Щиро дякую Вам за добрі слова, Олександре. :) Шкода, що повтори враження послабили :(((((
а ще гірше, що ріжуть слух. прикро, чесно.
зараз перечитаю вголос :?:)

Це моє суб'єктивне враження:)
То особливо не переймайтесь.
Але повторів дійсно забагато: Цюріх - 4 рази, Карпати - 2 рази??

Ну не знаю:)
Мабуть вперше ужитті мене назвали снобом:))
А що таке АОР - навіть не знаю.

:-)

не переймайтеся, пане Христенко. я ж любя.

АОР це той самий Def Leppard, наприклад, і не він один. Заґуґлити і читати!!

гарного вечора

Ну от, Ви прагнете - по зернятку дрібному - знайти хоча би трішки тут чогось не пустого :(
і я хочу Вам вірити :))
дякую красно по-нашому, бо швіцердіч мені не даєтьяс ніяк :((

ну оскільки Швітцердюч негарний, то нашо Вам його, Василинко..

вчить їх українській )

за два дні?
для них перспективнішою здається російська

а попросіть їм перекласти, що зі знанням української вони одночасно будуть розуміти не тільки російську чи білоруську, але також польську - і побачите, що Вони Вам захотять сказати

:-)

Ви не любите української народної пісні????

Чому - люблю.
Особливо, коли під мухою. ;)

от бачите я же знав, Ви не сноб, Ви - декадент

:-)

Угу, сиджу на deck і роблю dent у свідомості :)
Наливайте! Кхм.

ну, кажуть люди, що нема поганої погоди, а є непідходящий одяг :)
утім, цо занадто, то...
(це, мабуть, і повторів стосуєтьяс, не ітльки спеки чи дощів)

... шукати муху – велику-превелику, дзумку-предзумку???
...ой казала мені мати і приказувала, щоб я хлопців у садочок не принаджувала :(((( ой...

Дорогий Юрцю, муха вже давно літає, дзумкає і памороки мені забиває, а Вас немає та й немає :((
а хто ж мені перекладе оті "деки" і "денти" – чи воно надається для споживання у суміші з вінницькою бурачанкою ???
:)))

Ото такий я а-ба-ба-га-ла-ма-га,
Василинко. :)
Дек - гмм цікаво як це буде по-нашиньському, бо це слово має декілька значень,
але одне з них може бути - "палуба", а як називають в Україні добудову з дерева до хати, на якій сидять і смажуть м`ясо, обвінчене це місце зазвичай столом, стільцями і парасолею від сонця...
Дент - це виямка, дзюрка, айк у зубі...
Хіх! :)

Дякую Вам. Ви знаєте, мені також це спадало на думку, але шкода було викидати строфу :))
але Ви підтвердили мої сумніви. Може, ще хтось щось порадить – і переписуватиму :((

все-таки викинути?
Люб, справді спробувати викинути повтори? вони занадто зайві?

Василинко, моя думка - ні! Саме ці повтори і створюють, і підтримують музику, яка так щемно звучить по всьому тексту. Просто це треба почути. Я би все залишила (крім другого "ж") :)

цьом-прецьом

:-**

це не якісь "повтори" або "потвори", це сіль вірша, Василинко

:-)

ім&о ))))

і теж цьом-прецьом

:-)


ніжної вечірньої прохолоди, Василинко.

перш за все – низький уклін за те, що пошанували відвідинами :))
Далі буде довго :)))
слова Ліни Костенко навела з пам’яті, може, й помилилася :(( щодо нарушити.
Христина Керита – визнаний на Закарпатті поет.
епіграфи, епіграфи... мабуть, вони повинні не тільки натякнути на певні смилові зв*язки, асоціації викликати, а й дати читачеві знати, що ПРО ЦЕ ВЖЕ ПИСАЛИ. тобто, перед вами вторинний текст – як відлуння – ці переживання, відчуття вже хтось "озвучував", а тут забаглося знову на цю ж тему:((
у мене було навіть таке, що я тиждень писала-писала, а потім виявилося, що повторила Лесю Українку, ше добре, що не дослівно, – видно, не вдалося пригадати :)))
й перед приголосним, може, у цьому випадку не надто велика проблема – й, м – це сонорні, тобто, в них обох більше голосу, ніж шуму, так що не покусаються :) хоча і Ваш варіант цілком прийнятний, дякую :)).
правда, змовкну – значить, уже набалакала :)
Дякую Вам, Маньєристе, Ваші візити кожна з нас чекає з нетерпінням :))

Мила Оксано, мила Василинко, - це все відсутність дати під віршем,
поставити, наприклад, 1804 рік - і, гарантую, жодного чіпляння від противних Маньєристів не буде!

для мене дати особливої ролі не грають, дорогий Маньєристе :)) я не обтяжена визнанням, публікаціями і можу собі переписувати вірші скільки забагнеться, було б тільки уміння і розуміння виправити на краще.
інша справа, коли тут подаються твори із книг, можливо, це авторові некомфортно – бачити якісь вади аж тепер. А,не знаю, не можу казати за інших.
а мені цікаво чути відгуки і поради про кожен твір і я залюбки правитиму, якщо зумію. На жаль, здебільшого не умію покращити, хоча і сама бачу явні недоліки.
А позбутися впливу Майстрів Слова, гадаю, не зможу ніколи – розумію, що навіть у масштабах області я нижче середнього рівня. і дати написання тут ні при чому. :))

Оксанко, я вже теж про те думаю, що занадто захоплююся епіграфами, але вони самі мені "підставляються" – просто не дають спокою, здається, саме вони, тобто ці вислови, і підштовхують до написання твору :)
треба таки тримати себе в руках, не піддаватися їм:)))
Дякую Вам.

Золота моя Оксаночко! Я відчуваю у Вас споріднену душу, ви для мене дорога людина. Я люблю Ваші вірші, це правда.
і Ваші слова – надзвичайно приємні, але все ж таки краще дивитись реально на речі :)))

ой, дякую за уточнення до епіграфа, бачте, все вже "звучить"

Дорога Юліє, дякую за підтримку і добрі слова :)
для мене дуже важливо було прочитати їх.

ОК, дякую за відвідини, це приємно, що знаходиш час :)
щось Ти перейшов на занадто високий штиль :))особливо у частині про Антарктиду – невже так погано???
краще підкажи, що виправити, а не глузуй над бідною жінкою :((
чи підкажеш сюжет поеми? :))

ОК, на поему не зважусь все-таки. Це ж треба о-го-го який талант мати :)) Я тут до мемуарів ніяк не візьмуся, а вже собі запланувала це.
...може, липи-облипли?

Ну от, дорогий ОК, здравія желаєм, пане капітане :) Ми вже на "Ви" ? мемуари – це не тільки спогади, це розповіді про життя. Як у Пелагії Кукуй, наприклад :0
Башта на церкві у центрі Цюриха біля озера. Церква називається якось по-швіцердійчеськи, не по-нашому :)), я зрозуміла тільки слово "жіноча". Сфотографовано із дзвіниці іншої церкви, що навпроти неї. і спеціально, щоб видно цвіт липи :))) Там на всіх церквах годинники чомусь. Усі фото, що містяться біля моїх віршів, – із родинного архіву, я люблю фотографувати :)
У Прибалтиці я, на жаль, ніколи не була.

Дякую.
справді – суть свою не зміниш :))