ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.01.28 11:13
Таємне слово
Таємне слово проросте крізь листя,
Крізь глицю і знебарвлену траву.
Це слово, ніби істина столиця,
Увірветься в історію живу.

Таємне слово буде лікувати
Від викривлень шаленої доби.
Воно прорветься крізь сталеві ґрати,

Юрко Бужанин
2026.01.28 09:49
У пошуку істини.
Це так просто —
не шукати істини у вині,
коли вона прозоро стікає
стінками келишка з «Чачею».
Входиш туди критиком,
а виходиш —
чистим аркушем.
Перша чарка — за герменевтику,

Олександр Буй
2026.01.27 20:27
Смиренний псих
Підвіконня високе і ковані ґрати.
Не побачити сонця за брудом на склі.
Номер шостий на дверях моєї палати –
Аж до сьомого неба портал від землі.

Стіни, білі колись, посіріли від часу,
Сіру стелю вінчає щербатий плафон,
Світло в ньому бліде – та ні

С М
2026.01.27 18:04
Кохання зимові дні (The Doors)
січневий день і вітер зимний
ось я закоханий чом би і ні
вітер пройма така причина
гріємося доторки рук твоїх

нумо станцюймо одні
в холоді цеї зими
твоє тепло &

Пиріжкарня Асорті
2026.01.27 13:35
Якщо і коли
якщо безладно наглядати
за техпроцесами всіма
то виробництво встати може
стійма

коли відкинувши убогість
побути мультиглитаєм
чому б не вкласти капітали

Вероніка В
2026.01.27 11:23
Мотузка
знаєш що там похитується
на гойдалці гілок
його не видно
тільки цей скрип
тільки він бачить напнуті на крони голоси

коли я вдягаю на плечі рюкзак
я хочу хотіти не слухати

Ірина Білінська
2026.01.27 11:05
***
Привіт,
невипадковий перехожий!
Не обертайся,
не ховай очей —
зізнайся, хто
твій спокій потривожив?
І що тобі у пам’яті пече?

Борис Костиря
2026.01.27 10:17
Віршування
Це віршування, ніби вічне рабство,
Важка повинність і важкий тягар.
Воно підность в піднебесся раю,
Штовхає ордам первісних татар.

Це вічний борг перед всіма богами,
Перед землею, Всесвітом, людьми.
І ти не розрахуєшся з боргами,

Микола Дудар
2026.01.26 21:17
Присвята одній пані-злодюжці
…ти помреш від блюзнірства й жадоби
На акордах брехні і піару.
Бо зачали тебе з перегару,
Що цікаво, ті, двоє, не проти…
У «замовленні» гнулись взірцево…
Для безхатьків потрібна ж іконна?
Якщо ні, то нехай, не «мадонна»…
Якщо так, не спіши, «короле

Ігор Терен
2026.01.26 18:45
Короткометражні пайзлики
А сатира, критика та гумор –
це пілюлі шоу шапіто,
де карикатури
із натури
вилікують одного на сто.

***
А лінія життя, що на долоні,

Юрій Лазірко
2026.01.26 18:11
Не про те -- Альбом Теревені від Зеня -- батярські пісні
Пав король. Бажання випало за ним.
Чи всох, чи здох... пучечком затугим...
Рай-тузи я зминала у пітній руці,
життя не в шоколаді і не в молоці,
ушир розмазувала посміх на лиці,
в той дім ступала, де кальянив дим...

Приспів:

В Горова Леся
2026.01.26 16:48
Сніг
Сьогодні сніг колишній втратив присмак.
В дитинстві пах весняною грозою,
Озоном літнім, і сідав зумисно
На губи, щоб розтанути росою,
Та смакуватися у чистих бризках,
І хвастатись- такий бадьоросвіжий,
Що можна з'їсти з нього цілу сніжку!

Марія Дем'янюк
2026.01.26 16:19
Ялини гілка
Тут час дрімає на ялинці,
І я блукаю наодинці,
А сніг всміхається - блищить,
Синичка на гіллі сидить,
І раптом пурх і полетіла,
А я сніжиноньки ловила...
Гойдається ялини гілка,
Вже не синиця...Певне білка...

Олена Побийголод
2026.01.26 12:08
1980. Знімається кіно (опера-буфа)
Із Леоніда Сергєєва

Дійові особи:
• Режисер
• Оператор
• Головний герой
• Головна героїня
• Дівчина з хлопавкою

Ольга Олеандра
2026.01.26 09:09
Маю
Маю знайти у цьому мороці світло і сенс – свої власні.
І слідкувати, щоби не згасли
довіра і любов, попри біль і сльози.
Якщо вони згаснуть, ця московська нечисть переможе.

Маю зоставатись сильною, навіть коли безсила.
Можна черпати сили у турбот

Ярослав Чорногуз
2026.01.26 07:03
Марення в розлуці
Мені б тендітну і жадану
До себе ніжно пригорнути.
І так завмерти бездиханно,
І умлівати, вбивши смуток.

Зігріти радощі у серці,
І віддавати ласку свіжу,
І у смарагдових озерцях
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Опанас Драпан (1945 - 2014) / Вірші

 мої перелоги
Образ твору кінець
'2014

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2014-09-21 10:28:50
Переглядів сторінки твору 8863
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.590 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.446 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.667
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2025.07.17 23:33
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2014-09-21 11:09:20 ]
Вірш вартує того, щоб доопрацювати останню строфу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-21 11:12:35 ]
з полином довелось розлучитись. доречно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2014-09-21 22:31:04 ]
Аплодую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2014-09-21 12:42:55 ]
Дитинство теж вартує, щоби потрапити у альбом...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-21 13:50:52 ]
його, можна вважати, не було. на які світлини не подивлюсь, ловлю погляди, не по-дитячому серйозні та сумні. підлітками ми посміхалися більше.
а ідея цікава. з мене світлина (вірш до альбому).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-09-21 14:15:37 ]
Дембільський останній? Не поспішайте. "Чуть помедленнее кони, чуть помедленнее...". На Заході ваш вік - це вік розквіту зрілості і залицянь до молоденьких Фрау чи фрейлін, як там у них.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-21 18:06:44 ]
це саме так. але вже за гроші або (та) спадщину.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2014-09-21 14:21:05 ]
Нотки ностальгії добавляють віршу щемності і привабливості!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-21 21:27:53 ]
якби ми не вміли забувати минуле, то можна було б сказитись у майбутньому. але і забувати не можна...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-21 14:48:17 ]
Гарно...спогади добра справа, тим більше коли вони дорогі серцю і змушують його ритмувати...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-21 18:11:23 ]
вони його рвуть на клапті. та це не Росія. ніхто не рватиме і акордеон на весіллі або на іншому святі. чинно-тихо-мирно. є, чому позаздрити, якщо душа бажає спокою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-21 18:24:09 ]
Справа в тому, а чи хоче ( прагне ) вона, та душа спокою?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-21 18:28:12 ]
я ж тут випадковий мешканець. тому не прагне душа спокою, але водночас і звикає до нього.
згодом не з'являтимуться вірші, а за ними і їхній автор.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-21 18:40:37 ]
Хмммм...а випадковостей не буває, Бог не велить ім бути, та й Космос відрегульовує наші діі певного напрямку. Вірші з'являтимуться, обов'язково. а со ними іх автор, щиро цього бажаю першочергово Вам, пане Опанас.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-21 18:58:40 ]
я відповідально ставитимусь до космічних сигналів і велінь.
тут таке нічне небо, що не замислюватись над космічністю нашого життя неможливо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-21 19:11:02 ]
Отож бо)))) Останнім часом, вдивляючись в темну глибінь ночі мислю лиш одним - не дай Боже зара впаде якийсь велетенський кусень атому на цю стражденну землю, і мимоволі два океани наповнює солоність...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-21 19:31:35 ]
не впав би такий кусень, то не було б у нас Чорного моря. а залишалось би одне Середземне.
історії властиві дублі. і винне у цьому людство, бо погано засвоює історичний матеріал або не цікавиться.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2014-09-21 20:42:37 ]
спадщина на цілині?)) гуморист))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-21 21:10:25 ]
ми ж там будували нові міста. квартири - це хіба не спадщина нашим нащадкам?
"снятся людям иногда голубые города" - це слова однієї з пісень тієї історичної доби.
пісня якраз про ці міста.
згодом вони повимирали. на якійсь світлині в Інтернеті я знайшов дещо з побудованого нами. мені забракло сердечних сил його скопіювати собі в альбом.
висока розподільна здатність електронної світлини проти державної нездатності імперії доглядати створене.
тодішні колеги-будівельники-цілинники будували на десятки сторіч. а воно не вистояло кількох десятків років. такий от гумор. Ви правильно відчули.
не має цікавості імперія у спадщині і в доглянутості, а має його в питанні поширення політичного впливу (тиску) і загалом у загарбницькій політиці її яструбиної верхівки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2014-09-21 21:35:52 ]
чогось повіяло пусткою...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-22 07:03:58 ]
так вийшло.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2014-09-21 21:58:53 ]
тонка іронія та самоіронія, а також довершений текст - думаю, автора можна упізнати саме за цими ознаками


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-21 22:54:42 ]
ні. вчителя.
я не уявляю українську літературу і зокрема поезію без тарасового слова. пишу маленькими літерами, щоб без пафосу, а так, як є.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2014-09-23 09:30:13 ]
Так, "Кобзар" - цілюще джерело для кожного українця.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-09-22 14:45:17 ]
мій/моя ЛГ склеювала б шматочки щастя...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-22 15:58:03 ]
у першій версії було про склеєні ласти.
це одна з жартівливих морських метафор.
та хіба можна сміятись? 50 років, як я вперше і востаннє розлучився - на чотири роки, які розтягнулись на все життя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Брат Ліо (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-25 20:32:05 ]
Заінтегрували та заінтригували, Опанасе

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-25 20:54:34 ]
виходило якось за кобзаревим словом. чи дійсно воно настільки прозорливе, що справджується, чи це звичайний земний уклад, коли щось, що якось налагодилось, повинно зруйнуватись. так вийшло і в мене. служба зробила своє. замоскалила. і сестри все життя працювали - хай не в наймах, але не на себе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Камінчанська (Л.П./М.К.) [ 2014-09-25 20:43:48 ]
"Я з них альбом останній склеїв...!" - пережите, прожите і вічне, усе зібгано в спогади добрі і не дуже. Гарний твір.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-25 21:07:17 ]
склеїв, але добровільно-примусово доопрацьовую. добровільно, бо в ньому моє, про мене, а примусово - бо хотілось би лишити по собі щось путнє. щоб нащадкам не було ніяково за мене.