ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.06.20 13:06
В спіралі скручується час.
Змією обернеться простір.
Який у світі водолаз
Пірне в глибини, як на прощу?

Який у світі чародій
Поверне запахи заснулі?
На сцену вийде лицедій,

Ольга Олеандра
2026.06.20 12:39
Кожен ковток – це зустріч
сутностей доторком губ
спраглим, закоханим, дружнім –
творення нових сполук,
сильних, хоча й тимчасових,
повних ваги і смаку,
що стелять у серця основу
радість криштально тривку.

Іван Веселий
2026.06.20 11:23
Вийшов я в садок фазенди
на гармидер вранці.
Розвелось у нас хвазанів -
самців горлодранців!
І чого ж це у природі
навпаки, ніж в люду?!
І в хвазановім народі -
бачу ту ж невгоду!

хома дідим
2026.06.20 09:20
залишилося лише тебе хотіти
згадуючи всяке чи важливе
ще стоїть і пил виловлює з повітря
кухоль у якім бувало пиво
часоплин жорстокий і безрадний
зорі падають ніхто їх не підніме
каніфоль свої сердечні рани
змінюється все нещадні зміни

Віктор Кучерук
2026.06.20 06:30
Навесні стара верба
Запитала в клена:
Ну, не гарна я хіба
В одязі зеленім?
Бо не видно щовесни
Всім, кому цікаво,
В гущі листя кривини
І гілок трухлявих.

Іван Потьомкін
2026.06.19 21:02
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Мирон Шагало
2026.06.19 20:56
За спогадом летять думки
туди, на стежку ту знайому,
туди, де стигнуть колоски
у полі, недалеко дому.

Пшеничне поле. В тихий сум
знов починає огортати.
Це поле в серці я несу,

Артур Сіренко
2026.06.19 19:13
Колись давно, коли світ ще був молодим і білі хмари називали островами в синьому морі, а не шматками алабамської вати, які хтось (можливо, чорношкірий всезнайка Джо) спересердя підкинув в гору, я познайомився зі старим дідом на ім’я Годі. На відміну від Ґ

Юрій Лазірко
2026.06.19 16:39
о серце моє...
1.
пригадую...
це море дотиків
і поцілунків
оооооооооооо
о крила мої
полон обіймів

Світлана Пирогова
2026.06.19 15:46
Навколо світ - як молитовний спів,
Де кожен подих серце хмелем поїть.
У тихім надвечір'ї між дубів
Застигло літо в золотім спокої.

Таких солодких, трепетних ночей,
Такого шовку у високих травах,
Такого блиску зоряних очей

Борис Костиря
2026.06.19 12:50
Закінчився ярмарок. Блазні спочили,
Стоять у чеканні старезних карет.
Вони спромоглися на гордий учинок
І вже декламують прадавній сонет.
Лютують кати у сваволі безчинства.
Замовк неприкаяний ніжний кларнет.

Закінчився ярмарок. Стухлі ідеї

Охмуд Песецький
2026.06.19 12:10
Інерційне чекання того, на що чекаєш, здається безкінечною піснею зоряного неба, жодного куплета якої ти можеш не почути. Та твоя наука чекання не знає ні мойр, ні Кайроса, ні Гамлета. Тут не стежать за стрілками годинника. Тут обслуговують той механізм,

хома дідим
2026.06.19 08:19
стояв мовчав дивився
на останній
багряний кленовий листок
на дереві під під’їздом
думаючи про своє
про листок хай останній
який ще
повисить ще нічо ще ого

Віктор Кучерук
2026.06.19 07:02
Вогнем негаснучим москва
Охоплена місцями, -
Лягла завіса димова,
Як Божий гнів, на храми.
Зійшла покара із небес
На москалів за вчинки,
Що спонукали світ увесь
Здійснить переоцінку

Роксолана Вірлан
2026.06.19 06:21
Жвріє вогник знеднілого сонця за містом -
встигну іще присмалити цигарку думок.
Вітер лабає на кабелях пісню джазисту,
свінг одтанцьовує - скок- йому все - перескок.

Не поспішаю сьогодні. Запаривши м'яти,
ковзаю поглядом з лоджії -з лету птахів.

Тетяна Левицька
2026.06.19 06:18
Коли облітала акація біла
і падав додолу обпечений цвіт,
я невиліковно любов'ю хворіла,
бо ліків від неї не вигадав світ.

Світилися очі небесним опалом,
шалено у грудях вистукував пульс.
Та Єва в мені крізь віки воскресала
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Інна Ковальчук (2014) / Вірші

 "Новоросам"
Нема отав.
Лишилися покоси.
Скільком родинам схід життя задмухав…
Уже достатньо крові,
«новороси»,
оскаженілі герострати духу.
Уже пророків з’їдено живцем.
Уже міняли підкорили храми.
В гіркім ярмі згадаєте про це,
як западе земля під канчуками…





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2014-08-26 18:21:18
Переглядів сторінки твору 5930
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.240 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.175 / 5.68)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.782
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2015.12.09 10:59
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2014-08-26 20:13:40 ]
Я, Інно, з кожним днем все більше переконуюсь, що ВІЙНА - це час, коли, на жаль, не може бути однозначних оцінок, де немає тільки білого і тільки чорного, на ВІЙНІ в кожного своя правда, ми - ненавидимо ворога, ворог - не сприймає нас...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2014-08-27 09:08:43 ]
Вікторе, цей вірш - не для нової збірки. Це - відгук на те, що побачила і почула останніми днями. Парад, жінка з українським прапором, яку били ногами, слова малого біженця тут, у Києві; "мій батько там мочить укропів"... Рівень ненависті несумісний. І це на УКРАЇНСЬКІЙ ЗЕМЛІ... так то...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2014-08-26 20:50:22 ]
Аби зрозуміли...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2014-08-27 09:09:44 ]
Не впевнена, Аню... Найстрашніше у цій війні - це люди, на жаль.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-08-26 21:06:48 ]
"ота́ва", на жаль, нормативно використовується в однині.
це - це трава, що підростає, але не трави.
хіба що в пісні. "чиї то отави, чиї то покоси".
можливо, Ваш вірш є відгуком.
тоді він майстерний. плюс - загадка. рима - сучасна.
"як западе" - тут щось з віршовим розміром.
а тепер закривайте від мене свою чудову поетичну сторінку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-08-26 22:34:02 ]
P.S. та і а пісні не стільки отави, як "чиє ж то жито".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2014-08-27 09:16:54 ]
"Упав серед отав" (Сосюра). У поезії трохи інші норми, Опанасе.
У мене абсолютний музичний слух, тому проблем з розміром чи ритмом не буває, на щастя. "Западе" вживається рідко, на відміну від "западатиме".
Навіщо закривати сторінку? Мені цікаво. Натхнення і гарного дня!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-08-27 11:46:25 ]
я це чудово розумію.
мені як шанувальнику творчості Т.Шевченка відомо про безліч схожих випадків. коли мені забракне рим, то я звернусь до його авторських знахідок у правопису. і може бути, що виникне ще один "Кобзар".
ямб так і проситься натиснути наголосом на на "за" у дієслові "западе", але йому протистоїть пеон.
тому питання щодо "западе" можна спокійно залишити за межами обговорення твору.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-08-27 11:48:18 ]
"у правописі". розхотілося створювати авторський місцевий відмінок.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2014-08-27 12:40:04 ]
Дякую, Опанасе! Все так - останні рядки першої та другої строфи однакові, змінено тільки ритмічний малюнок другої строфи в цілому. Здавалося б чого вчепилася в ті отави? А для мене важливо показати, що винищено все, і на колишніх покосах молода трава вже не росте. Чи зрозуміло вийшло, чи ні - вам усім видніше.
Натхнення і добра!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-08-26 23:25:36 ]
А їм у ярмі звично - вони з нього і не виходили... Духовно - то безсумнівно раби.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2014-08-27 09:17:45 ]
Так, пане Іване!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2014-08-27 04:12:51 ]
«новороси»,
оскаженілі герострати духу" - причини і наслідки...історія важко кромсала нас. Оце і є оці прстрації - ці духовні діри - не заповнені посутнім. Відсутність націоналізму- як імунної системи - видало нам мутанованих - на жаль.
Вірш - вражає, сколихує до сльози!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2014-08-27 09:18:31 ]
Дякую, люба! Повторюся, що найстрашніше - це люди...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2014-08-27 08:52:34 ]
"В гіркім ярмі згадаєте про це,
як западе земля під канчуками…" - деяких людей, мабуть, і справді тільки так можна вилікувати від проросійських симпатій, але це буде не тільки їх біда. Страшно усе це...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2014-08-27 09:18:55 ]
Страшно і гірко, Оленко...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-08-27 14:06:58 ]
А чи потрібен нам схід такою ціною? Якби знати, що Путін на цьому зупиниться, нехай би ці дві обл. відділялися. Ще невідомо, хто втратить, хто найде. Чи ні?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2014-08-27 16:51:22 ]
Колись виявиться, що Путька, яка сидить з дитинства у названій Вами особі, найбільш зомбована істота. З дозволу сказати, людина, яка не орієнтується в моральних цінностях, ні перед чим не зупиниться і це багато небезпечніше ніж люди з низьким рівнем свідомості. Важко не погодитись з авторкою, але уточнюю, що вибухово страшна суміш "великоросів" з "малоросами".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2014-08-28 20:09:09 ]
Нам потрібна УКРАЇНА, Олександре...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2014-08-28 01:17:12 ]
внутрішньо висказане міцним льодяним холодом накриває ковпаком виродків
виродок - це не діагноз, це вирок


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2014-08-28 20:09:58 ]
Вирок, Михайле...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2014-08-28 23:09:42 ]
Інно, сильний вірш, правда в ньому дихає на повні груди!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2014-08-29 09:00:01 ]
Дякую, Богдане!