ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Галина Гулієва
2018.04.25 18:00
Потяга меч розколе ябко пусте перону,
заки стовчем до крові чола і постоли.
Зійде - мов Бог із фрески - тихий, густобородий.
Килим черлений з ружі хто б йому постелив?

Все у хрестах та маках наші тіла парадні.
Стоншим себе до ниті - в полі, під мар

Олена Багрянцева
2018.04.25 17:11
А їм би ніколи не думати про війну.
Тримати в руках не снаряди, а квіти з поля.
Дивитися, як прокидається світ навколо.
Відчути усім єством гомінку весну.

А їм би не чути атак, не лічити втрат.
Збирати каміння час вже настане скоро.
Пора докладати

Адель Станіславська
2018.04.25 12:24
Музика колисана тілами
жебоніла чистим джерелом...
Досвіт,
зорі,
повня понад нами,
полиск моря -
непорочним шклом...
Кришталеве сяйво...

Адель Станіславська
2018.04.25 12:19
Гармонія душ і тіл -
Мозаїка світлотіні.
Півпоступ, півкрик... То в мні
Шаліє вулкан чуттів...

Півподиху до півсну,
Півмарева, півпокути...
О як же тепер забути

Ночі Вітер
2018.04.25 11:22
І все майне зухвалим промінцем:
обличчя, щем і вишень пелюстки,
що на вустах сполоханих твоїх
розквітли для цілунків і омани.

Та, кажуть, є продовження життя, -
не в згубі, зморшках, захололих меблях.
В якомусь неозорому де знов

Олександр Сушко
2018.04.25 04:09
Про що повинні думати мужі?
Хмарки у небі, вірші в позолоті?
А, може, про дітей? Чи біляші,
Які у пузо пхаєм на роботі?

А ще про тещу добру і жону,
Вставні зубиська і хребцеві гелі...
Стоїть моє здоров'я на кону,

Володимир Бойко
2018.04.25 02:01
Уже давно я отступил
С твоей дорожки прихотливой.
Хотел забыть, но не забыл
Коварный взгляд очей игривых.

Давно стихов я не писал,
Себя не мучил рифмой строгой,
Но сон спокойнее не стал,

Вікторія Лимарівна
2018.04.25 00:41
Нас приглашает мелодия к вальсу.
Взгляд твой горит озорной.
Чтоб отказать, не даешь ты мне шанса.
Вихрь увлекает шальной.

Глянец паркета струится сияньем.
Крепки объятья твои.
Снова душа замирает с волненьем.

Сонце Місяць
2018.04.24 21:31
закохані розстаються із
закоханими в них
стрічаються інші закохані
нових витівок задля
сезон бере по~ справжньому
& похідний шампань
хай для когось це пиво суціль
старі гойдалки при дворі

Світлана Майя Залізняк
2018.04.24 21:18
а дні текучі - хвильне молоко,
їх не догледиш. Бігли - пінна цівка...
Збирай печаль долонею, совком,
шукай те місто, де гукали: "Дівко!".

Залатуй шлейфи, термоси купуй.
Пливуть до ніг розгепані корита.
Шелесне осінь: "Пані... сабантуй...".

Андрій Грановський
2018.04.24 20:11
Подражаніє

А чому я не пташка з розлогим крилом,
Що літала торік під вікном?
Я б у небі тоді нескінченно літав
Та завжди б цей момент цінував.

Полетів я б на південь, у теплі краї,

Іван Потьомкін
2018.04.24 19:41
Протягом усього життя не вдалось йому стояти під ганебним стовпом громадської думки.
В домі повішеного не говорять про вірьовку. А в домі ката?
Боги лишають по собі гідність і вірних.
Рак червоніє по смерті. Яка ж гідна прикладу делікатність у жертви.

Ольга Паучек
2018.04.24 17:28
Цвіте кульбабка у траві,
Комашку гріє...
Нарешті свято настає
Тепла й надії,

Пора цвітіння, доброти,
Кохання, щастя,
Любові, спільної мети,

Сергій Гупало
2018.04.24 16:40
Автобус опівдні казиться,
Жаркий, як пательня дурника.
А мила у мене – ласиця,
Поранена знову суржиком.

Не лірика це, не баєчка:
Все вічне і все осонцене,
Усюди – Дажбога зайчики

Лесь Українець
2018.04.24 13:54
Доле безпритульницька,
Щербатая доле...
Куди не притулишся -
Ніде ти не вдома.

На одному місці краще,
На іншому гірше;
Жити таким чином важче,

Олександр Сушко
2018.04.24 13:36
Не у висях чи в пеклі кати наші й судді,
І в раю не очікуймо благ.
Треба вчитися радість приносити людям,
Дарувати краплини тепла.

А доокола згаслі, самотні, недужі,
У свитинах поношених міль.
Щире слово дощами хай падає в душі,

Ночі Вітер
2018.04.24 08:21
Под глазами бессонные ночи,
На губах ледяная тоска,
И в смятенье неясных пророчеств
Замирает невольно рука.

Бьет в окно истомившийся ветер.
Скрипнет лестницы дьявольский круг.
Кто–то нижет твой разум на вертел

Ігор Шоха
2018.04.24 02:09
Визираю у своє віконце
сиротою у самотині.
Весело журитися мені,
поки на орбіту вийде сонце.

Так і проминає день за днем
сонячно у будь-яку погоду,
поки не найду отого броду,

Ірина Вовк
2018.04.23 22:55
…Коли падають зорі, утішся, моє голуб’ятко –
бо це значить, що в світі спалахує вічне кохання,
бо ті зорі в серденьках закоханих, наче свічі
в глибокій криниці, мерехтять-мерехтять чудодійно –
і серденька проймаються жаром... А той жар
все росте – в

Василь Кузан
2018.04.23 21:38
Колиска, дорога, готель.
Світанок, розмови, вечеря.
Довірливість, ігри, фотель,
Сигара, досвідченість… Двері.

Монети, моменти, борги,
Стежина, вершина, падіння.
Лікарня. Кохання. Торги.

Сонце Місяць
2018.04.23 19:37
романтичний як той лабух
крізь будення долає свій шлях
між коліс чортових райдуг
у петлиці його реп’ях

на балансі авжеж ні цента
перспективи по собі в думках
позолочені люмінесценти

Світлана Майя Залізняк
2018.04.23 14:59
Замовлю квиток у Теплівку,
там гуси на вигоні, джміль.
Зустріну опасисту дівку -
чекає Даліла весіль...

Зависли дими над кальяном.
Посходили ріпа, овес...
Налякані Тедом і Яном,

Анонім Я Саландяк
2018.04.23 12:22
Вичитка, або ж ремейк, створений на основі Кантової “Критики чистого розуму” (вибрані тексти не Поетичних Майстерень). II ТРАНСЦЕНДЕНТАЛЬНА МЕТОДОЛОГІЯ ПЕРШОГО РОЗДІЛУ СЕКЦІЯ ТРЕТЯ Дисципліна чистого розуму стосовно гіпотез Вик

Ігор Герасименко
2018.04.23 09:55
Жирголі бджолами-джмелями,
дзижчаннями печаль спиляли.
Проте вівторок змив неділю,
весняним чарам знов не вірю.

Знайшлась опора в очеретах.
Веселим шурхітом усуньте
жорстоку думку, що в поета

Олександр Сушко
2018.04.23 09:03
Ізранку написалася мура,
В сльозавому топились молодиці...
А тема є нова! Гіп-гіп ура!
Надворі пса ганяє підлий гицель.

Колошкає у реп'яхах бровка,
У сак жене блохастого барбоса.
То ж мій гавкун вступився за братка,

Ярослав Чорногуз
2018.04.23 00:33
Ти чарівний, мій вигаданий світе,
Немовби казка із дитячих літ.
Я тут живу, красою оповитий,
І небеса тримають мій політ.

Якась таємна, невідома сила
Щодня явля мені його лице.
Щось інше там вона мені відкрила,

Микола Дудар
2018.04.22 21:40
Аж по пояс відросли косички…
Бісики в очах… а ще рум’янець…
Хай село в районі й невеличке -
Супермаркет свій таки "Сан- Санич"…
Для запивки служить кока-кола
По підвалах поруч дискотеки
А бувало встрінеш богомола -
Хочеться злетіти як лелека…

Іван Потьомкін
2018.04.22 21:15
Незатишно мені бува серед ровесників,
Котрі раніше старості стають старими.
Так їх і тягне на спогади архівні:
Той, хто собі не в змозі дать ради,
Запевня, що тисячами верховодив.
Той, хто ледь чалапає з ковінькою,
Силкується довести, що рекордсмено

Сонце Місяць
2018.04.22 18:18
війна, яка вдихає те ж саме повітря, яка харчується тим, що і всі, носить такі ж самі непозірні сорочки джинси кроси
війна, яка цілує дітей чи симпатичних дівчат просто посеред юрми, дописує ліричні етюди квітневі, не позбавлені жесту, обожнює детал

Сергій Гупало
2018.04.22 16:58
Впадеш уб’ють. Іди, іди…
Позаду завжди за тобою
Постійні носії біди
І чути шепоти конвою.

До сміху серденько тули,
Тримай печаль навпроти сонця.
Чарки, не чари, на столі,

Маркіяна Рай
2018.04.22 13:41
А я їй: свободо, осьо я! Не минай мене!
Огорни мене, синьоокая, доки небо плахтою не згорнулося.

Випила би тебе солодку, та не напитися.
Викроїла б тебе і - латкою побіля серця: протяги стережи!
Тільки як коло тебе навстіж душу не прочинити?
Ти м

Світлана Майя Залізняк
2018.04.22 11:31
Фото - на згадку - обрамлене мохом.
Хто не повірить - покажемо Вчора.
Я превесела (і сумочка бохо),
знаджена... і заспокоєна морем.

Ти відхилився, бо знав що навіки
в дощ розлучаємось. Ліпше - дівулі.
Я відтіняла сріблясто повіки,

Олександр Сушко
2018.04.22 08:57
Бісики пускає молодиця,
Усмішку дарує пречудову.
Хоче жити краля у столиці,
Викладати українську мову.

А в селі - кабанчики, телята,
Хлопці некультурні та лайливі.
Хведір-залицяльник - бита карта,

Микола Дудар
2018.04.21 19:41
Знову звучатиме Моцарт
На перехресті думок
Погляд зупиниться: - Що це?…
Перший - найважчий крок

Ти, відповідно, вже поруч
Обрій привабливих губ…
Корчить дочасно свій обруч

Ігор Деркач
2018.04.21 13:37
Що проминає, того вже немає.
Отак і нас не буде, як мине
останній день утраченого раю,
де ще буяє житіє земне..

Іду по лісу, чи гуляю полем,
або на сонці грію тілеса –
я наодинці із душевним болем,

Олександр Сушко
2018.04.21 12:17
Од праці горб. Втомився, аж змалів.
Ручиці прикипіли до лопати.
Буколіки потрібні цій землі,
Комусь природу варто описати.

Поклони б'ють земельці селюки,
Іде ратай з відром вівса за плугом.
Утніть, брати, величне, на віки -
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Олена Музичук
2018.04.23

Катруся Садовнікова
2018.04.22

Лія Олексієнко
2018.04.20

Вадим Бессоно
2018.04.13

Марія Огнєва
2018.04.09

Богдана Гайдучек
2018.04.04

Ірина Мартинюк
2018.03.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія - Останні надходження за 7 днів


  1. Адель Станіславська - [ 2018.04.25 12:53 ]
    * * *
    Музика колисана тілами
    жебоніла чистим джерелом...
    Досвіт,
    зорі,
    повня понад нами,
    полиск моря -
    непорочним шклом...
    Кришталеве сяйво...
    Шепотіння...
    Мерехтінння хвиль
    в очах твоїх.
    І жаги розхитане тремтіння
    й солодко-солоний,
    наче гріх,
    присмак чи текіли,
    а чи крови -
    поцілунку здичавіла мить...
    Плюскіт хвиль,
    рапсодія любови
    Світ ще спить...

    2018


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.63)
    Прокоментувати:


  2. Адель Станіславська - [ 2018.04.25 12:55 ]
    Гармонія
    Гармонія душ і тіл -
    Мозаїка світлотіні.
    Півпоступ, півкрик... То в мéні
    Шаліє вулкан чуттів...

    Півподиху до півсну,
    Півмарева, півпокути...
    О як же тепер забути
    Цю спраглу напіввесну?

    Цей вихор, що півгірчить...
    Цілунків шторми - габою...
    Упилась таки тобою
    У півбожевільну мить.

    Чи вигоїш біль і страх?..
    Півнебом півбілі крила...
    Вигойдуєш розімлілу
    Півмертву в своїх руках...

    2018


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.63)
    Прокоментувати:


  3. Василь Кузан - [ 2018.04.23 21:28 ]
    Колиска, дорога, готель.
    ***
    Колиска, дорога, готель.
    Світанок, розмови, вечеря.
    Довірливість, ігри, фотель,
    Сигара, досвідченість… Двері.

    Монети, моменти, борги,
    Стежина, вершина, падіння.
    Лікарня. Кохання. Торги.
    Кредити, будинок… Видіння.

    Просвітлення. Заздрість. Війна.
    Розгубленість, страх, безпорадність.
    Онуки, розлука, стіна.
    Відродження. Сумніви. Радість.

    Традиції. Вибори. Ружі.
    Премудрість. Беззубість. Слова.
    Любов. Непотрібність. Байдужість.
    Майбутнє-минуле. Труна…

    22.04.18 © Василь Кузан


    Рейтинги: Народний -- (5.54) | "Майстерень" -- (5.69)
    Прокоментувати:


  4. Сонце Місяць - [ 2018.04.23 19:59 ]
    святкове
     
    романтичний як той лабух
    крізь будення долає свій шлях
    між коліс чортових райдуг
    у петлиці його реп’ях

    на балансі авжеж ні цента
    перспективи по собі в думках
    позолочені люмінесценти
    дефіляди концертних блях
    помаранчеві чікенстейки ~

    алкомаркет поруч ломбард
    zz top грає ботл~ неком
    тьмяноока пані журба
    тупо байдужий хайтек &
    забув & чогось придбав





     


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (2)


  5. Ярослав Чорногуз - [ 2018.04.23 00:18 ]
    Моя мрія



    Ти чарівний, мій вигаданий світе,
    Немовби казка із дитячих літ.
    Я тут живу, красою оповитий,
    І небеса тримають мій політ.

    Якась таємна, невідома сила
    Щодня явля мені його лице.
    Щось інше там вона мені відкрила,
    Аніж недосконалий світ оцей.

    Веде у світ без хамства, зрад, підлоти.
    І заздрих побратимів по перу,
    Падлюцтва графоманів чорноротих;
    Щоб жити там, допоки не помру.

    Шляхетну велич пити, наче воду,
    Святим добром наповнити слова.
    І всьому світу й рідному народу
    Поезію, як ліки, дарувать!

    22.04.7526 р. (Від Трипілля) (2018)


    Рейтинги: Народний -- (5.62) | "Майстерень" -- (5.78)
    Коментарі: (10)


  6. Сонце Місяць - [ 2018.04.21 06:03 ]
    акватинта
     
    бездонна лазур берлінська
    & вирій вкрай запустів
    & крізь квітневості
    шугають птахів дітиська

    маршує цісарське військо
    з-за блиску його мов стій
    міські конспірологи зблизька
    бомбисти навпроти в куті

    & тягнуть тютюн простий
    філософи~ натуралісти
    в них бороди чорносріблисті
    & сріберно~ золоті





     


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Прокоментувати:


  7. Ярослав Чорногуз - [ 2018.04.21 00:01 ]
    У передпокої розмаю



    Цвітуть сади і серце завмирає
    Від солоду і хмелю, і жаги.
    У цьому передпокої розмаю
    Замріяно всміхаються Боги.

    Рожева ласка розлилась високо.
    У щебеті пташинім ожива,
    Відсвічує на сонці, пестить око
    Свіжесенька травиченька-трава.

    Дерева - щогли, хмари - як вітрила -
    Цей світ мов одривають од землі...
    Немов би я у далеч легкокрилу
    Пливу увись на щастя кораблі!

    20.04.7526 р. (Від Трипілля) (2018).


    Рейтинги: Народний -- (5.62) | "Майстерень" -- (5.78)
    Коментарі: (6)


  8. Адель Станіславська - [ 2018.04.19 09:43 ]
    * * *
    Так мало людей, до яких не зникає довіра.
    Лиш жменька людей, до яких не минає любов.
    Так часто між світла - і сумно, і пісно, і сіро...
    І тяжко збуватись своїх добровільних оков.

    Прив'язок своїх... що до муки, й до болю, до... крику.
    О ні, то не крик, то з душі щось на місяць звива...
    Чи, Боже, життя се - покара не є завелика?
    О... Звісно, прости, Ти прости нерозумні слова...

    Сей безум прости зблудлим душам... Хіба не прекрасно
    любити аж так, щоб зненависнів ясен цей світ?
    Смеркає... Ночіє... Свіча... А розпука - погасне...
    Погасне сама... десь на всохненні зморених літ.

    2018


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.63)
    Коментарі: (2)


  9. Сонце Місяць - [ 2018.04.19 03:07 ]
    ad nataliam
     
    возвеселімося

    габебіт гумус нас
    безсилих та
    дум спіро сперо ~
    лунарний джаз
    пристойне пекло
    shall we

    суєта
    скрадає час
    & салютує нам
    за люстром барним
    іншим разом
    & хай ніхто
    в оправі
    вашого алмазу

    бриніть
    розбіжні фрази
    cплін у тон
    релаксно~
    хмарне

    quazi





     


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (2)