ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.03.24 18:05
Півник заспівав в Єрусалимі,
І на вранішній отой тоненький спів
В пам’яті закукурікали півні понад Супоєм
У далекому тепер, як і літа, Яготині.
Не ідеї нас єднають з материнським краєм,
Не герої на баскім коні,
А сумне «курли», неспішний постук дятл

Ігор Шоха
2026.03.24 14:43
                І
Імперії очолюють царі,
але не менш відомі їхні коні:
це буцефали, інцитати... поні,
яких сідлають бовдури старі,
точніше, русофіли-упирі
із пиками каліґул та неронів
і новоявлені поводирі,

Борис Костиря
2026.03.24 11:59
Я залишу усі двері навстіж
Для усіх пропащих і бичів,
Розмалюю стіни, наче Нарбут,
Не знайшовши до небес ключів.

Душу для вітрів усіх відкрию.
Хай панує хуга, як мана.
І знайду у попелі надію.

Віктор Кучерук
2026.03.24 06:25
Сонця подихи гарячі
Так прогріли злеглий сніг,
Що від болю він аж плаче
Та спливає із доріг.
І брудними потічками
Наповняє рівчаки, -
І вузенькими струмками
Проникає до ріки.

Іван Потьомкін
2026.03.23 21:20
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Олена Побийголод
2026.03.23 15:48
Михайло Рудерман (1905-1984; народився й провів юність в Україні)

Ти лети з дороги, птице,
звіре, й ти з дороги йди:
Бачиш, хмара клубочиться,
коні швидко мчать сюди!

І поціливши з нальоту

Охмуд Песецький
2026.03.23 13:23
Вони у згадах не для втіхи –
Квартири наймані й кутки.
Скоріше це сигнальні віхи
В руслі життєвої ріки.

Лимани, плеса та причали,
Протоки, створи та буї...
А судноплавству не навчали

Борис Костиря
2026.03.23 11:25
Я так хотів
упіймати за хвіст ящірку.
Ящірку як остаточний сенс.
Ящірку як остаточний смуток.
Ящірку як Істину,
яка вислизає від нас,
як остаточний голос космосу,
як видимість прозріння,

Юрій Гундарів
2026.03.23 09:36
Допоки є мама у сина,
він ще дитина.

Вона зрозуміє все і пробачить -
дихати легше наче.

…Життя накручує коло за колом…
Чую: у відчинене весняне вікно

Віктор Кучерук
2026.03.23 07:25
Мене зустріли, як належить
Стрічати, певно, короля,
Бо, наче Ейфелева вежа,
Звелась принадно сулія
Понад закусками в тарелях
На переповненім столі
В гостинній змалечку оселі,
В моєму рідному селі...

Ірина Вовк
2026.03.22 23:00
замість ПІСЛЯМОВИ) Тепер вони троє – мати та її соколи – спочивають у безіменних могилах, але їхні душі щоночі повертаються до Свято-Іллінської церкви, де колись Розанда присягала Тимошеві на вірність.

Євген Федчук
2026.03.22 17:34
Старий шинок над дорогу недалік Полтави.
Битий шлях, отож чимало люду проїжджає.
Хтось із подорожніх часом в шинок зазирає
Кухоль-два перехопити. Скуштувати страви.
То козаки зазирнули, за столом усілись.
Молоді іще, гарячі, кров у жилах грає.
Трохи

Юхим Семеняко
2026.03.22 15:33
       Поки наша колегіальна система не працює, перед "амбразурою" доводиться бути мені, і вихідними днями я маю право на свої маневри у переміщенні.     Сьогодні закінчується тижневе коло, а якими справами буду зайнятий завтра, сказати складно. С

Світлана Пирогова
2026.03.22 13:41
То як забути? Чи можливо?
В душі щось дзенькало, лилось.
Твій шепіт доторкавсь сяйливо,
Аж соняшник підняв чоло.

Жагуча спрага розбирала.
Сховався вітерець легкий.
Пташина лопотіла зграя.

Володимир Бойко
2026.03.22 12:50
Цукор-рафінад корисний тим, що його важче переплутати з сіллю. Ідеальний жіночий стан – коли 90х60х90, ідеальний чоловічий стан – коли 3 по 100. Краще нехай шкварчить олія на пательні, ніж шкварчить жінка з пательнею. Струнким жінкам так би пасув

Борис Костиря
2026.03.22 12:18
Колись в осінній глибині
Захочеш літо повернути
І в осені на самім дні
Знайти печаль від м'яти й рути.

В терпкій осінній глибині
Тобі відкриються прозріння
І у мутній нічній воді
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Охмуд Песецький
2026.03.19

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Олехо (1954) / Вірші

 І знову осінь за вікном
І знову осінь за вікном розмила далі,
втікає настрій із душі у колір сталі.
Пливе і крутиться Земля навколо Сонця.
Малює дощ її круги на склі віконця.
Комусь – зажура і печаль, комусь – відрада.
Для когось осінь – листопад, для когось – зрада.
Це навіжений Герострат утік із Риму
і палить землю, небо, сад – чатує зиму.
І певно вибору нема: сирі світанки –
це не задуха в літню ніч, не жар коханки.
Немає сили у вогні, немає палу –
ану піди, а ну знайди жадану пару.
І, осоромившись, мовчить душа піїта,
ще на поверхні почуттів принади літа.
Гуляє полем вітер мар, жагу розносить
та заплітає в тихий шум змарнілі коси.
І знову осінь за вікном – не дивне диво,
ярами стелиться туман помпезно-сиво.

19.10.2014




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2014-10-19 14:27:16
Переглядів сторінки твору 6129
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.265 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.319 / 5.61)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.807
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2026.01.16 14:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-10-19 15:09:52 ]
Помпезно - сиво, срібла насипає повні жмені...знаєте, Ви ніби передали мій внутрішній стан зараз, описали кожну деталь...сумно, але незвично гарно, є над чим помислити...дякую Вам Олександре...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-10-19 19:18:03 ]
Людей набагато більше, ніж станів людської душі. Тому суголосність - не виняток, а скоріше закономірність. Просто в силу анонімності душевного стану, це не кидається у вічі. Дякую, Марино.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2014-10-19 17:28:12 ]
Люблю осінь. Вона підбиває підсумки пережитого. І дуже люблю її плоди - фрукти і овочі...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-10-19 19:24:53 ]
Ач, Анно, які ви корисливі - любите осінь за її дари. А за сльоту, вітер, тлін? Не хочеться любити, егеж? Жартую. Мені осінь теж до вподоби, тільки без тих негараздів, означених вище. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2014-10-19 17:53:53 ]
Напівбілий (вікном-душі-Земля-круги), а співається, а співається, то через рядок (далі-сталі-Сонця-віконця). Росією пахне та їхніми ямбами. Вони, нмсдд, дефрагментують текст. Надто куций розмір, а співається. Це пісня вийшла. І ви її пісняр. Зробите диск, підтягнеться авдиторія - і Ви наш пісняр. Вийде шлягер - то і пісняр України. А це така штука, що лише почни.

З вітаннями та з райдужними прогнозами,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-10-19 19:36:32 ]
Гарріо, ви - майстер створювати проблеми авторові. Пісняр - це статус. До нього таким, як я, йти і йти, і для цього потрібно відмінна поетична форма, удача і вміння влучати в "яблочко", тобто в тему, що має запит. Розумію, що не святі глечики ліплять, але і любителям поезії важко подолати певну творчу планку. Дякую вам за добре слово. Натхнення і вдачі вашому поетичному перу і вам заодно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2014-10-19 20:45:14 ]
А душа піїта таки не мовчить - он які шедеври створює!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-10-20 12:58:00 ]
Дякую, Валентино, але чорна кішка в чорній кімнаті... Так і шедеври.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2014-10-19 21:09:44 ]
Таки до Вас повернулося натхнення, Олександре! Рада за Вас! Вірші - чудові!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-10-20 13:03:20 ]
Дякую, Нінель. З'явився вільний час, а він в приятельських стосунках із Музою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2014-10-19 21:53:04 ]
Олександре, на цей раз епітетами і метафорами для атаки на осінь Ви озброїлись "до зубів" і, як на мене, з такого розмаїття таки можна видобути пісню.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-10-20 13:08:38 ]
Дякую, Ігоре, але... одним словом, але.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-10-19 22:54:44 ]
Ох вже ця соромлива піїтова душа, що уперто римує сонце й віконце :)) Досить проблематична перша строфа.. А вірш гарний. Підіймаємо творчу планку! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-10-20 13:17:04 ]
Ох, Світлано, не соромлива впертість, а скоріше, наївне глупство. Бо як рахував, так і рахую, що справа не в римах(хай без ліку раз уживаних), а в тому, що між ними. Якщо є щось достойне(метафора, образність, уява), то мало хто звертатиме увагу на рими. А якщо нема, то і з'являються зауваги подібні вашій. Так що будьте поблажливими до такого типу поетів, як я. Хіба вони самі не розуміють своєї вразливості. Розуміють, але наївність пересилює. Дякую щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-10-20 22:50:45 ]
Нехай бухгалтери рахують, пане Олександре, Ви ж пишіть :)) А поезія - вона як вишиванка: якщо із лицьової сторони гарна, та із виворітньої вузлувата, то майстер такої не похвалить :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кисельов (Л.П./Л.П.) [ 2014-10-19 23:34:27 ]
Барвисто, лірично, золотоосінньо! Як на мене, вірш удався! Дякую, пане Олександре!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-10-20 13:17:59 ]
Дякую, Юрію. Радий вас чути.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2014-10-20 11:30:46 ]
І знову осінь - лірично...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-10-20 13:21:00 ]
Оптимістично-лірично. Найстрашніше, що може бути з осінню - це її відсутність. Отоді би усі, хто ще міг, заплакали. І знову дякую вам, Інно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-10-20 23:07:06 ]
як казав один персонаж з "Операции Ы", "я на русалках больше заработаю". ті русалки, дійсно, купуватимуться. але нерозбірливими покупцями.
про яйця Фаберже якось ішим разом. я вчора повернувся з Фігейроса.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-10-21 08:12:11 ]
У тому вашому Фігейросі, Опанасе, русалками таки точно не торгують. Це справа смаку - кому напівголе міфічне створіння до вподоби, кому оголена дружина вусатого оригінала більше подобається. На колір і смак - товариш не всяк. А про Фаберже, мабуть, не варто - на яйцях хто тільки не розбирається, а закінчується усе доволі прозаїчно - яєчнею на скору руку.