ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олена Побийголод
2025.08.21 14:46
1962. Ніхто
Із Бориса Заходера

Збитошник оселивсь у нас,
й подія це страшна!
Ми потерпаємо весь час
від цього пустуна.

І скарги йдуть навперебій:

Іван Потьомкін
2025.08.21 09:57
З голосу Евріпіда
Над усе хлопець любив плавать. Одчайдух був і всяким там настановам батьків бути обережним запливав хоч і «по-собачому», надто на спині, далеченько. Аж поки було видно берег. От і цього разу плив і од насолоди аж заплющив очі. І не зуздрився, як потрапи

Віктор Кучерук
2025.08.21 06:10
* * *
Які грузькі дороги,
Які слизькі стежки, –
Утратиш осторогу
І гепнеш навзнаки.
Та і нема охоти
Вмоститись десь на схил, –
Зробилися болотом
Усі земні шляхи.

Борис Костиря
2025.08.20 21:49
Скелети дерев
Скелети дерев - як легіон,
розбитий на полі бою
у битві з безглуздям.
Скелети дерев - як оголений смисл,
позбавлений зайвих слів,
зайвої метушні, театральності,
непотрібних ефектів.
Скелети дерев - як застиглі

Артур Сіренко
2025.08.20 18:16
Сховане тимчасово
У кожному дереві –
Мертвому чи квітучому,
Старому чи щойно зміцнілому,
Ховається (до часу) ідол –
Іноді гнівний і невблаганний,
Іноді життєдайний і життєлюбний
(Як теплий весняний дощик).
У кожній камінній брилі –

С М
2025.08.20 10:34
Кінські паралелі & Місяцевий дрифт (The Doors)
як морський штиль узявся до зброї
а похмурі та зрізані течії
наплодять монстрів
вітрильнику смерть!

ця незграбність
а тоді перша тварина за бортом
ніг шалене биття

Юрій Гундарєв
2025.08.20 09:32
Валерій Шевчук
серпня - День народження письменника світового рівня, одного з останніх могікан-шістдесятників,
майстра психологічної і готичної прози, яскравого інтерпретатора українського літературного бароко


Магічна проза - справжній діамант,
це не якась дешев

Віктор Кучерук
2025.08.20 05:55
* * *
Я вірю не кожному слову,
Бо сумніви маю, що ти
Сховаєшся в сутінках знову
І зможеш до мене прийти.
А поки збираєшся звідси
Податися в рідні краї, –
Світання блакитного відсвіт
Забарвив зіниці твої.

Артур Курдіновський
2025.08.20 05:02
Коханій, якої не існує
Я тебе не зустрів, і не треба красивих метафор,
Це заїжджене "потім" нічого мені не дає.
Незачинені двері, забутий опущений прапор,
Приховають сьогодні і щастя, і горе моє.

Я тебе не зустрів. Не судилося. Що тут казати!
У самотності тихо минають

Тамара Ганенко
2025.08.19 22:24
Замальовка з натури. Думки…
Цвіте сонях,
повитий крученими паничами.
Сонячно й вітряно.
Гойдаються квіти
моєї маленької
України коло хати.
Півколо синього неба
пише серпневу симфонію

Борис Костиря
2025.08.19 21:27
* * *
Природа виявила геніальність
У тому, що створила цей шедевр, -
Твою красу, не схожу на банальність,
У миготінні первісних дерев.

Твоя душа, напевно, теж прекрасна,
Як і твоя небачена краса,
Яка мене заглибила у щастя,

Ярослав Чорногуз
2025.08.19 14:42
Тільки вір, кохана
Не думай люба і кохана,
Я не забув про тебе, ні.
Життям придавлений і гнаний,
Я вірю, вірю в кращі дні.

Я вірю в те, що все печальне,
Облишить нас хоча б на мить.
Хоч горе тисне так навально,

Світлана Майя Залізняк
2025.08.19 13:45
Ассоль
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 10 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

Ассоль

М

Олена Побийголод
2025.08.19 13:10
1958. Два та три
Із Бориса Заходера

Пішов Сергійко в перший клас.
Школяр, як не крути!
Він рахувати вміє в нас
уже до десяти!

Такий учений, загалом,

Ігор Шоха
2025.08.19 13:02
Безголов’я нашого часу
Лідери думки... оті, що вгорі –
параноїчні тирани-царі
мають ходулі і мешти...
перевзуваються поводирі,
ну і тому є нові і старі
парадоксальні ефекти.

ІІ

Світлана Пирогова
2025.08.19 12:36
Ґаздиня-доля
Стерня навколо їжачиться,
над нею хмари білі - не знамена.
Ряхтять перед очима числа,
і поступово тане літня сцена.
А далі як? Вітри на гривах
дерев, що скинули плоди додолу,
сиренний сплін, доба розбита?
Вирішує лише ґаздиня-доля.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Тарас Письменний
2025.08.20

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Любов СЕРДУНИЧ (1959) / Вірші

 Катерині БІЛОКУР, Художниці від Бога
Вона народилась у День Дівочої Долі, а сама щасливою дівочою долею не була обласкана. 7 грудня виповнюється 114 років від дня народження великої української художниці Катерини Василівни БІЛОКУР. Їй - мій скромний вірш...

КАТЕРИНІ БІЛОКУР, художниці від Бога
Білий квіт, червона ружа…
Тільки назв – аж цілий том!
Шлях стели, барвистий луже,
Через терни до квіток!

На хрещатому барвінку –
Краплі серця і душа.
Все твоє дівоче віно –
Це Богданівки краса.

Насміхання, заборони…
З геніїв – не перша ти.
Не картини то – ікони,
В долі у твоїй – хрести.

Та твої квітучі думи
Не уміщував мольберт.
Геть, плітки, і гетьте, глуми!
Не згубила в них себе.

Що – троянда і піонія!
Їх співає всенький світ.
В матері Землі на лоні
Піднесла й картоплі цвіт!

Ружі людям дарувала –
Йшла по їхніх шпичаках.
Що на серці Боже мала –
Віддавала у квітках.

Рідний край – квітуче море,
В ньому дух небесний є.
Квіти, Катре, – твої зорі
Й чарівництво все твоє.
(© Любов СЕРДУНИЧ, 2001).

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2014-12-06 21:15:44
Переглядів сторінки твору 11976
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.748
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Україні з любов"ю
Автор востаннє на сайті 2020.09.06 13:57
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2014-12-06 21:46:37 ]
Сердечне спасибі Вам, пані Любове, за вірш, що відтворює долю геніальної Майстрині пензля!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов СЕРДУНИЧ (Л.П./Л.П.) [ 2014-12-06 22:09:39 ]
Дякую, пане Іване, на доброму слові! :) Та що я?.. МИ щасливі, що мали - МАЄМО! - ТАКУ геніальну мисткиню! Тому й повинні поширювати, аби і світ не забував, а насамперед - ми самІ. Бо в нас є ким пишатись!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2014-12-06 22:10:24 ]
У квітах уся ВОНА!
Достойна присвята, Любочко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов СЕРДУНИЧ (Л.П./Л.П.) [ 2014-12-06 23:23:53 ]
Дякую, пані Роксолано! Мені вельми важлива Ваша думка!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2014-12-07 09:25:42 ]
Гарна присвята ГЕНІЮ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов СЕРДУНИЧ (Л.П./Л.П.) [ 2014-12-09 02:03:45 ]
Дякую Вам, пані Інно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2014-12-07 11:33:41 ]
Піднесла й картоплі цвіт.
Справді.

Ружі людям дарувала –
Йшла по їхніх шпичаках.
(Тут цікавий момент для розмислу - по чиїх шпичаках - руж чи людей)

чарівнИцтво...

А вірш світлий, від душі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов СЕРДУНИЧ (Л.П./Л.П.) [ 2014-12-09 02:11:22 ]
Звісно ж, "по шпичаках" ужито в переносному значенні, позаяк сАме це і малось на увазі: глуми, насміхання, кпини і т. п..
Мабуть, Ваша правда, пані Любове: "чарівнИцтво". Хоча у словнику нема цього слова, але, пригадується, сАме тоді, в рік написання вІрша, останній рядок був таким: "Й чарівнИцтво все твоє". Треба виправити. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2014-12-07 14:25:48 ]
Гідна присвята добрій, великій художниці!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов СЕРДУНИЧ (Л.П./Л.П.) [ 2014-12-09 02:04:18 ]
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-12-08 13:27:10 ]
Була в хаті-музеї Катерини Білокур у Богданівці десь на початку 2000-х. Незабутні враження...
"піони"? чи таки"півонії" укр.?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов СЕРДУНИЧ (Л.П./Л.П.) [ 2014-12-09 02:05:51 ]
"Піони" - правильна (літературна чи наукова) назва, а "півонії", а в нас ще кажуть "павонії" - назва народна. Дякую, пані Галино!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-12-09 05:39:08 ]
Не можу погодитись щодо літературності в українській мови назви "піон":
ПІВО́НІЯ, і, жін.
1. Багаторічна напівкущова декоративна рослина з трійчастим листям і великими квітками білого, рожевого або червоного кольорів. Тут [в заповіднику Хомутовський степ] зустрічається.. півонія тонколиста, або воронець (Український ботанічний журнал, XIII, 2, 1956, 5).
2. Запашна квітка цієї рослини. В ньому [букеті] красувалися пишні й пахучі півонії, жасмин, .. ніжні троянди й багряні гвоздики (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 192); На порозі з'явився захеканий Янко Потоцький з великим букетом червоних і білих півоній (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 155); * У порівняннях. Ярина вперше в житті почула про себе, що вона «молодиця», і почервоніла, мов півонія (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 346).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 385.http://sum.in.ua/s/pivonija
ПІВО́НІЯ (напівкущова декоративна рослина та її квітка); ВОРОНЕ́ЦЬ (вузьколиста). За вікном плантація півоній (О. Ющенко); На круглому столику горіли півонії (П. Панч); Весна тут коротка. Відцвів воронець, облетіли на вітрах маки (О. Гончар).
піво́нія – іменник жіночого роду

відмінок однина множина
називний піво́нія піво́нії
родовий піво́нії піво́ній
давальний піво́нії піво́ніям
знахідний піво́нію піво́нії
орудний піво́нією піво́ніями
місцевий на/у піво́нії на/у піво́ніях
кличний піво́ніє* піво́нії*
http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/?swrd=%EF%B3%E2%EE%ED%B3%FF&btnG=%CD%E0%E3%EE%EB%EE%F1%E8
А слова "піон" в українських словниках я не знайшла, навіть у синонімах...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-12-09 05:40:54 ]
...мовІ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов СЕРДУНИЧ (Л.П./Л.П.) [ 2014-12-09 16:47:52 ]
Не маю, пані Галино, нічого проти слова "півонія", однак на вустах моїх краян - не воно. Так само є чимало джерел на підтвердження використання слова "піони". Не хочу сперечатись і шукати їх, але це - не мій неологізм, та й взагалі не неологізм. За все життя я тільки таке (піони) і чула, та ще - тутешній діалект "павонія".
Про "піони" пишуть сайти:
http://rosluna.ucoz.ua/publ/legendi_ta_mifi_pro_roslini/pion/37

http://ua-dproekt.com.ua/articles/material/text/451/
http://www.frukta.ru/UKR/FLOVERS2/flovers67-ua.html

Навіть на найсучаснішу, найзлободеннішу тему: http://news.meta.ua/ua/metka:%D0%BF%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B8/
Можна ще пошукати, у т. ч. - й у словниках та в художніх творах, бо ж "хто що шукає, той те і знаходить". І взагалі - хто шукає, той знаходить. Та... навіщо ламати списи, якщо слово таке є?.. Дякую Вам! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2014-12-09 07:58:41 ]
Який-небудь "шал троянд і вир півоній" пристойно би римувався з "матері-землі на лоні".
Пафос унікальний, та куди від нього дінешся.
З пошанівком,
М.Бояров.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов СЕРДУНИЧ (Л.П./Л.П.) [ 2014-12-09 16:51:16 ]
Ваш рядок, пане Миколо, теж гарний. Дякую! Тож від мене Вам - "шал троянд і вир павоній"! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-12-10 13:20:00 ]
Шановна пані Любове! Справді, списи ламати немає над чим. Слово «піон» в устах наших краян (і на Хмельниччині, і на Львівщині теж) на жаль функціонує як росіянізм, як і маса інших росіянізмів і суржикізмів (заглиблюватися у причини чому так, не буду, адже всі ми прекрасно знаємо про багатостолітнє винищення української мови імперією нашого сусіда-агресора). І завдання нас з Вами, як тих, хто пише вірші чи прозу,- якраз не узаконювати такий стан нашої мови, а надавати властивого саме їй звучання і мелосу.
Для мене найавторитетнішим джерелом є академічні словники, а з них жоден навіть не згадує слова «піон». З цим коренем є тільки слово «піонер» )) (Етимологічний словник української мови.- т.4.- К, Наукова думка, 2004.- с.385, 410; та сама ситуація і у Словнику синонімів української мови.- т.2.- К.Наукова думка, 2006.- С.199, 233; і тлумачному словнику).
Так от, розгортаю паперове видання Етимологічного словника української мови.- т.4.- К, Наукова думка, 2004.- с.385: півонія (бот.) – «багаторічна квіткова рослина Paeonia L.» [ півóня, півóнь, пивóнія, павóнія, полóнія ] – р. (російське!- Г.М.) - пиóн [ пивóния ], бр. (білоруське) – півоня, п. (польське) pivonia, pivonka… і т.д., (переписувати усю статтю не буду, хто захоче – знайде.)
Тому Ваше діалектне «павонія» - як бальзам на душу, порівняно зі зросійщеним «піон».
(Про наведені Вами у якості аргументу посилання на сайти навіть не варто багато коментувати, адже лише побіжно проглянувши наведені там тексти і заголовки, неозброєним оком видно, що це автоматичний електронний переклад з російської. Про «Піони» як зброю, взагалі мовчу – назви ці придумує хто? фахівці українські філологи? Чи чиновники від оборони, яким що «піон», що «півонія», - абсолютно однаково).
Наводячи свої аргументи, я не маю ані найменшого наміру якось Вас образити чи чого іншого. Просто, коли я на 100% упевнена у правильності своєї позиції, я хочу її донести до опонента як мою власну думку. А Вам, як автору, вже вирішувати чи погодись, чи не погодитись з моїми заувагами. Адже це є «Поетичні майстерні», мета учасників яких і полягає в удосконаленні, навчанні один від одного.
Я завше тільки дуже вдячна, коли колеги висловлюють свої міркування, зауваги – адже зі сторони часом видно те, чого автор, варячись у своєму звичному оточенні часом просто не помічає.
З великою повагою до Вас і запрошенням до співпраці!
ПС. А той мій коментар з посиланням на Вікіпедію
- видаліть (поняття не маю чого його так розтянуло при вставлянні), бо тільки Ви можете видаляти на Вашій сторінці.
Ще раз всього найкращого!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов СЕРДУНИЧ (Л.П./Л.П.) [ 2014-12-10 15:00:42 ]
Дякую (ЩИРО), пані Галино, за Вашу стовідсоткову впевненість! І за те, що не полишили розмову - теж дякую! Доведеться переробити вірш, бо у 2001 році я, мабуть, не перевірила це слово, задовольнившись тим, що таке слово чула, читала, а інтернету не було й особистого академічного словника не мала. Тепер, пишучи щось новЕ, без словника не обходжуся. Джерело про Вікіпедію (у Вашому дописі) забрала. Ще раз дякую Вам за витрачений час і корисну інформацію! :) Щасти!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-12-10 15:03:29 ]
Мудрі люди завжди порозуміються :) Щиро тішуся, що зуміла донести те, що хотіла.
Щоб видалити той мій коментар, треба натиснути курсором на квадратик зі стрілочкою, який є зліва біля мого імені і фото-аватарки, клацнете мишкою - вискочить запитання, чи Ви справді хочете його видалити. Тиснете ОК чи "Добре", чи "так" ( не пам'ятаю, який там саме варіант), і воно видаляється.
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов СЕРДУНИЧ (Л.П./Л.П.) [ 2014-12-10 15:12:28 ]
Так, я вже видалила. Дякую Вам!