ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2024.11.24 13:21
Всеволод Велике Гніздо
Андрія Боголюбського вважають москалі
Найпершим поміж всіх великоросів.
І носяться з тим виродком ще й досі.
Чим цей «герой» прославивсь на землі?
Жорстокий був і лютий, наче звір,
Не то чужі, свої його боялись,
З підступністю й жорстокістю спізнали

Микола Дудар
2024.11.24 09:26
***
Коли я вийду з темноти
Ковтнути жменьку Світла
Чи хвилюватимешся ти
Що то не я, а вітер…
Чи уявлятимеш, що в ніч
Лише одне бажання
Почути знов: « не в тому річ…»
І буде ще питання:

Тетяна Левицька
2024.11.24 08:07
Вільному — воля
Не розлюбила, а відпустила —
Любов не здатна відтяти крила!
Лети, як хочеш, у даль високу,
Мій волелюбний, зірчастий Сокіл.
За сніжні хмари, туди де вічність
Лоскоче вії промінням ніжним,
Несе цунамі на гострім вістрі
У сиве пір'я свавільний вітер

Козак Дума
2024.11.24 07:56
А світ чекає…
У повітрі якась загадковість,
влаштували світила парад,
і дочитує осені повість
з книги Неба сумний листопад…

Опустились сніжинки скраєчку
на ранкові уламки часу.
Свіжознесене сонця яєчко

Микола Соболь
2024.11.24 06:40
Опісля
Над рікою стелиться туман,
холодіють листопада ночі.
Ти була найкращою з оман
і від тебе геть іти не хочу.
Для розлуки ніби ще не час
дзиґарі відлічують хвилини.
Господи, помилуй грішних нас
від Адама з Євою до нині.

Віктор Кучерук
2024.11.24 06:22
* * *
Як розповів, то пожурила,
Іще й очам вказала шлях
Повз чорториї повносилі
До очеретяних дівах.
Я сотні раз до них приходив
У снах сполоханих своїх
І зі снопами хороводи
Водив щоразу їй на сміх.

Тетяна Левицька
2024.11.23 20:48
Із осені в зимову казку
Мчав потяг на семи вітрилах
із осені в зимову казку.
Натхненна Муза білокрила
з сонливих віч знімала маску.

А за вікном купейним бігли
засніжених картин пейзажі.
Зима минуле вкрила білим,

Іван Потьомкін
2024.11.23 17:20
***
З такої хмари в Україні
Такий би дощ зненацька ринув,
Що спраглі од чекання ринви
Діжки і відра перекинули б...
...Натомість із Єрусалиму
Хмара в Єгипет чомсь полинула.
Дощу благають синагоги,
Здіймають голоси до Бога,

Ігор Шоха
2024.11.23 16:51
Оксиморони стратифікації
                        І
Минуле на віки не радує нікого,
але у той же час на фініші доріг
вертаємо роки, які вартують того,
аби на схилі літ не забувати їх.

                        ІІ
Ганяли і мене як у окропі муху.

Олександр Сушко
2024.11.23 16:11
Біда...
У світі нема справедливості,
Ні правди, ні ґлузду, ні рівності,
Зневажені мамині цінності,
Поламане правді крило.

Торгуємо тілом і гідністю,
У бога випрошуєм милості,
А в пазусі - пригорща підлості,

Світлана Пирогова
2024.11.23 15:55
А пізня осінь пахне
А пізня осінь пахне особливо,
Лоскоче листям тротуари і дороги.
Хоч небо сизе кліпає мінливо,
Вдивляється: чиїсь рахує кроки.
Такі бажані, тихі, неповторні,
Як сонця довгожданого танок проміння
В кущах шипшини, у кленових кронах.
В оголеній душі ле

Володимир Каразуб
2024.11.23 10:26
Щодо вічності
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.

Микола Дудар
2024.11.23 09:17
***
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…

Артур Курдіновський
2024.11.23 06:14
Лавреат літературної премії імені Ярослава Дорошенка
Мій творчий шлях був дуже нелегким. Він проходив крізь приниження, зневагу, хамство та несправедливість. Щоразу мені зустрічалися не ті люди. Це засилля невігласів, малограмотних та недалеких людей я залишив на тій дорозі. А сам пішов новим шляхом. І ось,

Віктор Кучерук
2024.11.23 05:40
* * *
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль

Микола Соболь
2024.11.23 05:08
Осіння замальовка
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олександр Сушко (1969) / Вірші

 Коштовності
Ця дорога веде у провалля, а інша у яр,
Крила зрізали гноми та пір'ям оперюють культі.
Небеса недоступні, за ноги хапає Тартар -
Уготовано вертел іржавий спесивій Гаруді.

Упіймали бродягу. То, може, напхати живіт?
Буде люкс-холодець зі старої дзьобатої шкапи.
Нащо птахові розум? Просвітлення? Вільний політ?
В курки - як не крути - із борщу визиратимуть лапи.

Підсобили брати - їм не вперше ловити дива,
Взимку буде бульйон і м'ясце до перлової каші.
Та спочатку - у кліть, хай посидить, хоча б до Різдва,
Відгодую не гірше, аніж поросятко у сажі.

P.S.:

Світом править краса. Кожен другий - різник або гицль,
У естетів-гурманів за душу поетову - сварка.
Вогнептаховий дзьоб і опудала зграйки жар-птиць -
Гарні в гнома трофеї. Довкола ж - безсонячна мряка.

30.06.2019 р.






    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2019-06-30 13:50:20
Переглядів сторінки твору 4405
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.955 / 5.5  (4.968 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.970 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.752
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.10.01 16:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Тарасюк (Л.П./Л.П.) [ 2019-06-30 14:54:52 ]
Р.в. - борщу)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-06-30 19:15:12 ]
Так, дякую.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-06-30 16:33:10 ]
Гноми, Тартар, Гаруда, люкс...
Досить цікава образна добірка.
Потім курка з лапами.
В цілому - якась страшна історія.
Про братів вийшло якось загадково (футболісти, мери та боксери, казкарі, видавці etc).

Між "страшної" та "дзьобатої" кома зайва.
"Гицель" - повинно бути так. Але у родовому відмінку - "гицля", "гицлів".

Вірш - практично ребус, якщо не знати, про що йдеться.
А поки що саме так.

Щоправда, вогнептах впізнаваний. Вже неодноразово зустрічався.
Залишається половина ребуса.
Віршовий розмір веде в історію часів Богдана-Ігоря Антонича (якось читав).
Прекрасна знахідка.
І - немає ребуса, а залишилася лише якась його частка -
текст.

Дякую,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-06-30 19:28:20 ]
Питав у мовознавця: чи можна писати гицль? Каже, можна. Вік живи, вік учись...
За кому дяка.
А вірш простенький, звичайний п'ятистопний анапест. Любив ним користуватися Максим Тадейович. І я люблю.
Одне бентежить: в одній купі і Гаруда з індуїзму, і Тартар з Еллади. І навіть скандинавські гноми. Як вони в цьому ребусі уживаються? Двома словами - страшний ребус. Непідйомний. Навіть для титанів.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-06-30 20:35:03 ]
Мені знайомі ці ліберальні поступки.
Знайомий філолог якось поділився.
Якщо декількома словами, то можна все. І наголоси змінювати - теж.
Головне - щоб тебе розуміли.
А словники - у багаття.
Щасти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-06-30 17:33:10 ]
Я ще не ввійшла до кола жерців-творців таких поетичних ребусів....... тому Ваш коментар тішить. Не лише я пішла на з чим.
Заплуталася у пацьорчастих рядках... не вловила сенсу, та то не важливо. Авторові - не до нас. Павук замріяно плете.
Тепло посміхаюся.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-06-30 17:33:52 ]
(на...... чи ні з чим...описка за Фройдом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-06-30 17:34:49 ]

ги́цель – іменник чоловічого роду, істота


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-06-30 20:53:01 ]
ГИ́ЦЕЛЬ, целя і цля, чол. Людина, що виловлює собак. — Спіймали Чорного [собаку].. — Пропав. От чортові гицелі! — вилаявся [Матрос] І плюнув просто перед себе, ніби в вічі тим гицелям (Іван Микитенко, II, 1957, 263); Вночі до двору, як на бойню, з усього села збіглися собаки, хоч ставай за гицеля та промишляй собачими шкурами (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 333); * У порівняннях. — І штани на вас, гей би в найліпшого капітана, а лаєтесь, як той вибачте, гицель... (Дмитро Бедзик, Студені Води, 1959, 157);
// Уживається як лайливе слово. Ніхто й припустити не міг, що той триклятий гицель, Однокрилу посуне в наступ цієї суботи (Олександр Ільченко, Козацьк роду.., 1958, 126); — Не чув там, чоловіче добрий, не буде нам [в'язням] якої полегкості? Може, хоч стріляти нашого брата заборонили б отим гицелям [фашистам]? (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 212).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 62.

Гицель — (польск. hycel; нем. hitzel



Так можна викидати зі слів голосні, якщо забаглося...
Леле.........!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Дяк (Л.П./Л.П.) [ 2019-07-01 02:47:47 ]
Поєднання вогняного птаха і гнома вважаю надзвичайно вдалим, бо кому, як не йому, з неприязню до сонця, на нього полювати?
Про курку та Різдво також влучно.
Дякую за вірш.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-07-01 09:40:17 ]
Дякую і Вам за розуміння.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-07-01 10:48:00 ]
Так... вірш-шарада...
Не всім під силу розгадати)

Крила зрізали гноми та пір'ям оперюють культі.

ось тут стало дуже цікаво - кому гноми зрізали крила? і кому оперюють культі?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-07-01 16:49:41 ]
А це вже секрет секретний. Тут нахрапом тему не розкусити.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-07-01 14:04:46 ]
а де там неприязнь до сонця у гнома?

Наталія Дяк, здалося, клон чийсь...то хвалить...аби цікавість привернути до абракадабри.
Як каже один відомий автор, не вдалося ідентифікувати на сайті... хто це.
Мо, створений для самопіару.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Дяк (Л.П./Л.П.) [ 2019-07-01 17:41:26 ]
>> а де там неприязнь до сонця у гнома?

У міфології гноми під сонцем ставали каменями, для прикладу, Альвіс з "Промов Альвіса",
(українською) http://samlib.ru/h/hagen_a/10alvismal.shtml

Обожнюю фентезі.

Геруда - аналог Жар-птиці, символ сонця. Яке губить кого? Гномів. Тож це полювання небезпідставне;)

>> Наталія Дяк, здалося, клон чийсь...то хвалить...аби цікавість привернути до абракадабри.

Не розумію Вашої агресії, добре, вважаєте вірш абракадаброю, а мене - клоном, але ж на Вашій думці світ не зійшовся.

>> Мо, створений для самопіару.

Спасибі за додатковий піар :D

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Дяк (Л.П./Л.П.) [ 2019-07-01 17:43:45 ]
*Гаруда

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-07-01 16:53:48 ]
Ідентифікувати не вдалося, бо мало досвіду.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-07-01 18:29:40 ]
та навіщо нам...високорейтинговим...піарити клонів та невідомих... Хто є хто - знає адмін.
На стор авторки вірші глянула, нема чого про них казати.
На цій сторінці приживіться, з автором дружіть, а я не знайшла цікавого.....у ребусі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-07-01 18:31:47 ]
ооо...то вже агресія...з чого ж її видно? що я проти викидання голосних зі слів... проти гицля?
Ввічливо запитала, з висоти досвіду висловилася. Ощасливила візитом)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-07-01 18:38:23 ]
а шще я не люблю вживання слова обожнюю ... де заманеться.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Дяк (Л.П./Л.П.) [ 2019-07-01 19:32:30 ]
>> то вже агресія...з чого ж її видно?
>> Ввічливо запитала

Назвати когось клоном для піару - нітрохи не ввічливо, я відповіла, насамперед, на особисту образу, а не на коментар щодо гицля, з ним погоджуюсь.

>> На цій сторінці приживіться, з автором дружіть

Мене зацікавив вірш, якщо і Ви писали про гномів, то я залюбки прочитаю.

>> не люблю вживання слова обожнюю
>> ...високорейтинговим...

А це, навпаки, Ваше улюблене слово, так?;)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-07-01 21:17:54 ]
От сварлива діва, прости Господи!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-07-01 18:39:25 ]
(а ще)