ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

С М
2026.02.03 05:30
Їхав би до станції
На поїзд би успів
Немає сподівань щодо
Повтору чуттів о цих

Був багатієм я
Нині я жебрак
Й ніколи в лагіднім житті

Марія Дем'янюк
2026.02.02 14:09
Щічки, наче бурячки,
Оченята - сонечка,
Усміхається мені
Моя люба донечка.

Зупинилася й сміється,
Втішене серденько,
Бо вітає її зранку

Борис Костиря
2026.02.02 10:35
Пустельний стадіон. Лиш ти стоїш на ньому,
А глядачів нема. Самотній арлекін
Знімає із плечей хронічну втому.
Історія поставлена на кін.

Пустельний стадіон пустельно обіймає
І в душу входить, ніби лицедій.
Мелодія відлюдника-трамваю

Олександр Сушко
2026.02.02 08:56
НедоІсус кремлівський на чолі
Своєї зграї. " Честь йому та шана!"
Недоапостоли Росії топлять лій
З дурної пастви внуків Чингісхана.

Країна ефесбешних кріпаків!
Потворна челядь упира старого!
Їм платить чорт із крові п'ятаки

Лесь Коваль
2026.02.02 08:43
Час випускати на волю синиць -
я вдосталь їх грів у долонях,
лину в траву до небес - горілиць,
мріям шепочу: "По конях!":
/рій блискавиць,
хор громовиць
тихне умить
у скронях/.

Тетяна Левицька
2026.02.02 08:07
Далеке минуле не сниться щоночі:
крохмалем волосся, полудою очі,
морозивом день у вікні.
Застуджену душу не гріє кофтина...
На ліжку холоднім старенька дитина —
кирпатим грибочком на пні.

Всміхається мило, кому — невідомо?

Ігор Шоха
2026.02.01 21:27
Очікувано розділяє час
минуле і грядуще, а сьогодні
щомиті живемо напередодні
усього, що очікує на нас.
Усяке житіє – відкрита книга,
якою утішатися не слід,
бо сковує усе гарячий лід
війни, хоча скресає крига

Іван Потьомкін
2026.02.01 21:08
Ще поміж шубою й плащем,
А дерева свою справляють весну:
Націлилась тополя в піднебесся,
Береза чеше косу під дощем...
Ну, як їх всіх звеличити мені,
Їх, побратимів многоруких,
За їхню долю многотрудну
І за одвічну відданість Весні?

Світлана Пирогова
2026.02.01 16:33
Не в кожного, мабуть, гуманне серце.
Байдужі є без співчуття й емоцій.
Їх не хвилює, як кому живеться.
Черстві, бездушні у людськім потоці.

Коли утратили уважність люди?
Куди і як пропала чуйність їхня?
Іде війна, тепер лиш Бог розсудить.

С М
2026.02.01 13:31
біла спальня, чорні штори, пристанційне
пішоходи без позлоти, темні крівлі
срібні коні місяцеві, у зіницях
досвіт марить, у розлуці, о блаженство

немає в куті оцім сонця і сяйва
поки чекаю, поки тіні мчать відусіль

Вероніка В
2026.02.01 13:03
колись в мене в школі була учілка
учілка що очі носила як дві апельсинки
учілка що в неї не рот а справжня каністра
учілка що в ній голова як літаюча тарілка

така ця учілка окаста була і зубаста
що і могла би раптом когось та куснуть
в особливості

Євген Федчук
2026.02.01 12:19
Старий козак Степан, нарешті помирав.
Смерть вже давно до нього, видно, придивлялась,
Життя козацьке обірвати сподівалась.
Та його ангел-охоронець рятував.
Але тоді було у нього вдосталь сил
Аби від Смерті тої клятої відбитись.
Тепер же тільки залиш

Ірина Вірна
2026.02.01 11:43
Знову вітер холодний сніг тремтливий мете.
знову спокій дрімотний на душу впаде,
огорне ніжно ковдрою - зимною, теплою,
і приспить колисковою - мрійною, легкою.

І тремтітиме довго на віях сльозинка,
і співатиме кволо у грудях крижинка.
Буде жаліти

Борис Костиря
2026.02.01 11:29
Я хочу, щоб розверзлася долина,
Щоб світ явив свій потаємний смисл,
Слова постали на незрушній глині,
Відкривши мудрість логосу і числ.

Я хочу, щоб розверзлась серцевина
Усіх страждань і болів нелюдських,
Мов споконвічна неземна провина,

Тетяна Левицька
2026.02.01 08:16
Не можна без світла й опалення
у одноманітності плину.
Гаптує душиця із марення
тонку льодяну павутину.

Що далі, тікати у безлих*
думок чи укритися пледом?
Вілляти вина повний келих,

Олена Побийголод
2026.01.31 16:05
Із Леоніда Сергєєва

Дійові особи та виконавці:
• Анатолій Карпов – ліричний тенор
• Претендент – драматичний баритон
• Михайло Таль – баритон
• Петра Ліуверік – мецо-сопрано
• Суддя матчу – бас-кантанте
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Немодна Монада
2026.01.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Галина Михайлик / Вірші / "Наодинці з Вічністю" (Філософські роздуми...)

 Королевам (трішки з іронією)

…спіткнулась, встала, поправила корону, попрямувала далі…
Сучасна народна мудрість

Образ твору 1.
Королевам не личать сльози,
їм пасують шляхетні справи.
А нешпетні стрибки-курйози
благовірних – плиткі забави –

не вартніші обтятих нігтів
на мізинчиках білих ніжок,
що ступають по оксамиті
пурпурових свІтських доріжок.

Королеви вміють чекати.
Рівний сон. Порцелянова цера.
Королеви можуть прощати…
Втім, то зовсім інша прем’єра…

2.
Королева встає найперша,
одягає свою корону
і... готує млинці, яєшню,
підмітає довкола трону,

запускає прання і будить
короля та малих інфантів…
То звичайний монарший будень –
без оплати, премій чи грантів.

І уважна завжди, й спокійна,
передбачлива, добра, терпляча –
вчора, нині, завтра – постійно
не скандалить, не скиглить, не плаче.

Бездоганна в смаку й поставі
в легкім шлейфі шептань бомонду,
в безантрактній людській виставі
загадкова а lа Джоконда…

Запитаєте: «А навіщо
всі ці «мантії» і «корони»?
Весь цей мотлох? Ідуть у Вічність
без регалій: мужі і жони».

Усміхнеться зі свого «Лувру»
у неквапно-мудрій асані,
і подячно кивне Деміургу
так, неначе сьогодні – востаннє…

2015


ЦЕ́РА, и, жін., діал. Колір обличчя. І перевізчик [перевізник] тут явився, Як циган, смуглой [смуглої] цери був, Од сонця ввесь він попалився (Іван Котляревський, I, 1952, 130); [Сабіна (до Йоганни, облесливо):] Твоя рабиня вже доложить хисту: всі зморщечки отут попри очицях, навколо вустоньків і між брівками чудово замалює, зробить церу таку свіженьку, як була колись! (Леся Українка, III, 1952, 170); — Подобається тобі твоя друкарка? — ..Зоня? ..Не має гарної цери... (Ірина Вільде, III, 1968, 331).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 201.


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Ярослав Чорногуз 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Олена Красько 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2015-09-19 11:59:53
Переглядів сторінки твору 6199
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.894 / 5.67  (5.095 / 5.64)
* Рейтинг "Майстерень" 5.057 / 6  (5.106 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.720
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Іронічний неореалізм
Автор востаннє на сайті 2023.11.07 01:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Яресько (Л.П./Л.П.) [ 2015-09-19 12:19:27 ]
Сподобалася поезія!
Кожна жінка має себе відчувати королевою, не дивлячись ні на що!Але, звісно, в реальності це не так, тому і поезія "трішки з іронією".
...звичайний монарший будень... - пречудово сказано!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2015-09-19 12:56:17 ]
Спасибі за відгук, Уляно!
Тут я намагалася подати своє осмислення багатьох життєвих мудростей, на кшталт "жити так, наче кожен день - останній", "не розмінюватися на дрібниці", "чоловік (друг, подруга і т.п.) може зрадити, діти - виростуть і покинуть гніздечко, і тільки Бог завжди з Тобою - ніколи не зрадить і не покине", ну і завжди, за будь-яких обставин не втрачати почуття власної гідності.
:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2015-09-19 14:55:49 ]
Королева в холоднім ліжку -
то якийсь холодильник, пробі.
Знаться, хлопові світить "вишка"
і розкішні ріжки на лобі.
:))

(Після "Королева встає найперша" - кома)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2015-09-19 16:54:21 ]
Ой, звісно, там не тільки в першому рядку бракує коми, а й у третьому (після яєшню) :))) (вже доставляю).

А щодо ріжок: у середньовічній Європі був звичай, коли король за своє право першої ночі з молодою дружиною свого васала дарував йому привілей на полювання у королівських лісах. І ознакою такого привілею були роги оленя, які той вельможа причіпляв над входом у своє помешкання... :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2016-03-05 03:14:17 ]
Все! холодні ліжка ліквідовано :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2015-09-19 16:17:21 ]
Чудова іронія. Сподобалося, особливо початок другої частини. Що то за королева без віника...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2015-09-19 16:58:23 ]
Еге ж, або без мітли... :))
Спасибі за увагу!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілея Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2015-09-19 19:44:46 ]
У Вас чудова вийшла ода, присвячена українській жінці...."запускає прання і будить короля та малих інфантів…То звичайний монарший будень – без оплати, премій чи грантів." Тільки наші жінки вміють поєднувати майстерно Попелюшок з Королевами...:):):)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2015-09-19 22:24:01 ]
Саме так, Лілеє, саме так :))
Дякую, що читаєте і відгукуєтеся!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-09-19 21:22:58 ]
Написано, наче під впливом давнього вірша Д.Павличка "Манекени":
Манекени не люблять праці,
Їм би грітися десь на осонні...

Але це - тільки схожа ритміка і не більше. Головне, що Образи й думки цілковито Ваші, Галю.
І мені думається, Ви зробили дивовижну річ. Показали королевам, якими вони повинні бути, а не паразитками на тілі народу, і показали, що кожна нормальна українська родина - як королівська.
Чомусь згадався Моріс Дрюон і його "Прокляті королі". Якщо король устав у доброму настрої - в скрізь у Франції чи бодай Парижі свято, якщо ж устав не з тієї ноги - повсюдно шибениці і ллється кров.
У Вашої королеви - добро, світло добрих справ, таємнича посмішка і некриклива краса душі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2015-09-19 22:38:20 ]
Спасибі, пане Ярославе, і за увагу, і за аналітичні роздуми, і за таку високу оцінку (але, чесно, я аж боюся, коли так високо оцінюють,бо різне може бути сприйняття цього аудиторією...)
Ви згадали епопею романів Дрюона. Так, реальні королі і королеви були далекими від ідеалу - жорстокі, лицемірні... Моя ж метафора "королеви", як Ви правильно вловили - це той ідеал поведінки, якого очікують від жінки (незалежно від належності до якогось суспільного стану), і який справді є для неї оптимальним: бути спокійною,виваженою, з почуттям власної гідності у будь-якій життєвій ситуації.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Камінчанська (Л.П./М.К.) [ 2015-09-19 21:24:55 ]
Життєва жіноча мудрість у кожному рядочку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2015-09-19 22:41:24 ]
Дякую, Олександро! Такий от обмін досвідом у поетичній формі :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2015-09-19 21:43:35 ]
І ще до всього вищесказаного: справжня жінка - завжди королева, навіть, із віником!
Глибокий і життєдайний вірш, Галино!
Дякую щиро від усіх українських королев!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2015-09-19 22:55:59 ]
Так, Нінеле, головне - внутрішнє самовідчуття жінки. Так і хочеться часом гукнути нашим жінкам і собі в тому числі: вище голову, рівніше спину, розправити плечі, "походка свободная от бедра"... :)))
Я вже зверталася до образу "королеви" давніше (http://maysterni.com/publication.php?id=89138&p=1 ), а тут знову захотілося подібного аутотренінгу :)
Тішуся, що сподобалося! Спасибі за відгук!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2015-09-22 22:06:34 ]
Як же Ви про наше, жіноче! Про те, що пече і наболіло - отак, із любов'ю та легким присмаком самоіронії. А початок обіцяв зовсім інший сюжет)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2015-09-23 09:39:24 ]
Хто так зрозуміє жінку, як не інша жінка? :))
Готового рецепту на всі випадки життя ніхто не дасть... Кожна вибирає собі сама: бути "королевою", чи не бути; скільки чекати; відкривати нову "прем'єру" з тим самим акторським складом, чи зі змінами... Головне пам'ятати, що наше життя - дарунок Творця, і таке швидкоплинне, щоб не гаяти його на сльози, скандали і т.п.
Спасибі за провідчуття, Зоре!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2015-10-09 21:05:18 ]
от ніде щось не зустрічав таких королев...
(певно, особливий, як на мою долю, вид!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2015-10-10 12:12:11 ]
А Ви уважніше роззирніться :) Може якраз така особа зовсім поруч з Вами :)
А термін "королева" якраз для того і вжитий, щоб акцентувати, що така, з усіма змальованими рисами, жінка - одна з певної кількості загалу... :) І в той же час - кожна жінка по-своєму унікальна.
Дякую! )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2015-10-16 00:16:39 ]
Жартівливий матеріал до теми "про королев":
"Каждая женщина в душе – одновременно служанка, принцесса и королева. И дело не в возрасте или материальном достатке. Главное – какими вы видите себя сами, каких взглядов придерживаетесь и что сами себе прививаете. И этот несерьезный гид по служанкам, принцессам и королевам расставит все по своим местам:

Служанки мечтают о доброй фее, принцессы – о прекрасном принце, королевы не мечтают, а действуют.
Служанки верят, что чудеса случаются, с принцессами они действительно случаются, королевы творят их сами.
Служанки слабы, но кажутся сильными, принцессы сильны, но кажутся слабыми, королевы обходятся без маски.
Служанки приходят заранее, принцессы являются с опозданием, королевы прибывают вовремя.
Служанки во всем винят себя, принцессы – других, королевы делают выводы.
Служанками драконы не интересуются, принцесс драконы едят, с королевами драконы дружат.
Потому что служанки драконами не интересуются, принцессы их боятся, а королевы их приручают.
Служанки не умеют побеждать, принцессы не умеют проигрывать, королевы не соревнуются.
Служанки, даже хорошенькие, считают себя дурнушками, принцессы, даже уродливые, считают себя красавицами, у королев так и не выдалось времени толком рассмотреть себя в зеркало.
Служанку можно не заметить, принцессу нельзя не заметить, королеву нельзя не заметить, когда ей это нужно.
Служанки покорны, принцессы своенравны, королевы дисциплинированны.
Служанки хотят получить похвалу, принцессы – внимание, королевы – опыт.
Служанки сносят унижения, принцессы мстят за них, королеву унизить невозможно.
Служанки любят, принцессы позволяют себя любить, королевы не задумываются – кто кого.
Служанки всё понимают и терпят, принцессы понимают только то, что хотят, королевы всё понимают и уходят.
Служанки не умеют требовать, принцессы не умеют ждать, королевы знают, что всему свое время.
Служанки не хотят взрослеть, принцессы не хотят стареть, королевы знают, что всему свое время.
Служанки видят мир в черном цвете, принцессы – в розовом, королевы – во всех цветах.
Со служанками легко, с принцессами сложно, с королевами, по крайней мере, интересно.
Быть служанкой сложно, быть принцессой легко, быть королевой, по крайней мере, имеет смысл."
Автор: Ирина Гайле
http://whatzup.com.ua/news/412


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
наТалка гЛід (Л.П./Л.П.) [ 2015-12-06 11:10:32 ]
Супер! Сильно, "по-королівськи" без іронії))) щойно навіть "мужеві" зачитала!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2015-12-06 15:58:53 ]
Дякую за відгук!
І як зреагував муж? :)