ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби…
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
у чесність повернути віру,
не красти і багатим буть!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
Не беріть на кпи
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Нагадування собі
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Сторінки засипані осіннім листям
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Фантасмагорій дивовижа
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Сонетні строфи
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Заклятий льох
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Цінуйте слово!
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Шлях до Мурашки
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олесь Холодний / Вірші / Зупинки

 ***
Не посміхнувся ранку -
Ранок завжди взаємний.
В нього роса - коханка,
В мене ж нікого... певно.
Дню не вклонився гречно -
Нащо йому увага?
В нього клини лелечі,
Навіть твоя помада.
Вечір прийшов невчасно...
З ним не ділюсь думками,
В нього зоря не гасне, -
В мене ж болючі рани.

Ждатиму тої днини,
Коли кінець дорозі...
Вітер заграв мрійливо
Реквієм по тривозі




Найвища оцінка Мирослава Меленчук 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Жорж Дикий 5 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2007-04-17 20:23:59
Переглядів сторінки твору 13853
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.423 / 5.25  (4.710 / 5.32)
* Рейтинг "Майстерень" 4.188 / 5  (4.580 / 5.2)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.713
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2012.08.13 17:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-17 20:28:48 ]
Ой, ну це шось зовсім похоронне! Дайте накапаю Вам корвалолу до чаю! Чи, може, чогось міцніше? ;)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-17 20:30:22 ]
Поясніть, будь ласка, дівчинці, що таке "крюки лелечі" - хочу поповнити свій словниковий запас.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-17 20:33:35 ]
Пане Олесь,
Так не піде. Це вже за песимістично. :(
А що це за "лелечі крюки"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-17 20:34:05 ]
О і я з цим самим??? :-)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-04-17 20:34:55 ]
Це ніби як гак... як птахи летять, то шось схоже на >


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-04-17 20:36:02 ]
В кінці як завше є нотка оптимізму. Хіба не видко?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-17 20:42:19 ]
Тоді обійдемося чаєм! ;) А до віршика терба намалювати журливу ілюстрацію з журавликами, в японському стилі :)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-04-17 20:44:23 ]
Змінюю на "клини"... так буде краще?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-17 20:46:25 ]
Пане Олесь,
Головне, щоби не заклинювало за дуже. :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-04-17 20:46:46 ]
:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-17 20:50:29 ]
Хіх!
А ще кажуть - клин клином вибивають.
Це мабуть про про осінь. :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-17 20:51:41 ]
Словник мені підказує, що краще не буде. Але варіантів він теж не дає :(

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-04-17 20:55:30 ]
Птахи хіба не клином літають?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-17 20:56:24 ]
Панове, а мене заклинило! То як же ж буде правильно "журавлиный ключ"??? Цікаво!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-17 20:57:09 ]
Готуюсь до нової втечі -
Підходить усе недоладу.
Думки, мов клини лелечі,
Стирають Твою помаду!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-04-17 20:58:35 ]
Так... саме ключ :) хоча я бачив використання слова "клин" у цьому ж контексті. Правда частіше "журавлиний клин".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-17 20:59:51 ]
Наче клином... А мій словник того не знає :( От і заплуталась.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-04-17 21:00:03 ]
:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-04-17 21:01:10 ]
Все-таки "журавлиний ключ" частіше стрічається аніж "журавлиний клин". Тим не менше, це не має особливого значення. Окрім того, лелеки, що повертаються рано навесні - є вісниками весни і щастя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-17 21:01:43 ]
От і мені знавці підказують, що з лелеками тільки "ключ" вживається :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-04-17 21:04:39 ]
ось доказ.
Можете ще на гуглі пошукати


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-17 21:05:19 ]
Ну як жеж, пане Олесю, лінгвістично це має неабияке значення!
А принципово - звісно не має :) Які там суперечки, коли йдеться про весну і щастя :)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-17 21:05:19 ]
А мо` будемо вважати, що це авторське новаторство? - най буде клин,
Бо шо, ті "журавлі" - то їм "ключі" то "клини" подавай, а бідні лелеки шо гірші?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-04-17 21:08:41 ]
Юліє, кажу Вам як лінгвіст лінгвісту. Клин - файно. Ключ - теж файно. Коли Ви колись із моєї збірки читатимете комусь вірші - читайте ключ. А ще, я, можливо, добавлю примітку "* - клин те саме, що ключ. прим. Юлії Овчаренко" :)

Гарного вечора усім!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-17 21:10:00 ]
Юрцю, Ви зі своїм новаторством до чужого городу не теє... :))) Це Ваш стиль! ;)
Я не редактор, але якби була ним, то підкреслила б жирною хвилястою лінією і поставила б на полях великого окличного знака!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-17 21:12:35 ]
Отак ввічливо відшили мої редакторські посягання :))
І вам того ж!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-17 21:15:11 ]
Пане Олесь,
У мене ключі заклинили до входу у серце. :-)))))
Добраніч!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Клименко (Л.П./М.К.) [ 2007-04-18 08:51:00 ]
Мдя... таку дискусію прогавила...
Гарно. І не песимізм то, на мій погляд, а лірика з тонким ароматом смутку...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-04-24 10:22:47 ]
Вірш дуже хвилюючий.
Трішечки виникло запитань:
"Навіть твоя помада" - "твоя" - це чия? У головного ж героя "нікого... певно"... А ще про когось не обумовлено.
"Ждатиму тої днини,
Коли кінець дорозі...
Вітер заграв мрійливо
Реквієм по тривозі."
Мудрий підсумок усім попереднім думкам. Тільки другий рядок просить наголосу на перший склад. Звісно, можна і прочитати "кОли", але так псується звучання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-04-24 11:40:39 ]
Величезне спасибі за коментар, Мирославо. Щодо помади, то "твоя" - це про ненадто обумовлену персону: "в мене ж нікого... певно" - тут є певно, мається на увазі, що я з Нею не є разом, оркім того присутня якась невизначеність. Власне, у кожній строфі четвертий рядок говорить саме про неї.

Щодо "коли кінець дорозі" - Ви абсолютно праві: коли я читаю в голос - наголошую кОли, просто дуже тихо і приглушено. Хоча звісно це пасувало б виправити.

Спасибі ще раз


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-04-24 12:43:58 ]
Знаю, що для Вас і так усе зрозуміло, але для інших... Якщо Ви безпосередньо до неї не звертаєтеся (а у вірші, Ви говорите, невизначеність), то нехай вона буде всюди. Можливо, варто "твоя помада" за мінити на "її помада"? Це більше наштовхує на жіночу присутність, а то мало ще у кого може бути помада у наш час. :) Або дайте назву віршу, яка б налаштувала на Вашу хвилю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-04-24 13:17:54 ]
це текст, який я говорю їй. Тому саме "твоя". Це не просто молитва сама до себе. А от про назву треба подумати... я вже думав але ніц толком не надумав :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-15 13:24:13 ]
Дню не вклонився гречно -
В нього свої принади:
В небі клини лелечі,
Навіть твоя помада.

:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-05-15 14:04:07 ]
Гарна спроба, Юліє :)