ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій Губерначук
2020.03.30 10:10
В усіх обрядах світу будь святим.
Не зневажай святих обрядів світу.
Якщо кохаєш – я твій побратим.
Коли зненавидів – спіймай і бійся вбити.

Хтось – представник яскравих модних риз.
Хтось – кутюр’є своїх тонких задумок.
І поки світ не покотився вни

Олександр Сушко
2020.03.30 09:37
Неня не відрізнялася відмінним здоров’ям. Та й і хто його мав з наших батьків, яким довелося пережити війну, Голодомор, повоєнну розруху, каторжну працю в колгоспах та на числених ударних будівництвах. Частина нашого суспільства сиділа за гратами як ворог

Микола Соболь
2020.03.30 09:28
Розквітає морелеве диво,
Наче вкрили дерева сніги.
Ми з тобою, кохана, щасливі
Дай напитися губ до жаги.

Найвідчутніша спрага кохання
Хай з роками вона не мине.
Я тонкого торкаюся стану,

Ігор Деркач
2020.03.30 09:08
Уся компанія моя –
як не лелека, то синиця...
І де ті циніки взялися,
якщо усі такі як я?

Із далини усе одно,
кого послати до Ереба,
коли чорніюче гузно,

Віктор Кучерук
2020.03.30 04:30
Мережать хмари пелехаті
Небес високих широчінь,
А вітер ширить аромати
Теплом розбуджених цвітінь.
Краса сліпучо білосніжна
Покрила землю й небеса, –
І породила в думах ніжні
Та милозвучні словеса.

Іван Потьомкін
2020.03.29 23:39
Не володіть – підвладним буть волію,
Без роздумів сповняти задуми твої,
Бо ти для мене життєдайна нива,
Дарована бозна за віщо Небесами.
Мовчазною любов’ю звіряюся тобі
І не чекаю відгуку словами.
Ну, що слова, як ти в одвіт
Обдарувала аж двома си

Сергій Гупало
2020.03.29 23:17
Вийшла моя нова книжка "Олика і Радзивілли". (Київ, видавництво «Український пріоритет», 168 стор.; тверда обкладинка, маловідомі та невідомі світлини, якісне поліграфічне виконання).
Науково-популярне видання. Друкуються мої вже опубліковані матеріал

Сергій Гупало
2020.03.29 22:58
Вийшла моя нова книжка "Олика і Радзивілли". (Київ, видавництво «Український пріоритет», 168 стор.; тверда обкладинка, маловідомі та невідомі світлини, якісне поліграфічне виконання).
Науково-популярне видання. Друкуються мої вже опубліковані матер

Тата Рівна
2020.03.29 22:39
Ти не знаєш хто мічений смертю цілований хто
Втаємничено бродить король той у чорній короні
І сидить і регоче сп‘янілий диявол на троні
Смерть ховає пробірки у полах старого пальто

Що лишається світу? - лише споглядати та жити
Заховати обличчя,

Володимир Бойко
2020.03.29 19:20
Руїна блимає з імли,
Хоча про неї геть забули.
Та не завадить, хоч коли,
Нагадувати про минуле.

Минув без користі урок,
Граблі присутні і донині.
Коли стрибаєш до зірок,

Євген Федчук
2020.03.29 18:12
Сонечко із неба уже добре гріє,
На землі травичка гарно зеленіє.
У таку погоду в хаті ми не всидим,
Тож пішли раненько до лісу із дідом.
Іти недалечко – проминули поле,
Вже й дерева голі товпляться навколо.
Ідем по стежині, слухаємо пташок,
Які й н

Олександр Панін
2020.03.29 16:44
Уривок з містичної поеми «Предтечі»

Виривай залишки совісті
із корінням,
інакше…

«Техніка виживання у Темних Світах»

Тетяна Левицька
2020.03.29 13:00
Бабця плачучи прийшла
ввечері до хати.
Дід питає:"Де була?
Трястя твою матір!

Де була?" - Заладив дід,
баба неохоче:
"Я зомліла, а сусід

Вікторія Лимарівна
2020.03.29 12:46
Думками в буремному знову Донбасі.
Здригається стеля від частих атак.
У розпачі, болі зростає хлопчак.
(У нього це коїться все на очах)
Та тільки розмови про мир не на часі.

Шість років не має від влади підтримки.
В Авдіївку вкотре приходить весн

Олександр Сушко
2020.03.29 10:21
Лютий Як же дружина хотіла цю дитину! Як мріяла про неї! Скільки сил було витрачено на те, аби виносити довгоочікуване щастя. Тричі вагітність закінчувалася викиднем. Ми моталися від клініки до клініки, витрушуючи останні копійки на те, аби отримати бо

Микола Соболь
2020.03.29 09:56
Кохання варте найтепліших слів.
Бо так воліє не юрби, а тиші.
Ти відчував, як серце серцем дише?
Коли п’янкий розмай дві долі сплів.

Іскриться світла промінь за вікном,
Їм все одно захід чи схід це сонця.
Бо люд живе у правил оболонці,

Козак Дума
2020.03.29 09:41
Я буду пахнути тобою
під серця зрушене биття.
Ми розчинилися обоє
у наших ніжних почуттях…

В очах обоє потонули,
надихатися не могли…
Лишивши лихо у минулім,

Козак Дума
2020.03.29 09:32
Ти айстра маленька – волошка,
ти квітка моя чарівна.
У платті легкому горошком
як мавка ти, справжня весна!

Волошки, волошки у полі,
краплинами впали з небес
Я знову в життєвому колі,

Сергій Губерначук
2020.03.29 09:31
Я чую: йде весна,
нехай розтане сніг –
покотиться вода,
умиє тротуари.
І цей такий скупий
на легковажність світ
після зими
лицем в грязюку вдарить.

Віктор Кучерук
2020.03.29 05:12
Не буду плакати навзрид
І корчитися в муках,
Аби лицю придати вид
Глибокої розпуки.
Не посилатиму проклять
І скарг в адресу влади
За те, що вірус зміг здолать
Надумані завади.

Олександр Панін
2020.03.28 21:49
«Феєрверків ламалися
стріли,
Бал буяв і здригався
палац,
Ми з тобою раптово
зустрілись,
Наче блискавка вразила
нас.

Володимир Бойко
2020.03.28 21:48
А передвісником біди була неволя,
А ми благали у катів подати долю.
Нам обіцяли, як завжди, велике чудо,
Але ніколи від орди добра не буде.

Народ бездумно тупцював по лабіринту...
Доволі є проводирів, та годі вийти.
І хоч надія найостання помира

Іван Потьомкін
2020.03.28 21:45
«Whether we find a joke funny or not largely depends on where been brought up. The sense of humor is mysteriously bound up with national characteristics ”,- сказано в зарисовке “Funny or not”. Отчасти соглашаясь с автором, что юмор россиянина покажется ф

Мессір Лукас
2020.03.28 19:31
Розпомадилась жінка, халат підперезує скотчем,
Наліпила пельменів, у пічці горять пироги..
Як же нудно мені! А нудьгу я втамовую скотчем,
Бо абсентом моїм протирають усе навкруги.

Нестерпимо мені, третій тиждень ув’язнений вдома..
Я дивлюся на скот

Ігор Федів
2020.03.28 18:43
Коли життя ховаємо у фантики,
У кольорові і яскраві папірці,
У пам'яті зав’язуємо бантики,
Аби дорога не вела на манівці.

Веселі і щасливі дуже радісно
Юрмою ідемо по битому шляху
І поглядаємо на долю заздрісно,

Євген Федчук
2020.03.28 17:43
Не за гірським високим станом
І не за морем - океаном –
На цих просторах степових
Жило у роки нині давні
Велике плем’я – плем’я славне.
І до сьогодні ще про них
Вітри привільнії шепочуть
І трави шелестять

Вікторія Лимарівна
2020.03.28 15:04
Ось-ось вже квітень незабаром.
Та в душу ллється гіркота,
що відчуття весни позбавить
ця карантинна пустота.

Та треба спілкуватись з нею.
Розсадник обійти біди.
Ізолюватись за потреби,

Марія Дем'янюк
2020.03.28 11:36
Зайчики дрімають в нірках,
Білочки сидять в дуплі,
А шпаки, що прилетіли,
Заховались взагалі.
І Тарасик сидить вдома,
Каже мама: "Карантин.
Пам'ятай завжди,синочок,
Ти в оселі не один!

Іван Потьомкін
2020.03.28 09:59
В далеку давнину сусідом рабі Єгошуа бен Леві був єретик, що відійшов від юдаїзму і глузував над правовірними. «Візьму-но півня,- сказав рабі,- прив’яжу до ліжка і, як гребінь побіліє, прокляну негідника». Це, власне, був час, коли Господь карає гріш

Тетяна Левицька
2020.03.28 09:57
Жаліється дружині чоловік:
"Сьогодні знову від сусіда втік.
Як тільки закортіло калганівки,
із під землі з'являється Пахілько.
Вже замахав, нахабний тут, як тут,
а на халяву роги не ростуть.
Вечеряєм подалі у альтанці,
он самогонка, як сльоза у

Сергій Губерначук
2020.03.28 08:48
Створю тобі вірша
для тих, кому за тридцять,
а для тих, кому за сорок,
хай чекають ще п’ять років.
Про цей намір
складеться дивне враження,
ніби це й не вірш,
а якесь відображення

Олександр Сушко
2020.03.28 07:16
Поезія - це завжди неповторність,
А проза - юринда! Ні те, ні се!
Колега ж - двадцять років строчить повість
І півжиття втрачає на есе.

Вважаю, що страждати так не варто,
Творю натхненно, за один момент:
Обідаю - рождається рулада,

Микола Соболь
2020.03.28 06:53
Чого смієшся? Вірус – убивця!
Поки його не відчув на собі?
Усмішки всюди, радісні лиця,
Пивасика пляшка, шлях у юрбі…

Потім додому. Мати чекає.
Назавтра закашляв – перша з ознак:
«На тобі, синку, з травами чаю.» –

Олена Музичук
2020.03.28 06:19
Дозвольте, пані і пани,
Вітати з келії моєї
Усіх заручників цієї
Епідемічної весни.

Все утрясеться і пройде:
Жалі, печалі і тривоги,
Повідкриваються дороги

Віктор Кучерук
2020.03.28 04:03
Над обрієм сонце звелося помалу
І хмари прожогом пустилися в лет, –
Обпечені жаром проміння – тікали
Вони перед сяйвом яскравим вперед.
Тіла волохаті підштовхував вітер
І вабили види просвітлі земні, –
І в слово збиралась метелиця літер,
Віщуючи ра

Віктор Кучерук
2020.03.27 21:24
Тече, міліючи, ручай
Уздовж пилястої дороги, –
Ти, Боже, згинути не дай
Життю без крапельки вологи!
З небесних сит посій сльоти
На денце сумно розпростерте,
Щоб він ожив од повноти
Дзвінкої муті водоверті.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Андрій Пелепець
2020.03.29

Степан Вишиватін
2020.03.27

Богдан Бойко
2020.03.22

Людмила Бурлаченко
2020.03.19

Анна Дудник
2020.03.15

Оранжевый Олег Олег
2020.03.12

Надія Мезрина
2020.03.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія - Останні надходження за 30 днів


  1. олександр квітень - [ 2020.03.15 22:18 ]
    Про боротьбу з коронавірусом , та сумного діда Миколу ..
    В підвалах Китайских виріс ,
    Мов кара з небес піднебесної ,
    Жахливий коронавірус ,
    Невидимий безтілесий ,

    " І треба ж така трясця матері ",
    Волали на гвалт з тривогою ,
    І генії і і аматори ,
    І просто спітнілі блогери .

    Шипіли ворожки мов смолоскип ,
    Пророцтво лихе збувається ,
    Покайтеся ж бо прийде грип ,
    Помруть всі хто не кається.

    І ось перші хворі , померлих тма ,
    Вакцини поки не знайдено ,
    Спасіння від того майже нема ,
    Писали на шпальтах сайтів .

    За мить пандемія пішла у зріст ,
    В жадобі коронавірусу ,
    І нагадали пезажі міст ,
    Картини апокаліпсису.

    Суцільна обробка парканів , споруд ,
    Сучасні медичні машини ,
    Нарешті весь прогресивний люд ,
    Сховався на карантини .

    Пливли лікарі мов у небуття ,
    В дебелих скафандрів коконах ,
    Щоб врятувати чиєсь життя ,
    У Римі , Ухані й Токіо..

    Й закляк світ мов під час чуми ,
    Запахло на біржах смаленим ,
    Й лишень дід Микола пішов до куми ,
    Хильнути на вечір чарочку..

    Прогрес не торкнувся його села ,
    Медпункт в тому році зтрощений,
    І старість вже до Миколи прийшла ,
    І чоботи в діда зношені .

    А в телеканалі якийсь чоловік ,
    Запевнив на на пресконференції ,
    Що прийде грип і буде гаплик ,
    Всім хто вже вийшов на пенсію ..

    Все камінь на душу , кінець життя ,
    Бо ж то був професор освічений,
    Сказав , значить скоро вже йти в небуття ,
    На зустріч з самою вічністю..

    Зітхнув тяжко горем розбитий дідусь ,
    З кишені дістав цигарочку ,
    Піду до куми перед смертю пройдусь ,
    Хильнути на вечір чарочку..

    Мораль у цій байці-гірка і сумна ,
    ЗЕвлада скажіть що ж ви творите ?
    В шаленому хайпі дістались до дна ,
    Невиліковно хворими ..

    Тупої сатири квартальні сини ,
    Де тести де апарати дихання .?.
    Чи ви тільки здатні дві ночі й три дні ,
    На телемостах базікати...

    Чи ви вже подумали грип нас минув ?
    Є певні логічні висновки ?
    А втім постривайте я ж зовсім забув
    Паяци не вміють мислити ..

    Зливать Україну в угоду Орді
    На це здатні наші Клоуни ..??
    Але ж пам'ятайте що бути біді
    І шлях на Ростов зготований....

    Олександр Квітень
    м.Мукачево...


    Рейтинги: Народний -- (5.29) | "Майстерень" -- (5.29)
    Прокоментувати:


  2. Тетяна Роса - [ 2020.03.06 13:33 ]
    Бордель на зеленому полі
    Розкошують будяки
    на зеленім полі.
    Придивилися дядьки –
    нижче спини голі.

    Прикидається курай
    дядьком із портфелем.
    Скільки ліжок не міняй –
    а бордель борделем.

    Не сховає срамоти
    жодне піаніно,
    як за мозок маєш ти
    те, що нижче спини.

    До вподоби комашні
    мотилі - монархи.
    На тім полі всі дурні,
    навіть олігархи.


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати: