Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.06.13
21:40
Зиму я цю намацав,
Роблю у неї крок.
Ти подивись: не плачу,
Губи мої – пісок.
Скільки змовчати хочу –
І затягну паском
Ночі пітьму молочну,
Роблю у неї крок.
Ти подивись: не плачу,
Губи мої – пісок.
Скільки змовчати хочу –
І затягну паском
Ночі пітьму молочну,
2026.06.13
20:36
іконостас твоїх ікон
для інших неважливий
орган регістри овертон
ще ладан тут курили
курили опіум хоча
дешевка синтетична
не промовляє до дівчат
сторонніх або стрічних
для інших неважливий
орган регістри овертон
ще ладан тут курили
курили опіум хоча
дешевка синтетична
не промовляє до дівчат
сторонніх або стрічних
2026.06.13
16:21
Літо з квітами жасмину,
Я до тебе серцем лину —
Літенько.
І вітаю, і цілую
Кожну квітоньку.
Он щебече соловейко —
Зупинилася,
Я до тебе серцем лину —
Літенько.
І вітаю, і цілую
Кожну квітоньку.
Он щебече соловейко —
Зупинилася,
2026.06.13
14:46
Ніч колишеться над левадою —
Полином.
Серце повниться тихо згадкою,
Наче сон.
Місяць випливе стигло-жовтий там,
За ліском.
Явір стане моїм порадником,
Полином.
Серце повниться тихо згадкою,
Наче сон.
Місяць випливе стигло-жовтий там,
За ліском.
Явір стане моїм порадником,
2026.06.13
13:24
Чи може музика звучати
Століть минулих і часів?
Чи пробивається крізь ґрати,
Крізь гомін площ і голосів?
Ця музика прорве кайдани
Темниці, чатових, тюрми,
Яку споруджують вандали
Століть минулих і часів?
Чи пробивається крізь ґрати,
Крізь гомін площ і голосів?
Ця музика прорве кайдани
Темниці, чатових, тюрми,
Яку споруджують вандали
2026.06.13
12:25
Я Тобі присвячую бузок,
А собі - відлуння бенефісу,
Купу нескінченну помилок
У своїй старій життєвій книзі.
Я Тобі присвячую жасмин,
Запашну сонату білих дзвонів.
Всесвіту супроти - я один,
А собі - відлуння бенефісу,
Купу нескінченну помилок
У своїй старій життєвій книзі.
Я Тобі присвячую жасмин,
Запашну сонату білих дзвонів.
Всесвіту супроти - я один,
2026.06.13
09:54
Зафарбовує небо глибока пітьма,
І вкриває довкілля нічною габою.
Дивовижна пастель, і зізнайся сама –
Ти ж не проти, щоб я милувався з тобою.
Чи не візьмеш, горянко, мене на постій –
Незнайомцем чудним, а супругом пізніше.
У дилемі оцій, календарн
І вкриває довкілля нічною габою.
Дивовижна пастель, і зізнайся сама –
Ти ж не проти, щоб я милувався з тобою.
Чи не візьмеш, горянко, мене на постій –
Незнайомцем чудним, а супругом пізніше.
У дилемі оцій, календарн
2026.06.13
07:01
Попід сонцем, понад гаєм
Хмара хмарку доганяє,
Як завжди прудку Катрусю
Заклопотана бабуся,
Бо онука, наче білка,
Сновигає дуже стрімко.
13.06.26
Хмара хмарку доганяє,
Як завжди прудку Катрусю
Заклопотана бабуся,
Бо онука, наче білка,
Сновигає дуже стрімко.
13.06.26
2026.06.12
22:23
Ти прийшов невипадково
у моє сумне життя,
розпалив ліричним словом
в серці справжні почуття.
Запросив на вальс чудесний
і романсом причастив.
Крижана льодина скресла
у моє сумне життя,
розпалив ліричним словом
в серці справжні почуття.
Запросив на вальс чудесний
і романсом причастив.
Крижана льодина скресла
2026.06.12
20:11
сьогодні графоманія
а завтра може й пафос
у цім сезоні навмання
не визначити якось
вже почитав усе в усіх
занотував моменти
в бежовенький блокнотик
свій
а завтра може й пафос
у цім сезоні навмання
не визначити якось
вже почитав усе в усіх
занотував моменти
в бежовенький блокнотик
свій
2026.06.12
18:47
Василь Лебедєв-Кумач (1898-1949)
Нам серце радує пісня весела,
від неї смуток нараз відліта!
І люблять пісню містечка і села,
і люблять пісню вируючі міста.
Нам пісня в праці й житті помагає,
Нам серце радує пісня весела,
від неї смуток нараз відліта!
І люблять пісню містечка і села,
і люблять пісню вируючі міста.
Нам пісня в праці й житті помагає,
2026.06.12
13:39
Розпливається перед очима
Світ, втрачаючи риси свої.
Підпирає майбутнє плечима
Невідомість з далеких країв.
Так у двері погрозливо грима
Правда гордих німих кураїв.
Розпливаються сталі поняття
Світ, втрачаючи риси свої.
Підпирає майбутнє плечима
Невідомість з далеких країв.
Так у двері погрозливо грима
Правда гордих німих кураїв.
Розпливаються сталі поняття
2026.06.12
12:40
В перлиннім, з бірюзи, бурштиновім намисті,
Що наче й дороге, й не коштує грошА –
У тисячі облич одягнуте це місто,
В яке до самоти закохана душа.
У безліч протиріч загорнута принцеса,
Коли у навпростець, а інколи навкруг,
У тисячах облич до мене
Що наче й дороге, й не коштує грошА –
У тисячі облич одягнуте це місто,
В яке до самоти закохана душа.
У безліч протиріч загорнута принцеса,
Коли у навпростець, а інколи навкруг,
У тисячах облич до мене
2026.06.12
09:23
Поки до суфіксів і флексій,
До міфів Греції і Риму
Я спомин цей із серця вийму,
Щоб пом’януть дядька Олексу.
...Колись в студентську кампанію осінню
Невмілі до селянської роботи руки
Він направляв не матом, а прислів’ями.
Чимало призабулося з тої н
До міфів Греції і Риму
Я спомин цей із серця вийму,
Щоб пом’януть дядька Олексу.
...Колись в студентську кампанію осінню
Невмілі до селянської роботи руки
Він направляв не матом, а прислів’ями.
Чимало призабулося з тої н
2026.06.12
07:05
В. Н...
Всілякі дні мелькають без зупинки
І кожен з нас торує власний шлях,
Де радість і печаль навперемінку
Щодня стрічаються не на словах.
Ти, друже, той, хто розуміє мовчки
Усе і переймається завжди, -
Всілякі дні мелькають без зупинки
І кожен з нас торує власний шлях,
Де радість і печаль навперемінку
Щодня стрічаються не на словах.
Ти, друже, той, хто розуміє мовчки
Усе і переймається завжди, -
2026.06.11
21:50
Не збагнула вона, як побачив я
Та усміхнено каже щось іще
Закриваючи книгу, щоби бути тут
У чуттях, і я грав би про це
Сторінки лишає із іменами
Хай чекають, вона прийде, хіба ні
Мріючи, що їм іще розповісти про
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Та усміхнено каже щось іще
Закриваючи книгу, щоби бути тут
У чуттях, і я грав би про це
Сторінки лишає із іменами
Хай чекають, вона прийде, хіба ні
Мріючи, що їм іще розповісти про
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.04.24
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.02.18
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Жорж Дикий (1961) /
Критика | Аналітика
Андеграунд як є.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Андеграунд як є.
Зауважу, що на цю тему вже було промовлене Слово, потім Друге..., - на ПМ воно було таким:
"...Андеграунд не являє собою звичної філософсько-мистецької системи, на кшталт тієї ж готики, неоготики, бароко, необароко, класицизму, модернізму ... Є явищем динамічним, схожим, наприклад, на фемінізм, але зі своєю сферою прикладання зусиль. Тобто, андеграунд містить в собі суто свої концепції, направлені "проти" (для фемінізму проти сучасної "чоловічої" цивілізації) "сучасної" культ.традиції, а точніше, проти її визнаного "граунду", який можна трактувати і в рамках англійського терміну для позначення хоралу. І питання не в тому, наскільки серйозним є таке культурне протистояння, а в тому, що воно існує і достатньо в широкому спектрі - від майже інтелігентного ( означення - від "розуміння"), майже європейського UNDEGROUND (світові корифеї, наприклад скульптор Шамякін) іронізування тих інтелектуалів, що не знайшли (як правило, поки що) ситого місця; через АНДЕГРАУНДНЕ дошкульне єхидство заперечення, частіше цинічне й поверхневе, різноманітних майже "асоціальних типів", вічно незадоволених чи вже махнувших рукою на свою житєйську невлаштованість (тут нам сайтовим індикатором служить ЖОРЖ ДИКИЙ), і до екстремальних проявів нищівного бунтарства АНДЕ_REVOLUTION. Останнє взагалі характерне "молодому сприйняттю" дійсності. Хто ж в юності не є революціонером? Раз у цьому світі не видно приємного місця для себе, значить світ потрібно негайно трансформувати... І, зову ж таки, зауважу, - річ не в тім, що "діти" можуть помилятися, а в одвічній реальності цього "контркультурного" протистояння"...
Проминули певні часові Самвидав виміри і постало питання: а далі що?
Андеграунд є чи минув? А як є, то який він?
Як розрізнити, де є "граунд", а де - андеграунд?
Для мене, Жоржа Дикого, класичним маніфестом андеграунду є казка Ганса-Християна Андерсена "Дівчинка з сірниками".
Кожен крихітний сірник на мить спалахує теплом потаємних мрій, щоб за мить загаснути, обпікаючи пальці. І знову довкола холодна зимова байдужість світу огортає тебе як мале беззахисне дівчатко - найвищий символ всесвітньої вразливості. Ми всі однаково вразливі перед всеохоплюючою жорстокістю Вічності. Тільки одні добровільно підчиняють себе цій фатальності, а інші - ні. Вони бунтують і приходять в андеграунд, щоби колись піти і звідси під три чорти кудись інде.
"...Андеграунд не являє собою звичної філософсько-мистецької системи, на кшталт тієї ж готики, неоготики, бароко, необароко, класицизму, модернізму ... Є явищем динамічним, схожим, наприклад, на фемінізм, але зі своєю сферою прикладання зусиль. Тобто, андеграунд містить в собі суто свої концепції, направлені "проти" (для фемінізму проти сучасної "чоловічої" цивілізації) "сучасної" культ.традиції, а точніше, проти її визнаного "граунду", який можна трактувати і в рамках англійського терміну для позначення хоралу. І питання не в тому, наскільки серйозним є таке культурне протистояння, а в тому, що воно існує і достатньо в широкому спектрі - від майже інтелігентного ( означення - від "розуміння"), майже європейського UNDEGROUND (світові корифеї, наприклад скульптор Шамякін) іронізування тих інтелектуалів, що не знайшли (як правило, поки що) ситого місця; через АНДЕГРАУНДНЕ дошкульне єхидство заперечення, частіше цинічне й поверхневе, різноманітних майже "асоціальних типів", вічно незадоволених чи вже махнувших рукою на свою житєйську невлаштованість (тут нам сайтовим індикатором служить ЖОРЖ ДИКИЙ), і до екстремальних проявів нищівного бунтарства АНДЕ_REVOLUTION. Останнє взагалі характерне "молодому сприйняттю" дійсності. Хто ж в юності не є революціонером? Раз у цьому світі не видно приємного місця для себе, значить світ потрібно негайно трансформувати... І, зову ж таки, зауважу, - річ не в тім, що "діти" можуть помилятися, а в одвічній реальності цього "контркультурного" протистояння"...
Проминули певні часові Самвидав виміри і постало питання: а далі що?
Андеграунд є чи минув? А як є, то який він?
Як розрізнити, де є "граунд", а де - андеграунд?
Для мене, Жоржа Дикого, класичним маніфестом андеграунду є казка Ганса-Християна Андерсена "Дівчинка з сірниками".
Кожен крихітний сірник на мить спалахує теплом потаємних мрій, щоб за мить загаснути, обпікаючи пальці. І знову довкола холодна зимова байдужість світу огортає тебе як мале беззахисне дівчатко - найвищий символ всесвітньої вразливості. Ми всі однаково вразливі перед всеохоплюючою жорстокістю Вічності. Тільки одні добровільно підчиняють себе цій фатальності, а інші - ні. Вони бунтують і приходять в андеграунд, щоби колись піти і звідси під три чорти кудись інде.
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Що таке андеграундДивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
