ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2026.03.22 01:23
Карjєра асистента Мороки
Йшов Час – невблаганний як сама Галактика (а може ще більш невблаганніший). Асистент Морока Анатолій продовжував працювати на кафедрі фітопатології – у його свідомості ця кафедра була єдиним можливим світом буття. Думки в нього роїлися навколо жуків-скрип

Ігор Терен
2026.03.21 22:05
Сюр-реалії дійсності
                  І
Вертаюся в часи нічні
у нереальні сни,
коли були щасливі дні
і не було війни,
аби забутися на час
або відволіктись
від потойбічного колись

Юхим Семеняко
2026.03.21 16:58
Вільні хліба
Підтримуючи аналітичну практику "пиріжкарень", напишу про "сирітський" вірш на своїй сторінці. На ній і забезпечу свій допис відповідними гіперпосиланнями, технологія створення яких відома нашим штатним співробітникам. Природно, що видалити її зможу

Борис Костиря
2026.03.21 13:12
Дорога крізь сон
Продираюсь крізь сон, мов крізь ліс несходимий і вічний,
Крізь шторми, і буран, і прозрінь запізніле вино.
Між дерев прокидаються зрілості вигаслі свічі,
Як біблійні волхви, як зупинене давнє кіно.

Продираюсь крізь ліс із його чагарями й кущами

Охмуд Песецький
2026.03.21 09:24
Сирітське
Загасли зірки за холодним вікном,
Зажевріла обрію смужка рум'яна.
Будильник ось-ось – і озвучить підйом,
Сьогоднішній день зачинається зрана.

Панує пронизливий ранішній бриз,
Упорали небо пошарпані хмари.
Святкує сімейство моє Науриз,

Тетяна Левицька
2026.03.21 08:31
Торнадо
Про щастя: арії, пісні,
тремкі балади,
та вітер виє у мені
гучним торнадо.
Йду по стерні до забуття
дороговказом.
Навіщо вірні почуття,
коли не разом?

Віктор Кучерук
2026.03.21 07:06
* * *
Співучими струмочками
Тече поміж горбочками
До пінистої річечки вода, -
Під сонцем і під зорями
Наспівує прискорено,
Щоб у путі не мучила нуда.
Про весняне піднесення
Співає гучно й весело

Ольга Олеандра
2026.03.20 21:02
***
Вечір палко вдивляється в очі весні,
до зими обернувши затінену спину.
Зорі сяють в його пелехатій чуприні,
як далекі й досяжні вітальні вогні.

Вони звуть її, – Весно, і вказують шлях
крізь пошерхлі брудними торос

Олена Побийголод
2026.03.20 19:41
1936. Партизан Железняк
Михайло Голодний (1903-1949)

В степу під Херсоном
попасище коням,
в степу під Херсоном курган.
Лежить під курганом,
повитим туманом,
матрос Железняк, партизан.

Іван Потьомкін
2026.03.20 18:36
***
Ти поспішаєш...
Ну, скажи на милість,
Куди летиш, що гнуться закаблуки?
Забула праску вимкнуть?
Вередували діти?
По пиятиці чоловік ні кує-ні меле?..
...Просто мусиш поспішать...
Бо ти - Жінка...

Юрко Бужанин
2026.03.20 16:16
***
Земле предків, Правіри, ти свята є по праву.
Як витримуєш, рідна, цю злочинну державу,
Цей цинічний, жорстокий механізм геноциду,
Цей ерзац-суверенний анахтемський гармидер?

Хмарочоси, котеджі, полігони військові -
Нема доброг

Сергій Губерначук
2026.03.20 15:21
Чивелінрок
То – двері з очком,
зле старе призволяще,
яке мертві гноми зіжруть.
То хворе на все!
Не простиме ні за що –
крадіжками суще! Хай мруть
його осоружні думки небувалі
і стогони після розлук.

Борис Костиря
2026.03.20 11:47
* * *
Зазирни в мої сни, ти побачиш простори безкраї,
Де цвітуть анемони і родить калина густа.
Зазирни в мої сни, ніби в очі самого розмаю,
Де відкриється совість та істина зовні проста.

Зазирни в мої сни, у буремні, бурунні століття,
Де зіткнулись

Юхим Семеняко
2026.03.20 10:16
На вільних хлібах
Подвійне, а з назвою – і потрійне "кохаю і люблю" виглядає таким, ніби автор у бажанні бути почутим виконав повтор, який переданий майже сигналом бідства на той випадок, якщо раптом хтось погано ловить. Далі – "ніколи не порівняну ні з ким" – і в цьом

Охмуд Песецький
2026.03.20 08:23
Кохаю
Кохаю і люблю, моя кохано,
Ніколи не порівняну ні з ким,
Тебе одну - натхненно й полум'яно
Своїм чуттям, високим і святим.

Живу тобою, дихаю, вмираю,
Відроджуюсь, як блискавка і грім,
Крізь віддаль неокреслено безкраю,

Віктор Кучерук
2026.03.20 07:55
* * *
Цілу зиму нею снили,
Виглядали з дня на день,
А вона лиш пахла мило
Після стужі де-не-де
На відкритих сонцю схилах
Невисоких наших круч,
Мов не мала зовсім сили
Віднайти потрібний ключ
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Охмуд Песецький
2026.03.19

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Лариса Пугачук (1967) / Вірші

 У щасті...
– А любиш як?
– А так, як люди кажуть: "І ноги мити і ту воду пити".
– Оце біда…
– Та не біда, а щастя. Таке, що Богу дякувати хочу.
– Ото шалена.
– Ні, не те говориш, шаленство не таке, воно облудне.
– А що тоді?
– Вогонь, вогонь спокійний. Високий, рівний, і на диво чистий,
– Побережись.
– Смієшся, я бажала б у той вогонь сама перетворитись.
– А як згориш?
– А як згоряє сонце? Воно ж тепло дарує нам щоденно.
– А як згориш?!!!
– То ще хтось запалає. Світлішим стане світ довкола нього.
– Ти любиш так?
– Я хочу так любити: "І ноги мити і ту воду пити".

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2016-03-30 23:50:15
Переглядів сторінки твору 10979
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.520 / 5.5  (4.941 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.875 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.863
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2021.05.10 03:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2016-03-30 23:51:50 ]
Ну да, ну да))) Одне питання- кому, за що і навіщо...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-03-31 00:17:35 ]
Кому? - коханому, кому ж іще. Принаймі, так говорить народна мудрість.
А от за що і навіщо - то не піддається розумінню, Серго, чоловічому))
То стан такий, коли жінка хоче те робити. Мудрі чоловіки в такому випадку просто підкорюються. Бо ж, чого хоче жінка..........


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Бондар Лівобережна (М.К./Л.П.) [ 2016-03-31 06:36:45 ]
Як на мене - то занадто, п.Ларисо (ноги мити - воду пити). Нагадує відданість одаліски з гарему. ))) Якщо партнер кохає вас у відповідь - йому не потрібна жертовність, до самоприниження. Бо це вже не кохання, а залежність.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-03-31 15:39:56 ]
Пані Ірино, розумію про що Ви. І частково згодна з Вашими словами. Однак люди різні, кожен вибирає шлях свій, в коханні також.
Звісно, воду пити ніхто не буде, то є образ.
А от відносно самоприниження, то тут вже хто як сприймає. Христом омивав ноги своїм учням і не вважав це приниженням. Прийняти таку жертовність не кожна людина також здатна.
Кожен вибирає сприйнятне для себе. І має на те право. Якось так думаю)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2016-03-31 16:19:06 ]
Вибачте, що втручаюся. Але висловлю і свою думку. Ісус Христос омивав своїм учням ноги, бо в цьому є високий сенс, велике значення. Але він ту воду і не мислив пити - бо який в цьому мав би бути сенс?

Тому - й у Вашому вірші "мити" - розумію, "пити" - аж ніяк. Більше того (ще раз вибачте), "я хочу ту воду пити" - звучить як таке собі збочення


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2016-03-31 09:31:02 ]
"– А любиш як?
– Отак, що мити ноги йому і воду пити ту бажаю." - жодним чином не ототожнюючи ліричну героїню і автора, хочеться проте запитати: "Невже є такі, які і справді на це здатні?" Брррр...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-03-31 15:45:58 ]
Вітаю!
І відповідаю: сподіваюсь, ще є такі жінки, які люблять безмежно, які готові дарувати світло і тепло, не шкодуючи себе. А воду пити... ото диво, - та з усмішкою на вустах. Бо ж коханий:))
Рада знайомству.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-03-31 16:38:56 ]
Пані Любове, рада Вас бачити.
Сенс миття ніг в смиренні. Сенс пиття води - в найвищому смиренні. Ці образи взяті з народної мови. Колись так говорили, що жінка повинна мити чоловіку ноги і ту воду пити. Це всього лиш образ, який показує добровільну покору, а не буквальну готовність пити воду з тазу.
На мою думку тільки сильна жінка може проявити справжню покору, і тільки сильному чоловіку, якого любить дуже. І такий чоловік ніколи не буде зловживати її почуттям.
Але, як я вже говорила пані Ірині, кожна людина неповторна і прояви її у різних почуттях також різні.
А відносно збочення... Все, що відступає від норми, мабуть, і є збоченням. Надмірна любов також)) В такому сенсі я згодна з Вами.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2016-03-31 17:26:07 ]
"Сенс миття ніг в смиренні. Сенс пиття води - в найвищому смиренні."
Ви справді вважаєте, що смирення Христа не було (не є) найвищим смиренням? Помити ноги - це і найвище смирення.
Про народну мову, я в курсі. І там - це дійсно образ. Біда в тому, що у Вашому вірші - це звучить і сприймається буквально. Значить, десь щось недопрацьовано, упущено...
Щодо збочення - погоджуюсь із Вами - у кожного воно своє) Але це не рятує вірш від вищевказаної прикрості, на жаль. Бо задум цікавий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-03-31 17:34:25 ]
Змушена задуматись. Якщо кілька авторів сприймають це так однозначно, то щось я дійсно недопрацювала. Бачила багато Ваших коментарів з конструктивними зауваженнями, тому дослухаюсь.
Тут змінювати не буду нічого, іноді корисно бачити свої помилки))
Дякую, Любове. Приємно було познайомитись.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2016-04-01 09:06:37 ]
ну це просто, м'яко кажучи, дуже непоетично звучить "ноги мити і воду ту пити"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2016-04-01 09:56:53 ]
як на мене, то воно просто занадто багатослівне. цей вислів традиційно (о, знову за рибу гроші, тобто мова про усталене слововживання) (само)іронічний, а тут він в якусь мелодраму скотився


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2016-04-03 08:46:47 ]
так, Андрію - цо задужо, не нездрово


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2016-03-31 23:54:52 ]
просто бракнуло темпу


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-04-01 00:21:09 ]
Скажіть, Ви орієнтуєтесь на свої відчуття в момент написання творів, висловлюєте те, що з Вас йде, що Ви хочете сказати, в тому ритмі-темпі-силі-бажанні, котрі Вами в ту мить володіють - чи думаєте про майбутню реакцію читачів на Ваше сприйняття світу і підладновуєтесь під неї?



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2016-04-01 00:30:42 ]
спочатку пишу, потім редагую. я думаю не про всіх читачів - думаю про ідеального читача, типу про такого умнічку, який дойобується до кожної неувязки, збивки темпу, плеоназму якого - і безперечно, що мені стоїть на тому, щоб він таки дочитав писанину мою - инакше нащо воно я марудився


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2016-04-01 09:04:08 ]
нмд, неможливо дізнатися, чи дочитав читач до коди, чи кинув чтиво, прочитавши перші рядки


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2016-04-01 09:47:40 ]
ну бач, тут є традиційна рекомендація - кинь нетлєнку в шухлядку на два-три тижні, займись чимось іншим - о, а якщо потім візьмеш перечитувати і таки спроможешся прочитати, то і читач почитає, а якщо саму набридне на другому рядку - ну і читач як різновид гомосапієнсу вчинить так само


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2016-04-03 08:49:53 ]
ні, мені ця рекомендація не підходить - коли я заходжу на свою нєтлєнку, закинуту в шухлядку сайту кілька років назад, то відразу берусь її переробляти аж доти, доки й взагалі не викину з тієї шухлядки ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2016-04-03 09:19:59 ]
а, мо', й підходить - рандомно зайшов на кілька своїх давніших нєтлєнок, ледь підправив - але кожну дочитав до кінця ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2016-04-01 10:01:24 ]
Дозвольте і мені, пані Ларисо, висловити своє міркування.
Сентенція, яка дала Вам поштовх до написання цього вірша і до якої стільки зауваг у шановних читачів, мені, наприклад є зрозумілою як образна народна метафора. Вона така, що дуже запам'ятовується. А ще - вона може бути як натяк на певний різновид народної любовної магії :))
А якщо подати цю фразу спочатку у епіграфі, з посиланням на народну мудрість, а в тексті вірша - у лапках, то може читачі не будуть розуміти так буквально?



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-04-01 11:23:58 ]
Пані Галино, вдячна Вам за допомогу. Виправила. Це той рідкий випадок, коли, здається, і "вовки будуть ситі і коза ціла"))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Бондар Лівобережна (М.К./Л.П.) [ 2016-04-01 22:11:55 ]
О, з "лапками" значно краще!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2016-04-03 08:45:36 ]
Якщо на початку цей вислів сприймається як народне прислів'я, то повторення в кінці надає йому буквального значення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2016-04-03 09:00:16 ]
геть не розумію, чого б то ці лапки мали вплинутти нарецепцію читача горопашного - ну ібо, він, читач отой, просто іддіот, якщо цього вислову не знає, а в такому випадку і оце "як люди кажуть" ситуацію не рятує.
як на мене, мало б звучати так:
- А любиш як?
– А так, ноги мити - воду ту пити.
...
- Ти любиш так?
– Ноги мити- воду ту пити, так хочу любити.
ну і в решті тексту темп пришвидшити


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-04-03 13:30:40 ]
Відносно лапок, темпу та всього іншого: можна було б заламати руки і сказати, що бракує мені поки вміння в гарну форму запихнути нормальну суть. Бо таки бракує, я тільки почала писати і вчусь, вчусь, вчусь. Однак конкретно цю тему, можливо я й не подала в ідеальній формі, однак суть висловила саме ту, яку хотіла. Моя ЛГ категорично наполягає на своєму праві пити ту воду. І я дам їй таке право. Крапка.
Повернусь до цієї речі, коли виросту. Обіцяю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Маслов (Л.П./М.К.) [ 2016-04-04 23:15:29 ]
Чистий і світлий вірш, як вогонь високий, рівний... Мені в ньому подобається все.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-04-05 13:39:40 ]
Дякую за добре слово, Володимире. Приємно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2016-04-24 05:54:41 ]
Це перебір...
Хіба земну людину так можливо?
Ні, не можливо
Отож, кохаєш Небо
Отож, вода із неба недощлива
Нехай, нехай періщить злива

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-04-24 12:40:31 ]
Чоловік для жінки і є Небом. Не знаю іншої любові, як в повну силу. І душу відкриваю повністю завжди. Не вмію наполовину.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2016-04-24 12:57:45 ]
Знаєш, так Марія витирала ноги Іісусу... Йсусом тре бути.))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2018-03-08 17:16:38 ]
а як таким бачу чоловіка, тоді що, Юрію?