ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.11.23 10:26
Щодо вічності
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.

Микола Дудар
2024.11.23 09:17
***
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…

Віктор Кучерук
2024.11.23 05:40
* * *
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль

Микола Соболь
2024.11.23 05:08
Осіння замальовка
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.

Іван Потьомкін
2024.11.22 19:35
Як демократія із носа лізе
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її

Володимир Каразуб
2024.11.22 12:01
Страх безконечності
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.


08.02.2019

Володимир Каразуб
2024.11.22 09:46
Диригент
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто

Микола Дудар
2024.11.22 09:04
***
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби…
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
Не беріть на кпи
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Нагадування собі
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Сторінки засипані осіннім листям
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Фантасмагорій дивовижа
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Сонетні строфи
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Заклятий льох
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Лариса Вировець / Вірші

 Біла мушля
Оксамитово-ніжний смуток,
перламутрова порцеляна —
світ зав’язано в білий жмуток:
жити пізно, вмирати рано.

Твій дарунок, моя скарбниця,
стигла сіль на пекучу рану...
Серцю море ночами сниться
з ятерями і катерами.

Серце смокче льодяник тиші,
шепіт вітру та запах йоду.
Мов перлину, в собі колише
скрип ялиць, зеленаву воду —

всі скарби твої, всі багатства,
краєвиди твої й стежини,
всі зірки, що іще не згасли,
і коханку твою, й дружину.

Цілий світ у маленьких стулках,
і нічого не буде більше...
Біла мушля. І серце стука —
білим смутком гамує біль свій.




Найвища оцінка Василь Шляхтич 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Володимир Замшанський 5 Любитель поезії / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2007-10-12 15:39:51
Переглядів сторінки твору 11816
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.973 / 5.7  (4.887 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.782 / 5.5  (4.824 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.729
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2013.08.22 09:13
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Шляхтич (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-12 16:08:07 ]
Так гарно, так щиро, так зрозуміло...Читаючи - чую серцем і бачу вірою.З Ваших слів світло б*є. Дякую за передання таких відчувань. ДОБРА Вам!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-10-12 16:14:01 ]
Дякую, пане Василю!
Ваш відгук перший, тому найважливіший для мене.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Золота Жінка (М.К./М.К.) [ 2007-10-12 16:40:01 ]
Ларисо! Чудовий вірш, справді - чудовий! Оксамитово-перламутровий, пропахлий морською водою, де кохання - і душа - як біла мушенька із перлиною... Сподобалося дуже!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-10-12 16:40:18 ]
Осінній сум, куди від нього подітися - Ларисо, завтра у вас все відбудеться? В розуміння - творчий вечір?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-10-12 16:54:24 ]
Дякую, Любо! :)

Дякую, Володю!
Сум, напевно, не осінній. Переді мною, біля монітора, вже півроку лежить подарована мені біла мушля-гребінець, в якій всі борозни класично зходяться в одну точку. А от написати про неї я змогла тільки зараз, коли душа наповнилася сумом вщент, і він плеснувся через край.
Вечір — звичайно відбудеться. Приїздіть. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Плахтій (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-12 19:40:17 ]
Ніжно і сумно.... і надзвичайно красиво.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зеньо Збиток (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-12 21:34:56 ]
О я таке шось пам`єтаю:
***
Білі мушлі обліпили
Всі корали стали білі
Не злічити білих їх
Же лежат неначе сніг.

Шось здаєтьсі таке....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-10-12 22:30:52 ]
До завтра, Любочко. Приводьте друзів. Микола Воловик співатиме дві пісні на мої слова.

Зеньо і Тарасе, дякую за відгук.Зеньо, то ж Ви коломийку, напевно, навели, а в мене — дуж-же серйозний твір. :(
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зеньо Збиток (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-12 23:01:16 ]
Ларцю,
А Ви виділисьти мушлі? - та тамка усмішка від вуха - до вуха ;))))
P.S.
За віршик - хвалю - у мене рука не підійметьсі так файно написати!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-10-13 08:44:42 ]
Зеньо, не єном бих виділа, а таку мам.
:))))))))))))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-10-13 08:58:01 ]
Ларо, так файно, що дух захопило! Мої вітання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-10-13 10:22:31 ]
Дякую, Варенько!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-10-13 11:21:31 ]
Ларисо, гарного вам сьогодні і творчого вечора!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-10-13 11:46:59 ]
О, так, гарного Вам вечора!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-10-13 12:31:30 ]
Дякую, Володю!
Дякую, Варенько!

Дощ зранку як сказився, ллє. А ввечері ще мокрого снігу обіцяють. То, певно, вже традиція: коли у спілці письменників минулого разу влаштовувала вечір, то через раптову зливу навіть таксі не ходили, ми йшли пішки, змоклі до нитки, хоч і з парасольками.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-10-13 12:32:35 ]
Будемо вважати, що дощ на щастя! У нас в Луцьку от щойно скінчився;-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редактор Майстерень (М.К./Л.П.) [ 2007-10-13 15:59:41 ]
Такі усі ваші поезії, Ларисо, як магніти: одного разу для прочитання - мало. Хочеться "перебувати" в них знову й знову. Просто і легко, ясно, прозоро, природньо... І це не епітети, не компліменти - факти (утім, гадаю, ви про це знаєте).

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-10-13 22:58:05 ]
Дякую, Володю. Звичайно ж, мені приємно це чути, бо сам автор може помилятися в оцінці свого твору. Зараз щойно повернулася з вечора, де також наслухалася компліментів і порівнянь з Ахматовою та Цвєтаєвою. Запишалася... — тут хто хочеш запишається! :)))))
А ще пішли опісля до кафе і увесь вечір співали під гітару українські пісні, читали вірші і спілкувалися. Скоро їдемо гуртом до Луганська — привчати місцеву публіку до себе. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-10-13 23:03:24 ]
А це був не я, а інший наш редактор, Ларисо :)
Просто ми часто виступаємо під одним "загальним" ніком.

Я радий, що ваш вечір пройшов так гарно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-10-14 12:08:54 ]
:) Тепер ще лишилося мені самій від себе під цим ніком відповісти. :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-10-14 12:38:16 ]
І справді цікаво, і що би ви собі сказали? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-10-14 12:50:29 ]
Ларисо, годі байдики бити! Йди вже на роботу, бо нічого не встигнеш до понеділка зробити! Тобі би тільки мріяти та вірші читати!
:)))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Анноун (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-14 13:15:02 ]
Що сказати... Якщо одним словом - шляхетно, двома - хм... шляхетно по-жіночому...
:)
Це не постфемінізм, це констатація факту...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-10-14 13:17:46 ]
Ольго, це про вірш?
Чи до коментарів? :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Анноун (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-14 13:27:46 ]
Про вірш :)
Коментарі побавили, але не завжди пасує вмішуватись до такої живої самодостатньої conversation...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Просто Немо (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-22 11:36:10 ]
Нарешті хтось з художників ПМ не полінувався викласти свої картини для всенародного огляду... Ларо, вітаю! Чудово! Чому б це не зробити іншим майстрам фарби ?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Просто Немо (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-22 11:38:39 ]
http://gallery.maysterni.com.ua/index.php?cat=6

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-10-29 14:36:54 ]
Ларисо, Ви ще й ходожник? Тоді я взагалі в захваті і низенько вклоняюся Вашому таланту!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-10-30 09:54:33 ]
Дякую, Варенько. Ні, я ще й поет :)) Бо ж художник — то основне, а поезія — додаток. Хоча й дуже вагомий додаток, як виявилося з плином років.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-10-30 12:56:40 ]
Гарне уточнення, Ларо, творчої вам наснаги!;-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-11 21:04:42 ]
Мені згадалося Балтоє юра - Балтійське (латиською та литовською - сиве, туманне) море. Річ у тім, що лише там я збирав справжній янтар (бурштин). Може, там нема (я не бачив)великих і гарних мушль, але там є маленькі краби, великі вугри і сиві-сиві тумани. Я бачив Моря: Баренцеве, Балтійське, Чорне, Каспійське, Аральське і Тихий океан (Татарська протока), але нагадали ви мені море Балтійське, Ригу, Лієпаю, Пярну, Таллін, Ленінград з Кронщтатом, острів Мощний, осторови Рухну і Кіхну...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-12-12 12:20:02 ]
Напевно, цей вірш нагадує Вам Балтійське море тому, що я люблю північ більше, ніж південь. Я би краще поїхала на Біле море, ніж на Чорне. А мушля насправді, здається, з півдня, з Червоного моря...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-12 12:35:30 ]
На Білому морі не довелося, а Біле озеро та Онегу й Ладогу проходив туди й назад по Волго-Балту. Там такі дикі місця між двома російськими столицями!
То не біда, що мушля не з того моря. Вірш хороший.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-12-12 15:11:08 ]
Дякую, Валентине.