ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.11.23 10:26
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.

Микола Дудар
2024.11.23 09:17
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…

Віктор Кучерук
2024.11.23 05:40
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль

Микола Соболь
2024.11.23 05:08
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.

Іван Потьомкін
2024.11.22 19:35
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її

Володимир Каразуб
2024.11.22 12:01
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.


08.02.2019

Володимир Каразуб
2024.11.22 09:46
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто

Микола Дудар
2024.11.22 09:04
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Інна Ковальчук (2014) / Вірші

 "Новоросам"
Нема отав.
Лишилися покоси.
Скільком родинам схід життя задмухав…
Уже достатньо крові,
«новороси»,
оскаженілі герострати духу.
Уже пророків з’їдено живцем.
Уже міняли підкорили храми.
В гіркім ярмі згадаєте про це,
як западе земля під канчуками…





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2014-08-26 18:21:18
Переглядів сторінки твору 5006
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.243 / 5.68)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.178 / 5.69)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.782
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2015.12.09 10:59
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2014-08-26 20:13:40 ]
Я, Інно, з кожним днем все більше переконуюсь, що ВІЙНА - це час, коли, на жаль, не може бути однозначних оцінок, де немає тільки білого і тільки чорного, на ВІЙНІ в кожного своя правда, ми - ненавидимо ворога, ворог - не сприймає нас...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2014-08-27 09:08:43 ]
Вікторе, цей вірш - не для нової збірки. Це - відгук на те, що побачила і почула останніми днями. Парад, жінка з українським прапором, яку били ногами, слова малого біженця тут, у Києві; "мій батько там мочить укропів"... Рівень ненависті несумісний. І це на УКРАЇНСЬКІЙ ЗЕМЛІ... так то...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2014-08-26 20:50:22 ]
Аби зрозуміли...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2014-08-27 09:09:44 ]
Не впевнена, Аню... Найстрашніше у цій війні - це люди, на жаль.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-08-26 21:06:48 ]
"ота́ва", на жаль, нормативно використовується в однині.
це - це трава, що підростає, але не трави.
хіба що в пісні. "чиї то отави, чиї то покоси".
можливо, Ваш вірш є відгуком.
тоді він майстерний. плюс - загадка. рима - сучасна.
"як западе" - тут щось з віршовим розміром.
а тепер закривайте від мене свою чудову поетичну сторінку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-08-26 22:34:02 ]
P.S. та і а пісні не стільки отави, як "чиє ж то жито".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2014-08-27 09:16:54 ]
"Упав серед отав" (Сосюра). У поезії трохи інші норми, Опанасе.
У мене абсолютний музичний слух, тому проблем з розміром чи ритмом не буває, на щастя. "Западе" вживається рідко, на відміну від "западатиме".
Навіщо закривати сторінку? Мені цікаво. Натхнення і гарного дня!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-08-27 11:46:25 ]
я це чудово розумію.
мені як шанувальнику творчості Т.Шевченка відомо про безліч схожих випадків. коли мені забракне рим, то я звернусь до його авторських знахідок у правопису. і може бути, що виникне ще один "Кобзар".
ямб так і проситься натиснути наголосом на на "за" у дієслові "западе", але йому протистоїть пеон.
тому питання щодо "западе" можна спокійно залишити за межами обговорення твору.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-08-27 11:48:18 ]
"у правописі". розхотілося створювати авторський місцевий відмінок.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2014-08-27 12:40:04 ]
Дякую, Опанасе! Все так - останні рядки першої та другої строфи однакові, змінено тільки ритмічний малюнок другої строфи в цілому. Здавалося б чого вчепилася в ті отави? А для мене важливо показати, що винищено все, і на колишніх покосах молода трава вже не росте. Чи зрозуміло вийшло, чи ні - вам усім видніше.
Натхнення і добра!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-08-26 23:25:36 ]
А їм у ярмі звично - вони з нього і не виходили... Духовно - то безсумнівно раби.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2014-08-27 09:17:45 ]
Так, пане Іване!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2014-08-27 04:12:51 ]
«новороси»,
оскаженілі герострати духу" - причини і наслідки...історія важко кромсала нас. Оце і є оці прстрації - ці духовні діри - не заповнені посутнім. Відсутність націоналізму- як імунної системи - видало нам мутанованих - на жаль.
Вірш - вражає, сколихує до сльози!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2014-08-27 09:18:31 ]
Дякую, люба! Повторюся, що найстрашніше - це люди...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2014-08-27 08:52:34 ]
"В гіркім ярмі згадаєте про це,
як западе земля під канчуками…" - деяких людей, мабуть, і справді тільки так можна вилікувати від проросійських симпатій, але це буде не тільки їх біда. Страшно усе це...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2014-08-27 09:18:55 ]
Страшно і гірко, Оленко...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-08-27 14:06:58 ]
А чи потрібен нам схід такою ціною? Якби знати, що Путін на цьому зупиниться, нехай би ці дві обл. відділялися. Ще невідомо, хто втратить, хто найде. Чи ні?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2014-08-27 16:51:22 ]
Колись виявиться, що Путька, яка сидить з дитинства у названій Вами особі, найбільш зомбована істота. З дозволу сказати, людина, яка не орієнтується в моральних цінностях, ні перед чим не зупиниться і це багато небезпечніше ніж люди з низьким рівнем свідомості. Важко не погодитись з авторкою, але уточнюю, що вибухово страшна суміш "великоросів" з "малоросами".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2014-08-28 20:09:09 ]
Нам потрібна УКРАЇНА, Олександре...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2014-08-28 01:17:12 ]
внутрішньо висказане міцним льодяним холодом накриває ковпаком виродків
виродок - це не діагноз, це вирок


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2014-08-28 20:09:58 ]
Вирок, Михайле...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2014-08-28 23:09:42 ]
Інно, сильний вірш, правда в ньому дихає на повні груди!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2014-08-29 09:00:01 ]
Дякую, Богдане!