ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вовк
2026.11.03 08:44
Антологія містерій "НА ЗЛАМІ СВІТЛА" (продовження 1)
«ДАНТЕ: ОСТАННІЙ ПОГЛЯД РАВЕННИ»

(драматична містерія в голосах на дві дії)

ДІЙОВІ ОСОБИ:
Данте Аліг'єрі (Майстер) – 56-річний поет-вигнанець, що помирає від малярії.
Голос Флоренції – темна, потворна постать у золотій короні, алегоричний обра

хома дідим
2026.11.02 23:38
* 247 *
щодо творів отих неумисних
несумісних із логікою
непричетних до пошуків істин
чи здаються підробкою
бездоганність між іншим у світі
конкурентний протекціонізм
інсталяцій 3-d графіті
кю-ар-коди повсюди скрізь

Володимир Бойко
2026.11.02 22:38
Міжсловесні контроверсії – 4
У москалеві присутній синдром вищості, але відсутній синдром вартості. Найбільша небезпека для цивілізації – дикуни, які вважають себе цивілізованими. Дідька чортом не настрашиш, а путіна Трампом. Основні функції диявола нині виконує путін. Об

Іван Потьомкін
2026.11.02 20:59
Українські Канни з Виговським Іваном
Розкажи всім, Конотопе,
Як москалів товк ти,
Як облудливій тій чвані
Зробив Іван Канни,
Де уславлена кіннота
Борсалась в болоті.
Як в доспіхах дорогих
Із золота й сталі

Ігор Терен
2026.11.02 20:38
Реінкарнація пройденого
Над світом білим почорніли тучі
і любуватися немає чим...
збувається пророче й неминуче,
пооживали фюрери і дуче
і виїдає очі рідний дим.

ІІ
Одні й останні воїни у полі

Артур Курдіновський
2026.11.02 16:24
Поплач! (рондо)
Поплач дощем, журливий листопаде!
За спогади про вересень пробач!
Твої пісні - не світлі серенади...
Покриєш сумом втомлені левади...
А я - єдиний вдячний твій глядач.
Забувши про весни легку браваду,
Поплач!

Борис Костиря
2026.11.02 14:31
Цвинтар
Тепер він частий гість у цьому місці,
У краю суму, болю і молінь.
Ніхто не подарує добрі вісті,
Мов шлейфи від минулих поколінь.

Схиляються тополі міднодзвонно.
Щось клени прошепочуть у пітьмі.
І спогади, немов сумні ікони,

Вячеслав Руденко
2026.11.02 12:44
Слід сльози від викопних очей…
Виглядала обрій матіола,
Голосила: «Де вони, руді,
Ті, що рай знайшли за видноколом
У густій розлогій лободі?!»

Може, доручити будякові,
Він зазвичай вищий, ніж усі,
Виглядати радісне довкола,

В Горова Леся
2026.11.02 12:18
Повня
Пальцями тонкими стукав дощ у шибу.
Набридав настирно: може, я зайду?
Рама відчинялась, озивалась рипом,
У нутро впускала віхолу руду.
Засипало мокре листя підвіконня:
Цю ніч роздягалось гілля догола.
Дощ зайшов до хати й оголилась повня —
Лиш тума

Юрій Гундарів
2026.11.02 09:59
Це дивне слово: життєсмерть
Війна привнесла в наше життя нові реалії. Майже щодня відчуваєш подих смерті, адже у будь-яку мить шалений дрон чи ракета можуть зупинити твоє земне буття.
Сьогодні життя і смерть, як ніколи, - поруч. Життєсмерть, як сказав поет…

У День пам'яті помер

Віктор Кучерук
2026.11.02 05:58
* * *
З гарячою чашкою кави
В руці я, звільнившись від сну,
Пригадую очі ласкаві
І повну цвітіння весну.
Пригадую співи пташині
І губи солодкі, як мед, -
І ночі небачено сині
Від зблисків хвостатих комет.

Кока Черкаський
2026.11.02 01:34
Сонце нікуди не поспішає
Сонце нікуди не поспішає, ні,
Воно просто дарує промені мені.
Куди ти біжиш?- Зупинися, постій,
Відчуй цей момент: він повністю твій.
Позитивний вайб, сонячний ранок,
Любов на вечерю, любов на сніданок.

Годинник цок-цок, та мені все одно,

хома дідим
2026.11.01 23:35
* 246 *
така мандрівка
такий пасьянс
у декадансі
такім осіннім
наступний поїзд
минає станцію
ми теж могли бути
пасажирами

Ірина Вовк
2026.11.01 22:49
АНТОЛОГІЯ містерій "НА ЗЛАМІ СВІТЛА: ТЕАТР НЕВИСЛОВЛЕНИХ ДУШ"
Антологія драматичних містерій Середньовіччя,
Відродження та епохи Бароко)


І. ЕПОХА СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ: Містика віри та вигнання.


«ФРАНЦИСК АССІЗЬКИЙ: ХВАЛА МОЇМ СЕСТРАМ-ПТИЦЯМ»

Євген Федчук
2026.11.01 22:06
Як жінка чорта виносила
На вигоні влітку молодь постійно збиралась,
Ледь не до самого ранку на нім «тирлувалась».
Веселились, жартували і пісні співали,
Історії десь почуті переповідали.
Історії то веселі, то до серця в п‘ятах.
Чулось часом, як від страху охають дівчата.
Х

Ігор Шоха
2026.11.01 17:44
Фальстарт глухонімого кінема
Не чуємо, що пізно говорити
як в’януть вуха, а свої роти
пороззявляли на чуже корито
лукаві воріженьки і брати.

Зійшли зі сцени головні ґаранти
безпеки, миру, дружби і добра
і настає обіцяна пора
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Віталій Татленко
2026.10.28

Микола Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Лариса Пугачук (1967) / Вірші

 У щасті...
– А любиш як?
– А так, як люди кажуть: "І ноги мити і ту воду пити".
– Оце біда…
– Та не біда, а щастя. Таке, що Богу дякувати хочу.
– Ото шалена.
– Ні, не те говориш, шаленство не таке, воно облудне.
– А що тоді?
– Вогонь, вогонь спокійний. Високий, рівний, і на диво чистий,
– Побережись.
– Смієшся, я бажала б у той вогонь сама перетворитись.
– А як згориш?
– А як згоряє сонце? Воно ж тепло дарує нам щоденно.
– А як згориш?!!!
– То ще хтось запалає. Світлішим стане світ довкола нього.
– Ти любиш так?
– Я хочу так любити: "І ноги мити і ту воду пити".

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2016-03-30 23:50:15
Переглядів сторінки твору 11965
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.520 / 5.5  (4.941 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.875 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.863
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2021.05.10 03:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2016-03-30 23:51:50 ]
Ну да, ну да))) Одне питання- кому, за що і навіщо...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-03-31 00:17:35 ]
Кому? - коханому, кому ж іще. Принаймі, так говорить народна мудрість.
А от за що і навіщо - то не піддається розумінню, Серго, чоловічому))
То стан такий, коли жінка хоче те робити. Мудрі чоловіки в такому випадку просто підкорюються. Бо ж, чого хоче жінка..........


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Бондар Лівобережна (М.К./М.К.) [ 2016-03-31 06:36:45 ]
Як на мене - то занадто, п.Ларисо (ноги мити - воду пити). Нагадує відданість одаліски з гарему. ))) Якщо партнер кохає вас у відповідь - йому не потрібна жертовність, до самоприниження. Бо це вже не кохання, а залежність.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-03-31 15:39:56 ]
Пані Ірино, розумію про що Ви. І частково згодна з Вашими словами. Однак люди різні, кожен вибирає шлях свій, в коханні також.
Звісно, воду пити ніхто не буде, то є образ.
А от відносно самоприниження, то тут вже хто як сприймає. Христом омивав ноги своїм учням і не вважав це приниженням. Прийняти таку жертовність не кожна людина також здатна.
Кожен вибирає сприйнятне для себе. І має на те право. Якось так думаю)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2016-03-31 16:19:06 ]
Вибачте, що втручаюся. Але висловлю і свою думку. Ісус Христос омивав своїм учням ноги, бо в цьому є високий сенс, велике значення. Але він ту воду і не мислив пити - бо який в цьому мав би бути сенс?

Тому - й у Вашому вірші "мити" - розумію, "пити" - аж ніяк. Більше того (ще раз вибачте), "я хочу ту воду пити" - звучить як таке собі збочення


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2016-03-31 09:31:02 ]
"– А любиш як?
– Отак, що мити ноги йому і воду пити ту бажаю." - жодним чином не ототожнюючи ліричну героїню і автора, хочеться проте запитати: "Невже є такі, які і справді на це здатні?" Брррр...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-03-31 15:45:58 ]
Вітаю!
І відповідаю: сподіваюсь, ще є такі жінки, які люблять безмежно, які готові дарувати світло і тепло, не шкодуючи себе. А воду пити... ото диво, - та з усмішкою на вустах. Бо ж коханий:))
Рада знайомству.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-03-31 16:38:56 ]
Пані Любове, рада Вас бачити.
Сенс миття ніг в смиренні. Сенс пиття води - в найвищому смиренні. Ці образи взяті з народної мови. Колись так говорили, що жінка повинна мити чоловіку ноги і ту воду пити. Це всього лиш образ, який показує добровільну покору, а не буквальну готовність пити воду з тазу.
На мою думку тільки сильна жінка може проявити справжню покору, і тільки сильному чоловіку, якого любить дуже. І такий чоловік ніколи не буде зловживати її почуттям.
Але, як я вже говорила пані Ірині, кожна людина неповторна і прояви її у різних почуттях також різні.
А відносно збочення... Все, що відступає від норми, мабуть, і є збоченням. Надмірна любов також)) В такому сенсі я згодна з Вами.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2016-03-31 17:26:07 ]
"Сенс миття ніг в смиренні. Сенс пиття води - в найвищому смиренні."
Ви справді вважаєте, що смирення Христа не було (не є) найвищим смиренням? Помити ноги - це і найвище смирення.
Про народну мову, я в курсі. І там - це дійсно образ. Біда в тому, що у Вашому вірші - це звучить і сприймається буквально. Значить, десь щось недопрацьовано, упущено...
Щодо збочення - погоджуюсь із Вами - у кожного воно своє) Але це не рятує вірш від вищевказаної прикрості, на жаль. Бо задум цікавий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-03-31 17:34:25 ]
Змушена задуматись. Якщо кілька авторів сприймають це так однозначно, то щось я дійсно недопрацювала. Бачила багато Ваших коментарів з конструктивними зауваженнями, тому дослухаюсь.
Тут змінювати не буду нічого, іноді корисно бачити свої помилки))
Дякую, Любове. Приємно було познайомитись.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2016-04-01 09:06:37 ]
ну це просто, м'яко кажучи, дуже непоетично звучить "ноги мити і воду ту пити"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2016-04-01 09:56:53 ]
як на мене, то воно просто занадто багатослівне. цей вислів традиційно (о, знову за рибу гроші, тобто мова про усталене слововживання) (само)іронічний, а тут він в якусь мелодраму скотився


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2016-04-03 08:46:47 ]
так, Андрію - цо задужо, не нездрово


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2016-03-31 23:54:52 ]
просто бракнуло темпу


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-04-01 00:21:09 ]
Скажіть, Ви орієнтуєтесь на свої відчуття в момент написання творів, висловлюєте те, що з Вас йде, що Ви хочете сказати, в тому ритмі-темпі-силі-бажанні, котрі Вами в ту мить володіють - чи думаєте про майбутню реакцію читачів на Ваше сприйняття світу і підладновуєтесь під неї?



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2016-04-01 00:30:42 ]
спочатку пишу, потім редагую. я думаю не про всіх читачів - думаю про ідеального читача, типу про такого умнічку, який дойобується до кожної неувязки, збивки темпу, плеоназму якого - і безперечно, що мені стоїть на тому, щоб він таки дочитав писанину мою - инакше нащо воно я марудився


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2016-04-01 09:04:08 ]
нмд, неможливо дізнатися, чи дочитав читач до коди, чи кинув чтиво, прочитавши перші рядки


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2016-04-01 09:47:40 ]
ну бач, тут є традиційна рекомендація - кинь нетлєнку в шухлядку на два-три тижні, займись чимось іншим - о, а якщо потім візьмеш перечитувати і таки спроможешся прочитати, то і читач почитає, а якщо саму набридне на другому рядку - ну і читач як різновид гомосапієнсу вчинить так само


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2016-04-03 08:49:53 ]
ні, мені ця рекомендація не підходить - коли я заходжу на свою нєтлєнку, закинуту в шухлядку сайту кілька років назад, то відразу берусь її переробляти аж доти, доки й взагалі не викину з тієї шухлядки ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2016-04-03 09:19:59 ]
а, мо', й підходить - рандомно зайшов на кілька своїх давніших нєтлєнок, ледь підправив - але кожну дочитав до кінця ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2016-04-01 10:01:24 ]
Дозвольте і мені, пані Ларисо, висловити своє міркування.
Сентенція, яка дала Вам поштовх до написання цього вірша і до якої стільки зауваг у шановних читачів, мені, наприклад є зрозумілою як образна народна метафора. Вона така, що дуже запам'ятовується. А ще - вона може бути як натяк на певний різновид народної любовної магії :))
А якщо подати цю фразу спочатку у епіграфі, з посиланням на народну мудрість, а в тексті вірша - у лапках, то може читачі не будуть розуміти так буквально?



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-04-01 11:23:58 ]
Пані Галино, вдячна Вам за допомогу. Виправила. Це той рідкий випадок, коли, здається, і "вовки будуть ситі і коза ціла"))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Бондар Лівобережна (М.К./М.К.) [ 2016-04-01 22:11:55 ]
О, з "лапками" значно краще!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2016-04-03 08:45:36 ]
Якщо на початку цей вислів сприймається як народне прислів'я, то повторення в кінці надає йому буквального значення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2016-04-03 09:00:16 ]
геть не розумію, чого б то ці лапки мали вплинутти нарецепцію читача горопашного - ну ібо, він, читач отой, просто іддіот, якщо цього вислову не знає, а в такому випадку і оце "як люди кажуть" ситуацію не рятує.
як на мене, мало б звучати так:
- А любиш як?
– А так, ноги мити - воду ту пити.
...
- Ти любиш так?
– Ноги мити- воду ту пити, так хочу любити.
ну і в решті тексту темп пришвидшити


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-04-03 13:30:40 ]
Відносно лапок, темпу та всього іншого: можна було б заламати руки і сказати, що бракує мені поки вміння в гарну форму запихнути нормальну суть. Бо таки бракує, я тільки почала писати і вчусь, вчусь, вчусь. Однак конкретно цю тему, можливо я й не подала в ідеальній формі, однак суть висловила саме ту, яку хотіла. Моя ЛГ категорично наполягає на своєму праві пити ту воду. І я дам їй таке право. Крапка.
Повернусь до цієї речі, коли виросту. Обіцяю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Маслов (Л.П./М.К.) [ 2016-04-04 23:15:29 ]
Чистий і світлий вірш, як вогонь високий, рівний... Мені в ньому подобається все.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-04-05 13:39:40 ]
Дякую за добре слово, Володимире. Приємно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2016-04-24 05:54:41 ]
Це перебір...
Хіба земну людину так можливо?
Ні, не можливо
Отож, кохаєш Небо
Отож, вода із неба недощлива
Нехай, нехай періщить злива

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-04-24 12:40:31 ]
Чоловік для жінки і є Небом. Не знаю іншої любові, як в повну силу. І душу відкриваю повністю завжди. Не вмію наполовину.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2016-04-24 12:57:45 ]
Знаєш, так Марія витирала ноги Іісусу... Йсусом тре бути.))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2018-03-08 17:16:38 ]
а як таким бачу чоловіка, тоді що, Юрію?