Борисе, дуже подячний за фаховість, і за прихильність
Вотерс писав непогані тексти колись, хоч його особа, а надто на теперішній момент, радше неприємна
однак, альбом є не просто класичним, а, мабуть, найкласичнішим із усіх, ну і це 1973 рік

Охмуде, дякую, про епіфори цікаво, це ж і медичний термін
моя проблема викладення текстів до певного альбому полягає в тім, що я вимушений викладати альбом, починаючи із останньої доріжки
попередня композиція, по суті, підводить до цього Grand Finale, але її прийдеться опублікувати дещо пізніше

дякую, П.А.! звісно, все непросто
в українській мові є можливості односкладового заперечення, наприклад "а", "хоч", "хай", якщо це реально той момент, який засмучує наразі
у фінальній фразі "but the sun..." акцентується саме "sun", попередні два склади є слабко акцентованими, хоча несуть сенс протиставлення
можна сказати "хай би сонце затьмарено місяцем" або "хоч би сонце затьмарено місяцем"
однак є нюанси

Коли Бог розуму не дав ніяка освіта не допоможе! Бачу, що вам моя поезія спокою не дає! )))) Принижують лише тих, хто як кістка у горлі!

о, Тетяно
я не бажав якоїсь ворожнечі в жодному разі, непотрібна вона, ненависті та скорбот і так надміром у ці часи
сама тема скоріше про світло і темряву, про божественне, якщо завгодно
звісно, що дискусійності особливо не постає, якби все зрозуміло
однак, можна і без обговорення, не біда
не хочеться, щоби здавалося, начебто я притягую увагу до своїх сторінок якими завгодно засобами, аби лише увага
бо це не так

ох, я не хотів би дискутувати освіченість, можливо ліпше було би висловити свої думки щодо певного моменту, адже всякий має право на власну інтерпретацію
тим більше, поети схильні до відлунь власних, які необовʼязково є книжництвом, скоріше енергетикою, яка ловиться нервом, і музикою свого роду

Вибачте, будь ласка, Сонце Місяцю мій відгук немає ніякого відношення до Вашої публікації. Я відповідала Борису Костирі, якому не дає спокою моя неосвіченість і який під Вашим віршем мене згадав "не злим тихим словом". Дякую за розуміння!

Сонце Місяцю, заздалегідь прошу у Вас вибачення, що втручаюся та за репліку не по темі, але тут зачепили дорогу мені людину і прекрасну поетесу Тетяну Левицьку. Хочу зазначити, що народитися 43 роки тому, вимахати під 191 см, отримати освіту, захистити якусь там "дисертацію" та клепати римовану маячню - цього для Поезії малувато. А Поезія Тетяни Левицької перевертає душу. Емоційність і образність на вищому рівні. Читаю її кілька років і не знайшов жодного прохідного вірша. Чого вартує тільки одна корона сонетів! А в пана велетня єдине, що мабуть гарно виходить, це головою збивати люстри.

А в Курдіновського виходить лише клепати самоповтори з одними і тими ж о́бразами, які всім набридли. Не випадково, як він пише, актори відштовхнули його залізним чоботом, вони об'єктивно оцінили рівень його здібностей. І не випадково Курдіновського терпіти не можуть жінки. Він тільки і вміє займатися провокаціями.

Хах! Навіть я не все знаю про свої акторські здібності, а якийсь імбецил з обличчям маніяка - знає краще! Борю, ти вже два рази "обкакався" щодо мене разом зі своїм старим та обісцяним КДБшником. Так обмазався лайном - на всі Майстерні смерділо! Хоча б вже стулив свою ротяку та не ганьбився, бо за Тетяну є, кому заступитися. До речі, пишу новий ліричний вірш про жінку. А ти передавай привіт своїм гумовим!

Ярослав Чорногуз в коментарі до поеми Коки Черкаського писав, що вважає мене досить талановитим поетом.
Ти сам писав, що актори відштовхували тебе від себе чобітьми. Така кількість людей не може помилятися.
Ти вже досяг піку своїх можливостей, більше в тебе нічого не вийде.
Я не буду опускатися до твого рівня і рівня твоєї лексики.

Я хоча б кілька років грав вистави! А твоя ж викладачка порадила тобі підтерти анус своєю дисертацією! Ось це гідна оцвнка твоєї діяльності! Сидів би вже мовчки, генію! Ярослав Чорногуз тебе назвав талановитим, а ти, паскудо, хизувався, що "публічно його випоров". Кожного разу, як будеш чіпати Левицьку, я тобі влаштовуватиму вирвані роки. До тебе ж ніхто не лізе. То й ти сиди тихенько, інтелігенціє в першому поколінні!

До речі, як щодо того, що мою поезію ніколи не надрукують у поважних виданнях, наприклад, у Літературній газеті? Так ні, знову прогнози якісь робиш, чого я досягну, чого ні. Поділися досвідом, що ти відчуваєш, коли вкотре перетворюєшся на посміховисько?

Ти негідник, і нема про що з тобою говорити. Чому цьому негіднику дозволяють ображати людей? Я - інтелігент не в першому поколінні. Я друкував літературознавчу статтю в "Літературній України", отже, це визнання моїх здібностей і як літературознавця.

По суті ти нічого не сказав, блювото. Ти хочеш безкарно клювати жінку, яка тобі нічого поганого не зробила. Так не буде. Треба за свої слова відповідати. Все, що ти казав про мене, я тобі пробачаю, бо ти жалюгідна хвора людина. А ось за Тетяну будеш у мене кров'ю харкати.

А публікація у Літературній газеті магістрального вінка з моєї корони сонетів - це визнання моїх літературних здібностей. То що далі?

Ага, спочатку Маня прибігла ображати Тетяну Левицьку, а потім Маня розплакалася, і запитала, чому це отримала по рогах... Буває...