ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сонце Місяць
2019.10.18 22:11
хмари забуті так навздогін
анексовані круком зрідка
відлабує партію скрипка
вічно блукав один


у яві позмінній чому б його ні
маринарка небесна свитка

Серго Сокольник
2019.10.18 21:58
Друзі) Маю сповістити, що 12 жовтня у славному древлянському місті Коростень було урочисто проведено нагородження Лауреатів літературної премії ім. Василя Юхимовича, що надається згідно статуту, за значний внесок у розвиток української літератури. Я мав ч

Олена Малєєва
2019.10.18 14:29
Цей Бог не любить носити краватки.
І надто багато, напевно, палить,
А ще Мефістофеля в нього задатки:
Він поглядом ріже і словом жалить.

Коли він ступає - вступаються люди.
Коли багровіє - чекати лиха.
Проте повсякденно нечемним не буде,

Вікторія Лимарівна
2019.10.18 13:45
Пригортаюсь думками до тебе:
Чую голос знайомий крізь сон,
Що порушив залізний кордон
Затяжної для мене розлуки.
Сонце щиро всміхнулось на Небі.
І на крилах пташиних пісень
Надсилає осяяний день,
Зігріваючи стомлені руки.

Матвій Смірнов
2019.10.18 13:44
Тут доволі тепло, в широтах наших.
Ми навчились як, та забули нащо
Ми осіли тут, на оцих вологих
Островах, навіщо мочили ноги
По коліно в теплій воді Гольфстріму?
Але - клімат лагідний, без екстриму,
Ані гір, ні хащ, ні глухих безодень
На фізичних

Сергій Губерначук
2019.10.18 12:26
Київ. Неділя. 27 липня 1969 року. Кінотеатр імені Т.Г. Шевченка. Молода подружня пара дивиться кіно. Яке – мені невідомо. Потім сонце. Морозиво. Ще один кінотеатр. "Дорвалися," – як то кажуть. Мабуть, молоді філологи не знаходили слів під враженнями літ

Лілія Ніколаєнко
2019.10.18 11:04
Вінок 12. Прокляття Афродіти

1.
Одвічністю стає прекрасна мить –
То знову Афродіта сни тривожить.
Жагою у сонетах палахтить
Її велична і сліпуча розкіш.

Віктор Кучерук
2019.10.18 09:24
Не спиться… Тоскно… Самотужки
Не подолати сум оцей,
Коли улюблена подушка
Тікає рвучко від грудей.
Знедавна їй уже несила
Вдавати радість силоміць, –
Терпіти довго і безсило
Моїх обіймів шал і міць.

Олександр Сушко
2019.10.18 09:18
Вдягнув мороз ув іній сивий луг,
Свинцем гарячим ворог душу кропить.
Команда ЗЕ царює у тилу,
А я лежу, поранений, в окопі.

Бо кожному - своє. Мені - війна,
Криваві сльози вдів, брати-каліки.
А дезертири ріжуть кабана -

Тетяна Левицька
2019.10.18 08:21
Не думала, що все банально скінчиться,
ховаючи у серці таїну.
Розкришиться в руках свята обітниця,
лиш у звабливі очі зазирну.
Розтану, не тужавітиму крицею,
холодною, байдужою...так є.
Та поділитися хоча б дещИцею
любові - нам сумління не дає.

Микола Соболь
2019.10.18 06:08
За вікном листопаду краса
Літо бабине ген догорає,
Йду осіннім, золоченим раєм,
Де берізок палає яса.
Ще не тулиться лист до землі,
Свіжим подихом дихає осінь,
Павутинку гойдає між сосен
І благають про щось журавлі…

Серго Сокольник
2019.10.18 02:57
трохи іронічне, трохи літературне*

Хтось хотів літератором стати?
Я порадити можу багато,
Як повстати з колін... Та на власні граблі...
(Власні гулі зручніш набивати)))

Власне поле доцільно зорати

Ярослав Чорногуз
2019.10.17 23:48
Мов осіннього сну поволока,
Вечір ліг на затінений сад.
Не була до нас доля жорстока.
Як достиглий була, виноград.

І неначе зорею від Бога
Вечорова засяяла мла.
Мов із дерева нам чарівного -

Олександр Сушко
2019.10.17 19:45
В Ерато дар лежить на терезах,
Вирішує чи дати... довго судить.
А я сузір'я слів у небесах
Пасу і кличу:- Забирайте, люди!

Звела нас доля чи щасливий рок?
Це ключ до раю чи бандитська фомка?
Не відпуска від себе ні на крок,

Оксана Логоша
2019.10.17 17:55
І помирали руки,
І опадало листя.
Які ж пекельні мУки
Багряні ті намИста!

І в*янули суцвіття,
І закривались вени.
О!Як у цьому світі

Роксолана Вірлан
2019.10.17 15:55
Вона піде...вона завжди іде...
Вона не обертається ніколи
На ті дороги, де погибнув день,
Де окіл поторочений і доли.

Вона піде зникати в чорний гай-
Гордіша сонця і висока духом.
Не окликає в мить оцю нехай
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Анатолій Філософ
2019.10.03

Ірина Осінь
2019.09.28

Наталія Шандра
2019.09.27

Ірина Стасюк
2019.09.26

Юлія Ляхович
2019.09.16

Михайло Олегович Гордон
2019.09.15

Вероніка Головня
2019.09.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Результати голосування
Майбутнє української поезії полягає в розвитку:
1. Інтелектуальної чуттєвості
 
  32 % (75)
2. Духовності
 
  25 % (59)
3. Звично-емоційної чуттєвості
 
  15 % (34)
4. Патріотизму
 
  13 % (29)
5. Європейськості
 
  6 % (14)
6. Іронічності
 
  5 % (12)
7. Слов'янськості
 
  4 % (9)
Всього голосів: 232  | Проголосувати
Рейтингові опитування

Інші рейтингові голосування:
Основні проблеми сучасної української поезїї (3 відповіді):

Всі актуальні голосування на "ПМ"

Коментарі
Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-03-09 14:12:00 ]
Можна дати дві відповіді.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Влад Псевдо (Л.П./Л.П.) [ 2009-04-23 11:47:03 ]
якщо людина вміє відчувати, то їй пофіг, чи є гроші, чи рими повторюються, чи це комусь сподобається. і - менше полемічності, бо багато кого парить "політкорректність". дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алісія Пардус (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-18 20:56:21 ]
Я вважаю, в іронічності та слов'янськості, адже саме тут у найвищій мірі можна відчути дух свого народу. Але не заперечую й проти інших варіантів. Вони теж добрі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-21 19:30:39 ]
Думаю, що чи не найважливішою є інтелектуальна чуттєвість, бо такі прояви інтелекту як активність сприймання дійсності, феноменологічність світовідчуття, певний освітній ценз... задають несподіваність, нетривіальність, дають можливість "зібрати" в ціле, здавалося б те, що ніби не поєднується... що і виводить поезію на такі обшири, коли задається їй більший чуттєвий, філософський масштаб...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Островська (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-26 22:41:04 ]
Знання та вільний погляд не заплямований репресивними діями, підніме Українську поєзію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Островська (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-26 22:42:21 ]
Знання та вільний погляд не заплямований репресивними діями, підніме Українську поезію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Кирпатовський (Л.П./М.К.) [ 2010-12-26 15:18:22 ]
Духовності, бо розвиток душі та духовності - є сенс життя на Землі.
Все іньше само прикладеться.
Інелект - то знання, та логіка, формалізм за людськими ж правилами.
Духовність - це природна мудрість, бачення незнаного за кордонами логік.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Кирпатовський (Л.П./М.К.) [ 2010-12-26 15:30:55 ]
Духовність ні в якому разі не перекркслює інтелект, але використовує його не як керівника, а лише як необхідний, дуже дієвий інструмент.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Зозуля (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-28 10:20:27 ]
проголосувавши за духовність як єдино вищу і першу величину, хочу сподіватися: вона буде!
то розвиватиметься, і розвиватиме своїх "носіїв".