок,
    коли мале перемагає.

    Були надія і стіна,
    а є окопи і підвали.
    Усе живе поубивала
    Росія і її «весна».
    А те, яка за це ціна –
    майбутньому не буде мало.

                                  07.2017


    Рейтинги: Народний -- (5.58) | "Майстерень" -- (5.76)
    Коментарі: (4)


  29. Ігор Шоха - [ 2017.07.31 21:23 ]
    Нічні бдіння
    Уві сні ми не маємо тями
    осягнути таємні світи.
    Усамітнене его ночами
    самотужки іде до мети.

    Чередою злітаються думи,
    покаяння, тривоги, жалі.
    Доливає пілюлі до суму
    самота у музеї землі.

    І у тиші нулями на масу,
    наче лущена пляма іржі,
    опадає полудою часу
    позолота німої душі.

    У вікно зазирають ікони,
    із якими вона віч-на-віч,
    опромінена сяйвом облич,
    уповає на Божі закони
    і надійну свою охорону –
    оповиту у пелени ніч.

                                  07.2017


    Рейтинги: Народний -- (5.58) | "Майстерень" -- (5.76)
    Коментарі: (2)


  30. Микола Дудар - [ 2017.07.31 14:32 ]
    ***
    Стадносте стад візьми й прожени
    душу його не прикаяну
    на косовицю хочеш до жнив
    з виру суєт на окраєну
    у молочай ромашки спориш
    де говір лоскоче щоразу:
    - Марто, попий… йди звідси… киш!
    затопцювало, зараза… -
    ткни його в оно щоб гарцював
    кОнем відлунням як пращури
    щоби п’янів то тільки щоб з трав
    а не від гріш з корита у Прапора...

    Боже, сприйми з усіх телеграм
    блажіння оце найпершою
    перепровірити може і сам
    бджілкою бути чи шершенем?!
    30-07-2017


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (5.54)
    Прокоментувати:


  31. Микола Дудар - [ 2017.07.31 14:16 ]
    Б.М ( конкретній людині )

    …тричі на день (уяви! ) пив свою сечу
    Він знав поіменно святих і братів
    частіше з усіх спотикався об нечисть -
    я б не хотів
    а на черепі бритім шрамів з десяток
    в очах абажурних зажурена тінь
    задум космічний… завернути б в податки
    я б не хотів
    куди дівся лікар…. провидці - з пробірки
    і клонить на сон вашу душу о пів…
    і грає над вами губами… не тільки
    я б не хотів
    30-07-2017


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (5.54)
    Прокоментувати:


  32. Микола Дудар - [ 2017.07.30 22:34 ]
    Як...
    Як наречена впарі з молодим
    як молоко парне у парі
    як подих свіжий нових рим
    як гріх спокутий після кари
    як літо без весни нудьгою в тінь
    як алфавіт повис без діла
    як замість сонця лиш мокрінь
    якщо забув про що боліло —

    то ти ще тут, в юрбі вербою
    і хтось слідкує за тобою…
    30-07-2017


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (5.54)
    Прокоментувати:


  33. Микола Дудар - [ 2017.07.30 17:21 ]
    Мої кумири
    Мої кумири це поспіле літо
    коротка ніч і сяєво вгорі
    і непочата коньяку півлітра
    і дзвоники на шиї у корів…
    мої кумири спокій передранній
    і запах кави… псина що з долонь
    облизує за двох свіженький драник
    і відданий в очах його вогонь
    мої кумири шепіт громовиці
    і впору дощ під сонячний коктейль
    і дотик не перчатки, рукавиці
    і ті думки… що манять в Буковель
    29-07-2017


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (5.54)
    Коментарі: (1)


  34. Микола Дудар - [ 2017.07.29 16:12 ]
    Вони були...
    Вона була дівчисько із Подолу
    а Він такий… з околиці з масиву
    між «а» і «о» їх спільного засолу
    різницю віднайшов би ти насилу
    Вона була у мами, так, єдина…
    а Він ще змалку нишпорив по світу
    а люд чомусь до кращого поринув
    і вигріб на поверхню скайп і твітер
    а тут війна і смерті на конвеєр…
    і поцики з екрану наче гусінь
    Вони, зустрівшись, вирішили теє
    підуть на Схід. І згинули під Осінь…
    29-07-2017


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (5.54)
    Коментарі: (1)


  35. Ігор Шоха - [ 2017.07.29 14:40 ]
    Хиби істини
    Анекдоти є й без бороди.
    Ось, наприклад:
    – я гроза поетів;
    – я – орел!
    – а я такий один...
    – ну, а я записаний у метри.

    І так далі.
    Далі – хто куди.
    І одні, буває, у нікуди,
    інші «вибиваються» …у люди.
    Поки не жаліємо води,
    витоку поезії не буде.

    Не біда, коли авторитет
    у природи списує сюжет
    і до дна його експлуатує.
    До усіх апелювати всує.
    Та коли усох імунітет
    і на false пускається поет,
    то і true його ніхто не чує.

                                  07.2017


    Рейтинги: Народний -- (5.58) | "Майстерень" -- (5.76)
    Коментарі: (2)


  36. Ігор Шоха - [ 2017.07.28 22:15 ]
    Із чинних об'яв
    ***
    Є наказ – іти на захід
    за вєлікую страну.
    Їй – нема безвізу. Ну,
    а його у пекло аспид
    посилає – на війну.

    ***
    Осатанілі зеки лугандона
    єдиної й ділимої на сто
    міняють Харю, Бєса і Кобзона
    на тисячу заручників АТО.

    ***
    Є об'ява, що АТО й війна –
    два боки офшорної монети.
    Є кому платити аліменти –
    розвелися біс та сатана.
    Треба обирати резидента.

    ***
    Повія вішає об'яву:
    – Шукаю милого собі.
    Так і Росія. Кучеряво
    бажає жити ця проява.
    Але не все їй по губі.

    ***
    Є нова об'ява ідіоту,
    а воно обманює себе:
    «Санкції – то Пороха робота.
    У Гаазі не чекає бота
    у клітинку небо голубе?»

    ***
    Має оголошення владика:
    – Карла і Людовік не чужі
    і йому ніде нема межі.
    На усеньку голову каліку
    вже не надувають вояжі,
    та яке опудало велике!

                                  2017


    Рейтинги: Народний -- (5.58) | "Майстерень" -- (5.76)
    Коментарі: (2)


  37. Ігор Шоха - [ 2017.07.28 11:31 ]
    Дзвони весни у літню пору
                   I
    Лірою, тихою ласкою,
    вірою, сивою казкою
    віють гаї і лани.
    За позолотою обрію
    сяє палітрою повною
    літо у небі весни.

    Ніччю, і рано, і вечором
    чути її голоси.
    Арії-оргії щебетом
    заполонили ліси.

    Це – весна! Це вона
    і голосна її луна
    мрії несе із колись.
    Кинь жалі. Ми одні
    на цій землі ночі і дні.
    Слухай і не журись.

                   II
    Падає сонце за горами,
    а поза тучами чорними
    стогне далека гроза.
    Бронзою, мідними дзвонами,
    громом, новими акордами
    б'ють у набат небеса.

    Сіє тихесенько
    дощик дрібнесенький.
    Сонце над кресами
    роси уже не зіп'є.
    А поза хатами
    з рутами-м'ятами
    літо співатиме
    соло вечірнє своє.

    У долині
    десь далеко
    чую пісню.
    Бачу одну
    зо́рю ясну.
    Лебединий
    чую клекіт.
    Нічка пізня.
    Та не засну.
    Ой не засну.

                                  2011,2017


    Рейтинги: Народний -- (5.58) | "Майстерень" -- (5.76)
    Коментарі: (2)


  38. Ігор Шоха - [ 2017.07.27 18:11 ]
    Кацапи
    Ви ще не знаєте кацапа.
    Літає мухою цеце,
    а обнімає косолапо
    і вічно має, як у цапа,
    незадоволене лице.

    Воно полює за чинами,
    аби завоювати світ,
    але відоме матюками
    або махає кулаками
    із малечку до сивих літ.

    Воно людей не помічає
    і визнає єдине – прес,
    яким і давить, і повчає.
    І у юрбі їх підла зграя
    пильнує вовчий інтерес.

    Його нема чому учити.
    Усе відомо наперед.
    Той буде оковиту пити,
    цей мать і партію любити,
    а решті треба пістолет.

    Воно затято риє яму,
    аби глибокою була
    і ненавидить до безтями –
    нахабне, люте, сите-п'яне –
    америкоса і хахла.

    А те, що нібито еліта,
    богема, «барє» і шпана –
    шурує гоголем по світу,
    із мракобісами у свиті,
    а їх ведучий – сатана.

    Оце і є союзний Чомбе
    серед опричників своїх
    і хрюш у рясі – між святих.
    Усі диктатори і зомбі
    вилуплюються із таких.

    У них ума – на дві палати.
    У шостій – Дума й ковбаса.
    Із Києва – колона п'ята,
    і гастролююча попса,
    і опозиція уся.

    Не всі Андрії. Є й Остапи –
    наємні рупори Кремля.
    На всій малоросійській мапі
    немає гірше за кацапа
    із укґаїнця-москаля.

    Відоме плем'я це пархате
    не тим, що і нікчема – пан,
    а тим, що заміняє ката,
    коли тебе попре із хати
    і поламає твій паркан.

    Питається, а може досить
    кататись на чужім горбі?

    Та видно пана по губі.
    Усе одно очима косить.

    І як земля по світу носить
    таку мерзоту на собі?

                                  07.2017


    Рейтинги: Народний -- (5.58) | "Майстерень" -- (5.76)
    Коментарі: (7)


  39. Ігор Шоха - [ 2017.07.27 10:31 ]
    Несподівані рефлексії
    ***
    Буває, і мініатюрні катрени
    не лише образи, але і ...поеми,
    і п'єси, і оди ...дощу.
    Які то скажені путі Мельпомени,
    якщо випадкові сюжети і теми
    доводять когось до плачу!

    ***
    І зоїли протирають очі.
    Месники і месниці навколо.
    Зрозуміло, що кусати хоче,
    та не ясно, що воно мололо.

    ***
    У всьому винні москалі.
    Ця істина відома.
    Надії є. І не малі.
    Чекаю миру на землі,
    але воюю вдома.

    ***
    Я не живу на Україні,
    а в Україні їм і п'ю.
    Не важко уявити нині,
    що чую соло солов'їне
    не на краю, а – у краю.

    ***
    Усе, що надбали у час есесеру
    на смерть і життя в боротьбі
    за мир і свободу майбутньої ери,
    «працюючий жулік» у пенсіонера
    на щастя здирає собі.

    ***
    А ми живемо на початку
    як є і було за дідів.
    Корупція, кража, подачка
    і каса, собі на «заначку»,
    освоєні з юних років.

    ***
    Замайоріло усе
    у бойовий «Первомай».
    Нація гасла несе:
    «Банду – долой!
    Путю – домой!
    Хунту – ?
    А Пєтя – good bye».

                                  2017


    Рейтинги: Народний -- (5.58) | "Майстерень" -- (5.76)
    Коментарі: (6)


  40. Микола Дудар - [ 2017.07.27 10:29 ]
    Салон Святої Богородиці
    Вона солодка з виглядом на всі…
    Йому повзти і дертись крізь кордони
    і кожен з них ще мріє по росі
    це право їм дісталось за купони

    і боляче і смішно - хеппі енд
    він не турист, а хто? заробітчанин
    найкращий із усіх сьогодні тренд
    чому ж не віддіслати їх у Кани?!..
    27-07-2017


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (5.54)
    Прокоментувати:


  41. Микола Дудар - [ 2017.07.26 18:21 ]
    Джерельце

    З Борисполя до вас - куди не йшло
    а звідси і до себе ціла вічність
    на прив’язі теличка за селом
    у погребі принишкло десь з півсічня
    і це не все
    сторінку розгорну
    прописане розписане... дрібниці?
    кипить бурлить на вуглях на пару
    і черга по обіду до криниці
    а ще про вас думки у кілька слів
    а ще до вас ну щодо пропозицій
    зібрати всі
    ті образи зі снів
    і як сім'я пройтися
    по столиці...
    26-07-2017


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (5.54)
    Прокоментувати:


  42. Микола Дудар - [ 2017.07.26 10:40 ]
    ***
    Якщо наш день візьме й завечорить
    а сонце відштовхнеться від орбіти
    зірву тобі і айстру і суниць
    і тихого зворушливого літа
    залиш усе скоріш біжи до верб
    стежиною униз та й понад ставом
    он місяць молодий неначе серп
    а поруч польові по шию трави
    чекатиму з гітарою чи без
    зачуєш соловейка йди сміливо
    погодилась пташина кілька тез
    озвучити з нудьги чи то з пориву…
    26-07-2017


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (5.54)
    Коментарі: (1)


  43. Іван Потьомкін - [ 2017.07.25 19:13 ]
    Так прокладають стежку до Любові
    Не варто зопалу звірятися в любові,
    Щоб на одкош, бува, не наразитись,
    А ліпше намір перелити
    В досі ніким не чуте слово
    Чи в барви трепетно втілити,
    Чи деревцем пустелю звеселити.
    І як вона замилується словом
    Чи прикипить до полотна твойого,
    Чи спеку перебуде в тіні крони,-
    Вважай, що прокладаєш стежку до Любові.


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.6)
    Прокоментувати:


  44. Микола Дудар - [ 2017.07.25 14:31 ]
    Наедине со всеми...
    Товарищ Пу, аэропорт
    исчез с лица земли под утро
    "эх бы ещё один
    аборт -
    и мир избавился б от Пута…"
    не пожелание, вопрос
    вот накопил себе на старость
    чтобы не слышать больше "SOS"
    я умереть готов задаром
    за этих юных мальчуган
    слегка небритых и безусых
    готов в Кресты иль в Магадан
    иль мы для вас не люди, мусор?
    товарищ Пу, зачем вот так
    толкаешь страны в мясорубку
    исподтишка?… себе же враг
    ну ведь бессмысленно и глупо
    ой боже мой, патриотизм…
    и это ради «новороссов»?!
    да вы больны, не ваша Жизнь
    и не увиливайте, бросьте
    вот Мать в слезах
    окаменев
    на полный рост
    свидетель Днепр -
    есмь Дух Святой! наш Божий Нерв
    а, кстати Пу, какой вы веры?..
    не может быть, ну всё, держись
    не уж -то вправду бес попутал
    откуда вы? оттуда… из…
    не впечатлительно но круто

    ...а я то здесь на кренделях
    всё изгибаюсь, вены рву
    а ну-ка хлопцы, тащи кляп
    и на гиляку дрыгом ПУ…
    2017


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (5.54)
    Коментарі: (1)


  45. Ігор Шоха - [ 2017.07.23 21:22 ]
    Секрети кузні
    Я не пишу, а «вишиваю».
    Хай крицю варить сталевар,
    а я, буває, ще й клепаю
    і закипає самовар.

    Іду косарити на луки,
    перелопачую город –
    усе одно ази та буки
    не озадачують народ.

    Метафори беру зі стелі.
    Є коцюба і рогачі.
    Уранці списую пастелі
    і силуети уночі.

    А вечорами кличу Музу,
    як не навідає сама.
    Вона поету не обуза,
    але мовчу, коли нема.

    Відомо не мені одному,
    що є боєць – один за всіх.
    І що поганого у цьому
    або у помислах моїх?

    Не оминаю акварелі
    не наполоханих сорок
    і неопалених зірок.
    Боюся лише мене-стрелів.

    Думки хапаю на льоту
    і маю те, чого не маю,
    але нікому не зриваю
    підметок з рипом на ходу.

    Оце і всі мої секрети.
    Казати може й не з руки:
    – Я не люблю пусті сюжети
    і неотесані думки.

    Ніяке діло не минути.
    Та пам'ятаю поміж тим:
    одне – склепати і забути,
    а інше – милуватись ним.


    07.2017


    Рейтинги: Народний -- (5.58) | "Майстерень" -- (5.76)
    Коментарі: (6)


  46. Ігор Шоха - [ 2017.07.23 17:03 ]
    До і після
    І
    Як любо, що немає смерті,
    коли із вирію летять
    високі думи не затерті
    як вечорами зорепад.

    А ще миліше йти до неї
    дощем у недосяжну даль
    і аж до осені цієї
    сльозою сіяти печаль.

    А ще, аби мені самому
    на битому путі оцьому
    судити, виживу чи ні
    у колі милих, любих друзів,
    чи із недолею в союзі
    тужити у самотині.

    ІІ
    Дожили до останнього літа
    і лишаються лише свої
    три дороги по білому світу
    у нові і забуті краї.

    Завершили намічене коло
    пережитої разом пори.
    Осягаємо слово - ніколи
    у підніжжі крутої гори.

    У журі ти єдина і мила,
    та немає у тому жалю,
    що і ми не своє покосили,
    забуваючи слово - люблю.


    ІIІ
    Сива осінь читає моралі
    і тасує колоду життя.
    Ти від мене все далі і далі
    і тобі у юдолі печалі
    не байдуже моє майбуття.

    Ми не маємо іншої змоги
    як іти у забуті світи.
    Починаємо із перемоги.
    Не буває такої дороги,
    де немає до кого іти.

    Розлітаються душі як птиці
    з весняної у літню блакить,
    де чекає зурочена мить.

    Умиваємо росами лиця.
    Наша доля дарується квітці,
    а надія на волю летить.

    07.2017


    Рейтинги: Народний -- (5.58) | "Майстерень" -- (5.76)
    Коментарі: (2)


  47. Микола Дудар - [ 2017.07.23 00:41 ]
    ***
    Терпимо, но
    вот мамы только и отца…
    в потусторонней жизни где-то бродят
    на улицах прозрачных - радость без лица
    не женятся и замуж не выходят
    ты там бывал однажды (было… ) повезло
    какой-то сбой
    болезнью зацепило
    оставил всех и всё
    ходил через окно
    способности? отмалчивался мило
    скрывался ты
    от санитаров и врачей
    душа, она и скальпу неподвластна
    ведь двадцать семь подряд
    ты к ним ходил ночей
    и зрел и знал и верил - не напрасно
    умом своим познавши
    вериться с трудом
    и не постичь
    как это всё случилось?
    на берегу Десны стоит уставший дом
    храни его и
    Господи, помилуй…
    22-07-2017.


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (5.54)
    Прокоментувати:


  48. Ігор Шоха - [ 2017.07.22 22:46 ]
    Перепуття
    Живемо у час перемін.
    Така уже карта упала.
    Не ми обирали, а він
    у гавані долі причали.

    У часу немає керма.
    У люду опущені крила.
    А на перепутті нема
    кому напинати вітрила.

    Надія веде уперед,
    а вибору долі немає.
    Ця дама у смужку буває...
    І поки дорога не мед,
    нехай хоч удачу поет
    рукою за гриву тримає.

                                  07.2017


    Рейтинги: Народний -- (5.58) | "Майстерень" -- (5.76)
    Коментарі: (4)


  49. Ігор Шоха - [ 2017.07.22 15:59 ]
    Незалежність від лукавого
    Історію писали не герої
    забутої уже старовини.
    Ми - орачі і ратаї весни.
    Але на сході оживає воїн
    у кожному учаснику війни.

    Ми обереги бойового духу
    усупереч Європі і орді.
    Одне погано - як укусить муха
    і настає у головах розруха,
    то кожна жаба лізе у вожді.

    Ми захищали волю і свободу.
    Віками боронили рубежі
    на заході, а нині по межі,
    де є один обов'язок народу -
    латати діри власні і чужі.

    Надія каже, - уповай на себе,
    твої діла повідає поет.
    Любов і віра - наш менталітет.
    Що на землі зав'язано, у небі
    уже реалізований сюжет.

    Опалені війною - обережні,
    та граються як діти із вогнем,
    від кого невідомо незалежні,
    у всі калюжі падаючи чесно
    охайним і опльованим лицем.

    Ні бісами, ні Богом не почуті -
    учора пацифісти і манкурти,
    сьогодні - уособлення біди,
    порукою й кайданами прикуті
    до дикої імперії орди.

    Сусіда має націю убогу,
    а ми - сусіду, а її боги -
    дияволу одному до снаги.

    Чекаємо у ляха допомоги.
    Але лукавий путає дороги.
    Герої наші - їхні вороги.

    07.2017


    Рейтинги: Народний -- (5.58) | "Майстерень" -- (5.76)
    Коментарі: (5)


  50. Іван Потьомкін - [ 2017.07.22 12:19 ]
    Дивна розмова з чорним і білим
    Аврагаму,
    лікарю й піаністу

    Руки музика поклав на рояль.
    Очі заплющив, і тої ж миті
    Долоні немов одійшли од зап’ясть
    На дивну розмову з чорним і білим.
    Ліва басила голосом Баха,
    Переливом Зілоті права озвалась.
    А за вікном партитуру на Пурим
    Зливою й вітром зима догравала.
    Пальма до шибки раз-у-раз припадала.
    Може, хотіла хоч трохи зогрітись
    Може, із нами музику слухать?
    ...Руки, мов птахи, з клавіш знялися –
    Бах і Зілоті розмову скінчили.



    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.6)
    Прокоментувати:



  51. Сторінки: 1   2