ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.11.23 10:26
Щодо вічності
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.

Микола Дудар
2024.11.23 09:17
***
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…

Віктор Кучерук
2024.11.23 05:40
* * *
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль

Микола Соболь
2024.11.23 05:08
Осіння замальовка
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.

Іван Потьомкін
2024.11.22 19:35
Як демократія із носа лізе
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її

Володимир Каразуб
2024.11.22 12:01
Страх безконечності
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.


08.02.2019

Володимир Каразуб
2024.11.22 09:46
Диригент
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто

Микола Дудар
2024.11.22 09:04
***
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби…
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
Не беріть на кпи
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Нагадування собі
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Сторінки засипані осіннім листям
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Фантасмагорій дивовижа
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Сонетні строфи
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Заклятий льох
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олександр Олехо (1954) / Вірші

 І знову осінь за вікном
І знову осінь за вікном розмила далі,
втікає настрій із душі у колір сталі.
Пливе і крутиться Земля навколо Сонця.
Малює дощ її круги на склі віконця.
Комусь – зажура і печаль, комусь – відрада.
Для когось осінь – листопад, для когось – зрада.
Це навіжений Герострат утік із Риму
і палить землю, небо, сад – чатує зиму.
І певно вибору нема: сирі світанки –
це не задуха в літню ніч, не жар коханки.
Немає сили у вогні, немає палу –
ану піди, а ну знайди жадану пару.
І, осоромившись, мовчить душа піїта,
ще на поверхні почуттів принади літа.
Гуляє полем вітер мар, жагу розносить
та заплітає в тихий шум змарнілі коси.
І знову осінь за вікном – не дивне диво,
ярами стелиться туман помпезно-сиво.

19.10.2014




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2014-10-19 14:27:16
Переглядів сторінки твору 5562
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.265 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.319 / 5.61)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.807
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2024.11.14 20:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-10-19 15:09:52 ]
Помпезно - сиво, срібла насипає повні жмені...знаєте, Ви ніби передали мій внутрішній стан зараз, описали кожну деталь...сумно, але незвично гарно, є над чим помислити...дякую Вам Олександре...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-10-19 19:18:03 ]
Людей набагато більше, ніж станів людської душі. Тому суголосність - не виняток, а скоріше закономірність. Просто в силу анонімності душевного стану, це не кидається у вічі. Дякую, Марино.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2014-10-19 17:28:12 ]
Люблю осінь. Вона підбиває підсумки пережитого. І дуже люблю її плоди - фрукти і овочі...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-10-19 19:24:53 ]
Ач, Анно, які ви корисливі - любите осінь за її дари. А за сльоту, вітер, тлін? Не хочеться любити, егеж? Жартую. Мені осінь теж до вподоби, тільки без тих негараздів, означених вище. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2014-10-19 17:53:53 ]
Напівбілий (вікном-душі-Земля-круги), а співається, а співається, то через рядок (далі-сталі-Сонця-віконця). Росією пахне та їхніми ямбами. Вони, нмсдд, дефрагментують текст. Надто куций розмір, а співається. Це пісня вийшла. І ви її пісняр. Зробите диск, підтягнеться авдиторія - і Ви наш пісняр. Вийде шлягер - то і пісняр України. А це така штука, що лише почни.

З вітаннями та з райдужними прогнозами,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-10-19 19:36:32 ]
Гарріо, ви - майстер створювати проблеми авторові. Пісняр - це статус. До нього таким, як я, йти і йти, і для цього потрібно відмінна поетична форма, удача і вміння влучати в "яблочко", тобто в тему, що має запит. Розумію, що не святі глечики ліплять, але і любителям поезії важко подолати певну творчу планку. Дякую вам за добре слово. Натхнення і вдачі вашому поетичному перу і вам заодно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2014-10-19 20:45:14 ]
А душа піїта таки не мовчить - он які шедеври створює!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-10-20 12:58:00 ]
Дякую, Валентино, але чорна кішка в чорній кімнаті... Так і шедеври.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2014-10-19 21:09:44 ]
Таки до Вас повернулося натхнення, Олександре! Рада за Вас! Вірші - чудові!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-10-20 13:03:20 ]
Дякую, Нінель. З'явився вільний час, а він в приятельських стосунках із Музою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2014-10-19 21:53:04 ]
Олександре, на цей раз епітетами і метафорами для атаки на осінь Ви озброїлись "до зубів" і, як на мене, з такого розмаїття таки можна видобути пісню.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-10-20 13:08:38 ]
Дякую, Ігоре, але... одним словом, але.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-10-19 22:54:44 ]
Ох вже ця соромлива піїтова душа, що уперто римує сонце й віконце :)) Досить проблематична перша строфа.. А вірш гарний. Підіймаємо творчу планку! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-10-20 13:17:04 ]
Ох, Світлано, не соромлива впертість, а скоріше, наївне глупство. Бо як рахував, так і рахую, що справа не в римах(хай без ліку раз уживаних), а в тому, що між ними. Якщо є щось достойне(метафора, образність, уява), то мало хто звертатиме увагу на рими. А якщо нема, то і з'являються зауваги подібні вашій. Так що будьте поблажливими до такого типу поетів, як я. Хіба вони самі не розуміють своєї вразливості. Розуміють, але наївність пересилює. Дякую щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-10-20 22:50:45 ]
Нехай бухгалтери рахують, пане Олександре, Ви ж пишіть :)) А поезія - вона як вишиванка: якщо із лицьової сторони гарна, та із виворітньої вузлувата, то майстер такої не похвалить :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кисельов (Л.П./Л.П.) [ 2014-10-19 23:34:27 ]
Барвисто, лірично, золотоосінньо! Як на мене, вірш удався! Дякую, пане Олександре!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-10-20 13:17:59 ]
Дякую, Юрію. Радий вас чути.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2014-10-20 11:30:46 ]
І знову осінь - лірично...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-10-20 13:21:00 ]
Оптимістично-лірично. Найстрашніше, що може бути з осінню - це її відсутність. Отоді би усі, хто ще міг, заплакали. І знову дякую вам, Інно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-10-20 23:07:06 ]
як казав один персонаж з "Операции Ы", "я на русалках больше заработаю". ті русалки, дійсно, купуватимуться. але нерозбірливими покупцями.
про яйця Фаберже якось ішим разом. я вчора повернувся з Фігейроса.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-10-21 08:12:11 ]
У тому вашому Фігейросі, Опанасе, русалками таки точно не торгують. Це справа смаку - кому напівголе міфічне створіння до вподоби, кому оголена дружина вусатого оригінала більше подобається. На колір і смак - товариш не всяк. А про Фаберже, мабуть, не варто - на яйцях хто тільки не розбирається, а закінчується усе доволі прозаїчно - яєчнею на скору руку.