ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.04.28 21:06
* 59 *
о так до ітаки
у напрямку линуть
одіссеї чи амфори
руни і тіні
безпілотні літаючі
пилососи усякі
бо там є ставки
є синки телемахи

Тетяна Левицька
2026.04.28 19:57
Артуру Дмитровичу Курдіновському
Дорогий Артуре, сердечно тебе вітаю зі вступом в Національну спілку письменників України! Дуже пишаюся тобою і тим, що Ярослав Чорногуз і я дали тобі рекомендації, бо ти вартий того, щоб бути членом спільчанської родини. Твоя поезія викликає трепет в душі

Костянтин Ватульов
2026.04.28 19:00
Далеко
Далеко-далеко, де всюди вирують густі аромати сандалу,
Де сонце липким амарилісом ніжно цвіте у блакитній безодні,
Рожеві фламінго неспішно здіймаються прямо у зграю загальну,
Над горами рваними довго кружляють в повітрі легкі й невгамовні.

Далеко-

Охмуд Песецький
2026.04.28 16:09
Геліопавза
Незатійливо сонце пливе
Зорянистого неба дугою,
І розкішшя своє світлове
Зігріваючи перед собою.

До зенітів щоденних висот,
У сліпучому образі диска,
Ти життя зоресвітній оплот

Володимир Невесенко
2026.04.28 15:25
Вічний сум на образа́х
Вічний сум на образах.
Гріб дитячий на ослоні.
Мати стомлена в сльозах
над застиглим тілом доні:

«Вибач, пташечко, мені,
не зростила тебе мати...
Дні скінчилися земні,

Вячеслав Руденко
2026.04.28 11:33
На тлі десяткового дробу
Човни з очерету! Волхви на човнах! -
Рятуйте світи від наруги -
В сльоті палітурні ворони летять
І дві паперові папуги!

Волхви безупинно вітають сльоту,
Хто ж їм заборонить вітаться*,
В крисанях із хутра в добу золоту,

Тетяна Левицька
2026.04.28 10:59
На сходинах літ
Небесна твердінь безмежна,
а хмари, мов гріб, важкі.
Цей всесвіт мені належить,
як хмарочоси міські.

Будинок пече зіниці,
фундамент — ножем в землі,
у пам'яті на правиці

Борис Костиря
2026.04.28 10:56
Натхнення
Я люблю важливий час затишшя
Перед вибухом в полях сумних,
Як заходить сонце на узвишшя
В променях яскраво-золотих.

Так натхнення у часи утоми
Причаїлось птахом у лісах.
У тенетах суму і ризоми

Ольга Олеандра
2026.04.28 08:42
Весна
Весна. На вістрях пер пташини
понад серцями плавко лине,
не віддаляючись від них.

Гойдають крила піднебесся,
пильнуючи у гніздах дещо
дорогоцінне і крихке.

Віктор Кучерук
2026.04.28 06:36
* * *
Мигочуть дні, мелькають тижні,
Потік років змілів до дна, -
Нечасто нині бачу ближніх,
Забув знайомих імена.
Все більш зітхань і менше сміху,
Хоч хліб чужий іще не їм, -
Живу неначе на потіху
Всіляким недругам своїм.

Володимир Бойко
2026.04.28 00:31
Історія
Візьми мене, мов поїзд, на ходу,
Аби хотілось так, щоб не здавалось.
Нехай в чужі обійми упаду,
Аби-но лиш паскудним не дісталось.

Минуть усі, і я колись мину –
Історія нікого не жаліла.
Лишень шкода змарновану весну

Іван Потьомкін
2026.04.27 22:02
Ролан Биков (1929-1998)
Чом такі трагічні лики,
Чом мудреці такі сумні,
Такі печальні всі святі?
В очах страждань живі в них бліки,
Їх сумніви такі прості,
Живі вони і без покриву,
Істини дивляться такі сумні.
На печальній оцій тризні

Світлана Пирогова
2026.04.27 21:12
Весні - осанну
Пора вечірня тулиться до вікон,
Немов вуаллю покриває ззовні.
Утомлений весняний лікоть
Впирається, насолодившись вповні.

За день не знали руки відпочинку.
Весна барвінок з рястом розстеляла
І підбирала кольори й відтінки.

С М
2026.04.27 20:50
Зіркова доріжка (Jefferson Airplane)
Як голова завертиться, на землю дивись, якщо вийде
Мої пильні очі упустили її, в тому бігові
Чутливий мій розуме, старий для сліз
Не ладний жити, умирати не згідний
Зупини свої сумніви, подвигаючи світ
Самостійно

Немає часу любити, і себе розкрити

Володимир Невесенко
2026.04.27 19:44
Журавель
Тишина в місцині хирій.
Бойовища відгули.
Лиш ключі летять у вирій,
звідусіль: «Курли, курли!..»

Небосхил горить пурпурно,
блякне хмар линка фланель.
А над цямрою зажурно

Охмуд Песецький
2026.04.27 16:08
Вузли
Кораблі нашого жеребу
не покидають річищ,
йдучи за лоціями
Старших Арканів,
до затоки
вікової недуги 
колись молодої води.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Опанас Драпан (1945 - 2014) / Вірші

 мої перелоги
Образ твору кінець
'2014

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2014-09-21 10:28:50
Переглядів сторінки твору 9019
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.590 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.446 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.667
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2025.07.17 23:33
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2014-09-21 11:09:20 ]
Вірш вартує того, щоб доопрацювати останню строфу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-21 11:12:35 ]
з полином довелось розлучитись. доречно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2014-09-21 22:31:04 ]
Аплодую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2014-09-21 12:42:55 ]
Дитинство теж вартує, щоби потрапити у альбом...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-21 13:50:52 ]
його, можна вважати, не було. на які світлини не подивлюсь, ловлю погляди, не по-дитячому серйозні та сумні. підлітками ми посміхалися більше.
а ідея цікава. з мене світлина (вірш до альбому).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-09-21 14:15:37 ]
Дембільський останній? Не поспішайте. "Чуть помедленнее кони, чуть помедленнее...". На Заході ваш вік - це вік розквіту зрілості і залицянь до молоденьких Фрау чи фрейлін, як там у них.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-21 18:06:44 ]
це саме так. але вже за гроші або (та) спадщину.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2014-09-21 14:21:05 ]
Нотки ностальгії добавляють віршу щемності і привабливості!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-21 21:27:53 ]
якби ми не вміли забувати минуле, то можна було б сказитись у майбутньому. але і забувати не можна...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-21 14:48:17 ]
Гарно...спогади добра справа, тим більше коли вони дорогі серцю і змушують його ритмувати...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-21 18:11:23 ]
вони його рвуть на клапті. та це не Росія. ніхто не рватиме і акордеон на весіллі або на іншому святі. чинно-тихо-мирно. є, чому позаздрити, якщо душа бажає спокою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-21 18:24:09 ]
Справа в тому, а чи хоче ( прагне ) вона, та душа спокою?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-21 18:28:12 ]
я ж тут випадковий мешканець. тому не прагне душа спокою, але водночас і звикає до нього.
згодом не з'являтимуться вірші, а за ними і їхній автор.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-21 18:40:37 ]
Хмммм...а випадковостей не буває, Бог не велить ім бути, та й Космос відрегульовує наші діі певного напрямку. Вірші з'являтимуться, обов'язково. а со ними іх автор, щиро цього бажаю першочергово Вам, пане Опанас.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-21 18:58:40 ]
я відповідально ставитимусь до космічних сигналів і велінь.
тут таке нічне небо, що не замислюватись над космічністю нашого життя неможливо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-21 19:11:02 ]
Отож бо)))) Останнім часом, вдивляючись в темну глибінь ночі мислю лиш одним - не дай Боже зара впаде якийсь велетенський кусень атому на цю стражденну землю, і мимоволі два океани наповнює солоність...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-21 19:31:35 ]
не впав би такий кусень, то не було б у нас Чорного моря. а залишалось би одне Середземне.
історії властиві дублі. і винне у цьому людство, бо погано засвоює історичний матеріал або не цікавиться.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2014-09-21 20:42:37 ]
спадщина на цілині?)) гуморист))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-21 21:10:25 ]
ми ж там будували нові міста. квартири - це хіба не спадщина нашим нащадкам?
"снятся людям иногда голубые города" - це слова однієї з пісень тієї історичної доби.
пісня якраз про ці міста.
згодом вони повимирали. на якійсь світлині в Інтернеті я знайшов дещо з побудованого нами. мені забракло сердечних сил його скопіювати собі в альбом.
висока розподільна здатність електронної світлини проти державної нездатності імперії доглядати створене.
тодішні колеги-будівельники-цілинники будували на десятки сторіч. а воно не вистояло кількох десятків років. такий от гумор. Ви правильно відчули.
не має цікавості імперія у спадщині і в доглянутості, а має його в питанні поширення політичного впливу (тиску) і загалом у загарбницькій політиці її яструбиної верхівки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2014-09-21 21:35:52 ]
чогось повіяло пусткою...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-22 07:03:58 ]
так вийшло.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2014-09-21 21:58:53 ]
тонка іронія та самоіронія, а також довершений текст - думаю, автора можна упізнати саме за цими ознаками


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-21 22:54:42 ]
ні. вчителя.
я не уявляю українську літературу і зокрема поезію без тарасового слова. пишу маленькими літерами, щоб без пафосу, а так, як є.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2014-09-23 09:30:13 ]
Так, "Кобзар" - цілюще джерело для кожного українця.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-09-22 14:45:17 ]
мій/моя ЛГ склеювала б шматочки щастя...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-22 15:58:03 ]
у першій версії було про склеєні ласти.
це одна з жартівливих морських метафор.
та хіба можна сміятись? 50 років, як я вперше і востаннє розлучився - на чотири роки, які розтягнулись на все життя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Брат Ліо (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-25 20:32:05 ]
Заінтегрували та заінтригували, Опанасе

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-25 20:54:34 ]
виходило якось за кобзаревим словом. чи дійсно воно настільки прозорливе, що справджується, чи це звичайний земний уклад, коли щось, що якось налагодилось, повинно зруйнуватись. так вийшло і в мене. служба зробила своє. замоскалила. і сестри все життя працювали - хай не в наймах, але не на себе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Камінчанська (Л.П./М.К.) [ 2014-09-25 20:43:48 ]
"Я з них альбом останній склеїв...!" - пережите, прожите і вічне, усе зібгано в спогади добрі і не дуже. Гарний твір.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-25 21:07:17 ]
склеїв, але добровільно-примусово доопрацьовую. добровільно, бо в ньому моє, про мене, а примусово - бо хотілось би лишити по собі щось путнє. щоб нащадкам не було ніяково за мене.