ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вовк
2026.07.29 03:09
КСАВЕР МОЦАРТ. Сповідь у дощі (продовження 3)
Штрих IV: Прихисток на Ринку та Слава Галичини Музичний супровід: продовжує тихо звучати Другий концерт (Andante espressivo) Невдовзі Лемберг капітулював перед ним. Ксавер став головною фігурою тутешнього музичного життя – засновником хорового То

С М
2026.07.28 20:51
Кажи усім (The Doors)
Кажи усім, кого зустрів
О, ідімо, зі мною, о так
Кажи усім, кого зустрів
Себе звільніть, зі мною, о так

Кажи, що бігти їм не варто
Усіх можливо позбирати
Візьмімося за руки &

Артур Курдіновський
2026.07.28 19:35
Питання до осені
У світі, бездонному морі скорботи,
Завжди дві стихії - крилата й безкрила.
Весна - це натхненна колиска природи,
А осінь - її неминуча могила.

Беру собі осінь скорботно-барвисту,
Моє ненароджене пізнє кохання.
Про мрію розбиту зажурене листя

Вячеслав Руденко
2026.07.28 19:02
У водах, у землях, у хвилях вогню
Вже раки червоні і стало здаватись
Не купиш цілунку у чапель цибатих ! -
В серпневих стодолах омани
Лежать у коноплях прочани.

Люблю я їх комір крохмальний і ніжний
І жито в колоссі і камінь наріжний ,
І гілля айвове над дещо,

Світлана Пирогова
2026.07.28 15:01
Океан аромотерапії
Легкий гуляє між кущами вітер,
Розносить вправно пахощі, як давню мрію.
Багато сонця і багато світла,
І гарантована аромотерапія.

Лаванди диво - фіолет шовковий,
Як океан, хвилює гармонійно душі.
Від негараздів захищає колір.

Борис Костиря
2026.07.28 12:21
Повернення
Колись ми повернемось знову
До рідних тополь і степів,
Зміцнивши надійну основу
З любові, беріз і дубів.

Повернемось у пекторалі,
У вічні слова, у вогонь,
У плетенні диво-спіралі

хома дідим
2026.07.28 11:58
* 155 *
стоять миряни
і говорять щось
наскільки щось це добре
ти не в курсі
а сам збирав би
квіточки на лузі
для милої
котра іде ось-ось

Тетяна Левицька
2026.07.28 10:01
Скімливий
Невтішна осінь п'є дощі
із глечика щербатого
і скрапує сльоза з душі
кровицею розп'ятого.

Пробачте, рідні, що була
подеколи нестримною! —
Пустують нерви, не зі зла,

Віктор Кучерук
2026.07.28 07:46
* * *
Як ти, мамо, там, де тихий
Супокою час настав, -
Більш не крутишся, як вихор
І не горбишся від справ?
Нічогісінько не знаю
Про той світ без темних стеж, -
Якщо добре так у раю,
То чому мене не звеш?

Ірина Вовк
2026.07.28 07:35
"КСАВЕР МОЦАРТ. Сповідь у дощі" (продовження 2)
Штрих III: Жозефіна. Ніжність проти закону Музичний супровід: Франц Ксавер Моцарт. Фортепіанний концерт № 2 мі-бемоль мажор, ор. 25 (II. Andante espressivo) «У присмерку лемберзьких салонів Жозефіна Кавалькабо з’являлася як тонка струна, що чекає

Володимир Бойко
2026.07.28 00:35
Лімерики – 11
Традиційно графині з Ессексу
Відмовлялись від всякого сексу.
Хай пробачить Ессекс,
Але був таки секс,
Бо не вимерло графство Ессексу.

Уродженцеві міста Батумі
Гарантовано місце у думі.

Віктор Насипаний
2026.07.27 22:06
Дощик
Нас день на дощик нині множить легко.
Каламчить з неба синь у душу тихо.
І літо ніби й тут чи десь далеко.
Лиш я і ти. Й зелений листя вихор.

А ми, як діти, граєм у мовчанку.
І крапель сум повзе листком, як гусінь.
Полічать нас міста й дороги зран

Тетяна Левицька
2026.07.27 21:12
Над Києвом древнім
Боже, як страшно, нестерпно, смертельно
дрони літають над Києвом древнім!
Далеч поранена скрапує кров'ю —
не заховати жахи за стіною.
Влучило в Дарниці та на Подолі,
бідна Лук'янівка стогне від болю.
На Оболоні будинок палає,
курява смерті пливе

В Горова Леся
2026.07.27 17:11
Падають яблука
Гупають яблука гулко, і котяться шелестно,
Й поки не вляжуться м'яко в пухкий ломикамінь,
Де на секунду місцевий цвіркун замовкає,
Тріснутим боком бетонні орошують пелени.

Стіни розпечені туляться жаром до півночі,
Не охолонуть до ранку, бо рос

Ольга Садкова
2026.07.27 16:21
Випадаю з життя, випадаю...
Випадаю з життя, випадаю.
Вир невдач — не простий поговір.
А ти кличеш з далекого краю:
«Сину, хлопче! У себе повір.
Не у ближнього, світ чи надію,
щонайперше у себе повір.

Піднеси на руках свою мрію

Сергій Губерначук
2026.07.27 14:34
Закінчується двадцять п’ятий рік пошуків…
Закінчується двадцять п’ятий рік пошуків.
Устиг лише загубити.
Забути не встиг.
Тільки дзвонить мені одна дівчина
і каже:
«Вас люблять і чекають».
А я її не знаю.
Приходь у гості з вулиці.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Критика | Аналітика):

Пекун Олексій
2025.04.24

Лайоль Босота
2024.04.15

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Артур Курдіновський
2023.12.07

Теді Ем
2023.02.18

Зоя Бідило
2023.02.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Жорж Дикий (1961) / Критика | Аналітика

 Андеграунд як є.
Зауважу, що на цю тему вже було промовлене Слово, потім Друге..., - на ПМ воно було таким:
"...Андеграунд не являє собою звичної філософсько-мистецької системи, на кшталт тієї ж готики, неоготики, бароко, необароко, класицизму, модернізму ... Є явищем динамічним, схожим, наприклад, на фемінізм, але зі своєю сферою прикладання зусиль. Тобто, андеграунд містить в собі суто свої концепції, направлені "проти" (для фемінізму проти сучасної "чоловічої" цивілізації) "сучасної" культ.традиції, а точніше, проти її визнаного "граунду", який можна трактувати і в рамках англійського терміну для позначення хоралу. І питання не в тому, наскільки серйозним є таке культурне протистояння, а в тому, що воно існує і достатньо в широкому спектрі - від майже інтелігентного ( означення - від "розуміння"), майже європейського UNDEGROUND (світові корифеї, наприклад скульптор Шамякін) іронізування тих інтелектуалів, що не знайшли (як правило, поки що) ситого місця; через АНДЕГРАУНДНЕ дошкульне єхидство заперечення, частіше цинічне й поверхневе, різноманітних майже "асоціальних типів", вічно незадоволених чи вже махнувших рукою на свою житєйську невлаштованість (тут нам сайтовим індикатором служить ЖОРЖ ДИКИЙ), і до екстремальних проявів нищівного бунтарства АНДЕ_REVOLUTION. Останнє взагалі характерне "молодому сприйняттю" дійсності. Хто ж в юності не є революціонером? Раз у цьому світі не видно приємного місця для себе, значить світ потрібно негайно трансформувати... І, зову ж таки, зауважу, - річ не в тім, що "діти" можуть помилятися, а в одвічній реальності цього "контркультурного" протистояння"...

Проминули певні часові Самвидав виміри і постало питання: а далі що?
Андеграунд є чи минув? А як є, то який він?
Як розрізнити, де є "граунд", а де - андеграунд?
Для мене, Жоржа Дикого, класичним маніфестом андеграунду є казка Ганса-Християна Андерсена "Дівчинка з сірниками".
Кожен крихітний сірник на мить спалахує теплом потаємних мрій, щоб за мить загаснути, обпікаючи пальці. І знову довкола холодна зимова байдужість світу огортає тебе як мале беззахисне дівчатко - найвищий символ всесвітньої вразливості. Ми всі однаково вразливі перед всеохоплюючою жорстокістю Вічності. Тільки одні добровільно підчиняють себе цій фатальності, а інші - ні. Вони бунтують і приходять в андеграунд, щоби колись піти і звідси під три чорти кудись інде.

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Що таке андеграунд


    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Контекст Що таке андеграунд
Дата публікації 2007-09-03 19:50:39
Переглядів сторінки твору 24993
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.853 / 5.5  (4.627 / 5.15)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.652 / 5.21)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.749
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми ПРО ПОЕЗІЮ
ПРО МИСТЕЦТВО
Автор востаннє на сайті 2015.01.16 14:36
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2007-09-03 20:40:58 ]
Хто що думає про андеграунд? Кажіть.
Кажіть і не забувайте: всеодно вся ця балачка - суцільна фігня, тому можна і треба говорити правду принаймні перед самим собою. Сповідь тим і цінна, що тобі байдуже, чи вірить тобі хтось, а важить, що ти сам собі віриш. І тоді це стає андеграунд.
Всі милуються квітами і ніхто не згадує про коріння, завдяки якому квітка існує. Призначення андеграунда аналогічне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-09-03 20:54:31 ]
Який жах, Жорже! Абсолютно несерйозний підхід? Хто ж тепер повірить, що цей напрямок, якому ти віддав стільки безсонних днів - не фігня?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2007-09-03 21:03:40 ]
Серйозно про серйозне говорити краще, як про щось несерйозне! Тоді не треба надуватися і відкопичувати губу, щоб продемонструвати свою значимість в якості генія всіх часів і народів.
Для цього є авангард, модернізм, бубабізм тощо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-09-04 18:52:19 ]
Жорже, ти маєш на увазі, що кінцево розчарований суб'єкт андеграунду не може бути жодним генієм? Що кожен андеграундист, навіть у випадку напрямку АНДЕ_REVOLUTION, не повинен проповідувати, чи там пророкувати, а має просто бити своїм чорно-червоним словом по писках Граунд, чи, за відсутності такого, "знешкоджувати" хоча б самого себе?
Тобто момент анігіляції, знищення, самознищення повинен бути присутній?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-09-09 12:26:37 ]
Шановний Жорже, якось дивно у вас виходить "то пусте", а то "не є справжньою революцією"... Давайте говорити серйозно, бо складається враження, що ви уникаєте відвертості. Що приховуємо?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2007-09-11 12:05:20 ]
Я щось приховую? Що і від кого? Не розумію.
Просто для серйозної розмови про Андеграунд потрібен не монолог і навіть не діалог, а полілог.
А взагалі я вважаю Андеграунд як творчий простір, де щирість, відвертість, правдивість стоять на першому місці.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2007-09-11 14:22:19 ]
У мене просто є проблема в тому, що я не хочу повторюватись і особливо ж видавати чиїсь думки та ідеї як свої. А сказано і зроблено в Андеграунді багато, щоправда не в Україні, а в Росії, тому прошу всіх, хто цікавиться Андеграундом як світовим явищем скористатись посиланням, вказаним нижче. А читаючи це, пам’ятати, що так само рух андеграунда існував і в Україні, але не такий маштабний і практично ніким ще не досліджений і не описаний. У нас все тільки починається.
Для початки визначимо, що якщо росіяни символічним лідером свого андеграунду визначають Йосифа Бродського, то в Україні однозначно лідером андеграунда (і не тільки поетичного!) є Василь Стус.

http://69.41.173.145/ru/a-collection.narod.ru/pages/art/art0801_1.htm


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2007-09-11 14:37:07 ]
Пробачаюсь, але це все від початку, а саме про андеграунд в "частина дрруга".
http://69.41.173.145/ru/a-collection.narod.ru/pages/art/art0801_2.htm


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гордійчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-09-11 15:59:19 ]
Перед тим, як піддатися на вмовляння пана Жоржа і почати щось читати про андеграунд (особливо в інеті, особливо в російському інеті, де все це вже було нашкрябано на дверях привокзальних парканів від Южно-Сахалінска до Кенінзберга, включаючи "Поваренную книгу анархиста"), перед тим, як вступати в хоч якусь полеміку, я хочу Вас, пане Жорже попросити проголосити якийсь свій власний маніфест щодо андегранду, бо оцей, що у Вас тут висить скидається на "copy&paste" текст.
Ну ж бо!
А то, приходять на думку лише класичні фрази на кшталт "жить быстро, умереть молодым - это старый клич, но я хочу быть живым!"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2007-09-13 19:17:07 ]
Юлія, яч вже сказав і не один раз, але чомусь ніхто не хоче цього помічати вперто.
Мій маніфест: казка Ганса-Християна Андерсена "Дівчинка і сірники".
Якщо мені хтось заявить, що він прочитав цю казку і надіше взірець того, що він прочитав (бо перекладів безліч і нездалих більшість), то тільки тоді можна про щось говорити.
Я розумію андеграунд, як порядність, як чесність, як життя на грані того, що можна в цьому житті і що ти хочеш від життя. Бути самим собою - хіба це просто?
Ще здавен-давен існує принцип: "Свобода однієї людини закінчується там, де починається свобода іншої людини".
Але хто я? Яка свобода мені потрібна? Ось де заковика!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-09-15 11:35:30 ]
Хороше запитання від Юлії, Жорже. :)
І, можливо, варто з вами погодитись. І розуміти андеграунд, як "порядність, як чесність, як життя на грані того, що можна в цьому житті і що ти хочеш від життя. Бути самим собою - хіба це просто?".
Але, виходячи, з цього, а також і контркультурності до суспільного "граунду", маємо висновок, що суспільство є завжди безсовісно-нікчемне у порівнянні з представниками андеграунду? Тут ніби якийсь парадокс?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-09-26 14:54:11 ]
Жорже, я читала цю казку. На рахунок свободи і "бути собою", є дуже влучна фраза: "моя самотність то ціна за крила".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-03 19:19:48 ]
А можеш надіслати мені текст? Невже це всі твої враження?
І, на мою думку, свобода і самотність - це зовсім різні речі. Можна бути самотнім в пустелі за обставинами долі, а можна бути самотнім серед натовпу за внутрішнім душевним станом. Навіщо крила, які приносять смуток самотності?
А свобода - це інше: ми всі пов’язані сотнями обов’язків-ланцюгів соціального життя, які обмежують нашу особисту свободу і можливість бути собою як є. Але парадокс у тому, що розіравати всі ці ланцюги-обовязки соціуму не можна - це не дає свободи. Інакше виходить, що найвільнішою людиноє є зек з довічним терміном ув’язнення.
То як тоді бути самим собою?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-03 19:40:47 ]
Шановна редакція, це не парадокс: "...маємо висновок, що суспільство є завжди безсовісно-нікчемне у порівнянні з представниками андеграунду? Тут ніби якийсь парадокс?" - це реальність і ситуаційна необхідність. Давно помічено, що натовп завжди дурніший аніж кожна окрема людина, що є в тому натовпі. Це реальність. І це є "граунд". Людина, що виокремлюється від натовпу стає автоматично андеграудом і автоматично стає розумнішою по відношенні до натовпу. Але якщо таких одинаків побільшає і вони згрупуються - вони автоматично з андеграуду стануть "граундом" - ще одним дурнуватим збіговиськом. Ніяких парадоксів - проста банальність суспільного буття.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-10-04 09:53:51 ]
Я читала давно українською мовою, у мене була книга «Казки Ганса Христіана Андерсона». А нині перечитала російською на ось цьому сайті: http://www.skazka.com.ru/article/andersen/0000045andersen.html.
На рахунок свободи і самотності… З випадком у пустелі то Ви перебільшили, то є вимушена самотність і не завжди бажана. Те ж само і з зеком. Я не хочу сказати, що всі творчі люди страшенно беззахисні, непристосовані до життя (хоча деякою мірою воно так і є), але яке б не було досконале суспільство, воно лишається натовпом і якщо у ньому раптом з’являється яскрава особистість, я не маю на увазі лідера, а таки просто творчих особистостей, то натовп в кращому випадку не розуміє їхніх поглядів, переконань, мрій і таке інше. В гіршому – ставиться до них вороже. Людина в такому випадку прагне до незалежності у своїх судженнях і прагненнях, до незалежності і свободи взагалі. Так само і з коханою людиною, таке буває (вірте на слово) що друга половина проти творчості іншої. І ми з цим або миримось, або лишаємось самотні, знову ж таки, щоб зберегти себе! Ось і виходить, що ми платимо власною самотністю за «крила». І часом краще так, ніж спаплюжити і вбити в собі Божу іскру в ім’я любові до Батьківщини, чи (що ще банальніше) до людини. І ще одне – останнє, про парадокс. Він саме і заключається в тому, що коли людина прагне до незалежності і свободи, то відмежовується на скільки то можливо від натовпу. І згодом, як то часто буває, людина досягає цього певною мірою, але лишається сама. Ось так… Мабуть найкраще (принаймні з точки зору прагматики) піти на компроміс з самим собою. Ось наприклад взаємодіяти з соціумом, приймати ДЕЯКІ правила і принципи, але в душі вважати себе особливим і бунтувати проти того ж суспільства. Це може й легше але ніяк не краще… Всі генії самотні! Але воно того варте.
Вибачте за сумбурний виклад думок – дуже тема зачепила.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2007-10-06 14:38:09 ]
Кожен носить при собі свою власну коробку сірників.
Для когось це щоденна праця, для когось безкінечні байдики.
Комусь гріє душу азарт чи першість у всьому.
І все це - заради мрії. Мрії стати багатим, стати лідером
чи просто жити у своє задоволення.
Всяк спалює своє життя як уміє (по одному, сірник за сірником).
В цьому сенсі кожен написаний вірш є черговим вогником. Він дає
можливість зазирнути за стіну і відігрітись.
Але не слід забувати, що навіть одночасно підпалені
всі сірники (з тої коробки) не врятують від загибелі.
І якщо вже брати наше дівчисько за "маніфест", то слід би їй
пошарудіти по завулках, знайти якийсь мотлох і розпалити багаття.
Ось він - сенс андеграунду:
як дав тобі Бог сірники (у вигляді поетичного хисту), то не пали
їх на марно! Розведи таке багаття аби хати погоріли, але розбуди
це сонне місто. Щоб прокинулись і запитали себе: а чому це дівчисько
тут мерзло поки ми сиділи в теплих домівках? Чи не ми самі винні,
що зараз все місто палає?!

Ваш "маніфест" дивовижно перегукується з моїм.
Бо поступово життя вело від "Аліси..." Керола
до "Маленького принца" Єкзюпері і до "Вуличного ліхтаря" Андерсена.
Але різниця в тім щоб намагатись аби кожен підпалений сірник
виконував функцію більшу ніж відігрівання пальців:

" Есть такое твердое правило, - сказал мне после Маленький принц.
- Встал поутру, умылся, привел себя в порядок - и сразу же приведи
в порядок свою планету."

Нажаль на данному етапі зрозумів, що сили на прибирання всієї планети
бувають марними. Бо тих, хто паскудить значно більше ніж прибиральників.
Тому більш близьким є "маніфест" відставного вуличного ліхтаря:

"Право, мне хочется попасть в переплавку! Впрочем, нет! Пока живы
старички - не надо."

Тобто - намагатися світити за любих обставин.
Нехай ти вже не вуличний ліхтар, а світиш тільки двом стареньким у тісній
комірчині. Та не поспішай ржавіти чи піддаватись переплавці.
Весь андеграунд - в любій норі не здохнути, а вижити (поки вдома
чекають що ти продаси сірники і повернешся!).

P.S.
Почитайте "Старый уличный фонарь" Андерсена.
Всім раджу!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-30 18:22:28 ]
Варваро, дякую за розумний і цікавий коментар, за надану адресу казки. Я нею скористався, бо мушу по різних варіантах вибрати найточніший український. Тепер ще треба український варіант "Старого вуличного ліхтаря". Мене вражеє, що в більшості сучасних вмдань українських збірників казок Андерсена ці дві казки не включають.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-01-30 18:42:53 ]
Я теж помітила, хотіла малій купити - а нема((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-30 18:53:03 ]
володя, дякую за те, що назвав твори, які і я хотів би увести в якості пізнання сутті андеграунда. "Маленький принц" - це класика андеграунда за змістом світогляду і дій. "Старий вуличний ліхтар" і ще багато казок Андерсена відповідають ідеям андеграунда.
На відміну від різних модерних течій, які вказують шляхи і проголошують ключові істини, андеграунд не має центрової ідеї. Ні Андерсен, ні Екзюпері не вказують, але показують і то як здорово показують реалії нашого нікчемного життя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-30 18:59:33 ]
Вцілому я б образно змалював андеграунд, як процес існування коріння. Воно заховано в землі і практично непомітне, але від нього залежить якість буття всього надземного життя (овеграунда).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-01-30 19:05:09 ]
А Ви будете на вечорі поезії в неділю?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-30 19:08:33 ]
Життя покаже...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-01-30 19:10:21 ]
Було б добре, якби були))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
мічурін гектор нечай (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-04 17:42:35 ]
в кіно є такий термін артхаус... це, скажемо так, інді-режисура .............. як на мене то весь текст пронизаний якимись рефлексіями і проекціями чи що? я не кажу шо то добре чи погано, не оцінюю... але , на мою думку, то факт... ..тобто якби в автора була інша система цінностей то він би пропагував її...і все, це питання моралей а не андеграунду.....чи то пак попси..... як на мене то в тому то й суть андеграунду що він намагається перевернути реальність ніби знизу...запропонувати новий нестандартний підхід... тут, до слова, дуже сподобалось порівняння з корінням...та і взагалі роздуми це завжди цікаво, це цікаво, якщо людина вміє думати ...:) і ще, от відверто , я не вважаю вашу поезію андеграундом..... ну не вважаю і все, тільки без образ, бо хтось нею не вважає мою, а хтось ще чиюсь і все тут.................скільки людей стільки й думок.... завдяки свободі думки андеграунд може існувати.....

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-27 18:41:10 ]
Народ! Агов - де всі подівались? Чи всі так настрашились андеграунда неначе дауна?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-27 18:51:58 ]
Гекторе Нечай Мічурене, не переживай - я сам не знаю чи є я андеграунд як і моя поезія. Це і не важливо: уяви, що люди на (чи точніше - у) підводному човні почуваються як жива консерва: що зовні за бортом більшість команди не має жодного поняття. Ми всі подібно у підводному човні пливем по життю і по поезії...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-02-28 09:34:42 ]
Нікуди не подівались і нічого не боїмося.
В дечому погоджуюсь з Гектором. Де чіткі межі Андеграунду? От це питання...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
мічурін гектор нечай (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-29 12:35:21 ]
гггг, це мені нагадало сентенцію про банку кільки --- відкриваєш її , заглядаєш депресивним рибкам в їх мікрооченятка і розумієш шо не одному тобі фігово....
а з приводу човна, то таке, можу не погодитись, деякі люди цілком впевнені в собі і відчувають себе капітанами тих кораблів, а дехто навіть кораблями .......
http://maysterni.com/publication.php?id=16703

http://maysterni.com/publication.php?id=16697

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
мічурін гектор нечай (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-29 12:37:25 ]
2 варвара а нашо їх визначати, їх немає може?
в шейкспіра є цікавий вираз:
"Не варто думати про це все , бо можна перш ніж зрозумієш, з"їхати з глузду......"

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2008-04-03 21:49:49 ]
А може коли з"їхав з глузду, тоді і зрозумієш?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2008-07-03 18:22:04 ]
Панове, а хто відповість: де починається кінець, яким закінчується початок?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Павло Погуц (М.К./Л.П.) [ 2009-07-09 19:12:48 ]
В любій точці кола.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Павло Погуц (М.К./Л.П.) [ 2009-07-11 10:13:22 ]
я знову повернувся з відповіддю.
В-дь: Буква "К".
К - нею починається Кінець і закінчується початоК.
Я розгадав загадку? Тільки не кажіть, що ні!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2009-07-10 08:17:44 ]
Коло не має ні початку, ні кінця - воно КОЛО.
Сегменти кола можуть мати початок і кінець, але не частинка кола.
Але хід думок правильний: будб-яка крапка є одночасно і початком, і кінцем, та проблема в тому, що крапки як такої матеріальної субстанції не існує - це умовність.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Павло Погуц (М.К./Л.П.) [ 2009-07-10 16:53:43 ]
може...
ЗНачить буду думати далі.
зачепили ви мене цією загадкою. Тепер мушу обов,язково розгадати її.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Павло Погуц (М.К./Л.П.) [ 2009-07-10 16:55:29 ]
може...
ЗНачить буду думати далі.
зачепили ви мене цією загадкою. Тепер мушу обов,язково розгадати її.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2009-07-12 20:21:14 ]
"початоК Кінця" - чудова відповідь, але чисто філологічна, а не логічна.
Ця тема аналогіна роздумам: "А що таке є нуль?"
Для мене це дуже дивна категорія, якась дивна "безмежна межа" - і це не гра слів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Павло Погуц (М.К./Л.П.) [ 2009-07-13 13:47:46 ]
А може ця загадка без відповіді...
хоча я майже впевнений, що відповідь одночасно дуже проста і неймовірно складна. Типу, кожен з нас її знає, але в потрібний момент не може відповісти.

P.S. А може вискажете свою відповідь?