ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2020.04.01 03:28
Наче півня співучого гребінь
Чи із сушених фруктів узвар, –
Багровіло над обрієм небо
І згасало в мереживі хмар.
І пітьми мерехтлива навала
Виповзала на стишений шлях, –
І зливалися з сутінню далі,
І нестерпно рябіло в очах.

Микола Дудар
2020.03.31 22:00
Всадови себе в клітку
Випни душу і з’їж
Самотині об’їдки
Підмете хтось на вірш…
І цей хтось ближній родич
Ворог лютий свобод…
Де капкан, там і здобич -
Один день - епізод…

Євген Федчук
2020.03.31 21:14
Це було, говорять люди, у часи далекі,
Коли в світі панували римляни і греки.
Тоді, кажуть, їхні боги іще мали силу
Та, бувало, навіть, часом по землі ходили.
І простому, кажуть, люду траплялись на очі.
Про один такий випадок розповісти хочу.
Забажа

Олександр Панін
2020.03.31 19:58
Фантасмагорія


Любовне нездоров’я
розірвало мозок,
Страждання –
хвороблива насолода,
Муки –

Віктор Кучерук
2020.03.31 19:34
Хоч серце жваво стукотить
Без стомлення ознаки, –
Ані турбот, ні суєти,
Ні задумів ніяких.
Вже десять днів мине ось-ось,
Як стало трохи жаско, –
Радію, вгледівши когось
Загнузданого в маску.

Світлана Ковальчук
2020.03.31 16:02
Перша брунька, перша цьомка –
То весна.
Плеще, плеще у долоньки, чарівна.
І сокоче, і цвіркоче горобцем:
«Хочу, хочу, хочу, хочу бруньок ще».

Друга брунька, друга цьомка –
То весна,

Іван Потьомкін
2020.03.31 13:56
Ламаний гріш вам, філософи
вічного життя після смерті...
Ламаний гріш вам за ваші зморшки.

А я обираю плоть, що страждає
в ім’я нігтя пальця мойого,
що такий звичний мені й симпатичний.

Олександр Сушко
2020.03.31 09:16
Хочеш правди? Добре, розкажу
Скільки вона коштує сьогодні.
Запрягає ліліпут олжу,
Їде в рай (на цирк уже негодний).

Голова в короні! Тру-ля-ля!
У руці скіпетрик з маракуйї.
Фокус-покус ловкий! Тіко глянь!

Сергій Губерначук
2020.03.31 09:09
Стовпи стогнали, вкопані в степи,
прострумлено, заглиблено в роботу.
А дні стояли, мов старі снопи,
мов скитські баби, мов свічки без ґноту!

Спливла війна в криваву круговерть,
і тиші так нечувано препало
на ті лани, які скосила смерть,

Олександр Олехо
2020.03.31 07:48
Йшов 666 день карантину. Закінчився останній сухарик із трьох міхів, заздалегідь засушених. Закінчилась остання чайна ложечка цукру із трьох міхів, заздалегідь куплених. Закінчився останній ковток горілчаної продукції із трьох десятилітрових бутлів, зазда

Микола Соболь
2020.03.31 07:46
А цім, що вірус, що чума
Не візьме їх і срібна куля.
У кого Совісті нема,
Тому й земля ув очі муля.
Ось-ось у шурхоті купюр
Здійсниться мрія депутата…
Народ посадять до баюр
І скажуть: «Ми не винуваті!»

Ярослав Чорногуз
2020.03.31 01:55
Вже свіжа зелень всіяла кущі,
І цвіт укрив усміхнені дерева.
Весна іде – квітуча королева
І променями лагідно блищить.

І мліючи від пестощів любові,
Вилискують на сонці в яснині,
Об щоки труться котики вербові,

Олександр Панін
2020.03.31 01:02
Задзеркалля

Задзеркалля,
Страшніше
за пекельне провалля -
Нескінченні
терпіння його та
чекання,

Мессір Лукас
2020.03.31 00:12
Флануючи в гетто,
Де гицлі звично справляють роботу
В присутності мешканців,
А мешканці, вже безробітні,
Рятуються від пандемії
Настійкою глоду й пивом,
Яка вже різниця їм, справді.
Зустрів перехожого,

Любов Лисенко
2020.03.30 20:04
Природа вмиває нечисте обличчя,
Відкашлює з бронхів, виймає з кишень.
Смирення скінчилося, впала у відчай,
Та врешті із миші зробила мішень.

Терпіла допоки не влізли у вуха,
Не вигризли нір, не нагадили в них,
Творіння від смороду мучить задуха,

Євген Федчук
2020.03.30 19:33
Що воно за квітка синьоока
На стеблі високому росте?
Я спинивсь від неї за два кроки,
Озирнувся на чотири боки,
А спитати ні в кого, проте.
Тож зламав собі цупку стеблину
З квітками та і подавсь в село.
Думаю: когось-таки зустріну

Козак Дума
2020.03.30 18:03
Ти квітка сонячна гілеї,
чарівна усмішка твоя.
Шалена, дика орхідея,
рожева лілія моя!

Тендітно-мила, ніби пташка,
зелена повінь, неба синь…
Волошка, польова ромашка,

Тетяна Левицька
2020.03.30 15:29
Корисна річ страховка
( про Вовчика промовка),
тим паче, на заводі
механіку Володі,
від злої примхи долі,
преміювали поліс.
Ще не пройшло й неділі,
"щасливчик" на весіллі

Олександр Панін
2020.03.30 14:31
Драматична мініатюра-сюр Згущаються хмари, злітаються, Сплітаються, розплітаються… Енергетичних вихорів шал… Задзеркалля Кривих Дзеркал… *** Міжмір’я, Птиці-Надії спалені пір’я, світів божевілля, пристрасті шал, Задзеркалля Кривих Дзеркал

Марія Дем'янюк
2020.03.30 13:02
Розчісує вітер волосся мені,
А небо вплітає хмарину,
І я вже лечу наче в дивному сні,
В блакить світанкову полину.

І сонечко ясно цілує вуста,
До серця мене притуляє,
І пагони світла в душі вироста

Галина Кучеренко
2020.03.30 12:20
Коронавірус… Маски, рукавички,
Санітарія, антисептик, відстань…
Вакцин немає. Ліки із аптечки
Не допоможуть… Спорожніле місто
Затихає. І до біса звички…

Завмерло все… З уяви виринає
Руда чаклунка в білій сорочині,

Сергій Губерначук
2020.03.30 10:10
В усіх обрядах світу будь святим.
Не зневажай святих обрядів світу.
Якщо кохаєш – я твій побратим.
Коли зненавидів – спіймай і бійся вбити.

Хтось – представник яскравих модних риз.
Хтось – кутюр’є своїх тонких задумок.
І поки світ не покотився вни

Олександр Сушко
2020.03.30 09:37
Неня не відрізнялася відмінним здоров’ям. Та й і хто його мав з наших батьків, яким довелося пережити війну, Голодомор, повоєнну розруху, каторжну працю в колгоспах та на числених ударних будівництвах. Частина нашого суспільства сиділа за гратами як ворог

Микола Соболь
2020.03.30 09:28
Розквітає морелеве диво,
Наче вкрили дерева сніги.
Ми з тобою, кохана, щасливі
Дай напитися губ до жаги.

Найвідчутніша спрага кохання
Хай з роками вона не мине.
Я тонкого торкаюся стану,

Ігор Деркач
2020.03.30 09:08
Уся компанія моя –
як не лелека, то синиця...
І де ті циніки взялися,
якщо усі такі як я?

Із далини усе одно,
кого послати до Ереба,
коли чорніюче гузно,

Віктор Кучерук
2020.03.30 04:30
Мережать хмари пелехаті
Небес високих широчінь,
А вітер ширить аромати
Теплом розбуджених цвітінь.
Краса сліпучо білосніжна
Покрила землю й небеса, –
І породила в думах ніжні
Та милозвучні словеса.

Іван Потьомкін
2020.03.29 23:39
Не володіть – підвладним буть волію,
Без роздумів сповняти задуми твої,
Бо ти для мене життєдайна нива,
Дарована бозна за віщо Небесами.
Мовчазною любов’ю звіряюся тобі
І не чекаю відгуку словами.
Ну, що слова, як ти в одвіт
Обдарувала аж двома си

Сергій Гупало
2020.03.29 23:17
Вийшла моя нова книжка "Олика і Радзивілли". (Київ, видавництво «Український пріоритет», 168 стор.; тверда обкладинка, маловідомі та невідомі світлини, якісне поліграфічне виконання).
Науково-популярне видання. Друкуються мої вже опубліковані матеріал

Тата Рівна
2020.03.29 22:39
Ти не знаєш хто мічений смертю цілований хто
Втаємничено бродить король той у чорній короні
І сидить і регоче сп‘янілий диявол на троні
Смерть ховає пробірки у полах старого пальто

Що лишається світу? - лише споглядати та жити
Заховати обличчя,

Володимир Бойко
2020.03.29 19:20
Руїна блимає з імли,
Хоча про неї геть забули.
Та не завадить, хоч коли,
Нагадувати про минуле.

Минув без користі урок,
Граблі присутні і донині.
Коли стрибаєш до зірок,

Євген Федчук
2020.03.29 18:12
Сонечко із неба уже добре гріє,
На землі травичка гарно зеленіє.
У таку погоду в хаті ми не всидим,
Тож пішли раненько до лісу із дідом.
Іти недалечко – проминули поле,
Вже й дерева голі товпляться навколо.
Ідем по стежині, слухаємо пташок,
Які й н

Олександр Панін
2020.03.29 16:44
Уривок з містичної поеми «Предтечі»

Виривай залишки совісті
із корінням,
інакше…

«Техніка виживання у Темних Світах»

Тетяна Левицька
2020.03.29 13:00
Бабця плачучи прийшла
ввечері до хати.
Дід питає:"Де була?
Трястя твою матір!

Де була?" - Заладив дід,
баба неохоче:
"Я зомліла, а сусід

Вікторія Лимарівна
2020.03.29 12:46
Думками в буремному знову Донбасі.
Здригається стеля від частих атак.
У розпачі, болі зростає хлопчак.
(У нього це коїться все на очах)
Та тільки розмови про мир не на часі.

Шість років не має від влади підтримки.
В Авдіївку вкотре приходить весн

Олександр Сушко
2020.03.29 10:21
Лютий Як же дружина хотіла цю дитину! Як мріяла про неї! Скільки сил було витрачено на те, аби виносити довгоочікуване щастя. Тричі вагітність закінчувалася викиднем. Ми моталися від клініки до клініки, витрушуючи останні копійки на те, аби отримати бо

Микола Соболь
2020.03.29 09:56
Кохання варте найтепліших слів.
Бо так воліє не юрби, а тиші.
Ти відчував, як серце серцем дише?
Коли п’янкий розмай дві долі сплів.

Іскриться світла промінь за вікном,
Їм все одно захід чи схід це сонця.
Бо люд живе у правил оболонці,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Андрій Пелепець
2020.03.29

Степан Вишиватін
2020.03.27

Богдан Бойко
2020.03.22

Людмила Бурлаченко
2020.03.19

Анна Дудник
2020.03.15

Оранжевый Олег Олег
2020.03.12

Надія Мезрина
2020.03.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія - Останні надходження за 30 днів


  1. Володимир Бойко - [ 2020.03.29 19:18 ]
    Урок
    Руїна блимає з імли,
    Хоча про неї геть забули.
    Та не завадить, хоч коли,
    Нагадувати про минуле.

    Минув без користі урок,
    Граблі присутні і донині.
    Коли стрибаєш до зірок,
    Опинишся у карантині.


    Рейтинги: Народний -- (5.44) | "Майстерень" -- (5.57)
    Коментарі: (2)


  2. Тетяна Левицька - [ 2020.03.29 13:47 ]
    Ревнивий

    Бабця плачучи прийшла
    ввечері до хати.
    Дід питає:"Де була?
    Трястя твою матір!

    Де була?" - Заладив дід,
    баба неохоче:
    "Я зомліла, а сусід
    гірше поторочі.
    Відволік мене за став,
    думав помираю,
    штучним диханням спасав,
    тепер клопід маю".

    "Чи ж не клопіт, розлучись,
    як мене не любиш...
    Не мели, старий, дурниць-
    проковтнула зуби!


    Рейтинги: Народний -- (5.75) | "Майстерень" -- (5.87)
    Коментарі: (4)


  3. Вікторія Лимарівна - [ 2020.03.27 11:49 ]
    Перiод карантину
    Ворог прийшов, не питає: а хто ти?
    Байдуже, мова яка в тебе й статок.
    Навіть найвищі відкриє ворота.
    Нищить безжально усіх на додаток!
    Як захиститися? Хто про це знає?

    Зморені відчаєм, люди планети.
    Тільки продовжують декотрі знову
    бруд виливати в поля Інтернету.
    Розум у них не впливає на слово.
    Швидше за все, його просто не має.

    Цілий потік неймовірної люті
    може забруднити навіть і море.
    Гляньте ж навколо: до ліжка прикуті
    наші земляни – таке справжнє горе.
    Вірус долати – це є апріорі!

    З рук неможливо позбутися бруду.
    Міцно заліг він у душі та вчинки.
    Зцілюйте самі себе від облуди.
    Час кличе всіх: не дає відпочинку.
    Вдумайтесь, люди, хоча б на хвилинку!

    Вирішить кожний наразі для себе:
    Як далі жити??? З пихою та люттю?
    Може звернутись до розуму треба?
    Що… після нас відійде у майбутнє?
    Совість плекайте: часи надто скрутні…

    24.03.2020. 16.00


    Рейтинги: Народний -- (5.4) | "Майстерень" -- (5.43)
    Прокоментувати:


  4. Олександр Панін - [ 2020.03.26 15:09 ]
    Трикутник

    Любов-Кохання – Морква-Зітхання

    Обережним, Грицю,
    будь на вечорницях:
    Двох любить не треба –
    втрапиш у халепу!
    У дурні пошиють
    і намилять шию,
    У кущах спіймають –
    ще й «накостиляють»

    М’який варіант

    ***

    Стали подруги кращі
    до бою,
    Розривали десятки
    світлин…
    Нас було
    «не розлити водою»,
    Та на двох
    був хлопчина –
    один!

    Він проблемою
    не переймався,
    Не чекав, наче Гриць той,
    біди,
    Він із наших боїв
    зловтішався,
    Сновигав і туди
    і сюди…

    Ми на нього весь час
    ворожили
    Під гучні перебої
    сердець,
    Подурнішали ми
    і змарніли,
    І промовили якось:
    «Капець!»

    Годі
    сон і здоров’я губити
    (баламути, ви хлопці, усі!),
    в пеклі ревнощів
    юність палити,
    наче білки,
    стрибать в колесі!
    ………………………….

    Помирились,
    і знов подружили -
    шкода стало
    підірваних
    сил….

    А коханого ми
    поділили,
    Наче хліб розламали
    навпіл.






    Рейтинги: Народний -- (5.45) | "Майстерень" -- (5.46)
    Прокоментувати:


  5. Тарас Ріль - [ 2020.03.25 21:31 ]
    Спішу на потязі в нікуди
    Посвячую цей вірш смерті

    Такій ніжній, беззаперечній



    Посвячую цей вірш смерті,

    У чорній шалі, не тутешній



    Посвячую цей вірш смерті,

    І принагідній, і випадковій



    Посвячую цей вірш смерті,

    Дівчині казковій, у погляді гетто



    Посвячую цей вірш смерті,

    Різкій і довгій, через балети



    Посвячую цей вірш смерті,

    Смерті суспільства, смерті поета



    Посвячую цей вірш смерті,

    Смерті терпкій, вологій, розлогій



    Посвячую цей вірш смерті,

    Люба смерть,

    Підійди,

    Прийму в тебе пологи

    2022


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  6. Олександр Панін - [ 2020.03.17 13:42 ]
    Мавпенята

    Жарт

    В зоопарку є звірята,
    Славні хлопчики, дівчата,
    А веселі мавпенята –
    Розбишаки-чортенята…

    Люблять пісеньки співати,
    Вихилятись, танцювати,
    А найбільш – бешкетувати!

    «Ви псуєте нашу марку,
    Жах і сором зоопарку!
    За бешкети вам урок:
    Всіх у клітку, під замок!
    Замість -
    з нами,
    на концерті,
    під замком сидіть заперті,
    Щоб концерт не зіпсувати,
    Мавпенята – чортенята!»

    Що замок, сталеві грати -
    Вміють добре мавпенята
    Відмикати, прослизати,
    Навіть краще, ніж ламати!

    Як на сцені рок заграли,
    Мавпенята вибігали
    Деренчливо заспівали,
    Буги-вуги
    Танцювали*,

    Потім шкварять хвацько
    Твіст
    І за це їм – Перший приз!

    «Мавпенята, розбишаки,
    Танцювальні маніяки!» -

    «Може ми і розбишаки,
    Аж ніяк не маніяки!

    Пригощайте швидше нас:
    Нам банани – в самий раз!
    В самий раз!

    Запивати –
    Квас!

    …………….

    * Може нагадувати –
    «Тараканы прибегали,
    Все стаканы випивали…

    К. Чуковский «Муха-цокотуха».


    2019 рік






    Рейтинги: Народний -- (5.45) | "Майстерень" -- (5.46)
    Прокоментувати:


  7. Мессір Лукас - [ 2020.03.14 23:14 ]
    *****
    мене роз’їдає вселенська тривога
    образа в холодних лещатах стиска
    мій мозок гладенький як яйця бульдога
    а краще би був як поверхня соска

    сказала ота що писав їй присвяти
    у котрої мріяв побути в саду..
    мій мозок? чи є він? звідкіль його взяти?
    поїду до Львова можливо знайду!?

    мій кат у спідниці на гострих підборах
    глузує з написаних мною віршат
    y мозку гладенькому вибухнув порох
    мій кат – це катуня і це вже не жарт!!


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  8. Володимир Бойко - [ 2020.03.11 20:05 ]
    З вишин
    Я тебе, мою музу крилату,
    Ізолюю в окремій палаті,
    Аби ти лиш мені
    Дарувала пісні,
    Лиш мене научала співати.

    Я злечу, як орел, над землею
    І сягну вишини корифея.
    Запалю анашу
    І таке напишу,
    Що не снилося навіть Орфею.

    Розпошириться слава по світу
    Про такого крутого піїта.
    Я літаючим став,
    Світ мене не впіймав,
    Бо кому мене треба ловити?


    Рейтинги: Народний -- (5.44) | "Майстерень" -- (5.57)
    Коментарі: (2)


  9. Мессір Лукас - [ 2020.03.10 22:33 ]
    Поносъ й оуничижéнїе
    Четвертий день, як я не п'ю абсент.
    Четвертий день строчу тобі присвяти.
    І кришиться віршоване безе –
    У музи до підлоги липнуть п'яти.

    Не треба більше змочених рейтуз!
    На цукор не потрібно лити воду!
    В колоді був один єдиний туз
    Та хтось у мене вкрав усю колоду.

    І я програв, буває, я програв.
    Чотири дні, чотири дні в нікуди.
    Хоч грам мені абсенту, хоч би грам!
    Паскудний день і вірш оцей паскудний.

    А я кришу безе.. ой, ні, пишу,
    У музи почалася діарея.
    Вона мені дістала анашу.
    Палю, а з диму випірнула фея.

    Прошу себе: «До ранку дотягни!»
    Вже бачу, що гидує мною муза.
    Мене ж все більше тягне до ханиг,
    Де фея подає абсент із мусом.

    На п'ятий день пітьма, тебе нема,
    Поемами усіяна підлога,
    А муза щось дописує сама..
    Дивлюсь, – останні строфи некролога.



    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (4)


  10. Володимир Бойко - [ 2020.03.09 10:32 ]
    Back in USSR
    Я пам'ятаю файну хвилю,
    Коли мені з'явилась ти,
    Та здуру я втікав щосили,
    Неначе то були чорти.

    Сліди любовної невдачі
    Я відчуваю дотепер,
    Як без причин сміюсь і плачу
    І згадую СССР.


    Рейтинги: Народний -- (5.44) | "Майстерень" -- (5.57)
    Прокоментувати:


  11. Тетяна Роса - [ 2020.03.06 13:33 ]
    Бордель на зеленому полі
    Розкошують будяки
    на зеленім полі.
    Придивилися дядьки –
    нижче спини голі.

    Прикидається курай
    дядьком із портфелем.
    Скільки ліжок не міняй –
    а бордель борделем.

    Не сховає срамоти
    жодне піаніно,
    як за мозок маєш ти
    те, що нижче спини.

    До вподоби комашні
    мотилі - монархи.
    На тім полі всі дурні,
    навіть олігархи.


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  12. Ігор Деркач - [ 2020.03.02 16:08 ]
    На арені цирку
    ***
    Зашуміло в голові у мачо –
    маємо і пряник, і батіг
    у обіймах Рашії. Одначе,
    нація ще поки-що не плаче,
    та од сміху надірве живіт.

    ***
    Ми – брати! Нас немає! Абзац...
    У народу стійка параноя.
    Все чекає, що неук-паяц
    очарує собою ізгоя.

    ***
    На дроті – слуги у шпагаті,
    на сцені – коміки і леді,
    зациклені на клоунаді,
    червоні ари – на арені
    і раді чучела зелені,
    що їх показують у Раді.

    ***
    В Буковелі немає обману,
    що занесло шута до Оману.
    На лещата міняє чалму
    і нічого не буде йому.

    ***
    У малороса є великий гонор –
    куди літає, там – літальний номер,
    у папи – вірус, у Європі – зло,
    Гаагою залякане пуйло.

    ***
    І у зелені є опертя.
    Пацифісти блатної колони
    за нові узялися закони.
    А яка їх чекає стаття
    за обман, що вони «за життя»?

    03/20


    Рейтинги: Народний -- (5.48) | "Майстерень" -- (5.5)
    Прокоментувати: