ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.02.06 10:58
Розвал душі і тіла неодмінно
Настане, ніби вибух нищівний.
Зненацька прийде, як неждана міна
Чи як лайдак скорботний і сумний.

Розвал - це наслідок усіх ударів,
Всіх потрясінь, депресій і гризот,
Немов стискання судей і удавів,

Артур Курдіновський
2026.02.05 22:14
Зрікаюся тебе, моя наївна мріє!
Я припиняю це чекання назавжди.
Уявним променем зігрівся в холоди -
І досить. Лютий снігом падає на вії.

Хтось оголошує протести веремії,
Зникає марево у плескоті води.
Немає жодного шляху мені туди -

Микола Дудар
2026.02.05 21:57
Сімнадцять замало?… Чекайте за тридцять.
Це вам не жарти коли звучить мінус…
Добавочка хитра… вам арктика сниться?
Значить вдихнули і ви кокаїну…

Морози із січня всі виповзли в лютий.
Мінус розмножить їх, не сумнівайтесь.
Щоб не робили ви — тепло

Євген Федчук
2026.02.05 21:10
Прибіг Петрик до бабусі, видно, повний вражень:
- А ми з хлопцями сьогодні до річки ходили.
Хлопці з дому вудки взяли та рибу ловили.
А я…А я черепаху, навіть бачив справжню.
Повзла собі по березі до річки неспішно.
Вся така якась химерна в панцирі с

Віктор Кучерук
2026.02.05 17:23
Буде радо вітати
Й сумувати рідня,
Що замало для свята
Їй зимового дня.
Що немає утоми
Від застільних промов
У гостинному домі,
Де панують любов

Борис Костиря
2026.02.05 11:19
Ця миттєва краса тюльпанів
Поминальна, як метеор,
Як примхлива і ніжна панна
Від землі, а не від Діор.

Як же часто краса миттєва,
Швидкоплинна і нетривка,
Ніби первісна епістема,

Іван Потьомкін
2026.02.05 11:09
Погано вчили ви історію, панове,
Заплутавшись в ботфортах у Петра,
Назвавши його «подвиги» великими,
Учадівши од них .Близорукі й безликі,
Так і не спромоглись гортати сторінки,
Де був, він, мов, мишенятко, тихий
І до нестями понужений і ниций.

Олександр Буй
2026.02.04 23:53
Яскраве сонце посеред зими –
Твоя краса, жадана і холодна.
Не тане під гарячими слізьми
Душі твоєї крижана безодня.

Застигли в ній обидва полюси,
І хто б не намагався їх зігріти –
Усе дарма. Зі свіжої роси

Олена Побийголод
2026.02.04 19:03
Із Леоніда Сергєєва

Дійові особи:

• Коментатор Микола Миколайович Озеров
• Тренер збірної СРСР Віктор Васильович Тихонов
• Нападник збірної СРСР Борис Михайлов
• Захисник збірної СРСР Валерій Васильєв

Ігор Шоха
2026.02.04 18:27
Погрязло у болоті нице лоббі:
епштейни, білли, трампи... отже, всі
помішані на сексі, як на хобі,
помазаники, вдарені по лобі,
без аятол і маоїста сі,
що поки-що зациклені на бомбі.

ІІ

Артур Сіренко
2026.02.04 18:09
Бородатий мен (у міру сентиментальний)
З думками про острів, схожий на вікінга
Їде в темно-жовтому зледенілому автобусі,
Що має чотири чорні гумові колеса,
Їде по крижаній дорозі міста пафосу
Назустріч блідому Сонцю
(Бо зима – біла краля).
Борода

Борис Костиря
2026.02.04 11:28
Ах, це літо таке передчасне,
Що звалилось на голову нам,
Невтоленне, гаряче, прекрасне,
Нагорода за вічний бедлам.

Передчасні ця спека неждана
І це сонце пекуче, жорстке.
Передчасні, як перше кохання,

Микола Дудар
2026.02.03 19:19
Шум далекий, шлях не близький.
Заморозилося… слизько.
Йдеш. Не хочеш, а йти треба.
Ти звертаєшся до себе
Повернутися б, забути…
Відпочити би, роззутись
І пірнуть під одіяло.
Майже… майже ідеально.

Іван Потьомкін
2026.02.03 19:03
Немає поки що незамінимих на той світ,
Та все ж Всевишнього благаю:
Щоб зберігати справедливість на Землі,
Тільки злочинців слід по-справжньому карати:
Брать поза чергою на той світ, а не саджать за грати.
Зрештою як і тих, хто не знає, що робить,

Артур Курдіновський
2026.02.03 16:59
Наснилася осінь посеред зими
І наш стадіон, той, що родом з дитинства.
Кружляє пожовкле і втомлене листя...
Далеко від мене скорботні шторми.

Ворота відчинені. Треба зайти,
Бо як же давно не було туди входу!
Повільно заходжу. Вдихаю свободу,

Ірина Білінська
2026.02.03 13:48
Сполохані ліси
вслухаються у тишу,
а безгомінь не та —
не ніжна,
як колись…
День під пахвою сну
журу свою колише,
а ніч поміж сирен
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Олехо (1954) / Вірші

 І знову осінь за вікном
І знову осінь за вікном розмила далі,
втікає настрій із душі у колір сталі.
Пливе і крутиться Земля навколо Сонця.
Малює дощ її круги на склі віконця.
Комусь – зажура і печаль, комусь – відрада.
Для когось осінь – листопад, для когось – зрада.
Це навіжений Герострат утік із Риму
і палить землю, небо, сад – чатує зиму.
І певно вибору нема: сирі світанки –
це не задуха в літню ніч, не жар коханки.
Немає сили у вогні, немає палу –
ану піди, а ну знайди жадану пару.
І, осоромившись, мовчить душа піїта,
ще на поверхні почуттів принади літа.
Гуляє полем вітер мар, жагу розносить
та заплітає в тихий шум змарнілі коси.
І знову осінь за вікном – не дивне диво,
ярами стелиться туман помпезно-сиво.

19.10.2014




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2014-10-19 14:27:16
Переглядів сторінки твору 6075
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.265 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.319 / 5.61)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.807
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2026.01.16 14:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-10-19 15:09:52 ]
Помпезно - сиво, срібла насипає повні жмені...знаєте, Ви ніби передали мій внутрішній стан зараз, описали кожну деталь...сумно, але незвично гарно, є над чим помислити...дякую Вам Олександре...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-10-19 19:18:03 ]
Людей набагато більше, ніж станів людської душі. Тому суголосність - не виняток, а скоріше закономірність. Просто в силу анонімності душевного стану, це не кидається у вічі. Дякую, Марино.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2014-10-19 17:28:12 ]
Люблю осінь. Вона підбиває підсумки пережитого. І дуже люблю її плоди - фрукти і овочі...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-10-19 19:24:53 ]
Ач, Анно, які ви корисливі - любите осінь за її дари. А за сльоту, вітер, тлін? Не хочеться любити, егеж? Жартую. Мені осінь теж до вподоби, тільки без тих негараздів, означених вище. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2014-10-19 17:53:53 ]
Напівбілий (вікном-душі-Земля-круги), а співається, а співається, то через рядок (далі-сталі-Сонця-віконця). Росією пахне та їхніми ямбами. Вони, нмсдд, дефрагментують текст. Надто куций розмір, а співається. Це пісня вийшла. І ви її пісняр. Зробите диск, підтягнеться авдиторія - і Ви наш пісняр. Вийде шлягер - то і пісняр України. А це така штука, що лише почни.

З вітаннями та з райдужними прогнозами,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-10-19 19:36:32 ]
Гарріо, ви - майстер створювати проблеми авторові. Пісняр - це статус. До нього таким, як я, йти і йти, і для цього потрібно відмінна поетична форма, удача і вміння влучати в "яблочко", тобто в тему, що має запит. Розумію, що не святі глечики ліплять, але і любителям поезії важко подолати певну творчу планку. Дякую вам за добре слово. Натхнення і вдачі вашому поетичному перу і вам заодно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2014-10-19 20:45:14 ]
А душа піїта таки не мовчить - он які шедеври створює!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-10-20 12:58:00 ]
Дякую, Валентино, але чорна кішка в чорній кімнаті... Так і шедеври.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2014-10-19 21:09:44 ]
Таки до Вас повернулося натхнення, Олександре! Рада за Вас! Вірші - чудові!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-10-20 13:03:20 ]
Дякую, Нінель. З'явився вільний час, а він в приятельських стосунках із Музою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2014-10-19 21:53:04 ]
Олександре, на цей раз епітетами і метафорами для атаки на осінь Ви озброїлись "до зубів" і, як на мене, з такого розмаїття таки можна видобути пісню.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-10-20 13:08:38 ]
Дякую, Ігоре, але... одним словом, але.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-10-19 22:54:44 ]
Ох вже ця соромлива піїтова душа, що уперто римує сонце й віконце :)) Досить проблематична перша строфа.. А вірш гарний. Підіймаємо творчу планку! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-10-20 13:17:04 ]
Ох, Світлано, не соромлива впертість, а скоріше, наївне глупство. Бо як рахував, так і рахую, що справа не в римах(хай без ліку раз уживаних), а в тому, що між ними. Якщо є щось достойне(метафора, образність, уява), то мало хто звертатиме увагу на рими. А якщо нема, то і з'являються зауваги подібні вашій. Так що будьте поблажливими до такого типу поетів, як я. Хіба вони самі не розуміють своєї вразливості. Розуміють, але наївність пересилює. Дякую щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-10-20 22:50:45 ]
Нехай бухгалтери рахують, пане Олександре, Ви ж пишіть :)) А поезія - вона як вишиванка: якщо із лицьової сторони гарна, та із виворітньої вузлувата, то майстер такої не похвалить :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кисельов (Л.П./Л.П.) [ 2014-10-19 23:34:27 ]
Барвисто, лірично, золотоосінньо! Як на мене, вірш удався! Дякую, пане Олександре!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-10-20 13:17:59 ]
Дякую, Юрію. Радий вас чути.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2014-10-20 11:30:46 ]
І знову осінь - лірично...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-10-20 13:21:00 ]
Оптимістично-лірично. Найстрашніше, що може бути з осінню - це її відсутність. Отоді би усі, хто ще міг, заплакали. І знову дякую вам, Інно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-10-20 23:07:06 ]
як казав один персонаж з "Операции Ы", "я на русалках больше заработаю". ті русалки, дійсно, купуватимуться. але нерозбірливими покупцями.
про яйця Фаберже якось ішим разом. я вчора повернувся з Фігейроса.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-10-21 08:12:11 ]
У тому вашому Фігейросі, Опанасе, русалками таки точно не торгують. Це справа смаку - кому напівголе міфічне створіння до вподоби, кому оголена дружина вусатого оригінала більше подобається. На колір і смак - товариш не всяк. А про Фаберже, мабуть, не варто - на яйцях хто тільки не розбирається, а закінчується усе доволі прозаїчно - яєчнею на скору руку.