ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Бобошко Заколотний
2019.02.22 11:25
Притулити це літо
до грудей, до чола.
(Поколовшись об трави,
скажу: «Ну і хай» собі).
Відгриміла декада
грозова-дощова,
і сусідські порічки

Юрій Сидорів
2019.02.22 10:31
Автобусних фільмів дорожній вертеп
Півдня розважає усіх пасажирів.
Позаду лишилися Умань і Київ.
За вікнами сонцем доглянутий степ.

Редактору титрів не зайвий лікнеп.
І хто йому їх написати довірив?
Автобусних фільмів дорожній вертеп

Віктор Кучерук
2019.02.22 07:23
Хоч ще зими студений подих,
Як тінь, остуджує чоло, -
Сніг перевтілює у воду
В землі пробуджене тепло.
Воно уїдливо, зісподу
Руйнує гори кучугур
І рветься швидко на свободу,
Як світла радість із зажур.

Серго Сокольник
2019.02.21 22:17
НедОгарок.
***маленька андеграундна сюрреалістична літературна поема.***

Це вітер виє чи вовчиця
Крізь морок ночі? Голова
Болить... Мені будинок сниться,
В якому Творчість прожива.
Цей дім осіб прийма солідних,

Ігор Деркач
2019.02.21 21:01
Що обирати? Вбийте – не пойму,
що діється? Яке то євре-рило
ще націю зі сцени не дурило,
а ми іще не хлопали йому?

І хлопаємо – іноді очима,
долонями, і вухами інде,
і нібито не знаємо причини,

Олексій Кацай
2019.02.21 19:31
І все ж – нехай війна й руїна! –
я твердо вірю: від Землі
до зір летітимуть невпинно
стрімкі космічні кораблі.

І з України, й з Сент-Люсії,
з Непалу, Гани, й Мексики…
І навіть, може, із Росії,

Віктор Кучерук
2019.02.21 19:19
Хоч натомлене серце збивається з ритму,
І невпинно холоне,спустошена часом, душа, -
Я вдивляюся в світ до цих пір ненаситно,
Як у небо високе з гніздечка невміле пташа.
Сотні раз намагався безсило присісти,
Дати спокій собі і не бути комусь тягарем,

Юлія Зотова
2019.02.21 14:10
Зважуватись, зважувать, вагатися...
Дійте і не бійтесь помилятися!

Тетяна Левицька
2019.02.21 08:58
Мчать життя коліщата,
а ти в чорній габі.
Будеш інших прощати -
то пробачиш собі.
Віра втратила крила
від жури і сльоти,
якби Бога молила,
не пила б самоти.

Олександр Сушко
2019.02.21 06:08
Анумо у сторону жарти,
Бо тема серйозна, ще та:
Ніхто не уміє кохати,
Лиш пишуть,- у цьому й біда.

Не ходиш наліво під верби
Із сонмищем лакомих гейш.
Тому що Ерота не треба,

Ярослав Чорногуз
2019.02.21 00:19
Ми зустрінемося навесні,
Як розтане остання сніжина,
Я мов лебідь до тебе полину
Наяву, не лише уві сні…
Ми зустрінемося навесні.

Ми зустрінемося навесні,
І підемо в зелену діброву -

Марія Дем'янюк
2019.02.20 21:47
Вода холодна? Крижана?
- Гаряча:
Палючими слізьми
Небесна плаче...
Мороз лютневий.
Мокра одежина.
Та Пломінь Гідності
Палає без упину.

Іван Потьомкін
2019.02.20 20:46
Навмисне коло товаришів не ширив.
Казав: «Навіщо додавати смутку тим,
Кому іще далеко так до вирію,
Відкіль вертаються лиш спомином гірким?»
Не був святим, та й не надміру грішним.
Не зносив сліз, порожніх слів невтішних.
Просив, щоб не поклали у

Сонце Місяць
2019.02.20 17:16
тому що дощ, хтось бо хотів дощу
лети ускрізь, не обертайся, птахо
розвидіти надміру досхочу
усе згадати & забути інше шляхом

вже не зустрінемся ніколи, не бентеж
мене, сентиментальщино погодня
у перспективі жодних снів егеж

Олександр Сушко
2019.02.20 06:26
І нащо моя дружина поперлася у районне управління за субсидією? Нащо псувала свої нерви, виклянчуючи у мертвонародженого викидня - міністерства соціальної політики - куцу матеріальну допомогу для закупівлі дрівцят на зиму та на електроенергію? Це минулог

Віктор Кучерук
2019.02.20 00:14
Звільни мене від самоти
Цілунками і сміхом,
Адже натхненню не прийти
Без радості та втіхи.
Від болю душу увільни
Очікуваним словом, –
Щоб став окриленим я ним
У діях і розмовах.

Віта Парфенович
2019.02.19 21:56
Я спізнювалася. На годину… Воно ніби-то і не набагато, але таки так. Збиралася прийти вчасно, але як завжди, в останню мить щось збивало. То виснажена готуванням смаколиків для свого коханого, бо він полюбляє різноманіття, а це все сили і час. То апатією

Володимир Бойко
2019.02.19 21:12
У відомому парку у Києві
Закладатимуть пам'ятник Вієві.
Чи то Вій, чи не Вій –
Ти піди, зрозумій,
Але щось замишляють у Києві.

Зіштовхнулися лижники в Рахові,
Довго з болю стогнали і ахали,

Юрій Сидорів
2019.02.19 16:51
Мистецтво -
Справжнє місце для пера,
А не куточок десь на кладовищі.
І навіть п'єдестал або гора -
Це все не те - нехай вони і вищі.

Так само і для шпателя, різця,
Багра, кувалди, лома чи сокири,

Лариса Пугачук
2019.02.19 12:14
рік. Бєлгород. Марину знаю вже з півтора року. Кілька років тому вона з 23-ти річною донькою перебралася в Бєлгород з Луганської області. Наодинці розмовляє зі мною українською мовою. З почутого від Марини: «В мене в Бєлгороді тітка рідна живе, одинока

Дмитро Куренівець
2019.02.19 11:11
Ця печаль є невимовна,
Біль пекучий не мина.
При столах – стільці порожні:
Моїх друзів вже нема.

Тут від їхніх слів зайнявся
Революції пролог.
Тут співалось їм про «завтра» –

Олександр Сушко
2019.02.19 10:12
Я сьогодні піду і прощатися, мабуть, не буду,
Ще в обіймах твоїх, а думками давно вже не тут.
Для розлуки найліпше пасує зима, місяць лютий,
А кохання здихати тихесенько загнано в кут.

Хоч повага і приязнь до жінки закладені в генах,
А сім'я

Віктор Кучерук
2019.02.19 06:31
Коли в шумливі вишиванки
Причепуряться ясени, –
Приходь безбоязно до ранку
В небачені ще мною сни.
Приходь щоніч з-за виднокраю,
Немов зоря, – звіддалеки, –
Куди щоразу посилаю
Я обнадійливі думки.

Сонце Місяць
2019.02.19 03:53
Ця самота є дощовою.
Від моря, над відтінки вечорові,
понад рівнини дальні й ген за овид,
здійметься в небо, що близьке їй, та
впаде із неба врешті на міста.

Дощить кругом у нечіткі години,
де всі провулки досвіту чекають,

Ярослав Чорногуз
2019.02.19 02:16
Небо потемніле над землею
Тугою усе заволокло.
До душі шляхетної твоєї
Дай мені торкнутися крилом.

А моя собі шукає спокій
Чи знайде - неначе уві сні –
Затишок в очах твоїх глибоких,

Вероніка Новікова
2019.02.19 01:18
Вже зима минає, а ти й не знав,
ритуально п'яний або тверезий.
Світ тобі ні мати, ані Тереза.
А війна, мій хлопчику, й не війна.

За недобрий ранок і добру путь,
за червоний сніг, що зійде за місяць.
Безпорадні спогади часом бісять:

Анастасія Поліщук
2019.02.18 16:14
Моє волосся трохи розпатлане, як і мозок
Десь на четвірку за шкалою від
Один – прокинулась без пам’яті в реп’яхах
До десяти – ідеально розчесане
Локон постійно
Тулиться до підборіддя
Мій погляд застряг
Десь між одинадцятою ранку цієї безмежної до

Олександр Сушко
2019.02.18 14:55
Музи заслабли, хворіє крилатий мій кінь,
Критик сказав, що віршую я дуже погано.
В пущу іду викорчовувати штурпаки,
А на Парнас хай стежину торують титани.

Збився приціл, а на рими утратився нюх,
Грона сонетів подібні, неначе сосиски.
Досить у

Юрій Сидорів
2019.02.18 12:13
Наївся - і спить під зимовим наркозом
Ведмідь, завалившись у власний барліг.
Щоб тіло спочило і втомлений розум,
Зими дочекавшись, і я би заліг.

Не буде вертепів, курантів, колядок,
Прикрашених сосен, ялин і смерек -
У сплячці надійний душевний по

Вікторія Торон
2019.02.18 12:02
Якби я не бачила їх, я б жила в «сьогодні», і тільки.
якби я не бачила їх, так начебто їх не було...
Та нагло сяйнув об’єктив -- хтось в позі завмер від утіхи,
хтось горе своє поволік -- і очі воно обпекло.

На дні міліонів умів, між коренів душ зціп

Анонім Я Саландяк
2019.02.18 11:42
ЩОДО ПРИМІТИВІЗМУ – ПРО ФОТОШОПИС... ... а от вам про мій інтерес до простого-примітивного (в зображенні загалом)... що актуально у “нинішньому комп’ютер-інтернет-facebook ” - такий, наприклад, діалог: - Ярослав Саландяк: ... то ж... у фотошопі!!! - Л

Лариса Пугачук
2019.02.18 09:21
Бєлгород. 2015 рік. В інтернеті наткнулась на переписку волонтерів, що допомагають біженцям з Донбасу. Вигулькнула стрічка: «Требуется перевезти семью беженцев. Просьба откликнуться, у кого есть машина». Телефоную знайомому, він погоджується допомогти.

Тетяна Левицька
2019.02.18 07:32
Зими набридло помело,
але наснилося село,
стежина біла.
В цукровій пудрі хвойний ліс,
на соснах, тертий сир, кумис -
миттєво з'їла б.
В креманці неба - хмар вершки,
як дотягнутись? Не з руки,

Віктор Кучерук
2019.02.18 06:32
Осяяні місяцем стигнуть сніги,
Пружніють овіяні вітром дерева, –
А я помираю між них від нудьги,
Немов незабруднений лист аркушевий.
Сьогодні немає зігріти кого,
Хитання жіночі повсюди відсутні, –
Розпачливо й тужно гукаю: “Агов!..”,
Та чується вс

Олександр Сушко
2019.02.18 06:06
Зійшла планета із орбіти,
Згоріли залишки добра.
Я хочу ворога убити
Під люті вигуки "Ура'!".

Упав солдат в обійми тиші,
Його очікує труна.
В окопах не потрібні вірші -

Віта Парфенович
2019.02.18 01:00
Я починаю все з нуля…
Хоча земля з -під ніг втікає,
Але себе я обираю,
Бо я у себе – тільки я…

Я починаю. Шкереберть
Летять минулії образи,
Пробачу все, та не відразу,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Альона Диковицька
2019.02.18

Марк Поздняков
2019.02.15

Надія Тарасюк
2019.02.03

Казки Старої Ґадзюби
2019.01.29

Вікторія Їхова
2019.01.26

Ольга Кміт
2019.01.24

Іван Цимбалюк Калиновий
2019.01.21






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія - Останні надходження за 30 днів


  1. Сонце Місяць - [ 2019.02.20 17:42 ]
    дисфорія
     
    тому що дощ, хтось бо хотів дощу
    лети ускрізь, не обертайся, птахо
    розвидіти надміру досхочу
    усе згадати & забути інше шляхом

    вже не зустрінемся ніколи, не бентеж
    мене, сентиментальщино погодня
    у перспективі жодних снів егеж
    із чим не згодний, але ну та хто я

    урешті, нарікати щоб на злість
    собі чуттів тутешньо~ немісцевих
    сумлінно нижучи слова до слів якихсь
    відлуння крізь давно закриті сцени

    та буде що було, лише без насолод
    услід натомість абсурдистські шати
    щораз розпочинати монолог
    & знову, не завершивши, злишати





     


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (2)


  2. Сонце Місяць - [ 2019.02.19 03:08 ]
    Самота (R. M. Rilke)
     
    Ця самота є дощовою.
    Від моря, над відтінки вечорові,
    понад рівнини дальні й ген за овид,
    здійметься в небо, що близьке їй, та
    впаде із неба врешті на міста.

    Дощить кругом у нечіткі години,
    де всі провулки досвіту чекають,
    коли тіла, що ніц їм не судилось,
    в гіркій розпуці осягають зайвість;
    як ті містяни, попри їх ненависть,
    в одній постелі разом спати мусять:

    річками ллється самота суспіль...





     


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (6)


  3. Сонце Місяць - [ 2019.02.14 21:29 ]
    лектура
     
    у вечір подібний на цей
    без будь~ яких панацей
    змальований трохи криво
    та прискіпливим олівцем

    мов деінде альтернатива
    дощовий чи сум чи то дзен
    градієнт карамельно~ сивий

    ходить місяць ламаний цент
    по ланах детективного чтива
    сугестивний цинізм сцен

    богомолиха люто грайлива
    у зіницях палає абсент
    якби все ймовірне можливо ~
    гаснуть лампи німують шиби





     


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (4)


  4. Сонце Місяць - [ 2019.02.12 04:07 ]
    sci-fi
     
    З наказом згідно
    винищити зло
    що процвіло
    в землі завітній

    Військовий флот
    скеровує машини в
    зірками зшите
    ультрачорне скло

    Казкові шпилі
    мури & мости
    & за момент
    огневе божевілля

    Зірветься з висоти
    на щебінь пил &
    смерть





     


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (4)


  5. Сонце Місяць - [ 2019.02.11 18:38 ]
    тріб’ют
     
    святковий вітрильник заходить у порт
    усякий портовий жебрак ~ поліглот
    & вірить у чесне жебрацтво

    & сходять матроси дивиться народ
    їх боцман у кнайпі жадає ряснот
    а стюард розмислює ось бергамот
    чому б його в чай не покласти

    стрункі офіцери ~ панянок ескорт
    хай кожен одружений ще й патріот
    є настрій зірвати славетний джекпот
    кінські перегони мажорний акорд
    леткий поцілунок на щастя

    ось фокусник ~ бистрий наперстковий спорт
    до ранку ніхто не вернеться на борт
    бо пітьма духмяна й запрагла пригод
    й пастки пропонують упасти

    & місяць кривий що в генделику чорт
    за душу дає пожовтілий банкнот
    & світ обертається ласий





     


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (6)


  6. Сонце Місяць - [ 2019.02.03 04:12 ]
    whiteout
     
    коли зима спиняється на хвильку
    немовби знак анумо тихо там
    усе що ти бажав забувши & не тільки
    в обійми прийме безнадійна німота

    що символічний сніг є зерна та вода
    вогонь стає вином натхненням протидія
    лампадкою у лабіринті тліє
    недбалий хист чому би не портал

    чому би не олтар де відпалав хорал
    сміх мінотавра анізвідки & нікуди

    бібліотек відлуння блудне
    нестерпний пробіл згар et al.





     


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (7)


  7. Сонце Місяць - [ 2019.01.31 00:59 ]
    метафізика
     
    I.

    незмінно

    вечір
    помаранча ліхтарів
    & сиплеться кудись
    нізвідки сніг
    такий
    порядок денний
    смерть або війна
    & відповіді ~

    всі дарма


    II.

    як люди мов зірки та їхня вища суть
    є світло ~
    у житті, у смерті

    & понад світло Бог
    про що
    із Богом говорити нам, віршарне


    III.

    надійде мить, мабуть десь інде
    дізнаєшся сама
    це проминання неодмінне
    & час його зима

    у нього подумки мовчання
    & сльози крижані

    втрачає ніби витрачає
    усі спростовані печалі

    йми віри, чи не йми


    IV.

    & серце прочиняєши в
    юрмисто~бистрий збрід
    де по бруківці струм рудих
    зневажливих кобіт

    & жоден риторичний тип
    не зачіпляє нерв
    не ревенант, не терафим
    не принц зербіно, не ~

    допоки спокій стережуть
    симптоми грізних лих
    & незворушна всюдисуть
    тих
    янголів жаских

    & лиш торкається на мить
    нелюбого лиця
    як музика, мов заповіт
    нескінченість
    уся



    V.

    через болоття сутінкове, вороже
    крізь лампіони, силуети & ложа
    із легіонами своїми йшла ніч
    що проти неї велеможніш, величніш

    усі сполохані страхіття & чари
    всілякі розпачі, зневіри й мовчання
    що загубили ми в ній чи знайшли би
    яка різниця, нам нещасним, щасливим

    у цім чеканні, нещадних змін


    VI.

    хоча за відчуттями пусто
    попри обломи & лакуни
    археологія ілюзій

    ревакцинація натхнень
    у час холодний & сумбурний
    чи щось навідає мене

    & креатури інфернальні
    поглине тьмяна ртуть
    з-за стін вітальні ~ спальні


    (VІI.)

    чи видять мертві еротичні сни
    чи видять мертві сни гастрономічні
    неканонічно, неетично
    поети знають що, а може ніц

    зимовий день немовби літня ніч
    все сходиться & губиться & відчай
    чи видять мертві сни гастрономічні
    чи видять мертві еротичні сни



    p.s.

    збираючи рукописи
    на спал
    історії повернень

    & повторень
    & присмак згару
    монотонний

    провісник
    зла










     


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  8. Сонце Місяць - [ 2019.01.27 03:16 ]
    снобам
     
    виночерпники адлібету
    командори хлябищ одверстих
    приповідники гонорові

    сторонні в будь-якій ролі
    все видовищ вам, все би зваб ще

    хай завіє чума з трупозвалищ
    хай огнем хрещає en route
    через омерзлі безтями

    естетизуючи в ямбі
    нестерпно тліючи тут





     


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (7)


  9. Сонце Місяць - [ 2019.01.25 23:22 ]
    посвята(×)
     
    припалений лемент фіглярський
    зухвало не містить шалу
    душі просторіччя із фарсом
    тепер заодно

    в неправильнім але сакралі
    десь плине як звик втішатель
    у небі свойому рибалить
    & що йому дно

    сумнівні питання без жалю
    про всякі випадки скраю
    бо скільки ще линви не шарю

    мабуть не дано





     


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати: